Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Национальная книга памяти жертв Голодомора 1932-1933 годов в Украине. Полтавская область. Ч. 6

Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область (Розділ 2. Документи, стор. 673-843)

Публікується за виданням: Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область / Упоряд. О.А. Білоусько, Ю.М. Варченко, В.О. Мокляк, Т.П. Пустовіт. - Полтава: Оріяна, 2008. - 1200 с, іл.

Опубліковано у форматі .pdf на сайті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Переведення в html-формат і складання іменного покажчика — Борис Тристанов. Нумерація сторінок перенесена на початок сторінки.

ДОКУМЕНТИ — 844

Документальна частина тому містить додаткову архівну інформацію про причини, перебіг і наслідки Голодомору 1932-1933 рр. Чимала кількість документів тривалий час зберігалася під грифами секретності і була недоступною для дослідників.

Основу цієї підбірки становлять документи, відібрані з фондів (партійних, радянських, судових органів, комітетів незаможних селян) Державного архіву Полтавської області. У розділі також використано документи Центрального державного архіву вищих органів влади і управління (ЦДАВО) України, Центрального державного архіву громадських об'єднань (ЦДАГО) України, Державного архіву Харківської області, матеріали періодичних видань.

При відборі для публікації перевага надавалась документам, які вводяться у науковий обіг вперше. Водночас у томі надруковано частину документальних матеріалів, які вже були опубліковані у різних наукових збірниках, але з огляду на малодоступність останніх широкому загалу (головним чином через невеликі наклади і регіональний характер видань), потребують повторної публікації.

Документи і матеріали систематизовані за хронологічною ознакою. Назви населених пунктів і районів подаються згідно існуючого на той час адміністративно-територіального поділу.

Тексти друкуються відповідно до правил публікації архівних документів. Джерела подані мовою оригіналу зі збереженням стилю викладу і всіх мовних особливостей того часу, тому трапляються русизми, не вживані нині слова. Орфографічні помилки виправлені без застережень. Пропущені, незрозумілі, недописані слова і скорочення, доповнені або замінені упорядниками, в тексті документів подаються із застереженнями (в квадратних дужках).

ДОКУМЕНТИ — 845

ДОКУМЕНТИ — 846

1932

№ 1

З протоколу позачергового засідання бюро
Кобеляцького райкому КП(б)У про хлібозаготівлю

1 січня 1932 р.

...Заслухавши постанову Політбюро ЦК КП(б)У на доповідь т.Молотова та інформацію т.Ляшенка про виконання остаточного плану хлібозаготівель в 17.300 тонн, надісланого телеграмою т.Строганова, бюро РКП ухвалює:

1. Пропонувати РВК терміново розверстати остаточний план по сільрадах і секторах (від 15 до 20% по одноосібному сектору) і по культурах.

2. Бюро відмічає, що в зв'язку з недостачею харчових фондів в окремих колгоспах останнього часу особливо поширились [розмови]: «Хліб забирають, а їсти нічого». Ця куркульська агітація частково впливає на окремих членів партії, що проявляється в упадницьких настроях, що «хліба нема вже», а тому бюро РПК засуджує такі настрої і вважає, що [займатись розмовами] про нереальність плану хлібозаготівель зараз також шкідливо, як і з початку хлібозаготівель. Доручити членам бюро загострити важливість справи хлібозаготівель на кущових партзборах, що відбудуться 3.01.1932 р.

3. Мобілізувати весь районний актив і послати на хлібозаготівлі, виділивши уповноважених по сільрадах, розбити район на [дільниці] від 3 до 5 сільрад, до яких прикріпити членів бюро РПК, поклавши на них персональну відповідальність за хід хлібозаготівель.

4. Основною методою хлібозаготівлі є масова робота, організація бригад і т.ін., не допускаючи масових обшуків, а також розгорнути максимальне стимулювання здатчиків хліба промтоварами.

Доручити райснабу і райспоживспілці всі товарні лишки рознарядити по селах, використавши частину промкраму кустарних артілей.

5. Доручити т.Мартиненку негайно скласти директиву від РПК партосередкам в справі хлібозаготівель, в якій дати політичну установку і конкретні вказівки щодо практичних заходів по виконанню плану хлібозаготівель.

Секретар [райкому КП(б)У] К.Ляшенко

ДАПО. - Ф.П-37. - Оп.1. - Спр.21. - Арк.1. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 155-156.

 

№ 2

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про хлібозаготівлі

3 січня 1932 р.

Надіслати міськкомам та райпарткомам і уповноваженим ЦК таку телеграму:

«Незважаючи на рішення Політбюро ЦК [ВКП(б)] від 29 грудня про оголошення січня місяця бойовим ударним місяцем закінчення хлібозаготівель, виділення спеціально для стимулювання хлібозаготівель краму на 70 млн.крб., який вже на 60% відвантажений і прибуває до районів, надсилку на допомогу районам значної кількості робітників на чолі з членами Політбюро, становище з хлібозаготівлями на Україні залишається надзвичайно тривожним.

Подальше падіння заготівель першої п'ятиденки січня (2 млн. 800 тис. пудів проти 3 млн. 500 тис. пудів останньої п'ятиденки грудня) вказує, що районні організації, місцеві робітники не уявили собі, а часто не хотять зрозуміти всієї важливості й потреби закінчення заготівель саме в січні.

Таке становище хлібозаготівель вважаємо за ганьбу для української парторганізації й вимагаємо від уповноважених ЦК, всіх парторганізацій і всіх членів партії негайного вжиття таких заходів, що забезпечили б Україні виконання цілком і безумовно рішення Жовтневого пленуму ЦК ВКП(б) про хліб».

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів, - К., 1990. - С. 110; Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 156.

ДОКУМЕНТИ — 847

№ 3

З інформації уповноваженого Чутівського райкому КП(б)У
про виконання плану хлібозаготівель по Березівській
сільраді станом на 8 січня 1932 р. та настрої
населення у зв'язку з хлібозаготівлями

8 січня 1932 р.

...Конкретні [заходи] щодо розгортання масової політроботи по виконанню плану хлібозаготівлі пророблено слідуючі, а саме:

1. Проведено поширений пленум сільради вкупі з сільським активом, загальні збори колгоспників, збори одноосібних господарств та збори комсомолу по питанню виконання плану хлібозаготівлі, а на колгоспівських зборах відбулося прийняття зустрічних планів, а також мобілізації всієї суспільності і, зокрема, активу на виконання плану.

2. Розстановка партійних, комсомольських і позапартійн[их] актив[істів], яких мобілізовано до 40 осіб, по [дільницях] проведена так: організовано 5 бригад, з яких дві працює по колгоспах, три по одноосібному господарстві. Оперативне керівництво проводиться шляхом рапортів старших бригадирів та особистою участю і перевіркою роботи бригад по [дільницях].

3. Настрій активу в питаннях виконання плану хлібозаготівлі. З одержанням плану було помічено у деяких активістів розгубленість, що виявилося в такій формі:

На пленумі в сільраді окремі активісти заперечували прийняття плану хлібозаготівлі, мотивуючи тим, що плану ми не виконаємо, хоч і заберемо весь хліб до одного пуда по сільраді (комсомолець-бідняк за нездачу ним хліба та розбазарювання після двох днів виключений з комсомолу).

«План хоч і маємо, але не виконаємо тому, що хліба вже лишнього по сільраді не тільки виконувати план, а й їсти нема» (член правління колгоспу, середняк).

Коли йшло обговорення плану хлібозаготівлі на пленумі, голова колгоспу, середняк ні за які пункти і одного слова не сказав, не дивлячись, що від його в репліках вимагали, але коли стали голосувати, то він голосував проти прийняття зустрічного плану, а при закінченні пленуму, вийшовши з сільради, почав плакати.

Голова другого колгоспу, бідняк, при обговоренні на пленумі плану хлібозаготівель заявив, що «план треба приймати і виконувати, але не виконаємо» і до цього додає, що «ці додаткові плани хлібозаготівель вже дає не партія і не уряд, а шкідники, що пролізли до партії і уряду, які там ворочають і намагаються цим самим зірвати соціалістичне будівництво та [посварити] робітничий клас з колгоспівцями, бо партія не може допускати, щоб весь хліб забрали в колгоспників і залишили їх голодних». До цього додаю, що частково такі думки ходять і серед колгоспників...

5. Класова боротьба навколо виконання плану хлібозаготівлі. Куркуль, спекулюючи на труднощах виконання плану хлібозаготівлі, намагається збити з правдивого шляху колгоспника і бідноту... На зборах колгоспників-одноосібників були висловлені думки, що Радянська влада хоче всіх [залишити] голодними...

На зборах було заявлено..., що «давайте весь хліб до одного фунта вивеземо, а потім підемо, хай дають хліба»...

Уповноважений [Чутівського РК КП(б)У]
по Березівській сільраді          Підпис нерозбірливий

ДАПО. - Ф.П-62. - Оп.1. - Спр.З. - Арк.31 - 33 зв. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 157-158;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 202-203.

 

№ 4

З постанови бюро Харківського обкому КП(б)У
про економію хліба в промислових містах та районах області

19 лютого 1932 р.

Напруженість хлібних ресурсів в зв'язку з явно незадовільним ходом заготівель продовольчих культур і викликане цим скорочення хлібних фондів в 1 кварталі 1932 р. примушують облбюро КП(б)У встановити суворі обмеження у витратах хліба на індивідуальне постачання та громадське харчування.

Облбюро пропонує всім міським, районним партійним комітетам забезпечити найсуворішу економію в розподілі хліба, переводячи рішучу боротьбу з «мертвими душами», витрачання поверх норм і крадіжки хліба, зокрема:

1. Провести перевірку хлібних забірних документів та забезпечити вилучення останніх у осіб, знятих з постачання, а також від'їжджаючих в довготермінове [відрядження].

ДОКУМЕНТИ — 848

2. Встановити з моменту одержання цієї директиви скорочену норму постачання хлібом за винятком робітників, що йдуть за першим списком.

3. Ввести систему хлібних бюджетів для підприємств і установ відповідно з фактичною робочою силою, але не вище затверджених штатів.

4. Зняти з постачання хлібом утриманців-робітників і службовців, які живуть на селі і ведуть своє сільське господарство.

5. Переключити на громадське харчування хлібний індивідуальний пайок та зовсім припинити виділення додаткового пайка їдальням.

6. Зняти з постачання хлібом кустарів-одинаків та домашніх робітниць.

7. Перевірити одержання припіку хліба хлібними заводами та пекарнями, [домігшись] його збільшення, доводячи до рівня встановлених норм Нарком[постачем].

8. Переглянути контингент споживачів у радгоспах та [зняти] з постачання осіб, які не зв'язані з виробництвом.

9. Перевірити відпуск хліба закритими установами Наркомосвіти, Наркоздоров'я, проводячи такий в межах виділених фондів...

12. Розгорнути через партійні осередки та профорганізації масову роботу по переведенню боротьби з «мертвими душами», витрачання [понад] норму, з крадіжками та спекуляцією хлібом, переводячи пояснювальну роботу на підприємствах, на загальних зборах та через пресу про те, що основною причиною часткового перебою в постачанні хліба [є] велика кількість «мертвих душ».

13. Внаслідок всіх цих [заходів] забезпечити утворення 15% хлібного резерву із фондів, що виділяються Нарко[мпостачем].

[Секретар обкому КП(б)У Підпис]

ДАПО. - Ф.П-59. - Оп.1. - Спр.13, - Арк.313. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 158-159.

 

№ 5

З протоколу засідання секретаріату
Полтавського міського комітету КП(б)У
про постачання хлібом по місту

20 лютого 1932 р.

...Запропонувати господарникам протягом 3-х [днів] провести облік наявності кількості робітників та урівнявши у постачанні хлібом згідно визначеної кількості робітників за промфінпланом...

З приводу цього не пізніше 22.02 скликати нараду трикутників з обговоренням питання по заощадженню хліба та організувати бригади для виявлення «мертвих душ» по підприємствах, [житловій кооперації], виділити бригади, на чолі яких поставити відповідальних уповноважених МПК.

МК ЛКСМ виділити в розпорядження уповноважених МПК потрібну кількість комсомольців.

Для керування цією справою утворити трійку в складі тт.Храківського, Румянцева, Ільченка...

Постанову Політбюро ЦК про постачання робітників, які зв'язані з сільським господарством, прийняти до неухильного виконання та застосувати ці ж методи і по місту. Транспортній кооперації розгорнути роботу разом з роботою ЦРК.

Фракції [міськради] дати вказівки секретарям сільпартосередків і головам с[іль]р[ад] про ви-

дачу довідок лише за їх підписами, по місту - за підписом секретаря [партосередку], уповноваженого МПК, голови ЖК, ФЗК, застосовуючи соцметоди змагання бригади з бригадою на більше виявлення «мертвих душ», на більше заощадження хліба і ін.

Редакції [«Більшовика Полтавщини»] популяризувати в пресі ті бригади, які більше заощадили хліба, розгорнули соцзмагання і таке інше...

Фракції [міськради] з приводу цього видати обов'язково постанову...

Підприємствам, які одержують борошно..., видавати ту норму, яка їм належить.

Секретар [міськкому КП(б)У] Малій

ДАПО. - П.Ф-12. - Оп.1. - Спр.28. - Арк.56-57. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 159-160.

ДОКУМЕНТИ — 849

№ 6

З листа до Г.І.Петровського вчителя І.К.Лашкевича -
жителя с.Мачухи Полтавського району з думкою
про штучний голод

23 лютого 1932 р.

Высокодостойнейший, высокочтимый, незабвенный, драгоценый начальник Украины тов. Голова ВУЦИКа Петровский Григорий Иванович!

Ах! Страшно, страшно на пытке умирать!!! Пытка - это есть страшный голод, сделанный искусственно отобранием хлеба и всех сортов овощей. Голод от природы вызывает сокрушение, скорбь в сердцах людей, ведет к милосердию, к добрым делам на пользу ближнего, чтобы угодить божеству. А голод искусственный вызывает в людях злобу, ненависть, жадность, недоверие, хитрость, обман и много другого дурного, и я не ошибусь, если скажу, что кто посоветовал голод сделать, тот не друг большевистской власти: евреи сделали голод в Египте и были мучимы, убиваемы и изгнаны. Боже, избави соввласть от подобных последствий!

До сих пор я один питался оставшимся мне житом, а теперь и жита нет, и питаюсь отрубями, картофелем, буряками, купленными на базаре: дома засеять не мог за неимением земли и сил, теперь же стали голодать все и на базар не выносят на продажу, а если кто и вынесет, то хватают, берут с боем, а я не могу купить и голодаю. И кроме того, все страшно дорого: хлебина фунта 4 стоит 15 руб., фунт отрубей - больше рубля, картофелина обходится в 5 коп. каждая средней величины. Ах, какая мука от голода! Ах, как страшно, страшно на пытке умирать!

Я уже писал Вам, умоляя дать мне хлеба, а здесь купить негде, артель не дает, посылает просить у державы, частные лица не продают, говоря, что сами голодаем, нет, а держава не завела складов для продажи. Об устройстве таких складов я заявлением просил товарища голову Совнаркома Чубаря еще осенью, но ответа не имею от него.

Вам пишу уже четвертое письмо о разных нуждах, истратил уже 1 р. 30 коп. на почтовый сбор, что для меня очень тяжело при неимении денег, кои при том ничтожны но курсу, рубль стоит менее 10 коп., о чем я уже писал Вам, прося поднять курс рубля, устроить лучше торговлю.

Просил я по совету Вашему в районе дать мне пенсию большую, учительскую, но вот скоро будет два года, а район и не отвечает мне. Просил я страхкассу Полтавскую об этом же, и она сказала, что нельзя за неимением у меня стажа при советской службе, который должен быть 10 лет. И я остаюсь яко наг, яко благ, яко нет ничего. Ах, как страшно, страшно на пытке умирать!

Дорогой, золотой, милый Григорий Иванович! Не допустите умереть мученически, поспешите, дайте хлеба и пр. Если нельзя казенного, дайте своего, дайте, где хотите возьмите, будьте милостивы, поспешите, пришлите, укажите, и Вы будете награждены от бога и людей здоровьем, счастьем, славой и проч., а я вечно буду благодарить Вас и молиться за Вас. Многие лета соввласти и Вам, Григорий Иванович! Прошу, умоляю слезно дать скоро и милостиво уведомить.

Глубоко, искренно почитающий Вас и соввласть, бывший 35 лет учителем народа, внушителем им социализма, а был я в разных местах: Чутово, Черняковке, Ивончинцах, Мачух[ах], Тахтаулове, Байраке, Братешках, Полтаве, Чернигове, Меркуловичах, Годиловичах, был в народных школах и гимназиях.

Иван Казимирович Лашкевич
Мачехи, 1932 г. 10/23 февраля

ЦДАВО. Ф.-1. - Оп. 8. - Спр. 115. - Арк. 5-6. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933.: Збірник документів. - К, 1992. - С.423-424;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 204-205.

 

№ 7

Лист голови ВУЦВК Г.І.Петровського Політбюро ЦК КП(б)У
про продовольчі труднощі в ряді районів Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Одеської та Харківської
областей і заходи щодо їх подолання

Не раніше 23 лютого 1932 р.

Политбюро ЦК КП(б)У тов. Косиору

Ввиду того, что уже сейчас продовольственное положение начинает тяжело складываться для ряда районов Днепропетровской, Одесской, Харьковской, Киевской и Винницкой областей, и не только для села, но и для некоторых рабочих городов, я считаю необходимым:

1. Написать обстоятельную записку ЦК ВКП(б) на основе обмена мнений на посевкомиссии от 23 февраля в присутствии секретарей обкомов и тех материалов, какие по этому вопросу у нас имеют-

ДОКУМЕНТИ — 850

ся, о фактах острого недостатка продовольствия для населения и кормов для скота.

2. Просить ЦК ВКП(б) издать постановление о прекращении хлебозаготовок на Украине и объявления свободной торговли согласно закону.

3. Поручить тт.Петровскому, Войцеховскому [Ю.О.Войцехівський - секретар ВУЦВК. - ред.] и Горлинскому [К.Горлинський - заступник секретаря ВУЦВК. - ред.] собрать коммунистов общественных организаций: профорганизаций, «Друг детей», Красного Креста для принятия ряда мер по оказанию помощи детям в районах, находящихся в тяжелом продовольственном положении.

4. Заготовительным организациям, республиканским и кооперативным организациям обсудить вопрос возможности в некоторых районах децентрализованных заготовок на помощь тяжелым в продовольственном отношении районам.

Г.Петровский

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990, - С.121;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 160-161.

 

№ 8

Лист жителя села Березова Лука Гадяцького району
на Харківщині Г.Шияна до Г.І.Петровського про
відсутність хліба й загрозу голоду

25 лютого 1932 р.

Всеукраїнському старості
тов. Петровському Г.І.

Заява

Шановний тов[аришу]. Я часто Вас вспоминаю, як Ви в 1919 р. в серпні місяці при відступленні від Денікіна на ст.Ромодан розказували червоноармійцям про значення радвлади і капіталу. Між нами були добровольці і мобілізовані, були і куркулі. Я буду довго пам'ятати Ваші слова. Ви стояли перед вагонами-ешелонами, що нас везли в Саратов, Ви дивились на поле й казали: «Ми б'ємося за розширення ланів для бідноти - це колектив». Я зрозумів, а Денікін - для буржуа, він віша робітників. Я і мої товариші залишили дома старих батьків і ма[терів] та малих братів і сестер, а дехто жінок і маленьких дітей, сіли у вагони і поїхали на Росію. Запам'ятав Ваші слова «за розширення ланів».

Воювали, багато загинуло, ми перемогли. Повернулись додому. Хазяйнували. Перебудова сільського господарства. Ми пішли в колгосп. А зараз що? Я не можу Вам, вірний защитнику трудящих, описати тих подій, що в нас в селі. Я лише прошу звернути увагу на наше село й допомогти, а чим допомогти - це «хлібом». Ми в колгоспі робили, з осені дали хліба, а зараз не дають. Порівняли всіх, хто має виріб і хто не має. Хліба нема в артілі. Люди в паніці розбігаються, хто куди. Що ми їмо? Їмо більшість картоплю, жолуді. Де в кого є хліб, але небагато, це у верхівки села. Не подумайте, що я ненавиджу верхівку, а це дійсно так є. Я не можу, я не знаю, як Вас прохати, щоб забезпечили хлібом. Може Ви подумаєте, що це пише куркуль? Ні, це пише бідняк-колгоспник. Якщо Ви не в змозі вислати з Харкова з ВУЦВКа чоловіка для обслідування, то це буде помилка з Вашого боку, колгосп може потерпіти збитки, невихід на роботу під час весняної посівкампанії. Наш колгосп «Червоний партизан», с Березова Лука, Гадяцького району.

Простіть, тов. Петровський, за безпокойствіє, але щиро прошу звернути увагу.

Прохач Г.Шиян
Адреса: ст. Венеславівка
Гадяцького р-ну, с Березова Лука.
25.11.1932 р.

З оригіналом згідно:
діловод приймальні Голови ВУЦВКу (Підпис)

ЦДАВО. Ф.-1. - Оп. 8. - Спр. 117. - Арк. 151. Засвідчена копія.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів. - X., 1992. -С.424-425;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 206-207

ДОКУМЕНТИ — 851

№ 9

Доповідна записка завідуючої дитбудинком у місті Пирятині П.С.Чернової Наркомосу УСРР про виснаження дітей від недоїдання, холоду та хвороб

6 березня 1932 р.

Наркомосу УСРР
Зав. детдомом № 4 [г.] Пирятина
на Лубенщине Черновой П.С.

Докладная записка

Работаю зав. детдомом № 4 с 15 октября 1931 г., где имеется 72 детей, из них 17 детей школьного возраста и 55 дошкольного, начиная с 4 до 8. Положение детей в настоящее время очень плохое. Питаются дети плохо. Получают по 300 гр. житняка или ячменного хлеба, которого еле хватает на три раза в день, когда дети такого возраста должны получать пищу 4 раза, жиров дается местными снабжающими организациями без всякой и ниже всякой нормы. С. жирами еще как-нибудь можно обойтись, но в отношении круп, кроме гороха, которым все время приходится кормить детей, больше ничего не дается, если по счастливой случайности удается заву достать на 2-3 каши в месяц. В [рино] лежат наряды на продукты, показываются завам или выдаются на руки. Изо дня в день приходится оббивать пороги местных организаций райснаб, райспилка и гороно - ответ везде один: «У нас ничего нет, дать не можем, ждите, когда будет» и т.п.

А между тем, дети от плохого питания истощены донельзя, некоторые школьники лежат от слабости в постели. Врачи приписывают усиленное питание, тепло, воздух и дали свое заключение, что нет ни одного нормального здорового ребенка. У всех без исключения острое малокровие, золотушное, гнойное воспаление ушей, [другие] болезни. Рыбьего жира, прописанного врачом, в Пирятине всю зиму совершенно нет. Вот вам пример. Один ребенок был слепой, отправили его в Прилуцкую детскую лечебницу, через месяц приехал здоровым, пробыл здесь две недели и снова старая история...

Исходя из вышеизложенного, прошу Наркомос дать свое распоряжение о нормальном плановом снабжении продуктами, одеждой и также рыбьим жиром и медпомощью.

На сегодняшний день имеется несколько килограммов] гороха и постного масла 3 кило. Нарядов на продукты полно, а продуктов нет. За январь месяц и февраль совершенно ничего не получили, питаем детей с рынка, даже молока дети не могут получить хотя [бы] в неделю раз по стакану. На базаре 3 руб. четверть, получить больше негде. Здесь, в Пирятине предлагается открыть «Хаторг». Наряды на продукты на февраль и март месяц уже есть, а «хаторг» только думают открывать. Обращаемся к представителю «Хаторга», ответ таков: «Пока «Хаторга» нет». Есть пакунки на Пирятинский «Хаторг», отсылаем в Прилуки, а наши дети голодают.

А посему прошу ускорить снабжение детей продуктами. Потому что дальше такого положения быть не может. При сем прилагаю заключение врача о состоянии.

Зав. детдомом,
член партии 1.919 г. № 00800587

ЦДАВО. Ф.-166. - Оп. 10. - Спр. 426. - Арк. 36-37. Копія.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник матеріалів і документів. - К., 1992. - С. 431-432;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 164-165.

 

№ 10

З інформації уповноваженого Чутівського райкому
КП(б)У по Матвіївській сільраді про підготовку до
весняної посівкампанії

9 березня 1932 р.

...Наявність посівматеріалу по секторам [в центнерах]:

Культури

Колгоспи

Одноосібники

разом

Потрібн.

Мається

Потрібн.

Мається

Потрібн.

Мається

посівмат.

посівмат.

посівмат.

Пшениці

145,20

76,33

122,40

1,80

267,60

78,13

Ячменю

133,20

113,86

121,60

102

254,80

114,88

Вівса

61,10

49,49

47,35

0,53

108,45

50,02

ДОКУМЕНТИ — 852

Проса

2,92

27,79

2,73

0,40

5,65

28,19

Гречки

5,85

22,57

6,02

0,49

11,87

23,06

Сої

32,50

30,44

32,50

30,44

Соняшник

34,15

25,43

24,45

0,74

58,60

26,1 7

Кукурудзи

38,48

42,66

23,45

0,80

62

43,46

Коноплі

18

9,85

17,82

35,82

9,85

Картоплі

209

183,47

419

11,47

628

183,47

Віки

11,70

-

6,81

-

17,51

-

Віки-зерна

-

81

-

-

-

-

Уповноважений [Чутівського райкому КП(б)У
по Матвіївській сільраді] [Чуприна]

ДАПО. - Ф.П-62. - Оп.1. - Спр.5. - Арк.94-95. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 166.

 

№ 11

Лист колгоспників артілі «Більшовик» Решетилівського
району на Полтавщині до Г. І. Петровського про
відсутність хліба та посів матеріалу

10 березня 1932 р.

До Голови ВУЦВК,
тов. Г. І. Петровського

Ми, селяни с Гольманівки Шамраївської сільради Решетилівського р-ну, члени артілі «Більшовик», хочемо з'ясувати своє положення, яке заставило обращаться до вищого керівництва, а саме. Проводячи в нашім колгоспі «Більшовик» хлібозаготовку керівники району і сільради говорили колгоспникам, щоб бони свій хліб, який вони мають, здавали державі, оставляючи для свого існування не більше як на один місяць. Колгоспники повірили і здали свій хліб державі, який получили на трудодні. Крім того, хліб, який був в коморах артілі, вивезли весь, ще по сівматеріалу захватили, що тепер і насіння нехвата.

Тепер же прийшов той термін, що обіцяли колгоспникам давати, то правління артілі каже, що «в коморах артілі хліба нема і ми [в] цьому не винні». Коли навіть була постанова зборів артілі про допомогу червоному партизану Чопенку Павлу Г, через його непрацездатність задовольняти пайком як службовця, то тепер правління відмовило, каже «нема хліба».

Постійні робітники (конюхи, свинарі) кожен день загрожують бросаниям роботи, позаяк, не ївши - робити не можна.

Підготовка до посівкампанії іде мляво, настрій колгоспників дезорганізований, радвладі не довіряють, позаяк керівники артілі партійці все це знають, а хлопотать перед [владою], щоб повернули на харч частину хліба, не хотять.

Може т. Петровський подумав, що в артілі які-небудь фонди остались, так фондів ніяких не осталось. Про майбутню посівкампанію не знаєм, як Ви т. Петровський думаєте, а все ж таки при такім стані наслідків хороших не ожидать.

На нашу думку, радянська влада і Комуністична партія тут пе виновата, але керівники, які робили на наших участках, обдурювали с целью колгоспників, готуючи ґрунт для інтервентів. Як, например, представник району, який робив у нас по хлібозаготівлі, тов. П. Василенко, у самого опісля знайшли захованого хліба в сундуках 25 пуд., одержуючи крім того пайок. В будемо ми Вам писать, що вони всі такі, але факт той, що більшість колгоспників на сьогоднішній день сидить без хліба. Проте чи вони можуть робити на колгоспівській роботі, ми не будемо говорити, і чи при таких умовах пройде з успіхом весняна посів-кампанія -і про це не скажеш. Але ж коли радвлада не вживе заходів до забезпечення колгоспників хлібом, то ясно, що наслідки роботи будуть негативні. Може ми на чому і помиляємось, але те, про що пишемо, є вірне і просимо цю справу розслідувать і стан колгоспників поліпшити, позаяк, працюючи в колгоспі, на таке явище дивитися осторонь не можна. Просимо дати нам відповідь.

Колгоспники: Лашко Микита О., Терневський Семен Л., Лашко Юхим, Чопенко Йосип Гаврилович, Куліш Тимофій Ф., Лашко Сергій, Чопенко Іван.

ЦДАВОУ. -Ф.1.- Оп. 8. - Спр. 108. - Арк. 11. Оригінал. Рукопис.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. -Київ, Наукова думка, 1993. - С. 436;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 207-209.

ДОКУМЕНТИ — 853

№ 12

З протоколу закритого засідання бюро Кобеляцького
райкому КП(б)У про харчову допомогу колгоспникам
Бродщанської, Василівської, Красненської, Сухинівської
та Сухо-Маяцької сільрад

12 березня 1932 р.

... Бюро РПК констатує, що, за даними, одержаними від секретарів партосередків і голів с[іль]рад, які перевірені й стверджені райДПУ, в Бродщанській, Василівській, Краснянській, Сухинівській та Сухо-Маяцькій с[іль]радах, крім великої недостачі посівматеріалу, в якому ці [сільради] потребують допомоги, маються факти голодування цілих сімейств як колгоспників, так і одноосібників. Зафіксовано 25-30 і більше господарств на сільраду, які харчуються кормовим буряком, макухою і вживають коней для харчів (не придатних до роботи).

Такий стан в цих с[іль]радах утворився лише тому, що план хлібозаготівлі був напружений, тут є і ряд других причин: строкатість урожаю, хоч плани і коректувались (у Василівці перший план хлібозаготівлі був зменшений на 12 тис. пудів), в окремих із цих сільрад упущений момент хлібозаготівлі і частина хліба не могла не піти за межі сільрад і району. Перекручування в хлібозаготівлі, коли проводили безспірні [вилучення], куркульські споживацькі тенденції в колгоспах, які приводили до приховування і розбазарювання хліба, а після викриття цих крадіжок проводились [вилучення], а при таких обставинах не можна було урахувати дійсної потреби колгоспу; а також неправильна видача хліба колгоспникам правліннями окремих колгоспів, відсутність гнучкості.

