Котляревский, Иван Петрович

Котляревский, Иван Петрович, известнейший малороссийский писатель, родился в Полтаве 29 августа 1769 г., в отцовском доме, где и умер 29 октября 1838 г. Предки Котляревского были природные малороссияне: отец служил в Полтавском городовом магистрате канцеляристом, дед был диаконом Полтавской Успенской соборной церкви. И. П. в 1781 году поступил в Полтавскую семинарию и окончил ее в 1789 году. В том же году, 1 июля, поступил в штат Новороссийской канцелярии, бывшей также в Полтаве; здесь он пробыл до 14 сентября 1793 г., постепенно проходя ранговую лестницу: с 8 октября 1790 г. он был подканцеляристом; 12 июля 1791 г. — канцеляристом; 14 сентября 1793 г. — губернским регистратором. Вскоре, в том же году, вышел в отставку и стал домашним учителем. В это время он занимался изучением народной жизни во всех ее проявлениях: записывал слова, собирал пословицы, песни, изучал обычаи и т. д. В службу вступил кадетом в Сиверский драгунский полк в 1796 г., 1 апреля. Затем дальнейшая его служба происходила так: в 1796 г., 11 июля, он был произведен в аудиторы, в 1798 г., 9 апреля, переименован в прапорщики, 1799 г. произведен последовательно в подпоручики (8 января), в поручики (5 февраля) и в штабс-капитаны в 1806 г., 12 апреля. В отставку вышел капитаном с мундиром, в 1808 г., 13 января. В 1810 г., 3 июня, приглашен генерал-губернатором князем Лобановым-Ростовским в гражданскую службу и определен надзирателем бывшего тогда в Полтаве дома воспитания бедных дворян *), за управление которым получил в 1817 г., 5 октября, чин майора и пенсион в 600 руб. асс, сверх получаемого по штату жалованья. В 1827 г., 25 августа, кроме этой должности, назначен попечителем Полтавского богоугодного заведения и состоял в этих должностях до выхода своего в отставку в 1835 г., 31 января. Котляревский считается отцом новой малорусской литературы. Главное его произведение "Энеида Виргилия, перелицованная на малорусскую мову" — классическое произведение малорусской литературы по простоте и изяществу стиля и истинно хохлацкой иронии. "Энеида" было напечатана впервые в 1798 г. (первые три песни) и, затем, выдержала много изданий. Полное и точное издание "Энеиды" Котляревского, без изменений в языке, сделано Волохиновым в Харькове в 1842 г. Наиболее распространенное издание П. А. Кулиша, 1862 г., представляет крупные переделки текста. При переделке "Энеиды", Котляревский имел в виду вышедшую в 1791 г. русскую переделку Осипова, а последний, в свою очередь, подражал немецкому писателю Блюмайеру († 1788 г.). Еще ранее "Энеида" Виргилия подверглась сатирической переделке в Италии ("Eneide travеrsita" Лалли, 1633 г.) и во Франции ("Uirgile traмesti en vers burlesques" П. Скаррона). Котляревский подражал Осипову в выборе стиха и в обрисовке пьянства. Самостоятельность Котляревского обнаруживается в языке и во многих оригинальных эпизодах, написанных с большим талантом. В 1817 — 1818 г. Котляревский написал две оперетки: "Наталка Полтавка" и "Москаль-Чаривнык", которые в 1819 г. шли уже на сцене **), до настоящего времени занимающие первостепенное место в малороссийском репертуаре. "Наталка-Полтавка" была впервые напечатана в 1837 г., "Москаль-Чаривнык" — в 1841 г. О литературной истории "Москаля-Чаривныка" см. обширную статью профессора И. О. Дашкевича в "Киевской Старине" 1893 г. (кн. 12, т. ХVIII, стр. 451—481). Котляревский подражал здесь французской оперетке "Le coldat magicien", 1760 г. Прах Котляревского находится на южном углу старого Полтавского кладбища, вблизи Кобелякской дороги, где в 1898 г. на средства Полтавского губернского земства поставлен над могилой его новый гранитный памятник высотой в 2 1/2 арш.; прежний, кирпичный памятник, по ветхости, разобран *). Небольшой участок земли около этого памятника в 1899 г. обнесен деревянной оградой **), который в 1902 г. засажен деревьями (92).


*) Об этом доме воспитания бедных дворян Котляревский собирал сведения, напеч. им в "Журнале Человеколюбивого Общества", 1818 г., № IX, ч. V, стр. 185—190.

**) См. "Украинский Вестник", 1817 г., № 13, стр. 369.

***) Он был сооружен в 1869 г. взамен прежнего, поставленного в 1839 г.

****) См. о нем мои статьи: в "Киевской Газете", 1900 г., № 239 и "Полтавских Губернских Ведомостях", 1901 г., № 197. (Последняя перепечатана в "Киевской Старине", 1901 г., т. LXXI, октябрь, стр. 21—22, в отделе: "Документы, известия и заметки").

