История Полтавы

Енеїда. Коментарі до частини VI

• 

Подробности

Просмотров: 471

Коментарі до частини VI "Енеїди".
Укладач Борис Тристанов.

Проект «Енеїда» Івана Котляревського.

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Бігти — поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, квапитися (СУМ-20).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Гончий — порода мисливських собак (СУМ-20).

Затруситися — затремтіти, затрястися від якого-небудь почуття (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Карвасар — словесный Суд, помещавшийся в прежние времена в Малороссийских городах и селениях, на ярмарочных площадях, в раскинутой палатке (К.).
Йдеться про одну з давніх форм народного судочинства, щось близьке до третейського суду чи суду честі (відповідно в російського народу — «на миру»). Обрані громадою авторитетні люди вислуховували обидві сторони і тут же виносили своє рішення. Слово «карвасар», як і сама інституція суду на ярмарку, давнє, уже в часи Котляревського можливо сприймалося як архаїзм (С.).

Листикк — зменшене до лист. Вжито у порівнянні.

Моргати — подавати знак рухом повіки, брови (СУМ-20).

Навіжений — божевільний (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Потрух — частина нутрощів тварини, придатна для їди. Олимпський потрух — все цілком, з усім, що є (СУМ-11).

Простоволоса — з непокритою головою (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Казитися — пустувати, жирувати — поводитися несерйозно, пустувати, забавлятися // кокетувати з ким-небудь, залицятися до когось (СУМ-20).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Мордувати — завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Сваритися (СУМ-11) — вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним.

Сутяга, сутяжник — той, хто сутяжничає, любить сутяжничати — займається позовами з корисливих міркувань, має пристрасть до позовів (СУМ-11).

Укарати — покарати (СУМ-11).

    

Втямки (утямки) — пам’ятається, не забувається (СУМ-11).

Дзига — вертка, непосидюча дівчина (жінка), фуркальце (Л.); Дзига — 1) Дитяча іграшка у вигляді круга або кулі на осі, яка при швидкому обертанні утримується у вертикальному положенні. 2) перен. Швидка в рухах, вертлява людина (СУМ-11).

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Зводник, зводниця — звідник, звідниця — 1. Той, хто займається звідництвом (у поемі зводня) — посередництвом між чоловіком і жінкою (перев. корисливим) для налагодження між ними любовних взаємин). 2. Той, хто розпускає плітки, зводні (СУМ-20).

Зубоскалка — жін. до зубоскал — той, хто любить зубоскалити; насмішник, скалозуб, скализуб (СУМ-20).

Ласий — який має особливу пристрасть до кого-, чого-небудь; охочий до чогось (СУМ-20).

Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежне добро (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Моргуха — те саме, що кокетка — жінка, дівчина, яка своєю зовнішністю, поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається сподобатися, викликати інтерес до себе в чоловіків (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Припарка — тілесне покарання різками, киями (СУМ-11).

Фигляр — фігляр — перен. Кривляка, позер. // Пустун, витівник (СУМ-11).

Шана — у значенні ушанування — повага, пошана (СУМ-11).

Шевський квас — розчин дубильної речовини для вичинювання шкур (СУМ-20).

    

Або — уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Каверза — підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, завдати шкоди; інтрига (СУМ-20).

Кара — суворе покарання, відплата за що-небудь. Страта (СУМ-20).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Смирительні дома — такі будинки були введені при Петрі І для ув'язнення за порівняно незначні злочини. Коли перед судом поставала особа з привілейованих станів (а богині ж сюди належать), вона по можливості відбувала покарання в такому будинку, а не в тюрмі. Як місця ув'язнення ці будинки припинили існування у 1884 р. (С.).

Содом — крайня аморальність, розпуста, що панують де-небудь (СУМ-11).

Тютюн — трав'яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин (СУМ-11).

Укарати — покарати (СУМ-11).

Жінок там на тютюн міняють.
Ще один, уже третій (див. коментар: ІІІ, 3; ІV, 126) відгук у поемі пісні «Гей на горі та женці жнуть». Тут ремінісценція рядків (С.):

А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Божитися — говорити “їй-богу” на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правдою (СУМ-20).

Геба — богиня юності, дочка Зевса і Гери (див. Юнона). На Олімпі підносила під час бенкетів нектар і амброзію (А.).

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.); поділ (СУМ-11).

Роздрочити — роздратувати — дратуючи, доводити кого-небудь до збудженого стану, викликати гостре невдоволення, злість (СУМ-11).

Скубтися — воювати; змагатися між собою (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хист — уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. Тобі (вам) не хист — ти нездатен, не з твоїми здібностями (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11). — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

Чуб — волосся на голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

    

Бите м'ясо — м'ясо настріляної дичини (С.).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Віз, зменш. візок — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів (СУМ-20).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Манишка — нагрудник, пришитий або пристебнутий до чоловічої сорочки (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Пуншт — пунш — міцний спиртний напій з рому, коньяку, вина тощо з цукром, водою, лимонним соком і т. ін., який подають до столу підігрітим (СУМ-11).

Стрючок = Стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець (Г.).

Трахтир — трактир — у дореволюційній Росії — будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити (СУМ-11).

Щеголяти, рус. — тут у значенні хизуватися (Т.Б.) — виставляти що-небудь напоказ, пишатися чим-небудь; хвалитися, чванитися (СУМ-11).

Венера молодиця сміла і далі.
В античній міфології Венера традиційно прихильна до Марса – бога війни. Тому природно, що тут вона виступає ще й в образі маркітанки. Останні супроводжували армію в походах, торгували різними продуктами, напоями, предметами солдатського вжитку (С.).

    

Величавий — який своїми розмірами, виглядом або діями, вчинками і т. ін. викликає почуття поваги, певної урочистості (СУМ-20): ч. VI, 7.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Витяжка, в витяжку — навитяжку – прямо, витягнувши руки по швах (СУМ-11).

Говорити діло — висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

    

Біля — уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко (СУМ-20).

Відкіль — те саме, що звідки (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Притулитися — тут у значенні з'явився.

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Єретик — людина, яка відступає від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін. (СУМ-20).

Ратова́ть — у значенні рятувати — усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування (СУМ-11).

Свита — старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).

Скубти — караючи кого-небудь, смикати за волосся, вуха і т. ін. (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гірше — уживається у знач. більше (СУМ-11).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Досі — до цього часу, до цих пір (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в «Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).

Зашпори — гострий біль від морозу, холоду (у пальцях рук, ніг). У переносному значенні — переживання, страх, душевний біль (СУМ-20).

Люлька — приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Нептун — (у Греції — Посейдон) — в античних міфах бог водяної стихії (Ш.).

Перепрос — перепрошення (СУМ-11, з посиланням на цю строфу), але, на мій погляд, тут у значенні на прохання когось (тіє ж Юнони) (Т.Б.).

Прометей (у грецькій міфології) — добрий титан, оборонець людей. Допоміг Зевсові перемогти злих титанів і здобути владу над світом; викрав з Олімпа вогонь і приніс людям. За це Зевс звелів прикувати Прометея до скелі на Кавказі і прирік на вічні муки: щодень орел розкльовував йому печінку, а на другий день вона виростала знову. Так прикутий Прометей мучився протягом тисячоліть, поки його не визволив Геракл. Образ Прометея — мужнього захисника людини, поборника добра і справедливості — один з найважливіших в ряду вічних образів світової літератури. Появившись в «Енеїді» І. Котляревського, так само як і інші образи поеми, в травестійно—гумористичному контексті, Прометей продовжив своє життя в українській літературі (С.).

    

Батечко — пестливе до батько.

Діло — наслідки роботи, заняття людини; практичної діяльності; справи (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

    

Брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Мерзенний, мерзький — підлий, негідний (про людину) (СУМ-20).

Очіпок — отаровинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся (СУМ-11). Венера, так само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок (С.).

Порощати і порощити — швидко й голоспо говорити, кричати (СУМ-11).

Прескверний — дуже скверний — про підлу, мерзенну людину; погань (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Фіндюрка — повія, проститутка (Л.).

Мовчать! Прескверна пащекухо! і далі.
Літературознавець Юрій Івакін слушно вказує на перегук епізодів із побуту небожителів у шостій частині «Енеїди» з творами Шевченка останніх років життя: «Юродивий» (1857), «Муза» (1858), «Слава» (1858), «Гімн черничий» (1860). Коментуючи рядки вірша «Слава»:

А ти, задрипанко, шинкарко,
Перекупко п'яна!
Де ти в ката забарилась...
Моя крале мальована,

зазначає: «Говорячи про стилістичну залежність Шевченкового твору від бурлескної традиції, маємо на увазі передусім «Енеїду» Котляревського. Вже лайливе звернення до слави в перших рядках вірша своїм комічним нагромадженням лайливих визначень нагадує славнозвісну «художню лайку» персонажів «Енеїди». Шевченкова «краля мальована» дещо схожа на таку ж легковажну Венеру з «Енеїди», що «все з воєнними жила» (Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії 1847 — 1861 рр. — К., 1968. — С. 243) (С.).

Як дам! очіпок ізлетить.
Збити очіпок жінці (дівчата очіпка не носили) — означало завдати їй сорому. Тадей Рильський у статті «До вивчення українського народного світогляду» писав: «Я пам'ятаю випадок, коли семилітній хлопчина, граючись, скинув очіпок заміжній жінці в товаристві. Жінка розплакалася від образи, що він змусив її, чесну молодицю «світити волоссям». Я пам'ятаю, наскільки безуспішними були якось мої спроби утішити гнів однієї молодиці на іншу, головним чином задля того, що остання її «розчіпчила» (С.).

    

Базікати — говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. // Взагалі говорити (СМ-11).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Волоцюга — бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місце перебування; бродяга, пройдисвіт (СУМ-11).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Зводниця цитерська — походить від назви острова Цітера (Кіфера), де був особливо поширений культ Венери і знаходився її храм. Цітера — одне з імен Венери (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Мерзенний, мерзький — підлий, негідний (про людину) (СУМ-20).

Мудровать — мудрувати — удаватися в зайві й непотрібні міркування (СУМ-20).

Нікчемний — який не викликає до себе поваги; жалюгідний (СУМ-11).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Фіндюрка — повія, проститутка (Л.).

...Наш олимпський предводитель.
Дворяни губернії та повіту на спеціальних зібраннях обирали з—поміж себе на певний строк предводителя дворянства з числа найбільш знатних та авторитетних. Так, з утворенням Полтавської губернії 1802 р. першим предводителем (маршалком) був обраний князь С. М. Кочубей, що відіграв певну роль і в житті автора «Енеїди». В шостій частині поеми — помітніше уподібнення небожителів великопанській дворянській верхівці, а земних владик — середньому та нижчому прошаркові дворянства з прикметами їхнього побуту (С.).

    

Буцім — наче, мов, ніби (СУМ-20).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Держати — змушувати перебувати в якому-небудь стані, положенні (СУМ-11).

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.).

Лад — стан, коли все робиться, виконується як слід (СУМ-20).

Марс — бог війни, син Юпітера і Юнони. Існує міф про любовний зв'язок Марса і Афродіти/Венери (А.). За римською міфологією, — бог війни, має дещо спільне з Аресом — грецької міфології. Особливо ця спорідненість виявляється в «Енеїді» Вергілія, який перебував під впливом «Іліади» і «Одіссеї» Гомера. Як і у Гомера, Арес, Марс і Венера сприяють троянцям (Ш.).

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.) (СУМ-11). З підрізаними пеленами, Відтяти пелену — за давнім звичаєм, виявленій розпутниці обрізали косу, підрізали пелену і в такому вигляді водили по селу чи місту (С.).

Ретязок — ретязьок, ретязок — зменш. до ретязь — ланцюг (СУМ-11). Поводок, прив'язь (С.).

Різка — один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь (СУМ-11).

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

А з Марсом чи давно піймавши.
У восьмій пісні Гомерової «Одіссеї» розповідається, як Афродіта (Венера) зраджувала свого чоловіка Гефеста (Вулкана) з богом війни Аресом (Марсом). Розлючений Вулкан у своєму домі потай прилаштував над ложем сіті («Мов павутиння легке, ніхто їх побачить не міг би...»), якими Марс і Венера в момент їхнього побачення були накриті, а потім прив'язані до ложа. Вулкан скликав подивитися на спійманих усіх богів Олімпа. У Котляревського кара ревнивого чоловіка зображена в дусі давніх народних звичаїв — Вулкан підрізав зрадниці пелену. У такому вигляді викритих розпутниць виводили на люди (Ш., С.).

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Ізлічити — злічити — способом лічби визначати кількість, суму і т. ін. кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Наробити — зробити щось погане, неприємне, варте осуду; накоїти, натворити чого-небудь (СУМ-20).

Підті́панка — хльорка, повія (Л.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

То верб'я золоте росло.
Верба, за українськими народними віруваннями, — дерево нещастя. Отже, Юнона цими словами хоче сказати, що там, де замішана Венера («підтіпанка», як її вона називає), завжди буває якесь лихо або нещастя (Ш.).
Верба, що росте, квітує, — символ родючості, достатку, життєвої сили, тоді як суха — осідок злого духу, всього ворожого життю. До примовки «Золоте верб'є за ним росте» Іван Франко дає пояснення: «Говорять про щасливого, всіма любленого чоловіка, що ширить довкола себе радість і задоволення» (Франко. Приповідки. — Т. 2. — С. 209). Чи не частіше ця примовка фігурує в іронічному значенні, від супротивного, прикладається в насмішку до нікчемної, осоружної людини, як у даному випадку. Нар.: Куди не повернеться — золоте верб'я росте. (Іноді так хвалять, а іноді ганять. — Номис. — С. 62) (С.).

    

Бабка —  баба — мати батька або матері (СУМ-20).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Вік — тривалість життя людини (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Наброїти — наробити шкоди, чогось неприємного; нашкодити (СУМ-20).

Невинничаєть, мов Сусанна — мається на увазі біблійний персонаж Сусанна (Старий завіт, книга Даніїла, глава 13). Її переслідували два похітливі діди і, не добившись свого, оббрехали, звинувативши у зраді чоловікові. Сусанну виправдав і врятував від смертної кари юнак-пророк Даніїл. У сучасному канонічному тексті біблії епізод з Сусанною відсутній. Вважають, що він не має історичної основи і вставлений у старозавітний текст пізніше, десь у І ст. до н. е. (С.).

Незаймана — яка не мала статевих зносин; цнотлива (СУМ-20).

Хутор — хутір — відокремлене селянське господарство разом з садибою власника (СУМ-11).

Мов тілько вилізла з води.
За одним з міфів, Венера народилася з морської піни біля скелі на березі острова Кріт (С.).

Не діждеш з бабкою своєю.
За міфологією, богиня Венера бабусі, так само як і матері, не має. Проте тут згадка про бабусю на місці. Адже Юнона в запалі лайки докоряє Венері, що та видає себе за цнотливу старосвітську хуторянську панночку. А панночки в патріархальних поміщицьких сім'ях звичайно виростали під опікою бабусь (С.).

    

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брехати — говорити неправду (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Ганю — ганити — докоряти кому-небудь; лаяти, сварити (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Горлань — той, хто горлає (голосно говорить, кричать або співає на все горло); крикун (СУМ-11).

Кобенити — сильно сварити, лаяти (СУМ-20).

Пере́купка — те саме, що перекупниця — та, яка перекуповує що-небудь (СУМ-11). Становили досить значний процент професійних ярмаркових торговців (С.).

Потрух — частина нутрощів тварини, придатна для їди. Олимпський потрух — все цілком, з усім, що є (СУМ-11).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Утори — пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставляють дно. Слабий (слабкий) на утори — невитриманий, неврівноважений (про людину) (СУМ-11). Ідіоматичний вираз; застосовується з фривольним інколи відтінком, до невитриманих людей (С.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Бублейниця — жін. до бублейник — те саме, що бубличник — пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Цить — уживається як заклик до тиші, мовчання (СУМ-11).

Чорт — вживається як лайка для вираження великого роздратування, досади (СУМ-11).

Чубук — живець виноградної лози, який використовують для садіння (СУМ-11).

Щоб вас враг побрав, лайл. — щоб ви пропали. Тут враг у знеченні нечиста сила; чорт  (СУМ-11).

