История Полтавы

Енеїда. Коментарі до частини V

• 

Подробности

Просмотров: 577

Коментарі до частини V "Енеїди".
Укладач Борис Тристанов.

Проект «Енеїда» Івана Котляревського.

    

Біда не по дерев'ях ходить — нар.: Напасть не по дереву ходить, а по тих людях (Номис. — С. 37) (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Здається, здавалося, у знач. вставн. сл. — уживається для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось (СУМ-20).

Напускатися, напуститися — нападати на кого-, що-небудь (СУМ-20).

    

Без числа — уживається на означення чого-небудь численного, безмежного (СУМ-11).

Боятися — побоюватися чогось; відчувати неспокій, турбуватися (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Знемагати (хлясти) духом — втрачати бадьорість, надію на щось, зневірятися в можливості чого-небудь (СУМ-11).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Хвиля — водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні (СУМ-11).

    

Ватага — отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Вгамоваться — угамуватися, вгамуватися — заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін. (СУМ-11).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Простий — який належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Бігти — швидко минати, проходити, збігати в часі (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Злодій — той, хто займається злодійством — розкраданням чужої власності; крадіжками (СУМ-20).

Докупи — в одне місце; разом (СУМ-11).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Напасть — біда, лихо, нещастя або неприємність (СУМ-20).

Снище — те саме, що сон — те, що сниться; сновидіння (СУМ-11).

    

Дух — за релігійними уявленнями — безсмертна, нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя і відрізняє від тварини; душа (СУМ-11).: ч. V, 5.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ковтун — жмут збитого, склеєного, забрудненого волосся, вовни, шерсті і т. ін. (СУМ-20). Зваляне в боруб'яхи волосся на голові. Франко це слово пояснює так: «Ковтун. Мова про довге волосся, що нечесане збивається в ковтун» (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 459) (С.).

Мисль — те саме, що думка (СУМ-11).

Охлясть — охляти/охлянути, а також хлянути/хляти — дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися (СУМ-11).

Очерет — багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю, а також її стебла (СУМ-11).

Пелехатий — із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину) (СУМ-11).

Снище — те саме, що сон — те, що сниться; сновидіння (СУМ-11).

Сон бере — засинати (СУМ-11).

Тибр — Тіберін (римск. миф.) — бог річки Тібру, за переказами був царем Альби і загинув під час переправи через річку, яка і отримала назву в його честь (А.).

Турбувати — викликати неспокій, хвилювання; непокоїти (СУМ-11).

Пред ним стоїть старий дідище.
Бог річки Тібр. За віруваннями стародавніх греків та римлян, у кожній річці жив однойменний з нею бог (С.).

    

Гірше — уживається у знач. більше (СУМ-11).

До діла — до речі, до ладу що-небудь; по суті (СУМ-11).

Жахатися — відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися когось, чогось (СУМ-20).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Очерет — багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю, а також її стебла (СУМ-11).

Смуток — невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба (СУМ-11).

    

Альба-град — згідно з легендою, місто Альба Лонга засноване Іулом (друге ім'я Асканій), сином Енея. Альба Лонга — попередниця Рима, перша твердиня нащадків Енея на італійській землі. Наступником Іула став його молодший брат Сільвій. З роду Сільвія вийшли Ромул і Рем, які через триста років після виникнення Альби («Як тридесят промчаться годи») заснували місто Рим (С.).

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Берлог — те саме, що берег.

Брататися — близько здружуватися, виявляти до кого-небудь братні почуття (СУМ-20).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Єднаково — те саме, що однаково — все одно, все-таки (СУМ-11).

З'єднати — збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об'єднувати, згуртовувати (СУМ-20).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Лад — згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін. (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Побрататися — поклястися одне одному у взаємній дружбі, назватися братами (СУМ-11).

Тридесять — тридцять (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Годі — досить, вистачить (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Прочвара — те саме, що потвора — страхітлива фантастична істота; страховище (СУМ-11).

Тибр — Тіберін (римск. миф.) — бог річки Тібру, за переказами був царем Альби і загинув під час переправи через річку, яка і отримала назву в його честь (А.).

Упир — те саме, що вампір — за народним повір'ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Знаряжатись — знаряджати — те саме, що споряджати — забезпечувати усім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь (СУМ-20).

Млость — млість — відчуття розслабленості, знемоги (СУМ-20).

Моторний — проворний, спритний (СУМ-20).

Пробуркуватися — те саме, що пробуджуватися у значенні: опам'ятовуватися, приходити в себе (СУМ-11).

Стати моторнійшим духом — надихнутися, запалитися, підбадьоритися (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Свиню уздрів під дубом білу і далі.
У віщуванні бога річки Тібра — Тіберіна (аналогія в українському фольклорі — «очеретяний дід», водяний) особливе, ритуальне значення має двічі побачена Енеєм (у сні і наяву) — біла свиня з поросятами. У стародавніх греків і римлян принесена в жертву біла тварина найбільш бажана богам.
Три, тридцять — магічне число. Тут Котляревський іде за Вергілієм (Вергілій. — Кн. 8. — Ряд. 43 — 45):

Знайдеш ти льоху велику під дубом, на березі річки,
Буде лежати вона, поросят породивши аж тридцять,
Біла сама, й поросята у неї при вимені білі

    

Гарно — у значенні добре — протилежне погано (СУМ-11).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Дати на обід — тут у значенні: принести жертву (Т.Б.).

Зумитись — зумітися — дуже дивуватися; бути враженим чим-небудь (СУМ-20).

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Хутко — швидко, скоро (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Варенуха — горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами (СУМ-20). Пили її звичайно гарячою (Ш.).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Курити, куритися — гуляти п'ючи; пиячити (СУМ-20).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Горлань — той, хто горлає (голосно говорить, кричать або співає на все горло); крикун (СУМ-11).

Долі — внизу. // На землі; на долівці (СУМ-11).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Одпочити — відпочивати, відпочити — відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної), припиняючи дію, рух і т. ін. (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

    

Гардувати — гуляти — 1) весело проводити час; розважатися; 2) проводити час за випивкою; пиячити (СУМ-11). Ставицький вважає, що «гардувати тут у значенні: скріпляти угоду. Узгоджується з характером Евандра, як розсудливого, тямущого господаря, який влаштовує гуляння не просто для пиятики чи з панського гонору, а по завершенні якоїсь справи». Але таке тлумачення не узгоджується із змістом попередньої строфи. Та й празник відбувався не з нагоди «завершення якоїсь справи», а на посвяту Іраклові — див. строфу 21 (Т.Б.).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Засталятися — забезпечуватися, ласки запобігати, підлещуватись (Л.); підлещуватися (СУМ-20); довірятися, здаватися на ласку (С.). На мій погляд слово вжито у значенні виникати — зароджуючись, ставати дійсним, існуючим (СУМ-20). Якщо погодитись з вище наведеними визначеннями, то виходить масло масляне — прихильність, симпатія підлещувалась (Т.Б.).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Піп — служитель релігійного культу, який має звання попа й здійснює богослужіння (СУМ-11).

Почвалати — чвалати — іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Приязнь — дружня прихильність до кого-небудь, симпатія (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

    

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зла доля — хто-небудь нещасливий, безталанний; у кого-небудь нещасливе життя, сповнене тривог, переживань і т. ін. (СУМ-20).

Кошовий — отаман козаків (СУМ-20).

Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Суплікувати — просити кого-небудь про щось (СУМ-11).

Товктися у значенні тинятися — вештатися, блукати по світу, не маючи власної хати й засобів для існування (СУМ-11).

Щирий — справжній, дійсний (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

Година — с сполученні зі словами гіркий, лихий, недобрий, чорний і т. ін. — важкі, скрутні обставини (СУМ-20).

Завдаток — вжито у значенні забезпечення — створення надійних умов для здійснення чого-небудь; гарантування (СУМ-20).

Злий — а) який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий; б) сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

    

Блин — те саме, що млинець — тонкий коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді (СУМ-20).

Гамкати — те саме, що гамати — їсти, ковтати. Згамкати — з'їсти, проковтнути (СУМ-20).

Глядіти — те саме, що дивитися (СУМ-20).

Доїдати — досаждати, докучати (СУМ-20).

Жменя — долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. (СУМ-11,20).

Очкур — пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Крутити — підкручувати, підгинати (волосся, вуса) (СУМ-20).

Міх — те саме, що мішок (СУМ-20).

Одвіт — відвіт — відповідь (СУМ-20).

Турбація — турбота, клопіт (СУМ-11). Турбації не заживайте — не турбуйтеся.

    

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Галушки — традиційна українська страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці (СУМ-11). Давніші способи приготування: «Взяти гречаного борошна, підбити на воді досить густо, кидати ложкою у киплячу чи посолену воду, півгодини покип'ятити, покласти олії або масла чи засмажити салом з цибулею і подавати» (М. — С. 152) (С.).

Коштувать — куштувати — з'їдати або випивати трохи чого-небудь для проби; пробувати (СУМ-20).

Умовка — те саме, що умова — вимога, пропозиція, які висуваються однією з сторін, що домовляються про що-небудь (СУМ-11).

Цуратися — у значенні гребувати — ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, гордовито, без поваги, нехтувати когось, щось (СУМ-11).

    

Багацько — те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Грінка — змащена жиром і підсмажена скибка хліба (СУМ-11) У переносному значенні — взагалі шмат, кусок чогось пожиточного (С.).

Гура — купа — велика кількість чого-небудь складеного, зсипаного горою в одному місці; гора — велика кількість чого-небудь складеного в купу; багато чогось (СУМ-11). Три ґури — взято польську форму слова «гора» (góra) задля рифми (Л.). Дуже багато (С.).

Ласий — який дає смакову насолоду; дуже смачний (СУМ-20).

Лизень — язик великої рогатої худоби (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Печеня — м'ясна страва — запечене або смажене м'ясо (СУМ-11).

Потрава — те саме, що страва — те, що їдять, вживають для харчування; їжа, харчі (СУМ-11).

Просільне — просілне — вид пісного борщу (СУМ-11). Страва на зразок російського «рассольника» (Ш.). Розсольник — суп із солоними огірками і огірковим розсолом (СУМ-11).

Софорок, до софорку — соусъ къ вареной курицѣ, приготовленной на томъ бульонѣ, въ которомъ курица варилась (Г.). Софора — традиційна українська підлива — пряжена на смальці цибуля, заправлена сметаною (ВТС).

Страва — приготовлені для їди продукти харчування (СУМ-11).

Ушки — те саме, що вушки — варенички з яловичиною, які варяться в юшці, бульйоні тощо (СУМ-11).

Хляки — найбільша частина шлунка жуйних тварин, а також їжа, приготовлена з цієї частини шлунку (СУМ-11).

Ягни — род кушанья, из Греч. (К.).

Готова страва вся стояла і далі.
Подаються більш вишукані наїдки, ніж ті, які троянці вживали до цього. Дає обід аркадський цар Евандр, зображений великим і щедрим паном. І тут страви названі в тому порядку, в якому їх подавали на стіл (С.).

    

Голь-голь-голь — Ґоль-ґоль-ґоль — як з пляшки пити, то «ґольґав» (Л.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Куток (кут) — частина якого-небудь місця, якоїсь площі (СУМ-20).