92) См. о нем: "Сын Отечества", 1838 г., т. 6, стр. 62—64. "Полтавские Губерн. Ведомости", 1838 г., № 14 (к № 33), стр. 87—89. "Журнал Мин. Нар. Просвещения", 1839 г., т. ХХIV, отд. VI, стр. 166—168. "Северная Пчела", 1838 г., № 146, статья С. Стеблин-Каменского. "Москвитянин", 1841 г., ч. 2, № 4, стр. 562—567. "На вечную память Котляревского", Т. Шевченка "Ластовка", Спб., 1841 г., стр. 306—313. "Журнал для чтения воспитанникам военно-учебных заведений", 1842 г., т. 34, № 135, стр. 302—306. "Северная Пчела", 1846 г., № 82, статья Николая Сементовского. "Словарь русских светских писателей, соотечественников и чужестранцев, писавших в России", митрополита Евгения, издание Москвитянина (Михаила Погодина), Москва, 1845 г., т. I, стр. 311. "Справочный энциклопедический словарь" К. К. Крайя, Спб., 1847 г., т. VI, стр. 871. "Северная Пчела", 1849 г., №№ 83 и 84, статья С. Стеблин—Каменского". "Киевские Губернские Ведомости", 1849 г., № 13, стр. 104—107. "Полтавские Губернские Ведомости", 1849 г., № 6, стр. 60—65. "Московские Ведомости", 1856 г., № 4, статья скубента Чупрына — А. Котляревского; там же, № 46, его же. "Основа", 1861 г., № 1, стр. 235—263, статья П. Кулиша. "Основа", 1861 г., № 2, стр. 163—175, статья А. В. Терещенка. "Обзор истории славянских литератур" А. Н. Пыпина и В. Д. Спасовича, Спб., 1865 г., изд. О. И. Бакста, глава III, стр. 220 —221. "Северная Пчела", 1863 г., № 80, статья Савинова. "Полтавские Губернские Ведомости", 1866 г., №№ 46 и 47, статья С. Стеблин—Каменского. "Полтавские Епархиальные Ведомости", 1869 г., № 17. "Настольный словарь" Ф. Г. Толля, т. II, стр. 567—568. "Поэзия славян" Н. В. Гербеля, 1871 г., стр. 164—165. "История славянских литератур" А. Н. Пыпина и В. Д. Спасовича, Спб., 1879 г., т. I, стр. 357—359. "Очерки из украинской литературы" Н. И. Петрова в "Историческом Вестнике", 1880 г., августа, стр. 582—597. "Из бумаг И. П. Котляревского" в "Киевской Старине", 1883 г., май, стр. 146—154, статья В. П. Горленка. "Новь", 1885 г., т. I, № 4, стр. 702—713 и т. II, № 5, стр. 126—134, статья Н. М. В. "Всемирная Иллюстрация", 1888 г., т. XL, № 1039, стр. 490—491, статья Б-ва. "Энциклопедический словарь" Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрон, Спб., 1895 г., т. XVI, стр. 442. "Киевская Старина", 1900 г., т. LXX, сентябрь, стр. 93— 95, в отделе: "Документы, известия и заметки". "Котляревский в исторической обстановке", статья Александры Ефименко в "Вестнике Европы", 1900 г., т. 202, март, стр. 320—339. "Харьковские Губернские Ведомости", 1892 г., № 258 (домик Котляревского и памятник его в Полтаве). "Правительственный Вестник", 1892 г., № 217 (тоже). "Нива", 1888 г., № 46, стр. 1137—1138, статья П. Б-ва. "Полтавские Губернские Ведомости", 1894 г., № 30, статья А. Е. Рындина. "Полтавские Губернские Ведомости", 1895 г., №№ 77 и 199 (о памятнике на могиле Котляревского). Тоже 1895 г. № 204, 1897 г., № 94 и 1898 г. № 38. "Знакомство И. И. Срезневского с И. П. Котляревским", статья Вс. Срезневского в "Киевской Старине", 1899 г., т. LXIV, январь, стр. 1—8. *). "Записки И. П. Котляревского о первых действиях русских войск в турецкую войну 1806 г." с предисловием В. Срезневского в "Киевской Старине", 1900 г., т. LXXI, декабрь, стр. 333—346. **) "Энеида И. П. Котляревского и древнейший список ее", статья П. И. Житецкого в "Киевской Старине", 1899 г., т. LXVII, октябрь, гл. I—IV, стр. 1—30, ноябрь, главы V—VII, стр. 127—166, декабрь, гл. VIII, стр. 277—300; 1900 г. т. LXVIII, январь, гл. IX—XI. стр. 16—45, февраль, гл. XII —XV, стр. 163—191 и март, гл. XV—XVI, стр. 312— 335, а также отдельная брошюра. "Изменение текста "Энеиды" И. П. Котляревского", статья Б. Гринченка в "Киевской Старине", 1897 г., т. LVI, март, стр. 74—76, в от-деле: "Документы, известия и заметки". "Памяти Ивана Петровича Котляревского", там же, 1898 г., т. LXI. июль— август, VII—XI. Там же статьи: "И. П. Котляревский и Осипов в их взаимоотношении", И. Стешенка, 1898 г., июль—август, стр. 1—82; "И. П. Котляревский в свете критики", его же, 1898 г., июль—август, стр 83—151, т. LXII, сентябрь, стр. 267—316 и т. LXIII, октябрь, стр. 1—32. "К исследованию о литературном источнике оперы И. П. Котляревского "Москаль—Чаривнык", заметка В. Н. Перетц в "Киевской Старине", 1894 г., т. XLIV, март, стр. 548—551. "К вопросу об источнике водевиля Котляревского: "Москаль—Чаривнык", статья В. Боцяновского, в "Киевской Старине", 1894 г., т. XLVII, октябрь, стр. 151—154. "К пятидесятилетию со дня смерти Ивана Петровича Котляревского", статья В. П. Науменка в "Киевской Старине", 1888 г., т. XXIII, ноябрь, стр. 373—394. Тоже, 1897 г., т. LVII, апрель, стр. 68—72, откуда статья эта перепечатана в "Полтавских Губер. Ведомостях", 1897 г., № 94. "Научное Обозрение", очерк И. Стешенка, 1901 г., № 8, стр. 32—65, № 9, стр. 81—105 и № 10, стр. 93 — 114.

