Крушельницкая, Мария Тарасовна
- Подробности
- Просмотров: 5803
Крушельницька, Марія Тарасівна (Шушкевич Арета; н. 31.12.1934) — піаністка і педагог. Проф. (1991). Засл. артистка УРСР (1989), нар. артистка України (2005). Онука А.Крушельницького та М.С.Крушельницької, племінниця В.Крушельницької, І.Крушельницького, Б.Крушельницького й О.Крушельницького, двоюрідна сестра Л.Крушельницької.
Н. в м. Харків через кілька днів після того, як її батька — Т.Крушельницького — стратили в Києві за вироком виїзної сесії Військ. колегії Верховного суду СРСР як шпигуна і терориста (разом з ним були тоді ж розстріляні її дядько Іван, а також іще 26 осіб, у т. ч., зокрема, Г.Косинка та Д.Фальківський). Щоб приховати від злого поголосу — «ворог народу» — походження своєї доньки, мати — Стефа Крушельницька — назвала її так, як заповів батько — Аретою, й записала під своїм дівочим прізвищем Шушкевич. Від 1935 разом з матір’ю жила в Курську (нині місто в РФ), туди була заслана її матір після страти батька та арешту діда, тітки і дядьків (1937 всі вони були страчені в місцях позбавлення волі; бабуся померла ще 1935). Після визволення Галичини від гітлерівської окупації в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 разом з матір’ю переїхала до Львова. Тут у соборі святого Юра її охрестили і дали друге ім’я — Марія, на честь бабусі. 1952 закінчила Львів. середню (10-річну) спеціалізовану муз. школу (по класу фортепіано О.Процишина) при Львів. консерваторії. За сприяння композитора А.Кос-Анатольського, який свого часу знав діда К. і приятелював з її батьком, ще у Львові її гру прослухав відомий музикант Г.Нейгауз і тут же запросив її на навчання до свого класу в Моск. консерваторії. Невдовзі вона почала виступати з сольними концертами. По закінченні консерваторії 1957 продовжила навчання в аспірантурі (кер. — Г.Нейгауз). 14 січ. 1958 був реабілітований її батько і вона отримала новий паспорт, в якому була записана як Марія К. 1960 закінчила аспірантуру й переїхала до Львова, стала працювати викл. Львів. консерваторії (з 2000 — Львівської муз. акад.), з 1991 — проф., двічі обиралася її ректором.
З сольними концертами виступала в Києві, Львові, Миколаєві, Херсоні, Одесі, Тернополі, Рівному, Ужгороді, Чернівцях, Сумах, Луцьку, Вінниці, Луганську, Донецьку, Черкасах, Полтаві, Чернігові, а також у країнах Зх. Європи та Америки.
У її репертуарі твори: Л. ван Бетховена, Р.Шумана, Й.Брамса, О.Скрябіна, С.Рахманінова, А.Кос-Анатольського, Л.Ревуцького, В.Косенка, С.Людкевича, М.Колесси, Р.Сімовича, Вас.Барвінського, М.Скорика та ін.
Виступала також солісткою симфонічних оркестрів Києва, Львова, Донецька (під орудою диригентів М.Колесси, Ю.Луціва, С.Турчака та ін.).
Виконавська майстерність К. відзначалася симфонічністю, масштабністю, драматизмом, емоційністю та експресивністю. В її інтерпретації завжди відчувалися піднесеність почуттів, неповторний особистий тон інтонації, схвильованість динамічних відтінків. К. — артистка емоційного типу. Її індивідуальність під час виконання була відчутна в мелодійній вимові — в активній, щирій і небайдужій інтонації. Звукова палітра була багата й різноманітна. Виконавський стиль — глибоко романтичний і національний.
Ще за доби СРСР К. награла альбом з двох платівок (на рад. фірмі «Мелодія»). Уже за часів незалежної України видала компакт-диск з музичними та поетичними творами А.Кос-Анатольського.
Лауреат Респ. конкурсу піаністів ім. М.Лисенка в Києві (1962, 2-га премія).
Серед її учнів — Й.Ермінь.
Літ.: Кашкадамова Н. Грає Марія Крушельницька. «Музика», 1985, № 5; Білинська Л. Речиталь Марії Крушельницької. «Культура і життя», 1987, 23 серп.; Олексюк М. Молода осінь піаністки. «За вільну Україну», 1994, 27 груд.; Попович Ж. Двічі народжена із Крушельниць. «Дзеркало тижня», 2005, № 42 (570), 29 жовт. — 4 листоп.; Лисенко І. Словник музикантів України. К., 2005.
І.М. Лисенко.
Джерело:
Ссылки на эту страницу
1 | Личности - К
[Особистості - К] - пункт меню |
2 | Музыканты и музыковеды
[Музиканти та музикознавці] - пункт меню |
3 | Педагоги. Деятели образования
[Педагоги. Діячі освіти] - пункт меню |