Ласий — який дає смакову насолоду; дуже смачний (СУМ-20).

Правда — те, що відповідає дійсності; істина (СУМ-11).

Розстрой — те саме, що розлад. Вірогідно у значенні: відсутність злагодженості у звучанні (СУМ-11). Тобто від сп'яніння за столом вже ніхто нікого не чув (Т.Б.).

Смачно — із задоволенням, насолодою (СУМ-11).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Геркулес (Іракл; Геракл) — один з найулюбленіших античних героїв, син Зевса і Алкмени, дружини Амфітріона, царя Тирінфського. З ім'ям Геркулеса пов'язано безліч подвигів, за які йому було даровано безсмертя, він був узятий богами на Олімп, де став чоловіком Геби (А.). Звільняючи людей від різних бід і страховищ, здійснив дванадцять легендарних подвигів. Один з них — виведення силоміць з підземного царства страшного триголового пса Цербера, що стеріг вхід до пекла, нікого не випускаючи звідти. У своїй травестії Котляревський уподібнює Геракла до героя української народної легенди Марка Проклятого, одначе не називаючи останнього. Марко Проклятий (або Пекельний) теж спустився у пекло, «всіх ортяк порозганяв» і визволив звідти козаків—запорожців. Легенда про Марка Пекельного, — український народний варіант сюжету про великого грішника, а разом з тим і варіант апокрифічного оповідання «Про збурення пекла», — у другій половині XVІІ ст. зазнала віршованої обробки (див.: Українська література 18 ст./ Упоряд. О. В. Мишанич. — К., 1983. — С. 185 — 192). Охвота — старовинний верхній жіночий одяг (див. також коментар: ІІІ, 93; VІ, 20) (С.).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Збрехати — брехати — говорити неправду (СУМ-20).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Как — син Вулкана, велетень, що вивергав вогонь, жив у печері на Авентинському пагорбі і вбивав усіх, хто проходив повз його житла. Був убитий Гераклом за те, що викрав у нього і сховав у себе в печері частину його стада корів (А.).

Іраклови прокази — Евандр розповідає про один з подвигів Іракла (Геракла, Геркулеса), як той убив розбійника — страховисько Кака, що вкрав у нього кілька корів з череди (див.). Подія ця відбулася неподалеку від столиці Евандра — Паллантей. На місці цього подвигу Евандр поставив жертовник на честь Геркулеса (Ш.).

Пуття — щасливі, сприятливі обставини (СУМ-11).

Розбрехатися — ставати дуже говірким, балакучим (СУМ-11).

Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Евандр точив гостям розкази.
Евандр розповідає про один з подвигів легендарного героя Геракла (Іракла), який був здійснений на італійській землі.
На крайньому заході античного світу серед океану був острів Еріф, яким володів Геріон, потвора з трьома тулубами. Після довгої мадрівки Геракл добрався до цього острова і викрав корів Геріона. На зворотному шляху на тому самому місці, де пізніше був заснований Рим, частину корів Геракла викрав велетень Как. Після жорстокого бою велетень був убитий Гераклом. За звільнення країни від злого Кака місцеві жителі установили в себе культ Геракла («Евандр і празник учредив»). Потім цей культ перейняли римляни. На задвірку хропти уклався — задвірок — частина двору позад будинку, хати (С.).

    

Бурка — повстяний (див. повстка) безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі) (СУМ-11, 20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Задвірок — частина двору за будинком, хатою; задня частина двору; мн. місце за дворами, позад будинків, хат (СУМ-20).

Керея — старовинний довгий верхній одяг із відлогою; кобеняк (СУМ-20).

Ледве держатися на ногах — від великої втоми або сп’яніння втрачати рівновагу і здатність нормально рухатися.

Прилавок — частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка (СУМ-11).

Рачки лізти — ледве йти (через сп'яніння, погане самопочуття і т. ін.) (СУМ-11).

Хата — сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Цупко — туго, щільно обтиснувши, обійнявши кого-, що-небудь (СУМ-11).

    

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жінка — тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Пелена — суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків (СУМ-11).

Підтюпцем — дрібними швидкими кроками (СУМ-11).

Простоволоса — з непокритою головою (СУМ-11).

Спідниця — жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу (СУМ-11).

    

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Згубити, губити — забуваючи, залишаючи і т. ін. що-небудь, втрачати його (СУМ-20).

Підперезатися — затягуватися, підв'язуватися (звичайно по талії) ременем, поясом і т. ін.; накладати на себе ремінь, пояс і т. ін. (СУМ-11): ; ч. V, 24;

    

Білки — білі опуклі оболонки очей (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Затруситися — затремтіти, затрястися від якого-небудь почуття (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Коваль — майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети (СУМ-20).

Молоток — ручний інструмент у формі металевого або дерев'яного бруска, насадженого під прямим кутом на держак, що слугує для забивання чого-небудь, завдавання ударів по чому-небудь (СУМ-20).

Одгадати — відгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду (СУМ-11).

Окисати — становиться вялым, бездеятельным (Є.). Зомлівати — непритомніти; мліти (СУМ-20).

Черк — чмокъ (Г.), поцілунок.

    

Божитися — говорити “їй-богу” на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правдою (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Кваша — страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю (СУМ-20). Колись одна з популярніших страв («борщ, каша, третя кваша»). «Взяти житнього борошна, гречаного і солоду, висипати в діжечку, розмішати горячою водою (але не кип'ятком), дати півгодини або годину побродити; добре закип'ятити другу воду і розводити на смак, щоб було рідше або густіше, хто як любить; поставити на печі на тепле, щоб прийняло кислоту, тоді варити в горшку і подавати» (М. — С. 156). В квашу також часто кладуть для смаку і гостроти сушені груші, сливи чи якісь інші фрукти (С.). Тут у порівнянні.

Ковадло — залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби (СУМ-20).

Міх — обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовують у ковальському, склоробному виробництві для роздмухування вогню (СУМ-20).

Молот — великий молоток для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. (СУМ-20).

На ус мотати — брати до уваги; примічати (СУМ-11).

Наша бере — ми перемагаємоі (СУМ-11).

Прилабузнитися — те саме, що підлабузнюватися — підлещуючись, загравати з ким-небудь, залицятися до когось (СУМ-11).

Уродливий — вродливий (уродливий) — який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий (СУМ-11).

    

Благати — наполегливо, невідступно, ласкаво просити (СУМ-11).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зачинати, зачати — починати яку-небудь дію; розпочинати (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Змогти — мати змогу, бути спроможним що-небудь робити (СУМ-20).

Ралець — подарунок, приношення (СУМ-11).

    

Брязкальце — зменшене до брязкало — брязкуча прикраса (СУМ-20).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Кабатирка — табакерка — коробочка для тютюну, перев. нюхального (СУМ-20).

Кунштик — зменш.-пестл. до куншт — малюнок, картинка (СУМ-20).

Насічка — висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси (СУМ-20).

Образок — зменш. до образ — те саме, що ікона (СУМ-11).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Чернь — сплав з срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. // Художня обробка металу, при якій гравійований на ньому малюнок заповнюється таким сплавом. // Гравіювання, декоративне оздоблення, візерунки, нанесені таким способом на металеву поверхню виробу (СУМ-11).

Шишак — старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка) (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Насічка з черню, з образками і далі.
Образки і кунштики — картинки, якими майстри прикрашали вояцький обладунок. Робили також різні написи: родові та вояцькі титули воїна, власне ім'я меча, щита, рога, бойові девізи та ін. Тут бачимо травестійне обігрування, змішування прикрас на стародавній, середньовічній та тогочасній зброї. На завершення — ще й брязкальця та дзвінки, доречні на кінській збруї, дитячих іграшках, але не на спорядженні воїна (С.).

    

Завередувати — почати вередувати; виявляти незадоволення, примхи (СУМ-11).

Голубити — виявляти ніжність, ласку; пестити (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Лескотать — лоскотати — приємно збуджувати, тішити (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Одгадати — відгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду (СУМ-11).

Розшрубить — шрубувати — загвинчувати (СУМ-11).

    

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Зачинятися — лишатися на самоті, уникати інших, закрившись, замкнувшись де-небудь (СУМ-20).

Кузьня — майстерня, де обробляють метал куванням (СУМ-20).

Пафос — місто на острові Кіпрі, де був славнозвісний храм Афродіти (Венери), осередок культу богині (С.).

Правдивий — справжній, явний (СУМ-11).

Світелка — невелика світлиця; світлиця — чиста, світла, парадна кімната в будинку (СУМ-11). Чиста, світла, парадна кімната у хаті; кімната, де приймали гостей, збиралася вся родина, відбувалися сімейні урочистості, звідки проводжали рідних у далеку дорогу і в останню путь (Ж.).

    

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Дочвалати — ледве, з труднощами дійти, добратися куди-небудь, до якогось місця (СУМ-20).

Зачинати, зачати — починати яку-небудь дію; розпочинати (СУМ-20).

Коваль — майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети (СУМ-20).

Кузьня — майстерня, де обробляють метал куванням (СУМ-20).

Міх — обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовують у ковальському, склоробному виробництві для роздмухування вогню (СУМ-20).

Молот — великий молоток для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. (СУМ-20).

Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Ворона — хижий птах родини воронових із чорним або сірим пір'ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів (СУМ-20).

Крамар — те саме, що торговець (СУМ-20).

Лавка — те саме, що крамниця (СУМ-20).

Лигати — пити спиртні напої (СУМ-20).

Онагр — дикий осел (СУМ-11). У поемі вжито у значенні кабани, свині.

Пінна — хлібна горілка (СУМ-11).

Секретар — особа, яка відала канцелярією суду. Як знавець законів і юридичних процедур, секретар брав участь у слідстві та судовому процесі (С.).

Смачно — із задоволенням, насолодою (СУМ-11).

Фіндюрка — повія, проститутка (Л.).

    

Кликну́ти — голосом звертатися до когось, чекаючи на відповідь, розраховуючи на те, що адресат обізветься (СУМ-20).

Оковита, з лат. aqua vita — міцна горілка високого гатунку (СУМ-11).

Посполитий — на Україні до Народно-визвольної війни 1648-1654 рр. та в перші роки після неї — належний до міщан або до селянства, згодом, у другій половині XVII—XVIII ст., — належний до селян (СУМ-11).
Річ посполита — вжито у значенні народна рада — спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь (СУМ-11).

Сумовать — сумувати — пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися (СУМ-11).

Чад — стан надмірного сп'яніння (СУМ-11). Мурдовав їх чад — було дуже погано з перепою (Т.Б.).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Барило (барильце) — барило (французьке слово barił) — мала бочка (Л.). Невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами (СУМ-11).

Бубон — ударний музичний інструмент (СУМ-20). Тут, скоріш за все, вживається у значенні літаври (ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана), які входили до складу козацьких клейнодів (Т.Б.).

Булава — палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка колись використовувалася як військова зброя. Така ж палиця як символ влади: (СУМ-20).

Бунчук — булава з металевою кулькою на кінці і прикрасою-китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) і на Україні (як ознака влади гетьманів) (СУМ-11).

Жвавий — повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; рухливий. Бравий — який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю (СУМ-20).