---------------

*) Измаил Иванович Срезневский посетил Котляревского в Полтаве 11 июля 1837 г.

**) Рукопись эта и все оригиналы записей Котляревского находятся в С.-Петербургской Императорской публичной библиотеке.

Надпись в первом издании "Энеиды" И. П. Котляревского: а) на обертке: "Малорусская Энеида" в трех частях. С приобщением значения Малороссийских слов как содержащихся в оной, так и весьма многих других. В Санкт-Петербурге, 1798 года." б) на выходном листе: "Энеида на малорусский язык перелицованная И. Котляревским. Часть I. С дозволения Санкт-Петербургской цензуры. Иждивением М. Парпуры *). В Санкт-Петербурге, 1798 года. (Этот выходной лист повторяется при каждой из трех частей). За этим следует на отдельном листке посвящение: "Любителям малороссийского слова усерднейше посвящается". Нумерация страниц в первых двух частях начинается с начала текста: 1-я ч. — 32 страницы, 2-я ч. —  38, 3-я ч. — 72 стр. (считая и выходной лист), "Погрешности", "перемены" и "Собрание малороссийских слов" — 24 страницы. Формат книги — небольшая узкая восьмушка. Цена — 1 р. 60 к. — "Древнейший список (1820 г.) Наталки— Полтавки И. П. Котляревского. (Описание)". И. Стещенко. "Киев. Стар.", 1901 г., т. LXXIII, апрель, стр. 1—9, в отделе: "Документы, известия и заметки". Рукопись эта подарена была мной в 1895 г. г-ну Я. В. Жарку, а им передана в редакцию "Киевской Старины".

---------------

*) Умер в 1828 г.; из дворян Конотопского у. Черниговской губ.

Источник:

Бучневич В. Е. Записки о Полтаве и ее памятниках. 2-е изд. Исправл. и дополн. Полтава. 1902 г. Стр. 362-365

Фото - http://www.persons.com.ua

 

Котляревський, Іван Петрович (1769—1838) — український письменник. Народився у Полтаві в сім'ї дрібнопомісного дворянина. Його дід був дияконом Успенського собору, батько — канцеляристом городового магістрату, мати родом з сім'ї козака Решетилівської сотні. Початкову освіту здобув у місцевого дяка. У 1780—1789 рр. навчався в Полтавській слов'янській семінарії, але не закінчив. У 1789 р. вступає на службу до Новоросійської канцелярії у Полтаві. Працював у дворянській опіці. З 1793 р. вчителював у с. Коврай (тепер Черкаської обл.) в поміщицькій родині. У 1796 р. вступив на військову службу у Сіверський карабінерний (потім драгунський) полк. До 1806 р. полк стояв на Полтавщині. Під час російсько-турецької війни відзначився при штурмі Ізмаїльської фортеці і Бендер. 23 січня 1808 в чині штабс-капітана вийшов у відставку. Їздив у Петербург з наміром знайти роботу. У травні повертається до Полтави. Тут у 1810 р. одержує посаду наглядача Полтавського будинку виховання бідних дворянських дітей, заснованого у 1805 р. кн. О. Б. Куракіним. Містився спершу в будинку лікаря І. Тишевського поблизу Спаської церкви, потім у будинку Руденка на Петровській пл. (тепер Конституції), нарешті — в будинку Полтавського Малоросійського поштамту. В цьому закладі навчалися майбутній математик М. Остроградський і художник А. Мокрицький. У 1812 р. сформував у с. Горошиному 5-й кінний полк українського козацтва. У 1813 р. Котляревського відрядили з депешами в Дрезден. У 1813 і 1814 рр. двічі був у Петербурзі. У 1818—1821 рр. виконував обов'язки Головного директора Полтавського вільного театру. З 1818 р. брав участь у роботі масонської ложі "Любов до істини", очолюваної декабристом М. М. Новиковим (див. Декабристи на Полтавщині). У 1818 р. обраний членом Харківського Товариства аматорів красної словесності, у 1821 р. — почесним членом петербурзького Вільного товариства аматорів російської словесності. З 1827 р. — попечитель благодійного лікувального закладу. В травні 1835 р. вийшов у відставку. Помер 29 жовтня і похований у Полтаві (див. Котляревського І. П. могила).