По п'ятах виб'ю чубуками.
Риса дворянського побуту. Чубуки — довгі, не менше метра палиці, лозини, або мундштуки для люльки, прийняті у дворянському середовищі тієї доби. «По п'ятах чубуками» — специфічна кара для осіб «благородного стану». Справа в тому, що фізичне покарання дорослих дворян заборонялося законом. У підписаній Катериною ІІ «Грамоті на права, вільності й переваги російського дворянства» (1785) зазначалося: «Тілесне покарання хай не діткнеться благородного» (Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 20. — С. 347). На недовгий час це положення було скасоване імператором Павлом І, а після його смерті знову відновлене. Палицею чи то чубуком по п'ятах – і боляче, і сліду немає, і на ноги якийсь час не стане, щоб побігти скаржитись. А коли й рушить, скажімо, дружина до предводителя дворянства, то хай докаже, що її побито, коли сліди відсутні (С.).

    

Займати — зачіпати, хапати, б’ючи, кусаючи і т. ін. // Чіплятися, ображати, викликати на сварку. // Нападати (СУМ-20).

Занишкнути — те саме, що замовкнути — переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін. (СУМ-11). Док. до нишкнути — замовкати, затихати, заспокоюватися (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Поганець — той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.). Вживається як лайливе слово (СУМ-11).

Роззявляти рот (уста) — захоплено або здивовано слухати чи дивитися на кого-, що-небудь, забуваючи про все інше (СУМ-11).

Розміжжити, розмізчити — розміжчити — сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло) (СУМ-11).

Сікатися — безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Врозтич — врозтіч (урозтіч) — у різні боки, врізнобіч (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Моргати — подавати знак рухом повіки, брови (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Оглядатися — розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору (СУМ-11).

Охвота — старовинний верхній жіночий одяг, подібний до свитки. Одначе свита, сіряк, серм'яга — одяг простолюду (звідси сірома — біднота, голота), а охвота — жінок з більш заможних верств населення (С.).

Шведська могила — братська могила, в якій поховані російські та українські воїни, що загинули під час Полтавської битви. Могила стоїть на полі битви (С.).

    

Ганус — анис, аниж. Ганусна (горілка) — настояна на анисі (Л.).

Зара́ння — 1. Ранній час. 2. Те саме, що зарані — рано-вранці (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сентябрьом дивитись — дивитися на когось вороже, неприязно (Д.).

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Якмога — якомога — як можна — з усіх сил, наскільки можливо, а також уживається як підсилення при вищому ступені прикметників та прислівників (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брехачка — те саме, що брехунка — жін. до брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Брехня — те, що не відповідає правді; неправда (СУМ-20).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий (СУМ-20).

Клесачка — шевське знаряддя для розгладжування швів (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Частувати, почастувати — пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. (СУМ-11).

Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

    

Вербунок — те саме, що вербування — наймання, набір людей до війська (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Прасунок — люди, яких спіткала біда, лихо, неприємність (СУМ-11).

Схаменутися — прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Авант (Абант) — союзник Енея в його війні з Латином і Турном, вождь етрусків (А.).

Бик — велика свійська парнокопита жуйна тварина. Тут у порівнянні (СУМ-20).

Дуб — великий човен, видовбаний з суцільного дерева (перев. дуба) або зробл. з дощок (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Каюк — невеликий човен із плоским дном (СУМ-20).

Ледащо, ледащиця — те саме, що ледар, ледарка — людина, яка нічого не робить; байдикує, а також людина, яка поводиться легковажно, безпутно (СУМ-20).

Массик — союзник Енея у війні з Турном, один з племінних вождів етрусків (А.).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Стехівка — село за 12-15 кілометрів на північ від Полтави (С.).

Тигренко — складається враження, що Тигренко реальна особа, як Вернигора Мусій серед троянців, зустрінутих Енеєм у підземному царстві (ІІІ, 107). Одначе таких відомостей немає. Треба думати, прізвище Тигренко походить від назви корабля, на якому у Вергілія плив Массик зі своїм військом («Перший Массік, що на мідному «Тігрі» прорізує хвилі; Тисяча хлопців у нього...» — Вергілій. — Кн. 10. — Ряд. 166 — 167) (С.); союзник Енея.

Ярижник, ярига — п'яниця, гультяй, безпутна людина (СУМ-11). Треба зазначити, що у коментарях до цієї строфи, Шамрай називає яриг шахраями і судовими «крючками», але виникає сумнів, що Тигренко у Стехівці зміг набрати аж сто «судових крючків», а от п'яниць і гультїв, судячи зі змісту попередніх строф поеми — без проблем. В цій і двох наступних строфах перелічуються імена союзників Енея, за поемою Вергілія, але Котляревський зображує їх типовими рисами волоцюг і шибеників свого часу (Т.Б.).

    

Азиллас (Азилла) — вождь одного з племен етрусків і жрець-віщун, союзник Енея (А.).

Астур — союзник Енея (А.).

Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морю (СУМ-11). Річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море (С.).

Барка — плоскодонне річкове судно без палуби для перевезення вантажу (СУМ-20).

Винниця — підприємство, де виготовляли горілку і спирт; ґуральня (СУМ-11).

З кошельком ходити — терпіти нестатки, жити бідно. Про того, хто не мав свого господарства, жив тільки з того, що десь дістане або заробить, в народі говорили: «Тягнеться з грошика та з кошика» (С.).

Лежень — тут гра слів: 1) лежень - лежебока, ледащо; 2) груба колода, брус, що лежить на землі і служить опорою для чого-небудь. Приміром, на лежнях, частіше кажуть - лежаках, стоять чани з брагою на винокурнях (С.).

Паламар (дружина паламаря — паламарка) — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник (СУМ-11).

Чупрун — простолюдин (СУМ-11).

Шкура — шовнішній покрив тіла тварини (СУМ-11).

Сей лежнем в винницях служив.
Тут гра слів: 1) лежень — лежебока, ледащо; 2) груба колода, брус, що лежить на землі і служить опорою для чого—небудь. Приміром, на лежнях, частіше кажуть — лежаках, стоять чани з брагою на винокурнях (С.).

Недавно з кошельком ходив.
тобто терпів нестатки, жив бідно. Про того, хто не мав свого господарства, жив тільки з того, що десь дістане або заробить, в народі говорили: «Тягнеться з грошика та з кошика».

Зробила паном із чупруна.
Про того, хто швидко і несподівано для інших розбагатів, просунувся по службі, зробив кар'єру (Т.Б.).

    

Безбожность — безбожність — безбожний — безсовісний, безсоромний, злочинний (СУМ-20).

Дуб — великий човен, видовбаний з суцільного дерева (перев. дуба) або зробл. з дощок (СУМ-11).

Плут, рус. — вжито у значенні крутій — хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець, або пройда — хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройдисвіт (СУМ-11).

Подіяти — справити вплив на кого-, що-небудь; вплинути (СУМ-11).

Розхристаний — з оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі (СУМ-11).

Сорочка — натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла (СУМ-11).

Старці — те саме, що жебраки (ті, що живуть з милостині), а також дуже бідні, убогі, незаможні люди (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фигляр — фігляр — перен. Кривляка, позер. // Пустун, витівник (СУМ-11).

Цехмистр — цехмістер — цехмайстер — старшина цеху (СУМ-11).

Цинарис — союзник Енея.

Чубук — порожнистий стержень люльки, крізь який курець втягує тютюновий дим (СУМ-11).

Шахрай — хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина (СУМ-11).

    

Ахинея — ахінея — нісенітниця, дурниця (СУМ-20).

Бриль — соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы (Г.). Головний убір з широкими полями (СУМ-20).

Глухів — старовинне українське місто. Було резиденцією останнього гетьмана Кирила Розумовського у 1750 — 1764 роках, адміністративним центром Лівобережної України. Зараз Глухів – місто Сумської області, районний центр (С.).

Добродій — дорослий чоловік з привілейованих верств суспільства (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Значковий — скорочена назва звання значковий товариш — старшинське звання, що надавалось у реєстровому козацькому війську полковій старшині та козакам з 2-ої половини XVII ст. (СУМ-11). Козацьке звання, надавалося, починаючи з другої половини XVІІ ст. Значкові вважалися охоронцями полкового прапора та сотенних хоругов. Пізніше це звання надавалося синам полкової старшини (С.).

Канцелярист — дрібний службовець канцелярії; писар (СУМ-20).

Керея — старовинний довгий верхній одяг із відлогою; кобеняк (СУМ-20).

Купавон — союзник Енея у війні з Турном, ватажок племені лігурійців (А.).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11). — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

Юриста — юрист. Піти в юристи у феодально-кріпосницькій Російській імперії означало піти, за виразом самого І. Котляревського, в «п'явки людськії». Серед усіх змальованих в «Енеїді» суспільних станів не було такого, про якого б поет відгукувався з таким сарказмом і гнівом, як про юристів. Слід звернути увагу, в якому ряду тут стоїть «юриста». Підтяга — злодій (від «тягнути», «підтягати»). Пор. також строфу про «злиднів» біля входу до пекла (ІІІ, 47), про чиновну братію в самому пеклі (ІІІ, 73), характеристику Возного в «Наталці Полтавці» устами Миколи: «Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить!» (дія 2, ява 4) (С.).

    

Авлет — союзник Енея.

Беззубий — який не має всіх або багатьох зубів (СУМ-20).

Брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Вихрест — той, хто перейшов у християнство з іншої релігії (СУМ-11).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Із жару [та] в полум’я — те саме, що З вогню [та] в полум’я — з однієї неприємності в іншу, ще більшу.

Лисий — з лисиною або без волосся на голові (СУМ-20).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Невірний — худой, болѣзненный (Г.).

Рахунок — те саме, що розрахунок — розраховувати — чекати, сподіватися на щось (СУМ-11).

Помилитися — допускати неправильність у передбаченнях (СУМ-11).

Сварливий — схильний до сварок (СУМ-11).

Шпигон — те саме, що шпигун.

Яга — про злу, сварливу жінку (СУМ-11).

    

Бігма, бігме — уживається для підтвердження чого-небудь або запевнення в чомусь і т. ін. (СУМ-20).

Гольтіпа — збірне до гольтіпака — а) убога людина; голодранець; б) нероба, ледар; гультяй (СУМ-11).

Дріб'язок — щось незначне, неважливе, нікчемне (СУМ-11).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Карбіж, карб — палиця, на якій зроблені позначки для рахунку, для лічби; бирка (СУМ-20). Карбіж — зарубки, позначки на чому-небудь, звичайно на палиці. Часто при позичках, різних господарських обліково-торгових операціях така палиця служила юридичним документом. Звідси пішла українська назва грошової одиниці — карбованець (карбувати) (С.). Котляревський жартівливо закидає музі незнання лічби — вона не тільки не вміє орудувати на рахівниці, але не осягла навіть «премудрості» карбіжу. «Карбували», звичайно, люди неписьменні.

Копа — перен. Велика кількість чого-небудь; копиця (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Одгадати — відгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду (СУМ-11).

Розлічуватися, розлічитися — рахувати, лічити (СУМ-11).

Щоти, рус. — те саме, що рахівниця — простий лічильний прилад у вигляді чотирикутної рами з поперечними металевими прутиками і нанизаними на них кісточками для грошових та інших підрахунків (СУМ-11).

    

Бурка — повстяний (див. повстка) безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі) (СУМ-11, 20).

Вертітися — обертатися, крутитися (СУМ-20).

Віз — назва сузір’я північної півкулі із семи зірок, що нагадує віз (СУМ-11); Велика Ведмедиця (СУМ-20).

Волосожар — Стожар — народна назва сузір’я Плеяд, а також деяких інших сузір’їв (СУМ-11). Народна назва сузір'я Плеяд; етимологію цього слова пов'язують з вогненно—білявим, ніби палаючим, волоссям людини (С.).

Инчий, инчі — інший — один із багатьох; деякий, який-небудь (СУМ-20).

Кабиця — яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь (СУМ-11). Тут у значенні: похідне польове вогнище. На півдні України кабицею називають літню піч надворі (С.).

Люлька — приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Навзнич лежати — навзнак, навзнаки — обличчям догори, на спині або на спину (СУМ-20).

Ниць лежати — обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць (СУМ-11).

Онучі — шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (в чоботи, постоли) (СУМ-11).

Прудитися — виганяти, знищувати паразитів з одягу (СУМ-20). Прудитися у кабиць — виловлювати в одежі бліх, вошей, сидячи біля кабиці (див.), тобто коло вогнища.

А хто прудився у кабиць.
Даний рядок, а відтак і вся змальована тут картина нічного козацького табору, е віддаленою ремінісценцією української народної картини «Козак Мамай», зокрема одного з її численних варіантів, підписуваного:

Козак — душа правдивая, сорочки не має,
Коли не п'є, то воші б'є, а все не гуляє.

У п'єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського цей крилатий гумористичний вираз уже прямо спливає в тексті, одначе дещо змінений відповідно до поетично—молодечої вдачі сироти «без роду, без племені» Миколи. Збираючись іти шукати долі на Чорноморію, куди переселилася частина запорожців, Микола говорить: «Люблю я козаків за їх обичай! Вони коли не п'ють, то людей б'ють, а все не гуляють... Я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити» (дія друга, ява перша) (С.).

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Коровод — хоровод — досить поширений старовинний, перев. слов’янський масовий народний танець, учасники якого ходять по колу з піснями, виконуючи певні рухи, підпорядковані драматичній дії; танок (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мисль — те саме, що думка. Літати мислю — думати, мріяти про що-небудь (СУМ-11).

Одвічати — відвічати — відповідати — бути відповідальним за кого-, що-небудь (СУМ-20).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ускромити — утихомирити, приборкати (Ш.). Ускромляти — приборкувати, примушувати підкоритися (СУМ-11).

    

Бо́втатися — хлюпатися, купатися, плавати і т. ін. у воді (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Матня — частина штанів, де сходяться холоші (СУМ-20).

Нітрохи — те саме, що ніскільки — ні в якій мірі; нітрохи, зовсім (СУМ-11).

Поміст — суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі або у значенні палуба — суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги (СУМ-11).

Прилягати — лягати на короткий час (СУМ-11).

Регот, реготня — регіт — нестримний, голосний сміх (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

І «Да воскреснеть» вслух читає — ч. VI, 32.
«Да воскреснеть» — початкові слова молитви (Д.).

    

Або — уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

Блощиця — невелика сплюснута хоботна комаха ряду клопів – паразит людини і тварин (СУМ-20).

Возити — те саме, що везти, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Гадина — те саме, що гад у значенні — огидна, підступна людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11).

Дубина — будівельні матеріали з деревини дуба (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Іда — гора на острові Кріт, де був поширений культ Цібелли (Ш.).

Лихий — чорт; нечиста сила (СУМ-20).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Сплигнути — стрибком піднятися куди-небудь, наблизитися до когось, чогось (СУМ-11).

Цвіркун — комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. Польова комаха цієї родини; коник (СУМ-11).

    

Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морю (СУМ-11). Річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море (С.).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Година — певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням) (СУМ-20).

Докоситися — косячи, досягати якого-небудь місця, певної межі. Образно (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Злий — поганий, несприятливий (про певний період) (СУМ-20).

Мавка — персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Оддати душу — умерти, загинути (СУМ-20).

Поробити — Зробити, вдіяти що-небудь стосовно когось, чогось (СУМ-11).

Трохи́-трохи — зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. // Ледве-ледве (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тьху дати — побити дуже, знищити (Л.).

    

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живіт — частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. (СУМ-20).

Луснути — вкриватися тріщинами; репатися (СУМ-20).

Мавка — персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Тро́хи — до деякої міри; дещо (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жменя — долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. (СУМ-11,20).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Матня — частина штанів, де сходяться холоші (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Недовірок — зневажл. Людина, позбавлена хороших рис; виродок, негідник (СУМ-11).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Плиг — стрибок. Плигати — робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками.  // Танцювати, роблячи стрибки, підскакуючи (СУМ-11).

Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої руки» і «меншої руки» (С.).

Рушати — починати рух, пересування, переміщення (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Шульга — ліва рука чи нога; лівшун (манькут) (Л.).

    

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ні в сих, ні в тих — зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність (УФС).