Зважаючи на те, що такий стан цих [сіль]р[ад] не може не відбитись на вирішенні парторганізацією основних завдань, як то: організаційно-господарчого зміцнення колгоспів, успішного проведення посівкампанії [та інших] господарчо-політичних завдань і, навіть, привести до небажаних політичних ускладнень, бюро РПК [вважає] необхідним вжити слідуючих заходів:

1. Розгорнути дійсно більшовицьку масову, політичну роботу [навколо] виконання конкретних завдань, що стоять перед парторганізацією: посівкампанія, мобілізація коштів і ін. під кутом зору рішень XVII конференції ВКП(б) - виконання соціалістичної програми 1932 р. - вивершення першої п'ятирічки в чотири роки, роз'яснення колгоспівським масам всесвітньо-історичних завдань другої п'ятирічки побудови соціалістичного безкласового суспільства в СРСР і рішучої боротьби за незалежність Радянського Союзу від капіталістичних країн, охорони та оборони країн соціалізму від імперіалістичних нападків, що особливо загрожують у сучасний момент.

Тов. Мартиненко і Глушичу розробити конкретного плану і вжити конкретних заходів для виконання цієї директиви.

2. Пропонувати фракції РВК негайно забронювати і зконцентрувати в районі жито, що мається в окремих с[іль] радах, в обмінних фондах, а також ресурси, що є в окремих колгоспах (Білики, Марківка) і організувати харчову допомогу в зазначених с[іль]радах для дітей дошкільного віку (8-10 р.) через дитмайданчики і дорослим колгоспникам, тим, що дійсно [потребують] і мають на це право, в першу чергу постійним робітникам. Про підбір дітей по соціальних ознаках і взагалі видачу допомоги дати спеціальну директиву секретарям партосередків цих сільрад.

3. Райколгоспспілці і райспоживспілці [взяти] безпосередню участь в організації цієї справи, мобілізувавши внутрішні ресурси колгоспів і кооперації з тим, щоб цілком забезпечити справу допомоги внутрішніми засобами..., звернувши максимальну увагу на організаційну справу і раціональне використання ресурсів...

Секретар [райкому КП(б)У] К.Ляшенко

ДАПО. - Ф.П-37. - Оп.1. - Спр.21. - Арк.4,5. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 166-168.

 

№ 13

Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Гадяцькому
районному прокуророві про вжиття заходів у зв'язку з
знущаннями над селянами у с. Березова Лука

13 березня 1932 р.

До ВУЦВК надійшов лист від громадян с. Березової Луки Гадяцького району, в якому зазначено: бригада по хлібозаготівлі та реалізації позики «П'ятирічка в 4 роки» знущалася з селян. Селян скликали до штабу, примушували їх співати, гавкати, закладали їм в рота олівці та солому та інше.

Надсилаючи до Вас зазначену скаргу, просимо терміново розслідувати справу й коли ствердять-

ДОКУМЕНТИ — 854

ся факти, що зазначені в заяві, винних притягти до відповідальности.

Про наслідки перевірки та вжиті заходи повідомити для доповіді Григорію Івановичу Петровському не пізніше 25 березня міс. 32 р.

Разом з відповіддю просимо повернути заяву.

Додаток: 2 арк.

Завідатель Приймальні
Голови ВУЦВКу                  Баранов

ЦДАВО. - Ф.-1. - Оп.8. - Спр.117. - Арк.149. Оригінал.

 

№ 14

Лист Опішнянського райкому КП(б)У секретарям
партосередків, уповноваженим райкому партії та
головам сільських Рад про незадовільний стан збору
посівматеріалу та утворення фондів взаємодопомоги

18 березня 1932 р.

Хід мобілізації засівматеріалу проходить по нашому району цілком незадовільно, ганебне відставання мається по одноосібному сектору. В своїй постанові ЦК КП(б)У від 17.03 констатує, що ряд районів ганебно відстають в справі мобілізації насіння, також ганебна робота проводиться в галузі утворення фонду взаємної допомоги.

ЦК КП(б)У та обласний партійний комітет КП(б)У зобов'язує парторганізації негайно добитися повного перелому та закінчення негайно збору посівматеріалу та утворення фондів взаємодопомоги.

На основі рішення ЦК КП(б)У та областкому РПК пропонує партосередкам, уповноваженим РПК та головам сільрад з практичного боку проробити слідуюче:

1. На протязі 2-х днів перевірити наявність посівматеріалу по колгоспному сектору шляхом переважування та при обов'язковій присутності уповноважених РПК та секретарів партосередків, обов'язково включивши до посівматеріалу озимі культури, які негайне потрібно буде обміняти на ярі культури та розбронювати всі фонди, які були утворені колгоспами для громадського харчування, попередивши правління колгоспів, що фонди громадського харчування повинні утворюватися шляхом мобілізації таких серед колгоспів, а не за рахунок посівфонду. Одноразово налагодьте охорону приміщень з зерном, попередивши правління колгоспів, що за розбазарювання посівматеріалу такі будуть притягатися до судової відповідальності.

2. Партосередкам, уповноваженим РПК та головам сільрад на протязі 3-х днів подати відомості до райземвідділу про виконання мобілізації посівматеріалу окремо по кожному колгоспу, план виконання по культурах; зазначені збірки повинні бути стверджені головами колгоспів, сільрад та секретарями партосередків і уповноваженими РПК.

3. РПК уже неодноразово давав директиву партосередкам по справі виявлення зернохліба на глибинках, але така не виконана; пропонується не пізніше 20.03 надіслати такі відомості до РЗВ по акту та культурах та додати, чи увійшло це зерно по збірках сільради до посівматеріалу.

4. РПК має відомості, що значна частина сільського активу сама не звезла засівматеріалу, перевірте таких та проведіть роботу згідно попередньої директиви РПК.

5. Зверніть особливу увагу на збирання посівматеріалу з технічних культур як по колгоспному сектору, так і по одноосібному, забезпечивши повне виконання таких згідно планових завдань РЗВ.

РПК ще раз застерігає партосередки, уповноважених РПК та голів сільрад, що в сучасний момент глитай та його прибічники як ніколи проводять шалений опір в справі проведення підготовчої роботи до посівкампанії.

На місцях партосередки, уповноважені РПК не реагують на явні виступи глитаїв. Частина міліції проявляє певну бездіяльність по справі боротьби з глитаями та зі злісними зривщиками посівкампанії, особливо це має місце по Котельві. В цій частині РПК пропонує негайно реагувати на всі ці ганебні виступи та негайно віддавати до суду злочинців.

Секретар [райкому КП(б)У]     Перепелиця

ДАПО. - Ф.П-50. - Оп.1. - Спр.17. - Арк.5. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 168-169.

ДОКУМЕНТИ — 855

№ 15

Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Карлівському
райвиконкому про вжиття заходів у зв'язку з забороною
купівлі хліба селянами

20 березня 1932 р.

Члени артілі імені Будьонного - Пивовар, Сазоненко та Кравченко, що звернулися до ВУЦВКу зі скаргою на відібрання у них хліба, який вони купили у Бахмацькому районі, мають при собі довідки від артілі, про те, що вони купують хліб для власного споживання, інакше кажучи, що вони мають право купувати хліб.

Вважаємо, що такі довідки видавати не тільки не зручно, але вони підривають авторитет району.

Тому просимо Вас вжити заходів до припинення видачі таких довідок, а також врегулювати справу до постачання членів колгоспу хлібом.

Завідатель Приймальні
Голови ВУЦВКу                Баранов

Зав.канц.                Мамліна

ЦДАВО. - Ф.-1. - Оп.8. - Спр.110. - Арк.6. Оригінал.

 

№ 16

Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Глобинському
райвиконкому про вжиття заходів у зв'язку з голодом
у Глобинському районі

23 березня 1932 р.

Члени артілі ім. Будьонного, Велико-Кринківської с/р. звернулися зі скаргою до ВУЦВКу, де зазначають:

правління артілі ім. Будьонного не вживає жодних заходів до покращення умов колгоспників, а колгоспники знаходяться в такому стані - хліба вже давно не бачили, їдять полову та дохлих собак. Все це відбивається не лише фізично, але й тягне за собою впливи іншого порядку.

Надсилаючи заяву, просимо Вас у терміновому порядку перевірити її, вжити всіх заходів до

нормального існування колгоспників і керівників, з вини яких колгосп дійшов до такого стану, притягти до права.

Про наслідки просимо оповістити для доповіді тов. Петровському до 4-5 /IV 32 р.

Додаток: 2 арк.

Завідатель Приймальні
Голови ВУЦВКу              Баранов

Зав.канц.                 Мамліна

ЦДАВО. - Ф.-1. - Оп.8. - Спр.108. - Арк.35. Оригінал.

 

№ 17

Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Зіньківському
райвиконкому про вжиття заходів у зв'язку з голодом у
Зіньківському районі

17 квітня 1932 р.

Від колгоспників, колишнього Петровського одержано листа, де скаржаться на голод. Вони говорять - ціле літо працювали, а хлібом їх не забезпечено. «Голодуємо так, як ніколи селянство від стихії природи не голодувало».

Сіяти нічим, худоба гине за відсутністю фуража.

Надсилаючи заяву, просимо терміново її перевірити та вжити всіх заходів до забезпечення посівматеріалом. Про вжиті заходи повідомте.

Додаток: заява.

Завідатель Приймальні
Голови ВУЦВКу             Баранов

Зав.канц.                 Мамліна

ЦДАВО. - Ф.-1. - Оп.8. - Спр.108. - Арк.26. Оригінал.

ДОКУМЕНТИ — 856

№ 18

Довідка відділу агітації та масових кампаній
ЦК КП(б)У та зведення з листів, надісланих до
ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У, з питань хлібозаготівель
та голоду на Україні

28 квітня 1932 року

Секретарю ЦК КП(б)У
тов. Косіору

З 1 січня до 22 квітня безпосередньо до ЦК КП(б)У, а також надіслані від Секретаріату т. Сталіну разом 115 листів в справі перекручування по хлібозаготівлі, примусового усуспільнення худоби тощо.

Найбільша частина листів припадає на квітень місяць - 64.

Частину цих листів агітмасовий відділ ЦК КП(б)У направив для перевірки до обкомів і райкомів, а по окремих відряджено товаришів для перевірки на місці.

Характерні моменти з листів, що надійшли в квітні місяці, наводимо у зведенні, що Вам його при цьому надсилаю.

Зав. агітмасовим відділом Сірко

Додаток

Зведення з листів, що надіслані до ЦК ВКП(б)
т.Сталіну й ЦК КП(б)У

«Шановний т. Сталін, чи є закон Радянської влади, щоб селянство сиділо голодне, так як ми, колгоспники, не маємо уже з 1 січня 1932 р. в своєму колгоспі ні фунта хліба. Тепер не тільки Горби, а взяти треба Глобинський і Семенівський райони, де поголовний голод серед народу. Ми, колгоспники, і вирішили спитати - що буде далі?

Постає питання. Як ми можемо будувати соціалістичне будівництво народного господарства, коли ми приречені на голодну смерть, бо ще до врожаю 4 місяці; питаємо, за що ми бились на фронтах? За те, щоб сидіти голодними, щоб бачити, як вмирають діти в корчах з голоду?»

(Лист т. Сталіну з Глобинського району
на Кременчуччині, село Горби, від
колгоспників, без підпису)...

«Колгоспники, які працювали і заробили багато трудоднів, зараз голодують і нема чого їсти; наприклад, у моїх батьків було 805 трудоднів та заробили хліба зі своєю сім'єю по 105 пудів, а одержали з колгоспу грошей та 46 пудів хліба, а решту хліба вивезли в план хлібозаготівлі. Грошей так само чомусь не дають, і, таким чином, ми залишились голодні, а є колгоспники, [які] хлібозаготівлю не виконали, а хліб з колгоспу одержали увесь, який заробили, і зараз його закопали в землю. Т.Сталін, сьогодні я прийшов із школи і, наївшись гарячої полови та огірків, мене заставило охарактеризувати стан свого життя та й моєї родини і взагалі всіх колгоспників. Дуже погана у нас справа з загальним початковим навчанням, бо учні відвідують школу тільки на 10,0%, це тому, що нічого їсти».

(Лист т.Сталіну від І.П.Давиденко,
Полтавщина, Новосанжарський район...,
хутір Давидівка)...

Відділ агітації та масових кампаній ЦК КП(б)У

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990. - С.151-160;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 170-171.

 

№ 19

Розпорядження ВУЦВКу про неприпустимість використання
посівматеріалу для харчування голодуючих колгоспників і
негайну допомогу хлібом артілі ім.Шевченка на Харківщині

13 травня 1932 р.

До Харківського Оргоблкомітету
Копія: Новосанжарському РВКу

Гр. Штепа, голова Писарівськоїс/гартілі ім. Шевченка, звернувся до ВУЦВКу допомогти одержати посівматеріал для артілі. З розмови з ним виявилось: ранні культури артіль вже засіяла, посівматеріалом пізніх культур вонатакож забезпечена, але їй бракує хліба на харчування. Місцеві органи влади, аби скоріше одержати хліб для артілі, приховують дійсний стан та потреби артілі й видають довідки, що артіль потребує не хліб на харчування, а посівматеріал. На таке ставлення органів місцевої влади треба негайно реагувати, налагодивши постачання артілі хлібом в організованому порядку, чим припинити поїздки уповноважених колгоспів до центру, що останній час набуває масового характеру. В даному разі треба також звернути увагу на заяву голови колгоспу, що вони голодують - було 15 випадків голодної смерті, що при молочній фермі є 77

ДОКУМЕНТИ — 857

корів, дійних - 24, і вони абсолютно не користуються молоком (крім годування телят), не дивлячись на такий економічний стан артілі. Просимо терміново врегулювати подібні справи на місці, давши їм належних вказівок. Про вжиті заходи сповістити для доповіді тов. Петровському протягом декади.

Зав. приймальної голови ВУЦВКу      Баранов

Зав. канц.      Мамліна

ЦДАВО. - Ф.-1. - Оп.8. - Спр.108. - Арк.16. Відпуск.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів, - К., 1992. -С.465;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 171.

 

№ 20

З висновків партійної комісії Лубенського райкому КП
із виявлення та виправлення перекручень у районі у час
хлібозаготівлі та посівної кампанії

17 травня 1932 р.

...Комісія приступила до роботи 13 травня, намітивши в першу чергу для роботи чотири сільради: Калайденську, Клепачівську, Новаківську та Тарандинцівську, де і виявлено:

1. Перекручення партійної лінії, «лівих» заскоків в трьох сільрадах: Калайденці, Новаки та Тарандинці.

2. Ці перекручення виявились в слідуючому: загальні обшуки хліба як по одноосібному, так і по колгоспному секторах, штрафи, ліквідація частини бідняцько-середняцьких господарств, виключення з колгоспів, неоформления описів на продажу майна, чим дискредитована була політика штрафів та [інших] адміністративних заходів на селі; повальне вилучення корів і, нарешті, разом з продажею майна відбирання живого і мертвого реманенту та відчудження землі. Нарешті, грубе, брутальне поводження як уповноваженими, так і бригад з колгоспниками та бідняцько-середняцькими групами одноосібників.

В розрізі сільрад, обслідуваних комісією, виявлено: 1. Калайденці: а) проданих за час хлібозаготівлі та посівкампанії 37 господарств, з яких 24 господарства цілком ліквідовано. Розглянувши соціально-маєтковий стан цих господарств як до революції, так і на час ліквідації, комісія ухвалила повернути хати з надвірними будівлями 17 господарствам...

б) перевіривши опис і торгові листи, комісія знайшла ряд хиб (в торгових листах немає розписок покупців майна).

По лінії РВК перевірити остаточно справу з продажем майна;

в) у число ліквідованих господарств попала червоноармійська бідняцька сім'я (Мисник Ларіон Федотович), якому негайно повернути все майно;

г) гроші за ліквідоване за борги і ін. поступали на рахунок сільради, а не на рахунок ліквідованого. Про цей факт довести до відому РВК;

д) виявлена нереальна оцінка майна, що привело до розбазарювання та дискредитації політики штрафів. Приклад: господарство червоноармійця Мисника Радіона ліквідовано повністю за 124 крб. 35 коп., але ж від продажу лише поступило 60 коп. Справу про це передати до слідчих органів;

є) штрафували за нездачу до громадської комори посівматеріалу, але ж такі випадки не носили масового характеру (оштрафовано лише 8 господарств на суму 147 крб.).

Комісія вважає ці штрафи за незаконні і запропонувала повернути згідно списку оштрафованих. По відношенню до уповноважених РПК - членів партії, що припустили «лівацькі» [відхилення] (тт.Сербіна та Молоткова), справу передати до КК КП(б)У.

2. Клепачі: В процесі хлібозаготівель припускались перекручення, але ж під час виїзду цілого ряду товаришів (Плавкого, Осіновського) такі перекручення виправлені. Справу про Клепачі [вважати] закінченою.

3. Новаки: Продано повністю 20 господарств, частково продані господарства в масовому порядку, що виявити немає ніякої змоги.

Характерною ознакою перекручень по Новаках слід відмітити, окрім обшуків, [брутальне ставлення] бригад, руйнації [печей], биття вікон, ще й привласнення майна, облігацій і особливо в примусовому ладі вилучення по селу біля 40 корів 24 грудня, в «день заготівлі м'яса». В цей день були забрані по селу корови і відведені на пункт, обмінявши такі в селі на гірші корови, не рахуючись ні з якими [настановами] партії та уряду, без всякої масової роботи, без належної підготовки. Корови, взяті не лише у заможньої групи села, а і в бідняцько-середняцької групи, червоноармійської сім'ї і двох робітників [сукняної та повстяної] фабрик. Висновок комісії:

а) повернути хати...;

б) повернути незаконно взяті корови у бідняків, червоноармійських [сімей] та робітників;

в) відремонтувати за рахунок сільради зруйновані печі та вікна в бідняцько-середняцьких господарствах;

г) передати до слідчих органів справу про крадіжку облігацій в окремих громадян, що після вилучення ніде не заприходувані;

д) притягти до партвідповідальності всіх уповноважених РПК по Новаки, що перекрутили лінію

ДОКУМЕНТИ — 858

партії в процесі роботи (Літовко, Старосвіт, Павленко та ін.);

обслідувати сільраду, особливо в галузі фінансовій.

4. Тарандинці: Ця сільрада [є] винятковою в ряді сільрад [обстежених] комісією.

Виявлено:

а) 72 господарства зовсім ліквідовані за час хлібозаготівлі, а 83 господарства - частково, але ж ця «частковість» полягає в тому, що у цих господарствах залишено лише хати. Всього лічиться по сільраді 220 одноосібних господарств;

б) у ліквідованих господарствах відчуджена земля з озимими посівами і передана до радгоспу та колгоспу;

в) [у] 73 описі (не всі) є лише 57 торговельних листів на суму 12639 крб., а зібрано грошей по всіх листах 10751 крб. Решта торговельних листів, описів та грошей за майно невідомо де;

г) [зачеплені] червоноармійські сім'ї (Сидоренко, Довбиш і інші);

д) з колгоспу виключено до 30 [сімей] при пасивному голосуванні і без достатньої [аргументації], а лише під [тиском] з боку уповноваженого РПК т.Лукіната ін.;

є) безпланове розбазарювання продуктів харчування (м'ясо, сало, картопля, борошно) так званою «столовкою», де харчувалось весь час 60 чоловік безкоштовно;

є) практикувалось преміювання за [розкуркулення];

ж) неприпустимо брутальне [ставлення] до колгоспників, бідняків та середняків з боку уповноваженого Безрученка.

На підставі цього комісія ухвалила повернути хати з будівлями та всією землею і озимими посівами, живим і мертвим реманентом 33 господарствам...

2. Повернути частково ліквідовані озимі посіви.

3. По лінії РВК провести детальне обстеження роботи сільради на предмет виявлення всіх шкідливих явищ в роботі сільрад.

4. В першу чергу [відновити] господарства червоноармійських сімей.

5. Доручити слідчим органам провести слідство по перекрученню лінії партії по сільраді та притягти до відповідальності винних в цьому.

6. Упоноважених РПК тт.Лукіна, Безрученка, Писаренка, Рудова передати до РКК на предмет притягнення до партвідповідальності за [допущені] «ліві» [відхилення] в роботі.

7 РВК, земвідділу та колгосп [спілці] звернути негайно особливу увагу щодо забезпечення села необхідним посівматеріалом та тягловою силою, бо в наявності є більш 500 га зовсім не зайнятої землі, абсолютно незначна площа засіву одноосібної площі (засіяно 24 га з 350), майже повна загибель озимої пшениці та зовсім незадовільний стан з тягловою силою в колгоспі.

Комісія      Підписи

ДАПО. - Ф.П-44. - Оп.1. - Спр.З. - Арк.100-100 зв. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 172-175.

 

№ 21

Телеграма ЦК КП(б)У Харківському обкому партії
про надання продовольчої допомоги окремим районам області

21 травня 1932 р.

Харків облбюро
Терехову

Повідомляється постанова ЦК 21 травня: Вважати за потрібне надати допомогу в першу чергу таким районам, що перебувають в найбільш тяжкому стані: по Харківській області 8 районам: Оболонському, Семенівському, Куп'янському, Золочівському, Липецькому, Миропільському, Чорнухинському, Старосалтівському.

Відпустити для організації громадського харчування колгоспників в районах і селах, що найбільш потребують допомоги по Харківській області, 250 т проса та 3 вагони тюльки.

Зобов'язати обкоми всю допомогу, що буде надаватись для районів, що перебувають в найбільш важкому стані, розподіляти: 80% визначеним за списком та 20% селам і колгоспам інших районів, що потребують на допомогу.

Секретар ЦК КП(б)У      С.Косіор

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990. - С.173;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 175.

ДОКУМЕНТИ — 859

№ 22

Лист Голови Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Г. І. Петровського до В. М. Молотова та Й. В. Сталіна
про сільське господарство України

10 червня 1932 р.

Совершенно секретно.

В работе по посевной кампании в районах Прилукском, Лохвицком, Варвинском, Чернухинском, Пирятинском и Мало-Девицком я стал, так сказать, лицом к селу, но это, конечно, не значит, что до этого времени мы, украинские коммунисты, не знали, что у нас делается на селе (хотя нас теперь и обвиняют в оторванности от деревни). Мы знали, что в хлебозаготовках у нас будет суровый нажим и горшки будут биты. По-моему, взявшись выполнить 510 млн. пудов хлебозаготовки на Украине, ЦК КП(б)У виноват в том, что он без возражения это сделал, подчиняясь повелительной необходимости сохранить взятые нами темпы социалистического строительства, а также учитывая напряженное состояние международного положения. В этом смысле я понимал необходимость выполнения директивы ЦК ВКП(б) о хлебозаготовках, которая и была принята нами к неуклонному исполнению.

Однако мы знали, что выполнение хлебозаготовок на Украине будет нелегкое, но то, что я теперь увидел на селе, говорит за то, что в этом деле сильно переборщили у нас, перестарались. Я был во многих селах этих районов и везде видел, что порядочная часть села охвачена голодом. Немного, но есть и опухшие от голода, главным образом, бедняки и даже середняки. Употребляют такие суррогаты, что дальше некуда, да и суррогатов этих подчас нет. На больших собраниях по селам меня, конечно, ругают почем зря, бабы плачут, а бывает и мужики. Иногда критика создавшегося положения заходит очень глубоко и широко - зачем создали искусственный голод, ведь у нас был урожай; зачем посевматериал забирали - этого не было даже при старом режиме; почему украинцам нужно при тяжелых условиях ехать за хлебом в нехлебные края, а не привозят хлеб сюда и т. д.

Трудно при таких условиях давать объяснения. Ругаешь, конечно, тех, кто наделал перегибы, но в общем вертишься, как карась на сковородке. На отчаянный крик о помощи посевматериалом и хлебом для продовольствия я относительно посевматериала кое-что обещал, заставляю крестьян выискивать семена у себя на местах, а насчет продовольственной помощи хлебом я не могу ничего обещать или обещаешь мало. Сейчас на почве голода по селам развиваются массовые кражи, главным образом птицы - крадут кур, уток, забирают остатки картофеля, режут ночью телят и коров и съедают их.

Сейчас мужики сеют просо и гречиху. Для проса дни посева кончаются, а для гречки еще нет и ее ждут от нас крестьяне. Против овса мужики везде возражали, потому что считали труд для этого дела пропащим, так как овес в этой местности не вызреет, даже травы хорошей с него трудно будет получить. В этих районах против прошлогодней площади будет недосев. До нового хлеба еще месяц или полтора. Значит, голод будет усиливаться. Поэтому я прямо ставлю перед Вами вопрос - нельзя ли оказать помощь украинской деревне в размере двух или, в крайнем случае, полутора миллионов пудов хлеба. Если эту помощь можно оказать, то партия имела бы за собой не только бедняков, но и всех середняков против наших классовых врагов и, без сомнения, коллективизация укрепилась бы. Помощь нужно оказать еще и потому, что от голода крестьяне будут снимать недозревший хлеб и его много может зря погибнуть. Особенно тяжелое положение интеллигенции на селе.

На почве суровой хлебозаготовки уйма искривлений на селе, грубость, безобразия, особенно в отношении единоличников, середняков. Тут нужно много поработать, чтобы выправить их, а главное - чтобы такие моменты не повторялись.

Относительно посевов и всходов. Так как посевной материал почти повсеместно забирался в хлебозаготовку, то засев производился часто недоброкачественным материалом и всходы по этим районам хотя и хорошие, поля без бурьянов, но хлеба редкие. По-видимому, и высев был по уменьшенной норме. К тому же в некоторых случаях колос озимых короткий, тощий и имеет мало зерен. Бросается в глаза много незасеянной земли. Крестьяне говорят мне - пойди, посмотри кругом села, - разве можно допускать так много незасеянной площади. На этом основании и по другим мотивам многие крестьяне говорят, что новые хлебозаготовки будут еще тяжелее для села, чем прошлогодние. И это, пожалуй, верно. На хлебозаготовках я не был, но на посеве был в начале марта в Одесской области и в Молдавии, и там я не видел ни одного района (в Роздельнянском я не был), чтобы хлебофуражный баланс не был очень напряженным. К чему хлебозаготовки привели Молдавию - Вам известно.

Коллективизация широко охватила крестьянские массы, но как организации - колхозы еще слабые. Зато, хотя и грубый, но выработался прочный колхозный актив на селе, который будет драться за колхозы не на живот, а на смерть.

Колхозы и парторганизации на селе переживают сейчас из-за голода особые трудности в борьбе с кулачеством, так как кулак оживился, распоясывается вовсю и на собраниях группы рас-

ДОКУМЕНТИ — 860

кулаченных и их родственники затевают волынки, выступают против политики партии и советской власти, ругаются, тычут искривлениями. Середняк колеблется, частью присоединяется к ним, бедняк голодный молчит. Кроме того, у колхозников создается ограниченная корпоративность. Они ради колхозных интересов нажимают на середняка по всем линиям, как по налоговой, так и по разным обязательствам и сильно перегибают. Кроме того, отталкивают, оттесняют его от хозяйствования вообще и в отношении хозяйственной инициативы в частности.

В кооперативных лавках на селе товаров очень мало, [они] очень и очень дороги. Съестных продуктов нет. Будучи в селах, я не мог купить даже хлеба, а сахара, селедок, тарани, каких-нибудь конфет и в помине нет.

Из-за общего голода, как Вам известно, на станцию Дно ЦЧО [Центрально-Чорноземна область РСФСР. - ред.], в Белоруссию и на Северный Кавказ стихийно двинулось село. Иногда две трети мужиков покидают село и едут за хлебом, ибо на ст. Дно хлеб 30-40 руб. за пуд, а тут 100-140 р. пуд. Конечно, на станциях, на транспорте творится ералаш. На этой почве развивается и спекуляция. Дальше такое положение терпеть нельзя. Я предложил повести агитацию за организованные по-

ездки за хлебом через кооперацию и колхозы, но тут дня 2-3 тому назад появилось от НКПС. чуть ли не запрещение поездок за хлебом. Не дают билетов крестьянам или дают в очень ограниченном количестве. Мне уже мужики ставили вопрос - почему запрещают поездки за хлебом. А кулаку и это дело на руку. Каждый такой факт используется против партии, против колхозов. За последнее время усилились антиколхозные настроения. В некоторых местах выходят из колхозов, разбирают лошадей и другое имущество.

Я это письмо написал в Прилуках. В Харькове я никого не застал и без тов. Косиора и других членов Политбюро посылаю Вам его. В конце еще раз прошу рассмотреть все способы и средства, чтобы оказать срочную продовольственную помощь украинскому селу хлебом и дать как можно скорее гречки на посев, чтобы перекрыть незасеянное.

(Г. Петровский)

Опубліковано: Командири великого голоду: поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ. 1932-1933 рр. За ред. В. Васильева, Ю. Шаповала. - Київ: Генеза, 2001. - С. 212-215;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 209-212.

 

№ 23

Постанова об'єднаного закритого засідання бюро
Полтавського міськкому КП(б)У та міської контрольної
партійної комісії про виступ члена ВКП(б) Полтавця
із заявою про голод, гноблення селян і робітників в УСРР

11 червня 1932 р.

Обговоривши інформацію парткомісії (тт. Рогаль, Греков, Агранович) про характер і обставини антипартийного і антирадянського виступу на зачинених зборах Партосередку Інституту Технології М'яса члена партії з 1929 р. ПОЛТАВЦЯ при обговоренні закритого листа Обкому від 16/\/-1932 р. та пояснення самого Полтавця, Об'єднане засідання Бюро МПК і Президії МКК констатує:

1. Виступ ПОЛТАВЦЯ, який містив у собі твердження:

а) «В перекрученні лінії партії під час хлібозаготівлі винен центр і його представники», «приїздив у Полтаву якийсь Демченко [Демченко М. (1896-1937), у 1932 р. - 1-й секретар Київського обкому КП(б)У. - ред.], стукав кулаком об стіл і заставляв виконувати плян хлібозаготівлі, а обвинувачують низи»

б) «В Росії соціялізм побудували, а на Україні -голод»

в) «В Ленінграді і в Москві не тільки люди їдять білий хліб, а навіть коней годують білим хлібом, а на Україні і в Полтаві голод»

г) «Селянство все проти соціялізму»

д) «Робітників викидають з фабрик і не дають хліба»

є) «Коли до революції село було мачухою селянам, то й тепер селяни біжать з села»

є проявом куркульської української націонал-шовіністичної провокаційної вилазки проти партії і її центральних і місцевих органів, нечуваним наклепом на генеральну лінію партії, на успішне будівництво соціялізму. Обурливий антипартійний і антирадянський виступ Полтавця відбиває собою опір розгромленого і в основному ліквідованого на основі суцільної колективізації, але ще не цілком добитого, оскаженілого українського куркуля. З такими твердженнями нема чого дискутувати, а проти них треба найрішучіше боротися.

2. Відмітити, що з боку Президії зборів і особливо голови зборів студента, члена партії з 1927 р. (робітника) ВОСКОБОЙНІКОВА було проявлено примиренство до цього обурливого виступу агента глитая і не було мобілізовано партзборів для рішучої відсічі клясово-ворожого виступу.