Літературну діяльність Котляревський почав близько 1794 р. переробкою "Епеїди" Вергілія. Перші три частини було надруковано у 1798 р. в Петербурзі. З доповненнями виходила у 1808 і 1809 рр. (повний текст видано у 1842 р. у Харкові). У 1804 р. написав "Пісню князю Куракіну". У 1817 р. переклав з грецької оду "Сафо". У 1819 р. написав для Полтавського театру п'єси "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник".

Котляревський бував у садибі Трощінських в Кибинцях (на кошти Д. П. Трощинського утримувалися пенсіонери з бідних дворян), садибі Кочубеїв у Диканьці, садибі Капністів в Обухівні. Поетові належала садиба на х. Тютюнники (тепер с. Кукобівка Реішетилівського р-ну). У Полтаві І. П. Котляревському встановлено пам'ятники (на вул.Котляревського і на території музею), відкрито музей, реставровано садибу. Його ім'ям названо вулицю.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 377-378

 

Котляревський, Іван Петрович  (09.09(29.08).1769 — 29.10(10.11).1838)

Понад 90 років тому вийшла в Києві славнозвісна тритомна антологія "Вік", що обійняла творчість українських поетів, починаючи від Івана Петровича Котляревського. Він перший і відкриває це унікальне видання. У короткій статті про нього сказано, що головний твір поета "Енеїда" "його ім’я зробила славним на віки". Тут, власне, повторено відомі слова Т. Г. Шевченка про безсмертя Котляревського "поки живуть люди, поки сонце з неба сяє". Наведемо ще одну цитату з статті в антології: "Заслуга Котляревського в історії українського письменства незмірно велика: він перший на Україні почав писати народною мовою і положив своїми писаннями початок нової художественної літератури української... Від писань першого поета українського віє живим духом народним, щирим спочуттям до народу та вболіванням над його тяжкою долею, — не диво ж, що їх і досі читають та виставляють в театрі". Останні слова звучать по-сучасному: твори Котляревського і читаються, і йдуть на сценах театрів. Лише кінець згаданої статті в антології "Вік" змушує задуматись: "...в Полтаві заходжуються ставити батькові українського письменства Котляревському пам’ятника". Тобто писалося це ще до 1903 року, коли того пам’ятника було відкрито. Як же швидко летить час! Вже Полтава відзначила 90-річчя пам’ятника І. П. Котляревському і 225-річчя від дня його народження. Пророцтво Шевченка збувається.

Не тільки в Полтаві, а, мабуть, і в цілій Україні немає людини, яка б не знала того місця, де народився Іван Котляревський. Воно знаходиться на краю високої гори, що давно вже іменується Івановою. Колись на тій горі стояв білокам’яний Успенський собор, від якого залишилась у наш час лише дзвіниця. В 1845 році хату Котляревського на тлі собору змалював Тарас Шевченко. Його малюнок врахували майстри при відбудові садиби автора "Енеїди" в 1969 році, тобто в рік 200-ліття від народження поета.

Будинок, в якому народився Котляревський, придбав його дід, диякон згадуваної соборної церкви, в 1751 році. У 1823 році поет перебудував його за своїм смаком, у ньому й дожив віку. З того будинку залишився сволок, на якому й тепер можна прочитати старовинне різьблення: "Создася дом сей во імя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь. Року 1705, месяца августа 1". На цьому місці, за невеликим винятком, минуло все життя поета — людини небагатої, скромної і шанованої всіма полтавцями.

Батько Івана Петровича Котляревського служив у городському магістраті, мати родом із сім’ї козака Решетилівської сотні. Після початкової освіти в дяка хлопця віддали на навчання в Полтавську слов’янську семінарію, де він провів близько 9 років (1780 — 89) і не закінчив. Вибувши з останнього класу, Котляревський служив спершу дрібним канцеляристом, потім — в 1793 — 96 роках — вчителював у поміщиків Золотоніського повіту, нарешті пішов до війська — рядовим Сіверського карабінерного полку. В армії він перебував понад 10 років. Під час війни Росії з Турцією (1806 — 08) брав участь у взятті фортець Бендери та Ізмаїл. 1807 року його нагороджено орденом Анни 3-го ступеня і переведено в Литву, в місто Ліда, де містився Псковський драгунський полк. У січні 1808 року Котляревський в чині штабс-капітана повернувся в рідне гніздо. В пошуках служби він певний час жив у Петербурзі, й лише в 1810 році отримав місце наглядача Полтавського будинку виховання дітей збіднілих дворян, на якому залишався до виходу на пенсію.

З початком Вітчизняної війни 1812 року генерал-губернатор граф Лобанов-Ростовський доручив Іванові Петровичу сформувати 5-й козачий полк у містечку Горошин (тепер — Семенівського району Полтавської області). Після виконання цього доручення він їздив у службове відрядження в Дрезден і до Петербурга (1813). З царської милості, після зустрічі з Олександром І у 1818 році в Полтаві, одержав чин майора. Того ж року генерал-губернатор князь М. Г. Рєпнін поклав на Котляревського обов’язки Головного директора Полтавського театру, для якого той написав "Наталку Полтавку", а потім і водевіль "Москаль чарівник". Разом з ним у театрі працювали видатні актори М. Щепкін, Л. Млотковська та ін.