Одур — затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. Одуріти — втратити здатність мислити, розуміти що-небудь (СУМ-11).

Репетовать — репетувати — сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Вперед — уживається як наказ, спонукання рухатися в напрямі перед собою (СУМ-20).

Дарма — вживається у значенні слова задарма — безплатно, безкоштовно; даром (СУМ-11).

Жалувати — у значенні шкодувати — відчувати жалість, співчуття до кого-не-будь; жаліти (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Смутитися — відчувати смуток; ставати смутним; сумувати (СУМ-11).

    

Вередувати — знущатися, збиткуватися (СУМ-20).

Волочити — змусивши або переконавши, вести кого-небудь із собою; тягнути (СУМ-11).

Гармидер — 1. Безладний галас; метушня. 2. Відсутність або порушення ладу; безладдя (СУМ-11).

Жартовать — жартувати — говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось (СУМ-20).

Йорзать — соватися — кидатися на кого-небудь; сікатися — нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. (СУМ-11).

Лава — бойовий лад у війську (перев. кінноті), розгорнений для атаки (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Товкти — говорити, повторювати те саме (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Як чорт — дуже, в значній мірі.

    

Вдивовижу — дуже дивно, незвичайно, так, як ще не траплялося бачити, робити (СУМ-11).

Дур — затьмарення свідомості, запаморочення (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жижа — вогонь; щось гаряче; те, що обпікає. Хукати на жижу — дмухати, дути на гаряче; остуджувати (СУМ-20).

Мастак — уміла й досвідчена в певній справі людина; майстер, митець (СУМ-20).

Невдивовижу — не дивно, не дивує (СУМ-20).

Привідця — те саме, що ватажок — керівник ватаги; отаман (СУМ-11).

Пройдисвіт — людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи і т. ін; бродяга (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скоса — не прямо; скосивши очі. Скоса поглядати — ставитися до кого-небудь недоброзичливо або з підозрою, виявляти своє незадоволення кимсь, чимсь (СУМ-11).

Содом — крайнє безладдя; метушня, шум (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тхір — хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром (СУМ-11).

    

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Денце — зменш.-пестл. до дно — нижня частина або нижня стінка якого-небудь предмета (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кісей — фракійський цар, батько Гекуби, дружини троянського царя Пріама (А.). У поемі Кісей або рутулець, або їх союзник, вбитий Енеєм.

Кладенець — меч-кладенець — у російських билинах і казках: богатирський меч, що служить герою для подолання сильного супротивника (Т.Б.).

Ліхас (Лихант) — латинянин (А.); прихильник Турна.

Міх — те саме, що мішок (СУМ-20).

Нахопитися — рухаючись, несподівано натрапляти на кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Пашня — хліб у зерні, зерно (СУМ-11).

Перший — який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Тім'я — верхня частина голови людини від лоба до потилиці (СУМ-11).

Фар — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм.

Фарон — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм.

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Вертітися — обертатися, крутитися (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Колобродити — бешкетувати — чинити розбій, насильство (СУМ-20).

Огир — те саме, що жеребець (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Перший — який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Підтруняти — вживається у значенні підбивати (схиляти, спонукати або під'юджувати до чого-небудь; підмовляти) або підбурювати (розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків) (СУМ-11).

Плиг — стрибок. Плигати — робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками.  // Танцювати, роблячи стрибки, підскакуючи (СУМ-11).

Потрошити — убивати, різати (СУМ-11).

Турбувати — викликати неспокій, хвилювання; непокоїти (СУМ-11).

Щирий — значний за ступенем вияву; щедрий (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Даг — рутулець.

Лукавий — який має злі, ворожі наміри; підступний (СУМ-20).

Любов — глибока повага, шанобливе ставлення до людини (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Підданці — піддані — особи, які перебувають у підданстві певної держави, влади, правителя (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Тичок — те саме, що стусан. Тичка піддати — побити.

Хмиз — невеликі тонкі гілки, відділені від дерева (СУМ-11).

    

Бендюги, биндюги — великий простий віз для вантажів (СУМ-11). Іронічно у значенні «бойова колісниця» (С.).

Гібсон — рутулець або їх союзник.

Дроги — довгий без кузова віз для перевезення великих вантажів; биндюги (СУМ-11).

Дутель — порожній оріх (Л.). Дутеля з'їсти (із'їсти) — загинути (Ш.).

Капотіти — підсил. до ка́пати (СУМ-20).

Кара — суворе покарання, відплата за що-небудь. Смертна кара — страта (СУМ-20).

Лар — рутулець або їх союзник, вбитий Паллантом. За змістом строфи мається на увазі саме загибель воїна, але Борис Деркач у своєму коментарі вважає, що мова йде про «Лари — у римській міфології боги полів, домашнього вогнища, пізніше — добрі духи, душі предків» (Т.Б.).

Мазка — кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Ретій — соратник Турна.

Шпигати — шпигнуть, вшпигнуть — колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим (СУМ-11).

    

Бісом дихати — бути дуже розлюченим, роздратованим і т. ін. (СУМ-20).

Блощиця — невелика сплюснута хоботна комаха ряду клопів – паразит людини і тварин (СУМ-20).

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Демоток — один із соратників Енея (А.).

Злигати — з'їсти швидко, жадібно (СУМ-20).

Ладон — соратник Енея.

Ледащо, ледащиця — те саме, що ледар, ледарка — людина, яка нічого не робить; байдикує, а також людина, яка поводиться легковажно, безпутно (СУМ-20).

Лигати — їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Пуститися душі — умерти, загинути (СУМ-20).

Фарет — соратник Энея (А.), вбитий Галесом.

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Волочитися — тягтися по поверхні чого-небудь (СУМ-11).

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Личина — те саме, що маска. Зла (люта) личина — уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань (СУМ-20).

Макогін — дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно і т. ін. (СУМ-20). Вліпити макогона — сильно ударити.

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Хлопець — уживається як узагальнююча назва чоловіків (СУМ-11).

Чуб — волосся на голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Шкере́берть — вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч (СУМ-11).

    

Авентій (Авент) — союзник Турна, народжений від нешлюбного зв'язку Геракла (Геркулеса) і жриці Реї.  Оскільки батько Геркулеса сам громовержець Зевс, то Авентій «знакомого... пана внучок». У Вергілія Авентій (Авентін) вирушає в похід на бойовій колісниці у вояцькому обладунку Геркулеса (С.). Вбитий Енеєм.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).

Бурлака — 1. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок (СУМ-11).

Зневага — крайня неповага, зверхньо-зарозуміле ставлення (до того, хто або що може заслуговувати на повагу) (СУМ-20).

Кабака — нюхальний тютюн. Дати (втерти) кабаки — побити, покарати кого-небудь (СУМ-20).

Клавз — сабинянин, від якого, за Вергілієм, походить римський рід Клавдіїв (А.); союзник Турна, вбитий Паллантом.

Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння трави, зернових і т. ін., що має форму вузького зігнутого леза, прикріпленого до кісся дерев'яного держака (СУМ-20).

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Сусіль — те саме, що «шасть», «шмиг», тобто втекти. Кабаки дати, втерти — покарати. Отже: хто не втече, тому погибель (С.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чад — стан самозабуття, крайнього збудження, екстазу (СУМ-11).

І коси на траву найшли.
Всупереч приказці «Найшла коса на камінь» аркадяни косять рутульців, мов траву (С.).

    

Бісноватий — біснуватий — лютий, роздратований, розгніваний; несамовитий (СУМ-20).

Гамкать [Гамкать] = готовиться съесть (К.).
У Словнику Грінченка, а також СУМ-11 і СУМ-20 даються такі пояснення слова гамкати: 1. Те саме, що гамати — їсти, ковтати (див. ч. V, 16 — згамкати). 2. Плямкати (саме це визначення ілюструється цитатою з цієї строфи) — а) прицмокувати під час жування; б) видавати, утворювати звуки чмокання. Як на мене, то пояснення, яке міститься у Словнику до видання "Енеїди" 1842 р. найбільш адекватне — готується з'їсти (Т.Б.).

Гасати — жваво бігати в різних напрямах (СУМ-11).

Зикратий — зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини) (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Полкан — персонаж народних казок. Котляревський, ймовірно, має на увазі Полкана, який воює з відважним Бовою-королевичем в казці XVII ст., яка багато разів пізніше видавалася книжками і в картинках (А.).

Прилягати — пригинатися до кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шабля, шаблюка — холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Байдуже — все одно, однаково, не має значення (СУМ-11).

Булат — високоякісна міцна сталь особливого гарту з узорчастою поверхнею (СУМ-20).

Виляти — рухатися, роблячи різкі повороти (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Поморгати плечем — порухати, поворушити плечем якийсь час (СУМ-11).

Обіруч — обома руками (СУМ-11).

Схаменутися — прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хорт — тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака (СУМ-11).

Шкаралупа — тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо) (СУМ-11). Тут вжито у значенні обладунок — бойове захисне озброєння (Т.Б.).

    

Келеп — старовинна ручна зброя, що має форму молота-топірця, насадженого на довгий держак (СУМ-20). Бойова палиця з булавою або металевим тягарем якоїсь іншої форми (С.).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Підпустити — давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого-, чого-небудь (СУМ-11).

По волі — за чиїмось бажанням, хотінням (СУМ-20).

Сердега — нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Лядунка/Ладунка — те саме, пантронташ — сумка або пояс з футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів (СУМ-11,20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Ралець — подарунок, приношення (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Бурка — повстяний (див. повстка) безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі) (СУМ-11, 20).

Галас — крики, гамір (СУМ-11).

Комлицька бурка — тобто калмицька (С.).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Султан — у країнах Сходу — титул монарха (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Харциз — розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

    

Гармидер — безладний галас; метушня. 2. Відсутність або порушення ладу; безладдя (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Гомін — безладний шум; гамір (СУМ-20).

Дрижати — виявляти надмірне бажання робити що-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Мутити — у значенні каламутити — бентежити, хвилювати (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кабака — нюхальний тютюн. Дати (втерти) кабаки — побити, покарати кого-небудь (СУМ-20).

Локшити — сікти, рубати на дрібні частини, шматки (СУМ-20).

Ляс — ліс. До ляса(у) — польський ідіоматичний вислів, що означає втечу (С.).

Міцний — з великою концентрацією діючих речовин (СУМ-20).

Мов (як) скажений — не здатний контролювати свої вчинки, дії (СУМ-11).

Навіжений — божевільний (СУМ-20).

Потрошити — убивати, різати (СУМ-11).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Ряст — багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Топтати ряст — жити, ходити по землі (СУМ-11).

Стикс — за античною міфологією, річка в підземному царстві (С.). За грецькою міфологією, Стікс — назва річки, що протікала в підземному царстві і разом з іншими річками — Ахеронтом, Коцітом, Фелегефонтом — оточувала пекло (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Бік — напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку (СУМ-20).

Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).

Видюча смерть — те саме, що Видима смерть — неминуча, очевидна загибель, яку видно наперед (СУМ-11).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живцем — у живому стані, живим (СУМ-20).

Маг — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм.

Шулік — шуліка, шулік, шульпіка — великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак (СУМ-11).

    

Ансур — рутулець або їх союзник.

Камерт — союзник Турна, один з проводирів латинського війська (С.).

Кульбака — сідло (СУМ-20).

Кум — хрещений батько щодо батьків хрещеника й хрещеної матері; батько дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері. Кума — хрещена мати щодо батьків хрещеника й хрещеного батька; мати дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері (СУМ-20).

Лук (Лука) — рутульського воєначальник (А.).

Нума — один з воєначальників рутульців (А.); вбитий Енеєм.

Одтять — відтинати, відітнути і відтяти — відрізувати або відсікати що-небудь гострим знаряддям (СУМ-11).

Піп — служитель релігійного культу, який має звання попа й здійснює богослужіння (СУМ-11).

Прасу задавати — сильно бити когось (СУМ-20).

Розплатувати, розплатати — розрізувати, розтинати кого-, що-небудь (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Серест — у Вергілія — один з троянських воєначальників (А.). У Котляревського два Сереста: перший (ч. V, 142) — генеральний обозний у Енея, другий (ч.VI) — соратник Турна, якого вбиває Еней.

    

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Затьор, затор — нагромадження крижин на річці під час льодоходу. Давати затьору — лупцювати, сильно бити (СУМ-20).

Зла доля — горе, нещастя (СУМ-20).

Лігар — прихильник Турна. Судячи з Словника Айзенштока Лигар і Лігар — одна особа, а у Котляревського різні: перший гине у п'ятій частині поеми, а другий — у шостій.

Лукулл (Лукаг) — брат Лигара, прихильник Турна (А.).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Тарадайка — іронічно у значенні «бойова колісниця» (С.).

    

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Вилазка — вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога (СУМ-20).

Вкупу — в купу — в одне місце, усіх разом.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Протурити — те саме, що прогнати (СУМ-11).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

    

Ватажок — предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1. Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших (СУМ-11).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Віщовать — віщувати — нНаперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати (СУМ-11).

Дрібно, дрібненько, дрібнесенько — те саме, що докладно — дуже повно, грунтовно, з усіма деталями; вичерпно (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Лепорт — рапорт, донесення (Ш.).

Начальний — старший, головний (у певній ієрархії) (СУМ-20).

    

Блазень — про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. У порівн. (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Врозтич — врозтіч (урозтіч) — у різні боки, врізнобіч (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Лапки мостити — підлащуватись, підлабузнюватись (Л.).

Лизатися — цілуватися (СУМ-20).

Нудьга — у значенні: стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг (СУМ-20).

Підмоститися — сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось (СУМ-11).

Угодити — те саме, що догодити, догоджати — робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Бажати — прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Госпожа — у значенні повелителька — та, яка повеліває, наказує по праву своєї влади (про монархів, правителів і т. ін.) (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Ласий — дуже принадний, спокусливий (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Смачний — який дає задоволення (не про їжу) (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Цмок — те саме, що поцілунок (СУМ-11).

Ша́на — почуття поваги, що ґрунтується на визнанні великих чеснот, суспільної ваги або позитивних якостей кого-, чого-небудь; пошана (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Яруватити — быть въ любовномъ возбужденіи (Г.).

    

Геть — уживається як наказ відійти від кого-, чого-небудь, покинути, залишити кого-, що-небудь (СУМ-11).

Голубити — виявляти ніжність, ласку; пестити (СУМ-20).

Єзуїт — член католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», що є найреакційнішою і найвойовничішою організацією католицької церкви (СУМ-11). Член католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса» – організації, що займалася активним упровадженням католицизму (СУМ-20). У поемі слово вжито у перносному значенні — підступна, підла, лицемірна людина (СУМ-11,20).

Козир — уживається (перев. як прикладка) на означення сміливої, спритної, гострої на язик людини (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Підсипаться — догоджати, лестити кому-небудь, прагнучи домогтися чогось, залицяючись (СУМ-11).

Стара лисиця — лукава, нещира, хитра і т. ін. людина (СУМ-20).

Сховати, сховатися — затаїтися, приховатися (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Лукавий — здатний на різні хитрощі або жарти (СУМ-20).

Теревені-вені — те саме, що теревені — дурниці, нісенітниці.
Теревені-вені правити — те саме, що теревені правити — а) говорити дурниці, нісенітниці; б) говорити щось незначне, несерйозне, пусте (СУМ-11).

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Вижлоктить — вижлуктати, вижлуктити — випити багато, весь уміст чого-небудь (СУМ-20).

Залескотать — залоскотати — викликати приємне збудження, насолоду; потішати (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Ізвол — дозвіл (Т.Б.).

Ко́тик — дитяча гра «в котика й мишки»: мишка втікає, котик її доганяє (С.).

Мишка — дитяча гра «в котика й мишки»: мишка втікає, котик її доганяє (С.).

Підпінок — проста горілка (Л.). Похідне утворення від пінна.

Поперек — састина спини нижче пояса (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Асмодей (бібл.) — злий дух, порушник шлюбу і порушник подружньої згоди. Іноді його ім'я вживалося як одне з імен сатани (А.).

Виляти — рухатися, роблячи різкі повороти (СУМ-20).

Голий — який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину) (СУМ-20).