Значок — невеличкий прапорець, що його надають військовій частині для розпізнавання (СУМ-20).

Корж — плоский перев. круглої форми виріб із прісного тіста (СУМ-20).

Мушкет — давня ручна вогнепальна зброя до восьми-десяти кілограмів вагою, стріляли з сошок — підпори; стрілець для пом'якшення віддачі мав на правому плечі шкіряну подушку. В XVІ — XVІІ ст. мушкети були на озброєнні в козацькому війську, одначе уже в кінці XVІ ст. їх почали замінювати легшими і зручнішими рушницями. У XVІІІ ст. мушкети стали старим, віджилим видом зброї, хоч саме слово «мушкет» жило на означення рушниці взагалі (С.).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Ратник — боєць раті, воїн. У дореволюційній Росії — рядовий державного ополчення (СУМ-11).

Сотня, сотник — на Україні в XVI—XVIII ст. — адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку. Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (СУМ-11).

Спис — холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Хоругва — корогва — військовий бойовий прапор (СУМ-11).

    

Ганяти — те саме, що гнати (швидко бігти, їхати, мчатися) з означенням руху, який відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Доки — до яких пір (СУМ-11).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ледащо, ледащиця — те саме, що ледар, ледарка — людина, яка нічого не робить; байдикує, а також людина, яка поводиться легковажно, безпутно (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Паці (рос. бабки) — дуже давня гра: розставляються різними способами фігурки з кісток тварин. По них влучають спеціальною кісткою — битою (інколи її заливають свинцем). Відомо багато різновидів гри. Грають двоє або й більше (С.).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

    

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Атаман — отаман — виборний або призначений ватажок у козацькому війську. Курінний отаман очолював козаків з одного села, місцевості, наказний отаман — тимчасово виконував обов'язки курінного, інших виборних командирів аж до самого гетьмана (С.).

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Гетьман — тут у значенні воєначальник — командувач, полководець (СУМ-11).

Годити — задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане; догоджати (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Опрічний — відмінний від інших; особливий (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Трус — те саме, що боягуз; страхополох (СУМ-11).

Число — сукупність, група яких-небудь осіб (СУМ-11). В опрічнеє попав число — тобто в число особливих, видатних (С.).

Еней мій сват...
Ніхто з роду Евандра не був одружений з кимось із роду Енея, отже, вони ніби ніякі не свати. Проте в народі сватами іноді називали людей, з якими уклали якусь угоду, яким щось продали з свого господарства чи купили у них щось. Купив, продав — породичався. З глибокої давнини іде поняття «сват», адресоване людині, з якою взагалі мав якусь справу, навіть сходився, як з противником, у бою. В «Слові о полку Ігоревім», порівнюючи битву з бенкетом, автор говорить: «Ту пир докончаша храбріи русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую» (С.).

    

Дурень, дурний — розумово обмежена, тупа людина (у порівнянні) (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живцем — у живому стані, живим (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Небора́к — людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття (СУМ-11).

Необачно — присл. до необачний — який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Уміє і склади читать.
У старій дяківській школі довго (рік, а може, й більше) зубрили окремі літери й склади і тільки потім складали їх у слова та речення (С.).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брати — спонукальне слово при наказовому способі (СУМ-11).

Бунт — стихійне повстання, заколот (СУМ-20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Лидійський народ — у стародавні часи Лідія — держава на заході Малої Азії. Згідно з легендою, етруски, які жили на Апеннінському півострові до римлян, прийшли сюди з Лідії. У поемі Вергілія розповідається, що на час прибуття Енея до Італії етруски терпіли гніт тирана Мезентія (С.)

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Частувати, почастувати — пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. (СУМ-11).

Чинш — податок, плата хазяїнові за користування його землею (С.) За кріпосного права «пускати на чинш» значило замінити панщину податком, дати селянам землю в аренду (С.).

    

Допікати — словами, діями виводити когось з терпіння, рівноваги; діймати, дошкуляти (СУМ-11).

Живіт — життя (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Зла доля — горе, нещастя (СУМ-20).

Инчий, инчі — інший — один із багатьох; деякий, який-небудь (СУМ-20).

Клейнодиди — відзнаки та атрибути влади української козацької старшини XVI–XVIII ст. – корогва, бунчук, булава, пірнач, військова печатка, литаври, духові труби і т. ін. (СУМ-20).

Корогва, короговка — військовий бойовий прапор (СУМ-20).

Обнова — нова, щойно придбана, пошита, подарована і т. ін. річ (переважно про одяг, взуття) (СУМ-11). Не зрозуміло, чому обнови поставлені в один ряд з клейнодами і життям. Можливо, що Котляревський мав на увазі щось інше (Т.Б.).

Розвивати — розпускати, розправляти полотнища чого-небудь (прапорів, корогов і т. ін.) (СУМ-11).

Хто жінку мав, сестру, ятровку.
Слово ятрівка повсюдно вживається у значенні «дружина чоловікового брата». Отже, ятрівку можуть мати тільки жінки. В такому значенні це слово уже раніше вжите в «Енеїді» (III, 46), зафіксоване у словниках. Однак тут дане слово вжите у значенні, яке уже в добу І. Котляревського було глибоким архаїзмом, — ятровкою звуть чоловіки жінку свого брата, братову. В такому значенні зустрічаємо це слово в «Галицько—волинському літопису» (XІІІ ст.), переклад якого зробив Л. Махновець: «По смерті Романовіи зустрічався був король угорський Андрій з ятрівкою своєю Анною у городі Сяноці»; «Коли ж настала зима, прийшов король у Галич і привів ятрівку свою, велику княгиню Романову» (Жовтень. — 1982. — N 7. — С. 14, 18). Тут Роман – князь галицький, Анна — його дружина, Андрій — король угорський, троюрідний брат Романа. Згадані в літопису родинні зв'язки є відгуком доби родової сім'ї, коли взяті братами жінки з чужих родів ставали в певних рамках власністю всього роду, і якщо виникала необхідність, один брат переймав обов'язки глави сім'ї другого брата (С.).

    

Байрак — ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником (СУМ-11).

Бивак — бівуак, бівак — зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Затрубити — почати грати що-небудь (на трубі, сурмі і т. ін.) (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Сумно — присл. до сумний — який викликає, навіває сум (СУМ-11).

    

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Держати — взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати (СУМ-11).

Дух — те саме, що запах; аромат (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Красний — який має привабливу зовнішність; уродливий (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

    

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Куля не бере — не можна пошкодити, знищити, вбитиі (СУМ-11).

Носа втерти (утерти, урізати) — показати свою перевагу над кимось, перевершити в чому-небудь когось (СУМ-11).

Полкан — персонаж народних казок. Котляревський, ймовірно, має на увазі Полкана, який воює з відважним Бовою-королевичем в казці XVII ст., яка багато разів пізніше видавалася книжками і в картинках (А.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

    

Амбре (франц. аmbrе) — парфуми, духи. Власне «амбра» — застосовувана в парфюмерії речовина з приємним муксусним запахом, яку добувають з кишечника китів-кашалотів (С.).

Брати — схоплювати, охоплювати руками (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Презент (франц. ргеsent) — подарунок (С.).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

    

Верства — давня східнослов'янська міра великих відстаней, що становила 1,06 км і використовувалася до запровадження метричної системи (СУМ-20).

Жеретія — гадюка, що лазить по деревах (СУМ-20).

Куліш — густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20). «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом» (М.).

Лигати — їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).

Насічка — висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси (СУМ-20).

Телешик — узято з відомої народньої казки про Івасика Телесика (Л.).

Чернь — сплав з срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. // Художня обробка металу, при якій гравійований на ньому малюнок заповнюється таким сплавом. // Гравіювання, декоративне оздоблення, візерунки, нанесені таким способом на металеву поверхню виробу (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

    

Без числа — уживається на означення чого-небудь численного, безмежного (СУМ-11).

Бляхований — бляхувати — карбувати; прикрашати металевими пластинками. Карбувати — вирізьблювати що-небудь на металі, камені тощо (СУМ-20).

Діло — те, що відбулося; те чи інше явище (СУМ-11).

Дурень, дурний — розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Живо — виразно, яскраво (СУМ-20).

Залом — загнута частина чого-небудь (СУМ-20).

Іван-царевич — персонаж казки (С.).

Котигорох — персонаж казки (С.).

Кощій — персонаж казки (С.).

Кузьма-Дем'ян — казковий персонаж, фігурував то як одна, то як дві особи. У І. Котляревського йдеться про одну, що підтверджує і коментоване місце, — «услужливий» вжите в однині. Подвійне ім'я зумовлене, зокрема, тим, що в кузні кують звичайно два ковалі. Кузьма—Дем'ян — коваль, також цілитель, знахар. Зв'язок між ковалем і цілителем-знахарем для сучасного читача може бути неясним. Але цей зв'язок стане зрозумілим, коли згадаємо про культ вогню, віру в його магічну силу. У фольклорній образній символіці вогонь — життя, рух, любов (С.).

Кухарчич — персонаж казки (С.).

Марципан — герой рицарського роману чи повісті, відомих на Україні та в Росії у XVIII ст. (С.).

Налетич — персонаж казки (С.).

Прескверний — дуже скверний — що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду (СУМ-11).

Ступа — пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач (СУМ-11).

Сучич — казковий персонаж (С.).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Дотла викоренити — винищити, усунути кого-, що-небудь повністю, цілком; до останку (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Знаряжалась — знаряджати — те саме, що споряджати — забезпечувати усім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь (СУМ-20).

Зненацька — несподівано, раптово (СУМ-20).

Копіт — осад диму; сажа. Дати копоті — бити, завдавати поразки кому-небудь (СУМ-20).

Навильот — навиліт — наскрізь (СУМ-20).

Насталити, насталювати — зміцнювати, робити міцним, витривалим, стійким (про характер, душу і т. ін.) (СУМ-20).

Роздрочити — те саме, що роздратувати — довести кого-небудь до збудженого стану, викликати гостре невдоволення, злість (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Вертеп — старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п’єси (СУМ-11). Український ляльковий театр. Власне лялькову гру знали на Україні, як і інших краях, з давніх-давен. Але вертеп виник у зв'язку з розвитком шкільної драми десь у XVІІ ст. Тексти вертепних драм дійшли до нас лише з другої половини XVІІІ ст. І. Котляревському, певне, доводилося бачити вертепні театральні дійства. Свідченням тому є згадка про вертеп в «Енеїді», п'єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», де письменник розвинув реалістичні традиції вертепної драми (С.).

Виляти — рухатися, роблячи різкі повороти (СУМ-20).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Колись — у якийсь час у минулому (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Нудьга — у значенні: стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг (СУМ-20).

Охтирський мед — сорт особливо міцного і солодкого меду, який виробляли за рецептами, що йшли з Охтирки, колись полкового міста, а нині міста в Сумській області (А.).

Пуншт — пунш — міцний спиртний напій з рому, коньяку, вина тощо з цукром, водою, лимонним соком і т. ін., який подають до столу підігрітим (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хлистати — пити що-небудь спиртне, перев. у великій кількості (СУМ-11).

Хлись — уживається як присудок за знач. хлиснути (СУМ-11).

