Бодянский, Павел Ильич

Бодянський, Павло Ількович (1809 — 10.06(29.05).1867)

Вивчаючи культурне минуле Полтавщини, ми неодмінно звертаємося до місцевих видань дореволюційного часу і з вдячністю відкриваємо праці полтавських істориків і літературознавців В. Є. Бучневича, В. І. Василенка, І. Ф. Павловського, Л. В. Падалки. Працюючи в нелегких умовах кінця XIX — початку XX століття, вони зробили вагомий внесок у справу наукового висвітлення стану економічного і культурного життя Полтавщини.

При цьому слід віддати особливу данину нашої поваги одному з ранніх дослідників полтавської старовини і одному з перших редакторів полтавської губернської газети, "ревному мужу невтомної праці і корисної діяльності для рідного краю", як було сказано в одному старому журналі, — Павлові Ільковичу Бодянському. Сто років, що минули від дня смерті цього діяча, не завіяли порохом забуття його цінну спадщину. І хоч книги Бодянського давно стали бібліографічною рідкістю, вони однак не забуті, на них посилаються сучасні дослідни-. ки, будуть користуватись ними і в майбутньому.

У деяких довідниках Павло Бодянський визначається як історик і етнограф. Дещо ширше сказав про нього І. Ф. Павловський, справедливо занісши це ім’я до словника письменників-полтавців. Близько тридцяти років Бодянський був у центрі культурного життя Полтави. Як редактор неофіційної частини "Полтавских губернских ведомостей" він сприяв публікації на сторінках газети серії літературно-етнографічних матеріалів і заміток з історії та природи краю. Разом з М. Цертелєвим, Л. Боровиковським, С. Стебліним-Камінським та іншими діячами Павло Бодянський репрезентував осередок живої творчої думки тогочасної Полтави.

Найбільшими працями Бодянського є дві книги: "Достопримечательности Полтави" (1849; друкувалася також в "Полтавских губернских ведомостях") і "Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год". Остання — видання щодо Полтавщини енциклопедичне (в ній більше 1200 сторінок). Крім того, багато статей дослідника розкидано по численних газетах і журналах 30 — 60 років XIX століття, не зібраних і, зрозуміло, невідомих нашим читачам. В одній із посмертних статей про Бодянського говорилось: "Якби можна було зібрати всі надруковані ним впродовж багатьох років статті, то з них міг би скластися пам’ятник, кращий за всі обеліски і мавзолеї".

Павла Бодянського можна вважати першим колекціонером історичних і побутових пам’яток минулого Полтавщини. У 1856 році з ним познайомився відомий письменник Григорій Данилевський і був вражений зібранням речових пам’яток у домашньому музеї Бодянського. У статті "Полтавська старовина" він писав про це так: "В руках П. Бодянського зберігається тепер рідкісна і чи не єдина збірка унікальних щодо полтавської старовини речей, зібраних ним з дбайливістю вченого і смаком освіченого любителя". Написати таку фундаментальну працю, як "Памятная книжка", міг, безумовно, тільки вчений, знавець історії, статистики, етнографії, природи Полтавщини й літературно обдарована людина.

Павло Ількович Бодянський народився в родині священика Переяславського повіту Полтавської губернії. Його батько був культурною й освіченою людиною, з ним 1845 року в Прилуках познайомився Т. Г. Шевченко (про це — в його повісті "Музикант"). З "отцем Ілією" Тарас.Григорович їздив за Удай у Густинський монастир. З цього джерела Шевченко міг знати про Павла Ільковича, і ймовірно допустити, що, перебуваючи того року в Полтаві, він міг познайомитись і з П. І. Бодянським.

У 1829 році Павло Ількович закінчив Полтавську (в Переяславі) духовну семінарію і розпочав працювати вчителем математики в Кременчуцькому повітовому училищі. 1838 року він переїжджає до Полтави і тут протягом майже чверті століття працює викладачем губернської гімназії, дівочого інституту, інспектором Кадетського корпусу. З 1841 року Бодянський редагував місцеву губернську газету (після першого її редактора П. Буткова), був членом-секретарем Полтавського статистичного комітету. Всю громадську роботу він виконував з патріотичного обов’язку. Крім того, Бодянський був дійсним членом Російського географічного товариства, членом-кореспондентом Московського сільськогосподарського товариства, членом-співробітником Полтавського агрономічного товариства тощо. Ця безкорислива праця викликала почуття пошани до нього у всієї громадськості Полтави.