Долоня — внутрішній бік кисті руки. Образно (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зазор, без зазору — непристойно, без сорому (Т.Б.).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

На кшталт — подібний до чого-небудь, схожий на щось; за зразком (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Сором — почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки і т. ін. Без сорома — не соромлячись, не засуджуючи своєї поведінки, вчинків (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ходити — гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Гнівитися — те саме, що гніватися — відчувати гнів, роздратування; сердитися (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Задирать — задирати — чіпляючись до кого-небудь, заводити сварку, ображати (СУМ-20).

Зіло — зело — дуже (СУМ-20).

Керея — старовинний довгий верхній одяг із відлогою; кобеняк (СУМ-20).

Мара — істота або предмет, що увижається комусь; привид, примара (СУМ-20).

Мізерний — перен. Який не викликає до себе поваги; жалюгідний, нікчемний (СУМ-20).

Нікчемний — який не викликає до себе поваги; жалюгідний (СУМ-11).

Покуштувати стусанів (сто лих) — бути побитим (СУМ-11).

Сихей — чоловік Дидони, убитий її братом Пігмаліоном. Лише один раз І. Котляревський називає покійного чоловіка Дідони по імені (С.).

Сто лих — про великий клопіт, горе, неприємність і т. ін. (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тьху дати — побити дуже, знищити (Л.).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

    

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Затруситися — затремтіти, затрястися від якого-небудь почуття (СУМ-20).

Зирк — уживається як присудок для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь (СУМ-20).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Мара — істота або предмет, що увижається комусь; привид, примара (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Не ґречі — нечемно, не гречно (Ш.).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Сумно — у значенні жахливо (СУМ-11).

Трус — те саме, що боягуз; страхополох (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

    

Ворон — те саме, що крук — великий хижий птах родини воронових із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (перев. у лісі); ворон (СУМ-20).

Зикратий — зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мара — істота або предмет, що увижається комусь; привид, примара (СУМ-20).

Підтикати — у значенні піддати тичка — вдарити, штурханця дати (Л.).

Супонити — шмагати, бити (СУМ-11).

Шпигати — шпигнуть, вшпигнуть — колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим (СУМ-11).

    

Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морю (СУМ-11). Річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море (С.).

Без числа — уживається на означення чого-небудь численного, безмежного (СУМ-11).

Глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ляк — несподіване почуття страху; переляк (СУМ-20).

Мазка — кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Мара — істота або предмет, що увижається комусь; привид, примара (СУМ-20).

Нітрохи — те саме, що ніскільки — ні в якій мірі; нітрохи, зовсім (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морю (СУМ-11). Річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море (С.).

Вирій — теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи (СУМ-11).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глядь — уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь (СУМ-20).

Заворушитися — почати ворушитися: а) злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці; б) повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. // Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. // Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено (СУМ-20).

Злити кулю — вчинити несподіванку, фокус, хвацько обернутися (С.). Хвастаючись, говорити неправду, розповісти про що-небудь неправдоподібне (УФЛ).

Зозуля — корисний перелітний птах-самка з світло— чи бурувато-сірим оперенням; поширений у Європі і Азії; кладе яйця в чужі гнізда; живиться комахами, зокрема волохатою гусінню (СУМ-20). Зозуля, поряд з павою, вважалася священним птахом Юнони (С.).

Луснути — вкриватися тріщинами; репатися (СУМ-20).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Навпростець, напростець — найкоротшим шляхом, не по дорозі, перев. по прямій лінії (СУМ-20).

Серце — перен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву чи роздратування (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Багацько — те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Ватажок — предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1. Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших (СУМ-11).

Витерти ворсу — нашкодити, датися в знаки (збити пику) (Л.); Побити, жорстоко покарати когось (УФЛ).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Згубити, губити — знищувати кого-, що-небудь, призводити до загибелі (СУМ-20).

Кулачити, кулакувати — бити кулаками.

Лавз — етруський герой, син етруського тирана Мезентія (А.); союзник Турна.

Лутаг — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм — прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.).

Орс — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм — прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.).

Палм — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм - прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.).

Парфен — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм — прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Ватажок — предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1. Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших (СУМ-11).

В'язи — тильна частина шиї; шийні хребці (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Звихнутися — зміститися в суглобі при падінні, ударі і т. ін. (про кістки) (СУМ-11).

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

Тирренці — етруски (С.).

Тичок — те саме, що стусан (див.). Тичка подути (множ. тичка подмімо) — помірятися силою з ким-небудь (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

    

Всадити — із силою встромляти холодну зброю в кого-, що-небудь (СУМ-20).

Дух вискочив — умер, загинув хтось (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Закурити — почати диміти, виділяти дим або ароматичну речовину; задиміти (СУМ-20).

Єлє — ледве — майже непомітно або нечутно; слабо (СУМ-11,20).

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Частувати, почастувати — пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. (СУМ-11).

Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Шабаш — за середньовічними повір'ями нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується диким розгулом. Піти до чорта на шабаш — загинути (СУМ-11).

    

Або — уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

Варениця, варяниця — круглые или четырехугольные раскатанные кусочки тѣста, сваренные въ водѣ; это часто тѣ кусочки, которые были приготовлены для вареників, но остались за неимѣніемъ начинки; варятся тогда вмѣстѣ съ варениками (Г.). Виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматочок тіста, який іноді варять і без начинки (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зволікати — волочачи, тягнучи, збирати в одне місце (СУМ-11).

Зірниця — яскраве освітлення горизонту перед сходом і відразу після заходу сонця; зоря (СУМ-20).

Поховати — здійснити похоронний обряд; погребти (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

    

Булат — високоякісна міцна сталь особливого гарту з узорчастою поверхнею (СУМ-20).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Доспіхи — те саме, що обладунок — бойове спорядження воїна в давнину (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Марс — бог війни, син Юпітера і Юнони. Існує міф про любовний зв'язок Марса і Афродіти/Венери (А.). За римською міфологією, — бог війни, має дещо спільне з Аресом — грецької міфології. Особливо ця спорідненість виявляється в «Енеїді» Вергілія, який перебував під впливом «Іліади» і «Одіссеї» Гомера. Як і у Гомера, Арес, Марс і Венера сприяють троянцям (Ш.).

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

Насадити — настромлювати, начіплювати на що-небудь (СУМ-20).

Спис — холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Уджигнути — зробити, сказати, влаштувати щось незвичайне (СУМ-11).

Шишак — старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка) (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

    

Зробити упокій душам — поховати, молитися за покійного, поминати його і т. ін. (СУМ-20).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Імення — особиста назва людини, що дається їй після народження (СУМ-20).

Наша бере — ми перемагаємо (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Упокой (упокій) зробити — упокоювати — у релігійних уявленнях – давати кому-небудь вічний спочинок (про Бога, смерть) (СУМ-11).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гай — уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. (СУМ-11).

Гайстер — чорногуз, лелека. У поемі вживається у значенні гайстра — айстра.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Завійниця — те саме, що завійна, завіна — різкий пекучий біль у грудях або животі (СУМ-20).

Зарюмати — почати рюмати; заплакати (СУМ-20).

Курінь — житло козаків, що складали таку частину війська (СУМ-20).

Лукавий — грішний, нечестивий (СУМ-20).

Любисток — багаторічна ароматична трав'яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовують у народній медицині (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Підкоморій — у старій Росії і на Україні — суддя, який займався межуванням володінь. У феодальній Польщі — двірський сановник (СУМ-11).

    

Абиякий — будь-який, звичайний, нічим не примітний (СУМ-20).

Балдахин — накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін. (СУМ-20).

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Верболіз — високий кущ або невелике дерево родини вербових із довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях (СУМ-20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Жінка — тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Обрання — убрання (вбрання) — сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри та ін., якими одягають, закривають тіло; одяг (СУМ-11).

Очерет — багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю, а також її стебла (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Харпак — бідняк, злидар (СУМ-11).

Запхнули за щоку п'ятак.
У статті невідомого автора про українські похоронні обряди і повір'я в журналі «Киевская старина» читаємо: «Що стосується монети, то інколи її вкладають в рот покійникові за ліву щоку, а інколи зав'язують в платок і кладуть за пазуху, теж з лівого боку. Відносно мети цього обряду я там чув (у селі Краснопілля в десяти верстах від Коропа. — О.С.), між іншим від людини грамотної, буквальне повторення класичного вірування, що вона потрібна для плати за переїзд через річку на паромі» (К.с. — 1890. — Т. 30. — Кн. 8. — С. 332-333) (С.). За античними віруваннями, душі померлих повинні платить Харону за переправку через Стікс і тому мерцям клали в рот монету (Д.).

    

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

Згинутти, ізгинути — стати невидимим, нечутним, сховатися, зникнути (СУМ-20).

Мурмотати — говорити тихо, невиразно (СУМ-20).

Панотець — священик, піп (СУМ-11).

Почухати лоб — задуматися, не знаючи, що робити, як вийти із скрутного становища (СУМ-11).

Филозоп — філозоф — учень передостаннього класу духовної семінарії (СУМ-11). Филозоп — тобто бурсак, студент вищого, останнього, класу (з дворічним, інколи трирічним строком навчання) в духовних школах. Іван франко до примовки «фільозоф: обутий, а сліди босі за ним» дає таку примітку: «В давніх школах студенти двох найвищих клас... Такі філософи дуже часто не кінчали науки, пускалися на мандрівку, робилися дяками або писарями, бували іноді душею корчемних компаній, які забавлялися своїми фіглями, але при тім бували також предметом насміху для багатших господарів» (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 250) (С.).

    

Балдахин — накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін. (СУМ-20).

Гарний — приємний зовнішнім виглядом; який відзначається гармонією барв, ліній і т. ін.; красивий (СУМ-11).

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Либонь: 1. Виражає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; ніби, нібито. 2. Те саме, що мабуть (СУМ-20).

Паллант — італійський герой, син аркадського царя Евандра.

Паллантей — столица царя Эвандра (К.).

Покадити — обкурити ладаном або іншими пахучими речовинами махаючи кадилом під час церковного обряду (СУМ-11) (у даному випадку під час прощання з покійником).

Убиватися — впадати у відчай, надміру віддаватися горю, стражданням, тужити за ким-, чим-небудь (СУМ-11).

    

Бариш — прибуток від торгівлі або перепродажу // Взагалі всяка вигода, прибуток (СУМ-11).

Госпо́да — домашнє житло; домівка (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Оддячить — віддячувати — мститися кому-небудь за вчинене зло, неприємність (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Почвалати — чвалати — іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Слезний — слізний — пов'язаний із стражданнями, горем (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

    

Асесорський чин — тобто згідно з «Табелем про ранги», введеного Петром І для всіх, хто перебував на державній цивільній і воєнній службі, чин колежського асесора. «Табель про ранги» поділяв усіх чиновників на чотирнадцять класів, від найнижчого (колежського регістратора) до найвищого (у цивільній службі — канцлера, у воєнній — генерал-фельдмаршала). Колежський асесор, рахуючи від найвищого, — восьмий клас, у армії йому відповідав чин капітана. Для основної маси служилого люду, який, згідно з положенням того ж «Табеля», починав службу з найнижчого щабля, чин колежського асесора був вершиною кар'єри. Вище піднімалися одиниці. Це були якраз ті винятки, що підтверджують правило. Піднявшись до восьмого класу, одержували потомствене дворянство (було ще особисте дворянство) (С.).

Волочитися — постійно змінювати місцеперебування; мандрувати, бродяжити (СУМ-11).

Драгоман — перекладач, тлумач при посольстві, при дипломатичній місії або в переговорах (Ш.). У первісному значенні: перекладач при посольстві, дипломатичній місії, також гінець у дипломатичних справах; потім – просто гінець, посильний (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Копитан — капітан (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Присінки — прибудова перед входом до якого-небудь приміщення; невеликі сіни (СУМ-11).

Скрізь — уточнення певного місця, визначеного іменником (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11). — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

    

Буцім — наче, мов, ніби (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Не ворог, хто уже дублений — тобто мертвий, задубілий (С.).

Без душі — мертвий (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Нікчемний — ні на що не здатний (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Рація — вітальна промова (СУМ-11).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

    

Даре (лат. слово) — дати.

Дурень, дурний — розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кваре (лат. слово: qua-re) — з якої речі (Л.).

Корам вас (лат.) — супроти вас (Л.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мекум (лат.) — зі мною (Л.).

Пацем дати (лат. слово) — дати мир, замиритися (Л.).

Пессімус (лат. слово) — найгірший (Л.).

Поховати — здійснити похоронний обряд; погребти (СУМ-11).

Путо (лат.) — думаю (Л.).

Рекс (лат.) — король (Л.).

Сеньорес (есп.) — панове (Л.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Цекум (лат. слово) — тупиця (Л.).

Латинус рекс єсть невгомонний і далі.
Ще один зразок макаронічної мови на бурсацький лад. Подаємо підрядковий переклад промови Енея перед латинськими послами (С.):

Латин цар єсть невгомонний,
А Турн найгірший дурак.
І навіщо воювать вам зі мною?
Латина вважаю за сліпого,
А вас, сенатори, без ума;
Латину рад мир дати,
Дозволю мертвих поховати,
І злості на вас нема.
Один єсть Турн ворог мій,

Сам, отже, повинен воювать;
Велить так доля, щоб Еней
Вам був цар, Аматі зять.
Щоб привести до кінця війну,
Ми зробим з Турном поєдинок,
Про що всім кров проливать?
Чи Турн буде, чи Еней
Латинським скіпетром управлять -
Укажеть меч або бог.

    

Ад фінем беллюм провести (лат.) — довести війну до кінця. (Л.).

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Вель (лат. слово) — або (Л.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глядіус (лат. слово) — меч (Л.).

Дебет (лат. слово) — повинен (Л.).

Деус (лат. слово) — бог.

Дуеллюм — дуель — двобій (Л.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ерго (лат. слово) — отже, так (Л.).

Зять — чоловік дочки та сестрин чоловік (СУМ-20).

Меус (лат.) — мій (Л.).

Рекс (лат.) — король (Л.).

Сангвіс (лат.) — кров (Л.).

Сцептро — скіпетр.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фата (лат. слово) — доля (Л.).

Латинус рекс єсть невгомонний і далі.
Ще один зразок макаронічної мови на бурсацький лад. Подаємо підрядковий переклад промови Енея перед латинськими послами (С.):

Латин цар єсть невгомонний,
А Турн найгірший дурак.
І навіщо воювать вам зі мною?
Латина вважаю за сліпого,
А вас, сенатори, без ума;
Латину рад мир дати,
Дозволю мертвих поховати,
І злості на вас нема.
Один єсть Турн ворог мій,

Сам, отже, повинен воювать;
Велить так доля, щоб Еней
Вам був цар, Аматі зять.
Щоб привести до кінця війну,
Ми зробим з Турном поєдинок,
Про що всім кров проливать?
Чи Турн буде, чи Еней
Латинським скіпетром управлять -
Укажеть меч або бог.

    

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Дрансес — у Вергілія Драк, рутулець, вороже настроєний проти Турна (С.).

Дрібно, дрібненько, дрібнесенько — те саме, що докладно — дуже повно, грунтовно, з усіма деталями; вичерпно (СУМ-11).

Ззиркнутись — ззиратися, ззирнутися — обмінюватися швидкими поглядами (СУМ-20).

Знечев'я — знічев'я, рідко знечев'я — несподівано, раптом (СУМ-20). У значенні розгубленість, як стан за значенням розгублений — який розгубився, втратив спокій, холоднокровність, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому і т. ін. (СУМ-11).

Пресловутий — преславний — який уславив себе чим-небудь, має велику славу; знаменитий (СУМ-11).

Схаменутися — прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Тро́хи — до деякої міри; дещо (СУМ-11).

Щирий — відвертий, правдивий (СУМ-11).

    

Або — уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

Голяк — убога людина; злидар (СУМ-11).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Крокви — два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах (СУМ-20).

Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мирова — полюбовне вирішення суперечки (СУМ-11).

Осика — листяне дерево родини вербових; тополя тремтяча (СУМ-11).

Прочане — богомольці, паломники (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Тесля — робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев'яних будов, виготовленням простих дерев'яних меблів і т. ін. (СУМ-11).

    

Возитися — займатися якоюсь клопітною справою (СУМ-20).

Кругом — рухаючись по колу, описуючи коло (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мировеє — мирне.