ДОКУМЕНТИ — 861

Притуплення партійної пильности і класової чуйности з боку Президії та голови зборів ВОСКОБОЙНІКОВА, присутніх на зборах членів Бюра Партколективу і секретарів курсових осередків, що не виступили для негайної відсічі агентові куркуля ПОЛТАВЦЮ - призвели до того, що на деякий час окремі партійці підтримували виступ ПОЛТАВЦЯ і навіть не давали говорити на зборах Директору Інституту т. СЕРЕДЕНКУ, що виступив на захист генеральної лінії партії і оцінив виступ Полтавця, як клясово-ворожий і куркульський; ще й більш від того, навіть намагалися поставити на голосування зборів пропозиції про винесення догани директору за «зажим самокритики».

3. Визнати, що Бюро Партколективу припустило опортуністичну помилку, віднеслось до виступу ПОЛТАВЦЯ по примиренському, не зуміло зі всією більшовицькою послідовністю правильно оцінити його, як виступ агента клясового ворога, обмежилось лише суворою доганою з попередженням і лише на другому засіданні винесло постанову про виключення з лав партії ПОЛТАВЦЯ, а також нерішуче реагувало на примиренство Президії і голови зборів ВОСКОБОЙНІКОВА до виступу ПОЛТАВЦЯ, обмежившись лише зауваженням йому, а на других зборах - доганою.

Виходячи з цього Бюро МПК та Президія МКК ухвалюють: 1. ПОЛТАВЦЯ - члена партії з 1929 р., селянина середняка, як агента глитая, З ЛАВ ПАРТІЇ ВИКЛЮЧИТИ І З УЧОБИ В ІНСТИТУТІ ЗНЯТИ.

Доручити Партколегії найтерміновішим порядком розглянути справу решти співучасників, що зв'язані з ПОЛТАВЦЕМ.

2. Тов. ВОСКОБОЙНІКОВ - за примиренство, притуплення партійної пильности, дезорганізацію партзборів та невміння мобілізувати партзбори на рішучу відсіч клясово-ворожій вилазці Полтавця -заслуговує на виключення з лав партії, але беручи до уваги його щире визнання своєї помилки, що він робітник, перший раз притягається до парткари і його обіцянку по більшовицькому виправити припущені грубі політичні помилки - в партії залишити, оголосивши тов. ВОСКОБОЙНІКОВУ СУВОРУ ДОГАНУ З ПОПЕРЕДЖЕННЯМ, із забороною протягом 2-х років обіймати відповідальні партійні посади.

3. За притуплення клясової боєздатности і партійної пильности (3 члена Бюро П/К і секретарі П/О не виступили на партзборах проти ПОЛТАВЦЯ), за примиренське опортуністичне рішення, що залишило ПОЛТАВЦЯ в лавах партії і лише обмежилось винесенням йому суворої догани з попередженням та за невміння поставити цю справу на принципову політичну більшовицьку височінь - Бюро П/К РОЗПУСТИТИ.

4. Скласти Оргбюро для глибокого вивчення роботи парторганізації Інститута, виявлення і викорінення ґрунту серед студентів і зв'язків з ПОЛТАВЦЕМ та розгорнення партійно-масової роботи і підготовки до виборів Бюро. Доручити Оргінстру -тов. Антоновському протягом доби намітити склад Оргбюро і представити на затвердження секретаріяту.

5. Вважати за потрібне негайно піднести всю політвиховну роботу в Інстітуті і зокрема соцекономічні кафедри, розгорнути широку агітмасову роботу серед студенства і викладачів, широко проробивши політичні уроки справи ПОЛТАВЦЯ.

6. Доручити Культпросу МПК розробити міроприємства для спеціяльного поглибленого вивчення по всіх ВИШ'ах та учбових закладах м. Полтави останніх рішень ЦК ВКП(б) про хлібозаготівлю, м'ясозаготівлю, радянську колгоспну торгівлю та особливо ґрунтовне вивчення нацполітики партії.

7. Ставлячи цю справу на високий партійний політично-принциповий щабель, провести на всіх парт і КСМ осередках Полтавської організації глибоку проробку політичних уроків цієї справи, особливо зараз під час перевиборчої кампанії парторганів, мобілізуючи парторганізації і КСМ на ще більш рішучу боротьбу проти правого опортунізму, як головні небезпеки нинішнього етапу проти «лівих» закрутів, проти контрреволюційної контрабанди троцькізма та нацдемівщини, гнилого лібералізму, проти всяких клясових ворогів, проти великодержавного шовінізму - головної небезпеки, місцевого націонал-шовінізму та проти примиренства до них, мобілізуючи парторганізацію і Комсомол на ще ширше розгорнення більшовицької критики й самокритики на захист політики і генеральної лінії партії, на ще більше скупчення позапартійної маси робітників, колгоспників, трудящих одноосібників, бідняків і середняків і трудової інтелігенції навкруги Ленінської Комуністичної Партії, її рішень, гасел і завдань прискореного соціялістичного будівництва, підвищення темпів і якости на забезпечення повної реалізації народньо-господарських плянів 4-го року п'ятирічки, на нове виробниче піднесення мас та створення умов для успішного здійснення другої п'ятирічки - п'ятирічки побудови безклясового соціялістичного суспільства.

8. Для роз'яснення цієї постанови на партзбори командирувати І. РОГАЛЯ.

Секретар МПК      Малій

Голова КК      Куляшов

Згідно: Керсправами МПК      (Штепенко)

ДАПО. - Ф. П-12. -Оп. 1. - Спр. 20. - Арк. 1-3.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 217-220.

ДОКУМЕНТИ — 862

№ 24

Розпорядження приймальної голови ВУЦВКу Чорнухинському
райвиконкому про перевірку заяви одноосібника М.Т.Гаркуші
про незаконну реквізицію його майна сільрадою

16 червня 1932 р.

До Чорнухинського РВК

Громадянин Гаркуша Марко Трохимович, одноосібник, землі має 5 га, їд[ців] - 8, син працює на ХТЗ, заніс голові ВУЦВКу тов. Петровському таку скаргу. Всі завдання та податки виконав повністю, а [з] початку травня сільрада відібрала у нього, як у куркуля, все майно, хатні речі, печений хліб, навіть портрети з стіни, говорячи: «Хай тепер Гаркуша господарює, коли не хотів йти до колгоспу». Надсилаючи заяву, просимо негайно перевірити скаргу й, коли ствердяться факти, виправити помилку, а винних притягти до відповідальності. Про наслідки повідомити до 28.VI.32 р...

Зав. приймальні голови ВУЦВКу      Баранов

Завканц.      Мамліна

ЦДАВО. -Ф.-1. - Оп.8. - Спр.117. - Арк.27. Відпуск.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів. - К., 1992. -С.477;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997 - С. 176.

 

№ 25

Доповідна записка Харківського обкому партії ЦК КП(б)У
про надзвичайно напружене продовольче становище
в окремих районах області

Червень 1932 р.

Проверенные данные непосредственно руководящих работников области по отдельным районам и колхозам, а также многочисленные материалы, поступившие особенно за последнее время от РПК, уполномоченных облпарткома и сводки по линии Харьковского областного управления ГПУ, свидетельствуют о чрезвычайно напряженном продовольственном положении отдельных районов области, в особенности по колхозному сектору.

Для характеристики тяжелого продовольственного состояния районов и колхозов можно привести следующие данные:

1. Семеновский район: В Герасимовском селе колхозники не имеют хлеба, на почве голодовки колхозников есть случаи опухания, и в особенности среди детей.

Села Буромка, Саранчавка, Гриньки, Кривая Руда, Устиновка, Веремеевка, Тройняки, Очеретоватое, В.Подол, Чернышенское, Михайловка, Хрущовата, Шелевская, Куликовская, Коржинская, в большинстве колхозов этих сельсоветов как хлеба, так и других продовольственных продуктов для организации общественного питания не имеется, что в ряде колхозов вызывает массовые невыходы колхозников на работу, нападения на пункты заготзерна, выкопку маточников и картофеля, а также массовый выезд колхозников на заработки за хлебом в другие области республики. (Политсводки райпарткома, уполномоченного обкома и материал ГПУ).

2. Кобелякский район. Этот район еще в большей степени, нежели Семеновский находится в тяжелом продовольственном затруднении. Например, в селах Сухая Маячка, Бродщина, Красное и др. отмечено до 60 случаев смертности на почве голода и систематического недоедания.

Колхозники и индивидуальники в большинстве сел этого района - Василевка, Чорбовка и Сухиновка питаются всевозможными суррогатами (цвет с акации, камыш, осока и т.д.) и есть случаи употребления в пищу мяса павших лошадей. (Политсводка РПК, уполномоченного обкома и материал ГПУ).

3. Чутовский район. В с.Дубровая лежит опухших от голода 36 семейств, за последнее время было два смертных случая. Факты особо тяжелого продовольственного состояния в этом районе имеют место в селах Рублевка, Постельки, Войновка и Искровка. На этой почве отмечены массовые отказы колхозников от выхода на работу. В селах Писковцы, Богдары, Пилевцы, Дельцы, Володарка на почве голода усиливается волыночное настроение. (Сводки ГПУ).

4. Глобинский район. В ряде сел на почве голода есть случаи заболевания и смерти. В с.Федоровка с начала посевной кампании умерло до 80 человек. В мае - 36 человек. Большинство семей этого села лежат опухшими. В с. Горбы умерло 11 человек от голодовки, в с.Глобино - 2 человека иве. Борисы опухших от недоедания - 91 человек (все бедняки). В этом же селе были случаи смерти от голода (колхозник Гнида Прохор умер на дороге). (Сводки ГПУ).

ДОКУМЕНТИ — 863

5. Нехворощанский район. В ряде сел на почве голода имеются массовые случаи употребления в пищу различных суррогатов: кочанов капусты, сердцевины стебля подсолнуха, макухи, что приводит к массовым заболеваниям. В с. Нехвороща 15 семей колхозников лежит опухшими от голода. В с.Шедиево лежит больных от недоедания 25 человек, из них у колхозника Шпака вся семья из 6 человек. Такое же положение и в [селах] Михайловка, Шевченки и др. (Материал ГПУ и политсводки РПК).

6. Оржицкий район. В большинстве [колхозов] района отсутствует хлеб. Еще в начале сева колхозники питались до 25% суррогатами, есть случаи опухания в таких селах: Круподеренцы - 40 человек, Лукомье - 30 человек, Яблунево - 30, Оржицы - 27, Перервенцы - 6 человек. Колхозы не в состоянии обеспечить общественным питанием всех работающих колхозников, что приводит к чрезмерно низкому проценту выхода на работу. (Материал ГПУ, политсводки РПК).

Кроме перечисленных районов с яркой характеристикой случаев голода в отдельных сельсоветах и колхозах из общего числа 82 района области аналогичные случаи в большей или меньшей степени голода установлены в таких районах (не перечисляя конкретных фактов):

...В.Багачанский - 9..., Оболонский - 11, Карловский - 8..., Н.-Санжарский - 3..., Лубенский - 4..., Чернухинский - 13, Лохвицкий - 15..., Пирятинский..., Решетиловский - 6, Гадячский... - 4..., Зеньковский - 4...

Тяжелое продовольственное состояние отдельных районов области. При напряженном периоде полевых работ (прополка технических и просапных культур, сеноуборка, паровая кампания и подготовка к уборке зерновых) является прямой угрозой срыва этих работ, являющихся решающим в деле повышения урожайности и получения повышенного валового сбора сельскохозяйственной продукции.

В ряде колхозов наблюдается большой невыход на работу и в отдельных колхозах невыход доходит до 50-60%, учащаются также массовые выезды колхозников и единоличников за хлебом и поиски работы в другие республики (ЦЧО. Крым и Северный Кавказ).

Обострение с продовольствием в отдельных колхозах за последнее время увеличило число волынок, приводящих к нападению на колхозные амбары, винокуренные заводы, склады заготзерно с целью разбора имеющегося наличия зерновых культур (Чернухинский, В.Багачанский и Оболонский).

В ряде районов за последнее время среди колхозников идут усиленные разговоры по самовольной и досрочной косовице несозревшей озимины для продовольствия.

Усилились тенденции самовольного разбора лошадей колхозниками у колхозов и массовые подачи заявлений как единолично, а в большинстве группами о выходе из колхоза, главным образом, по мотивам отсутствия продовольствия, а также и тенденции получить обратно лошадей, раздел посевов и проч. скот. Напр., в районах Буринском подано 119 заявлений о выходе, Красноградском -57, Роменском - 82, Лиманском - 85, Лубенском - 6, Чернухинском - 61, Градижском - 129 и т.д.

Отпущенная продовольственная помощь для Харьковской области на период весеннего сева ввиду ее незначительности не могла обеспечить минимальные потребности области полностью.

Последние 2-3 дня обком осаждают массовые требования продовольственной помощи, районы сигнализируют о массовых случаях отказа выхода на работу по прополке пропашных культур. Исходя из этого, обком просит ЦК КП(б)У:

I. Немедленно поставить вопрос перед ЦК ВКП(б) о продовольственной помощи как путем отпуска продовольствия, а также предоставить права потребкооперации Харьковской области закупать хлеб и продукты на территории ЦЧО и Северного Кавказа.

II. Отпустить хлеба и рыбы для продовольственной помощи колхозам буряковых районов, приравняв Харьковскую область к Винницкой и Киевской областям.

III. Воздействовать на соответствующие органы об ускорении отгрузки для области, занаряженной согласно решениям ЦК КП(б)У 48 тыс. пудов кукурузы из Новороссийска и Одессы.

IV. Обком считает необходимым через Совнарком издать специальные указания о привлечении к строжайшей ответственности лиц, виновных в самовольной косовице недозревающих хлебов.

Секретарь облпарткома      Терехов

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990. - С. 190-193;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 176-179.

ДОКУМЕНТИ — 864

№ 26

Лист членів об'єднаного колгоспу с. Абрамівка
Нехворощанського району на Харківщині до газети
«Радянське село» про негативні наслідки командно-
адміністративних методів колгоспного будівництва

12 липня 1932 р.

«Нехворощанські закрутники розвалили кращу артіль». «Колгоспники не почувають себе господарями артілі». Дуже влучно газета «Радянське село» вдарила по перекручуваннях статтею «Послідовно виправити перекручування лінії партії» (16 червня, № 889) та іншими статтями. У цій статті писалося, що в багатьох колгоспах не перевиховують колгоспників, а адмініструють над ними. Це саме є і у нас. Колгоспники не почувають себе господарями колгоспу. Що задумала сільрада та райколгоспспілка, те й роблять. Було у Абрамівській сільраді (Нехворощанського району) З колгоспи. Райколгоспспілка надумала зміцнювати колгоспи, зливаючи їх. Із трьох зробили один. Що ж вийшло? Один колгосп був добрий, міцний, добре господарював, добре дбав за колгоспне добро, давав велику товарну продукцію, мав 380 маток на свинофермі, цілком виконав план хлібозаготівель, а тепер і його досягнення понівечив «єдиний на всю сільраду колгосп». Із 380 свиней лишилося тільки 70 штук, нелади в організації праці. Невеликі колгоспи бачили, що і де, як у них робилося, знали управи неперечот кожного колгоспника, як, де і що він робить, а тепер управа «великого» колгоспу відірвана від мас, невправка їй, активу не готує, колгоспників до керування не залучає. Колгоспники були проти об'єднання колгоспів. Керівники колгосп-спілки та партосередку не послухали їх.

Чуємо, що роблять перекручення, а станеш проти нього виступати, тебе роблять ледве не ворогом колгоспу. Почали опускатися руки й у найвідданіших справі активістів. Дійшло до того, що колгоспники колишньої артілі ім. 8 Березня почали не виходити на роботу. Партосередок викинув з лав партії навіть батрачок за те, що вони не приставали до перекручення, що вони не хотіли командувати колгоспниками. Управа великого колгоспу нічого своєчасно не робить. Так було з посівом. Так не готується досі і до жнив.

І досі нічого не робиться, щоб виконувати постанову ЦК про те, щоб у кожного колгоспника була своя корова і дрібна худоба, щоб підвищити прибутки колгоспників. Всі роки були у нас дітясла, а тепер, як став великий колгосп, і ясел не стало. Голова артілі каже, що постанову ЦК проти примусового усуспільнення корів видано тільки на 2-3 місяці.

Частина активу, що добре знала село і колгоспників, роз'їхалася. Голову колгоспу нам призначили. Вже ж, мабуть, місяців 4 не було ніяких зборів.

Всі отакі порядки призвели наші колгоспи до великих втрат, можуть призвести ще до більших, якщо райпартком негайно не виправить припущених перегинів. Цього і досі не зроблено, незважаючи на цілу низку вказівок партії.

Виправивши перекручення, треба всю увагу віддати жнивам. Хліб маємо зібрати до жодного колоска. Для цього треба негайно показати колгоспникам правдиву колгоспну стежку. Закликати до порядку тих, що розвалюють колгосп.

с. Абрамівка Нехворощанського району
Члени колгоспу

Радянське село. - 1932. - 12 липня.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів. - К., 1992. -С.485-486;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 179-181.

 

№ 27

З постанови секретаріату Харківського обкому КП(б)У
про стан колективізації сільського господарства області

13 липня 1932 р.

За останній час по окремих районах області є випадки подачі заяв про вихід з колгоспу з вимогами повернення їм усуспільненого майна та виділення певної частини посівної площі. По деяких колгоспах колгоспники, що подали заяви про виключення, самовільно розбирають коней (...Гадяцький, Бригадирівський, Хорольський...).

Основними причинами подачі заяв колгоспниками є:

а) зовсім недостатня робота районних організацій в справі організаційно-господарського зміцнення колгоспів;

б) майже повна відсутність конкретної масово-політичної роботи серед колгоспників, активної допомоги окремим колгоспникам і колгоспам та незадовільне оперативне керівництво від РПК та райколгоспспілки;

ДОКУМЕНТИ — 865

в) неправильний облік та розцінки праці колгоспників, а також непроведения розрахунків з колгоспниками за минулий рік;

г) недоведення до широких колгоспних мас основних настанов ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У про хлібозаготівлі, м'ясозаготівлі, колгоспну торгівлю, примусове усуспільнення корів;

д) засміченість правлінь колгоспів чужим елементом, що веде розкладницьку роботу серед колгоспників (пияцтво, писання заяв колгоспниками, безгосподарність, розтрати) та недостатня боротьба з куркулем та його агентурою, що ведуть шалену розкладницьку роботу в колгоспах, використовуючи окремі харчові труднощі, хиби та перекручування лінії партії;

є) безгосподарність та в оперативному керівництві адміністрування з боку правлінь колгоспів, сільрад, партосередків та уповноважених.

Замість того, щоб організувати рішучу відсіч розкладницькій роботі куркульства та його агентури, окремі районні організації розгубились, не зуміли мобілізувати всієї партійної та комсомольської організацій на забезпечення масово-політичної роботи, що призвело до подачі заяв про вихід з колгоспів, яка не припиняється, а в окремих місцях до збільшення таких випадків...

Згідно:      Підпис нерозбірливий.

ДАХО. - Ф.П-2. - Оп.1. - Спр.13. - Арк.55-57. Друкарський примірник.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 181-182.

 

№ 28

Постанова бюро Полтавського міськкому КП(б)У
«Про антипартійне поводження окремих сільських керівників парторганізацій, сільських рад та колгоспів під час
прийняття планів хлібозаготівель»

29 липня 1932 р.

Визнати за антипартійний факт відмовлення від прийняття плянів хлібозаготівель та організації суспільної думки, щодо непосильности плянів Ковалівка - т. т. Слюсар, Кива; Тахтаулово - т. Солошенко, Шанін, Московець; Розсошинці - т. Корнієнко; Грабинівка - т. Сабакар; Парасковіївка - т. т. Соловйов, Георгієв, Іванченко; Курилехівка - т. Панков.

Бюро МПК кваліфікує цей вчинок, як прояв тиску куркуля на найменш стійкі елементи парторганізації, навіть серед окремої частини керівного сельпартактиву. На ділі участь цих комуністів в роботі комісії по прийняттю плянів [є] не відправним пунктом мобілізації мас на боротьбу з розгромленим, але ще недобитим куркулем та його настроями <...>, а навпаки, погляди, виступи та дії цих т. т. право-опортуністичні, антипартійні сприяли демобілізації волі та напруження сил партійного активу та позапартійних, що приймали участь в роботі комісії по хлібозаготівлі в справі боротьби за хліб.

В умовах найжорстокішої клясової боротьби ці т. т. почали губити своє партійне обличчя, виявили себе політичне неспроможніми організувати маси та стати на чолі їх, а навпаки - плентались в хвості споживацьких антидержавних настроїв, проявили масобоязнь, небажання заняти бойову позицію в боротьбі за хліб. Нічим іншим як масо-боязнь чиновницьким ставленням до партійних обов'язків не можна розцінити факт виступу т. Солошенко, що «приймати пляни він тут не буде, як голова с/р, а по одержанні його поштою, він його буде виконувати».

Бюро МПК з обуренням відкидає клясововорожий наклеп на лінію партії з боку т. т. Слюсаря та Киви, Панькова, Корнієнка, які визначили, що «дати такий плян - значить свідомо гробить, розвалити колгосп та примусити колгоспника годуватись макухою».

Бюро МПК ухвалює:

1. Роз'яснити та вскрити соціяльно-клясове, куркульське нутро в проявлених настроях, думках та діях цих т. т., які цим самим почали сповзати з правильних більшовицьких рейок. <...>

2. Зобов'язати цих т. т. сьогодні ж виступити на фракції зльоту активу села та на самому зльоті з рішучою критикою та самокритикою своїх помилок.

3. Скласти закритого листа до парторганізації, де докладно висвітлити конкретні факти антипартійної діяльности цих т. т. цілком змобілізувавши всю парт. КСМ організацію та широкі робітниче-колгоспні та одноосібницькі бідняцько-середняцькі маси на найшвидше дотермінове виконання річного пляну хлібозаготівель, найкращого [проведення] збиральної кампанії.

Секретар МПК      Малій

ДАНО. - Ф. П-12. - Оп. 1. - Спр. 29. - Арк. 51.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 221-222.

ДОКУМЕНТИ — 866

№ 29

З телеграми Харківського обкому КП(б)У районним
партійним комітетам про заходи по боротьбі з крадіжками
хліба і спекуляцією

Не пізніше 1 серпня 1932 р.

Обком еще раз обращает внимание на участившиеся случаи кражи зерна при [косовице], молотьбе, в снопах, сопровождающиеся прямым разбазариванием хлеба и спекуляцией на рынке. Требуем немедленно повести самую решительную борьбу с такими случаями, опираясь на колхозный актив, дать отпор кулацким тенденциям, направленным [на] расхищени[е] хлеба, повести об этом широкую разъяснительную работу, сочетая ее с усилением бдительности всей партийной и комсомольской организации, улучшением работы органов милиции и прокуратуры, обязанных, опираясь на революционную законность, пресечь раскрадывание хлеба, привлекая виновных к самой суровой ответственности, гласно судить их как воров колхозного и государственного хлеба.

Секретарь облпарткома      Терехов

ДАПО. - Ф.П-35. - Оп.1. - Спр.8. - Арк.52. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 182-183.

 

№ 30

З телеграми Харківського обкому КП(б)У секретарям райкомів
партії про директиви ЦК КП(б)У з питань заготівлі хліба

1 серпня 1932 р.

...Областкомам, горкомам
и райпарткомам

ЦК требует от вас принятия немедленных мер усилению хлебозаготовок тчк Получается безобразно недопустимое положение: уборочная кампания Украине основном закончена а заготовлено до сих пор около 3 миллионов пудов хлеба против заготовленных на первое августа прошлого года 21 миллион пудов тчк На Украине в конце июля снабжать рабочие центры нечем в то время как во всю развернулось разбазаривание спекуляция хлебом тчк ЦКа предлагает немедленно бросить весь руководящий актив хлебозаготовки и ближайшие дни выправить положение тчк Дальнейшую затяжку развертывания хлебазаготовок будем рассматривать как бездеятельность содействующую срыву хлебозаготовок и снабжения рабочих центров тчк Принятых мерах обкомом немедленно сообщить ЦКа тчк

Секретарь ЦК КП(б)У      С.Косиор

ДАПО. - Ф.П-35. - Оп.1. - Спр.8. - Арк.51. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 183.

 

№ 31

З постанови ЦВК і РНК СРСР про застосування розстрілу
та 10-річного ув'язнення за розкрадання колгоспного майна

7 серпня 1932 р.

Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности...

II.

1. Приравнять по своему значению имущество колхозов и кооперативов (урожай на полях, общественные запасы, скот, кооперативные склады и магазины и т.п.) к имуществу государственному и всемерно усилить охрану этого имущества от расхищения.

2. Применять в качестве судебной репрессии за хищение (воровство) колхозного и кооперативного имущества высшую меру социальной защиты - расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией всего имущества.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по делам о хищении колхозного и кооперативного имущества.

ДОКУМЕНТИ — 867

III.

1. Повести решительную борьбу с теми противообщественными кулацко-капиталистическими элементами, которые применяют насилие и угрозы или проповедуют применение насилия и угроз к колхозникам с целью заставить последних выйти из колхоза, с целью насильственного разрушения колхоза. Приравнять эти преступления к государственным преступлениям.

2. Применять в качестве меры судебной репрессии по делам об охране колхозов и колхозников от насилий и угроз со стороны и других противообщественных элементов лишение свободы от 5 до 10 лет с заключением в концентрационный лагерь.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по этим делам.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів. - К., 1992. - С.499;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 183-184.

 

№ 32

Постанова народного слідчого Пирятинського району
про віддання до суду колгоспного активіста Г.Т.Полонського
за вбивство розкуркуленого селянина М.С.Хліпенка

13 серпня 1932 р.

Постанова про віддання до суду

1932 року, серпня 13 дня, м.Пирятин. Народний слідчий Пирятинського району розглянув дізнання про обвинувачення гр-на Плонського Грицька Трохимовича за 139-м арт. КК і взявши до уваги, що розслідування цієї справи проведено достатньо та виявлено: 14 липня 1932 р. вечером голова сільради с.Карпилівки Лимаренко, маючи відомості, що в село повертаються з вислання кулаки, запросив декількох активістів, а в тому числі і гр-на Полонського Грицька Трохимовича, що прибув в с.Карпилівку із м.Пирятина в особистих справах, і разом направились в село та зайшли в хату до кулака Хліпенка Михайла Степановича.

Голова сільради доручив Полонському, Слиньку і Савченку завести Хліпенка до сільради, маючи на увазі прийти згодом в сільраду і особисто виявити, яким чином Хліпенко попав у село.

Прямуючи в сільраду, Хліпенко мав намір зникнути від громадян, що провадили його до сільради. Але [один] із них Полонський побіг за Хліпенком, а по дорозі вихопив з ліси дрючка і як нагнав Хліпенка, то вдарив його декілька раз по голові. Хліпенко від удару упав і помер. З висновку лікаря видно, що [смерть] Хліпенка наступила від крововиливу [у] мозок.

Через те, і керуючись 213, 216-м арт. КПК, постановив: Полонського Грицька Трохимовича, 32 років, що походить із Карпилівки, за фахом пильщик, жонатий, член спілки РЗЛ, малограмотний, позапартійний, несудимий, віддати до суду як звинуваченого за 139-м арт. КК. Згідно з 26 і 28-м арт. КПК Полонський підлягає суду нарсуда Пирятинського з участю сторін.

Нарслідчий Пирятинського району      Мейер

Виклику до суду підлягають: обвинувачений Полянський Грицько Трохимович, мешкає в с.Карпилівці Пирятинского району. Свідки: Лимаренко Давид Іванович - мешкає в с.Карпилівці Пирятинського району; Рак Микола Степанович - мешкає в с Карпилівці Пирятинського району; Савченко Іван Якович - мешкає в с.Карпилівці Пирятинського району; Слинько Іван Іванович - мешкає в с.Карпилівці Пирятинського району;... - Москаленко Ольга Дмитрівна - мешкає в с.Карпилівці Пирятинського району.

Нарслідчий Пирятинського району      Мейер

Певно: секретар      Ярова

ЦДАВО. - Ф.-1. - Оп.8. - Спр.117. - Арк.176. Засвідчена копія.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів. - К., 1992. -С.502-503;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997 - С. 184-185.

ДОКУМЕНТИ — 868

№ 33

Лист Харківського обкому КП(б)У облвиконкому, міським і
районним комітетам партії, міськрайвиконкомам
про економію хліба

10 вересня 1932 р.

За последнее время в связи с тем, что область вступила в реализацию нового урожая и по всем районам разворачиваются хлебозаготовки, со стороны партийных комитетов и исполкомов ослаблено внимание к борьбе за экономию хлеба, за недопущение перерасходов хлеба сверх норм, установленных облснаботделом, причем не ведется почти никакой борьбы с хищением хлеба в пекарнях, распределителях и заготовительных пунктах.

Обком и облисполком напоминают секретарям партийных комитетов и председателям исполкомов, что экономия в расходовании хлеба, борьба с перерасходами и борьба с хищением и злоупотреблением хлеба является важнейшей задачей и никоим образом не может быть ослаблена в связи с реализацией хлеба нового урожая.

Только экономным расходованием хлеба, в строгом соответствии с нормами, установленными облснаботделом, бдительным наблюдением за этим в течение всего хозяйственного года мы сумеем добиться бесперебойного снабжения в течение всего года и [избежим] таких недопустимых случаев, какие были раньше в нашей работе... в отдельные месяцы расходование хлеба было свыше установленных норм, зато в последующие месяцы не хватало хлеба для выдачи даже по сниженным нормам.

Обком и облисполком предупреждают секретарей партийных комитетов и председателей исполкомов о том, что они несут строжайшую партийную ответственность за допущение перерасходования хлеба и обязывают их принять решительные меры к тому, чтобы систематической проверкой контингентов снабжения, выявлением и исключением «мертвых душ» со снабжения, улучшением качества выпечки хлеба и увеличением припека не только уложиться в установленные для каждого района и промцентра норм расходования хлеба, но и создать у себя значительную экономию его.

Секретарь облпарткома      Терехов

Председатель облисполкома      Кузьменко

ДАПО. - Ф.П-35. - Оп.1. - Спр.8. - Арк.63. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 185-186.

 

№ 34

Лист Карлівськоїрайспоживспілки райкому КП(б)У, РВК, РСІ
про незадовільне становище з постачанням хліба райцентру
та заводам

13 вересня 1932 р.

Катастрофічне становище з постачанням хліба по Карлівському району, райцентру та заводів примушує РСС. поставити це питання перед відповідними органами для вжиття належних заходів.

Кожний місяць РСС. відпускає машбудзаводу 18 тисяч кг, одержано ж по наряду на вересень місяць 12500 кг. Таким чином, своїх запасів РСС. повинна витратити 5500 кг.

Крохмальному заводу відпускається 2030 кг, одержано 1400 кг, відпускається дотація - 630 кг.

Винзаводу відпускається 1870 кг, одержано - 759 кг, не дістає - 1111 кг.

