Вовк (Волков), Федор Кондратьевич

Highslide JS

Вовк (Волков), Федір (Хведір) Кіндратович (літ. псевд.: Кондратович Ф., Яструбець та ін.; 17 (05).03.1847–25.08(13.07).1918) – антрополог, етнограф, археолог, громад. діяч.

Н. в с. Крячківка (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.) в старовинній козац. родині. По закінченні Ніжин. ліцею вступив до Новорос. ун-ту в Одесі; згодом продовжив навчання на природничому ф-ті Київ. ун-ту. По закінченні ун-ту брав активну участь у діяльності Київ. громади, яка відігравала значну роль в укр. нац. русі. 1874–76 працював у канцелярії Київ. контрольної палати, водночас багато сил віддаючи роботі у Пд.-Зх. від. Рос. геогр. т-ва як його засн. і дійсний чл. У цей час плідно працював у галузі етнографії та археології. Громадівці зазнали переслідування з боку царського уряду, який звинуватив їх у сепаратизмі, В. змушений був нелегально залишити Київ і виїхати за кордон, оскільки йому загрожувало досить суворе покарання за спробу переправити в Україну підпільну друкарню.

В еміграції в. перебував понад чверть століття (1879–1905). У Європі створив низку праць з порівняльної етнографії, там вийшли друком його праці про українців і росіян Добруджі та Задунайської Січі, ремісників Болгарії, про весільні обряди слов’ян. народів.

1887 в. оселився в Парижі, наполегливо студіював антропологію, порівняльну етнографію, первісну археологію, водночас читаючи лекції з цих дисциплін. За видатні досягнення в галузі палеоантропології нагороджений Паризьким антропологічним т-вом великою медаллю відомого природознавця П. Брока. Одержав ступінь д-ра природничих наук.

Після тривалої заборони царський уряд дозволив в. повернутися в Росію. Наприкінці 1905 почався останній, петерб. період його життя. В. обраний президентом Рос. антропологічного т-ва, очолив вид. "Ежегодник Русского антропологического общества", організував укр. розділ експозиції Рос. музею в Санкт-Петербурзі.

Наук. інтереси в. торкаються широкого кола питань історії укр. народу. Він відкрив пізньопалеолітичну стоянку біля с. Мезин (нині Коропського р-ну Черніг. обл.), де знайшов шедеври миства кам’яного віку. Організував багато експедицій, обійшов Галичину, Буковину, Передкарпаття, Закарпатську Україну, Черніг., Волин., Херсон. губ., Кубань та п-в Тамань. Експедиційну працю поєднував з роботою в наук. лабораторії. Свої дослідження нар. побуту українців, їхніх звичаїв узагальнив у ґрунтовній кн. "Український народ в його минулому і сучасному". Розробляв також питання арх-ри, мист-ва, літ. Широковідома його праця "Т.Г.Шевченко і його думки про громадське життя".

Після Лютневої революції 1917 уряд УНР звернувся до всіх відомих українців – знаних діячів науки і к-ри, які з тих чи ін. причин були змушені залишити батьківщину, з закликом повернутися в Україну і взяти участь у розбудові нац. д-ви. На це запрошення відгукнувся і В., але 1918 по дорозі (в білорус. м. Жлобін) він раптово помер.

За рад. часів праці В. використовували, але не згадували, бо влада зарахувала їх до розряду націоналістичних. Нині йому повернуте добре ім’я видатного вченого і прогресивного громад. діяча.

Літ.: Вовк Г. Бібліографія праць Хведора Вовка. 1847–1918. К., 1929; Стельмах Г.Ю., Приходько М.П. Ф.К. Вовк. (До 130-річчя від дня народження). "УIЖ", 1967, № 3; Лінка Н., Кузнецова С. Архів Ф.К. Вовка. "Архіви України", 1967, № 6; Iванченко Ю. Видатний вчений і патріот України. В кн.: Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. К., 1995.

В.О. Горбик.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України

Ссылки на эту страницу


1 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
2 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
3 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
4 Дневник (1920)
[Щоденник (1920)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 204-528.
5 Дорошенко, Дмитрий Иванович
[Дорошенко, Дмитро Іванович] (1882–1951), представитель государственного направления в украинской историографии, известный общественно-политический и культурный деятель
6 Драгоманов, Михаил Петрович
[Драгоманов, Михайло Петрович] (1841—1895), общественно-политический деятель, мыслитель, ученый-енциклопедист, публицист, историк, фольклорист, литературовед, философ, экономист, социолог, политолог
7 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
8 Кравченко, Василий Григорьевич
[Кравченко, Василь Григорович] (1862–1945), этнограф, фольклорист, деалектолог, краевед и литератор
9 Личности - В
[Особистості - В] - пункт меню
10 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
11 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
12 Музей Е. Н. Скаржинской
Музей Е. Н. Скаржинской
13 Научные работники и изобретатели
[Науковці та винахідники] - пункт меню
14 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
15 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
16 Украинский клуб в Полтаве (1913-1918): открытие и направления деятельности
[Український клуб у Полтаві (1913-1918): відкриття та напрямки діяльності] - Пустовит Тарас Павлович
17 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
18 Эмский акт (указ) 1876 г.
Эмский акт (указ) 1876 г.
19 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919