Маючи широкі відомості з різних ділянок краєзнавства, П. Бодянський систематизував їх у згадуваній "Памятной книжке", якою завершив свої багаторічні зусилля по вивченню рідного краю. В ній міститься широкий історико-економічний нарис про Полтавщину, статистичні таблиці за 1862 — 64 роки, алфавітний список населених пунктів, довідкові відомості про ярмарки, пошти, нарешті, список службових осіб всієї губернії. Такої повноти найрізноманітніших відомостей ми не знайдемо в жодній книжці того часу. Випускаючи її в світ, Бодянський мріяв, що вона "викличе нових діячів на працю більш ґрунтовну". Пізніше в дослідженнях М. Кулябки-Корецького, Л. В. Падалки ця мрія одного з перших краєзнавців Полтавщини здійснилась.

У книгах і статтях Бодянського сучасні дослідники знаходять цінний довідковий матеріал, і саме в цьому їх найбільше значення.

Помер Павло Ілліч Бодянський у Полтаві, могила його знаходилась на старому цвинтарі, ліквідованому за більшовицького режиму.

Джерело:

http://www.pollitra.pi.net.ua

 

Бодянский, Павел Ильич, редактор Полтавских губернских ведомостей, сын протоиерея, родился в 1809 г. в Переяславском уезде. Воспитывался в Полтавской духовной семинарии, где, в 1829 г., 11 сентября, по окончании полного курса наук, удостоился получить степень студента первого разряда. Вскоре затем, в 1830 г., 19 июля, занял место учителя математики в Кременчугском уездном (ныне городском) училище; в нем, за отличное преподавание, удостоился дважды (в 1833 и 1835 г.г.) получить благодарность от высшего начальства.

В 1838 г., 29 ноября, назначен учителем математики параллельных классов Полтавской гимназии. Кроме этого, с 5 сентября 1839 по июль 1850 г. преподавал русский язык в Полтавском институте благородных девиц и там же, с 4 марта 1839 по по июль 1840 г., географию. В 1840 г., 10 мая, избран членом и управляющим делами губернского статистического комитета и исполнял эти обязанности по январь 1855 г. В 1841 г., 21 июня, назначен старшим учителем математики Полтавской гимназии и в том же году, 1 сентября, — преподавателем русского языка и арифметики в Петровском кадетском корпусе. С декабря 1841 по январь 1846 г. был редактором официальной и неофициальной части губернских ведомостей, а с того времени, по введении нового учреждения о губернских правлениях и до самой своей смерти — редактором неофициальной части тех же ведомостей, где напечатал ряд статей по истории, географии и этнографии Полтавской губернии и, кроме того, во многих столичных газетах и журналах.

С 16 ноября 1842 по июль 1850 г. в Полтавском институте преподавал арифметику и в нем же исполнял обязанность инспектора классов, с 27 ноября 1847 по 11 сентября 1848 г. В 1850 г., 21 сентября, по расстроенному здоровью, уволен от службы по гражданскому ведомству. С 25 марта 1851 по 23 ноября 1855 г. преподавал русский язык в 1-м отделении младшего возраста Полтавского института. В 1856 г., 3 апреля, назначен инспектором классов Петровского кадетского корпуса, где прослужил в течение 3 лет и тем закончил свою с лишком 25-ти летнюю службу по учебному ведомству. В 1856 г., 11 августа, за выслугу лет, произведен в статские советники.

Кроме службы по учебному ведомству, Бодянский был избираем: в 1844 г., 30 марта, за труды по статистике членом-корреспондентом по статистическому отделению при министерстве внутренних дел; в 1844 г., 13 декабря, — членом комитета шелководства, учрежденного при Императорское Московском сельскохозяйственном обществе; в 1850 г., 13 августа, за распространение полезных и точных сведений по ведению сельского хозяйства в Малороссии в редактируемых им ведомостях, — членом-корреспондентом Императорского Московского сельскохозяйственного общества. В 1851 г., 2 апреля, утвержден в звании члена губернского попечительного о тюрьмах комитета; в том же году, 14 июля, — депутатом от дворянства в губернскую строительную и дорожную комиссии.