У ці роки Котляревський брав участь у роботі масонської ложі "Любов до істини" та в "Біблійному товаристві" (1818 — 26). В масонській ложі, яку очолював просвітитель М. Новиков, мав роль промовця (вітії). У серпні 1821 року поета обрали почесним членом "Вільного товариства любителів російської словесності". 1827 року адміністрація призначає Котляревського попечителем (куратором) полтавського благодійного (богоугодного) закладу — на цій посаді той залишався теж до виходу в 1835 ро. а пенсію. З 1831 року Іван Петрович хворів, і в травні тридцять п’ятого склав з себе всі обов’язки. Після того він рідко виходив з дому на люди, хоча приймав у себе приїжджих дітераторів і мандрівників. Сила людей проводжала улюбленого поета і громадянина на вічний спокій. Це сталося дощового осіннього дня 12 листопада...

Поетичний талант Івана Котляревського виявився рано. Вже в семінарії його називали "рифмачем". Вважається, що писати "Енеїду" він розпочав 1794 року. А в 1798 році поема була опублікована в Петербурзі. З доповненнями "Енеїда" виходила в 1808 і 1809 роках. У 20-х роках Котляревський завершив 5 і 6 частини поеми. Перше повне видання її з’явилося в Харкові 1842 року.

П’єси Котляревського "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник" увійшли в класику української драматургії. На сцені Полтавського театру вони йдуть з 1819 року. Крім цих творів, Іван Котляревський написав "Пісню князю Куракіну" (1804) та переклав російською з грецької оду Сапфо "Щасливий той, хто біля тебе і по тобі зітхає.." (1817). В 1823 — 38 роках поет переклав з французької книгу Дюкена "Роздуми про душевний стан, з яким належить братися за читання і осмислення Святого євангелія від Луки" (рукопис знаходиться в музеї І. П. Котляревського в Полтаві). За свідченням біографа С. Стебліна-Камінського, поет перекладав українською також байки Лафонтена.

1903 року у Полтаві збудовано пам’ятник Котляревському. Літературно-меморіальний музей поета існує з 28 вересня 1952 року. В 1969 році відбудовано садибу письменника, на якій розміщено, хату, повітку, комору і криницю. Могила поета знаходиться на ліквідованому старому кладовищі по вул. Кобеляцькій (тепер — Фрунзе). Меморіальні дошки встановлено на колишньому будинку богоугодних закладів (тепер — обласна лікарня, вул. Шевченка, 23) та будинку сільськогосподарського інституту (головний корпус), поблизу якого містився за часів Котляревського театри Ім’я Івана Петровича Котляревського носять Полтавська обласна наукова бібліотека, Галицький культосвітній технікум, вулиці, школи.

Джерело:

http://www.pollitra.pi.net.ua

Ссылки на эту страницу


1 Homo economicus в русскую литературу ввёл Гоголь
[Homo economicus в російську літературу ввів Гоголь] - Владимир Леонтьевич Вайнгорт
2 Антонович, Дмитрий Владимирович
[Антонович, Дмитро Володимирович] (1877–1945), громадсько-політичний діяч, історик української культури, мистецтва і театру
3 Баян
[Боян] - музыкально-хоровое и издательское общества
4 Большой народный праздник в Полтаве
Велике народне сьвято в Полтаві // Газета "Буковина", Чернівці: чис. 92, 03.(16.).08.1903, стор. 3, чис. 93, 06.(19.).08.1903, стор. 3, чис. 97, 15.(28.).08.1903, стор. 3, чис. 99, 20.08.(02.09.).1903, стор. 3, чис. 104, 31.08.(13.09.).1903, стор. 2, чис. 106, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 107, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 109, 12.(25.).09.1903, стор. 1, чис. 110, 14.(27.).09.1903, стор. 2, чис. 110, 14.(27.).09.1903, стор. 3
5 В десятую годовщину
[В десяту річницю 22.1.1918-22.1.1928] – Андриевский Виктор (речь на торжественной академии в украинской станице при г. Калише 22.1.1928) // Тиражом "Лагеря". Калиш. 1928. Типография издательства "Черномор"
6 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
7 Вишня, Остап
[Вишня, Остап] (настоящая фамилия - Губенко, Павел Михайлович) (1889—1956), украинский писатель-сатирик и юморист
8 Вольный театр
[Вільний театр] — русско-украинский профессиональный театр
9 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
10 Воспоминания Владимира Леонтовича
Володимир Леонтович. Спогади // Тризуб: Тижневик політики, культури, громадського життя й мистецтва – Париж, 1928. – № 22, стор. 9-15; № 24, стор. 9-15; № 26, стор. 7-12; № 27, стор. 7-12; № 28-29, стор. 25-27; № 30, стор. 5-11; № 41, стор. 11-14; № 42, стор. 7-10; № 44, стор. 15-18; № 45, стор. 7-9
11 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
12 Выдающийся скульптор и патриот
[Видатний скульптор і патріот] - Скрыль Валентина Ивановна
13 Генерал-губернатора дом
[Генерал-губернатора будинок]
14 Город Полтава в Румянцевской описи Малороссии 1765-1769 гг.
Місто Полтава в Румянцевському описі Малоросії 1765-1769 pp. / упоряд., вступ, ст. і ком. Ю. Волошина. — К.: Наш час, 2012. — 576 с.
15 Декабристы на Полтавщине
Декабристы на Полтавщине
16 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
17 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
18 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
19 Дневник (1919)
[Щоденник (1919)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 34-202.
20 Дневник Василия Кравченко
Василь Кравченко. Щоденник // Неопалима купина : літературно-художній та історичний журнал / Видавництво "Генеза" ; Інститут системних досліджень освіти України. - К. : Генеза, 1995, № 7-8, стор. 25-48
21 Домик Котляревского в Полтаве
[Будиночок Котляревського в Полтаві] - Киевская старина. - 1898, 7-8, с. 152-154
22 Домик Котляревского и памятник его в Полтаве
[Будиночок Котляревського і пам'ятник його в Полтаві] - Бучневич В. Е. Домик Котляревского и памятник его в Полтаве // Исторический Вестник. Том 70. 1897. № 12. Стр. 943-947
23 Записи И. П. Котляревского о первых действиях русских войск в турецкую войну 1806 года
[Записи І. П. Котляревського про перші дії російських військ в турецьку війну 1806 року] - Срезневский Вс. // Киевская старина. - 1900, 12, с. 334-346
24 Записки о Полтаве и ее памятниках
[Записки про Полтаву та її пам`ятники]. Бучневич Василий Евстафиевич. Полтава. 1902
25 Записки провинциального архитектора
[Записки провінційного архітектора]. Вайнгорт Ария-Леон Семенович
26 Знакомство И. И. Срезневского с И. П. Котляревским
[Знайомство І. І. Срезневського з І. П. Котляревським] - Вс. Срезневский // Киевская старина. - 1899, 1, с. 1-8
27 Значение полтавского боя для украинской государственности
[Значіння полтавського бою для української державности] – Андриевский Виктор. Речь на торжественной академии 10 июля 1927 г. в Украинской Станице при г. Калише // Варшава. 1927. Накладом "Табору"
28 И. П. Котляревский — ученик Екатеринославской семинарии
[І. П. Котляревський - учень Катеринославської семінарії] - Вл. П-ко // "Киевская старина", т. XC, 1905 г., июль-август, стр. 44-46 (Документы, известия и заметки)
29 Из бумаг И. П. Котляревского
Из бумаг И. П. Котляревского - В. Горленко // Киевская старина. - 1883, 5, с. 146-154
30 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
31 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
32 Из моих петербургских воспоминаний
Ісак Мазепа. З моїх петербурзьких спогадів // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 113-124.
33 Имена и события на карте Полтавы
[Імена та події на карті Полтави] - пункт меню
34 История и современные "обломы" полтавской архитектурной классики
[Історія і сучасні "обломи" полтавської архітектурної класики] - Трегубов В. А. // Полтавское региональное отделение Всеукраинского фонда воссоздания выдающихся памятников историко-архитектурного наследия им. Олеся Гончара, Полтава, 2006.
35 К 100-летию Полтавского музыкального училища им. Н. Лысенко
[До 100-річчя Полтавського музичного училища ім. М. Лисенка] - Ивахненко Лидия Яковлевна
36 К биографии И. П. Котляревского
[До біографії І. П. Котляревського] - Василенко Ник. // Киевская старина. - 1902, 4, с. 1-5
37 К биографии И. П. Котляревского
[До біографії І. П. Котляревського] - Павловский И. Ф. // "Киевская старина", т. XCI, 1905 г., ноябрь-декабрь, стр. 65-66 (Документы, известия и заметки)
38 К биографии И. П. Котляревского
[До біографії І. П. Котляревського] - Павловский И. Ф. // "Киевская старина", т. XCIII, 1906 г., июль-август, стр. 78-79 (Документы, известия и заметки)
