Щорс, Николай Александрович

Highslide JS

Щорс, Микола Олександрович (25 травня (6 червня) 1895 — 30 серпня 1919) — військовий діяч родом зі Сновська (тепер Щорс) Городнянського повіту на Чернігівщині.

В 1909 році закінчив церковноприходську школу в Сновську і в 1910 році з другої спроби поступив у Київську військово-фельдшерську школу, яку закінчив в липні 1914 року. В серпні того ж року призначений фельдшером 3-го окремого мортирного дивізіону Віленського військового округу. В жовтні 1915 року переведений на службу до 227-го піхотного запасного батальйону. На початку 1916 року відряджений до військового училища у Вільно. В зв'язку з евакуацією училища до Полтави, продовжує навчання на Україні, і по закінченні отримує звання прапорщика та посаду в 142-му піхотному запасному полку.

З вересня 1916 року на Румунському фронті на посаді молодшого офіцера 335-го Анапського піхотного полка 84-ї піхотної дивізії XXVI-го армійського корпусу. Після Лютневої революції в березні 1917 року Щорс направляється на курс траншейної команди при штабі 9-ї армії. В квітні того ж року йому присвоєно звання підпоручика, в вже в травні — евакуйовано до Симферополя, де він пробув до грудня, лікуючись від сухот, після чого вибув з армії та повернувся до Сновська.

З 1918 року — командир повстанських та радянських військових строїв: Богунського полку, з яким зайняв Київ, 2-ої бригади, 1-ої української радянської дивізії, 44-ої стрілецької дивізії.

Загинув 30 серпня близько сьомої вечора під час бою проти 13-го полку 7-ої бригади II-го корпусу УГА біля села Білошиці, нині село Щорсівка Коростенського району на Житомирщині. Похований у вересні 1919 року на православному Всехсвятському цвинтарі міста Самара (в минулому — місто Куйбишев). 10 липня 1949 року після офіційної ексгумації, що засвідчено актом, прах перенесено на міське кладовище.

Батько — Олександр Миколайович, мати — Олександра Михайлівна (уроджена Табельчук). Рідні сестри — Акуліна, Катерина та Ольга, брат — Костянтин. Після смерті матері батько одружився вдруге на Марії Костянтинівні Подбєло, котра народила дітей: Зінаїду, Раїсу, Лідію, Григорія та Бориса. Григорій Щорс (загадково помер наглою смертю в Ревелі наприкінці 30-х) лишив по собі спогади про брата, опубліковані в 1935 році. Дружина — Фрума Хайкіна, дочка — Валентина Халатнікова (Щорс).

В УРСР і СРСР Щорс став об'єктом культу: роман Семена Скляренка, фільм О. Довженка, опера Бориса Лятошинського. В різних містах йому встановлено пам'ятники та меморіальні дошки, його іменем названі вулиці. На батьківщині діє музей, директором якого довгий час була Ольга Олександрівна Щорс († 1985).

Джерело:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Щорс_Микола_Олександрович

 

Щорс, Николай Александрович [25.5(6.6).1895, пос. Сновск, ныне г. Щорс Черниговской обл. УССР, - 30.8.1919, ок. с. Белошица, ныне с. Щорсовка Коростенского района Житомирской обл. УССР, похоронен в Самаре, ныне Куйбышев], герой Гражданской войны 1918-20. Член Коммунистической партии с 1918. Родился в семье ж.-д. машиниста. Окончил военно-фельдшерскую школу в Киеве (1914) и ускоренный курс Виленского военного училища в Полтаве (1916). Участник 1-й мировой войны 1914-18, сначала военный фельдшер, затем младший офицер на Юго-Западном фронте, в 1917 подпоручик. После Октябрьской революции 1917 вернулся на родину и в феврале 1918 в Сновске создал партизанский отряд, в марте - апреле командовал объединённым отрядом Новозыбковского уезда который в составе 1-й революционной армии участвовал в боях с германскими интервентами. В сентябре 1918 сформировал в районе Унечи из отдельных партизанских отрядов 1-й Украинский советский полк им. Богуна. В октябре - ноябре командовал Богунским полком в боях с германскими оккупантами и гетманцами, с ноября 1918 - 2-й бригадой 1-й Украинской советской дивизии (Богунский и Таращанский полки), которая освободила Чернигов, Киев и Фастов от войск Украинской директории. 5 февраля 1919 был назначен комендантом Киева и награжден Временным рабоче-крестьянским правительством Украины почётным оружием. С 6 марта по 15 августа 1919 Щ. командовал 1-й Украинской советской дивизией, которая в ходе стремительного наступления освободила от петлюровцев Житомир, Винницу, Жмеринку, разбила главные силы петлюровцев в районе Сарны - Ровно - Броды -Проскуров, а затем летом 1919 стойко оборонялась в районе Сарны - Новоград-Волынский Шепетовка от войск буржуазной Польши и петлюровцев, но была вынуждена под давлением превосходящих сил отходить на В. С 21 августа 1919 - командир 44-й стрелковой дивизии (в неё влилась 1-я Украинская советская дивизия), которая упорно обороняла Коростенский ж.-д. узел, что обеспечило эвакуацию Киева и выход из окружения Южной группы 12-й армии. Находясь в передовых цепях Богунского полка, Щорс был убит.

Биографическая справка подготовлена
Сергеем Пискуновым

Источник:

http://hronos.km.ru/biograf/bio_sh/shors.html

Ссылки на эту страницу


1 Духовная семинария
Духовная семинария
2 Личности - Щ
[Особистості - Щ] - пункт меню
3 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
4 Сковороды улица
Улица Сковороды (бывшая Колонийская, с 1920-х гг. — им. Ф. Лассаля; Киевский р-н)
5 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
6 Щорсу Н. А. мемориальная доска
Мемориальная доска Н. А. Щорсу

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919