Стукотня — сильний стукіт (СУМ-11).

Ділились дружно тютюном — найвища міра приязні (Л.).

    

Виргилій — Публій Вергілій Марон (70-19 роки до н. е.) — видатний поет часів диктатора Августа. Протягом десяти років працював над знаменитою поемою «Енеїда», в якій оспівав Августа і могутність Римської держави (Д.).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Журитися — засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати (СУМ-20).

Мастак — уміла й досвідчена в певній справі людина; майстер, митець (СУМ-20).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Хлипання і хлипати — плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря (СУМ-11).

    

Дьоготь — темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці деревини, торфу, бурого та кам'яного вугілля, сланцю (СУМ-20). Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову збрую, аби була довговічною та м'якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці. Дьоготь вживали і для інших господарських потреб. Дьоготь широко використовували в народній медицині. Особливо помічним він був при виведенні глистів. У цьому жодні народні ліки не були такими дієвими, як дьоготь. Ним теж заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах, виводили парші, коросту. Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози (він був однією з складових коломазі), лікували коней, почасти вояків (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зачинати, зачати — виявляти перші ознаки якої-небудь дії або стану (СУМ-20).

Зволікати — волочачи, тягнучи, збирати в одне місце (СУМ-11).

Зірниця — яскраве освітлення горизонту перед сходом і відразу після заходу сонця; зоря (СУМ-20).

Зруб — те, що  складено з колод чи брусів, які укладають горизонтальними рядами. У даному випадку з мертвих тіл (СУМ-20).

Моргати — нерівномірно, переривчасто світити, блимати (про предмети, що світять або світяться) (СУМ-20).

Станиця — військо (СУМ-11).

Трахон — союзник Енея, племінний вождь лідійців (А.).

    

Живіт — частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. (СУМ-20).

Заквилити — почати жалібно співати, оплакуючи кого-небудь (СУМ-20).

Инчий, инчі — інший — один із багатьох; деякий, який-небудь (СУМ-20).

Ізконебє — ізконебе — іскони бо, тоб-то здавна (Л.). Здавна, іздавна — з давніх часів, дуже давно. Ще споконвіку — З найдавніших часів; здавна, з давніх-давен (СУМ-11).

Квилять — квилити — жалібно стогнати, стиха плакати (СУМ-20).

Кругом — скрізь, усюди (СУМ-20).

Репатися — тріскатися, лопатися від чогось, покриватися тріщинами, давати тріщини (СУМ-11).

Рід — позначення належності до соціальної групи (СУМ-11).

Смалець — тут взагалі будь-який жир (СУМ-11).

Сумно — пов'язаний із смертю, трауром; скорботний (СУМ-11).

Хаптурный — те саме, що хавтурний — любитель хавтур (Г.). Хавтур, хавтура — побори натурою, які брало духівництво (СУМ-11). Хаптурним родом поет називає духовенство, за хаптури, або хавтури, — так називалися побори натурою, які збиралися духовенством; так само називалися залишки від поминальних обідів, які ділилися між духовенством (церковним причтом) (А.).

Чад — їдкий, задушливий дим (СУМ-11).

Шкварчати — видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню) (СУМ-11).

    

Волоки — мотузок, яким зав’язують постоли та обв’язують онучі на нозі (СУМ-11).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Келеп — старовинна ручна зброя, що має форму молота-топірця, насадженого на довгий держак (СУМ-20). Бойова палиця з булавою або металевим тягарем якоїсь іншої форми (С.).

Кревний — те саме, що кровний — який має спільних предків; рідний по крові (СУМ-20).

Кульбака — сідло (СУМ-20).

Кум — хрещений батько щодо батьків хрещеника й хрещеної матері; батько дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері. Кума — хрещена мати щодо батьків хрещеника й хрещеного батька; мати дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері (СУМ-20).

Лядунка/Ладунка — те саме, пантронташ — сумка або пояс з футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів (СУМ-11,20).

На віки вічні — назавжди, навічно (СУМ-20).

Незабвенний, рус. — незабутній — який назавжди збережеться в пам'яті (СУМ-20).

Онучі — шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (в чоботи, постоли) (СУМ-11).

Постоли — 1. М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками (волоками). 2. Те саме, що личаки — плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками (СУМ-11).

Сват — батько або родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого (СУМ-11).

Свита — старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).

Тік — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна (СУМ-20).

Троки — трок — широкий ремінь для закріплення сідла або попони на коні; попруга (СУМ-11).

Шабля, шаблюка — холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Шпурляти — різко, з силою кидати (СУМ-11).

В огонь шпурляли різну збрую і далі.
У стародавніх римлян існував звичай спалювати трупи на вогнищі. При цьому прийнято було кидати у вогонь різні речі, які могли згодитися небіжчикові у загробному житті. Чим ціннішу річ кидали у вогнище, тим більшу шану віддавали покійному (С.).

    

Багацько — те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Вельми — дуже, в значній мірі (СУМ-11).

Ветхий — дуже старий, знесилений глибокою старістю (про людину) (СУМ-20).

Вінець — у значенні: обряд вінчання, одруження (СУМ-20).

Злодій — те саме, що лиходій — той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо (СУМ-20).

Лаврент — місто в Лації, столиця царя Латина. Було розташовано серед лаврових лісів (С.).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Поспульство, поспільство — народ (С.).

Сумно — пов'язаний із смертю, трауром; скорботний (СУМ-11).

Убиватися — впадати у відчай, надміру віддаватися горю, стражданням, тужити за ким-, чим-небудь (СУМ-11).

    

Галасати — сильно кричати (СУМ-11).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Дарма — вживається у значенні слова задарма — безплатно, безкоштовно; даром (СУМ-11).

Діло — те, що відбулося; те чи інше явище (СУМ-11).

Жалібно — прислівник до жалібний у значенні журливий — який викликає, навіває тугу, смуток (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Коса — заплетене волосся (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Простоволоса — з непокритою головою (СУМ-11).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Розхристаний — з оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Діло — справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові (СУМ-11).

Дрансес — у Вергілія Драк, рутулець, вороже настроєний проти Турна (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Защищати — захищати — відстоювати інтереси обвинуваченого (СУМ-11).

Крюк — крутій — той, хто схильний до крутійства (навмисне використання дрібниць, формальностей і т. ін. для затягування чи заплутування судових та адміністративних справ із корисливою метою або щоб зняти з себе відповідальність) (про чиновника, канцеляриста і т. ін.) (СУМ-20).

Підтя́га — злодій (Л.). Від слова «тягнути» — злодій (Ш.).

Пролаза — пронозлива, хитра, спритна людина; пройдисвіт, ловкач (СУМ-11).

Сутяга, сутяжник — той, хто сутяжничає, любить сутяжничати — займається позовами з корисливих міркувань, має пристрасть до позовів (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юриста — юрист. Піти в юристи у феодально-кріпосницькій Російській імперії означало піти, за виразом самого І. Котляревського, в «п'явки людськії». Серед усіх змальованих в «Енеїді» суспільних станів не було такого, про якого б поет відгукувався з таким сарказмом і гнівом, як про юристів. Слід звернути увагу, в якому ряду тут стоїть «юриста». Підтяга — злодій (від «тягнути», «підтягати»). Пор. також строфу про «злиднів» біля входу до пекла (ІІІ, 47), про чиновну братію в самому пеклі (ІІІ, 73), характеристику Возного в «Наталці Полтавці» устами Миколи: «Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить!» (дія 2, ява 4) (С.).

    

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Громада — 1. Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2. Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Діомид — у Вергілія Діомед, уславлений грецький герой. Силою і хоробрістю поступався тільки перед Ахіллом. Брав участь у Троянській війні на боці греків. У битві під Троєю поранив богиню Венеру і самого бога війни Марса. Після падіння Трої оселився в Італії і заснував там кілька міст (С.).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Охляти/охлянути, а також хлянути/хляти — безсило опасти, втративши пружність (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

    

Брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Венул — латинянин з грецького міста Аргоса, який прибув в Лациум (А.). Латинянин, родом з грецького міста Аргоса, де царював Діомид ще до того, як вирушити на війну проти Трої. Очолював послів латинян до Діомида (С.).

Гнівитися — те саме, що гніватися — відчувати гнів, роздратування; сердитися (СУМ-20).

Гнучкий — який легко згинається, гнеться (СУМ-11).

Діомид — у Вергілія Діомед, уславлений грецький герой. Силою і хоробрістю поступався тільки перед Ахіллом. Брав участь у Троянській війні на боці греків. У битві під Троєю поранив богиню Венеру і самого бога війни Марса. Після падіння Трої оселився в Італії і заснував там кілька міст (С.).

Жахливий — який всього боїться, якого легко можна налякати, сполохати; боязливий, боязкий (СУМ-20).

Здається, здавалося, у знач. вставн. сл. — уживається для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось (СУМ-20).

Колючий — який дошкуляє; дошкульний (СУМ-20).

Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Мужичий — те саме, що мужицький, селянський (СУМ-20). Мужича правда — соціально зумовлене розуміння справедливості (СУМ-11).

Нежахливий — небоязкий — який нічого не боїться; досить сміливий (СУМ-20).

Підданці — піддані — особи, які перебувають у підданстві певної держави, влади, правителя (СУМ-11).

Сумнись — сумніватися — відчувати, висловлювати сумнів щодо вірогідності, можливості чого-небудь; не бути впевненим у чомусь (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Бридня, бредня — безглузді думки; химери (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — поганий, несприятливий (про певний період) (СУМ-20).

Іда — гора на острові Кріт, де був поширений культ Цібелли (Ш.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Який то єсть Еней козак!.
Коли греки здобули Трою, Еней самовіддано кинувся рятувати пенати (богів—охоронців домашнього вогнища) та свою родину. На плечах виніс старого батька Анхіза із палаючої Трої, а потім разом з ним поплив, виконуючи волю богів, до берегів Італії. По дорозі в Італію Анхіз помер (С.).

    

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Гай — уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Святий — праведний, непорочний, угодний богові (СУМ-11).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

    

Венул — латинянин з грецького міста Аргоса, який прибув в Лациум (А.). Латинянин, родом з грецького міста Аргоса, де царював Діомид ще до того, як вирушити на війну проти Трої. Очолював послів латинян до Діомида (С.).

Вінець — коштовний головний убір – знак монаршої влади; корона (СУМ-20).

Година — с сполученні зі словами гіркий, лихий, недобрий, чорний і т. ін. — важкі, скрутні обставини (СУМ-20).

Доміні — панове (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Збентежити, бентежити — 1. Викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. 2. Викликати стан зніяковілості в кого-небудь (СУМ-20).

Здається, здавалося, у знач. вставн. сл. — уживається для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось (СУМ-20).

Злий — поганий, несприятливий (про певний період) (СУМ-20).

Зробити кінець — припинити що-небудь, покласти край чомусь (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

    

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Діомид — у Вергілія Діомед, уславлений грецький герой. Силою і хоробрістю поступався тільки перед Ахіллом. Брав участь у Троянській війні на боці греків. У битві під Троєю поранив богиню Венеру і самого бога війни Марса. Після падіння Трої оселився в Італії і заснував там кілька міст (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Заздалегідь [Заздалегидь] = заблаговременно (К.).
За якийсь час до чого-небудь; наперед (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Поки — протягом певного часу (СУМ-11).

Сентябрьом надутися — быть хмурым, мрачным, угрюмым, не в духе; намек на пасмурную погоду осенних сентябрьских дней (Мх.).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Схаменутися — прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Фиги — фіга. 1. Плід фігового дерева, інжир. Дорогі, привозні ласощі; сушені фіги — один з предметів чумацького промислу до Криму (С.). 2. Те саме, що дуля — стулена в кулак рука так, що великий палець просувається між вказівним і середнім, як знак зневажливого ставлення до кого-небудь (СУМ-11).

    

Глузд [Глуздъ] = разсудок, смысл (К.).
Розумний зміст чого-небудь; рація, сенс (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Нив'я — збірн. до нива — ділянка або смуга землі, на якій ростуть хлібні культури або яка признач. для їх вирощування; поле (СУМ-20).

Нужда — потреба в чому-небудь; необхідність (СУМ-20).
Землі шматок єсть не під нужду — тобто ділянка землі, без якої можна обійтися, в якій немає великої потреби (С.).

Прочане [Прочане] = захожие (К.).
Богомолець, паломник (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Риболовні коси — багаті на рибу; риболовні угіддя.

    

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Здаваться [Здаваться] = казаться (К.).
Здаватися — поставати в уяві, думках; уявлятися (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Каптан — старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; сукмана, жупан, чумарка (СУМ-20).

Лад — згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін. (СУМ-20).

Люстрина [Люстрына] = род шелковой материи (К.).
Вовняна або напіввовняна тканина з глянцем (СУМ-20); дорога шовкова тканина з глянцем (С.).

Нуте — те саме, що ну, але у звертанні до декількох осіб або при ввічливому звертанні до однієї особи як спонукання, заклик або заохочення до дії (СУМ-20).

Павидло [Павыдло] = желе из фрктов (К.).
Повидло — солодка густа маса з протертих плодів, зварених із цукром або патокою (СУМ-11).

Потибеньки — потебеньки, зменш.-пестл. до потебня — шкіряна лопать з боків сідла (СУМ-11). Шкіряні лопаті з обох боків сідла, інколи з карманами. Звідси пішло прізвище — Потебня (С.).

Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої руки» і «меншої руки» (С.).

Сап'янці [Сапьянци] = сапоги сафьяновые (К.).
Чоботи або черевики, пошиті із сап'яну — тонкої м'якої шкіри найрізноманітніших кольорів, вигот. із козлячих (рідше овечих, телячих) шкур (СУМ-11).

Шалевий пояс — пояс, вив'язаний, мов шаль, із шерсті (С.).

    

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Гладити (СУМ-20) — проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь.

Говоруха — та або той, хто любить багато, красиво говорити, поговорити; балакун (СУМ-11).

Дрансес — у Вергілія Драк, рутулець, вороже настроєний проти Турна (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лихий — у значенні завзятий — дуже діяльний, енергійний (СУМ-20).

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Мізковать [Мизковать] = мудровать (К.).
Мізкувати — продумувати що-небудь; розмірковувати (СУМ-20).

Одвіт — відвіт — відповідь.  В одвід — реагуючи на що-небудь (СУМ-20).

Сопти [Сопты] = сопеть (К.).
Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

    

Впровадити — втягнути в що-небудь (СУМ-11).

Ганьба [Ганьба] = надменность (К.).
1. Принизливе для кого-небудь становище. 2. Недобра слава; безчестя (СУМ-11). Котляревський вживає це слово у значенні бундючність, зверхність.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кирпа [Кырпа] = нос, говор. в насмешку; кырпу гнуть = гордиться (К.).
Короткий ніс (СУМ-20).

Личина — те саме, що маска.
Зла (люта) личина — уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань (СУМ-20).

Навтікача [Навтикача] = науход (К.).
Те саме, що навтіки, навтьоки — бігом від кого-, чого-небудь, швидко тікаючи (СУМ-20).

Сатана — уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Госпо́да [Госпо́да] = дом (К.).
Домашнє житло; домівка (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Ратова́ть [Ратова́ть] = спасать (К.).
У значенні рятувати — усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування (СУМ-11).

Сватання — дія за значенням сватати (за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків) і свататися (звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою) (СУМ-11).

Смачний [Смачный] = вкусный (К.).
Який дає задоволення (не про їжу) (СУМ-11).

    

Визивати — те саме, що викликати — категорично, різко пропонувати вступити в боротьбу, поєдинок (СУМ-20).

Діло — наслідки роботи, заняття людини; практичної діяльності; справи (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Займать [Займать] = трогать (К.).
Займати — зачіпати, хапати, б’ючи, кусаючи і т. ін. // Чіплятися, ображати, викликати на сварку. // Нападати (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Любов — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Дрижати — труситися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти (СУМ-20).

Дрочиться [Дрочыться] = вертеться, кружиться (К.).
Дрочитися — перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття незадоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися (СУМ-11).

Каверза — підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, завдати шкоди; інтрига (СУМ-20).

Клацать [Клацать] = щелкать зубами (К.).
Клацати зубами — вороже, недоброзичливо і т. ін. ставитися до кого-небудь (СУМ-20).