    

Бабак — вито у значенні: неповоротка, ледача людина; нероба, ледар (СУМ-20).

Втнути, утнути — зрозуміти що-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Здатний — який відповідає певним вимогам, придатний для кого-, чого-небудь, на щось (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Любитися — почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (СУМ-20).

Сидіти без діла — нічого не робити, гайнувати час (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хто б сподівався? — уживається для вираження подиву з приводу чого-небудь (СУМ-11).

Хист — уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. Тобі (вам) не хист — ти нездатен, не з твоїми здібностями (СУМ-11).

Щебетати — говорити, розмовляти швидко, жваво (перев. про жінок і дітей) (СУМ-11).

    

Блукати — їздити по світу, часто змінюючи місцеперебування (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

К чорту — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить (СУМ-11).

Мудровать — мудрувати — те саме, що роздумувати; обмірковувати (СУМ-20).

Правдивий — справжній, явний (СУМ-11).

    

Бажати — прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Забажати — виявити бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити і т. ін.; захотіти (СУМ-20).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини) (СУМ-20).

Любов — пристрасть до чого-небудь (СУМ-20).

На штурм! — команда розпочинати атаку якогось укріплення (СУМ-11).

Несамовитий — не здатний відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх (СУМ-11).

Неситий — той, хто не може нічим задовольнитися, насититися (СУМ-20).

Пляшка — скляна посудина, яка має вузьку довгасту шийку, з спиртним напоєм (СУМ-11).

Страсти — страсті — сильні почуття, якими ледве керує розум (СУМ-11).

Полетіти (піти) к чорту — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шкере́берть — вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. Іти шкереберть — відбуватися протилежно до того, як має бути, всупереч звичайному порядку (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Докупи — в одне місце; разом (СУМ-11).

Задирать — задирати — чіпляючись до кого-небудь, заводити сварку, ображати (СУМ-20).

Зикратий — зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Мезап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Шиковать — шикувати — ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти (СУМ-11).

Штурм — рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога (СУМ-11).

    

Башта — висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа (СУМ-20).

Будка — невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування (СУМ-11).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Виглядати — висуваючись або виходячи із-за чого-, з чого-небудь, дивитися кудись, через щось (СУМ-11).

Вороття — повернення до чого-, кого-небудь (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Люлька — приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

    

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Громада — 1. Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2. Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Дьоготь — темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці деревини, торфу, бурого та кам'яного вугілля, сланцю (СУМ-20). Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову збрую, аби була довговічною та м'якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці. Дьоготь вживали і для інших господарських потреб. Дьоготь широко використовували в народній медицині. Особливо помічним він був при виведенні глистів. У цьому жодні народні ліки не були такими дієвими, як дьоготь. Ним теж заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах, виводили парші, коросту. Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози (він був однією з складових коломазі), лікували коней, почасти вояків (С.).

Живиця — густа прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот (СУМ-20).

Колоддя — збірн. до колода — стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Оливо — олово (СУМ-11).

Твар — обличчя (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Штурм — рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Штурмом брати — здобувати якесь укріплення рішучою атакою (СУМ-11).

    

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Виглядати — висуваючись або виходячи із-за чого-, з чого-небудь, дивитися кудись, через щось (СУМ-11).

Гасати — жваво бігати в різних напрямах (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зикратий — зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Лепсько — присл. до лепський — хороший, гарний (СУМ-20).

Набалдашник — накриття на балдахин (Л.). Тут у значенні: накриття переважно з дорогої тканини з оздобами (С.).

Опарений — те саме, що ошпарений, обшпарений (СУМ-11).

Поганець — той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.). Вживається як лайливе слово (СУМ-11).

Розсипка — розсипати — розбивши, розділивши (групу людей) на дрібніші одиниці, розташовувати на відстані один від одного; розосереджувати (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шкодливий — те саме, що шкідливий — який завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь чи в чомусь (СУМ-11).

    

Гірше — уживається у знач. більше (СУМ-11).

Глуз — те саме, що глузування — глузувати — уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось (СУМ-20).

Затикати — закривати який-небудь отвір, засуваючи в нього щось (СУМ-20).

Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Нівечити — Грінченко дає таке тлумачення: «Нівечити — мучить, издѣваться, жестоко обращаться», але, як на мене, слово вживається у значенні глумитися — зле висміювати; насміхатися (Т.Б.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Ціпок — очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю (СУМ-11).

    

Кабак — кабак означає тут голову (Л.). Ставицький вважає, що у цій строфі «кабак» вжито у значенні «ніс».

Компоновати — компонувати — те саме, що вигадувати (СУМ-20).

Посилок — зусилля — напруження фізичних, розумових або духовних сил, необхідне для виконання, здійснення чого-небудь (СУМ-20).

Сатана — уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух (СУМ-11).

Серце — перен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву чи роздратування (СУМ-11).

Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

    

Багаття — купа дров, хмизу, ломаччя і т. ін., що горить; вогнище. Вогонь (СУМ-11).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Головня — те саме, що головешка — недогоріле обвуглене або тліюче поліно (СУМ-20).

Губка — висушене плодове тіло гриба-трутовика або гніт чи ганчірка, якими користуються при викрешуванні вогню (СУМ-11).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Мчатися те саме, що мчати — дуже швидко везти, нести, переміщати когось, щось (СУМ-11).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Блакитний — небесно-голубого кольору; голубий (СУМ-20).

Дур — затьмарення свідомості, запаморочення (СУМ-11).

Закурити — здійматися в повітря, стелитися, витися над землею (про дим, куряву, сніг і т. ін.) (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Ізвовить — зволити — виявити бажання що-небудь зробити (Т.Б.).

Курище — те саме, що імла — повітря, насичене частинками пилу, диму і т. ін. (СУМ-20).

Нудьга — у значенні нудота — неприємне, млосне відчуття у шлунку й горлі, після якого часто настає блювання (СУМ-20).

Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Розжеврюватися, розжевритися — починати горіти, розгорятися від припливу повітря (СУМ-11).

Тимфа — те саме, що пинхва — груба, безглузда витівка, під час якої вдувають через паперову трубку дим тліючої вати в ніс сонного, а також така трубка (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чад — їдкий, задушливий дим (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Будка — простий екіпаж з верхом (СУМ-11).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

За душу щипає — хто-небудь дуже страждає з якогось приводу, переживає за щось (СУМ-20).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Кривий — який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий (СУМ-20).

Купидон (римськ. міф.) — бог кохання, син Венери і Марса (А.). Купідон, або Амур (у греків — Ерот) — бог кохання, син Венери. В міфах і творах античних письменників зображувався невеличким чарівним хлопчиком з луком і стрілами. Тим-то Дідона називає його «пуцьверинок» (Ш.). Кому Амур прониже своєю золотою стрілою серце в момент зустрічі з особою другої статі, той покохає (С.).

Простий — який нічим не виділяється серед інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; звичайний (СУМ-11).

Сісти як рак на мілині — потрапити в безвихідне, скрутне становище (СУМ-11).

Смуток — невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба (СУМ-11).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Куліш — густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20). «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом» (М.).

Лемішка — давня українська кашоподібна страва з густо запареного борошна, звичайно гречаного (СУМ-20). Піджарити гречаної муки, розвести її солоним кип'ятком; скласти в горщик, поставити в піч на одну годину; подавати з піджареною на коров'ячому маслі або на олії цибулею (М.).

Повага — почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

    

Алтин — монета в три копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725-1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість (С.).

Бридня, бредня — безглузді думки; химери (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Збитень — гарячий напій, який готувався з води, меду і прянощів; гаряч (СУМ-20). Збитень готували так: розводили на воді або слабкому пиві мед, рідше патоку, додавали різні пряності — лавровий лист, перець, гвоздику, імбир та ін. і кип'ятили. Пили його гарячим (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

    

Будинок — будівля, споруда, признач. для житла (СУМ-20).

Говоруха — та або той, хто любить багато, красиво говорити, поговорити; балакун (СУМ-11).

Жменя — долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. (СУМ-11,20).

Збитень — гарячий напій, який готувався з води, меду і прянощів; гаряч (СУМ-20). Збитень готували так: розводили на воді або слабкому пиві мед, рідше патоку, додавали різні пряності — лавровий лист, перець, гвоздику, імбир та ін. і кип'ятили. Пили його гарячим (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Купидон (римськ. міф.) — бог кохання, син Венери і Марса (А.). Купідон, або Амур (у греків — Ерот) — бог кохання, син Венери. В міфах і творах античних письменників зображувався невеличким чарівним хлопчиком з луком і стрілами. Тим-то Дідона називає його «пуцьверинок» (Ш.). Кому Амур прониже своєю золотою стрілою серце в момент зустрічі з особою другої статі, той покохає (С.).

Ласий — який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного (СУМ-20).

Ласуха — те саме, ласунка — та, яка має особливу пристрасть до чого-небудь (СУМ-20).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати.

Оселедець — старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (перев. у козаків); чуприна.

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

    

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Переводити дух — робити глибокий вдих (СУМ-11).

Закректати — почати кректати, видаючи горлові уривчасті звуки, схожі на стогін (від фізичного напруження, болю і т. ін.) (СУМ-20).

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.); поділ (СУМ-11).

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Шокати — шамкати (Ш.). У Словнику Грінченка подаються два значення слова «шокати»: 1) Часто говорить: шо. 2) шамкать (ходить проворно). Саме друге значення ілюструється цитатою з «Енеїди». Але слова «К Зевесу шокала стара» — це розрив прямої мови, тобто Цибелла вже дошокала (дійшла) до Зевеса і почала до нього шокати (говорити), а отже слово «шокати» треба розуміти у першому значенні (Т.Б.).

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

    

Зруб — дія за знач. зрубувати, зрубати — рубаючи, знищувати; вирубувати (СУМ-20).

Іда — гора на острові Кріт, де був поширений культ Цібелли (Ш.).

Капище — язичницька культова споруда у східних і прибалтійських слов'ян, а також місце принесення жертв богам (СУМ-20).

Молельщик — молільник — той, хто молиться; молитвеник (молитовник) — той, хто старанно молиться Богу за себе і за інших (СУМ-20).

Олтар — те саме, що вівтар — у давніх народів — місце для жертвоприношень; жертовник (СУМ-11).

Підданці — піддані — особи, які перебувають у підданстві певної держави, влади, правителя (СУМ-11).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

    

Відсіль — із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).

Гнида — яйце воші (СУМ-20).

Дати киселю — ударити кого-небудь коліном ззаду; побити (СУМ-20).

Зиркнути — у значенні подивитися — спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути (СУМ-11).

Іда — гора на острові Кріт, де був поширений культ Цібелли (Ш.).

Кобенити — сильно сварити, лаяти (СУМ-20).

Спляндрувати — сплюндрувати — розграбувавши, знищити; спустошити (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Анахтема — те саме, що анафема — відлучення від церкви, прокляття (СУМ-20).

Врозтич — врозтіч (урозтіч) — у різні боки, врізнобіч (СУМ-20).

Дрижати — труситися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти (СУМ-20).

Зиркнути — у значенні подивитися — спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути (СУМ-11): 1).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Паньматка, паніматка, пайматка — мати стосовно до своїх дітей (СУМ-11).