Нарзв'язку відпускається 395 кг, одержано - 281 кг, не дістає - 114 кг.

Заготекспорту відпускається 37 кг, одержано - 7 кг, не дістає - 30 кг.

Райміліції відпускається 2100 кг, одержано - 500 кг, не дістає - 1600 кг.

Ветробітникам - відпускається 164 кг, одержано - 164 кг.

Іншим установам району - відпускається 11555 кг, одержано мірчуку 4000 кг, не дістає - 7555 кг.

Крім того, РСС. повинна постачати: МТС. - нарядів не одержує; медпрацівників і інших - всього без нарядів РСС. повинна відпустити 6484 кг.

Таким чином, РСС. у вересні місяці повинна відпустити разом з організаціями, які одержують наряди, 42635 кг. Одержано ж разом по нарядах з центру і мірчуку 19611 кг. [Не вистачає] для повного задоволення 23024 кг.

В попередні місяці РСС. цього питання перед відповідними органами не ставила тому, що цю [нестачу] перекривала за рахунок запасів, які були від минулої до централізованої заготівлі, а також заготівлі на Кавказі, де було заготовлено 132 т.

ДОКУМЕНТИ — 869

Зараз запасів в РСС. бракує, проводити надалі постачання невзмозі. Прохаємо дати належні вказівки надалі.

Голова правління РСС      Паліцин

Секретар      Сенькін

ДАПО. - Ф.П-35. - Оп.1. - Спр.8. - Арк.64-65. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 186-187.

 

№ 35

Директива Полтавського міському КП(б)У своїм уповноваженим,
партосередкам та сільським радам про організацію «червоних
валок» із зерном на честь 15-х роковин Жовтневої революції

5 листопада 1932 р.

МПК пропонує ознаку 15 річниці Жовтня основі розгортання масової роботи, політичної мобілізації колгоспників, одноосібників широкого соцзмагання між колгоспами, з селянами організувати масовому порядкові 7, 8, 9 листопаду червоні валки хлібом всіх колгоспів, одноосібників, переводячи короткі мітинги. Роботу провадити під гаслом: «Відзначимо 15 річницю пролетарської революції масовими хлібними валками». Забезпечити безперебійну роботу серед одноосібників на кутках по 5-ти дворках, 10-ти хатках, щоб організувати червоні валки з хлібом і серед одноосібників.

МПК зобов'язує за всяку ціну добитись в дні свят найрішучого перелома в хлібозаготівлях, використовуючи в масову роботу надану знижку. Сьогодні ж повідомте кількість вивезеного хліба на зсипункти червоними валками на ознаку 15 річчя Жовтня.

Секретар МПК      Плачинда

ДАПО. - Ф. П-12. - Оп. 1. - Спр. 20. - Арк. 149.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 223.

 

№ 36

Повідомлення газети «Робітник Кременчуччини» про організацію
колгоспами Кременчуцького району червоних валок хліба

6 листопада 1932 р.

Сьогодні на відзнаку 15-річчя Жовтневої революції колгоспники та трудящі одноосібники Кривушанської сільради вирядили до зсиппункту червону валку хліба ім. Пролетарського свята потужністю в 230 ц.

Червоною валкою хліба ім. 15-річчя Жовтня колгоспники та трудящі одноосібники Запсільської сільради відзначають пролетарське свято. Вирушила валка потужністю в 300 ц до Потіцького зсиппункту.

Червона валка соціалістичного врожаю потужністю 170 ц вирушила до зсиппункту з Кобелячківської сільради. Колгоспники та трудящі і одноосібники відзначають пролетарське свято піднесенням темпів хлібозаготівель.

Карантинська артіль «13-річчя Жовтня» відзначає Жовтневе свято червоною валкою соціалістичного врожаю. Кращі ударники артілі ведуть червону валку хліба ім. 15-річчя Жовтня потужністю 90 ц.

4 жовтня колгоспники артілі «Шлях Леніна» Дмитрівської сільради організували червону валку хліба потужністю 32 ц, разом з ними кращі одноосібники вивезли 24 ц хліба, щоб забезпечити повні перемоги хлібозаготівель у листопаді.

Робітник Кременчуччини. - 1932. -6 листопада.

 

№ 37

З постанови бюро Полтавського міського комітету КП(б)У
про боротьбу із втратами при обмолоті і крадіжками хліба

10 листопада 1932 р.

<...> 1. З метою виявлення втрат хліба та крадіжками при обмолоті МПК вважає за потрібне протягом п'ятиденки перевірити через уповноважених і спеціально надісланих для цього відповідальних

[працівників] та перевірених колгоспників по всіх колгоспах всі відходи, організувати перевіяння посліду і вивіяний хліб з відходів вивезти на зсиппункти.

ДОКУМЕНТИ — 870

2. Беручи до уваги, що зерно залишалось не лише в послідах, але і в соломі і полові, вважати за потрібне вибірково] перевірити в кожному колгоспі і в випадку виявлення зерна в полові і соломі, організувати перевіяння і в другий раз перемолот соломи, мобілізуючи колгоспні маси на боротьбу з [куркульським] шкідництвом, [спрямованим] на зменшення виходу хліба з-під молотарки.

3. Весь хліб, що буде одержаний внаслідок цієї роботи - перевіювання посліду, полови і при обмолоті соломи, негайно заприходувати в книгах колгоспу і провести необхідні виправки в цифрах валового збору хліба.

4. При перевірці заоблікувати незараховані відходи, роздані по трудоднях, і припинити розбазарювання хліба під [виглядом] роздачі відходів, а розданий послід зарахувати у валовий збір хліба.

5. Досконало перевірити запаси хліба по книгах в колгоспі і на майбутнє врахувати все зерно, що виходить з-під молотарки.

6. МПК вимагає від уповноважених МПК, секретарів п[арт]о[середків], голів с[іль]р[ад], всієї парторганізації дійсно більшовицької боротьби з розкрадниками хліба, в якій би це формі не було, розцінюючи безвідповідальне ставлення до боротьби з крадіжками як куркульсько-контрреволюційну [справу].

7. МПК надає цим [заходам] виключне політичне значення і вимагає від уповноважених МПК, секретарів п/о, голів с/р найрішучої боротьби з [куркульськими] махінаціями, скерованими на зменшення хлібних ресурсів колгоспів.

8. Доручити т.Куляшову протягом п'яти днів організувати цю перевірку, мобілізувавши в його розпорядження 30 чол. відповідальних [працівників]. Список мобілізованих затвердити.

Секретар [міськкому КП(б)У] [І.]      Плачинда

ДАПО. - Ф.П-12. - Оп.1. - Спр.29. - Арк.152. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 188-189.

 

№ 38

Телеграма Харківського обкому КП(б)У секретарю Карлівського
райкому партії, уповноваженим обкому про виконання рішень
Політбюро ЦК ВКП(б) від 8 листопада 1932 року про
хлібозаготівлі

10 листопада 1932 р.

Во исполнение решений политбюро ЦК от 8 ноября с.г. о хлебозаготовках обком предупреждает:

1. План хлебозаготовок считается выполненьм лишь при выполнении плана по продовольственным культурам (пшеница и рожь).

2. Хлеб, поступающий от колхозов, имеющих задолженность по семенной ссуде, должен быть в первую очередь засчитан в счет погашения задолженности этих колхозов по семенссуде. В отношении колхозов, выполнивших план хлебозаготовок, но не погасивших еще задолженности по семссуде, принять меры к немедленному его взысканию.

3. В колхозах, недовыполнивших план осеннего сева, немедленно обратить оставшуюся часть семенного фонда на хлебозаготовки.

4. Категорически запретить организацию колхозного буксира как внутри района, так и посылку из одного района в другой.

[Секретар Харківського обкому
КП(б)У]      Терехов

ДАПО. - Ф.П-35. - Оп.1. - Спр.8. - Арк.81. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 189-190.

 

№ 39

З постанови бюро Полтавського міського комітету КП(б)У
про активізацію органів юстиції і суду в боротьбі за хліб

13 листопада 1932 р.

<...> 1. Визнати роботу прокурора і суду в справі боротьби за хліб недостатньою, затягування справ, особливо на контрактантів, недостатнє керівництво виїзними сесіями.

2. Для посилення боротьби за хліб запропонувати т.Коцюржинському та Петеру забезпечити рішуче посилення допомоги з боку органів суду, прийняття негайних і рішучих заходів боротьби з крадіжками, [злочинним] розбазарюванням хліба, [приховуванням] хліба, забезпечивши негайне проведення судових репресій і [не]щадну розправу з [злочинними] елементами в правліннях колгоспів, а також широке висвітлення перед колгоспними масами цих фактів і винесення з боку колгоспних

ДОКУМЕНТИ — 871

зібрань, що засуджують факти [злочинного] відношення до хліба і виконання зобов'язань перед пролетарською державою.

3. Зобов'язати т.т. Коцюржинського і Петера позачергово розглядати справи по хлібозаготівлях, як правило, виїзними сесіями на місці, [застосовуючи] суворі репресії до крадіжників хліба на основі декрету ЦВКа про охорону громадської власності і забезпечити при цьому диференційований підхід до окремих соціальних груп, [застосовуючи] особливо суворі [заходи] до спекулянтів, перекупників хліба, [злочинного] елементу в правліннях колгоспу, що організовують розкрадання хліба.

4. Запропонувати т. Петеру сьогодні, 13.09 організувати 4 виїзних сесій нарсуду для роз'їздів по селах, забезпечивши обов'язковий виїзд їх 14.09 вранці. Зобов'язати т.Петера вкупі з т.Аграновичем укомплектувати ці сесії найбільш міцними, підготовленими [працівниками] із судових або [колишніх] судових робітників, представивши склад цих сесій на розгляд секретаріату 14.11.

5. Зобов'язати нач.ДПУ т.Миронова, нач.міліції т.Моргуновського забезпечити негайне проведення адміністративними органами всіх встановлених законом мір стягання до злісних нездатчиків хліба.

6. Запропонувати т.Петеру представити МПК 13.11 доскональні відомості, яка кількість справ по хлібозаготівлям не розглянута із зазначенням конкретних винуватців в затримці цих справ.

Запропонувати під персональну відповідальність т.Коцюржинського і Петера організувати в прискореному порядку розгляд справ крадіжки та розбазарювання колгоспного державного майна, [застосовуючи] до винних закон про охорону соціалістичної власності, зобов'язати т.т. Коцюржинського і Петера кожну п'ятиденку [доповідати] МПК про [заходи] по виконанню.

7. Доручити КК-РКІ т.Куляшову організувати перевірку виконання винесення [вироків] з часу видання декрета про охорону громадської власності, [доповівши] через 10 днів, [результати] цієї перевірки і про необхідні [заходи], які повинні бути прийняті до усунення затримок в здійсненні судових [вироків].

Запропонувати прокуратурі і суду притягувати до суду не тільки винних в крадіжках, розбазарюванні та [приховуванні] хліба та порушення закону про громадську власність, а також комірників, бухгалтерів, завгоспів, [вагарів], що [приховують] від обшуку і складають брехливі облікові відомості, що мають на меті полегшення крадіжки і розбазарювання.

8. Зобов'язати т.Донського забезпечити широке висвітлення в [«Більшовику Полтавщини»] судових справ по хлібозаготівлям...

Секретар [міськкому КП(б)У]      [І.] Плачинда

ДАПО. - Ф.П-12. - Оп.1. - Спр.29, - Арк.157-158. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 190-191.

 

№ 40

Постанова бюро Харківського обкому КП(б)У про припинення
завозу товарів на село та про порядок дальшого постачання
промисловими товарами районів і сіл, які не виконують плану
хлібозаготівель

14 листопада 1932 р.

1. В связи с совершенно неудовлетворительным ходом выполнения планов хлебозаготовок предложить обллегпрому, областным базам промышленности и межрайонным базам госторговли и кооперации приостановить полностью отгрузку товаров по ноябрьскому плану на село, в том числе и по всяким целевым назначениям, не предусмотренным спецраспоряжением Наркомснаба, таким районам: Старо-Салтовский, Нехворощанский, Ново-Санжарский, Петровский, Ново-Водолажский, Кременчугский, Балаклеевский, Изюмский, Кишенковский, Онуфриевский, Печенежский, Ново-Георгиевский. Одновременно предложить облпотребсоюзу, торгующим организациям в этих районах изъять уже имеющиеся в наличии в районах на складах райсоюзов, сельпо, госторговли все остродефицитные промтовары.

2. Предупредить такие районы: Глобинский, Диканский, Барвенковский, Лебединский, Пирятинский, Миргородский, Белопольский, Змиевский, Зиньковский, Ульяновский, Липово-Долинский, Велико-Багачанский, Карловский, Полтавский, Близнецовский, Липецкий, Золочевский, Чугуевский, Чутовский, Лубенский, Алексеевский, Волчанский, Градижский, Двуречанский, Хорольский, Велико-Бурлуцкий, Ахтырский, Решетиловский, Оржицкий, Миропольский, Красноградский, Оболонский, Опошнянский, Краснопольский, Краснокутский, Богодуховский, Чернухинский, Сахновщанский, Тростянецкий, Лохвицкий, Валковский, Гадячский, Бригадировский, Кобелякский, ВеликоПисаревский, что ноябрьская отгрузка товаров им приостанавливается, причем в случае если в ближайшие дни не будет достигнуто решающего перелома в хлебозаготовках, обеспечивающего своевременное выполнение годового плана в этих районах, к ним будут применены такие же меры, как к группе районов, определенных пунктом 1.

ДОКУМЕНТИ — 872

3. Предложить облпотребсоюзу - т. Ильчикесу, Хаторгу - т. Локшину, Полтавторгу - т. Панову, Кремторгу - т. Шиткову немедленно взять на учет все остро дефицитные товары, находящиеся на межрайонных базах госторговли, кооперации и базах райсоюзов в районах, перечисленных в пунктах 1 и 2, а именно: метровая и штучная мануфактура, обувь, фабричное готовое платье, галоши, валенки, кожухи, сахар, гвозди, эмалированная и оцинкованная посуда, трикотаж, махорка, папиросы, кондитерские изделия, хозяйственное мыло, оконное стекло, и сообщить о наличии указанных товаров облснабу.

4. Предложить облснабу и облпотребсоюзу перераспределение наличных товаров на базах <...> отгрузку в дальнейшем товаров в районы проводить исключительно по согласованию с уполномоченным комзагот СТО.

5. Обязать РПК, ГПК немедленно взять на учет все наличие остродефицитных товаров сельпо и отдельных торговых точек госторговли, перераспределив указанные товары через районные торгорганизации, учитывая необходимость сосредоточения имеющихся в районах остродефицитных промтоваров в селах, удовлетворительно выполняющих план хлебозаготовок, и лишения товаров сел, срывающих хлебозаготовки.

6. Обязать РПК, ГПК проверить немедленно, составлены ли списки единоличников и колхозников, не выполняющих своих обязательств по сдаче хлеба, которым должен быть полностью прекращен отпуск дефицитных товаров, и направлены ли эти списки торгорганизациям, и проследить за неуклонным выполнением указанной директивы торгорганизациями. <...>

7. Обязать редакцию «Харьковский пролетарий» т. Жураховича широко освещать проводимые мероприятия по изъятию товаров, подчеркнув усиленное снабжение промтоварами районов и сел, удовлетворительно выполняющих планы хлебозаготовок.

8. ГПК и РПК развернуть вокруг этих мероприятий борьбу за достижение решительного перелома в хлебозаготовках и на этой основе добиться отмены прекращения завоза промтоваров отдельным районам и селам, широко популяризируя районы и села, добившиеся перелома и отмечая позорно отстающие районы и села.

9. ГПК, РПК районов, где прекращен завоз товаров, при маневрировании переброской товаров из сел должны учесть необходимость снабжения промтоварами бурякосеющих колхозов, совхозов, сел.

ДАХО. - Ф.П.-2. - Оп. 1. - Спр. 11. - Арк. 87-88.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 224-226.

 

№ 41

Витяг з протоколу засідання бюро Полтавського міськкому КП(б)У
про інформацію прокуратури і суду з питання слідства та суду
в справах злісних нездавців хліба

21 листопада 1932 р.

...3. Відмітити відсутність оперативності в роботі слідчих організацій в справі розгляду справ на злісних нездавців хліба з боку суду і прокуратури, як приклад 30 справ, опротестованих з боку прокурора в той час, як облпрокуратура стверджує.

4. Зобов'язати суд і прокуратуру прискорити розгляди справ на саботажників і злісних нездавців хліба державі як в колгоспах, так і одноосібників, які ухиляються від хлібозаготівлі.

5. Зобов'язати суд і прокуратуру протягом 24 годин закінчити слідство на заведені справи по хлібозаготівлі.

6. Відмітити, що по вироках в більшості класові збочення проведені суддею Морозом. Просити КК перевірити факти викривлення.

7. Негайно реагувати на окремі факти по справах саботажу в хлібозаготівлях, організувавши декілька виїзних сесій суду на місця...

8. Зобов'язати прокуратуру провести відповідну нараду серед суддів в справі класової чуйності під час розгляду та винесення вироків до саботажників і злісних нездавців хлібозаготівлі (уникаючи фактів присуду, як приклад, 70-річ[ний] старик не довиконав 8 пудів).

9. Зобов'язати суд і прокуратуру щодня повідомляти МПК про хід слідства та розгляд заведених справ.

10. Газеті [«Більшовик Полтавщини»] негайно [висвітлювати] окремі факти саботажу і вкривання здачі хліба...

Секретар [міськкому КП(б)У]      І.Плачинда

ДАПО. - Ф.П-12. - Оп.1. - Спр.29. - Арк.174-174 зв. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 191-192.

ДОКУМЕНТИ — 873

№ 42

Постанова бюро Полтавського міськкому КП(б)У про заборону
торгівлі зерном, борошном і печеним хлібом на ринках
м. Полтави і Полтавського району

23 листопада 1932 р.

СЛУХАЛИ: Постанова Бюро Обкому КП(б)У в справі боротьби зі спекуляцією хліба.

УХВАЛИЛИ:

1. Рішення Бюро Облпарткома прийняти до неухильного керівництва й виконання.

2. Запропонувати секретарям партосередків з дня на день забезпечити роз'яснюючу роботу через багатотиражки, стінні газети і шляхом словесної агітації щодо повного виконання пляну хлібозаготівель на Україні, торгівля зерном, борошном або печеним хлібом безумовно заборонена і повинна каратись, як злісна спекуляція і що торгівля згаданими видами хліба може бути дозволена колгоспникам і одноосібникам лише після повного виконання пляну хлібозаготівель Республікою.

3. Бюро відмічає преступну бездіяльність низки партосередків в боротьбі зі спекуляцією хлібом (на базарі щоденно продається зерно, борошно і печений хліб) і категорично пропонує всім партосередкам, а особливо секретарям на ділі організувати боротьбу зі спекулянтами, перекупщиками хліба, розгорнувши навколо цього питання широку масово-політичну роботу серед колгоспників і одноосібників, мобілізуючи їх на повне виконання своїх обов'язків перед пролетарською Державою, за повне виконання ними пляноздачі (продажу) державі хліба.

Секретар МПК      (І. Плачінда)

ДАПО. - Ф. П.-12. - Оп. 1. - Спр. 20. - Арк. 181.

 

№ 43

Розпорядження Наркомюсту УСРР прокурорам на місцях про
репресивні заходи при проведенні хлібозаготівель

25 листопада 1932 р.
Негайно

До всіх прокурорів

«Про заходи до посилення хлібозаготівель»

20 листопада ц.р. РНК УСРР ухвалила постанову «Про заходи до посилення хлібозаготівель» («Вісті» від 21.11). На розвиток й виконання цієї постанови НКЮ пояснює:

1. В питанні заборони витрачати всі натуральні фонди в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель, прокурори повинні: а) встановити нагляд за тим, щоб РВК негайно провели перевірку наявних фондів у цих колгоспах, щоб в цій роботі не було жодних затримок і, основне, щоб перевірка була найсуворішою в розумінні правильності відомостей про фактичні розміри цих фондів; б) виявляти випадки витрачання цих фондів, винних негайно притягати до кримінальної відповідальності як за розтрати, так і за розтринькування громадської власності; в) виявляючи випадки несвоєчасної або неправильної перевірки фондів у колгоспах, що незадовільно виконують хлібозаготівлі, винних теж притягати до кримінальної відповідальності.

2. В питанні повернення незаконно розданого хліба й вилучення в окремих колгоспників і одноосібників розкраденого хліба пояснюється: а) в цій роботі треба обов'язково спиратися на кращих колгоспників-ударників, вживаючи всіх заходів до того, щоб без масових трусів й адміністрування на основі самоперевірки досягти ефекта як щодо кількості виявленого й поверненого хліба, так і у виявленні фактичних зривачів з керівництва колгоспами й ледарів та рвачів, що хоча не мають трудоднів, проте мають запаси хліба; б) треба найширше поставити й використати агентурні можливості з тим, щоб найбільше запобігти зайвих дій, які не дають жодних наслідків; в) у окремих випадках виявлення великої кількості хліба, злісного переховування його та ін., що свідчить про розтринькування чи покрадання цього хліба, треба, окрім вилучення хліба, порушувати кримінальні справи й притягати винних до найсуворішої відповідальності.

3. В ряді колгоспів та радгоспів бухгалтера, рахівники, завгоспи, вагарі, діючи заздалегідь накресленим шляхом, для утворення належного грунту для розтринькування та крадіжок хліба, затаюють його від повного обліку, складають брехливі зведення й відомості і цим зривають виконання плану хлібозаготівель.

У зв'язку із заходами до перевірки натуральних фондів, безумовно, будуть встановлені такі випадки. Прокуратури повинні вжити всіх заходів, щоб розкривати цей вид злочину й притягати вин-

ДОКУМЕНТИ — 874

них до кримінальної відповідальності за законом з 7.08.1932 р. за розтринькування та розкрадання громадської власності.

4. У питанні застосування натуральних штрафів і перерахування насіннєвих фондів до хлібозаготівель прокуратури повинні стежити, щоб ці штрафування не набули масового характеру й щоб в кожному окремому випадкові на це була відповідна санкція облвиконкому.

НКЮ знову підкреслює, що основною роботою органів юстиції в даний момент є боротьба за хліб, а тому органи юстиції і, зокрема, прокуратури зобов'язуються за всяку ціну: а) забезпечити найскоріше проходження цих справ (три дні); б) забезпечити найефективнішу репресію в цих справах з тим, щоб вона дійсно могла дати перелом і рішуче усунути всі елементи, що зривають виконання плану хлібозаготівель.

м.Харків

Заступник Наркомюстиції
та Генерального
прокурора республіки        А.Приходько

ЦДАВО. - Ф.8. - Оп.15. - Спр.18665. - Арк.1-2. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів. - К., 1992. -С. 550-551;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 192-194.

 

№ 44

З протоколу допиту Г.Т. Крайника, свідка у справі
за звинуваченням А.П.Портного в агітації проти
заходів Радянської влади

30 листопада 1932 р.

... Портной Арсентій за соцстаном бідняк, але відноситься до ворожого Радвладі табору і ті його виступи контрреволюційного змісту свідчать про те, що він, безумовно, шкодить... І можливо гадати, що він повністю знаходиться під впливом куркуля, яким ізобілує Минівська сільрада. Наприклад, в 1931 р. в грудні місяці під час проведення куткових зборів селян по хлібазоготівлі... висловився, що нас обдирають, хліба у нас нема і ми не повинні хліб давати, бо самі будемо голодні. Після цього увесь той участок, де живе Портной, одної думки, і хліб не поступав, та, крім того, тут так люди були вороже настроєні, що з вилами виступали проти уповноваженого з хлібозаготівлі. В цьому році в жовтні місяці гр.Портной Арсентій серед групи людей біля кооперації удень, числа не пам'ятаю, агітував, що, мов, поприїжджали сукині сини вивозити хліб, треба не давати хліба, бо подохнемо з голоду. Неодноразово поступали скарги від представників, які провадили хлібозаготівлю, що гр. Портной своїми виступами мішає робити і, нарешті, 26 жовтня цього року я проводив постанову Раднаркому про посилення хлібозаготівель на участках, причому на всіх участках громади пройшли гарно, усі активно прийняли участь у розробці завдань кожним, а на участку, де Портной, після доповіді виступив Портной Арсентій і раптом заявив: «У мене кукурудзи нема і я не дам, це вже зовсім хочуть здерти з нас шкури. Компартія веде нас до загибелі, всім нам прийшов кінець». І тут же додав, що він нікого і нічого не боїться, хоч би його й повісили... Ось тепер і можемо судити, який вовк ховається у овечій шкурі, тобто Портной зловживає тим, що він бідняк і агітує відкрито. Такого бідняка, як прихвосня куркульського, требя із'ять...

ДАПО. - Ф.Р-2020. - Оп.1. - Спр.544. - Арк.Ю.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 194-195.

 

№ 45

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У та Раднаркому УСРР
про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно
саботують хлібозаготівлі

6 грудня 1932 р.

Ввиду особо позорного провала хлебозаготовок в отдельных районах Украины СНК и ЦК ставят перед облисполкомами и обкомами, райисполкомами и райпарткомами задачу сломить саботаж хлебозаготовок, организованный кулацкими и контрреволюционными элементами, уничтожить сопротивление части сельских коммунистов, ставших практически проводниками саботажа, и ликвидировать несовместимую со званием члена партии пассивность и примиренчество к саботажникам, обеспечить быстрое нарастание темпов, полное и безусловное выполнение плана хлебозаготовок.

СНК и ЦК постановляют:

За явный срыв плана хлебозаготовок и явный саботаж, организованный кулацкими и контррево-

ДОКУМЕНТИ — 875

люционными элементами, занести на черную доску следующие села:

...3. С. Лютеньки Гадячского района Харьковской области...

В отошении этих сел провести следующие мероприятия:

1. Немедленное прекращение подвоза товаров, полное прекращение кооперативной и государственной торговли на месте и вывоз из соответствующих кооперативных и государственных лавок всех наличных товаров.

2. Полное запрещение колхозной торговли как для колхозов, колхозников, так и единоличников.

3. Прекращение всякого рода кредитования, проведение досрочного взыскания кредитов и других финансовых обязательств.

4. Проверку и очистку органами РКИ кооперативных и государственных аппаратов от всякого рода чуждых и враждебных элементов.

5. Проверку и очистку колхозов этих сел, с изъятием контрреволюционных элементов, организаторов срыва хлебозаготовок.

СНК и ЦК обращаются с призывом ко всем честным, преданным Советской власти колхозникам и трудящимся крестьянам-единоличникам организовать все свои силы для беспощадной борьбы с кулаками и их пособниками для преодоления кулацкого саботажа хлебозаготовок в своих селах, за честное, добросовестное выполнение хлебозаготовительных обязательств перед советским государством, за укрепление колхозов.

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990. - С.278-279;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 195-196.

 

№ 46

Постанова Центрального Комітету Всесоюзної Комуністичної
партії (більшовиків) і Ради Народних Комісарів Союзу РСР про
хлібозаготівлю на Україні, Північному Кавказі та Західній області

14 грудня 1932 р.

Заслушав доклады секретаря обкома Западной области т.Румянцева, секретаря ЦК КП(б)У т.Косиора, секретаря Днепропетровского обкома т.Строганова, секретаря Северо-Кавказкго крайкома т.Шеболдаева, ЦК ВКП(б) и СНК СССР постановляют:

1. Обязать ЦК КП(б)У и Совнарком УССР под личную ответственность тт. Косиора и Чубаря закончить полностью план заготовок зерновых и подсолнуха до конца января 1933 г.

2. Обязать Северо-Кавказский крайком и крайисполком под личную ответственность тт. Шеболдаева и Ларина закончить полностью план заготовок зерновых к 10-15 января 1933 г., а подсолнуха к концу января.

3. Обязать обком и облисполком Западной области под личную ответственность тт. Румянцева и Шелехеса закончить полностью план заготовок зерновых к 1 января 1933 г. и план заготовок льна к 1 февраля 1933 г.

4. Ввиду того, что в результате крайне слабой работы и отсутствия революционной бдительности ряда местных парторганизаций Украины и Северного Кавказа, в значительной части их районов контрреволюционные элементы - кулаки, бывшие офицеры, петлюровцы, сторонники Кубанской Рады и пр. сумели проникнуть в колхозы в качестве председателей или влиятельных членов правления, счетоводов, кладовщиков, бригадиров у молотилки и т.д., сумели проникнуть в сельсоветы, земорганы, кооперацию и пытаются направить работу этих организаций против интересов пролетарского государства и политики партии, пытаются организовать контрреволюционное движение, саботаж хлебозаготовок, саботаж сева - ЦК ВКП(б) и СНК СССР обязывают ЦК КПб)У, Севкавкрайком, СНК Украины и крайисполком Севкавкрая решительно искоренить эти контрреволюционные элементы путем арестов, заключения в концлагерь на длительный срок, не останавливаясь перед применением высшей меры наказания к наиболее злостным из них.

5. ЦК и СНК указывают партийным и советским организациям Советского Союза, что злейшими врагами партии, рабочего класса и колхозного крестьянства являются саботажники хлебозаготовок с партбилетом в кармане, организующие двурушничество и провал заданий партии и правительства в угоду кулакам и прочим антисоветским элементам. По отношению к этим перерожденцам и врагам советской власти и колхозов, все еще имеющие в кармане партбилет, ЦК и СНК обязывают применять суровые репрессии, осуждение на 5-10 лет заключения в концлагерь, а при известных условиях - расстрел.

6. ЦК и СНК отмечают, что вместо правильного большевистского проведения национальной политики в ряде районов Украины украинизация проводилась механически, без учета особенностей каждого района, без тщательного подбора большевистских украинских кадров, что облегчало буржуазно-националистическим элементам,

ДОКУМЕНТИ — 876

петлюровцам и пр. создание своих легальных прикрытий, своих контрреволюционных ячеек и организаций.

7. В особенности ЦК и СНК указывают Северо-Кавказскому крайкому и крайисполкому, что легкомысленная, не вытекающая из культурных интересов населения, не большевистская «украинизация» почти половины районов Севкавказа при полном отсутствии контроля за украинизацией школы и печати со стороны краевых организаций, дала легальную форму врагам советской власти для организации сопротивления мероприятиям, и заданиям советской власти со стороны кулаков, офицерства, реэмигрантов-казаков, участников Кубанской Рады и т.д.

В целях разгрома сопротивления хлебозаготовкам кулацких элементов и их «партийных» и беспартийных прислужников ЦК и СНК Советского Союза постановляют:

а) выселить в кратчайший срок в северные области СССР из станицы Полтавской (Северный Кавказ), как наиболее контрреволюционной, всех жителей, за исключением действительно преданных соввласти и не замешанных в саботаже хлебозаготовок колхозников и единоличников, и заселить эту станицу добросовестными колхозниками-красноармейцами, работающими в условиях малоземелья на неудобных землях в других краях, передав им все земли и озимые посевы, строения, инвентарь и скот выселяемых.