Лукавий — який має злі, ворожі наміри; підступний (СУМ-20).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Оселя [Оселя] = дом, жилище (К.).

Пустомеля — те саме, що пустомолот — людина, яка говорить багато і беззмістовно; базіка (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тхір — хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром (СУМ-11).

Чорт зна — невідомо, незрозуміло, що.

Яритися — виявляти зло, лють.
Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Яхидство — єхидство — недоброзичливість, злобність, хитрість, лукавство, в'їдливість (СУМ-11).

    

Байдуже [Байдуже] = нужды нет (К.).
Все одно, однаково, не має значення (СУМ-11).

Буцім [Буцимъ] = будто бы (К.).
Наче, мов, ніби (СУМ-20).

Згинуть [Згынуть] = пропасть (К.).
Згинутти, ізгинути — стати невидимим, нечутним, сховатися, зникнути (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Одтять [Одтять] = отрубить (К.).
Відтинати, відітнути і відтяти — відрізувати або відсікати що-небудь гострим знаряддям (СУМ-11).

Плазовать [Плазовать] = ползать, карабкаться (К.).
Плазувати — по-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь (СУМ-11).

Полохливий — який легко полохається; відчуває страх, боїться (СУМ-11).

Рачки лізти — принижуватися перед ким-небудь; плазувати.

Трояк — зневажливе прізвисько троянця (Ш.).

Устригти [Устрыгты] = хватить (К.).
Сдѣлать, отхватить (Г.).

    

Бажати [Бажать] = очень желать, прихотничать (К.)
Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Бова — сюжет про Бову-королевича походить з Франції, там відомий уже в добу розквіту рицарського роману (XI — XII ст.). У нас Бова з'явився десь у кінці XVI — на початку XVII ст. як герой повісті (С.).

Втікач — утікач — той, хто втікає, втік звідкись.

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злодій [Злодій] = вор (К.).
Той, хто займається злодійством — розкраданням чужої власності; крадіжками (СУМ-20).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Утікач, втікач [Утикачъ, втикачъ] = беглец (К.).
Той, хто втікає, втік звідкись (СУМ-11).

    

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Дрижати — виявляти надмірне бажання робити що-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злякаться [Злякаться] = испугаться (К.).
Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Лаврент — місто в Лації, столиця царя Латина. Було розташовано серед лаврових лісів (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Опиниться [Опыныться] = очутиться (К.).
Опинитися — потрапити куди-небудь, звичайно раптово, несподівано або дуже швидко (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шиковать [Шыковать] = устраивать, приготовлять (К.).
Шикувати — ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти (СУМ-11).

Штурм — рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога (СУМ-11).

    

Від душі — щиросердно, глибоко, сердечно.

Гармидер [Гармидер] = шум, тревога (К.).
1. Безладний галас; метушня. 2. відсутність або порушення ладу; безладдя (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

З мирною душею — спокійно, тихо.

Заворушиться [Заворушыться] = зашевелиться (К.).
Заворушитися — почати ворушитися: а) злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці; б) повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. // Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. // Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено (СУМ-20).

Зробитися — статися, відбутися, трапитися (СУМ-20).

Книші [Кныши] = стульни (К.).
Стульни (этногр.) — в некоторых местах Малороссии свадебные пироги, которые, если невеста оказалась целомудренной, молодой относил к тестю, обложив калиной (Брокгауз и Ефрон).
Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією (СУМ-11). Обрядовий хліб продовгуватої форми з білого тіста із загорнутими всередину краями (СУМ-20).
Книш — хлібний виріб з пшеничного, інколи житнього і гречаного борошна; по краях тісто розпліскують коржем і завертають наверх так, що воно сягає тільки до половини книша. Зверху книш змазують салом або олією.
Приготування книша з житнього і гречаного борошна: «Вчинити житнього тіста, замісити гречаним борошном; коли підійде, викачувати на столі; ліплять книші з допомогою ложки, яку опускають перед цим у розтоплений свинячий смалець. Зліпивши, сажають у піч, а вийнявши, знову змазують смальцем» (М. — С. 154) (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лаять [Лаять] = бранить (К.).
Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Лигать [Лыгать] = оплетать; крепко ударять (К.).
Лигати — їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).

Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежне добро (СУМ-20).

Потапці [Потапци] = род окрошки с хлебом (К.).
1. Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо. 2. Змащені жиром і підсмажені скибочки хліба; грінки (СУМ-11). Особливо злиденна страва: хліб, накришений у посолену воду. Нар.: Лигай потапці, впустивши в юшку (Номис. — С. 235) (С.).

Сердешний — який викликає співчуття; бідолашний (СУМ-11).

Тесть — батько дружини (СУМ-11).

    

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий (СУМ-20).

Камилла — дочка міфічного царя вольсків Метаба (А.), італійська амазонка, ватажок загону вольськів (народність у стародавній Італії). Загинула від руки соратника Енея Арунта (С.).

Мезап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Миттю — в одну мить, дуже швидко (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Огир [Огеръ] = жеребец (К.).
Те саме, що жеребець (СУМ-11).

Перше [Перше] = сперва (К.).
Перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Потрошити — убивати, різати (СУМ-11).

Прочане [Прочане] = захожие (К.).
Богомолець, паломник (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Яритися — виявляти зло, лють.
Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Засада — несподіваний напад з прикритого місця (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — виконати яку-небудь роботу, дію, здійснити що-небудь (СУМ-20) .

Міцний [Мицный] = крепкий, твердый (К.).
Духовно сильний; стійкий, непохитний (СУМ-20).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

    

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Возитися — у значенні скубтися — бити один одного, смикаючи, тягаючи за що-небудь (СУМ-11).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Оправлятися — досягати попереднього або близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і т. ін. (СУМ-11).

Товкти — завдавати ударів у бою (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

    

Арунт — супутник Енея, вбив у битві дочку царя вольсків Літаба — Камиллу (А.).

Башта [Башта] = башня (К.).
Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа (СУМ-20).

Жах [Жахъ] = ужас (К.).
Почуття, стан дуже великого страху, що охоплює кого-небудь (СУМ-20).

Забавлятися — у значенні знущатися — заподіювати муки, страждання кому-небудь.

Камилла — дочка міфічного царя вольсків Метаба (А.), італійська амазонка, ватажок загону вольськів (народність у стародавній Італії). Загинула від руки соратника Енея Арунта (С.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Напускати, напустити — дозволяти, давати можливість кому-небудь увійти, в'їхати і т. ін. кудись у якій-небудь кількості; впускати (СУМ-20).

Сто лих [Сто-лыхъ] = несчастье, беда (К.).
Про великий клопіт, горе, неприємність і т. ін. (СУМ-11).

Утратити дух — втратити бадьорість, надію на щось, зневіритися в можливості чого-небудь (СУМ-11).

Ховать [Ховать] = прятать (К.).
Ховати, ховатися — надавати притулок, рятуючи від переслідування, небезпеки (СУМ-11).

Щоб і дух не пах — настійна вимога до кого-небудь зникнути, перестати бувати десь.

    

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Година [Годына] = час, время (К.).
Певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням) (СУМ-20).

Гульвіса [Гульвиса] = повеса (К.).
Гуляка, повѣса, шалопай (Г.). Той, хто любить гуляти — 1. Весело проводити час; розважатися. 2. Проводити час за випивкою; пиячити. 3. Бути в близьких любовних стосунках з ким-небудь), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін. (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Засада — несподіваний напад з прикритого місця (СУМ-20).

Зашморг [Зашморгъ] = петля (К.).
Петля з мотузка, шнура і т. ін., яка стягується.
Зашморгом дивитись — дивитися на кого-небудь вороже, з неприязню (СУМ-20).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини).

Мерзенний, мерзький [Мерзеный] = омерзительный (К.).
(СУМ-20): 1. Який викликає огиду, відразу; гидкий, відворотний (СУМ-20).

Нечепурний — який має неприбраний, неохайний, неакуратний вигляд (СУМ-20).

Твар [Тварь] = лице (К.).
Обличчя (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чепурний [Чепурный] = опрятный (К.).
Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю (СУМ-11).

Яритися — виявляти зло, лють.
Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Асмодей (бібл.) — злий дух, порушник шлюбу і порушник подружньої згоди. Іноді його ім'я вживалося як одне з імен сатани (А.).

Вспалати духом Асмодея — впустити в себе дух сатани, озвіріти.

Вспалать [Вспалать] = воспламениться (К.).
Вживається у значенні запалати — пройнятися яким-небудь сильним почуттям (СУМ-11).

Горлоріз — бандит, вбивця (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зара́ння [Зара́ння] = пораньше (К.).
Заздалегідь, наперед (СУМ-20).

Стулить [Стулыть] = сжать, сомкнуть (К.).
Стуляти, стулити — закривати, змикати (губи, повіки і т. ін.), заплющувати (очі) (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

    

Держатися — дотримуватися чого-небудь, діяти згідно з чим-небудь (СУМ-11).

Дур — затьмарення свідомості, запаморочення (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Серце — перен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву чи роздратування (СУМ-11).

Задрипанець — нікчемна, нічого не варта людина (СУМ-20).

Злиденний — не вартий нічого; нікчемний, жалюгідний (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Облизня піймати [Облызня пійматы] = получить неудачу (К.).
Облизень — відмова при залицянні, сватанні або у якому-небудь проханні взагалі.
Облизня піймати — лишитися без того, на що розраховував, сподівався, чого добивався; зазнати невдачі (СУМ-11).

Поштурхаться [Поштурхаться] = подраться (К.).
Штурхнути кілька разів, штурхати якийсь час. Бити стусаном (СУМ-11).

Прочане [Прочане] = захожие (К.).
Богомолець, паломник (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що з ряду перелічуваного можливе тільки одне (СУМ-20).

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брехать [Брехать] = лгать (К.).
Брехати — говорити неправду (СУМ-20).

Гай [Гай] = лес; и частица удивление показывающая (К.).
1) Невеликий, переважно листяний ліс — у цьому значенні не вживається; 2) Уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Копирснуть [Копырснуть] = стремглав упасть, полететь (К.).
Вживається у значенні полетіти — почати стрімко пересуватися, переміщатися; понестися (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Навісна [Нависный]] = каждому предлагаемый (К.).
Дівка, яку нав'язують багатьом женихам (С.).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Правда — те, що відповідає дійсності; істина. Святая правда — істина, що не підлягає ніяким сумнівам (СУМ-11).

    

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна (СУМ-20).

Благать [Благать] = угождать (К.).
Слово вживається у значенні: наполегливо, невідступно, ласкаво просити (СУМ-11).

Воля — вимога, наказ (СУМ-20).

Зла доля — хто-небудь нещасливий, безталанний; у кого-небудь нещасливе життя, сповнене тривог, переживань і т. ін. (СУМ-20).

Мірковать [Мырковать] = рассуждать (К.).
Міркувати — думати, роблячи певні висновки; обмірковувати (СУМ-20).

Мусить [Мусить] = долженствовать (К.).
Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Ублагать [Ублагать] = упросить (К.).
Ублагати — благаючи, домогтися згоди виконати прохання, позитивного розв'язання чого-небудь (СУМ-11).

    

Аби [Абы] = лишь бы (К.).
Коли б лише, тільки б.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Будища — на північ від Полтави є Великі і Малі Будища. Співробітники Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського вважають, що згадані саме Малі Будища — село, давніше від Великих Будищ (С.)

Гатка [Гатка] = гать (К.).
Гать — те саме що гребля.
Хоч гать гати — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь (СУМ-20).

Горбанівка — село на північ від Полтави. Зараз злилося з містом (С.).

Занедбать [Занедбать] = забыть, пренебречь (К.).
Занедбати — виявляти байдуже ставлення до кого-, чого-небудь, забувати про когось, щось (СУМ-20).

Івашки — село кілометрів за вісім на північ від Полтави (С.).

Куток (кут) [Кутокъ] = угол (К.):
Частина якої-небудь території, місцевості, країни і т. ін. (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мильці — південна околиця Полтави (С.).

Пушкарівка — село на південь від Полтави, зараз злилося з містом (С.).

Товар — у народних обрядах сватання — про дівчину (СУМ-11).

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати, побігти; кинутися (СУМ-11).

    

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Луснути — вкриватися тріщинами; репатися (СУМ-20).

Напасть — біда, лихо, нещастя або неприємність (СУМ-20).

Наповалл — відразу на смерть (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Стратилат — воєначальник, ватажок війська (С.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Байдуже — все одно, однаково, не має значення (СУМ-11).

Гонець, гінець — особа, яку посилають із терміновим дорученням, повідомленням; посланець (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Одчесать голову [Одчесать голову] = отрубить голову (К.).
Відрубати, відрізати голову (СУМ-20).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Умова [Умова] = договор (К.).
Взаємна усна чи письмова домовленість про що-небудь; угода, договір (СУМ-11).

    

Вештаться [Вештаться] = шататься, шляться (К.).
Вештатися — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь (СУМ-11.)

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Галить [Галы́ть] = торопить (К.).
Галити — підганяти когось, наглити (Л.); квапити (СУМ-11).

Заворушиться [Заворушыться] = зашевелиться (К.).
Заворушитися — почати ворушитися: а) злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці; б) повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. // Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. // Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено (СУМ-20).

Знак — предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що-небудь (СУМ-20).

Міжовщик [Мижовщыкъ] = землемер (К.).
Межовик — вахівець із межування; землемір (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Цап [Цапъ] = козел (К.).
Самець кози (СУМ-11).

    

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Копошиться [Копошыться] = рыться, копаться (К.).
Те саме, що метушитися — рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно (СУМ-20).

Пляц, плец [Пляцъ, плецъ] = пустое место, где прежде было жилье (К.).
Плець (нім. Platz) — місце (Л.). Майдан, площа (Ш.).

Ратник — боєць раті, воїн. У дореволюційній Росії — рядовий державного ополчення (СУМ-11).

Товпиться [Товпыться] = тесниться (К.).
Товпитися — скупчуючись в одному місці, збиваючись докупи, створювати натовп, юрбу (СУМ-11).

Чваниться [Чваныться] = хвастать (К.).
Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Кликну́ти [Клыкну́ты] = позвать (К.).
Запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Коверзнути, коверзувати — мудрувати над чим-небудь; вигадувати (СУМ-20).

Мавка [Мавка] = русалка, сирена (К.).
Персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Напасть — біда, лихо, нещастя або неприємність (СУМ-20).

Одвернути — відвернути — повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Заздалегідь [Заздалегидь] = заблаговременно (К.).
За якийсь час до чого-небудь; наперед (СУМ-20).

Ізмогти — змогти — мати змогу, бути спроможним що-небудь робити (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скиксувати — прогавити, не влучити в ціль (Л.); схибити (СУМ-11).

Смутитися — відчувати смуток; ставати смутним; сумувати.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Яєшня — яєчня — страва з підсмажених яєць (СУМ-11).
Побити (зім'яти, розтоптати) в яєчню — сильно побити кого-небудь (СУМ-11).

    

Згинуть [Згынуть] = пропасть (К.).
Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Камерт — союзник Турна, один з проводирів латинського війська (С.).

Кандали — кайдани — лалізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в'язня. Перен. Все те, що зв'язує людину, позбавляє її волі (СУМ-20).

Мавка [Мавка] = русалка, сирена (К.).
Персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скуйовдать [Скуйовдать] = смять (К.).
Скуйовдати — тут у значенні схвилювати, збентежити (СУМ-11).

Сором [Соромъ] = стыд, срам (К.).
Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

    

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Гукати — голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки (СУМ-11).

Кібець, кібчик [Кибець] = ястреб (К.).
Хижий птах родини соколових, перев. із сірим або рудим пір'ям (СУМ-20).

Мурмотати — говорити тихо, невиразно (СУМ-20).

Підтрунять [Пидтрунять] = подстрекать, подзадоривать (К.).
Вживається у значенні підбивати (схиляти, спонукати або під'юджувати до чого-небудь; підмовляти) або підбурювати (розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків) (СУМ-11).

Розмир — замирення, мир (СУМ-11).

Сумно [Сумно] = страшно, ужасно (К.).
Присл. до сумний — який викликає, навіває сум (СУМ-11).

Тулумній — рутульський віщун, гарячий прихильник Турна (С.).

