Закревские
- Подробности
- Просмотров: 3443
Закревский Платон Алексеевич, гвардии полковник,
дети его:
Игнатий,
София,
Ольга.
Мария Николаевна, жена Игнатия Платоновича,
дети их:
Анна,
Алла,
Мария,
Платон.
Внесены в родословную книгу: часть 2, литера Д, стр. 461. Указ Герольдии об утверждении в дворянстве от 13 марта 1852 г. № 1894.
Закревский Николай Васильевич, титулярный советник,
дети его:
Адриан,
Анастасия.
Внесены в родословную книгу: часть 2, литера Л, стр. 329. Указ Герольдии об утверждении в дворянстве от 22 января 1865 г. № 244.
Сыновья статского советника:
Закревский Виктор Алексеевич,
Закревский Михаил Алексеевич.
Внесены в родословную книгу: часть 1, литера Г, стр. 43. В рассмотрении Герольдии не было.
Дело по архиву № 57.
Источник:
Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава, 1898. Стр. 246
Закревькі. Представники козацько-старшинського роду, що походить від Закревського Лук’яна, який жив у 1 пол. 18 ст.
|
|
Брати Закревський Олексій Григорович (1767–1834) і Закревський Василь Григорович (1769 – після 1825) служили в царській армії. З. Олексій – статський радник і пирятинський повітовий маршалок (1805–1834), З. Василь – підкоморій пирятинський повітовий і колезький асесор (з 1823). Їхня фундація: дерев’яна Троїцька церква (1801) у с. Березова Рудка на Пирятинщині.
Сини З. Олексія Григоровича – 3акревський Платон Олексійович (бл. 1801 – 1882) і 3акревський Віктор Олексійович (1807–1858) збудували в с. Березова Рудка мурований двоповерховий палац (арх. Є. Червинський), в якому риси класицизму поєднані з елементами українського бароко. Гостюючи у З. 1843, Т. Шевченко змалював портрети братів і дружини З. Платона Олексійовича – Закревської Ганни Іванівни (1822–1857), яка була таємним коханням поета (знаходилися у Полтавському державному музеї, нині у Національному музеї Т. Шевченка).
3акревський Гнат Платонович (1839, с. Березова Рудка Пирятинського пов. Полтавської губ., тепер Пирятинського р-ну Полтавської обл. – 09.03.1906, м. Каїр, Єгипет) – правник, публіцист. Освіту одержав у С.-Петербурзі й Берліні. 37 років прослужив у Міністерстві юстиції. Обер-прокурор Сенату. Посол Росії в Єгипті. Звільнений зі служби за викривальні антиурядові статті в закордонних виданнях. Спорудив у родовому маєтку піраміду-усипальницю (1899), де й похов.
Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 497; Модзалевский, 1910. – С. 115, 117; Тарас Шевченко. Листування. – [К.], 1929. – С. 421-423; ЕУ, Т. 2, 1993. – С. 729; ЕІУ, Т. 3, 2005. – С. 226.
Закревська, Настя (уродж. Кулябко; рр. н. і см. невід.) – благодійниця.
Дружина секунд-майора, поміщиця. На свої кошти закупила й розібрала церкву в с. Турбаї (тепер Глобинського р-ну), звівши її під йменням Преображенської (1801) у с. Кринки Кременчуцького пов. (тепер с. Великі Кринки Глобинського р-ну). У заповіті 1811 значиться: «церковь в том селе Кринках трудами й коштом моим устроенная …». Похов. під храмом. 1906 збудували нову дерев’яну церкву із дзвіницею.
Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 306; Малама П.Н. К истории села Малые Кринки // Тр. ПУАК. – Полтава, 1912. – Вып. 8. – С. 6, 7, 32.
Джерело:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua
