История Полтавы

Как возродить к новой жизни здание кадетского корпуса в Полтаве?

Подробности

Просмотров: 12110

ЯК ВІДРОДИТИ ДО НОВОГО ЖИТТЯ БУДІВЛЮ
КАДЕТСЬКОГО КОРПУСУ В ПОЛТАВІ?

Будівля Кадетського корпусу, яка споруджена в центрі Полтави у 1835-1840 роках, є важливою складовою цілісного архітектурного ансамблю Круглої площі в Полтаві. Тому ще у далекому1948 р. (разом з іншими будівлями Круглої площі) будинок Корпусу було внесено до Державного реєстру пам’яток всесоюзного (зараз – національного) значення (охоронний номер 577/5).

У 1950-х роках полтавці відродили будинок з руїни після Другої світової війни і він знову став «працювати» за своїм первісним призначенням – виховувати нові покоління військових на засадах патріотизму та військової честі. З 1958 року тут розміщувалося Полтавське зенітне артилерійське Червонопрапорне училище, яке у 1973 році перейменовано в Полтавське вище зенітне ракетне командне Червонопрапорне училище імені генерала армії М. Ф. Ватутіна.

Парадоксально, але саме з перших років незалежності України для цієї будівлі настали скрутні часи. З 1992 року, після закриття училища, будівля майже не експлуатувалася. В результаті всіх нищівних протизаконних приватизаційних «хвиль», кількох пожеж (і все це – в мирний час!) будівля доведена до стану руїни. Її сучасний стан – це болюча рана в самому центрі міста.

Повернення будівлі у власність міста стало поштовхом до розгортання громадської ініціативи щодо відродження Кадетського корпусу й трансформації його на Мистецький, тобто створення в центрі Полтави культурного осередку, центру розвитку багатьох видів мистецтв, якими так пишається Полтавщина. «Мистецький корпус» – це зібрання під одним дахом різних творчих ініціатив, привабливе і дружнє до всіх вікових груп полтавців та гостей міста. Тут містяни можуть щоденно збиратися, працювати, спілкуватися відповідно до своїх творчих уподобань, гуртуючи навколо себе широке коло творчих особистостей, тим самим розвиваючи розмаїття видів мистецтв Полтавщини. Спільна творчість у власному Домі лише підживлюватиме розвиток кожного з мистецтв, сприятиме появі нових шедеврів синтезу мистецтв.

Ця ідея є практичною і реальною, оскільки її життєздатність полягає саме в залученні широких верств населення, тому вона є дуже привабливою й для кмітливого цивілізованого бізнесу, не говорячи же про міську владу, яка зараз дійсно перебуває у глухому куті в результаті попередніх вкрай не виважених рішень щодо долі Кадетського корпусу. Фізичні параметри великої будівлі цілком придатні для розташування й дружнього функціонування різних видів мистецтва. Статус пам’ятки архітектури національного значення означає, що первісний вигляд корпусу має бути відтвореним без будь-яких надбудов чи прибудов. А ось всередині має вирувати життя сучасної Полтави.

Зрозуміло, що зараз першочерговими є термінові дії, спрямовані на консервацію будівлі, відновлення даху, охорону від вандалів тощо. Одночасно з цим громадський Комітет порятунку будівлі Полтавського кадетського корпусу, створений у січні 2013 року при Полтавському регіональному відділенні Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, пропонує наступну послідовність спільних дій влади, громадськості, професіоналів та бізнесу, спрямованих на вирішення двох ключових питань: Що робимо? і Як ми це робимо? Успіх справи залежить тільки від злагодженої та прозорої взаємодії між ними за умов дотримання всіма рівноправних партнерських відносин, публічності всіх рішень та дій, відкритості, доступності до інформації. Всі інші засоби, ресурси, матеріали тощо ми, люди ХХІ століття, вже маємо.

Перший етап до відродження будівлі Кадетського корпусу, що вже розпочався, це – широке обговорення громадськістю міста ідеї трансформації Кадетського корпусу на «Мистецький корпус» у вигляді «круглих столів», фотовиставок, музичних фестивалів тощо. Ці події висвітлюються у засобах масової інформації.

Другий етап полягає у проведенні досліджень й аналізу культурного потенціалу Полтави та потреб містян у сучасному громадському культурному центрі. А також – у виявленні культурних ініціатив, наявних осередків мистецької творчості, що можуть скласти основу функціонування центру; у розробці рекомендацій щодо створення «Мистецького корпусу» й, відповідно, його функціонального наповнення. Інакше кажучи, необхідно дослідити, які є в Полтаві гуртки, гурти, студії, школи тощо, що потребують «житла», а також чого ще немає, але це потрібно передбачити й забезпечити.

На цій стадії вже також потрібно опрацювати й економічну модель «Мистецького корпусу» та перспективи її реалізації. Тобто – оптимальну модель поєднання суспільно необхідних й обслуговуючих комерційних закладів , що дасть змогу й бізнесу зацікавлено залучитися до відродження історичної  будівлі. Цей етап завершується загальнодоступним документом «Пропозиції до розробки Концепції трансформації Кадетського корпусу на «Мистецький Корпус», який оприлюднюється у ЗМІ та подається міській владі.