39 К биографии Котляревского
[До біографії І. П. Котляревського] - И. Ф. Павловский. // Киевская старина. – 1905, 10, 1-10
40 К истории открытия памятника И. П. Котляревскому в г. Полтаве
[До історії відкриття пам‘ятника І. П. Котляревському в м. Полтаві] - Н. Дмитриев // Киевская старина. - 1903, 10, с. 153-167
41 К пятидесятилетию со дня смерти Ивана Петровича Котляревского
[До п'ятдесятиріччя від дня смерті Івана Петровича Котляревського] - Науменко В. П. К пятидесятилетию со дня смерти Ивана Петровича Котляревского // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год седьмой. Том XXIII. Ноябрь 1888 г. Стр. 374-394
42 Кадетский корпус
[Кадетський корпус] – Микола Бутович // "Вестник". Нью-Йорк. Год XIII. Ч. 5 (127). Май 1959. Стор. 24-29; Ч. 6 (128). Июнь 1959. Стор. 19-22; Ч. 7-8 (129-130). Июль-август 1959. Стор. 19-23
43 Кладбища Полтавские
Полтавские кладбища
44 Котляревский и Мазепа
[Котляревський і Мазепа] - Короленко В. Г.
45 Котляревского И. П. могила
Котляревского И. П. могила
46 Котляревского улица
Улица Котляревского (бывшая Протопоповская, Октябрьский р-н)
47 Котляревскому И. П. мемориальные доски
Мемориальные доски Котляревскому И. П.
48 Котляревскому И. П. памятник
Памятник И. П. Котляревскому
49 Котляревскому И. П. памятник
Памятник И. П. Котляревскому
50 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
51 Культурная жизнь населения Полтавщины в условиях оккупации 1941-1943 годов
[Культурне життя населення Полтавщини в умовах окупаційного режиму 1941-1943 років] - Ревегук Виктор Яковлевич
52 Куракин, Алексей Борисович
[Куракін, Олексій Борисович] (1759—1829), князь, российский государственный деятель, генерал-губернатор Малороссии (1802—1807)
53 Левин, Борис Наумович
[Левін, Борис Наумович] (1919—2002), писатель
54 Литературно-мемориальный музей И. П. Котляревского
Литературно-мемориальный музей И. П. Котляревского
55 Личности - К
[Особистості - К] - пункт меню
56 Лысенко, Николай Витальевич
[Лисенко, Микола Віталійович] (1842—1912), украинский композитор, этнограф, дирижер, пианист, общественный деятель
57 Любовь к истине
Любовь к истине - масонская ложа, которая действовала в Полтаве с весны 1818 до марта в 1819 г.
58 Малороссийского почтамта здание
Здание Малороссийского почтамта
59 Малороссийское тайное общество
Малороссийское тайное общество
60 Маркевич, Григорий Ипатьевич
[Маркевич, Григорій Іпатійович] (1849—1923), украинский культурно-просветительский и общественный деятель, книгоиздатель
61 Мартинович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
62 Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205.
63 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
64 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
65 Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957
66 Монография
[Микола Бутович. Монографія] // Видавництво "Слово". Нью-Йорк. 1956.
67 На открытии памятника И. Котляревскому
Публікується за виданням: Андрій Жук. На відкритті пам'ятника І. Котляревському // Сучасність (література, мистецтво, суспільне життя). № 12 (36). Грудень 1963. Мюнхен. Стор. 84-94.
68 Народное ополчение в Отечественной войне 1812 г.
Народное ополчение в Отечественной войне 1812 г.
69 Наталка Полтавка на полтавских торжествах 13 сентября 1903 г.
Василь Сімович. "Наталка Полтавка" на полтавських святах 13 вересня 1903 р. // Праці у двох томах. Т.2. Літературознав. Культура.: Іст. л-ри. Іст. Культ. Громадське життя / В. Сімович. – Чернівці : Книги- ХХІ, 2005. – 904 с. : іл. – Прим.: с.808-850. – Покажч. імен: с.851-. – 966-8653-16-5. Стор. 509-511.
70 Научные записки Полтавского литературно-мемориального музея И. П. Котляревского
Научные записки Полтавского литературно-мемориального музея И. П. Котляревского. Сборники литературно-критических статей и документальных материалов, посвященных жизни и творчеству И. П. Котляревского
71 Несколько слов о домике Котляревского в Полтаве
[Кілька слів про будиночок Котляревського у Полтаві] Бучневич Василий Евстафьевич // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год третий. Том X. Октябрь 1884 г. Стр. 352-353
72 Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942
73 Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии)
[Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617
74 О сооружении памятника И. П. Котляревскому в Полтаве
[Про спорудження пам'ятника І. П. Котляревському у Полтаві] - По материалам журнала "Киевская старина"
75 Областная клиническая больница им. Н. В. Склифосовского
Полтавская областная клиническая больница им. Н. В. Склифосовского
76 Остатки домика И. П. Котляревского в Полтаве
[Залишки будиночка І. П. Котляревського в Полтаві] - Р. Остатки домика И. П. Котляревского в Полтаве // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год десятый. Том XXXIII. Июнь 1891 г. Стр. 485-486
77 Открытие памятника И. Котляревскому в Полтаве
Відслоненє памятника І. Котляревського в Полтаві // Літературно-науковий вістник, Львів: том 23, кн. 8, серпень 1903 р., стор. 144-145; том 23, кн. 9, вересень 1903 р., стор. 229-230; том 24, кн. 10, жовтень 1903 р., стор. 51-59; том 24, кн. 11, листопад 1903 р., стор. 138-139; том 24, кн. 12, грудень 1903 р., стор. 233-234, 236-237
78 Открытое письмо к министру Сипягину
Микола Міхновський. Одвертий лист до міністра Сипягіна // Молода Україна. – Рік І. – Ч. 9 – 10. – Львів, вересень – жовтень 1900
79 Памяти Ивана Котляревского
Памяти Івана Котляревского // Товариш: ілюстрований календар т-ва "Просвіта. - Львів, 1904. - Р. 3. - С. 206-213