Сирена — у грецькій міфології — морська німфа (жінка з риб’ячим хвостом або птах з жіночою головою) (СУМ-11).

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Турбувати — викликати неспокій, хвилювання; непокоїти (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Всюди (усюди) — у кожному місці; повсюдно, скрізь. По всіх усюдах — у всіх місцях; скрізь (СУМ-11).

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Давати (дати, задавати, задати) драла — швидко тікати, бігти куди-небудь (СУМ-11).

Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Мезап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Перенять — те саме, що перейняти — затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях; перепиняти (СУМ-11).

Пороснути — зірвавшись з місця, швидко побігти, розбігтися в різні боки (про багатьох) (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утікач, втікач — той, хто втікає, втік звідкись (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Воля — вимога, наказ (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живцем — у живому стані, живим (СУМ-20).

Загромадити — закопувати в чому-небудь (СУМ-20).

Западня — безвихідне й загрозливе становище, в яке потрапляє хтось унаслідок чиїх-небудь дій, звичайно хитрих, підступних (СУМ-20).

Реб'ятушки — в царській армії узвичаєне звертання воєначальників до солдатів (С.).

Пройшлось сказать Енею: пас.
Тут пас вживається у значенні: відступаю, пасую. Термін походить з картярської гри — відмова від участі в даному розиграші до наступної роздачі карт (С.).

    

Вертіти — рухати, повертати в різні боки (СУМ-20).

Зикратий — зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Змогти — мати змогу, бути спроможним що-небудь робити (СУМ-20).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хлист — прут або ремінний батіг, що використовується для верхової їзди (СУМ-11).

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Перевертень — за народними повір'ями — людина, чаклуванням обернута на тварину або предмет; нечиста сила, що набрала вигляду кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Скиксувати — прогавити, не влучити в ціль (Л.); схибити (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).

Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

    

Башта — висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа (СУМ-20).

Блищати — давати блиск і бути блискучим (СУМ-20).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Вилазка — вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Лихтарня — те саме, що ліхтарка — ліхтар — освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою і т. ін. (СУМ-20).

Рунди — сторожа, вартові (Л.); команда, що перевіряла вартові пости (С.).

Трус — те саме, що боягуз; страхополох (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

    

Башта — висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа (СУМ-20).

Бусурманський — прикм. до бусурман, бусурмен — людина іншої віри (перев. про магометанина). Уживається також як лайливе слово (СУМ-20).

Вербунок — те саме, що вербування — наймання, набір людей до війська (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Прасунок — біда, лихо, неприємність; нещасливий випадок (СУМ-11).

Спіткати — трапитися з ким-небудь; випасти на долю (СУМ-11).

Харциз — розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

    

Дригати — робити різкі уривчасті рухи, перев. ногами (про людей), лапами (про тварин) (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Каша — страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. Варити (зварити) кашу — затіяти складну й клопітну справу або справу, що загрожує неприємними наслідками (СУМ-11).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

    

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Зроду, ізроду — ніколи впродовж життя (СУМ-20).

Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Опрічний — відмінний від інших; особливий (СУМ-11).

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Сердюки — гетьманська гвардія, утворена на Лівобережній Україні в 60—х роках XVІІ ст. Сердюцькі полки порівняно з територіальними полками, або, як їх ще тоді називали, городовими, були невеликі, до п'ятисот козаків. Вони охороняли резиденцію гетьмана, військову артилерію, склади продовольства і боєприпасів, виконували поліцейські функції. Перебували на повному утриманні гетьманської казни, були ліквідовані у 1726 р. (С.).

Спитати — звернутися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; поставити питання (СУМ-11).

    

Вперед — у напрямі поступального руху; протилежне назад (СУМ-20).

Глузд — се саме, що розум (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

    

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати.

Слизнути — те саме, що зслизнути, зслизти, ізслизнути та ізслизти — безслідно зникати; щезати (СУМ-11).

Як при шляху горох — про того, хто не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий (СУМ-20).

    

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

    

Брама — великі ворота, переважно при монументальних спорудах (СУМ-20).

Громада — 1. Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2. Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Іноси — іносе, інось — гаразд; добре, так (СУМ-20).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Ратуша — будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Стійка — варта (СУМ-11).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

    

Година — певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням) (СУМ-20).

Горіти — палати або випромінювати світло; світитися  (СУМ-11).

Доба — те саме, що пора — час, період (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Окромна — тобто окрема, потайна (С.).

Пильнувати — бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін. (СУМ-11).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Челядь — дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга (СУМ-11).

Шайтан — у мусульманській міфології — злий дух; чорт, диявол (СУМ-11).

    

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зволятися — зволяти — виявляти бажання, згоду що-небудь робити (СУМ-20).

Красовуля — велика чарка (СУМ-20). У Шамрая зазначено, що красовуля це квітка, що точно не відповідає змісту цієї строфи (Т.Б.).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Поки — до цього часу; доки (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Чкурнути — дуже швидко бігти, летіти і т. ін. // Швидко вирушити куди-небудь; податися (СУМ-11).

    

Дати по плугу — тут у значенні: дати по плугу волів — по дві пари (С.).

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Пожаліти — жаліти — неохоче витрачати що-небудь; шкодувати, жалкувати (СУМ-20).

Рація — вітальна промова (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11). — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

В чиновні вивесть обіщав.
Тобто в чиновники, що займали якусь посаду в урядових установах. Чиновники належали до привілейованого стану, мали звичайно потомствене або особисте дворянство (С.).

    

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Завзятий — 1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі; запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Залити за шкуру сала — завдавати великого горя, страждань, неприємностей; дуже допікати кому-небудь (СУМ-11).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Козак природі покоривсь.
Тобто підкоритися своїй козацькій вдачі (С.).

    

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Нападки — докори, звинувачення, перев. безпідставні (СУМ-20).

Напраснина — напра́сна — несправедливе обвинувачення; наклеп (СУМ-11).

Паньматка, паніматка, пайматка — мати стосовно до своїх дітей (СУМ-11).

Чулий — який легко проймається якими-небудь враженнями, переживаннями, дуже вразливий (СУМ-11).

Ви сами мали паніматку.
Мати Іула, перша дружина Енея — Креуза, загинула під час утечі з Трої (С.).

    

Довольство — те саме, що достаток — відсутність нужди, матеріальна забезпеченість (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Живіт — життя (СУМ-20).

Заплатити — відповісти чим-небудь, якоюсь дією і т. ін. на певне ставлення, на щось зроблене, заподіяне (СУМ-20).

Заступати — захищати, боронити кого-, що-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін. (СУМ-20).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Кватеря, кватиря — квартира — приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання (СУМ-20).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати.

Одвіт — відвіт — відповідь (СУМ-20).

Твоїм буть братом не стижуся.
Перед нами епізод, що воскрешає характерний для крзацтва звичай і показує, наскільки сильною була серед нього традиція побратимства. Воєначальник, що стоїть на вищих шаблях суспільної ієрархії, урочисто перед громадою називає своїм братом простого воїна, що добровільно йде на подвиг, клянеться заступити його матері рідного сина.
І тут же — бурлескна гра: поняття з побуту російської регулярної армії — «пайок», «кватира» — поставлені в один ряд з речами патріархального козацького та селянського побуту. Все назване змішувалось і в реальному житті України кінця XVІІІ — початку XІX ст., проте «пайок» і «кватира» не були властиві побуту старої селянки (С.).

    

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Сподіватися — розраховувати, покладати надію на що-небудь; надіятися (СУМ-11).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

    

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Задати духу — побити, покарати кого-небудь, заподіяти неприємності комусь (СУМ-11).

Каша — страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. Варити (зварити) кашу — затіяти складну й клопітну справу або справу, що загрожує неприємними наслідками (СУМ-11).

Мушкет — давня ручна вогнепальна зброя до восьми-десяти кілограмів вагою, стріляли з сошок — підпори; стрілець для пом'якшення віддачі мав на правому плечі шкіряну подушку. В XVІ — XVІІ ст. мушкети були на озброєнні в козацькому війську, одначе уже в кінці XVІ ст. їх почали замінювати легшими і зручнішими рушницями. У XVІІІ ст. мушкети стали старим, віджилим видом зброї, хоч саме слово «мушкет» жило на означення рушниці взагалі (С.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Спіткати — у значенні запопадати — натрапляти на кого-небудь, захоплювати (СУМ-11).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

    

Вік — тривалість життя людини (СУМ-20).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Знахур — у значенні ворожбит, ворожка (див.) — той (та), хто робить спробу вгадати майбутнє чи минуле, ворожачи на картах, воску і т. ін. (СУМ-20).

К чортам загнати (послати) — призвести до загибелі, позбавити життя; убити (СУМ-11).

Одтять — відтинати, відітнути і відтяти — відрізувати або відсікати що-небудь гострим знаряддям (СУМ-11).

Перший — який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Рамент — цар і жрець-віщун; улюбленець Турна.

Тестамент — заповіт (СУМ-11).

Шукати — намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.) (СУМ-11).

    

Геть — употребляется для усиленія (Г.).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Ложкомий — те саме, що підлабузник (СУМ-20).

Макітра — вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. Вживається у переносному значенні — голова людини (СУМ-20).

Рем — соратник Турна.

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Хома і Ярема — маються на увазі комічні персонажі в фольклорі українського, російського та білоруського народів. Хома і Ярема фігурують у жартівливих піснях, анекдотах, лубочних картинках (малювань). В одній з пісень зустрічаємо слова, що нагадують коментований рядок «Енеїди» (Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. – К. 1978. — С. 269) (С.).

...Ходімо у церкву
Богу молиться.
Хома надів ризи,
А Ярема взяв книги.
Де не взявся піп та дяк -
Хома вискочив у двері,
А Ярема у вікно.
Як затис та й затис -
Та й Хому притис...

    

Вкупу — в купу — в одне місце, усіх разом.

Каптан — старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; сукмана, жупан, чумарка (СУМ-20).

Небора́к — людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття (СУМ-11).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Серран — соратник Турна, вбитий Низом: ч. V, 89.

Смачно — із задоволенням, насолодою (СУМ-11).

Шабля, шаблюка — холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

    

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Виборні — те саме, що виборні козаки — привілейована група українського козацтва XVIII ст., до складу якої згідно з указом гетьманського уряду належала заможна верхівка (СУМ-20). У 1735 р. українська старшина і російський уряд законодавчим актом закріпили уже наявний поділ лівобережного козацтва на дві групи, залежно від характеру їхньої участі у відбуванні військової служби. Заможний прошарок, який міг забезпечити себе необхідним спорядженням на випадок війни, стали називати «виборними козаками» (С.)

Возитися — займатися якоюсь клопітною справою (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Докоситися — косячи, досягати якого-небудь місця, певної межі. Образно (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Кошара — загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Підпомощник — підпомошник — крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ (Г.). За біднішим прошарком козаків закріпилася назва «підпомічники». Вони допомагали виборним забезпечити себе провіантом, зброєю, кіньми, одягом, траплялося, обробляли їхні землі, коли виборні ходили в походи чи відбували форпостну службу на неспокійному кордоні з Туреччиною. З підпомічників брали погоничів для обозу, формували внутрішню охорону та ін. (С.).