Фиглі [Фыгли] = штуки (К.).
Те саме, що фіглі-міглі — витівки, штуки, хитрощі для досягнення чого-небудь (СУМ-11).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Втікать [Втикать] = бежать (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.; Поспішно відступати (СУМ-11).

Гиллипенко — один з дев'яти синів грека з Аркади Гілліпа (С.), союзник Енея.

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Зробитися — статися, відбутися, трапитися (СУМ-20).

Куліш [Кулишъ] = кашица (К.).
Густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20). «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом» (М.). Тут у порівнянні.

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Перший [Першый] = первый (К.).
Який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Утікать (втікать) [Утикать] = уходить (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

    

Адже [Адже] = ведь (К.).
Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож (СУМ-20).

Ватага [Ватага] = шайка (К.).
Отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Відкіль [Видкиль] = откуда (К.).
Те саме, що звідки (СУМ-20).

Зрада [Зрада] = измена (К.).
Віроломство, зрадництво (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Правдивий — справжній, явний (СУМ-11).

Розмир — замирення, мир (СУМ-11).

Спотиньга [Спотыньга]а] = нечаянно, неожиданно (К.).
Несподівано (СУМ-11). Нишком (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

    

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Варить на сто котлів — дуже багато, у великій кількості (Т.Б.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Либонь [Лыбонь]ь] = кажется, чуть ли (К.).
1. Виражає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; ніби, нібито. 2. Те саме, що мабуть (СУМ-20).

Розприндиться [Розпрындыться] = раскапризиться, возгордиться (К.).
Розприндитися — повестися гордовито (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Багно [Багно] = лужа топкая (К.):
Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля (СУМ-11).

Главк — ватажок лікійців, один із союзників Енея в троянській війні (А.), поранений Турном.

Дарет (Дерет) — у Вергілія - супутник Енея, учасник Троянської війни (А.), поранений Турном.

Зикратий [Зыкратый] = разноглазый конь (К.).
Зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Комашка [Комашка] = козявка (К.).
Зменш. до комаха — клас безхребетних членистоногих тварин, до якого належать жуки, бабки, мухи, бджоли, блощиці, мурашки і т. ін. Тут у порівнянні (СУМ-20).

Мах — уживається у значенні «З одного маху», «Одним махом» — а) відразу, тут же і т. ін.; б) за короткий час, дуже швидко (СУМ-20).

Перший — який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Себарис — соратник Енея.

Тамарис (Тамир) — соратник Энея (А.); вбитий Турном.

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ферсилог — соратник Енея (А.), поранений Турном.

Філ — соратник Енея (А.), вбитий Турном.

Хлорей — троянський жрець (А.); вбитий Турном.

    

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Єлє [Еле] = едва (К.).
Ледве — майже непомітно або нечутно; слабо (СУМ-11,20).

Жалібно (жалчіше) — прислівник до жалібний у значенні журливий — який викликає, навіває тугу, смуток (СУМ-20).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Затикати — засувати за що-небудь (СУМ-20).

Знахур [Знахуръ] = ворожея (К.).
Людина, що лікує різними народними засобами, часто чаклуванням, замовляннями і т. ін. (СУМ-20).

Кирпа [Кырпа] = нос, говор. в насмешку; кырпу гнуть = гордиться (К.).
Короткий ніс (СУМ-20).

Лічить [Личыть] = считать; пользовать болезни (К.).
Те саме, що лікувати (СУМ-20).

Локшить [Локшыть] = крепко бить (К.).
Сікти, рубати на дрібні частини, шматки (СУМ-20).

Нешпетний [Нешпетный] = изрядный (К.).
Изрядный (Г.). Без хиби, гарний собою (Л.). Неабиякий — видатний, який виділяється з-поміж інших (СУМ-11).

Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої руки» і «меншої руки» (С.).

Прометей (у грецькій міфології) — добрий титан, оборонець людей. Допоміг Зевсові перемогти злих титанів і здобути владу над світом; викрав з Олімпа вогонь і приніс людям. За це Зевс звелів прикувати Прометея до скелі на Кавказі і прирік на вічні муки: щодень орел розкльовував йому печінку, а на другий день вона виростала знову. Так прикутий Прометей мучився протягом тисячоліть, поки його не визволив Геракл. Образ Прометея — мужнього захисника людини, поборника добра і справедливості — один з найважливіших в ряду вічних образів світової літератури. Появившись в «Енеїді» І. Котляревського, так само як і інші образи поеми, в травестійно—гумористичному контексті, Прометей продовжив своє життя в українській літературі (С.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Цилюрик лазаретний — цирульник — в часи І. Котляревського в російській армії так звали лікаря. Одночасно він виконував також обов'язки перукаря (С.). Перукар, який також виконував деякі обов'язки лікаря (пускав кров, ставив п'явки і т. ін.) (СУМ-11).

Япид — у Вергілія — Япіг, троянський віщун і знахар. Щоб продовжити віку своєму батькові, Іасові, він вивчив цілющі трави і глибоко опанував лікарське мистецтво (С.).

    

Діло — наслідки роботи, заняття людини; практичної діяльності; справи (СУМ-11).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Колупати — проникати всередину чого-небудь, видаляючи звідти якісь частинки.

Обценьки [Обценькы] = клещи, щипцы (К.).
Ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів (СУМ-11).

Припарка — лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого (СУМ-11).

Сердешний — який викликає співчуття; бідолашний (СУМ-11).

Тро́хи — тебагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Шевська смола — згущена варінням темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина (СУМ-11), яка у народній медицині використовувалася для заліплювання поранених місць (С.).

Шпеник [Шпеныкъ] = конец стрелы или какого-нибудь острия (К.).
Невеликий шип, стержень або тільки його кінець (СУМ-11). Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень (Г.).

    

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вкупі — спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь: разом (СУМ-11).

Гарлемпські каплі — назва походить від міста Гарлема в Голландії. Ліки вживалися при захворюванні сечогінних каналів (Ш., С.).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Зцілюща — яка має здатність зцілювати; цілюща (СУМ-20).

Купа [Купа] = куча (К.).
До купи (вкупу) — в одне місце, усіх разом (СУМ-20).

Купидон (римськ. міф.) — бог кохання, син Венери і Марса (А.). Купідон, або Амур (у греків — Ерот) — бог кохання, син Венери. В міфах і творах античних письменників зображувався невеличким чарівним хлопчиком з луком і стрілами. Тим-то Дідона називає його «пуцьверинок» (Ш.). Кому Амур прониже своєю золотою стрілою серце в момент зустрічі з особою другої статі, той покохає (С.).

Підтикаться [Пидтыкаться] = подобрать платье (К.).
Підтикати — підбираючи поли, нижні краї свого одягу, підгортати їх під що-небудь (СУМ-11).

Сколотить [Сколотыть] = взболтать (К.).
Сколочувати, сколотити — розмішувати, перемішувати, змішувати що-небудь (СУМ-11).

Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати, побігти; кинутися (СУМ-11).

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кубок [Кубок] = стакан (К.).
Великий келих; чара — старовинна посудина для пиття вина (СУМ-11, 20).

Локшить [Локшыть] = крепко бить (К.).
Сікти, рубати на дрібні частини, шматки (СУМ-20).

Пальонка [Пальонка] = водка (К.).
Паленка — горілка (СУМ-11).

Паньматка, паніматка, пайматка [Пань-матка, пани-матка, пай-матка] = матушка (К.).
Мати стосовно до своїх дітей (СУМ-11).

Праця [Праця] = старание, труд (К.).
Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд (СУМ-11).

    

Бажати [Бажать] = очень желать, прихотничать (К.)
Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Вертіти — рухати, повертати в різні боки (СУМ-20).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Займать [Займать] = трогать (К.).
Займати — зачіпати, хапати, б’ючи, кусаючи і т. ін. // Чіплятися, ображати, викликати на сварку. // Нападати (СУМ-20).

Лотоки [Лотокы] = сток у мельницы (К.).
Канали на водяному млині, греблі і т. ін., якими тече вода (СУМ-20).

Лукавий — здатний на різні хитрощі або жарти (СУМ-20).

Мать [Мать] = иметь (К.).
Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Навзаводи [Навзаводы] = вскачь, в галоп (К.).
З максимальною швидкістю; дуже швидко // наввипередки (СУМ-20).

Побот, побит [Поботъ, побытъ] = способ (К.).
У знач. присл. побитом — як, яким способом, засобом здійснюється що-небудь (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утікач, втікач [Утикачъ, втикачъ] = беглец (К.).
Той, хто втікає, втік звідкись (СУМ-11): 11).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

Що тьху — що духу, з усієї сили (Л.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

    

Біс — уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (СУМ-11); Злий дух, слуга диявола (СУМ-20).

Візок — екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді з відкидним верхом (СУМ-11). Іронічно у значенні колісниця — відповідно обладнаний двоколісний або чотириколісний візок, яким користувалися в давнину під час боїв, спортивних змагань і т. ін. (СУМ-20).

Ганять [Ганять] = гнать; бегать (К.).
Ганяти — те саме, що гнати (швидко бігти, їхати, мчатися) з означенням руху, який відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Здатний [Здатный] = способный, ловкий (К.).
Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином (СУМ-20).

Зикратий [Зыкратый] = разноглазый конь (К.).
Зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Зіпхнуть [Зипхнуть] = спихнуть (К.).
Зіпхнути, спихати — штовхаючи, зрушувати з місця, переміщати (СУМ-20).

Машталір [Машталиръ] = кучер (К.).
Те саме, що візник — людина, яка править кінним екіпажем; фурман (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

    

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гуж — міцна мотузяна або ремінна петля на хомуті, до якої кріпляться дуга та оглоблі (СУМ-20).
Зо всіх гужей — із всих сил, якнайшвидче (Т.Б.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Непевний [Непевный] = непростый (К.).
Віроломний, підступний (СУМ-11).

Нікчемний [Никчемный] = ни к чему годный (К.).
Який не викликає до себе поваги; жалюгідний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хорт [Хортъ] = борзая собака (К.).
Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака (СУМ-11).

Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати, побігти; кинутися (СУМ-11).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

    

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

З наскоку [Знаскока] = вспрыгнув с размаху (К.).
Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Злити кулю — вчинити несподіванку, фокус, хвацько обернутися (С.). Хвастаючись, говорити неправду, розповісти про що-небудь неправдоподібне (УФЛ).

Зрадливо [Зрадлыво] = обманчиво; коварно (К.).
Присл. до зрадливий – здатний на зраду, на підступний, віроломний учинок (СУМ-20).

Мавка [Мавка] = русалка, сирена (К.).
Персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Мезап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Султан — оздоба з пучка пір’я або кінського волосу на головних уборах, на головах коней (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

    

Вперед — у напрямі поступального руху; протилежне назад (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Громада [Громада] = общество (К.).
1) Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2) Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Гукати — голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Зрада [Зрада] = измена (К.).
Віроломство, зрадництво (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Потрошити — убивати, різати (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Розпалитися — перейматися яким-небудь почуттям (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шпигати — шпигнуть, вшпигнуть — колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим (СУМ-11).

    

Без сорома — не соромлячись, не засуджуючи своєї поведінки, вчинків.

Вірша [Вирша] = стихи (К.).
Вірш — невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків (СУМ-20).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Згинуть [Згынуть] = пропасть (К.).
Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — виконати яку-небудь роботу, дію, здійснити що-небудь (СУМ-20) .

Примха [Прымха] = причуда, почесть (К.).
Свавільна вигадка на шкоду іншим.
Панська примха — те, що служить забавою для панів (СУМ-11).

Скомпоновать [Скомпоновать] = составить (К.).
Док. до компонувати — складати з окремих частин що-небудь ціле (СУМ-11).

Шкандовать [Шкандовать] = стихи сочинять (К.).
Скоріш за все, І. Котляревський іронізує з себе, ставлячи поряд слово гладко і слово шкандовать, яке співзвучно із словом шкандибати — кульгати (Т.Б.).

    

Амік — у Вергілія — один з синів троянського царя Пріама; після загибелі Трої — супутник Енея (А.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гілл — троянець. Син Геракла-Геркулеса (А.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зіпхнуть [Зипхнуть] = спихнуть (К.).
Зіпхнути, спихати — у значенні відправляти (відправити) на той світ — заподіювати кому-небудь смерть.

Онит — союзник Турна (А.); порізаний Енеєм.

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Сукрон — рутул, воїн Турна (А.), поранений Енеєм.

Танаїс — соратник Турна (А.).

Толон — соратник Турна (А.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Цетаг — соратник Турна (А.).

    

Будинки [Будынки] = здание, господский дом (К.).
Будівля, споруда, признач. для житла (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Галасати — сильно кричати (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кабак [Кабакъ] = голова, башка; тыква (К.).
Кабак означає тут голову (Л.).

Хукнути в кабак — вкласти думку у голову.

Лаврент — місто в Лації, столиця царя Латина. Було розташовано серед лаврових лісів (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мерщій [Мерщій] = поскорей (К.).
Якомога швидше, скоріше (СУМ-20).

Мовлять [Мовлять] = говорить (К.).
Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Перцю дати — розправитися з ким-небудь, розгромити когось (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сердобольний — який вболіває за когось, співчуває чужому горю, нещастю та ін.; жалісливий, чуйний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Штурм — рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога (СУМ-11).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

    

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Битися зо всього духу — з максимальним напруженням (СУМ-11).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Громада [Громада] = общество (К.).
1) Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2) Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Жахатися — відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися когось, чогось (СУМ-20).

Зборні ізби — збірні — приміщення, в яких збирався сход (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Зрадливо [Зрадлыво] = обманчиво; коварно (К.).
Присл. до зрадливий – здатний на зраду, на підступний, віроломний учинок (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Міх — те саме, що мішок (СУМ-20).

Мова [Мова] = речь; без мови [безъ мовы] = не говоря ни слова (К.).
Промова (СУМ-20).

Ратуша — будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування (СУМ-11).

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Слизнуть [Слызнуть] = пропасть (К.).
Слизнути — те саме, що зслизнути, зслизти, ізслизнути та ізслизти — безслідно зникати; щезати (СУМ-11).

    

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Зрада [Зрада] = измена (К.).
Віроломство, зрадництво (СУМ-20).

Оружжя — зброя.

Латин — у Вергіліяцар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Напускати, напустити — направляти, посилати що-небудь проти когось (з метою нападу, загарбання і т. ін.).

Одчинить [Одчыныть] = отворить (К.).
Відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон і т. ін., роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні (СУМ-20).

Утікать (втікать) [Утикать] = уходить (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Шпурлять, шпурнуть [Шпурлять, шпурнуть] = бросать, швырять (К.).
Шпурляти — кидати чимсь куди-небудь або на кого-небудь (СУМ-11).

    

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Збунтовати — бунтувати — хвилювати, бентежити — викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь (СУМ-20).

Злякаться [Злякаться] = испугаться (К.).
Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Миряне [Мыряне] = люди (К.).
Люди у значенні — різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві (СУМ-20).

Напускати, напустити — дозволяти, давати можливість кому-небудь увійти, в'їхати і т. ін. кудись у якій-небудь кількості; впускати (СУМ-20).

Одур бере (хапає, взяв і т. ін.) — затьмарилася свідомість у когось (СУМ-11).

Одчинить [Одчыныть] = отворить (К.).
Відчинити — відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон і т. ін., роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні (СУМ-20).

    

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Зашкурна — те саме, що зашкірна — яка міститься під шкірою (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шкура [Шкура] = кожа (К.).
Шкіряний покрив тіла людини; шкіра (СУМ-11).

    

Глузд [Глуздъ] = разсудок, смысл (К.).
Те саме, що розум (СУМ-20).

Жертка [Жертка] = вешалка (К.).
Жертка (1842) = жердка (1952,1969) — горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одяг (СУМ-20).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини) (СУМ-20).

Кобенить [Кобеныть] = бранить (К.).
Кобенити — сильно сварити, лаяти (СУМ-20).

Обрання [Обрання] = нижнее платье (К.).
Убрання (вбрання) — сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри та ін., якими одягають, закривають тіло; одяг (СУМ-11).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Осоружний [Осоружный] = отвратительный (К.).
Осоружитися — до краю обриднути; остогидіти (СУМ-11).

Очкур [Очкуръ] = гашник (К.).
Пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх (СУМ-11).