Ответственность за проведение этого решения (пунт «а») возложить на тт.Ягода, Гамарника (с заменой т.Булиным), Шеболдаева и Евдокимова;

б) арестованных изменников партии на Украине, как организаторов саботажа хлебозаготовок, бывших секретарей райкомов, предисполкомов, заврайзу, предрайколхозсоюзов, а именно: Ореховский район - Головина, Пригоду, Паламарчука, Ордельяна, Луценко; Балаклейский район - Хорошенко, Ус, Фишман; Носовский район - Яременко; Кобелякский район - Ляшенко; Больше-Токмакский район - Ленского, Косаченко, Дворника, Зыка, Долгова предать суду, дав им от 5 до 10 лет заключения в концентрационных лагерях;

в) всех исключенных за саботаж хлебозаготовок и сева «коммунистов» выселить в северные области наравне с кулаками;

г) предложить ЦК КП(б)У и СНК Украины обратить серьезное внимание на правильное проведение украинизации, устранить механическое проведение ее, изгнать петлюровские и другие буржуазно-националистические элементы из партийных и советских организаций, тщательно подбирать и воспитывать украинские большевистские кадры, обеспечить систематическое партийное руководство и контроль за проведением украинизации;

д) немедленно перевести на Северном Кавказе делопроизводство советских и кооперативных органов «украинизированных» районов, а также все издающиеся газеты и журналы с украинского на русский язык, как более понятный для кубанцев, а также подготовить и к осени перевести преподавание в школах на русский язык. ЦК и СНК крайком и крайисполком срочно проверить и улучшить состав работников школ в «украинизированных» районах;

е) в отмену старого решения разрешить завоз товаров для украинской деревни и предоставить тт. Косиору и Чубарю право приостановить снабжение товарами особо отстающих районов впредь до окончания ими хлебозаготовительного плана.

Председатель СНК Союза ССР      В.Молотов (Скрябин)

Секретарь ЦК ВКП(б)      И.Сталин

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 196-199.

 

№ 47

Замітка із газети «Більшовик Полтавщини» із звинуваченням
на адресу окремих голів правлінь колгоспів Полтавського району
у саботажі за незгоду із планами хлібозаготівлі

15 грудня 1932 р.

На повідку у куркуля

Ще підчас збиральної кампанії й молотьби куркуль почав активно творити свою контрреволюційну справу. Він агітував серед колгоспників недбайливо ставитись до збирання хліба, до обмолоту, сіяв серед них свої ворожі споживацькі настрої. «Раніше забезпечити себе, а що залишиться, то буде державі». І таку куркульську «настанову» окремі одноосібники, колгоспники (що підпали під вплив куркуля) і навіть деякі члени партії, комсомольці та керівна частина колгоспів узяли собі за основу в створенні прямого саботажу хлібозаготівель.

Переродженець і зрадник партії голова артілі «Червоний Схід» Крайник, саботажник Чамара (голова артілі ім. Чапаева), обійшовши настанови партії, почали будувати свої пляни: «ми, а не держава тут хазяї -мий хліб розподілятимемо самі по своєму». І справді, тоді як партосередок ухвалював галасливі, алілуйняцькі резолюції виконати повнотою

ДОКУМЕНТИ — 877

хлібозаготівельний плян до 10 жовтня, до 15 роковин жовтня і т. д., саботажники Крайник і Чамара розтринькували хліб, видаючи незаконно аванси по артілі «Культура» 186 цент., по артілі «Червоний Схід» 59 цент.

Крайник прямо заявив, що «для держави хліба немає» й зовсім припинив хлібозаготівлі, не вивізши на державний зсиппункт протягом двох з половиною місяців жодного кілограма хліба.

Куркульський саботаж тривав далі. Приміром, по одноосібних участках: Щербаки, Терентієвка, Брюнівка й інш. за останні два місяці не заготовлено хліба майже нічого. А партосередок по ліберальному, співчутливо підходив до саботажників. Він слухав інформації, ухвалював резолюції, знову слухав і знову ухвалював...

На партнараді 9 листопада голови колгоспів «Культура» й ім. Чапаева Чамара та Лінський в своїх інформаціях про виконання хлібозаготівельного пляну виявили своє саботажницьке ставлення до хлібозаготівель і між іншим пообіцяли «щось вивезти». А уповноважений по участку одноосібного сектору Яковенко зрив хлібозаготівель пояснив тим, що «сільрада не вживає ніяких заходів до виконавців, що запізнюються». Партнарада ж замість більшовицькою рукою зламати куркульський саботаж, лагідно ухвалює «утворити штурмову бригаду(?) по одноосібному сектору, добитись зрушень (?)».

На партнараді 24 листопада уповноважений по одноосібному участку Ковалівки Ушаков інформував: «вибрав участкову хлібну комісію, є зрушення (?) - із пляну 168 цент., виконано 65 цент.» Але й цьому саботажнику, замилювачу очей, не дано рішучої відсічі.

Більшовик Полтавщини. - 1932. - 15 грудня.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 230-231.

 

№ 48

З постанови бюро Чутівського райкому КП(б)У
про стан хлібозаготівель по Матвіївській сільраді

23 грудня 1932 року

... На 20.12.1932 р. по арт[ілі] «Червоний прапор» план хлібозаготівель виконано на 66,3%, по одноосібному сектору лише на 24,7% і куркульсько-заможній верхівці - на 15%. Замість рішучої боротьби з куркульським та петлюрівським елементом, саботажником хлібозаготівель, негайного виправлення припущених помилок по одноосібному сектору, викриття куркульських махінацій розкрадання, розбазарювання хліба та повернення його на хлібозаготівлі, припустили [злочинну] бездіяльність та потурання куркульським саботажникам, що зривають виконання плану хлібозаготівель

Бюро РПК ухвалює:

1. За незабезпечення більшовицької боротьби по виконанню плану хлібозаготівель, незабезпечення злому куркульського саботажу хлібозаготівель, замазування своєї злочинної бездіяльності обіцянками, що привело до ганебного стану виконання плану хлібозаготівель по арт[ілі] «Червоний прапор» та одноосібному сектору, тт.Пащенко і Слюсар заслуговують виключення з лав партії і віддачі до суду. Але, беручи до уваги заяву т. Пащенка про те, що він зобов'язується негайно виправити свою помилку, та заяву т. Петренка про те, що т. Слюсар не мав достатньої підтримки з боку уповноважених, тт. Пащенка і Слюсара востаннє попередити, що в разі, [якщо] до 1.1.33 р. вони не забезпечать повністю виконання планів по колгоспу і одноосібному сектору, вони будуть виключені з лав партії і віддані до суду як [шкідники] партії і пролетарської держави.

2. Відмітити, що т.Цимбал, як уповноважений РПК, не боровся по-більшовицькому за виконання плану хлібозаготівель, весь час бездіяльничав, не вжив ніяких заходів до підсилення виконання плану хлібозаготівель.

Бюро РПК вказало т.Цимбал на його бездіяльність, після чого т.Цимбал став на непартійні методи роботи: за 2 дні провів 20 примусових вилучень хліба у контрактантів і після зауважень на неприпустимість цього, т.Цимбал зовсім припинив будь-яку боротьбу і на протязі [першого] місяця не боровся за план хлібозаготівель, не мобілізував бідняцько-середняцькі маси і повністю [склав] зброю в боротьбі з куркулем. Т.Цимбал, [такого, що не виправдав] довір'я партії, з лав партії виключити.

Цю постанову оголосити в пресі.

Секретар [райкому КП(б)У]        Анастасьєв

ДАПО. - Ф.П-62. - Оп.1. - Спр.56. - Арк.46. Ротаторний примірник.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 199-200.

ДОКУМЕНТИ — 878

№ 49

Вирок Харківського обласного суду про позбавлення волі
керівних працівників Кобеляцького району на Полтавщині
за невиконання хлібозаготівлі

23-25 грудня 1932 р.

Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки Харківський облсуд по кримінально-касаційному відділу 1932 рік грудня 23-25

м.Кобеляки

В складі голови т.Торяника, нарзасів тт. Архімовича, Хівренка при секретареві т.Шаукстель за участю прокурора т.Брона та оборонців тт. Немаханського, Полтавцева, Штенермана, розглянувши на відкритому засіданні справи по обвинуваченню Ляшенка Кирила Гавриловича, 1894 р. народження, робітник-гірник, бувший член КП(б)У з червня 1917 р., закінчив університет ім. т.Артема, не судився, із селян с.Павлівки Онуфріївського району, червоний партизан;

Бема Федора Кіндратовича, 1895 р. народження, селянин, с.Сватки Липово-Долинського району, бувший член КП(б)У, закінчив сільську школу, не судився, червоний партизан;

Обидала Івана Омельковича, 1901 р. народження, селянин с Мачухи Полтавського району, освіта нижча, бувший член КП(б)У, не судився, червоний партизан, за арт.54-м, п.7 КК;

Винокурова Йосипа Васильовича, 1901 р. народження, із селян с.Святого Донецької обл., бувший член КП(б)У, освіта нижча, засуджений Харківським облсудом 20-30 листопада 1932 р. за злочин, передбачений постановою ЦВК та РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. до позбавлення волі в загальних місцях ув'язнення терміном на 10 років (десять років). Вирок оскаржений і не набув законної чинності. Червоний партизан;

Павлова Василя Гнатовича, 27 років, службовець, бувший член КП(б)У, не судився, освіта нижча, із м.Кобеляки Харківської обл.;

Гарагуля Андрій Фадійович, 38 років, із селян, с.Дідівці Прилуцького району, освіта нижча, бувший член партії, не судився;

Лук'янова Сергія Васильовича, 41 рік, службовець із М.Дніпропетровська, освіта середня, бувший член КП(б)У, не судився, закінчив курси округових робітників, за арт. 100-м ч.І КК УСРР

Попереднім та судовим слідством, зізнанням всіх підсудних та промовами сторін Харківський облсуд вважає доведеним:

Кобеляцький район Харківської обл. колективізований на 80%. В минулому, 1931 р., виконав повністю план продажу державі хліба в кількості 15 тис.т. У 1932 р. весь час ганебно відставав і майже завжди посідав останнє місце по області у виконанні наданого хлібозаготівельного плану. Якщо в минулому році план був 15 тис.т, то план в 1932 р. надано менший на 38% і остаточно встановлено по колгоспах 8 тис. т, по одноосібному сектору 1300 т, а разом - 9300 т. Районовою експертною комісією врожайність [визначено] 7 ц з гектара, валовий збір 24 500 т і до здачі державі належало всього лише 2,6 цз гектара.

На підставі зізнань підсудних й всіма матеріалами справи доведено, що Кобеляцький район мав цілком реальний план й всі умови для виконання такого повністю і в строк.

Судовим слідством встановлено, що не дивлячись на велике зменшення урядом хлібозаготівельного плану проти минулого року, його повній реальності, районове керівництво в особі секретаря райпарткому, члена президії райвиконкому Ляшенка, голови райвиконкому Бема й директора МТС, члена президії райвиконкому і кандидата бюро райпарткому Обидала з самого початку хлібозаготівлі стало на шлях саботажу. Ляшенко ще в серпні місяці при одержанні плану виступив із доведенням про нереальність такого.

Ляшенко, Бема, Обидало з самого початку хлібозаготівель не повели належної боротьби з втратами, розкраданням, не мобілізували маси на організаційно-господарче зміцнення колгоспів, ігнорували масову роботу, чим дали змогу класовому ворогу - куркулю розводити меншовицький настрій в районі.

Замість боротьби за виконання плану повністю й в строк Ляшенко, виступаючи на різних районових нарадах, закликав «везти хліб», «здавати хліб», а не мобілізував на виконання плану повністю та в строк, що було прийнято як директива секретаря райпарткому, члена президії райвиконкому не [поспішати] з виконанням плану, й тому в районі панував самоплив. У жовтні було здано лише 6% місячного завдання, а в листопаді - 11%, а на 15.11 район виконав тільки 32,8% річного плану, в тому числі по колгоспах - 35,2%, одноосібних - 17,8% й твердих завданнях - 14,3%.

При такому злочинному виконанні найважливішого завдання Ляшенко, Бема і Обидало в жовтні місяці становляться на впертий шлях зриву хлібозаготівель, [стають] на шлях контрреволюційного саботажу й ошукання обласних організацій. Ляшенко на зборах в партійних осередках й розмовах з робітниками сільрад при скаргах останніх на труднощі й важкий план давав поради писати в район і доводити нереальність плану, чим припинилась в жовтні здача хліба й місячний план, дякуючи цьому, виконано було лише на 6%. В селі Марківці розпорядження дав висипати в комору приготовлений хліб для вивозу й займатися посівкампанією.

ДОКУМЕНТИ — 879

Директор МТС. Обидало в той же час почав обробляти громадську думку про нереальність плану в МТС. й 22 жовтня добився по своїй доповіді на бюро партосередку, членом бюро якого він [являється], резолюцію про нереальність плану по колгоспах МТС.

Протягом жовтня Ляшенко, Бема, Обидало й Лебеденко (зав. районовим земельним відділом РВК, притягнутий під час суду до кримінальної відповідальності й справа передана дільничному прокурору), протягом доби зібрали в районі відомості про так званий «фактичний обмолот». На підставі цих брехливих відомостей, явно для них заменшених проти дійсності, склали відверто куркульський баланс, із якого виходило, що в Кобеляцькому районі треба хліб ще завозити й з цим «балансом» Ляшенко й Обидало, перший як секретар райпарткому та член президії райвиконкому, а другий як директор МТС. та член президії райвиконкому, поїхали в обласні організації доводити нереальність плану й клопотати [про] зменшення такого.

Підставою для цього явно куркульського балансу, крім відомостей про «фактичний обмолот» була ще й доповідна записка директора МТС. Обидала, яку він спеціально за директивою Ляшенка склав райпарткому, райвиконкому й РСІ.

Свідомий саботаж районового керівництва зверху спрямували на зрив хлібозаготівель, [він] демобілізував сільських робітників. Дії Ляшенка, Беми, Обидала приймались як директива не виконувати план, уповноваженим РПК, РВК в селах не робили, з дозволу Ляшенка сиділи в Кобеляках. А на селах в той час куркульством розкрадався колгоспний хліб, закопувався в ями, яких зараз виявлено до 70 із хлібом, хліб розбазарювався, одержували велику кількість рвачі та ледарі й тим руйнувалось організаційно-господарче зміцнення колгоспів й порушувався добробут сумлінно працюючих колгоспників.

Одночасно з цим в районних організаціях розцвітало злочинне відношення до витрачання державних коштів й хліба. Райвиконкомом, на чолі якого був Бема, було визначено артілі «Червона Армія» Перегонівської сільради 48 606 крб. 99 коп. за нібито загинутий від граду хліб, видано 750 ц державного посівного матеріалу, артіль звільнена від виконання плану хлібозаготівель в той час, коли градом пошкоджено було незначну площу, артіль намолотила 1422 ц й ще має намолочений хліб.

Райвиконком в особі голови Беми, членів президії Ляшенка, Гарагулі, членом президії РВК - зав. відділом постачання Павловим, директором МТС Обидалом та головою райколгоспспілки Винокуровим, саботуючи виконання плану хлібозаготівель, розбазарювали хліб колгоспів, який повинен бути зданий державі, злочинно витрачали мірчук із державних та кооперативних лімітів на безпіставне постачання поверх нарядів районного центра та ін. Таким чином, у 1932 р., в тому числі із хліба повного врожаю, розбазарено 34 тис.

Голова райспоживспілки Лук'янов, знаючи, що він не має права на одержання й витрачання колгоспного і державного хліба - мірчука, такий від вищезазначених осіб приймав, витрачав, чому з'явився співучасником злочинців.

Обласний суд на підставі даних судового слідства встановив, що ганебний провал у виконанні плану хлібозаготівель по Кобеляцькому р-ну під час керівництва Ляшенка, Бема, Обидала є наслідок двурушництва з боку них й явно саботажу, потакання місцевим антирадянським рвацьким тенденціям, відсутності партійної та радянської демократії та зажиму критики й самокритики.

Всі підсудні в пред'явлених ним звинуваченнях винними себе повністю визнали.

На підставі вищезазначеного Харківський обласний суд визнає винними Ляшенка, Бема та Обидала в злочині, передбаченому арт. 54-м п.7-м КК УСРР Винокурова, Павлова - за арт. 100-м ч.1-ю КК УСРР, Гарагулю та Лук'янова - за арт. 98-м ч.1-ю КК УСРР.

Приймаючи на увагу, що всі підсудні визнали себе винними, засудили свої злочини й що вони можуть бути виправдані, Харківський обласний суд, керуючись арт. 297-м КК УСРР приговорив:

Ляшенка Кирила Гавриловича на десять років (10 р.) позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях Союзу. Бема Федора Кіндратовича та Обидала Івана Омельковича на вісім років позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях Союзу кожного. Винокурова Йосипа Васильовича на шість років позбавлення волі у поправно-трудових таборах у далеких місцевостях СРСР. Лук'янова Сергія Васильовича на два роки позбавлення волі в загальних місцях ув'язнення.

Відносно всіх засуджених не приміняти конфіскації майна й після відбуття призначеної їм міри соцзахисту вважати їх не позбавленими прав. Беручи на увагу визнання в злочині й засудження такого Лук'яновим й що він може бути виправлений, перебуваючи на волі, вирок відносно Лук'янова на підставі 48-го арт. КК вважати умовним з іспитовим терміном на п'ять років, заборонити Лук'янову на три роки займати відповідальні посади та працювати на кооперативній роботі.

Павлова Василя Гнатовича та Гарагулю Андрія Фадійовича на 5 років позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях СРСР.

Захід запобігнення залишити Ляшенку, Обидалу, Винокурову, Павлову та Гарагулі, Бемі тримання під вартою, а Лук'янову змінити на підписку про невиїзд із м.Кобеляк, звільнивши Лук'янова з-під варти.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

ДОКУМЕНТИ — 880

Призначену міру соцзахисту Винокурову Йосипу Васильовичу вважати по совокупності з призначеним вироком облсуду 29-30 листопада 1932 р. -десять років позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях СРСР.

Попереднє ув'язнення засудженим зарахувати із дня їх арешту.

Вирок може бути оскаржений до Найвищого суду УСРР протягом п'яти днів із дня доручення копії.

Оригінал за належними підписами.

Згідно:       Підпис

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933 рр.: Збірник документів і матеріалів. - К, 1992. - С.573-576;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 200-205; Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 232-236.

 

№ 50

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про посилення репресій
до одноосібників - злісних нездаванців хліба

29 грудня 1932 р.

Запропонувати Дніпропетровському та Харківському обкомам щодо злісних одноосібників застосувати на підставі постанови РНК УСРР з 11 листопада 1932 року розпродаж всього їх майна, а також позбавлення повнотою всієї садибної землі та всіх будівель. Щодо Харківської області цього заходу застосувати, приміром, до 1000 господарств; по Дніпропетровській області - 500 господарств.

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990. - С.300;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997 - С. 205.

ДОКУМЕНТИ — 881

1933

№ 51

Телеграма ЦК ВКП(б) Центральному комітету КП(б)У з оголошенням
постанови ЦК ВКП(б) від 1 січня 1933 р. про добровільну здачу
державі колгоспами, колгоспниками та одноосібниками раніше
прихованого хліба та вжиття суворих заходів щодо тих, хто
продовжуватиме укривати від обліку хліб

1 січня 1933 р.

Сообщается постановление ЦК от 1 января 1933 г.: Предложить ЦК КП(б)У и СНК УССР широко оповестить через сельсоветы, колхозы колхозников и трудящихся единоличников, что:

а) те из них, которые добровольно сдают государству ранее расхищенный и скрытый хлеб, не будут подвергаться репрессиям;

б) в отношении колхозников, колхозов и единоличников, упорно продолжающих укрывать расхищенный и скрытый от учета хлеб, будут применяться строжайшие меры взыскания, предусмотренные постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1932 г. (об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной социалистической собственности).

Секретарь ЦК ВКП(б)       И.Сталин

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990. - С. 308;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 206.

 

№ 52

Замітка з газети «Правда Диканщини» Диканського району
на Полтавщині «Грізний присуд - наука злісним нездатникам
хліба. (Суд).»

6 січня 1933 р.

Участок Марченки Баляснівської с. р. у минулому році був передовим у виконанні хлібозаготівель - протилежне маємо в цьому році. На сьогодні цей участок виконав своє завдання лише на 50% . Передові одноособові цього участку: Гнида Семен, Дзюбенко Мусій, Гальос Федір, Коваль Наум, Коваль Іван виконали свої завдання по контрактації повністю, навіть такі як Луценко Марія та Дмитренко Мотря, що були хліб закопали, - визнали свою помилку, хліб з ям викопали.

Проте, поряд цих передових, є злісні нездатники, що уперто саботують хлібозаготівлі, заявляючи, що «хліба немає», хоч можливості всі до виконання в них є, адже і земля їхня була поряд із передовими й урожай однаковий і завдання такі самі. В чому ж причина такого ганебного стану?

Насамперед в тому, що на чолі куркульського саботажу хлібозаготівель стала хлібна комісія цього участку, за керівництвом голови х[лібної] к[омісії] Дзябенком М., що сам не виконав свого завдання. Йому в зриві хлібозаготівель допомогав старший виконавець Дядюра Є. А. Він заявив - «даю голову на відріз, що хліба немає». А після цього в нього хлібна комісія вирила 2 ями з хлібом: одну в сараї, а другу на садибі. Крім цього, цей куркульський поплічник закопав ще 21 ц. картоплі.

Суд розглянув справу Дядюри Є. А., визнав його за злісного, що не лише не виконував контрактації, намагаючись хліб погноїти в землі, а як старший виконавець підбивав на це весь участок. За цю шкідницько-куркульську роботу, за зрив контрактації, за гноїння хліба в землі, суд в своєму вирокові Дядюру позбавив волі терміном на 6 років в далеких місцевостях з поразкою в правах на 3 роки та оштрафував на 1000 крб. З цього ж таки участку за агітацію, за розвал колгоспу, за зрив хлібозаготівель засуджено Дейнеку Василя Яким., куркуля, що до революції мав 15 га землі, позбавивши його волі на 8 років, з поразкою в правах на 5 років, з висилкою після відбуття кари в далеких місцевостях за межі УСРР на 4 роки.

Цю науку мусять скористати злісні нездатники контрактації з цього участку - Обрізай Іван, що виконав лише 2,5 ц. контрактації, Дядюра Є., Берета О., Бражник Ф., Артюх Ом., Кривоніс Федір, Дядюра М., Мирінець Я., Бражник Ю., Рета С, Лелюк М. і інші. Хлібна комісія мусить виконати свої завдання в першу чергу.

ДОКУМЕНТИ — 882

Сільрада мусить поставити питання рішуче перед цими куркульськими агентами або вони виконають своє завдання, або до них застосують всі заходи репресій з відібранням засіву, садиби з штрахом і віддачею до суду, як ворогів народу.

Передові одноосібні, колгоспний актив не можуть терпіти такого стану, адже вони свої завдання виконали при однакових умовах. Натиснувши зі всією рішучістю на куркуля, на його посібників - злісних нездатників контрактаціи, виконаймо хлібозаготівлі до 15 січня.

Бригада: Юрченко П., Лелюк І., Обрізан Я., Дядюра І., Заїць А., Заїць М.

Правда Диканщини. - 1933. - 6 січня.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 237-238.

 

№ 53

З виступу секретаря Харківського обкому КП(б)У Терехова
на засіданні секретаріату обкому партії про хід
хлібозаготівель

7 січня 1933 року

Мы вступили в самую ответственную полосу хлебозаготовок, когда нужно исключительное напряжение всех сил для окончания годового плана хлебозаготовок.

Между тем, объезд мною ряда районов, материалы, имеющиеся в обкоме, свидетельствуют, что в ряде районных организаций этой напряженности борьбы за хлеб, решающей победу на хлебном фронте, мы еще не имеем. Более того, в ряде звеньев сельской партийной организации и даже среди части районного актива начинают просачиваться настроения усталости, безнадежности дальнейшей хлебозаготовки, настроения антипартийные, продиктованные кулаком и его агентурой в партии. Эти нездоровые настроения не везде получают должный большевистский отпор. В результате этого мы имеем падение темпов хлебозаготовок в ряде районов, имеющих все возможности успешной борьбы и победы в хлебозаготовках. В результате этого мы не добились выполнения решения бюро обкома, чтобы к 5.01 окончить выполнение годового плана хлебозаготовок по колхозному сектору с одновременным решительным переломом в хлебозаготовках среди единоличников...

Мы должны сегодня в решении наметить конкретные сроки оформления выселения, отбирания усадебной земли, применения натурштрафов, а также рассмотра кассаций, поданных облпрокуратуре и облсуду на решения местных судебных органов.

Я предлагаю, чтобы облисполком телеграфно санкционировал районам предусмотренные законом репрессивные мероприятия в тот же день после получения материалов, а облпрокуратура и облсуд не более, чем в двух-дневный срок. Ибо только быстрота темпов, своевременный нажим, доведенный до конца, активное проведение мер репрессий может дать положительный результат. Вот почему нужно объявить беспощадную борьбу медлительности,вялости, нерасторопности,какая еще имеется в ряде наших областных организаций и которая наделе вредит делу хлебозаготовок...

Теперь о хлебозаготовках в районном секторе. В колхозном секторе мы оставшийся за ними хлеб возьмем при действительном нажиме. Что тут нужно сделать? Нужно прежде всего ударить по тем открытым или скрытым формам, не давать хлеба из комор, беспощадно ударить тех, кто пытается скрыть от нас, замедлить, задержать вывозку всех имеющихся фондов, в том числе так называемого посевного зерна. Неправильно рассуждение тех товарищей, которые утверждают, что в районе только тем занимаются, что вывозят посевные фонды. Между тем, на деле в большинстве районов только тем и занимаются, как бы не вывозить имеющихся фондов. Я прочел в сводке ГПУ в Сахновщанском районе, что там имеются такие настроения: «Сейчас высылают за хлеб, а завтра будут высылать за семена, поэтому нужно выбрать одно из двух». Эти настроения не единичны. И для того, чтобы сломить хребет носителям таких настроений, нужно меньше всего рассусоливать, меньше стонать...

Поэтому для того, чтобы взять хлеб в колхозном секторе, нужно прежде всего сломить [хребет] таким настроениям, нужно меньше стонать и заставить районы, наших уполномоченных обкома вывезти утех колхозов, какие не окончили годового плана хлебозаготовок, в таких колхозах вывезти все фонды, все зерно из комор до последнего зернышка, в том числе и т[ак] наз. посевзерно.

У нас в ряде колхозов имеется много коров и имущества, которые были в свое время забраны у кулаков, между тем, наше решение, чтобы у злостно саботирующих колхозов забирать эти коровы и имущество, нигде не провели в жизнь, поэтому мы должны еще раз подтвердить, чтобы к колхозам, злостно саботирующим хлебозаготовку, немедленно применить это мероприятие...

Кое-где на ходу уже теперь надо вносить коррективы в планы хлебозаготовок, например, Лубнам мы прибавили 2000 тонн, Миргороду - 1500, что это за прибавка? Это не значит, что мы увеличили план хлебозаготовок. Мы говорим, что к мо-

ДОКУМЕНТИ — 883

менту предоставления сведений, характеризующих общее состояние колхозов, руководство этих колхозов предоставило такие сведения, которые во многом преуменьшили фактическое положение, в то время, как они могли обойтись без скидки, поэтому эти колхозы надо лишить скидки. Вот, например, по Миргороду, Лубнам, скидку ряду колхозов предоставили, а они имеют излишки хлеба и могут еще сдавать хлебозаготовку, а фактически ввели в заблуждение районное руководство...

Применение репрессий в ряде случаев у нас достаточного эффекта не дает, а порою дискредитирует самый смысл репрессий. Наши репрессии мы должны довести последовательно и до конца. А у нас получается, что наложили мясной штраф, получили этот штраф и на этом дело заканчивается. Злостный несдатчик считает, что раз его оштрафовали мясным штрафом, значит он закончил хлебозаготовку. Или тот случай, когда осужденных берут на поруки. В Миргороде одного осудили, а потом взяли на поруки, а он ходит и агитирует против плана хлебозаготовок...

Возьмем [В.]Багачанский район: репрессии применяют, но нет там последовательности в их применении, штрафуют, но штрафы изыскиваются лишь на 10%, каждая крестьянская хата, в том числе злостного несдатчика, имеет электрическое освещение и вот за электрическое освещение у них образовался долг, долга никто не собирает, а электричество дают. Их нужно лишить всякого освещения, не давать керосина, а район не применяет этих репрессий...

В применении репрессий нам нужно, в первую очередь, использовать натурштрафы и в гораздо большем размере, чем это делалось до сих пор. Не останавливаться даже перед фактом отсутствия у оштрафованного скота, заставить этого злостного несдатчика этот скот сдать и натурштраф полностью уплатить...

Злостных несдатчиков хлеба, которых мы лишаем приусадебной земли и построек, немедленно выселить из занимаемых помещений. Практиковать забирание озимых посевов, которые закрепить за теми колхозами, что выполнили план хлебозаготовок и вносить за злостного несдатчика причитающийся с него хлеб согласно контрактационных обязательств...

Трудности в хлебозаготовках, в особенности по единоличному сектору, большие, но на то мы и большевики, чтобы эти трудности преодолеть. Сроки, установленные партией и правительством для окончания хлебозаготовок, истекают. Это требует от всех отстающих районов самой напряженной работы. Необходимо обязать все РПК и уполномоченных сосредоточить все силы и внимание на борьбе за выполнение плана хлебозаготовок в единоличном секторе.

Нужна еще более энергичная большевистская борьба за успех хлебозаготовок, еще более решительный отпор классовому врагу, чтобы вытянуть нашу область из числа отсталых и добиться окончательной победы на хлебозаготовительном фронте...

ДАПО. - Ф.П-35.- Оп.1. - Спр.13, - Арк.20-27. Завірена копія.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 239-251.

 

№ 54

З постанови секретаріату Харківського обкому КП(б)У
про хід хлібозаготівель за першу п'ятиденку січня

7 січня 1933 р.

Обком отмечает, что, несмотря на некоторое увеличение количества заготовленного хлеба (32.800 против 19.600 за предыдущую пятидневку), результаты первой пятидневки января свидетельствуют о том, что в большинстве районов области не было развернуто настоящей большевистской борьбы для окончания плана хлебозаготовок по колхозам, за резкий перелом в хлебозаготовках по единоличному сектору...

Обком особо подчеркивает как совершенно недопустимое явление, что ряд районов фактически прекратили заготовки по единоличникам. Преступную бездеятельность по хлебозаготовкам в единоличном секторе показывают следующие районы: ...Оболонский район (секретарь Авербах, уполномоченный Амиров) - всего по единоличникам 24,7%, за пятидневку - 0,5%; Оржицкий район (секретарь Дидух, уполномоченный Сирченко) - всего по единоличникам 39,8%, за пятидневку - 0,9%.