Поратися — щось робити; порядкувати де-небудь (СУМ-11).

Простий — який належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу (СУМ-11).

Товкти — завдавати ударів у бою (СУМ-11).

    

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Зригнути душу — умерти, загинути (СУМ-20).

Забуватися — починати дрімати, впадати в сон (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Намітка — покривало з тонкого серпанку (див.), яким заміжні жінки зав'язували голову поверх очіпка (див.) (СУМ-20). Святкове вбрання одруженої жінки; довге, мало не до землі, покривало, яким зав'язували поверх очіпка голову. Прийнято було покійницю в домовині покривати зверху наміткою. Інколи до намітки пришпилювали воскову квітку (С.).

Пальонка — паленка — горілка (СУМ-11).

Ретус — соратник Турна.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Відсіль — із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Мезапап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Уплітати — вжито у значенні утікати — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Харциз — розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

    

Дяк — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник (СУМ-20). Тут маються на увазі мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської академії на ранніх етапах її історії, яке заробляло на життя, мандруючи та розважаючи населення співами та виставами (СУМ-20).

Завітати — зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось (СУМ-20).

Кошара — загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня (СУМ-20).

Слимак — послушник у монастирі (Л.). Слимаки — монастирські служки, так само як і бурсаки. В цій строфі — яскрава картинка з побуту школярів старих часів («курохватів»), які добували собі прожиток не завжди достойними способами. Цікаво відзначити, що для них господарі, у яких вони крали, то «вороже плем'я» — Гевали і Амаліки. За біблією, Амалік — родоначальник племені амалікитян, що ворогувало з євреями, а Гевал — назва народу арабського походження — гевалітян, — що так само ворогував з Ізраїлем. Звідси в біблії, а потім пізніше і в мові духівництва ці назви стали загалом означати людей «чужих», «ворожих». Причому назву «гевал» вживали в зневажливому значенні — простак, грубіян та ін. Це зневажливе ставлення до міщанства і селянства з боку школярів типове для тих часів, коли учбові заклади були ізольовані, користувалися самоврядуванням, і школярі, або «спудеї», розвивали в собі професіональну замкненість і деяку погорду до інших «неосвічених» станів. (Так само, як, наприклад, для німецьких студентів середньовічних університетів, всі, хто не належали до «ученого стану», називались звисока «філістімлянами», або скорочено — «філістерами». Знову-таки біблійська термінологія — філістімляни — народ, що ворогував з євреями) (Ш.).

Тхір — хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром (СУМ-11).

Хлів — будівля для свійської худоби та птиці (СУМ-11).

    

Алтин — монета в три копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725-1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість (С.).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Любов — глибока повага, шанобливе ставлення до людини (Енея) і внутрішній, духовний потяг до чого-небудь (вітчизни) (СУМ-20).

Мовчки — не говорячи ні слова; без слів (СУМ-20).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Чорт йому не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько (СУМ-11).

    

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Задор, рус. — запальчивость, задирающий, вызывающий тон, вызывающее поведение (У.). Запал — велике внутрішнє збудження, порив або піднесення (СУМ-20).

Кал — вруд, болото, грязь (СУМ-20).

Музика — музикант (СУМ-20). Водити музики — звичай наймати музики і, танцюючи, водити їх за собою по селу, чи місту, чи то ярмарку, досить відомий. В «Салдацькому патреті» Г. Квітки-Основ'яненка читаємо: «А там, чути, скрипка гра з цимбалами: Матвій Шпонь та продав сіль, рощитавсь і грошики вчистив, та й найняв троїсту і водиться з нею по ярмарці. Вже й шапки катма, десь кинув її на когось та й відбіг. Іде й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака. Забризкався, захлюстався... Еге! та не мішай йому! Він гуля!..» (С.).

Накарпас — прочухан, бійка (Л.). Прочухан — бій, пов’язаний з великими втратами (СУМ-11).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Піднятися по сам пас — закотити одежу до пояса, щоб не забруднитися (Ш.).

Поратися — щось робити; порядкувати де-небудь (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Торг — ринок, базар (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Віщовать — віщувати — наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати (СУМ-11).

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Гульк — уживається при вираженні несподіваності, раптовості якоїсь дії або виявлення чого-небудь (СУМ-20).

Жвяхтать — жвяхтіти, жвяхкотіти — хляпати внаслідок намокання (перев. про взуття) (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Личаки — плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками (СУМ-20).

Убратися — убиратися — заходити, влазити, забиратися куди-небудь (СУМ-11).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Кібець, кібчик — хижий птах родини соколових, перев. із сірим або рудим пір'ям (СУМ-20).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).

Хорт — тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака (СУМ-11).

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Заріза — убивця, розбійник (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

    

Булат — високоякісна міцна сталь особливого гарту з узорчастою поверхнею (СУМ-20).

Важкий — значний за ступенем, силою вияву (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глядь — уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Зівати — те саме, що позіхати — (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Сульмонн — латинський герой, воїн із загону Волцента (А.); вбитий Низом.

    

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Душа вилітає, Іспускає душу, Пішла душа к Платону, Полетіла душа, Порхне душа — хто-небудь помирає, гине (СУМ-20).

Кара — суворе покарання, відплата за що-небудь. Страта (СУМ-20).

Сульмонн — латинський герой, воїн із загону Волцента (А.); вбитий Низом.

Таг — латинський герой, воїн із загону Волцента (А.); вбитий Низом.

Упир — те саме, що вампір — за народним повір'ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей (СУМ-11).

    

Гайдамака [Гайдамака] = разбойник (К.).
Розбишака, шибайголова (СУМ-20). Гайдамака у первісному значенні: лайливе слово, означало «розбишака», «волоцюга». На українських землях, які входили до складу Польщі, у ХVІІІ ст. так звали учасників народно—визвольної боротьби проти шляхти, в тому числі учасників найбільшого гайдамацького повстання Коліївщини у 1768 р. під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти. Назва так і лишилася за ними, стала загальновживаною. Одночасно йшло переосмислення цього поняття, вживання його в позитивному значенні. Вирішальну роль у цьому відіграли твори Тараса Шевченка: «За святую правду-волю Розбійник не стане» («Холодний Яр») (С.).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Куліш — густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20). «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом» (М.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Стультус — дурень (С.).

Пеккатум робиш, фратер милий і далі.
Уже знайома нам бурсацька макаронічна мова (див. коментар: ІV, 46-47). Переклавши латинські слова, слід читати:

Гріх робиш, брате милий,
Невинному смерть задаєш:
Я дурень, розбійник, розбишака,
Найбільший негідник! гайдамака;
Постій! невинную кров ллєш.

На що ж розраховував Низ, звертаючись до Волсента на бурсацькому арго? Щоб збити з пантелику, виграти час, затримати піднесений над головою друга палаш. А ще мав надію, що Волсент хоч на якийсь момент прийме його за людину з свого табору, адже зрозуміле тільки бурсакам арго служило свого роду паролем (С.).

    

Белькотати — нерозбірливо, без ладу щось говорити (СУМ-20).

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Одчесати голову — відрубати, відрізати голову (СУМ-20).

    

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Докоситися — косячи, досягати якого-небудь місця, певної межі. Образно (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Жало — про щось дошкульне, уїдливе, різке (СУМ-20).

Засадити — з силою, різким рухом устромляти якийсь предмет у що-небудь  (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Пуститися духу; Остатись без духу — умерти (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Чуб — волосся на голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

    

Вкупі — спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь: разом (СУМ-11).

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

До купи (вкупу) — в одне місце, усіх разом (СУМ-20).

Живіт — життя (СУМ-20).

Козарлюга — великий, міцний, дужий козак (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Порох — вибухова речовина, яку застосовують для стрільби з вогнепальної зброї та для виготовлення снарядів і патронів (СУМ-11).

    

Абияк — як-небудь, сяк-так, як прийдеться (СУМ-20).

Бите м'ясо — трупи вбитих воїнів (Т.Б.).

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Гарний — у значенні добрий — протилежне поганий (СУМ-11).

Дрюк, дрючина, дрючок — велика товста дерев’яна палиця (СУМ-11).

Дубівка — сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою та соковитим цукристим м’якушем (СУМ-11).

Копиця — велика кількість, купа чого-небудь(СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Ма́ри — ноші для перенесення труни з покійником з церкви до цвинтаря. Ноші з ніжками, щоб можна було ставити їх на землю під час поховальної процесії (Ш.).

Різниця — приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо; бойня (СУМ-11).

    

Бариш — прибуток від торгівлі або перепродажу // Взагалі всяка вигода, прибуток (СУМ-11). Віддати (оддать) з баришком —  відплатити за скоєне; помститися (Т.Б.).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Клепало — те саме, що било — підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби; // Палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал (СУМ-20).

Світилка Фебова — сонце.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

    

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Держатися — дотримуватися чого-небудь, діяти згідно з чим-небудь (СУМ-11).

Защищати — захищати — обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій (СУМ-11).

Лукавий — який має злі, ворожі наміри; підступний (СУМ-20).

Перегону дати — карати, бити і т. ін. кого-небудь, змушуючи відчути свою силу, владу і т. ін. (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глум — дія за значеням глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Живіт — частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. (СУМ-20).

Литка — округлий м'яз на задній частині гомілки людини (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Одвіт — відвіт — відповідь.  В одвід — реагуючи на що-небудь (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Щогла — тут у значенні жердина, тичка, кілок — груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл (СУМ-11).

    

Одгадати — відгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду (СУМ-11).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Смуток — невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба (СУМ-11).

    

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Гедзатись — ґедзатися. О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону (Г.). Від слова «гедзь» (овод). Від укусу гедзя гедзається, тобто кидається худоба. Про людину говорять, що вона «гедзається», коли вона вередує, або під впливом гострого переживання дуже побивається (Ш.).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Дрочитися — перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття незадоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Кувікати — видавати звуки «куві» (про порося) (СУМ-11).

Одійти — відійти — приходити до пам'яті; опритомніти (СУМ-20).

Розпластуватися, розпластатися — лягати пластом, навзнак або на груди, обличчям донизу (СУМ-11).

    

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Вік — надзвичайно довгий час; вічність (СУМ-20).

Заслона — захист, заступництво (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

    

Вечерниці [Вечерныци] = посиделки (К.).
Вечорниці — вечірні зібрання молоді восени та взимку, на яких у буденні дні поряд з розвагами виконувалася певна робота (звичайно прядіння, вишивання), а в свята влаштовувалися гуляння. Інколи збиралися тільки на вечір, а спати розходилися по домівках, а інколи тут же в обраній і підготовленій для цього хаті дівчата гуртом лягали спати, а на світанні вставали, готували з принесеного сніданок і продовжували свої заняття. Певне, звідси і слова-синоніми: вечорниці-досвітки (С.).

Здатний — який відповідає певним вимогам, придатний для кого-, чого-небудь, на щось (СУМ-20).

Зла доля — горе, нещастя (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Притулитися — знайти собі притулок; поселитися (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Вертітися — обертатися, крутитися (СУМ-20).

Одинчик — єдиний син (СУМ-11).

Поховати — здійснити похоронний обряд; погребти (СУМ-11).

Тьху дати — побити дуже, знищити (Л.).

