История Полтавы

Молотов, Вячеслав Михайлович

Подробности

Просмотров: 42149

Молотов, В'ячеслав Михайлович [псевд., справжн. прізв. - Скрябін; 25.2.(9.3).1890 -8.11.1986] - радянський партійний та державний діяч.

Н. у слободі Кукарка Вятської губ.(Росія). З 1902 навчався в Казанському реальному училищі. З 1906 - член РСДРП(б). У квітні 1909 заарештований і засланий у Вологодську губ. Повернувшись із заслання в 1911 вступив на економічне відділення Петербурзького політехнічного ін-ту. В 1912 проводив пропагандиську роботу серед робітників Петрограду і Москви, співпрацював у більшовицьких газетах “Зоря” і “Правда”. З 1916 став членом Російського бюро ЦК РСДРП(б).

Після лютого 1917 року - член Виконкому Петроградської Ради і Петроградського військово-революційного комітету. В 1918 М. - голова Ради Народного Господарства Північного р-ну, з кін. 1919 - голова Нижньогородського губвиконкому. У вересні 1920 рішенням партійного керівництва був направлений у Донбас, у жовтні 1920 М. був обраний секретарем Донецького губкому більшовицької партії, з листопада 1920 - перший секретар ЦК КП(б)У. В період з листопада 1920 по березень 1921 обіймав пост першого секретаря ЦК КП(б) України.

Перебуваючи на цьому посту проводив жорстку централістську політику, боровся з українським повстанським рухом, втілював програму продрозкладки і виступав проти заміни її продподатком, що призвело до голоду 1921-22 в Україні.

У березні 1921-30 - секретар ЦКВКП(б), з 1926 - член Політбюро партії, в грудні 1930 призначений головою РНК СРСР. Найближчий співробітник Й. Сталіна, вважався його “правою рукою”. М. став разом з Й. Сталіним організатором геноциду проти українського народу - голоду 1932-33. Власне, М. визначив значно завищений план хлібозаготівель для України в розмірі 356 млн. пудів і спільно з Л. Кагановичем добився його прийняття в липні 1932 на III Всеукраїнській конференції КП(б)У. В жовтні - листопаді 1932 М. за дорученням Сталіна, очолював надзвичайну комісію в Україні, яка керувала насильною колективізацією селянських господарств та тотальною реквізицією зерна в селян-одноосібників. Очолювана М. комісія розробила надзвичайні заходи для збільшення хлібозаготівель шляхом розгортання адміністративного тиску і проведення масових репресивних заходів щодо селянства. З метою активізації планів прискорення виконання планів хлібопоставок М. видав розпорядження про створення спеціальних репресивних комісій: вилучення хліба, призначеного для потреб громадського харчування; повну економічну блокаду сіл (заборона торгівлі, припинення постачання сіл тощо). На поч. 1933 М. наказав вивезти всі колгоспні фонди, включаючи і насіневий, у рахунок заборгованості по планах хлібозаготівель, що перетворило штучно створену продовольчу кризу в Україні на широкомаштабний голодомор.

У 1937 М. відіграв головну роль в проведенні партійної чистки ЦККП(б)У. З травня 1939 як міністр закордонних справ СРСР, М. разом з гітлерівською владною верхівкою взяв участь у підготовці планів розподілу Центрально-Східної Європи (див. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939). В 1939-49 та 1953-57 - народний комісар, з 1946 - міністр закордонних справ СРСР, в 1941-57 - перший заступник Голови Ради Народних Комісарів, з 1946 - Ради Міністрів СРСР.

Після смерті Й. Сталіна М. став одним з керівників опозиції щодо нового курсу М. Хрущова. У червні 1957 разом з Л. Кагановичем, Г. Маленковим та Д. Шепіловим виведений із складу ЦК КПРС. В 1957-62 перебував на дипломатичній роботі у Монголії та Австрії. У 1961 виключений з партії. Останні роки життя провів у Москві. 

К. Бондаренко, І. П. (Львів).

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

Фото: ЦГАКФФД Санкт-Петербурга