Такая позорная работа по хлебозаготовкам в единоличном секторе является результатом продолжающегося недопустимого игнорирования районами директив обкома о единоличниках от 19.12 и 30.12.1932 года. До сих пор не прикреплены уполномоченные к группам единоличников в 3-5 хозяйствах, не дифференцирована массовая работа, репрессивные меры проводятся нерешительно и не доводятся до конца.

Обком постановляет:

1. Обязать все райпарткомы и уполномоченных обкома сосредоточить ВСЕ СИЛЫ И ВНИМАНИЕ НА БОРЬБУ ЗА ВЫПОЛНЕНИЕ ПЛАНА ХЛЕБОЗАГО-

ДОКУМЕНТИ — 884

ТОВОК В ЕДИНОЛИЧНОМ СЕКТОРЕ. Немедленно выполнить директиву обкома о перестановке людей из колхоза, закончивших планы хлебозаготовок, на работу в единоличном секторе. Обеспечить использование для работы среди единоличников как колхозного актива, так и единоличников, выполнивших свои обязательства. Прикрепить к селам, являющимся решающими по единоличникам, ответственных уполномоченных из состава членов бюро РПК, президиума райисполкома и райКК.

2. Усилить нажим на злостных несдатчиков хлеба, обязательно доводя применяемые репрессии до конца и добиваясь полного выполнения заданий по сдаче хлеба. С. этой целью:

а) расширить применение натурштрафов мясом, взыскивая эти штрафы немедленно. Если у оштрафованного скота нет, заставить его скот купить и сдать его государству;

б) немедленно ликвидировать задолженность по денежным штрафам. Указать зав. облфинотделом тов.Зинцову на невыполнение им постановления обкома о взыскании штрафов и ликвидации разрыва между наложенными и взысканными. Обязать секретарей райпарткомов и уполномоченных обкомов ... районов..., где разрыв между суммой наложенных и взысканных штрафов особенно большой, дать объяснение обкому о причинах слабого поступления денег по штрафам и о принятых ими мерах. Не ограничиваться одним взысканием штрафов, а заставить злостных несдатчиков хлеба после внесения штрафов выполнить задание по хлебозаготовкам;

в) при лишении злостных несдатчиков единоличников приусадебной земли лишать их также усадебных построек, выс[елять] их из хат. У особо злостных несдатчиков кроме лишения их приусадебной земли, отобрать также озимые посевы. Посевы эти передать тем колхозникам, которые за это обязуются сдать государству определенное количество хлеба...

Обком обязывает всех секретарей РПК и уполномоченных обкома:

а) усилить вывозку так называемых посевфондов из колхозов, не выполнивших план хлебозаготовок, закончив ее в ближайшие 2-3 дня;

б) усилить работу по изъятию и взысканию розданного хлеба. Обратить особое внимание на проверку колхозников, работающих возчиками хлеба, у которых во многих случаях имеется разворованный хлеб;

в) продолжить заготовки в тех колхозах, которые выполнили общий план по количеству, но не выполнили плана по культурам, добившись обязательного ВЫПОЛНЕНИЯ ПО ВСЕМ КУЛЬТУРАМ;

г) практиковать повторные штрафы в отношении тех колхозов, которые после внесения первых штрафов продолжают не выполнять своих заданий по хлебозаготовкам, добиваясь обязательно после уплаты штрафов полной сдачи хлеба согласно заданий;

д) у колхозов, особо злостно не выполняющих плана хлебозаготовок, допустить отобрание скота или имущества, переданных им в свое время от раскулаченных кулаков...

За секретаря обкома [КП(б)У]        Просвирник

ДАПО. - Ф.П-35. - Оп.1 - Спр.13. - Арк.17-19. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 209-211;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 251-255.

 

№ 55

Лист одноосібника М. І. Мисика з с. Сагайдак Диканського
району на Полтавщині про визнання своїх помилок щодо
невиконання завдань зі здачі хліба

9 січня 1933 р.

Свою помилку - визнаю

Я одноосібник Мисик Методій Іванович належної з мене 13,6 контрактації виконав лише 7 центи. Дальше виконання хлібозаготівель припинив, хліб приховав у полові. Буксирна бригада в мене цей хліб виявила, належну з мене контрактацію забезпечила та з'ясувала мені мій хибний шлях.

Тепер я свою помилку в злочині перед державою визнаю, вступаю до колгоспу, стаю в ударну

бригаду по виконанню хлібозаготівель та закликаю всіх одноосібників Сагайдацької сільської] р[ади], що ще й досі гноять хліб у землі - відкопати і здати державі.

С. Сагайдак

Н. Мисик.

Правда Диканщини. - 1933. - 9 січня.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ-Полтава, 2005. - С. 255-256.

ДОКУМЕНТИ — 885

№ 56

Акт, що документує факти розмов колгоспника з Кованьківської
сільської ради Полтавського району Харківської області
Г. І. Локошка про голод в 1932 і в 1933 рр. як наслідок
політики влади

13 січня 1933 р.

1933 року 13 січня я голова Кованьківської сільської ради - Казначей Василь Гаврилович [у] присутності понятих Цація Івана Івановича, Черниша Якова М. склав акт на гр. Локошка Грицька Івановича - куркуля, котрий перебуваючи в колгоспі вів шалену агітацію средь населення колгоспників, що плани по хлібозаготовкам по колгоспам не виполняємі, тому що в нас неврожай, ми голодували [у] 1932 році, то будімо голодувать і в 1933 році, що й складено акта.

Голова с/р

Казначей

Поняті (підписи)

ДАПО. -Ф.Р.- 2020. - Оп. 1. - Спр. 915. - Арк. 4.

 

№ 57

Постанова Харківського обкому КП(б)У про посилення
хлібозаготівель у занесених на «чорну дошку» колгоспах
області та застосування санкцій за нездачу хліба

14 січня 1933 р.

Несмотря на неоднократные указания обкома об усилений темпов хлебозаготовок в колхозах, занесенных на «черную» доску, райпарткомы и уполномоченные обкома до сих пор не обеспечивали выполнения плана по этим колхозам. На 10 января из 25 колхозов, занесенных на черную доску, только 3 колхоза (Оржицкого, Новогеоргиевского и Зиньковского районов) выполнили план на 100%. Остальные продолжают злостно саботировать хлебозаготовки. В особенности это имеет место в колхозах Балаклеевского района (46-49%), Кобелякского района (33%), Решетиловского района (47,5%), что является результатом ослабления внимания к этим колхозам со стороны РПК и уполномоченных обкома, недостаточного применения репрессивных мер к ним.

Обком постановляет:

1. Обязать секретарей РПК и уполномоченных обкома немедленно сломить саботаж хлебозаготовок в колхозах, занесенных на «черную» доску, лично выехать в эти колхозы, проверить на месте как применяются к ним все меры, предложенные ЦК и обкомом.

2. За преступную бездеятельность, отсутствие борьбы с кулацким саботажем хлебозаготовок отозвать, как не оправдавших доверия партии, уполномоченного по колхозу им. Молотова - Цыбульского, уполномоченного по колхозу «Октябрьская революция» Чутовского района - Павленко, уполномоченного по колхозу им. Луценко Чутовского района - Губского и уполномоченного по колхозу «Коминтерн» Кобелякского района - Владимирова, дела о них передать областной КК.

Обязать т. Нивельского [завідуючий агітаційно-масовим відділом Харківського обкому КП(б)У. - ред.] в 24 часа командировать в перечисленные колхозы вместо снятых товарищей, крепких уполномоченных.

Обязать секретарей РПК и уполномоченных обкома тщательно проверить работу остальных уполномоченных по колхозам, занесенным на «черную» доску, сменив тех товарищей, которые не справляются с работой и сообщить об этом обкому.

3. Обязать секретарей РПК и уполномоченных обкома бросить на помощь в колхозы, занесенные на «черную» доску, бригады колхозников-активистов из колхозов, закончившихсвои планы; развернуть по всем колхозам массовую работу с тем, чтобы колхозы, окончившие план, потребовали бы от колхозов, занесенных на «черную» доску, немедленного выполнения плана, натравив на них всех честных колхозников, выполнивших свои планы.

4. Применить к колхозам, занесенным на «черную» доску, директивы обкома о немедленном взыскании денежных и мясных штрафов, о повторном наложении мясных штрафов, об отобрании скота, переданного им в свое время от раскулаченных. Ни в коем случае не ограничиваться полумерами в применении репрессий. Добиваться после применения репрессивных мер обязательного выполнения плана хлебозаготовок.

5. Предупредить все РПК и уполномоченных обкома о том, что и после общего выполнения плана хлебозаготовок по колхозному сектору по всему району - заготовки по колхозам, не выпол-

ДОКУМЕНТИ — 886

нившим свои планы, должны продолжать усиленным темпом и что в первую очередь нужно обеспечить окончание плана по колхозам, занесенным на «черную» доску.

Секретарь обкома КП(б)У        Терехов

ДАПО. - Ф. П. 35. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 42.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ-Полтава, 2005. - С. 257-258.

 

№ 58

Постанова Харківського обкому КП(б)У про невиконання
плану хлібозаготівель Лохвицьким районом

14 січня 1933 р.

Обком отмечает, что бюро Лохвицкого РПК во главе с секретарем т.Марченко несмотря на постановление обкома от 22.12.32 г., указавшее на ошибки и недостатки партийного руководства хлебозаготовками в Лохвицком районе, не принял необходимых мер к устранению этих недостатков, не осуществил перестройки работы согласно указанию обкома, более того, задержал доведение постановления обкома до партячеек и уполномоченных РПК по селам на 15 дней.

В результате игнорирования постановления обкома от 22.12. и продолжения прежних ошибок, выполнение плана хлебозаготовок находится в угрожающем положении (на 10.01. выполнено 79% годового плана).

ОБКОМ ПОСТАНОВЛЯЕТ:

1. За игнорирование постановления обкома, затяжку доведения его до партячеек, за допущение в организации хлебозаготовок ряда грубых ошибок, приведших к серьезному прорыву в хлебозаготовках секретарю Лохвицкого РПКт.Марченко вынести строгий выговор, предупредив его, что если им не будут приняты самые решительные меры к исправлению допущенныхошибок, кбоевой мобилизации всей партийной организации на борьбу за хлеб, он себя этим самым поставит вне рядов партии.

2. Указать уполномоченному обкома т.Рашину, что его прямой обязанностью как представителя обкома было не только выявлять ошибки, а не допустить их и исправить эти ошибки на месте, как только они были выявлены.

3. Обязать РПК и уполномоченного обкома т.Рашина немедленно исправить допущенные ошибки в части организации работы с единоличниками. В связи с приближением к окончанию планов хлебозаготовок по колхозам переключить все свое внимание и силы на единоличный сектор, строго руководствуясь постановлениями обкома от 19.12, 30.12.[1932 г.] и 7.01.[1933 г.] о хлебозаготовках среди единоличников.

4. Учитывая, что план хлебозаготовок по единоличному сектору выполнен только на 38,2% (необходимо еще заготовить 1570 тонн по единоличникам), обязать РПК и уполномоченного обкома выделить в решающие села лучших районных работников в качестве уполномоченных по этим селам, установив оперативное руководство ими.

Обязать т.Невельского не позже 14.01. командировать в Лохвицкий район на помощь РПК в проведении хлебозаготовок группу [товарищей] в 10 человек, проверенных на хлебозаготовках.

Секретарь обкома КП(б)У        Терехов

ДАПО.-Ф.П-35.- Оп.1.- Спр.13.- Арк.41. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 211-212.

 

№ 59

Постанова Харківського обкому КП(б)У про посилення
хлібозаготівель у занесених на «чорну дошку» колгоспах
області та застосування санкцій за нездачу хліба

14 січня 1933 р.

Несмотря на неоднократные указания обкома об усилении темпов хлебозаготовок в колхозах, занесенных на «черную доску», райпарткомы и уполномоченные обкома до сих пор не обеспечили выполнения плана по этим колхозам. На 10 января из 25 колхозов, занесенных на «черную доску», только 3 колхоза (Оржицкого, Новогеоргиевского и Зеньковского районов) выполнили план на 100%. Остальные продолжают злостно саботировать хлебозаготовки. В особенности это имеет место в колхозах... Кобелякского района (33%), Решетиловского района (47,5%), что является результатом ослабления внимания к этим колхозам со стороны РПК и уполномоченных обкома, недостаточного применения репрессивных мер к ним.

Обком постановляет:

1. Обязать секретарей РПК и уполномоченных обкома немедленно сломить саботаж хлебозаго-

ДОКУМЕНТИ — 887

товок в колхозах, занесенных на «черную доску», лично выехать в эти колхозы, проверить на месте, как применяются к ним все меры, предложенные ЦК и обкомам.

2. За преступную бездеятельность, отсутствие борьбы с кулацким саботажем хлебозаготовок отозвать, как не оправдавших доверия партии, уполномоченного по колхозу им. Молотова т.Цыбупьского, уполномоченного по колхозу «Октябрьская революция» Чутовского района т.Павленко, уполномоченного по колхозу им.Луценко Чутовского района т.Губского и уполномоченного по колхозу «Коминтерн» Кобелякского района т.Владимирова, дела о них передать областной КК.

Обязать т.Нивельского в 24 часа командировать в перечисленные колхозы вместо снятых товарищей крепких уполномоченных.

Обязать секретарей РПК и уполномоченных обкома тщательно проверить работу остальных уполномоченных по колхозам,занесенным на «черную доску», сменив тех товарищей, которые не справляются с работой, и сообщить об этом обкому.

3. Обязать секретарей РПК и уполномоченных обкома бросить на помощь в колхозы, занесенные на «черную доску», бригады колхозников-активистов из колхозов, закончивших свои планы; развернуть по всем колхозам массовую работу с тем, чтобы колхозы, окончившие план, потребовали бы от колхозов, занесенных на «черную доску», немедленного выполнения плана, натравив на них всех честных колхозников, выполнивших свои планы.

4. Применить к колхозам, занесенным на «черную доску», директивы обкома о немедленном взыскании денежных и мясных штрафов, о повторном наложении мясных штрафов, об отобрании скота, переданного им в свое время от раскулаченных кулаков. Ни в коем случае не ограничиваться полумерами в применении репрессий. Добиваться после применения репрессивных мер обязательного выполнения плана хлебозаготовок.

5. Предупредить все РПК и уполномоченных обкома о том, что и после общего выполнения плана хлебозаготовок по колхозному сектору по всему району - заготовки по колхозам, не выполнившим свои планы, должны продолжить усиленным темпом и что в первую очередь нужно обеспечить окончание плана по колхозам, занесенным на «черную доску».

Секретарь обкома КП(б)У        Терехов

ДАПО. - Ф.П-35. - Оп.1. - Спр.13. - Арк.42. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 213-214.

 

№ 60

Замітка з газети «Правда Диканщини» Диканського району
на Полтавщині про пасивність комуніста Піскуна

18 січня 1933 р.

Ворог з партквитком у кишені -
Піскун зриває хлібозаготівлі

Виконання хлібозаготівель по Єлізоветовці ганебно зривається. Уповноважений член сільської]. р[ади] Піскун, він же й кандидат партії, не веде рішучої боротьби з куркулями.

Піскун досі не спромігся викопати ями з хлібом у свого брата, про яку він знає. На участку таємно працювало дві олійниці, а зараз двоє жорен перемелюють куркульський хліб. Знає про все це Піскун, але заходів ніяких не вживає, укриваючи куркулів та їхні шкідницькі дії.

Такого агента куркуля, з партквитком у кишені, треба вигнати із лав партії та судити, як ворога народу, що сприяв зриву організації хлібозаготівель на участку.

Бабінцев

Правда Диканщини. - 1933. - 18 січня.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 259.

 

№ 61

З обвинувального висновку у справі Г.І.Локошка
за звинуваченням його в антирадянській агітації

4 лютого 1933 р.

В Полтавский горотдел ГПУ поступили сведения отом, что гр.Локошко Григорий Иванович проводит среди населения антисов. деятельность, направленную к срыву хлебозаготовок и других мероприятий. Локошко Г. И. был арестован, и проведенным по делу следствием установлено, что обвиняемый, являясь твердосдатчиком, лишенным избирательных прав за эксплуатацию

ДОКУМЕНТИ — 888

труда, в 1931 году вступил в колхоз, рассчитывая на то, что колхозы распадутся, прикрываясь членом колхоза, можно будет сберечь свое хозяйство, что видно из показания свидетеля Локошко П.Н., 1886 г. рождения, колхозника:

«Еще до вступления в колхоз Локошко мне часто приходилось говорить с таковым, который говорил, что теперь в колхоз вступать необходимо потому, чтобы избежать репрессий со стороны соввласти, которые она проводит не только к кулакам, а и к беднякам; кроме этого, Локошко говорил, что колхозы долго существовать не будут и они должны распасться» (л.д.12).

Вступив в 1931 году в колхоз, обвиняемый среди колхозников начал проводить антисов[етскую] агитацию, преследуя цель развалить колхоз. Он стремился путем выпячивания некоторых затруднений создать среди колхозников мнение, что колхоз - это панщина, что в колхозе придется голодовать и т.п.

Свидетель Тимошенко СИ., 1897 г. рождения, бедняк-колхозник об этом сказал:

«Примерно в числах 20-21 июня Локошко в колхозе, среди селян, говорил, что колхозы скоро должны распасться, что они для селян являются панщиной и нас заставляют работать на панов, а мы остались голодными» (л.д.14).

Аналогичное показание даетсвидетель Матийченко И.А., 1900 г. рождения, бедняк-колхозник, который указал, что благодаря антисоветской] агитации обвиняемого, в колхозе срывалась организационная работа, имели место случаи невыхода на работу и т.п., и свидетель приводит такой факт контрреволюционного] выступления обвиняемого среди колхозников:

«Среди колхозников во время общественного питания говорил, что раньше собак у панов кормили лучше, чем нас кормят сейчас в артели, кормят помоями, а роботу спрашивают; как кормят, так пусть и получают» (л.д.5).

Указанный факт к[онтр]р[еволюционной] агитации со стороны обвиняемого целиком подтверждает свидетель Черныш Я.М., 1901 г. рождения, бедняк-колхозник, показавший:

«В 1932 г. июле месяце, числа не припоминаю, Локошко во время обеда среди колхозников стал говорить: «Раньше у панов работали наши батьки, их и то там лучше кормили, чем кормят нас в советском колхозе. Добились соввласти, а теперь с голода будем умирать» (л.д.6).

Особенно активно антисоветски стал проявлять себя обвиняемый во время хода хлебозаготовокв 1932году. Ряд его к[онтр]р[еволюционных] выступлений среди колхозников сводился к срыву этих мероприятий. Так, свидетель Тимошенко С.И. показал:

«Во время выполнения плана хлебозаготовок 1932 года Локошко был ярым противником тако-

вых, приблизительно в последних числах ноября (25-27) таковой вел ярую агитацию, чтобы не выполняли план хлебозаготовок, говоря: «План вывозить не нужно, ибо мы сами будем сидеть голодными, соввласть сама ведет к разорению крестьянства» (л.д.14).

Об этом свидетель Матийченко И.А., характеризуя обвиняемого, как антисоветски проявляющего себя, показал:

«Во время выполнения плана хлебозаготовок 1932 г. таковой старался направить колхозников против выполнения плана, говоря: «Нужно обеспечить себя, потом вывозить для государства, а то приходится голодать, как прошлый год» (л.д.5).

Свидетель Черныш Я.М. в своих показаниях указывает, что обвиняемый во время уборки в июле месяце 1932 г. вел разговор:

«Работайте, работайте, доработаетесь, что зимой будете помирать с голода» (л.д.6).

Из показания свидетеля Локошко П. П., 1885 г. рождения, бедняка-колхозника видно, что обвиняемый приблизительно в ноябре месяце 1932 г. среди колхозников, по поводу выполнения хлебозаготовок говорил:

«Вот видите теперь сами, что хлеб вы должны весь вывезти, а сами сидите голодными» (л.д.13).

Допрошенный по существу дела обвиняемый о причинах, побудивших его вступить в колхоз, показал:

«Причина моего вступления в колхоз объясняется тем, что, видя соответствующий нажим и репрессии со стороны соввласти на кулацкие и более зажиточные слои крестьянства, и как у меня хозяйство, вне колхоза было оставаться опасно, и чтобы избежать этого, я вступил в колхоз» (л.д.11).

Обвиняемый дальше говорит, что еще до вступления в колхоз, ему приходилось говорить со многими лицами, что в колхоз вступать нужно, рассчитывая на то, что колхозы долго существовать не будут.

«Такие разговоры я вел с Локошко Панасом, Локошко Михаилом и др. К работе, которую я исполнял в артели, относился пассивно, часто не выходил на работу, зная, что все равно хорошего от колхоза мне ждать нечего» (л.д.11), -показал обвиняемый. Виновным себя в к[онтр] р[еволюционной] агитации не признал.

Исходя из изложенного и учитывая, что пребывание обвиняемого на свободе в данной местности является социально опасным, полагал бы:

Настоящее следдело по обвинению Локошко Григория Ивановича, 59 лет, зажиточного середняка, лишенного избирательных прав за эксплуатацию наемного труда, гражданина УССР, жителя х.Терновщина Ковалевского с[ель]совета

ДОКУМЕНТИ — 889

Полтавского района, беспартийного, несудимого, неграмотного, вычищенного из колхоза в 1932 г. за разложенческую деятельность, в преступлениях, предусмотренных ст.54. 10 п УК УССР, направить Полтавскому горпрокурору для рассмотрения этого дела в судебном заседании.

СПРАВКА

Обвиняемый Локошко содержится под стражей в Полтавском допре и с сего числа перечисляется за горпрокурором. Вещдоков по делу нет.

Уполномоченный        Здыховский

Согласен:

Нач. СПО        Петров

Утверждаю:

Нач.Полтавского гор. ГПУ        Миронов

СПИСОК
лиц, подлежащих вызову в судебное заседание
по делу

1.Локошко Григорий Иванович

обвиняемый

Полтавский Допр

2.Матийченко Иван Антонович

свидетель.

Терновщина

З.Черныш Яков Михайлович

«

»

4.Локошко Панас Никитович

«

»

5.Тимошенко Степан Иванович

«

»

ДАПО. - Ф.Р-2020. - Оп.1. - Спр.915. - Арк.18-20.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 214-217;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 259-263.

 

№ 62

З обвинувального висновку Полтавського кущового народного суду
у справі за звинуваченням С.К.Вісича, Г.Г.Роя, С.С.Гуржія та
І.Я.Гуржія в агітації проти хлібозаготівель

9 лютого 1933 р.

... Свидетель Ищенко К.К. показывает, что обвиняемые в 1930 году вступили в колхоз «Останній рік п'ятирічки», где совместно проводили к[онтр] революционную] агитацию: Рой Герасим Григорьевич в 1932 году во время принятия хлебозаготовок, говорил, что план нереальный, что хлеба мало и если принять план, то колхозники останутся голодными, кроме того, совместно с Висичем Семеном агитировал о [при]ближающем[ся] голоде, вел агитацию о поднятии норм хлеба во время уборочной кампании до 3 кило в день, говоря, что «трудодень в колхозе оплачивается очень низко, 1 рубль вдень, и если вычесть из колхозников за капусту и [свеклу], то колхозник должен будет еще доплатить». Висич Семен 11 ноября 1932 года в конторе колхозникам говорил, что если ему не дадут из колхоза хлеба, то он еще в состоянии держать наган и уложить 20 человек, а хлеб знает, где взять. Гуржий Иван Евтухович вел агитацию в 1932 году, говоря, что «хлеба у нас мало и, если выполнить план, то сами останемся голодными» и настаивал на уменьшении плана хлебозаготовок (л.д.21,22).

Свидетель Харченко И.Т. показывает, что обвиняемый Рой Г. в 1932 году выступал против плана хлебозаготовок, говоря, что «план большой, принять его нельзя и в случае принятия его грозит всем немедленный голод», а также агитировал, что «приближается голод, государство втянуло в колхоз, отбирает все, давайте ничего не дадим». Агитировал за выход из колхоза, говоря, что «оплата низкая и лучше выйти из колхоза и заняться торговлей дров на базаре». Будучи счетоводом, на учет помол зерна не брал, а посему был помол без взимания мерчука. Канцелярия горела три раза, где был посевной материал (л.д.23,24).

Свидетель Рой Л.И. показывает, что Гуржий Семен, проводя контрреволюционную] агитацию, также настраивал свою жену, которая на собраниях кричала: «Не принимайте плана, будем голодные, все помрем, государство нам ничего не дает и мы ничего не дадим» (л.д.27,28)...

ДАПО. - Ф.Р-2020. - Оп.1. - Спр.824. - Арк.53-54.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 217-218.

ДОКУМЕНТИ — 890

№ 63

З протоколу об'єднаного пленуму Кобеляцького райкому КП(б)У
та районної контрольної комісії про підсумки об'єднаного
пленуму Харківського обкому та міськкому КП(б)У від 14 лютого
та пленуму ЦК КП(б)У від 5-6 лютого 1933 р., підготовку до
сівби, хід хлібозаготівель, зміцнення трудової дисципліни

9 лютого 1933 р.

Обговоривши постанову ЦК ВКП(б) від 24.01. та підсумки об'єднаних пленумів ЦК КП(б)У й Харківського обкому та міськкому від 4.02., об'єднаний пленум Кобеляцького РПК і райКК схвалює рішення пленумів ЦК і обкому, що накреслили бойову програму більшовицьких дій в справі організаційно-господарського зміцнення колгоспів, переведення весняної сівби та піднесення сільського господарства України, Харківської області зокрема.

Об'єднаний пленум вважає, що темпи і якість готування до сівби по району є вкрай незадовільні і не забезпечують швидкого розгортання та проведення сівби. За станом на 9.02. зібрано по колгоспах насіння лише 7%, не по всіх колгоспах утворені постійні бригади, не забезпечено виконання агротехнічних заходів, що вирішують справу підвищення врожайності.

Пленум РПК и РКК ухвалює:

І. Зобов'язати всі парт- та комсомольські осередки, уповноважених РПК, керівників оперативних організацій справді по-більшовицькому напружити всі сили, щоб забезпечити рішучий перелом у готуванні до сівби, як то[го] вимагає обласний комітет у постанові від 4.02. з тим, щоб цілком і за культурами виконати план засіву.

Відзначити, що в умовах, коли район виконав план хлібозаготівель лише на 61%, по колгоспах - 65%, по одноосібниках - 35%, по обох секторах лишилися великі ресурси хліба, пленум РПК і РКК зобов'язує партосередки мобілізувати всередині кожного колгоспу, кожного села потрібне для засіву насіння на встановлений строк, рішуче вилучаючи розкрадений, розтриньканий та прихований хліб. Пленум рішуче попереджує, що ні про яку насінн[єву] допомогу від держави не може бути й мови і що насіння мусять заготовити й засипати самі колгоспники й одноосібники.

До 15.02. в усіх колгоспах закінчити переобмолот соломи та збоїн, перевіювання полови та переочистку послідів, а також завдання за контрактацією. Особливу увагу звернути на виявлення таємних сховищ зерна. Поряд методів хлібозаготівель у боротьбі за насіння треба організувати на основі масової роботи, розгортання соцзмагання, насінн[єву] позику від колгоспників.

Негайно кинути на збирання насіння всі основні сили, залучивши до цієї роботи всіх членів виробничих бригад, активістів-колгоспників, забезпечивши, насамперед, виконання ними своїх зобов'язань.

До саботажників засипання насіння застосувати найсуворіші репресивні заходи. По всіх колгоспах виділити перевірених ударників для охорони зібраного насіння.

Особливу увагу звернути на зміцнення дисципліни в колгоспах, сполучаючи для цього широке застосування заходів заохочування з рішучим притягненням до відповідальності за симуляцію, ледарство, невихід на роботу, розробивши не пізніше 20.02. в кожному колгоспі та бригаді розпорядок робіт.

Збільшення загибелі коней по району (листопад - 47, грудень - 64, січень - 80) сигналізує про наявність шкідництва і безвідповідальності в підготовці живого тягла до сівби.

Відмічаючи, що з боку судово-слідчих органів є факти ліберального ставлення до шкідництва в тяглі, доручити т.Комарову (прокурору) та т.Маліновському (ДПУ) терміново виявити винних в хижацькому ставленні до коней та тяганини з розглядом справ про це і притягти їх до суворої відповідальності. Доручити фракції РВК виділити інспекторів для постійного контролю в підготовці кінського поголів'я до весни. З 1 березня всіх коней поставити на місячний передзасівний відпочинок.

Зобов'язати фракцію РВК та партосередки забезпечити доведення планів сівби до кожного одноосібного господарства не пізніше строку, визначеного пленумом ЦК - 20 лютого, тепер же, почавши організацію супряжних гуртків для спільного обробітку землі, широко розгорнути через куткові збори роз'яснення одноосібникам про те, що до тих із них, які відмовлятимуться сіяти, будуть вживатися заходи за постановою сесії ЦВК СРСР від 30.01.33 р., аж до вислання за межі області.

Секретар [райкому КП(б)У]        Боград

ДАПО. - Ф.П-37. - Оп.1. - Спр.23, - Арк.1-6. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 218-220.

ДОКУМЕНТИ — 891

№ 64

Публікація у газеті «Правда Диканщини» Диканського району
на Полтавщині про зречення дітьми своїх батьків

15 лютого 1933 р.

Зрікаються батьків:

Троян Ганна Івановна - зрікаюся своїх батьків матери Троян Христі Вакуловни, як куркульки з Василівської с.-р.

Войтенко Андрій Трохимович - зрікаюсь своїх батьків: Войтенка Трохима Костьовича і матері Войтенкової Олександри Самсоновни, як злісних саботажників хлібозаготівель з В.-Будищанської с.-р.

Обрізан Катря Івановна - зрікаюсь своїх батьків: Обрізана Івана Гнатовича і Обрізан Мотрі Олексійовни, як куркулів з Баляснівської с. -р.

Потулова Ївга Володимирівна - зрікаюсь свого батька Поту-ли Володимира М. та матери Потулов. Явдохи П., меш. Надеждівської с.-р,, як зривників хлібозаготівель.

Жаботинський Грицько Миронович - зрікаюсь свого батька Жаботинського Мини Ю. меш. М. - Вузівської с. р., як куркулів.

Троян Кость Васильович - зрікаюсь свого батька Трояна Василя М. та матери Троян Килини П. меш. В. - Будищанської с.-р., як зривників хлібозаготівель, невиконавших державних зобов'язань.

Обрізан Микола Іванович - зрікаюся свого батька Обрізана Івана Гнатовича та матери Обрізан Мотрі О. меш. Балясанської с. -р. як куркулів.