    

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Згубити, губити — знищувати кого-, що-небудь, призводити до загибелі (СУМ-20).

Мазка — кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Маслак — велика кістка людини або тварини (перев. стегнова) (СУМ-20).

Плід — те саме, що рід — усі родичі, рідні; родина, рідня (СУМ-11).

Посмоктати — висмоктати, обсмоктати все або багато чого-небудь (СУМ-11).

Потрух — частина нутрощів тварини, придатна для їди. З потрухом (потрухами) — все цілком, з усім, що є (СУМ-11).

Скажений — хворий на сказ; який сказився (СУМ-11).

Собачий рід — лайливий вислів.

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Требуха — те саме, що тельбухи — внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо) // зневажл. Про внутрішні органи людини (СУМ-11).

    

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Галас — крики, гамір (СУМ-11).

Задрипати — у значенні покусати — захопивши зубами, стиснути, прикусити кілька разів (СУМ-11).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Оберемок — така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). Взяти (згребти і т. ін.) в (на) оберемок — підняти, обхопивши руками (СУМ-11).

Репетовать — репетувати — сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. (СУМ-11).

Сап — заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі (СУМ-11). За Ставицьким — утруднене, свистяче дихання через закладений ніс.

Смуток — невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Хлипання і хлипати — плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря (СУМ-11).

    

Брат брата в батька луплять — лаються (С.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гарячий — гаряч — гарячий напій, зроблений з води, меду і прянощів; збитень (СУМ-20).

Дмухнути — випускати з рота сильний струмінь повітря; дути (СУМ-11).

Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Засурмитии — почати сурмити — видавати звуки, звучати (про духові музичні інструменти) (СУМ-11).

Кабак — те саме, що шинок — невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма. Так в кабаці кричить піддячий — у старі часи було прийнято різні урядові укази та розпорядження читати в людних місцях: на ярмарках, площах, у шинках тощо. Звичайно, піддячому особливо доводилося підвищувати голос у шинках, щоб перекричати п'яний гамір (С.).

Квилять — квилити — жалібно стогнати, стиха плакати (СУМ-20).

Клекотіти — бурхати, вирувати, шумувати (про рідину) (СУМ-20).

Мідень — мідний казан, горщик і т. ін. (СУМ-20). Ставицький помилково вважає, що слово вжито у значення мідня — підприємство, де плавлять мідь. Але у строфі мова йде не про плавлення міді, а про приготування напою (Т.Б.).

Піддячий — помічник дяка — у стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець (СУМ-11).

Свистілка — те саме, що свисток (СУМ-11).

Хоть (хоч) винось святих — нема сили терпіти що-небудь; нестерпно для присутніх (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Сто лих — про великий клопіт, горе, неприємність і т. ін. (СУМ-11).

Стукотня — сильний стукіт (СУМ-11).

Халепа — яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Брикливий — перен., розм. Норовистий, капризний (СУМ-20).

Гей — уживається як оклик при звертанні (СУМ-20).

Зложити — розташувати, розставити певним чином (слова, речення і т. ін.) (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Сварливий — схильний до сварок.

Спесивий — те саме, що пихатий — якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство (СУМ-11).

Стих, стишок — вірш, віршик — невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків (СУМ-11).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Цнотливий — доброчесний, сповнений чеснот (СУМ-11).

    

Брикати — підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); хвицати (СУМ-20).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Жартовать — жартувати — говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось (СУМ-20).

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Кликну́ти — голосом звертатися до когось, чекаючи на відповідь, розраховуючи на те, що адресат обізветься (СУМ-20).

Любитися — почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Парнас — гірське пасмо в Греції, у вузькому розумінні — найвища верховина цього пасма, за античною міфологією, — місце перебування муз (Ш.).

Пегас — у грецькій міфології — крилатий кінь. На вершині гори Гелікон вибив копитом джерело, з якого пили воду музи і яке давало натхнення поетам (С.). Крилатий кінь, що приносить Зевсу грім і блискавку. Пізніше — кінь муз, богинь мистецтва (Ш.).

Проступитися — провинитися (СУМ-11).

    

Дрижати — виявляти надмірне бажання робити що-небудь (СУМ-20).

Знемагати (хлясти) духом — втрачати бадьорість, надію на щось, зневірятися в можливості чого-небудь (СУМ-11).

Колоддя — збірн. до колода — стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля (СУМ-20).

Насіння — у значенні нащадок — людина стосовно до своїх предків. У сполуч. з прикм. враже — враже насіння — уживається як лайливе слово (СУМ-11,20).

Охлясть — охляти/охлянути, а також хлянути/хляти — дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися (СУМ-11).

Поратися — щось робити; порядкувати де-небудь (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Товкти — завдавати ударів у бою (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хляти, хлянути — зменшуватися в силі, ступені свого вияву (СУМ-11). Ослабѣвать, обезсилѣвать (Г.).

    

Воскобійниця — те саме, що воскобійня — приміщення або підприємство, де витоплюють віск із вощини (воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск) (СУМ-20).

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Не жалія поту — старанно, самовіддано.

Олійниця — підприємство, де виготовляють олію (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сатана — уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух (СУМ-11).

Таран — осадна зброя за старих часів. Тараном користувалися для розбивання стін і брам ворожих фортець. Таран становив собою довгу колоду з металевою баранячою головою на кінці. Ця колода привішувалася на ланцюгах до пристрою на колесах. Його підвозили до стіни і тараном били по ній (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Якраз і тарани вродились.
Тарани застосовувалися під час штурмів фортець. Тяжку, оббиту металом колоду підвішували на канатах чи ланцюгах на поставлених на колеса поперечках. Таран підкочували до кріпосної стіни чи то брами і, розгойдуючи, били в неї колодою. Оббитому металом чи цілком металічному передньому кінцеві колоди інколи надавали форму баранячої голови. За аналогічним принципом працювали тарани — дерев'яні довбні – в олійницях. Підвішеними до стелі таранами підбивали клини, які притискали прес, що вичавлював з відповідно підготовленого насіння олію. Застосовувалися тарани і для пресування воску на воскобійнях.
Тут продовжується розпочате у четвертій частині «Енеїди» травестійне обігрування, комічне зниження зброї, бойового обладунку двох воюючих армій, ототожнення їх з предметами господарського вжитку. До того ж, всі давніші види зброї беруть свій початок від предметів господарського вжитку (ті ж тарани, вся холодна або ще говорили — біла зброя, певною мірою і вогнепальна). Замість бойових таранів рутульці використовують довбні з олійниць, якими проти фортечних укріплень нічого не вдієш. Тимчасом у наступній строфі з їх допомогою військо Турна валить браму (С.).

    

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Брама — великі ворота, переважно при монументальних спорудах (СУМ-20).

Гатити — ударяти, стукати по чому-небудь, у щось) (СУМ-20).

Зачинати, зачати — починати яку-небудь дію; розпочинати (СУМ-20).

Одвірок — боковий або верхній брус рами дверей (СУМ-11).

Снасть — одяг, предмети озброєння і т. ін., необхідні для спорядження військовослужбовця (СУМ-11).

Таран — осадна зброя за старих часів. Тараном користувалися для розбивання стін і брам ворожих фортець. Таран становив собою довгу колоду з металевою баранячою головою на кінці. Ця колода привішувалася на ланцюгах до пристрою на колесах. Його підвозили до стіни і тараном били по ній (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Біс — уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (СУМ-11); Злий дух, слуга диявола (СУМ-20).

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Жахатися — відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися когось, чогось (СУМ-20).

Казка [Казка] = сказка (К.).
Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

П'ясти, пнути — напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед; випинати (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хист — уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. Тобі (вам) не хист — ти нездатен, не з твоїми здібностями (СУМ-11).

    

Безділля — неважлива, незначна справа, річ; дрібниця, дурниця (СУМ-20).

Верлань — той, хто багато кричить; криклива людина (СУМ-11); крикун, горлай (Л.).

Геленор — троянський воїн, син лідійського царя і рабині Лікімнії (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 544 — 549) (С.). Загинув від рук рутульців.

Горлань — той, хто горлає (голосно говорить, кричать або співає на все горло); крикун (СУМ-11).

Здаватися — поставати в уяві, думках; уявлятися (СУМ-20).

Кулачник — учасник кулачних боїв (СУМ-20).

Кундель — собака з кудлатою шерстю, перев. вівчарський (СУМ-20).

Лик — у Вергілія Лікос (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 556 — 566) (С.), соратник Енея.

Перегону дати — карати, бити і т. ін. кого-небудь, змушуючи відчути свою силу, владу і т. ін. (СУМ-11).

Поступка — добровільна відмова від чого-небудь на користь когось іншого або заради чогось (СУМ-11). Змагаючись у бігах наввипередки чи що інше, буває, ідуть на поступки, скажімо: «починай бігти першим». Як у шахматах, починаючи гру з явно слабішим противником, інколи дають фору — знімають з дошки якусь фігуру (С.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Щирий — справжній, дійсний (СУМ-11).

    

Вештатися — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь (СУМ-11).

Геленор — троянський воїн, син лідійського царя і рабині Лікімнії (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 544 — 549) (С.). Загинув від рук рутульців.

З'їздити — те саме, що ударити (СУМ-20).

Квитанція — розписка про прийняття грошей, документів, цінностей, погашення боргу і т. ін. (СУМ-20).

Лик — у Вергілія Лікос (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 556 — 566) (С.), соратник Енея.

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Содом — крайнє безладдя; метушня, шум (СУМ-11).

Сорочка — натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла (СУМ-11).

Тичок — те саме, що стусан. Тичка подути (множ. тичка подмімо) — помірятися силою з ким-небудь (СУМ-11). Цей вираз у тому самому значенні вживається і зі словом тічок — утоптане, вирівняне місце, що дає змогу зрозуміти коментар Ставицького до цієї строфи: «У народних казках герої інколи, перш ніж почати поєдинок, а то й перериваючи його, дмуть тічок (місце поєдинку), щоб в такий спосіб виявити, хто з них сильніший».

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Геленор — троянський воїн, син лідійського царя і рабині Лікімнії (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 544 — 549) (С.). Загинув від рук рутульців.

Затьор, затор — нагромадження крижин на річці під час льодоходу. Давати затьору — лупцювати, сильно бити (СУМ-20).

Кабака — нюхальний тютюн (СУМ-20).

Лик — у Вергілія Лікос (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 556 — 566) (С.), соратник Енея.

Мах — уживається у значенні «З одного маху», «Одним махом» — а) відразу, тут же і т. ін.; б) за короткий час, дуже швидко (СУМ-20).

Негідний — або у значенні: підлий, нікчемний, мерзенний, безчесний (про людину та її поведінку), або у значенні іменника негідний, що відповідає слову негідник — той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник (СУМ-11).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Напускатися, напуститися — нападати на кого-, що-небудь (СУМ-20).

Рачки лізти — пересуватися на чотирьох кінцівках (про людей) (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Шкере́берть — вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч (СУМ-11).

Як чорт — дуже, в значній мірі (СУМ-11).

Юшити — литися, текти у великій кількості (про кров, піт і т. ін.) (СУМ-11).