В 1852 г., 14 марта, избран директором губернского попечительного о тюрьмах комитета. В 1852 г., 30 ноября, избран действительным членом Императорского русского общества. В 1853 г., 5 ноября, избран на второе трехлетие депутатом от дворянства в губернскую строительную и дорожную комиссию.

В течение всей своей службы Бодянский удостоился получить следующие награды: в 1846 г., 26 марта, знак отличия беспорочной службы за 15 лет; в 1849 г., 1 ноября, за отлично-усердное исполнение обязанности инспектора Полтавского института, от Государыни Императрицы золотую табакерку. В 1850 г., 7 сентября, за поднесенный Наследнику Цесаревичу экземпляр сочинения: "Достопримечательности Полтавы", от Него бриллиантовый перстень. В 1851 г., 22 августа, награжден знаком отличия беспорочной службы за 20 лет. За ревностную и полезную службу его по разным учебным заведениям неоднократно был награжден Высочайшими благоволениями и подарками.

Награжден также орденами: в 1851 г., 1 января, св. Анны 3 степ.; в 1853 г., 24 января, св. Анны 2 степ.; в 1856 г., 17 апреля, св. Станислава 2 ст. с Императорской короной.

Скончался Бодянский в г. Полтаве в 1867 г., в ночь с 28 на 29 мая, после продолжительной и тяжкой болезни, и погребен на старом Полтавском кладбище, вблизи церкви, с левой стороны, где с трудом можно найти чугунную, засыпанную землей плиту.

Из трудов его замечательна составленная им "Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год", отличающаяся полнотой сведений в историческом и статистическом отношении по губернии и городу Полтаве (70).


70) См. о нем: "Полтавские Губернские Ведомости", 1867 г., № 41, стр. 261—262. "Полтавские Епарх. Ведомости", 1867 г., № 12, стр. 233—234. "Древняя и Новая Росссия", 1877 г., т. III, № 10, стр. 177. Моя статья в "Полтавских Губерн. Ведомостях", 1893 г., № 14.

Источник:

Бучневич В. Е. Записки о Полтаве и ее памятниках. 2-е изд. Исправл. и дополн. Полтава. 1902 г. Стр. 333-336

 

Бодянский, Павел Ильич — редактор "Полтавских Губернских Ведомостей" и член полтавского губернского статистического комитета; ум. 29 мая 1867 г. Происходя из духовного звания, уроженец Полтавской губернии, Бодянский образование получил в переяславской духовной семинарии. По окончании курса в ней в 1830 г. он получил место уездного учителя в Кременчуге, затем перемещен был учителем математики в полтавскую гимназию и преподавал математику и русский язык в полтавском пансионе благородных девиц и в полтавском кадетском корпусе; в последнем в течение трех лет он занимал должность инспектора классов. Перед поступлением на должность инспектора классов кадетского корпуса Бодянский состоял около четырех лет в отставке и в это время служил, по выборам от дворянства, членом строительной комиссии. Одновременно с педагогической деятельностью Бодянский в течение 25-ти лет, начиная с 1842 г., был постоянным редактором неофициальной части "Полтавских Губернских Ведомостей" и вместе с тем более 15-ти лет членом полтавского губернского статистического комитета. Редкий знаток края, обладая обширными статистическими сведениями, Бодянский оставил замечательный труд своей деятельности по статистическому комитету в "Памятной книжке Полтавской губернии за 1865-й год", обратившей внимание министерства внутренних дел полнотой исторических и статистических сведений относительно гор. Полтавы и Полтавской губернии.

"Полтавские Губ. Ведомости", 1867 г., № 41 (некролог). — "Полтавские Епарх. Ведомости", 1867 г., № 12 (перепечатано из "Губ. Ведомостей" с сокращениями).