Третій етап – це розробка Концепції створення та діяльності Муніципального культурно-просвітницького центру «Мистецький Корпус» у Полтаві (МКПЦ «Мистецький Корпус»), в якій повинно бути розкрито, які саме процеси мають бути організовані в будівлі, яким чином і на яких економічних засадах забезпечуються їх розгортання та діяльність. «Концепція» доповнюється розробкою організаційної структури МКПЦ «Мистецький Корпус» з усіма складовими (штатним розкладом, джерелами фінансування тощо). Ці документи також оприлюднюються, відводиться час для їх обговорення, доопрацювання.

На цьому завершується визначення: Що робимо? Наявна Концепція стає засадничою для підготовки матеріалів міської цільової програми, в якій зазначається план дій, визначається штат «Мистецького корпусу», відповідальні установи, джерела фінансування, контроль за виконанням тощо.

Четвертий, дуже важливий,  історичний етап – прийняття сесією Полтавської міськради Рішення «Про створення  Муніципального культурно-просвітницького центру «Мистецький Корпус» у Полтаві» та його оприлюднення у засобах масової інформації.

П’ятий етап відбувається вже за наявності дирекції новоствореного МКПЦ «Мистецький корпус», яка виступає організатором і замовником  архітектурно-інвестиційного конкурсу на краще архітектурно-розпланувальне вирішення (відповідно до наявної «Концепції»). Всі конкурсні проекти оприлюднюються, в результаті громадських обговорень й роботи журі визначаються переможці.

На шостому етапі, на засадах кращої проектної пропозиції, публічно визначеної у конкурсних змаганнях, здійснюється розробка проектної документації.

Сьомий етап – це безпосередньо великий обсяг будівельно-реставраційних робіт на об’єкті, згідно з проектною документацією. Хід проектних та будівельних робіт також висвітлюється уЗМІ.

І, нарешті, довгоочікуваний момент, подія загальноміського значення: введення будівлі МКПЦ «Мистецький корпус» в експлуатацію! І – подальше змістовне життя оновленої будівлі Кадетського корпусу.

Найважливішим питанням щодо вищезазначеного є питання про гроші, де їх взяти, адже, зрозуміло, що на все це потрібно величезні кошти, яких у міста немає. І кожен етап робіт потребує значних зусиль, виконувані роботи повинні оплачуватися, адже люди мають за що жити. Це дійсно складне питання, але його можна вирішувати за допомогою спеціального Фонду відродження Кадетського корпусу, в якому поступово, в міру зростання довіри, з різних джерел будуть накопичуватися кошти. Кожен з етапів необхідно розрахувати, приміром, скільки коштів потрібно на розробку Концепції, скільки – на проведення конкурсу, і  оприлюднювати ці потреби. З досвіду інших відомо, що проблема коштів вирішується за рахунок благодійних внесків, надходжень з державних і недержавних джерел. Фонд має регулярно публічно звітувати про свої надходження (з зазначенням імен благодійників) і витрати (з переліком всіх статей витрат). Саме така відкритість і сприятиме формуванню довіри до Комітету, Фонду, колективу, який здійснює дуже важливу громадську роботу.

Всі перелічені етапи – це досить довгий і, безумовно, важкий шлях. Однак його варто пройти, щоб не сталося: «хотіли як краще, а вийшло як завжди». Тим паче, що люди сьогодні, у переважній більшості, зневірені в усьому, не довіряють нікому й нічому. Все це зрозуміло, адже багато років від громадянина в нашій державі нічого не залежало, за нього (і всупереч його бажанням!) все вирішувалося «кимось згори». Однак ми зараз перебуваємо в іншій ситуації й маємо історичний шанс започаткувати нову практику публічної взаємодії між громадою міста, владою, бізнесом та професіоналами, в процесі якої всі сторони чують, розуміють й забезпечують потреби один одного. Іншого шляху вже немає, добробут кожного залежить від добробуту всіх.

І в результаті виграють всі! Для влади раніш дуже проблемний об’єкт перетвориться на популярний функціонуючий центр. І довіра до влади, яка по-справжньому опікуватиметься потребами своїх громадян-виборців й робитиме все для того, щоб  Полтава якнайшвидше отримала сучасний культурний центр, значно зростатиме. А свідомі професіонали залюбки докладуть фахових зусиль при виконанні суспільно важливої місії. В результаті полтавці отримають сучасний впорядкований суспільний простір, а бізнес – привабливі довгострокові перспективи.

Я вірю в полтавців, в покоління дітей й онуків тих, хто з руїн Великої Вітчизняної війни відродили красуню Полтаву. Вірю в нездоланну чоловічу міць офіцерів, вихованців Полтавського вищого зенітного ракетного командного училища. Полтавці, які нині живуть не тільки в самій Полтаві, а й по всьому світу, спроможні зорганізуватися, консолідувати зусилля й вдихнути життя в стражденну будівлю Кадетського корпусу. І це увійде в історію міста початку ХХІ століття як гідний взірець результативної співпраці громадян, влади, професіоналів та бізнесу.

Наталія КОНДЕЛЬ-ПЕРМІНОВА,
кандидат архітектури,
завідувач лабораторії архітектури і дизайну
Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України,
випускниця архітектурного ф-ту Полтавського ІБІ 1979 року