Корж Грицько Андрієвич - зрікаюсь свого батька Коржа Андрія Івановича та матери Коржової Олени 3., меш. Чернечеярської с.-р., як одноосібників не виконавших контрактації хліба.

Криворучко Михайло Андрійович - зрікаюсь свого батька Криворучка Андрія Миколайовича та матери - Криворучко Горпини 3., меш. Пришибської с.-р., як куркулів.

Криворучко Василь Андрійович - зрікаюсь свого батька Криворучка Андрія М. та матери - Криворучко Горпини 3., меш. Пришибської с.-р., як куркулів.

Зеленська Олена Степановна - зрікаюсь свого батька Зеленського Степана Івановича та матери Зеленської Одарки Д., меш. Василівської с.-р. як куркулів.

Кузь Василь Григорович - зрікаюсь свого батька Кузя Грицька Андрійовича та матери Кузь Марії М., меш. Ландарі-вської с.-р., як злісних нездатників контрактації хліба.

Шептій Данило Ларіонович - зрікаюсь свого батька Шептія Ларіона М. та матери Шептій Горпини Т меш. Ландарівської с.-р. як одноосібників, злісних нездавців контрактації хліба.

Убийсобака Дмитро Павлович - зрікаюся свого батька Убийсобаки Павла та матері Убийсобаки Гапки, меш. Надеждівської с.-р. як злісних нездавців контрактації хліба.

Правда Диканщини. - 1933. - 15 лютого.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ-Полтава, 2005. - С. 263-264.

 

№ 65

Анонімний лист до Кременчуцької міської КК-РСІ про
проведення хлібозаготівель у населених пунктах
Комишівської сільради Кременчуцького району

15 лютого 1933 р.

Комишівська сільрада спромоглася виконати план хлібозаготівель по одноосібному сектору на 35%, коли маються всі можливості виконати його вже давно. Тільки через куркульський саботаж плани зриваються.

Члени сільради не працюють на кутках, з 20 бували на кутках тільки 3, не всі виконали контрактаційні завдання, член сільради Литвиненко Митрофан нічого не здав, окремі не тільки не працюють, а й займаються куркульською агітацією. Як П'ятигора Полька заявляє: «Чого його ходити по дворах та грабити людей, де він, той хліб, узявся».

Член сільради Пацюк Олексій Ол., він же голова колгоспу «Перемога», займається явним зривом хлібозаготівель, сам ні разу не був на кутку, членам управи заборонив працювати на кутках, в той час схоронив і не здає державі той хліб, що зібрав з куркульських земель, і немає більшого агітатора, як Пацюк, про нереальність плану. Член сільради Бордюг Андрій, листоноша, відмовляється працювати тому, що не має часу.

Маються і такі члени, під маркою «активістів» знають про ті плани, що вимагають в сільраді, а потім передають куркулям. Цим займається Вознюк. До речі, цей Вознюк план виконує, але про те, що він має 2 га посіву, який він [приховав] від обліку, сільрада замовчує. Працюючи на кутку Саміленки (куток найбагатший на хліб), Вознюк з «комуністом» Шулікою Грицьком не тільки не займаються виконанням завдань, а й розклали бригаду. Під їх

ДОКУМЕНТИ — 892

керівництвом ця бригада під час обшуку краде коштовні речі, особливо виявила себе 29.12, коли за відсутністю хазяйки ця бригада в складі Шуліки, Вознюка, Горобець Польки, Горбаш Ганни забрали коштовні речі і привласнили.

Партійної організації немає. З 24 членів осередку майже ніхто не працює. Комуніст Бордюг Гаврило, опираючись на те, що він голова споживчої [спілки], ні разу не був на кутку, працюючи в кооперації, він теж не схотів перебудувати роботи на виконання плану... Не дивлячись нате, що мається установка злісним нездатчикам хліба не відпускати хліб, тут навпаки робиться: вони в першу чергу одержують. А в крамниці № 2 за крамника працює Мувшенко Митрофан, який сам нічого не здав державі.

Кандидат Мазур Тихін до куркулів не заходе, каже, що коли він виплатив штраф за хліб, так чого до нього йти, другий кандидат - Бордюг Микола з членом сільради Бордюгом Кузьмою хлібом не займаються, а скуповують куркульське майно та перепродають.

Перелічені факти - це система боротьби за хліб.

ДАПО. - Ф.Р-2064. - Оп.1. - Спр.310. - Арк.229. Копія.

 

№ 66

З інформаційного зведення працівника Харківського
облземуправління про примусове вилучення у селян зерна
для посівфонду 1933 р.

Не раніше 20 лютого 1933 р.

1. Утворення насінних фондів

На 15 лютого 1933 р. по всіх 64 районах області зібрано насіння зернових культур 522 954 ц, що складає 35,6% до наданого плану НКЗС, з них за культурами це визначається так: а) пшениця - 108 103 ц, або 26,6%; б) ячмінь - 155 050 ц, або 27,9%; в) овес - 64 637 ц, або 24,4%...

Наближається до повного виконання плану Харківська міськрада, яка засипала 97,2%. Ведуть перед у зборі насіння такі 12 районів: Миргородський - 60,5%... Семенівський - 58,4%... Зіньківський - 55,1%... Градизький - 54,4%, Кременчуцький - 51,1%.

По 7 районах зібрано насіння від 40 до 50%; по 5 районах - 30-40%; по 16 районах - 20-30%; по 5 районах - 15-20%.

Решта районів найганебніше відстають, а саме: Чутівський - 16,9%, Сахновщанський - 9,3%, Кобеляцький - 8,8%, Глобинський - 7,3%, Решетилів-ський - 6,9%...

За відсутність належної боротьби за збирання насіння постановою облпарткому та облвиконкому партійні та комсомольські організації цих районів занесено на «чорну дошку».

Поруч цього на 15 лютого подали зменшені відомості проти попередніх такі 3 райони: Кишеньківський - 8,4% проти 15,5%...

Створення насінних фондів зараз, крім раніш засипаних, іде переважно за рахунок перевіювання полови, переобмолоту соломи, повернення неправильно розданих авансів, повернення розкраденого хліба та позики.

В роботі по збиранню насіння ми зустрічаємось з шаленим опором класового ворога, який через своїх агентів, що засіли в управі колгоспів, а також підкуркульників і розкрадачів хліба, намагається всілякими засобами зірвати цю найвідповідальнішу роботу. В одних випадках куркуль направляє колгоспників на те, що їсти нема чого, не тільки сіяти... В артілі «Червоний сніп» Кобеляцького р-ну, де куркульський опір надзвичайно шалений, підкуркульник Гордійко Яків на зборах артілі голосив, що в нього нема зерна не лише на посів, а й їсти, але коли зайшли до нього в двір, то знайшли закопаного хліба в одній ямі 20 пуд., а в другій 8 ц.

В інших випадках намагаються спирати на те, що держава дасть, так члени правління й бригад колгоспу «Незаможник» Зіньківського р-ну заявляють: «Нащо нам збирати насіння серед колгоспників, держава допоможе», або в зазначеній вже вище артілі «Червоний сніп» Кобеляцького району польовод заявляє, що йому незрозуміло, чому держава не дасть насіння.

Там же, де управи колгоспів по-більшовицькому мобілізують колгоспників на боротьбу за 100% засипку насінних фондів, колгоспники дійсно мобілізують насіння; так, колгоспники артілі «Новий Рим» Лохвицького р-ну ухвалили, щоб кожне господарство засипало посівматеріалу не менше 32 кг...

ЦДАВО. Ф.-27. - Оп. 17. - Спр. 72. - Арк. 77-78. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933: Збірник документів і матеріалів. - К., 1992. - С.610-612;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 222-223.

ДОКУМЕНТИ — 893

№ 67

З листа секретаря Чутівського райкому КП(б)У секретарям
партосередків та уповноваженим району про організацію праці
та зміцнення трудової дисципліни

6 березня 1933 р.

За останній час в селах нашого району помітно багато... елементу, зовсім не занятого на виробництві. Цей елемент... деморалізує іноді чесних колгоспників, а ви не звертаєте на це ніякої уваги.

Отже, вам необхідно з одержанням цього листа зв'язатись з міліцією... і ДПУ. Організуйте у вашій сільраді вилучення всього бродячого елементу і всіх працездатних незалежно від статі, в обов'язковому ладі направляйте їх на роботу в радгоспи, організову[єте] з них спеціальні колонії. Дітей теж [визначайте] в дитмайданчики та ясла на місцях.

Припинити шляхом вилучення і відрядження на роботу будь-яке бродяжництво по селах і колгоспах. Добитись такого стану, аби привести в належний вигляд сільради, управи колгоспу, школи, лікарні. Організуйте та обладнайте дитячі майданчики, ясла іт. інш.

Сільради повинні працювати і бути відчиненими з початку роботи на полі і до закінчення, а відповідальний черговий член президії сільради повинен чергувати круглу добу.

Всі члени колгоспів повинні бути на своїх місцях, строго виконувати свої обов'язки. Припинити розхлябаність в установах, заве[сти] певний порядок установ і порушників... суворо карати посилкою не в бупр, а в примусовому ладі на роботу.

Треба встановити такий порядок, аби всі працездатні колгоспники без винятку виходили на роботу з тим, щоб уже зі сходом сонця працювали, а члени правління і бригадири повинні зразу ж розводить по встановлених роботах. Установіть внутрішній розпорядок у колгоспі, твердий час виходу на роботу, перерву для обіду не більше 2 годин і закінчення роботи по заході сонця.

Всіх працездатних колгоспників, що не з'явились на роботу без поважних причин, негайно також відряджуйте в обов'язковому ладі на роботу під особливим наглядом. Для чого в кожному колгоспі повинні бути взяті на облік всі працездатні.

Встановіть такий порядок, аби бригадири, полеводи, комірники обов'язково [звітували] щовечора за денну роботу в управі колгоспу і після [зві]ту тут же одержували наряд на завтрашній день.

Тільки тоді, коли ви заведете у себе в селах, в колгоспах тверду, залізну дисципліну поруч з розгорненням широкої політично-масової роботи, [ви] всіх поставте на свої місця і заставте працювати. Припиніть бродяжництво, бездіяльність, крадіжку, організуйте гостро потребуючим допомогу за рахунок місцевої ініціативи і цим самим проявіть турботу за кращих людей-передовиків.

Тільки при цих умовах ви оздоровите колгоспи, що стануть справжніми більшовицькими колгоспами.

Будьте мобілізовані самі і мобілізуйте других по-бойовому, на успішне закінчення посівкампанії.

Для забезпечення виконання цих вказівок не на словах, а на ділі, організуйте суворий контроль перевірки за виконанням кожного з пункту цього листа. При виконанні цих вказівок повідомити РПК в 3-х денний термін, вказавши, що зроблено конкретно вами та які наслідки вашої роботи.

Секретар [райкому КП(б)У]        Анастасьєв

ДАПО. - Ф.П-62. - Оп.1. - Спр.7. - Арк.112-113. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 224-225;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ- Полтава, 2005. - С. 265-266.

 

№ 68

З протоколу засідання бюро Полтавського міського
комітету КП(б)У про заходи у зв'язку із телеграмою
секретаря Харківського обкому КП(б)У т. Постишева про
збір насіння методом хлібозаготівлі

7 березня 1933 р.

<...> Обміркувавши телеграму т. Постишева, бюро МПК ухвалює:

1. Мобілізувати всі кращі сили міськпартактиву і в першу чергу членів бюро МПК, Президію МКК та фракцію Президії М/Р і весь кращий міськпартактив на село, в кожний колгосп, щоб забезпечити рішучий злам в мобілізації насіння.

2. Мобілізацію насіння провадити методами хлібозаготівель - не базіканням про труднощі, про голодуху, а по справжньому застосувати методи хлібозаготівель, вказані в постанові ЦК ВКП(б) "Про організацію сівби на Північному Кавказі" (застосовувати штрафи грошові, натурою - м'ясом, картоплею та інш., позбавлення права користуватися

ДОКУМЕНТИ — 894

присадібною землею, застосування суворих судових та адм. репресій).

Найсуворіші судові та адм. репресії поєднати з методами громадського впливу.

3. Нещадно карати зривників мобілізації насіння і в першу чергу організаторів та агітаторів - виключати з колгоспів, суворо судити та ставити питання про висилку за межі УСРР.

4. Багато хліба розкраденого поховано в ямах. Розгорнути широку політмасову роботу за добровільне відкриття ям, а тих, що добровільно не відкриє ям - нещадно карати.

Треба зрозуміти лише одне, що заготовити насіння можна лише методами хлібозаготівель, методами громадського впливу, сполученими з рішучими судовими та адміністративними репресіями. 5. Рішуче наполягти на заготівлю насіння по одноосібному сектору, категорично попередити всіх Уповноважених МПК, всі сільські п/о та с/р од недооцінки одноосібного сектору в весняній посівкампанії 1933 року.

...

Секретар МПК        І. Плачинда

Згідно: Керсправами        (підпис) (Штепенко)

ДАПО. - ф.П.-12, оп.1, спр.36, арк. 60,63. Оригінал.

 

№ 69

Інформація у газеті «Червона трибуна» про негайну
засипку недостаючих насінфондів

8 березня 1933 р.

На насінну допомогу держави
Відповісти негайною засипкою
недостаючих насінфондів

Нещадно карати куркульсько-петлюрівські
недобитки, що зривають збирання насіння

Насінна позика зобов'язує

Насіння - центральне, найголовніше завдання у готуванні до сівби. Без насіння не можна виконати засівних завдань. Але, незважаючи на таке значення насіння, в нашому районі і до цього часу зібрано по колгоспах лише 67,4 проц. завдання.

У зв'язку з тим, що минулого року значна частина районів України та Північного Кавказу потерпіли від недороду - партія і уряд відпустили 20 300 000 пудів насінної допомоги Україні. Одержує і наш район 4 600 ц. насінної допомоги. Лише єдина держава у світі - радянська - надає таку велику допомогу трудящим селянам. Але надаваєма допомога, безперечно, не забезпечує всіх потреб у насінні, а, як відомо, останні проценти доводиться виконувати найтяжче. Лише куркуль, петлюрівець, контрреволюціонер може сидіти й вичікувати на державну допомогу не вживаючи заходів до повної мобілізації насіння на місці.

Отже, одержуючи насінну позику, треба нещадно вдарити по куркульських демобілізаційних настроях керівників тих сільорганізацій, управ колгоспів, бригадирів, які у збиранні насіння здали позиції куркульні, наприклад - у арт. ім. Шевченка - Комишня, де зібрано лише 36%, ім. Леніна - Остапівка - 36 проц., "Червоний партизан" - Зубівка - 25 проц., "Шляхом Леніна" - 34 проц., а також сільради: Стаднянська, Ромоданівська, Шарків-щанська та Стовбинська, які й досі не зібрали жодного кілограма насіння у одноосібному секторі. До підкуркульників, крадіїв та ледарів, що пробралися до колгоспів й не виконують самозобов'язань, треба вживати заходів виключення з колгоспів й оддачі до суду.

До одноосібників, що не виконують самозобов'язань, треба застосувати таких же заходів, як і за невиконання плянів хлібозаготівель, тобто, аж до позбавлення всієї землі, садиби і т.д.

До 15 березня збирання насінних та страхових фондів за культурами повинно бути будь-що закінчено, як по колгоспах так і по одноосібному сектору.

Червона трибуна (орган Миргородського РК КП(б)У, РВК та РРПС). - 1933. - 8 березня.

 

№ 70

З постанови секретаріату Полтавського міського комітету КП(б)У
про громадське харчування в колгоспах під час весняної сівби

23 березня 1933 р.

<...> 1. Зобов'язати відділ постачання (Каценко) вжити самих найрішучих заходів покращення організації справ спільного харчування в колгоспах на час весняних робіт, притягнувши до участі в цій роботі ЦРК, РСС, УЧХ та т-во «ДД».

2. Відділу постачання (Каценко) негайно розгорнути роботу по лінії мобілізації внутрішніх ре-

ДОКУМЕНТИ — 895

сурсів колгоспників: збір овочів, крашанок, молока, грошей на купівлю м'яса та інш[их] продуктів для спільного харчування, а також організувати збір коштів по містах через т-во «ДД» для забезпечення продуктами дитясел, з цією метою підвищити ціни на квитки в кіно, театри, а також провести збір коштів серед людності міста.

Відділу постачання (Каценко) негайно дати розгорнуту директиву на с[іль] р[ади] про організацію цієї роботи.

3. Порядок видачі хліба в колгоспах встановити такий: а) як правило, хліб видавати по п'ятиденках за фактично вироблені трудодні, видаючи такий з 23-25.03.33 р.;

б) тим колгоспам, які мають хліб, з фонду громхарчування хліба не видавати. Приварок видавати всім колгоспникам, що працюють, запровадивши тверду диференціацію у видаванні приварку, видаючи краще і більше ударникам та тим, хто виконує й перевиконує як кількісно, так і якісно, норми виробітку;

в) встановити такі норми видачі хліба на перші дні початку сівби: 300 г для тих, хто працює на важких роботах в полі (сівальщики, орачі, боронувальники й конюхи), 200 г для всіх, що працюють на легших і дворових роботах; г) хліб видавати мукою на руки кожному колгоспникові.

Заборонити всім колгоспам видавати печеним хлібом. Доручити т.Каценку протягом 2-х днів виявити факти видачі печеним хлібом для притягнення винних до відповідальності.

4. Зобов'язати уповноважених МПК, секретарів п[арт]о[середків] та голів с[іль] р[ад] і колгоспів припинити розбазарювання фондів громхарчування, організувавши суворий контроль використання таких.

5. Відділу постачання (Каценко) виділити групу інструкторів для систематичного контролювання справи спільного харчування в колгоспах...

Секретар [міськкому КП(б)У]        І.Плачинда

ДАПО. - Ф.П-12. - Оп.1. - Спр.36. - Арк.80. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 225-226.

 

№ 71

Відозва бідняків та середняків одноосібників с. Петрівці
Миргородського району в газеті «Червона трибуна» до бідняків
й середняків одноосібників Миргородського району за повне
виконання районного плану сівби за культурами

25 березня 1933 р.

Ми, 54 бідняки і середняки-одноосібники Петрівець, хочемо розповісти Вам про те, як готуємося ми до сівби першого року другої п'ятирічки.

Коли ми розібралися за поясненнями партосередку та сільради в останніх рішеннях партії та уряду, заслухали доповідь про промови т. т. Сталіна та Постишева, а також відозви 1 -го всесоюзного та Харківського обласного з'їздів колгоспників-ударників, ми цілком підписуємося й підтримуємо все те, що сказали колгоспники-ударники у своїх відозвах, зокрема: "Наділі перевірили ми і радянську владу, і партію більшовиків. Наша ця влада. Наша ця партія. Наше все це, кревне, рідне, за яке, з ким хочете і коли хочете, ми готові битися до повної перемоги".

Так, ми під цим підписуємося.

Ми зрозуміли, яку велику провину, яку помилку ми зробили під час хлібозаготівель перед нашою партією, перед своєю пролетарською державою. Ми слухали петлюрівців, куркульню та її агентів, і ховали хліб у ямах, через що плян хлібозаготівель по с Петрівцях було зірвано.

Але нам з куркулями - нашими ворогами - не по дорозі.

Всі свої помилки й провини перед державою ми виправляємо тепер, готуючись до сівби, і виправимо їх під час самої сівби повним виконанням засівних завдань за культурами.

Всі ми мали у себе закопаний хліб. Ніде гріха таїти. Тяжко нам про це казати вам, але треба сказати.

Спочатку, коли ми відкривали ями, куркульня та її прихвосні нас залякували тим, що нас засудять, відберуть землю, хати та садиби. Але секретар партосередку т. Булат та голова сільради т. Гасенко твердо заявили нам, що за ями нічого не буде і ми один по одному продовжували відкривати ями та виконувати самозобов'язання. Навпаки, наш партосередок та сільрада ставлять нас за приклад всім тим одноосібникам, що ще й досі вагаються і приховують насіння.

Завдяки свідомому ставленню бідняків та середняків-одноосібників у справі готування до сівби, в нашій сільраді вже зібрано 917 центнерів насіння із належних по одноосібному сектору 1170 центнерів. Решту насіння ми доб'ємося зібрати цими найближчими днями - не пізніше 28 березня, бо далі тягти справу вже не можна.

Одноразово ми готуємо до сівби коней та корів, ремонтуємо борони, сівалки, клепаємо лемеші, забезпечуємо худобу фуражем. Будемо докладати всіх сил, щоб виконати засівні завдання повністю

ДОКУМЕНТИ — 896

і на строк обов'язково за культурами, бо ми знаємо, що цього року за хлібним податком держава не подарує нам ані фунта хліба, та цього ми й самі не хочемо. Наш обов'язок виконати хлібний податок повністю й на строк, і це ми зробимо в районі першими.

Багато серед нас вже подали заяви до колгоспу.

Ми звертаємося до вас, усіх бідняків та середняків району.

Товариші! Із «Червоної трибуни» ми бачимо, що багато серед вас погано засипає насіння. Чого ждете? Чого й досі дозволяєте куркульні, - нашим ворогам, водити себе за ніс? Чого ви ховаєтесь з насінням? Щож, ви кращі, чи гірші за нас, чи що?

Отже, годі тягти справу. Ви ж самі добре знаєте, що теперішній день - рік годує. Відкривайте за нашим прикладом всі свої ями. Громіть куркульню, її агентів та підкуркульників - зривачів збирання насіння і готування до сівби та вступайте до колгоспу. Дбаймо разом з колгоспниками за якісний посів, за високі врожаї, за повне виконання районного плану сівби за культурами.

Відозву підписали:

Мироненко Лука, Бондаренко Яким, Бондаренко Ілля, Іващенко Платон, Пилипенко Макар, Рибалка Сила, Климко Арлам, Таран Кузьма, Вакуленко Корній, Шурмій Василь, Попович Федосій, Климко Федір, Бондаренко Макар, Іващенко Катерина, Рибалка Самійло, Пилипенко Корній, Бабенко Грицько, Таран Корній, Таран Іван, Баришполець Петро, Коваленко Мусій, Климко Іван, Климко Наум, Ляшенко Віктор, Дубина Гнат, Черкаський Михайло, Бондаренко Данило, Гуренко Яків, Масляк Іван, Бондаренко Трохим, Пилипенкова Мар'я, Вакуленко Макар, Іванченко Іван, Дубина, Швайка Порфило, Іващенко Оксень, Хоменко Михайло, Кузьменко Семен, Цимис Грицько, Дубина, В'ялик Іван, Лесик Гаврило, Рибалка Гарасим, Рибалка Сільверст, Никоненко Іван, Бондаренко Гаврило, Вакуленко Антон, Олефіренко Антон, Клименко Антон, Дядюра Михайло, Іваненко Порфило, Олефіренко Карпо, Хоменко Павло, Кузьменко Антон.

Червона трибуна (орган Миргородського РК КП(б)У, РВК та РРПС). - 1933. - 25 березня.

 

№ 72

З листа Чутівського райкому КП(Б)У секретарям партосередків,
райздоровінспектору і інспектору Охматдиту про організацію
харчової допомоги колгоспникам та одноосібникам

29 березня 1933 р.

... РПК дає вказівки і попередження всім господарчим, кооперативним, радянським і громадським організаціям про те, щоб вони негайно приступили до мобілізації засобів та харчових продуктів для організації харчової допомоги колгоспникам та деяким одноосібникам, що вони вкрай потребують, на основі листа обкому від 12.03.33 р.

Бюро РПК, перевіривши, як розгорнута робота, встановило, що ця робота розгортається неприпустимими темпами. Деякі організації підходять до цього питання зовсім безвідповідально по-опортуністичному.

Замість того, щоб проявити турботу до кращих людей, передових колгоспників, поклались на самоплив, давши класовому ворогу зброю для агітації і розвіювання паніки серед колгоспників та одноосібників.

Бюро РПК пропонує, не гаючи ні жодної хвилини, розгорнути масово-політичну роботу серед колгоспників та одноосібників. Треба зібрати колгоспників та одноосібників та поставити там питання про збір коштів та харчових продуктів для організації допомоги колгоспникам, що цієї допомоги потребують, і одноосібникам. Не покладайтесь на якусь допомогу, бо вона коли і буде дана з боку РВК, то невелика. Отже, треба вишукувати місцеві ресурси та можливості. Разом з кооперацією розгорнути децентралізовані заготівлі м'яса, картоплі, овочів, жирів [як] у себе в колгоспі, так і в других колгоспах.

При РВК для керівництва роботою по наданню допомоги організована п'ятірка. Вам же на місці треба негайно організувати трійки, в склад яких входять: голова с[іль]р[ади], секретар п[арт] о[середку] там, де немає партосередку, секретар КСМ осередку, уповноважений РПК. Трійки обов'язково притягають до роботи одного вчителя та двох активних колгоспників.

Треба, щоб вся ця трійка справу збору коштів та харчових продуктів кріпко взяла до своїх рук, проявила більшовицьку настирливість та гнучкість, твердо пам'ятаючи, що допомога з боку району буде невелика і всі ресурси треба знайти у себе в колгоспі.

Бюро РПК надало 48 годин терміну для розгортання цієї роботи по всьому району та пропонує партосередкам 30.03. з 6 годин вечора телефоном повідомити РПК про зроблену роботу. Невиконання цього бюро РПК буде розглядати як явний зрив

ДОКУМЕНТИ — 897

і саботаж. Зібрані кошти та харчові продукти взяти на облік та без дозволу РВК не витрачати.

В першу чергу необхідно надавати харчову допомогу дітям як колгоспників, так і одноосібників, допомогу цю треба давати через ясла, дитмайданчики та школи, зараз же треба приступити до відремонтування приміщення для них, придбання посуду та ліжкових приладь і зараз організувати ясла та дитмайданчики.

Райвиконком видав офіційну постанову про обов'язкову здачу молока та яєць на харчування дітей колгоспників та одноосібників. Ви мусите приступити зараз же до реалізації цієї постанови.

Підберіть гарних кухарок та обслуговуючий персонал, дайте в надійні руки справу догляду та харчування дітей. Трійкам негайно перевірити, чи даються в школах гарячі сніданки; там, де не дають, зараз же треба організувати гарячі сніданки по школах.

Мобілізувати на цю справу вчителів, вимагати від них відповідальності та роботи. Притягнути лікарів до цієї справи, щоб вони повсякденно турбувались про справу громадського харчування.

Потім треба приступити до надання допомоги лише тим, що її вкрай потребують: бригадирам, трактористам, колгоспному активу, особливо колгоспникам, що мають велику кількість трудоднів, та родинам червоноармійців як колгоспників, так і одноосібників.

Допомогу треба давати в такому порядку: тим, що лежать, треба видати в порядку громадської допомоги, будь то колгоспник чи одноосібник. Здоровим, але що потребують допомогу, давати через колгосп в порядку оплати за роботу, будьто колгоспник або одноосібник. Тим одноосібникам, що кинули землю, допомоги не давати, а направляти їх на роботу до радгоспів і інші виробництва в районі.

РПК застерігає партосередки, що справу організації харчової допомоги треба взяти під свій безпосередній контроль. Допомогу надавати виключно тим, що її потребують.

Виробничим та радгоспним партосередкам треба не забувати, що вони в тій же мірі несуть відповідальність за справу організації громадського харчування та вишукування ресурсів для харчової допомоги. А тому треба негайно розгорнути масово-політичну роботу серед робітників та службовців, організувати збір коштів.

Та проведення цих [заходів] ні в якій мірі не може відбиватись на роботі по збору [насіння] посівфонду та розгортання самої сівби, а, навпаки, мусить цьому сприяти.

Треба твердо пам'ятати, що успіхи наші в посівкампанії будуть залежати і від того, як ми організуємо громадське харчування під час польових робіт. Отже, треба негайно приступити і до цієї справи, розв'язання цього питання цілком залежить від в[ашої] мобілізованності, від того, як ви притягнете колгоспний актив до цієї роботи, розгорнете масову роботу.

Секретар [райкому КП(б)У]        Анастасьєв

ДАПО. - Ф.П- 62. - Оп.1. - Спр.7. - Арк.160-161. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 227-228.

 

№ 73

З політико-економічноїхарактеристики Лубенського району
про класову боротьбу на селі

1 квітня 1933 р.

... Классовая борьба, развернувшаяся в данное время вокруг выполнения хозяйственно-политической кампании, принимает в отдельных селах формы открытого контрреволюционного саботажа хлебозаготовкам и другим кампаниям как среди единоличников, так и среди значительной части колхозов.

Во время проведения хлебозаготовок 1932 года были изъяты контрреволюционные силы, засевшие в колхозах и организующие саботаж в проведении хозяйственно-политических кампаний.

Наибольший саботаж в проведении хлебозаготовок был выявлен в колхозах Вовчанского, Енковского, Вильшанского сельсоветов и др.

Кроме этого, в ряде сел района, как то: Вовчик, Литвяки, Снитин, Хорошки и Окип - были арестованы за участие в контрреволюционной организации петлюровского толка священники украинской православной церкви, которые занимались распространением контрреволюционных измышлений, направленных против Советской власти, и обработкой крестьянства для борьбы против существующего строя.

Классово-враждебные элементы в своей контрреволюционной работе пользуются самыми подлыми методами агитации, самыми разнообразными методами борьбы против мероприятий партии и Советской] власти. В начале 1933 года в селах Литвяки, Снитин, Шеки, Кр.Берег контрреволюционная организация стави[ла] себе задачу терроризировать руководящий партийный советский актив села. В с.Тишках в январе 1933 года был убит активист села председатель] содействия РКИ, в с.Остаповке во время организации проб-

ДОКУМЕНТИ — 898

ного выезда в поле кулачки в котел, где грели воду для парки половы, вбросили синий камень с целью отравления лошадей. В с. Вовчик за последний период участились случаи кражи лошадей.

[Приведенные факты террористических актов, кулацко-вредительской работы в отдельных колхозах, контрреволюционная работа среди единоличников с достаточной убедительностью подтверждают усиление классовой борьбы, свидетельствуют о том, что контрреволюционные силы различного толка, притаившись в селе, используют каждый более или менее удачный для них случай активизации своих действий...

Секретарь Лубенского
[РК КП(б)У]              Троцюк

Инструктор              Коробов

ДАПО. - Ф.П-44. - Оп.1. - Спр.7. - Арк.9-10. Оригінал.

 

№ 74

З політико-економічної характеристики Лубенского району
про стан тваринництва в 1931-1932 рр. в районі

1 квітня 1933 р.

...Годы

Рогатый скот

волы

коровы

телята

овцы

ягнята

прочие

всего

1931

541

10920

7490

11777

6695

3130

40490

1932

124

7601

3847

1862

293

1291

15018

Годы

свиней и кнуров

подсвинки

поросята

всего

1931

1494

4518

4041

10053

1932

1273

1103

1722

4158...

ДАПО. - Ф.П-44. - Оп. 1. - Спр. 7. - Арк.4. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 229-230.