Источник:

http://print.biografija.ru/?id=11804

Ссылки на эту страницу


1 Бодянские
Матеріали до родоводу / Материалы к родословию
2 Воспоминания о Полтавской битве, открытие памятника Петру Великому, в 1849 году, и Шведская могила в Полтаве
[Спогади про Полтавську битву, відкриття пам'ятника Петру Великому, в 1849 році, та Шведська могила у Полтаві] - П. И. Бодянский // Полтава. Типография Губернского Правления. 1849
3 Воспоминания старого учителя И. К. Зайцева (1805—1887)
[Спогади старого вчителя І. К. Зайцева (1805-1887)]. Зайцев Иван Кондратьевич. "Русская старина", апрель, май, июнь 1887 г., том. 54
4 Достопримечательности Полтавы
[Визначні пам‘ятки Полтави]. Бодянский П. И. // Типография Губернского Правления. Полтава. 1850. (Спасская церковь и Петровский Полтавский кадетский корпус)
5 Духовная семинария
Духовная семинария
6 Журналисты
[Журналісти] - пункт меню
7 Записки о Полтаве и ее памятниках
[Записки про Полтаву та її пам`ятники]. Бучневич Василий Евстафиевич. Полтава. 1902
8 Из воспоминаний о прожитом
[Зі спогадів про прожите]. Тимченко-Рубан Иван Романович. Исторический вестник, июль-август 1890, том. 41
9 Именной указатель к книге П. И. Мазанова "Полтавский институт благородных девиц"
10 Инспектора классов ППКК и их помощники
[Інспектора класів ППКК та їх помічники] - пункт меню
11 Историки, краеведы и археологи
[Історики, краєзнавці та археологи] - пункт меню
12 Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 1)
[Історичний нарис Петровського Полтавського кадетського корпусу] - Павловский Иван Францевич. Полтава. 1890
13 Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (10)
[Історичний нарис Петровського Полтавського кадетського корпусу] - Павловский И. Ф. Полтава. 1890. Список бывших служащих в Петровско-Полтавском кадетском корпусе
14 Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (указатель)
[Історичний нарис Петровського Полтавського кадетського корпусу] - Павловский Иван Францевич. Полтава. 1890. Именной указатель
15 Киевская старина
Киевская старина, ежемесячный историко-етнографический и беллетристический журнал (1882—1907)
16 Кладбища Полтавские
Полтавские кладбища
17 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
18 Личности - Б
[Особистості - Б] - пункт меню
19 Монументальная каменная архитектора на Полтавщине
Монументальная каменная архитектора на Полтавщине
20 Мужская гимназия первая
Первая мужская гимназия
21 Номыс (Симонов), Матвей Терентьевич
[Номис, Матвій Терентійович] (1823—1900), писатель и фольклорист
22 Осип Максимович Бодянский в его дневнике 1849-1850 г.г.
[Йосип Максимович Бодянський в його щоденнику 1849—1850 р.р.] - Сообщил И. Ф. Павловский // Русская старина. - 1888. т. LX, ноябрь, стр. 395-416; 1889. т. LXIV, октябрь, стр. 123-141.
23 Педагоги. Деятели образования
[Педагоги. Діячі освіти] - пункт меню
24 Петровский Полтавский кадетский корпус
[Петровський Полтавський кадетський корпус]
25 Петровский Полтавский кадетский корпус в воспоминаниях одного из его воспитанников (1852 — 1859)
[Петровський Полтавський кадетський корпус у спогадах одного з його вихованців (1852-1859)] - Картавцов Л. В. // "Русская старина", апрель, май, июнь 1890 г., том. 66
26 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
27 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
28 Полтава. Исторический очерк ее, как губернского города в эпоху управления генерал-губернаторами (1802-1856)
[Полтава. Історичний нарис її, як губернського міста вепоху управління генерал-губернаторами (1802-1856)] - Павловский И. Ф. // Полтава. Электрическая типо-литография Т-ва быв. "И. А. Дохман"
29 Полтавские губернские ведомости
Полтавские губернские ведомости, официальная правительственная газета (1838—1919)
30 Полтавский институт благородных девиц Мазанов
Полтавский институт благородных девиц. Мазанов Петр Иванович. Полтава, 1898
31 Полтавское историческое наследие
Полтавское историческое наследие - серия книг
32 Преподаватели ППКК
[Викладачі ППКК] - пункт меню
33 Римско-католический Крестовоздвиженский костел в Полтаве
[Римо-католицький Хрестоздвиженський костьол в Полтаві] - Валерий Трегубов
34 Ткачество
Ткачество
35 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919