Смутний; смутно — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

    

Бусурманський [Бусурманскій] = нехристианский (К.).
Прикм. до бусурман, бусурмен — людина іншої віри (перев. про магометанина). Уживається також як лайливе слово (СУМ-20).

Вмах — вмить (СУМ-20).

Гедзатись [Гедзатысь] = метаться в исступлении по земле (К.).
Ґедзатися. О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону (Г.). Від слова «гедзь» (овод). Від укусу гедзя гедзається, тобто кидається худоба. Про людину говорять, що вона «гедзається», коли вона вередує, або під впливом гострого переживання дуже побивається (Ш.).

Дивиться [Дывыться] = смотреть (К.).
Дивитися — спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого-, що-небудь (СУМ-11).

Жалібно — прислівник до жалібний у значенні журливий — який викликає, навіває тугу, смуток (СУМ-20).

З-письменська — з погордою, зверхністю.

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мах — уживається у значенні «З одного маху», «Одним махом» — а) відразу, тут же і т. ін.; б) за короткий час, дуже швидко (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хата — сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Хлипання і хлипати — плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря (СУМ-11).

Цера — колір обличчя (СУМ-11).

    

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Верзуни — постоли — м’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив’язуючи до ніг мотузками (волоками) (СУМ-11).

Зволікатии — волочачи, тягнучи, збирати в одне місце (СУМ-11).

Звомпить [Звомпыть] = струсить, сконфузиться (К.).
Звомпити — утратити самовладання; розгубитися (СУМ-20).

Злиденно у значенні жалюгідно — прислів'я до жалюгідний — який викликає жаль (СУМ-20). Жалкимъ образомъ (Г.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Плохутка [Плохутка] = хилый (К.).
Зменш. до плохута — несміла людина (СУМ-11).

Пуститися берега — ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися (СУМ-20). Отдаться на произволъ судьбы (Г.). Віддатися напризволяще долі (Ж.).

Сполохать [Сполохать] = испугать (К.).
Сполохувати, сполохати, сполошити — викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чутка [Чутка] = весть (К.).
Вістка, повідомлення про кого-, що-небудь (СУМ-11).

    

Кнур — самець свині (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Очкур — пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утихомирюватися — ставати спокійним, заспокоюватися, припиняти бурхливий вияв якихось почуттів (СУМ-11).

    

Баньки — очі (СУМ-20).

Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).

Величавий — який тримається з великою гідністю, гордовитістю (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жвавий [Жвавый] = бравый (К.).
Повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; рухливий. Бравий — який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю (СУМ-20).

Здатний [Здатный] = способный, ловкий (К.).
Здібний (СУМ-20).

Нечеса-князь — Потьомкін Григорій Олександрович (1739-1791), найвпливовіший з фаворитів Катерини II, був генерал-губернатором Новоросії, також фактичним повелителем Гетьманщини (Лівобережної України). З політичних міркувань записався в Запорізьку Січ, діставши при цьому, згідно з козацьким звичаєм, прізвище Грицько Нечеса. Потьомкін був високого зросту, з статною фігурою, смаглявим кольором обличчя, чорним довгим волоссям на голові, яке звичайно розчісував п'ятірнею (звідси Нечеса) (С.). За переказами, Нечесою його прозвали за довге волосся і підкреслену недбалість в одязі (А.).

П'ясти́ [Пьясты́ ] = выпучить (К.).
П'ясти, пнути — широко розкривати очі; витріщати (СУМ-11).

Спис [Спысъ] = копье (К.).
Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Ватажок [Ватажокъ] = начальник, старшина (К.).
Предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1. Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших (СУМ-11).

Завзятий [Завзятый] = неуступчивый (К.).
1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі; запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Зацідить [Зацидыть] = крепко ударить (К.).
З силою вдаряти кого-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Керея [Керея] = род епанчи (К.)
Епанча — широкий безрукавый плащ, круглый плащ, бурка (Дл.).
Старовинний довгий верхній одяг із відлогою; кобеняк (СУМ-20).

Перший [Першый] = первый (К.).
Який виконує яку-небудь дію або є об'єктом дії раніше, ніж усі інші (СУМ-11).

Полосити, рус. — шмагати — завдавати ударів (СУМ-11).

Поточитися назад — відхитнутися, податися назад (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хвись — уживається як присудок за знач. хвиськати, хвисьнути — бити, ударяти кого-, що-небудь чимсь (СУМ-11).

Цок — уживається як присудок за знач. цокати і цокнути — утворювати своєрідні уривчасті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або їх поверхонь (СУМ-11).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

    

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

З наскоку [Знаскока] = вспрыгнув с размаху (К.).
Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — виконати яку-небудь роботу, дію, здійснити що-небудь (СУМ-20).

Клунки [Клункы] = связки, мешочки с поклажей (К.).
1. Наповнений чим-небудь невеликий мішок, пристосований для носіння за плечима. 2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини і т. ін. з чим-небудь (речами, продуктами і т. ін.); вузол (СУМ-20).

Навтіки драть [Навтикы драть] = уходить (К.).
Бігом від кого-, чого-небудь, швидко тікаючи (СУМ-20).

Напускатися, напуститися — нападати на кого-, що-небудь (СУМ-20).

Побот, побит [Поботъ, побытъ] = способ (К.).
У знач. присл. побитом — як, яким способом, засобом здійснюється що-небудь (СУМ-11).

Прочуматься [Прочуматься] = просвежиться (К.).
Прочумуватися, прочуматися — приходити до пам'яті (СУМ-11).

Сто з оком [Сто-зъ-оком] = сто один (К.).
Сто один (Г.). Оддячити сто з оком — віддати з лихвою, з процентом. Око — стара міра рідини (приблизно 1-1,5 літра), а також ваги (приблизно 1,2 кілограма) (С.).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тьху даты [Тьху даты] = разбить, крепко наказать; чим-тьху [чимъ-тьху] = со всей силы (К.).
Тьху дати — побити дуже, знищити (Л.).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

    

Блищать [Блыщать] = блестеть (К.).
Давати блиск і бути блискучим (СУМ-20).

Забрязчать [Забрязчать] = зазвенеть (К.).
Почати бряжчати — ударяючись, утворювати брязкіт, дзвінкі звуки (про металеві, скляні і т. ін. предмети) (СУМ-20).

Оправлятися — досягати попереднього або близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і т. ін. (СУМ-11).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Ратова́ть [Ратова́ть] = спасать (К.).
У значенні рятувати — усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування (СУМ-11).

Репетовать — репетувати — сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. (СУМ-11).

Сердега — нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха (СУМ-11).

Сунути — швидким рухом вкласти, засунути що-небудь кудись (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

    

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живитись — забезпечуватися тим, діставати те, що необхідне для нормального функціонування, дії, стану (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Злосливий — те саме, що злостивий — сповнений злості, зла; злий, злобний (СУМ-20).

Одцураться [Одцураться] = отректись (К.).
Відцуратися — відмовитися від чого-небудь; покинути, залишити що-небудь (СУМ-11).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Пані-стара [Пани-стара] = задняя часть тела (К.).
Задня частина тіла (Л.). Сідниця — частина людського тіла, якою сідають (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Біситися — бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати (СУМ-20)

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Мазка́ [Мазка́ ] = кровь (К.).
Кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Миряне [Мыряне] = люди (К.).
Люди у значенні — різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві (СУМ-20).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Певне [Певне] = верно, надежно (К.).
Певно, певне, запевне — уживається для вираження переконання, упевненості в чому-небудь, для підкреслення ймовірності чогось (СУМ-11).

Поки [Покы] = покуда (К.).
Уживається в питальних реченнях у значенні до якого часу? (СУМ-11).

Проказа, рус. — витівка — вигадка з метою обдурити кого-небудь або нашкодити комусь (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Щирий [Щырый] = истинный, истый (К.).
Самовідданий, старанний, завзятий (СУМ-11).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

    

Далебі, далебіг [Дале-би, дале-бигъ]] = право (К.).
Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (СУМ-11).

Дурень, дурний [Дурень, дурный] = глупец, дурак (К.).
Розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Імення [Имення] = название (К.).
Те саме, що назва; найменування  (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мова [Мова] = речь; без мови [безъ мовы] = не говоря ни слова (К.).
Сукупність загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових, словесних і граматичних засобів для формування і формулювання мислення та спілкування (СУМ-20).

Панотець [Панотець] = батюшка (К.).
Ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків (СУМ-11).

Проступитися — провинитися (СУМ-11).

Рід [Ридъ] = род (К.).
Ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

З радіщ [Зрадищъ] = от радости (К.).
Від радості — від почуття задоволення, втіхи, приємності (СУМ-11).

Іноси [Иносы] = ладно, согласен (К.).
Іносе, інось — гаразд; добре, так (СУМ-20).

Метелиця [Метелыця] = название песни; вьюга (К.).
Народний танець (український, російський, білоруський), виконуваний у швидкому темпі, з частими змінами фігур та обертаннями // Музика до цього танцю (СУМ-20).
Відомий ряд варіантів пісень—примовок під цей танець. Ось один з них, записаний за життя І. Котляревського (Вестник Европы. — 1829. — N 22. — С. 153) (С.):

Ой надворі метелиця,
Чому старий не жениться.
Як же мені женитися,
Що нікому журитися!

Мовлять [Мовлять] = говорить (К.).
Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Мусить [Мусить] = долженствовать (К.).
Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Одіслати — відсилати, відіслати — випроваджувати, примушувати піти, виїхати звідкись (СУМ-20).

Радощі [Радощи] = радости (К.).
Те саме, що радість — почуття задоволення, втіха, приємність (СУМ-11).

Розважать [Розважать] = развешивать (К.).
Розважати — всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь (СУМ-11).

Сількісь [Силькись] = нужды нет (К.).
Нехай, гаразд; так і бути (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шальки [Шалькы] = весы (К.).
Тарілки в терезах, на які кладуть зважувану річ або гирі (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

    

Біс — уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (СУМ-11); Злий дух, слуга диявола (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

За-віщо [За вищо] = за что (К.).
За-Віщо? — За что? (Г.). Віщо — знахідний відмінок займенника що; уживається після прийменників за, про, через та ін. (СУМ-20).

Заховать [Заховать] = спрятать; похоронить (К.).
Заховати, заховувати — закривати, затуляти, роблячи невидимим (СУМ-20).

Лізти — підійматися вгору (СУМ-11,20).

Міцний [Мицный] = крепкий, твердый (К.).
Духовно сильний; стійкий, непохитний (СУМ-20).

Розміжжити, розмізчити — розміжчити — сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло) (СУМ-11).

Спис [Спысъ] = копье (К.).
Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Спід [Спидъ] = спод (К.).
(СУМ-11): Нижня частина, дно чого-небудь.
Спідсподу — з місця, розташованого внизу, нижче від кого-, чого-небудь; знизу.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Ти в руку не піймав синицю.
Походить від народної приказки: «Краще синиця в руках, ніж журавель у небі».

Бундючний [Бундючный] = надменный (К.).
Надмірно чванливий, пихатий (СУМ-11).

Глуздівно, глуздливо [Глуздивно, глуздлыво] = насмешливо (К.).
Глузливо — глузливий — який виражає глузування — глузувати — уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось (СУМ-20).

Далебі, далебіг [Дале-би, дале-бигъ]] = право (К.).
Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (СУМ-11).

Дурниця [Дурныця] = пустяк (К.).
Щось несуттєве, маловажне, незначне; дрібниця (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Закрутити — завивати (вуса, волосся) (СУМ-20).

Крутить [Крутыть] = вертеть (К.).
Крутити — підкручувати, підгинати (волосся, вуса) (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Геть [Геть] = прочь; далеко (К.).
У значенні дуже, значно (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жвавий [Жвавый] = бравый (К.).
Повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; рухливий. Бравий — який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю (СУМ-20).

Праця [Праця] = старание, труд (К.).
Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд (СУМ-11).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
До деякої міри; дещо (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна (СУМ-20).

Гадина [Гадына] = змея (К.).
Те саме, що гад у значенні — огидна, підступна людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11).

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

Година [Годына] = час, время (К.).
Певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням) (СУМ-20).

Долі [Доли] = на земле (К.).
Внизу. // На землі; на долівці (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Єретик —  людина, яка відступає від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін. (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

По́минок [По́мынок] = вспоминанье (К.).
На вічний поминок — на вічну згадку, щоб пам’ятати і не забувати (СУМ-11).

Простягнуться [Простягнуться] = протянуться (К.).
Простягнутися — лягати або лежати, розпроставшись, витягнувшись або витягнувши руки, ноги тощо (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Спис [Спысъ] = копье (К.).
Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Торох — торохкати, торохати — сильно, з гуркотом ударяти, стукати (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чимдуж — з великою силою; щосили (СУМ-11).

Шуліка, шулік, шульпіка — великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак (СУМ-11).

Щогла — тут у значенні жердина, тичка, кілок — груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл (СУМ-11).

    

Волочити — змусивши або переконавши, вести кого-небудь із собою; тягнути (СУМ-11).

Галас — крики, гамір (СУМ-11).

Глум — дія за значеням глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жахатися — відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися когось, чогось (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Могорич — частування спиртними напоями з приводу успішного завершення якої-небудь справи (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Припарка — у значенні: смертельній удар (Т.Б.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Стикс — за античною міфологією, річка в підземному царстві (С.). За грецькою міфологією, Стікс — назва річки, що протікала в підземному царстві і разом з іншими річками — Ахеронтом, Коцітом, Фелегефонтом — оточувала пекло (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Благать [Благать] = угождать (К.).
Слово вживається у значенні: наполегливо, невідступно, ласкаво просити (СУМ-11).

Ветхий — дуже старий, знесилений глибокою старістю (про людину) (СУМ-20).

Дублений [Дубленный] = хладный (К.).
Тобто мертвий, задубілий (С.).

    

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Дрижати — труситися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти (СУМ-20).

Еней — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зашариться [Зашарыться] = закраснеться (К.).
Зашарітися — шарітися — шаріти — ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти (СУМ-11).

Зирк [Зыркъ] = глядь (К.).
Уживається як присудок для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь (СУМ-20).

Карунка [Карунка] = позумент (К.).
Позумент — гаптована сріблом або сухозліткою тасьма для оздоблення одягу, м’яких меблів і т. ін.; галун (СУМ-11).

Лядунка/Ладунка [Лядунка] = сумка (К.).
Те саме, пантронташ — сумка або пояс з футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів (СУМ-11,20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Ряст топтать [Рясть топтать] = жить (К.).
Ряст — багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці.
Топтати ряст — жити, ходити по землі (СУМ-11).

Трохи́-трохи́ [Трохы́-трохы́ ] = чуть-чуть (К.).
Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. // Ледве-ледве (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Глумиться [Глумыться] = насмехаться (К.).
Глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Гукати — голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки (СУМ-11).

Доспіхи — те саме, що обладунок — бойове спорядження воїна в давнину (СУМ-20).

Личина — те саме, що маска.
Зла (люта) личина — уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань (СУМ-20).

Мать [Мать] = иметь (К.).
Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Убивати — позбавляти життя (ударом чого-небудь, вогнепальною або холодною зброєю і т. ін.); умертвляти (СУМ-11).

Пійди (іди, ізгинь, вбирайся) к чорту — уживається як лайка, якою проганяють або проклинають когось (СУМ-11).

Чуприна [Чупрына] = длинный клок волос от вершины лба, завитый за ухо (К.).
Чуб, шевелюра // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Шкере́берть [Шкере́берть] = вверх ногами (К.).
Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч (СУМ-11).

    

Бенькет [Бенькетъ] = пир (К.).
Бенкет — урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. // Взагалі багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням (СУМ-20).

Порхне душа — хто-небудь помирає, гине.

Необачно [Необачно] = неосмотрительно (К.).
Присл. до необачний — який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Роззявлений — відкритий, розтулений широко рот (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Смачно [Смачно] = вкусно (К.).
Добре комусь (живеться, працюється і т. ін.) (СУМ-11).

Тричі [Трычи] = три раза, трижды (К.).

Устромить [Устромыть] = вонзить (К.).
Встромляти (устромляти) — всаджувати, втикати гострий предмет у середину, в глиб чого-небудь (СУМ-20).