80 Памятник Котляревского в Полтаве
[Пам'ятник Котляревського в Полтаві] - Бучневич В. Е. Памятник Котляревского в Полтаве // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год восьмой. Том XXVI. Август 1889 г. Стр. 550
81 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
82 Поездка в Полтаву
[Поїздка у Полтаву] - А. Л. Поездка в Полтаву // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Апрель 1897 г. Стр. 67-77
83 Полтава (Из живописного путешествия по России Издателя О. З.)
[Полтава (З мальовничої подорожі по Росії Видавця О. З.)] // Отечественные записки. Часть XLII. Апрель, 1830. № 120
84 Полтава в 1918 году
Наталія Дорошенко-Савченко. Полтава в 1918 році // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 88-97.
85 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
86 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
87 Полтавская (Словянская) семинария
Полтавская (Словянская) семинария
88 Полтавские воспоминания (1917—20 гг.)
Наталія Дорошенко. Полтавські спомини (1917—20 рр.) // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1933. Річник X. Львів. 1933. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 56-92.
89 Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст.
[Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения
90 Полтавщина в медалях и значках
Полтавщина в медалях и значках
91 Поэты
[Поети] - пункт меню
92 Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
93 Праздник Котляревского в Полтаве
Сьвято Котляревского в Полтаві // Газета "Діло", Львів: чис. 143-28.06.(11.07.).1903, стор. 2, чис. 180-12.(25.).08.1903, стор. 3, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 1, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 2, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 1, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 2, чис. 199-04.(17.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 2, чис. 203-10.(23.).09.1903, стор. 1, чис. 261-18.11.(01.12.).1903, стор. 3
94 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
95 Революционная Украинская Партия (РУП) на Полтавщине по архивным материалам 1901-1905 годов
Антонин Дучинський, Революційна Українська Партія (РУП) на Полтавщині за архівними матеріялами 1901-1905 років // За сто літ: Матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття / Іст. секція Укр. АН ; Під ред. М. Грушевського. — [К.] : Держвидав України, 1927–1930. — 327, [1] с. — Записки кол. Історичної Секції Українського Наукового Товариства в Київі; … Кн. 2. — 1928. — Бібліогр. у підрядк. прим.
96 Репнин-Волконский, Николай Григорьевич
[Рєпнін-Волконський, Микола Григорович] (1778—1845), князь, генерал от кавалерии, генерал-губернатор Малороссии (1816-1834)
97 Репнина, Варвара Николаевна
[Рєпніна, Варвара Миколаївна] "добрый ангел" Т. Г. Шевченко
98 Родились в Полтаве
[Народилися у Полтаві] - пункт меню
99 Сластион, Афанасий Георгиевич
[Сластіон, Опанас Георгійович] (1855—1933), украинский живописец, график, архитектор, искусствовед, єтнограф, общественній деятель и педагог
100 Стеблин-Каменский, Степан Павлович
[Стеблін-Каменський, Степан Павлович] (1814,Полтава—1885), педагог, писатель, первый биограф И. Котляревского
101 Стеблин-Каминский, Павел Степанович
[Стеблін-Камінський, Павло Степанович] (1782—1856), друг И. П. Котляревского
102 Сумцов, Николай Федорович
[Сумцов, Микола Федорович] (1854—1922), выдающийся украинский фольклорист, этнограф и литературовед, общественный деятель
103 Терещенко, Александр Власович
[Терещенко, Олександр Власович] (1806—1865), этнограф, один из первых биографов И. П. Котляревского
104 Тобилевич, София Витальевна
[Тобілевич, Софія Віталіївна] (1860-1953), украинская актриса, фольклористка, писательница
105 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
106 Тридцать лет со дня открытия памятника Івану Котляревскому в Полтаве
Василь Сімович. Тридцять років від відкриття пам'ятника Іванові Котляревському в Полтаві // Праці у двох томах. Т.2. Літературознав. Культура.: Іст. л-ри. Іст. Культ. Громадське життя / В. Сімович. – Чернівці : Книги- ХХІ, 2005. – 904 с. : іл. – Прим.: с.808-850. – Покажч. імен: с.851-. – 966-8653-16-5. Стор. 462-466.
107 Трощинский, Дмитрий Прокофьевич
[Трощинський, Дмитро Прокопович] (1754—1829), действительный тайный советник, полтавский губернский маршал, меценат украинской культуры
108 Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета. Выпуск первый
[Праці Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Випуск перший] / Полтава. 1908
109 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
110 Украинский клуб в Полтаве (1913-1918): открытие и направления деятельности
[Український клуб у Полтаві (1913-1918): відкриття та напрямки діяльності] - Пустовит Тарас Павлович
111 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
112 Формирование Серой дивизии во Владимире-Волынском
[Формування Сірої дивізії у Володимирі-Волинському] – Николай Бутович // "За державність". Материалы к истории войска украинского. Сборник XI. Торонто. 1966. Стр. 18-41
113 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205
114 Художественная выставка 1903 г.
Художественная выставка 1903 г.
115 Шевченко улица
Улица Шевченко (бывшая Новополтавская, Октябрьский и Киевский р-ны)
116 Школа им. И. П. Котляревского
Школа им. И. П. Котляревского
117 Штейна театральная труппа
Театральная труппа Штейна
118 Щепкин, Михаил Семенович
[Щепкін, Михайло Семенович] (1788-1863), выдающийся украинский и русский актер, основоположник украинского реалистического театра

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
4149 4390 0512 1235