    

Ареф — (У Вергілія — Ортигій) троянець, супутник Енея (А.) [або у Айзенштока, або у Котляревського помилка, адже Ареф і Циней у поемі б'ють один одного, а за Словником Айзенштока обидва є троянцями].

Випустити (витиснути) дух — убити кого-небудь (СУМ-11).

Емфіон (Амфион) (грец. міф.) — син Зевса, учасник Троянської війни, вождь грецького племені епеєв (А.), союзник Енея.

Завзятість (завзятость) — властивість за знач. завзятий — який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20)

Іліоней — троянець.

Лигар (Легар, Лигер) — брат Лукага (Лукулла), прихильник Турна (А.).

Лутецій — прихильник Турна (А.).

Макогон — макогін — дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно і т. ін. (СУМ-20).

Надсада — надмірне напруження сил; натуга. До надсади — надриваючись, утрачаючи сили (СУМ-20).

Опановати — опанувати — повністю охоплювати, оволодівати (про думки, турботи, почуття і т. ін.) (СУМ-11).

Циней — троянець, супутник Енея (А.) [або у Айзенштока, або у Котляревського помилка, адже Ареф і Циней у поемі б'ють один одного, а за Словником Айзенштока обидва є троянцями].

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Ага — уживається для вираження злорадства, насмішки, погрози, радості і т. ін. (СУМ-20).

Величати — прославляти, вихваляти, звеличувати (СУМ-20).

Дурень, дурний — розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Ланець [Ланець] = подлый (К.).
Гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Не в лад — погано, невдало, невправно і т. ін. (СУМ-20).

Недогарок — перенос. Те, що остаточно не згоріло, залишки після пожежі і т. ін. (СУМ-11).

Поганець — той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.). Вживається як лайливе слово (СУМ-11).

Ремул — у Вергілія — чоловік молодшої сестри Турна (А.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сват — батько або родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

    

Випустити (витиснути) дух — убити кого-небудь (СУМ-11).

Голодрабець — те саме що голодранець — убого одягнена людина; обідранець (СУМ-11).

Гульвіса — гуляка, повѣса, шалопай (Г.). Той, хто любить гуляти — 1. Весело проводити час; розважатися. 2. Проводити час за випивкою; пиячити. 3. Бути в близьких любовних стосунках з ким-небудь), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін. (СУМ-11).

Дурити, подурити — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками (СУМ-11).

Лигати — їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).

Морити — доводити до виснаження, знемоги; виснажувати, мучити (СУМ-20).

Одправити к бісу — вбити (СУМ-11).

Потапці — 1. Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо. 2. Змащені жиром і підсмажені скибочки хліба; грінки (СУМ-11). Особливо злиденна страва: хліб, накришений у посолену воду. Нар.: Лигай потапці, впустивши в юшку (Номис. — С. 235) (С.).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

    

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Оживитися духом — надихнутися, запалитися, підбадьоритися (СУМ-11).

Ремул — у Вергілія — чоловік молодшої сестри Турна (А.).

Сердешно — вжито у значенні від щирого серця — палко, від усієї душі (СУМ-11).

Хвись — уживається як присудок за знач. хвиськати, хвисьнути — бити, ударяти кого-, що-небудь чимсь (СУМ-11).

Шкура — шовнішній покрив тіла тварини (СУМ-11).

    

Величати — прославляти, вихваляти, звеличувати (СУМ-20). По-сербськи величали віру — тобто лаялися нецензурними словами (С.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Кулачні накарпаси — бійка, лупцювання один одного (Т.Б.).

Локшити — сікти, рубати на дрібні частини, шматки (СУМ-20).

Стусан — удар кулаком (СУМ-11).

Тельбухи — внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо) // зневажл. Про внутрішні органи людини (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Битіас — у Вергілія Бітій, троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном.

Верства (СУМ-20) — давня східнослов'янська міра великих відстаней, що становила 1,06 км і використовувалася до запровадження метричної системи.

Глитати — ковтати перев. жадібно, квапливо (СУМ-20).

Голіаф — за біблійним переказом, велетень з племені філістимлян, що викликав ізраїльтян на двобій і убитий в сутичці юнаком Давидом (А.).

Дражнитися — у значенні прозивати — звати, іменувати когось (СУМ-11).

Заввишки — у висоту, знизу догори (про міру висоти) (СУМ-20).

Здаватися — поставати в уяві, думках; уявлятися (СУМ-20).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Тарас Кочубейський — мається на увазі слуга великих магнатів, князів Кочубеїв, які мали маєтки в Диканьці, самій Полтаві, інших місцях (С.).

    

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Держати — взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати (СУМ-11).

Дрюк, дрючина, дрючок — велика товста дерев’яна палиця (СУМ-11).

Манити — кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, пальцем, головою і т. ін. (СУМ-20).

Прожогом — стрімголов (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

    

Битіас — у Вергілія Бітій, троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном.

Дрюк, дрючина, дрючок — велика товста дерев’яна палиця (СУМ-11).

Молотити — бити когось чим-небудь (СУМ-20).

Пашня — хліб у зерні, зерно (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Хурчати — видавати монотонні, одноманітні звуки «хур-хур» (СУМ-11). Жужжать отъ быстраго вращенія (Г.).

Ціп — ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев’яного бича (СУМ-11).

Яєшня — яєчня — страва з підсмажених яєць. Побити (зім'яти, розтоптати) в яєчнюню — сильно побити кого-небудь (СУМ-11).

    

Афідн — троянець, супутник Енея по мандрах (А.).

Битіас — у Вергілія Бітій, троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном.

Мерон — троянець, супутник Енея (А.).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Проруха, рус. — хиба, помилка.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чепуруха — большая рюмка (Г.).

    

Битіас — у Вергілія Бітій, троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном.

Булава — палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка колись використовувалася як військова зброя (СУМ-20).

В'язи — тильна частина шиї; шийні хребці (СУМ-20).

Душа вилітає, Іспускає душу, Пішла душа к Платону, Полетіла душа, Порхне душа — хто-небудь помирає, гине.

Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Поколихнутися — втратити рівновагу, захитатися (СУМ-11).

    

Брама — великі ворота, переважно при монументальних спорудах (СУМ-20).

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Зачинити — брати на замок, засув і т. ін.; замикати (СУМ-20).

Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Колоддя — збірн. до колода — стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля (СУМ-20).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Оселя [Оселя] = дом, жилище (К.).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля пліт. // Огорожа з очерету тощо. // Огорожа з жердин, покладених горизонтально й закріплених між стовпцями (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хилятися — пригинатися, схилятися (СУМ-11).

Ховати, ховатися — поміщати(ся) де-небудь так, щоб інші не змогли помітити або знайти (СУМ-11).

Якмога — якомога — як можна — з усіх сил, наскільки можливо, а також уживається як підсилення при вищому ступені прикметників та прислівників (СУМ-11).

    

Ага — уживається для вираження злорадства, насмішки, погрози, радості і т. ін. (СУМ-20).

Без зву — без запрошення (Т.Б.).

Вибити душу — забити до смерті кого-небудь (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Частовать — частувати, почастувати — бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. (СУМ-11).

Шибеник — те саме, що бешкетник — той, хто робить, зчиняє бешкет [грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча]; учасник, призвідник бешкету (СУМ-11).

    

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Верства (СУМ-20) — давня східнослов'янська міра великих відстаней, що становила 1,06 км і використовувалася до запровадження метричної системи. Келебердянськая (пирятинська, чугуївська, мальована і т. ін.) верства — дуже висока людина. Локальна приказка. Матвій Номис до приказки «Випросталась, як семисотна верства» дає таку примітку: «Семисотні верстви були за цариці Катерини. По старих шляхах вони ще й тепер (середина XІX ст. — О. С.) іноді є: дубові, високі. Пирятинська верства теж семисотна, — себто верства, що вони стоять по старому шляху з Переяслава у Лубни» (Номис. — С. 288) (С.).

Вкрутити хвоста — перемогти, здолати кого-небудь.

Лад в значенні лоно. Тут: лоно — низ живота (С.).

Одвічати — відвічати — відповідати — давати відповідь на питання, звертання і т. ін. (СУМ-20).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Розп'ястися — ставати, лягати широко розкинувши руки й ноги (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ходити — ступаючи ногами, переміщатися (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Заслона — захист, заступництво (СУМ-20).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

    

Всюди (усюди) — у кожному місці; повсюдно, скрізь. По всіх усюдах — у всіх місцях; скрізь (СУМ-11).

Галис — троянець або їх союзник.

Дока — людина, добре обізнана з чим-небудь, досвідчена в чому-небудь; знавець своєї справи; дойда (СУМ-11).

Кнур — самець свині (СУМ-20).

Крифей — троянець або їх союзник.

Кулачний дока — досвідчений кулачний боєць (Т.Б.).

Одтять — відтинати, відітнути і відтяти — відрізувати або відсікати що-небудь гострим знаряддям (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Філарисс — сторонник Енея (А.), вбитий Турном.

Ховати, ховатися — поміщати(ся) де-небудь так, щоб інші не змогли помітити або знайти (СУМ-11).

Щолкати, рус. — тут у значенні бити, ударяти (Т.Б.).

Яєшня — яєчня — страва з підсмажених яєць. Побити (зім'яти, розтоптати) в яєчнюню — сильно побити кого-небудь (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Генеральний обозний — одна з вищих посад у гетьманському уряді на Україні. У його віданні була організація і постачання війська, артилерія. Генеральний обозний також брав участь у зносинах з іншими державами, переговорах з іноземними послами, засідав у генеральному суді. Були також полкові обозні (С.).

Геть — куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль (СУМ-11).

Зле — погане, недобре (СУМ-20).

Лахміття — про предмети одягу, білизни і т. ін.  (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Начальний — старший, головний (у певній ієрархії) (СУМ-20).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Серест — у Вергілія — один з троянських воєначальників (А.). У Котляревського два Сереста: перший (ч.V) — генеральний обозний у Енея, другий (ч. VI, 56) — соратник Турна, якого вбиває Еней.

Сором — почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки і т. ін. (СУМ-11).

Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).

Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.; Поспішно відступати (СУМ-11).

    

Адже — уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож (СУМ-20).

Вередувати — знущатися, збиткуватися (СУМ-20).

Госпо́да — домашнє житло; домівка (СУМ-11).

Паливода — відчайдушна людина, що нікого і нічого не боїться і ні перед чим не зупиняється (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Шатерники-цигане — вжито у значенні скитальники — ті, які блукають, поневіряються, не маючи постійного місця проживання; блукачі (СУМ-11).

Шолудивий пес — покритий коростою, струпами, з горбкуватою шкірою, облізлою шерстю; паршивий. У поемі вживається як лайливе слово у значенні поганий, нікчемний, огидний (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

    

Виляти — рухатися, роблячи різкі повороти (СУМ-20).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Правдивий — який говорить правду; чесний, справедливий (СУМ-11).

Слизький — який може призвести до поганих наслідків; ненадійний, небезпечний. На слизьку попасти — опинятися в скрутному, незручному становищі (СУМ-11).

Сунути — піти навально, великою масою, безперервним потоком (СУМ-11).

Схаменуться — зрозумівши помилковість своєї поведінки, хибність своїх намірів і т. ін., змінити їх, відмовитися від них; одуматися (СУМ-11).

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).