Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Годило-Годлевский, Александр Елизарович

Годило-Годлевський, Олександр Єлізарович (07.01.1880—?) — полковник Армії УНР.

Походив із дворян Києва. Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1901), вийшов підпоручиком до 5-го мортирного артилерійського полку. У складі 5-ї Східно-Сибірської стрілецької артилерійської бригади брав участь у Російсько-японській війні. Був контужений. Згодом служив у 5-й резервній артилерійській бригаді (Волочиськ). З 1911 р. — у 47-й артилерійській бригаді (Саратов). На чолі 5-ї батареї цієї бригади пішов на Першу світову війну. З 31.03.1916 р. — командир 2-го дивізіону 47-ї артилерійської бригади. У 1917 р — начальник 47-ї артилерійської бригади. З 15.04.1917 р. — полковник.

З 02.02.1918 р — рівненський повітовий військовий комендант. З 12.04.1918 р. — помічник губернського коменданта Поділля. З 06.06.1918 р — рівненський повітовий комендант. З 20.091918 р — начальник артилерійської частини штабу 6-го Полтавського корпусу Армії Української Держави. З 01.01.1919 р — завідувач артилерійської частини штабу Лівобережного фронту Дієвої армії УНР. З 01.02.1919 р. — завідувач артилерійської частини Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. З 25.03.1919 р — начальник постачання Запорізького корпусу. З 01.04.1919 р. — начальник постачання Східного фронту Дієвої армії УНР (одночасно — командир панцерного потягу). З 15.04.1919 р — начальник комісії по прийому та класифікації майна Східного фронту, переданого румунській владі. У 1919—1920 рр. служив у Корпусі кордонної охорони УНР. У квітні 1920 р. — організатор та командир 14-го стрілецького куреня 5-ї бригади 2-ї (згодом — 3-ї Залізної) дивізії Армії УНР Був поранений у ногу. З кінця липня 1920 р — приділений до штабу 3-ї Залізної стрілецької дивізії. Начальник Школи хорунжих військового часу 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

З 1923 р жив на еміграції в Тарнові. Подальша доля невідома.

ЦДАВОУ. - Ф. 1075. - Оп. 1. - Спр. 87. - С 45-48; Оп. 2. - Спр. 653. - С 57-60; Середа М. Отаман Божко//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1930. - Ч. 1. - С 10-12; Криловецький І. Мої спогади з часів збройної визвольної боротьби//За Державність. — Торонто. — 1964. — Ч. 10. — С. 220—230; Антончук Д. «Вапнярська Республіка»// За Державність. — Варшава. — 1939. — № 9. — С. 162; Героїчний бій під Чорним Островом. — Торонто. — 1961.

Джерело:

Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007. - 536 с.: іл. Стор. 109

 

Годило-Годлєвський, Олександр Єлизарович

Нар. 7 січня 1880 в Житомирі. Володимирський Київський кадет. корпус, Михайлівське арт. училище 1901, арт. академія. Офіцер 12-ї арт. бригади, військ. представник на Шосткінському пороховому заводі. У складі 5-ї мортирної, 5-ї Східно-Сибірської арт. бригад брав участь у рос.-япон. війні. З 1907 - ад'ютант штабу, ст. офіцер батареї 5-ї резервної арт. бригади, штаб-офіцер Одеського арт. полігону. У роки І світ. війни на фронті - ком. батареї, дивізіону 47-ї арт. бригади.

В українській армії 1918 військ. комендант Рівненщини. За Гетьманату пом. військ. коменданта Поділля, ком. гарм. частин 6-го Полтавського арм. корпусу. 1919 - командувач гарм. частин Лівобережної України, нач. арт. Запорізького корпусу, нач. постачання корпусу, Схід, фронту, голова комісії з прийому майна Схід. фронту, генерал-хорунжий.

Після інтернування української армії в Польщі перебував з 3-ю Залізною дивізією в таборі Каліша.

Джерело:

Литвин М.Р., Науменко К.Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. - Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. - 244 с. Стор.67-68

Ссылки на эту страницу


1 Личности - Г
[Особистості - Г] - пункт меню

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654