 

№ 75

Заява членів родин червоноармійців до Кременчуцької
КК-РСІ з проханням повідомити причини зменшення норм
постачання хлібом

З квітня 1933 р.

Просим разобрать наше заявление и ублаготворить нашу просьбу. Мы, семья красноармейца, получали хлеба по 600 г, а иждивенцы по 200 г и не знаем, по какому распоряжению. Теперь мы хлебные карточки получили по 1 списку, а оказывается, что не прибавить, а снять и переменить карточки, нужно обратить внимание на то, что мы пайка не получаем никакого и прожить на этот паек не можем, просим обратить на красноармейские семьи серьезное внимание, иначе жить нет возможности.

Просители

5 підписів

ДАПО.- Ф.Р-2064.- Оп.1.- Спр.223.- Арк.47 Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997 - С. 230.

ДОКУМЕНТИ — 899

№ 76

Вирок Полтавського кущового народного суду у справі
Череватенка О.І. та Ляхова Л. П., засуджених за несвоєчасне
похоронення трупів з труппокоя 1-ї Радлікарні м. Полтави

Справа «1503»

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ
РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

1933 року, квітня 5 дня Полтавський Кущнарсуд в складі: голови - Гресь, Народніх засідателів - Ді-денко, Овсій, при секретареві - Бухалкіної, розглянувши на відкритому засіданні справу крим[інальну] по звинуваченню -

ЧЕРЕВАТЕНКА Олексія Івановича - 33 роки, письменний, жонатий, сім'ї 6 осіб, член спілки РГК, член партії ВКП (б)У - квиток № 2360198, не судився, робітник, з робітників, зав. діловим двором, заробіток 300 крб., з майна немає нічого, був в Червоній Армії з 1918 по 22-й рік, під вартою не був, винуватим себе не визнав.

ЛЯХОВА Луку Петровича - 32 роки, письменний, жонатий, сім'ї 3 особи, член спілки РГК, робітник, з майна немає нічого, не судився, з селян-бідняків, в армії не був по хворобі за 22 арт.[икулом] Військового устава, комендант кладовища, заробіток 120 крб., під вартою не був, винуватим себе не визнав - за ст. 99 арт.[икула] Кримінального] К[одексу] в тому що звинувачені Череватенко перебуваючи зав. діловим двором не вжив відповідних заходів для викопання ям на кладовищі щодо похоронення мерців з трупного покоя, який мав всі можливості як-то: забезпечення рабсилою та транспортом щодо своєчасного похоронення трупів з труппокоя 1-ї Радлікарні. Покликання Череватенка нате, що він почав працювати в зимову добу, з 5 .III. -33 року до цього часу не працював, перебував на лікуванні й про стан з трупами не знав, що заслуговує на увагу, через що йому міру соцзахисту можна пом'якшити.

Звинув[ачений] Ляхов будучи комендантом кладовища, який щоденно мав стосунки з співробітниками Радлікарні, які йому докладали про стан в трупарні - себто велику загруженість останніх, не вжив відповідних заходів щодо своєчасного забезпечення ямами для схоронення трупів. Були випадки, що в лікарні трупи навантажувались, а потім за повідомленням коменданта кладовища що ям нема - розвантажувались, що мало вплив на роботу та мало відповідний вплив на присутніх, бо трупів було до 200, хоронилися в сараї, які приходилося перекладати з підводи знов в сарай. Покликання Ляхова на те, що він вживав всі міри, але як Череватенко так і сама лікарня йому не допомогали, що й не давало можливости працювати без перебоя.

Таке пояснення не заслуговує на увагу, бо як видно з обставин справи, що звинувачені як один так і другий не виявили максимальної уваги та енергії для заготовлення певної кількости ям, чим і скоїли злочин, що передбачено 99 арт.[икулом] Кримінального] К[одексу], за що й повинні відповідати, а тому Нарсуд виходячи з обставин справи та керуючись 7, 44 арт.[икулом] К[римінального] К[одексу], 296, 297, 302 ч.3 арт.[икулом] КПК 46 арт.[икулом] К[римінального] К[одексу]

ПРИСУДИВ

Звин[уваченого] ЧЕРЕВАТЕНКО Олексія Івановича - робітника за 99 арт.[икулом] К[римінального] К[одексу] визнати винуватим, оголосивши йому сувору догану.

Звинуваченого] ЛЯХОВА Луку Петровича - робітника за 99 арт.[икулом] К[римінального] К[одексу] визнати винуватим і підвергнути до примусової праці терміном на чотири місяці без поразки в правах. Судвитрат немає. Термін оскарження 5 день до облсуду м. Харківа.

Оригінал за належними підписами.

Згідно:

секретар        Підпис

Печатка

ДАПО, ф.П.-12, оп.1, спр.112. Машинописна копія.

ДОКУМЕНТИ — 900

№ 77

Заява робітників до Кременчуцької міської КК-РСІ про
недоліки у справі розподілу хлібних карток та видачі хліба

17 квітня 1933 р.

Доводим до Вашего сведения

Администрация Союзхлеба получила хлебные карточки на рабочих и на руки никому не давала, а получает хлеб сама и злоупотребляет, т.е. полагается 600 г, а дают 300, полагается 400 г, дают 200, а остальное неизвестно куда идет. По договору получается крупа и другие продукты, а их не дают. Просим Вас сделать секретный налет, и проверить наше заявление и привлечь к уголовной ответственности. Такое заявление мы пошлем в газету «Харьковский пролетарий», дабы как-нибудь уничтожить тех паразитов, которые подрывают Советскую власть. 17.04.33 г.

Рабочие Союзхлеба Хмаринка Мария Ивановна, Соловей Петро Федорович, Свистунова Фекла

ДАПО. - Ф.Р-2064. - Оп.1. - Спр.306. - Арк.114.
Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 230-231.

 

№ 78

З політико-економічної характеристики Лубенського району
про урожайність зернових культур в районі

20 квітня 1933 р.

... Урожайность... основных зерновых культур характеризуется следующими данными (в центнерах с га):

Годы

оз.

пш.

рожь

яр.пш.
ячмень

овес

гречиха

просо

кукуруза.

вико зерн

бобовые

за 5 лет 1930-34

9,7

8,9

7,5/8,8

7,9

4,9

7,2

13,3

7

7,1

проект на 1935

14,9

13,4

12,8/12,1

12,6

6,9

12,1

20,5

13,3

10,8...

ДАПО. - Ф.П-44. - Оп.1. - Спр.7, - Арк.16. Оригінал.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 231.

 

№ 79

Лист завідуючого організаційним відділом Чутівського райкому
КП(б)У секретарям партосередків, уповноваженим райкому партії
про методи мобілізації посівного матеріалу

22 квітня 1933 року

ТОВАРИЩИ.

Положение с посевным материалом в районе угрожающее. До сих пор не засыпано еще почти 30% необходимого количества семян.

В этом письме я хочу поделиться с Вами опытом и методами работы по засыпке недостающих семян в процессе самого сева и результатами такой организации работы. Этим письмом хочу еще раз доказать, что при умелой постановки вопроса, напряженной, кропотливой, "черновой", как говорил тов. Постышев, работе и если вы действительно большевики наделе, не потеряли уверенности, что семена можно мобилизовать и в процессе сева -можно и есть полная возможность обеспечить всю землю семенами на которую у Вас их не хватает.

Работая с 10/1\/-33 г. по Милорадовскому кущу по проведению сева - в работе по засыпке семян я, с тов. Олешком вместе (секретарь п/о Милорадово), применил такой метод и так организовал эту работу.

Прийдя в колхоз "Искра" Милорадовского сельсовета увидели голову и завгоспа колхоза, которые рассматривали списки всех колхозников на предмет выдачи ИМ ВСЕМ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ ПОМОЩИ. В колхозе существовало твердое мнение, что, "всі голодні попідпухали, робити не взмозі". Это кулацкое настроение поддерживало и правление колхоза, объявив свой колхоз голодающим.

Ознакомившись со списком мы нашли ряд семей, которые не заявляли о том, чтобы им помога-

ДОКУМЕНТИ — 901

ли и в этой помощи не нуждались. Например семья одного конюха, состоящая из 3 человек, вся трудоспособная, работает в колхозе, получили осенью по 12 пудов на едока но им тоже правление решило дать "допомогу".

На вопрос - просил ли этот колхозник помощи, голова колхоза тов. Недавний заявил: "хоть він і не просив, так попросе, та ми й так знаємо, що він скоро почне підпухать".

Мы разбили это настроение сделать из колхоза богадельню и несмотря на их ужас - поставили вопрос о засыпке семян на 80 га, которых в колхозе нечем сеять. Правление завопило: "шо ви, товариші, у нас чуть не всі попідпухали, а ви про насіння балакаєте".

Как же мы поставили вопрос и как организовали работу?

Мы разъяснили правлению колхоза, только товарищи не казенным языком, а цифрами, примерами, убедили правленцев, что если они за 3-5 дней не засыпят полностью насиння - в колхозе явный недосев 80 га земли, а это значить потерять 4000-5000 пудов хлеба.

Мы разъяснили им и подсчитали, сколько хлеба надо сдать государству, МТС, вернуть семенную ссуду государству, фуражную ссуду, протпомощь, засыпать семена на осень - показали им, что если 80 га земли останутся незасеенными - КОЛХОЗНИКАМ НА ЗАРАБОТАННЫЕ ТРУДОДНИ ДЕЛИТЬ БУДЕТ НЕЧЕГО, и что эти 4000-5000 пудов хлеба с 80 га, которые они решили недосеять, а значить и не собрать - как раз и есть тот хлеб, который должен быть распределен между колхозниками.

А сколько из Вас товарищи секретари, уполномоченные балакають про насиння вообще, сухим, неконкретным языком, аллилуйщеной, неубедительно, не затрагивают души колхозника, не бьют классового врага цифрами, фактами, примерами - и не поняв своей ошибки в этом, Вы, товарищи - теряете уверенность в своей работе, ОТРЫВАЕТЕСЬ ОТ КОЛХОЗНИКА, видите перед собою только массу, а не живого колхозника, в своем большинстве нашего, советского, готового пойти и идущего на все за свой колхоз.

Когда мы разъяснили правленцам "Искра" - голова этого же колхоза тов. Недавний (он же заявлял до этого, что он голоден), завхоз Назаренко Ф. (ему правление уже даже раз выдало допомогу), два бригадира, организатор праци - тут же заявили, что:

Недавний - берусь засыпать семена на 1 га.

Назаренко Ф. .............................. 0,5 га.

Два бригадира ........................ по 0,5 га.

Организатор праци ........................ 0,5 га.

И так далее:

Добившись этого мы пошли в бригады к колхозникам во время обеда. Поставили этот вопрос. Разъяснили, что недохват ячменя приходиться перекрывать просом, кукурузой, что этих культур мало требуется на 1 га, так как кукурузы или проса на 1 га нужно всего 20 килограмм.

Разъяснили живым языком колхозникам тоже, что мы разъясняли на правлении, члены правления и бригадиры заявили о том, что они засыпают семя, и в ответ на это - 16 колхозников, совершенно серьезно, заявили:

"Запишіть мене, я даю насіння на 1 га, я даю на пів га" і т. д. Колхозники увидели, что дело засыпки вполне возможно и выступая говорили: "якби нам так раніше роз'яснили, то ми б уже давно цю справу закінчили".

Тогда правление колхоза, основываясь на примере этих передовиков, засело вместе с 5-10 активистами и довело остальным неподписавшимся колхозникам, что такому-то из них нужно внести насиння на 1 га, такому-то на пол га, и так каждому, за исключением тех, которые были признаны не могущими засыпать (действительно недоедающими и нуждающиеся в помощи колхоза).

За два дня в этом колхозе поступило до 2-х центнеров посевматериала, в основном кукуруза, а два центнера, товарищи секретари и уполномоченные, обсеменяют 10 га земли. Так каждый день начало поступать насиння в колхоз "Искра". А ведь в этом колхозе уже 20 дней не поступало ни одного килограмма насиння, все прекратили всякую работу, кроме иногда аллилуйского выступления, "за насиння", так для виду, выступал между прочем, аллилуйствовал.

А если бы уполномоченный РПК тов. Фирсов занимался упорной кропотливой работой, разъяснял с цифрами в руках, что значить недосев, убедил бы колхозников, потребовал бы ответственности от правления, бригадиров, дал бы отпор петлюровским элементам (в этом колхозе Погорилый, служивший у Петлюры, все время выступал против засыпки насиння и оставался колхозником) - он безусловно добился б засыпки насиння полностью.

Теперь этот колхоз идет по пути полной засыпки насиння на всю площадь, правда с некоторыми отклонениями по культурах. А если товарищ Фирсов возьмется крепче за работу, а товарищ Олешко и товарищ Мизик, ему помогут, доведут дело до конца, колхоз засыпет насиння полностью и быстро.

Когда мы перенесли этот опыт работы в колхоз им. Ленина этой же сельрады и в этом колхозе в первый день засыпали до одного центнера насиння. А ведь этот колхоз в Милорадово считался самым "тяжелым по недоеданию" колхозом и тут тоже почти 20 дней не засыпали ни одного килограмма.

Особенно показательные результаты дала так организованная работа в колхозе "Всесвитний Жовтень" Михайловского сельсовета.

ДОКУМЕНТИ — 902

Проработав этот вопрос, также как и в колхозе "Искра", правление, основываясь на примере передовиков, довело колхозникам площадь земли (1,5 га) на которую этот колхозник должен внести насильно, предупредили колхозников, что если будут такие из них, которые, имея возможность, все же не внесут насиння, и доведенная до них площадь останется незасеянной, зарастет бурьянами - то этот колхозник, при распределении доходов, может совсем не получить хлеба или получить совсем не полностью, и наоборот, тот который засыплет семена - получит хлеба с надбавкой, если к тому же он будет честно работать, добросовестно относиться к работе в колхозе.

Семена начали поступать. Тогда правление, в подтверждение выше сказанного, выдало на руки колхозникам, засыпавшим семена, выписки из постановления правления такого содержания:

Ухвала правління колгоспу "Всесв. Жовтень" Михайлівської с/р.

Відмітити, що член артілі Передеря засипав насіння на доведену до нього площу. Відзначити його як колгоспника, що бореться за посів усієї площі колгоспу, за підвищення врожайності і продуктивності праці в колгоспі, за здійснення гасла тов. СТАЛІНА "зробити всіх колгоспників заможними", за виконання державних завдань.

Відмічаючи це - правління колгоспу ухвалює: урахувати все це тов. Передері при розподілі наслідків господарювання 1933 року.

Голова правління (підпис)

А тим окремим колгоспникам, що злісно відмовлялися засипати насіння видали виписку такого змісту:

Відмітити, що тов. Петренко, маючи повні можливості засипати насіння на доведену на нього площу - не засипав такого. Відзначити його як колгоспника, що не бореться за посівкампанію, зриває засів усієї площі в колгоспі, зриває виконання державних завдань, погіршує становище колгоспників.

Голова правління (підпис)

Это имело большое влияние на колхозников. Отдельные колхозники получившие выписку правления как не засыпавшие насиння больше 2-х дней ее не носили, а засыпали насиння, а потом приходили в колхоз, заявляли о том, что они засыпали насиння и просили правление изменить свое решение и отметить их так как тех что засыпали насиння и выдать им такую выписку.

В результате этого, этот колхоз, у которого не хватало насиння на 36 га ровно за 3 дня ЗАСЫПАЛ ПОЛНОСТЬЮ ТАКИЕ НА ВСЮ СВОЮ ПЛОЩАДЬ.

Также и колхоз им. Войкова этой же с/р, не засыпавши в течении 20 дней ни одного килограмма - начал давать по 1,5 центнера в день насиння.

Кроме того, тов. секретари и уполномоченные когда Вы к колхознику по настоящему подойдете, заставите его болеть за посев, разбудете в нем чувство ответственности за колхоз, покажете ему ясно перспективу при засеве всей площи и наоборот при недосеве, покажете к чему ведет кулацкая агитация "що нам і цього хвате, що посіємо" - тогда и колхозник, который освобожден от засыпки горит желанием, проявляет инициативу, борется за насиння.

Об этом говорят примеры, когда в колхозе "Всесв. Жовтень" колхозники, не имеющие семян, - бросились искать такие и в результате за три дня бригада колхозная нашла пять ям с хлебом в одной из которых было 14 пуд. хлеба.

В колхозе им. Войкова тоже нашли у кулаков несколько ям с зерном, а в одной яме нашли 1 пуд 10 фунтов коровьего масла, 11 ф. смальцу, 14 кусков полотна и разное другое барахло.

А этот "колхозник" больше всех кричал, что он голодный "пухне" и у него-же от истощения на днях умерла дочь и присмерти находился сын.

Что многие товарищи потеряли уверенность в том, что они засипят семена говорит такой факт:

Тов. Мизик (голова Милорадов. сельс.) после того как начали поступать семена в колхозах откровенно заявил мне: "Знаешь что тов. Сорокин, когда ты поставил вопрос о применении такой формы работы я в душе подумал - ничего из этого не выйдет, мы уже что только не применяли и ничего это не дает, а теперь я уверен, что если так организовать работу и довести ее до конца то МОЖНО ЗАСЫПАТЬ ПОСЕВНОЙ МАТЕРИАЛ ПОЛНОСТЬЮ даже там где мы не ожидали". Тов. Мизик откровенно заявил это, а ведь он неплохой работник.

А сколько из вас тов. секретари и уполномоченные, головы сельсоветов ходит с мислю в душе "что уже посевного не заготовишь, нет зерна, выкачали все и т.д." Когда мы по душам поговорили с колхозниками - где они возьмут насиння? - они заявили, что у нас у каждого заготовлено немного кукурузы, проса, бобовых на усадебные посевы - этим мы поделимся и землю безусловно обсеменим.

Делясь с Вами этим опытом работы я предлагаю вам особенно где недостает насиння провести следующую работу:

Созвать правление колхоза вместе с десятком преданных активистов и поставить вопрос про насиння не по казенному, а растолковать, доказать цифрами, убедить примерами, вызвать чувство ответственности за свой колхоз и добиться, что-бы эти люди взяли на себя обязательства так, как я указывал выше, показали пример всем колхозникам.

А потом пойдите в бригады, поговорите с колхозниками не по казенному, а так как я указывал выше, докажите им, найдите передовиков, они дадут семена, используйте эти примеры, они потянут за собою всю остальную массу.

Отметьте этих передовиков, запишите это в постановлении правления, выдайте им на руки выпи-

ДОКУМЕНТИ — 903

ску - это безусловно должно учитываться на ряду со всем другим при росподиле наследков господарювання 1933 року.

И наоборот, поведите жесткую борьбу с теми отдельными саботажниками, особенно которые строят из себя голодающих, покажите колхозникам к чему ведет агитация этих элементов, по серьезному предупредите этих саботажников и идущих за ними отдельных отсталых колхозников в каком они могут очутиться положении осенью, если они сейчас не засыпят насиння.

Органически увяжите ход посевной кампании с засыпкой семян, покажите колхозникам, что если насиння не хватает сейчас, то недосев - это уже не разговоры, а факт на лицо, что надеяться больше неначто, и что недосев серьезно угрожает колхозникам на весь ЗЗг, мобилизуйте лучшую часть колхоза, договоритесь с ней, заставьте болеть ее за колхоз, и они по боевому возьмутся за засыпку насиння и при Вашей помощи и руководстве, если вы действительно большевики, с этой задачей, любой колхоз, безусловно справится.

Соберите коммунистов и комсомольцев не на долгое собрание, с длинными аллилуйскими выступлениями, как это часто товарищи в Вашей практике бывает, а по боевому, по большевистскому проработайте это письмо, поймите его как следует, сделайте из него большевистские выводы, вооружите этим опытом всех комсомольцев, коммунистов, пойдите в бригаду к каждому колхознику и Вы безусловно добьетесь того, что ни один гектар земли в районе не останется незасеянным, а этим самым не допустите недосева, а значить не сделаете самого тягчайшего преступления перед партией, рабочим классом и колхозным селянством, докажете, что Вы действительно большевики, умеете на деле, по настоящему, засучив рукава, как говорил тов. Постышев, выполнять задачи возложенные на Вас партией.

22/IV - 1933 года Заворг РПК        (СОРОКІН)

ДАПО, ф.П. - 62, оп.1, спр.7, арк.268-272. Відпуск.

 

№ 80

З доповідної записки уповноваженого Кременчуцької КК-РСІ
про обстеження колгоспів Кременчуцького району

2 травня 1933 р.

Будучи на поле артели «Большевик» Чечелевского сельсовета 28 апреля 1933 г., мною установлено следующее положение: из добавочного плана ранних культур 26 га осталось 8 га сеять.

Настроение у колхозников скверное. Жалоба на слабое питание, особенно, что хлеба мало дают.

Однако, я считаю, что это не та причина, они имели больше продуктов, чем карантинский колхоз, но здесь нет хозяина-руководителя. Председатель артели тов.Мошненко прямо саботирует, отсутствует какое-нибудь руководство.

Положение с тягловой силой прямо катастрофическое: за период месяца уже пало 19 лошадей, из 65 волов больше половины на сегодня истощенные, к работе не годятся. На 28 апреля было такое положение, что в конюшне стояло 25 волов, не пригодных к работе, и также 8 лошадей, это лошади, взятые от единоличников. Дальше во дворе лежало двое лошадей... чем они больны, не знают, третья лошадь лежала на поле уже разорвана, наверное, резали на мясо. В чем тут дело, действительно ли нет продуктов, корма - ничего подобного. Я считаю, что тут правление во главе с тов.Мошненко сознательно саботирует, благодаря чему действительно сегодня такое положение...

Еще один факт такой, что бывают случаи, когда с поля привозят волов истощенных для отдыха, привязывают к пустым корытам. Постояли полдня, затем опять этих же волов запрягают. По ночам конюхи часто спят, уход за конями скверный...

ДАПО. - Ф.Р-2064. - Оп.1. - Спр.246. - Арк.10-12.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 233.

ДОКУМЕНТИ — 904

№ 81

Зі справи Полтавського кущового народного суду за
звинуваченням І.Ю. Григора в крадіжці кухля молока

З протоколу допиту помічником начальника
3 відділення міліції м. Полтави свідка Сулими Ю.Т.,
техніка по скотарству Полтавської сільгоспколонії

2 травня 1933 р.

... В перших числах квітня цього року... був спійманий нічний сторож Григор Іван Юхимович, який доїв корову приблизно в час ночі, який подоїв корову і зразу ж випив із кружки молоко... Сторожа Григора було мною допитано, де він говорив, що дійсно доїв перший раз. Але, по-моєму, це було невірно, бо було до цього замічено попередньо, що деякі корови зменшували удой молока. Якщо Григор проробляв це кожного дня, працюючи на коровнику 4 місяці нічним сторожем, то це приблизно він украдав по 1-1,5 літра вдень, то це складає 120-180 літрів молока на суму 120-180 крб.

 

Із протоколу допиту міліціонером 3 відділення
міліції м.Полтави обвинуваченого
Григоренка (Григора) І.Ю.

13 травня 1933 р.

...Винним визнаю, пояснюю, що я був засуджений у 1932 р. в травні за невиконання гос.налогів та було дано судом 4 роки бупру. Просидів 1 рік в Полтавськім бупрі, потім був послан... в трудколонію Божково, робив я там коровником та сторожем... Вночі доїв корів і пив молоко, поки не був пійман.

 

Із замітки «Скотарі вимагають
найсуворішої кари до куркуля Григора» в газеті
«Вірний шлях» Полтавської сільгоспколонії

Квітень 1933 р.

... Розбирали злочинну куркульську дію класового ворога Григора Івана, який сторожує вночі коло коровника. Під машкарою чесного середняка розкрадав соціалістичні продукти, доючи вночі корів, цим самим зменшував удій молока. Ми, скотарі, вимагаємо самої суворішої кари до куркуля Григора, застосувавши постанову уряду від 7.08.32 р. про соціалістичну недоторканість, і закликаємо всіх правопорушників і самі зобов'язуємося пильно стежити і охороняти соціалістичне майно від куркулів-злодіїв, які весь час намагаються підірвати соцгосподарство...

 

З вироку кущового народного суду

15 травня 1933 р.

... Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинуваченого] Григора Івана Юхимовича, 63 роки, одруженого, склад сім'ї - 2 особи, куркуль, який мав до революції 14 дес. землі, хату, худобу... судимого в 32 році за 58 арт. КК засуджений до ув'язнення на 4 роки... Був посланий у с/г колонію працювати сторожем біля коровника, де останній займався майже на протязі 3-х місяців крадіжкою, піддоюючи корів, де його 7 травня 33 року було спіймано на місці злочину. Отже, суд, виходячи з обставин справи, знаходить, що інкримін[ован]ий пісудному злочин... доведений і є соц. небезпечний, тому суд... присудив:

Григора Івана Юхимовича... до позбавлення волі терміном на 6 років з перебуванням в далеких таборах, оскільки, на погляд суду, є фізично здоровий та поразив його в правах... на 5 років і по скупченню двох вироків вважати його засудженим на позбавлення волі в далеких таборах терміном на 10 (десять) років...

ДАПО. - Ф.Р-2020. - Оп.1, - Спр.936. - Арк.1-16.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 231-233;
Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка.
- Київ- Полтава, 2005. - С. 274-275.

 

№ 82

Витяги зі справи Полтавського кущового народного суду за
звинуваченням М.Ф.Ходіса в агітації серед робітників за
припинення роботи через погане харчування

З постанови Полтавської округової прокуратури
про віддання до суду Ходіса М.Ф.

18 травня 1933 р.

... Ходіс Микола, затесавшись в ряди робітників кузні на молочній фермі ЦРК, в лютому і березні 1933 р. почав вести шалену агітацію проти посівкампанії та розкладницьку роботу, агітуючи серед робітників залишити роботу, посилаючись на голодування, якого в дійсності не було. Своєю шкідницькою агітацією Ходіс дезорганізував роботу кузні і, нарешті, підбурив робітників не йти на роботу, а зібратись на збори для пред'явлення адміністрації своїх вимог...

ДОКУМЕНТИ — 905

З протоколу допиту свідка Т.М.Ткаченка

3 квітня 1933 р.

... Брати Ходісови робили в моїй бригаді: Іван раніше, Микола пізніше. До їхнього вступу у мене в бригаді ніяких непорозумінь не було. Коли вступили Ходісови, то в бригаді почалися балачки про погані харчі. Особливо Микола все намовляв, аби зібратись та потребувати кращі харчі, прибавки хліба та приварку, а також молока, бо за такими харчами робити не можна.

Робітники кузні з приходом Ходіса Миколи почали виявляти незадоволення харчами...

 

З вироку Полтавського кущового народного суду

25 червня 1933 р.

... Ходіс Микола, втесавшись до робітників кузні, почав проводити свою куркульську антирадянську ідеологію, сприяючи зриву міроприємств щодо підготовчої роботи по посівкампанії, а саме: вів роботу та агітацію серед робітників про залишення роботи з приводу голодування, якого в дійсності не було, бо хліба давали 500 г на їдця та приварку, але такий вимагав додаткової норми та видачі молока, чому своїми вчинками дезорганізував масу робітників, підбурив не вийти на роботу. Нарешті, в січні 1933 р., після обіду, зібравши групу таких, замість того, щоб піти на роботу, пішов з такими в гуртожиток, де вимагав скликання зборів без відома профорганізації та, нарешті, завдяки розмов низки відповідальних робітників вдалось вговорити вийти на роботу всім ковалям, які прогаяли даремно понад дві години робітничого часу...

Ходіса Миколу, 23 років... притягти до позбавлення волі на реченець півтора року, без поразки прав...

 

З протесту прокурора м. Полтави

3 липня 1933 р.

... Ходіс являється [куркулем] - класовим ворогом радянського суспільства, підбурював, проводячи агітацію серед робітників, кидати роботу, вимагаючи хліба. Втесавшись в підприємство, навмисно шкодив роботі, чим наносив збитки виробництву.

Таким чином, залишити в силі цей вирок не можна...

 

З постанови Харківського обласного суду

17 липня 1933 року

... Ходіса Миколу, куркуля... засуджено до позбавлення волі па півтора роки... Ходіс, як класовий ворог, агітував за зрив роботи, за підрив підприємства й обрана судом міра м'яка.

... Оскаржений вирок скасувати, справу передати в той же суд для нового розгляду по суті.

 

З вироку Полтавського кущового народного суду

5 жовтня 1933 р.

... Підсудний, виходець з [куркулів], в 1933 році проліз працювати на молочну ферму ... агітував робітників даної кузні, аби останні припинили роботу та вимагали надзвичайно хороших кормів. Зібрав збори, підбуривши масу, аби останні пред'являли вимоги до адміністрації, маючи на увазі зірвати ремонт с/г машин, що є одною із форм боротьби класового ворога проти запроваджуємих кампаній партією та урядом на селі, отже, суд... обрав для його міру соцзахисту до позбавлення волі в загальних місцях ув'язнення терміном на 4 роки, поразив його в правах на 3 роки...

ДАПО. - Ф.Р-2020. - Оп.1, - Спр.1100. - Арк.1-51.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 234-235.

 

№ 83

З особистого листа начальника Харківського обласного відділу
ДПУ голові ДПУ УСРР про продовольче становище у області

5 червня 1933 р.

... Не лучшее положение наблюдается на селе: рост продзатруднений увеличивается с каждым днем, охватывая новые населенные пункты. Это видно из следующих данных:

На 1-е марта из 64 районов области было охвачено продзатруднениями 21, населенных пунктов -82. На 1-е апреля районов 35, населенных пунктов -225.

На 1-е мая - районов 42, населенных пунктов - 532.

На 1-е июня - -»- 59, -«- 585.

Степень пораженности районов продзатруднениями характеризуется такими данными: особо пораженных районов - 23, в них населенных пунктов - 296.

ДОКУМЕНТИ — 906

Менее пораженных районов - 17, в них населенных пунктов - 178.

Слабо пораженных районов - 18, -«- 107.

Особо поражены продзатруднениями Хорольский, Чутовский..., Полтавский, Кременчугский, Решетиловский..., Кобелякский, Глобинский... и Новосанжарский районы, где заболевания и смертность на почве истощения начали принимать угрожающие размеры. Имеются села, где значительная часть взрослого населения разъехалась по различным городам в поисках заработка и хлеба, оставив детей на произвол судьбы.

В ряде сел указанных районов в подавляющем большинстве голодают колхозники и их семьи, среди них имеется много больных и опухших на почве недоедания, помощь коим в ряде случаев не оказывается из-за отсутствия каких бы то ни было продовольственных ресурсов. В связи с этим ежедневно умирает несколько человек.

Основными продуктами питания в пораженных продзатруднениями районах являются: собираемый на полях картофель, различные отбросы, шелуха, семена сорных растений и проч.

В некоторых же районах продуктом питания также служит мясо павших животных (свиней и лошадей), а в Новосанжарском, Кобелякском, Красноградском районах и ряде других зафиксированы случаи употребления в пищу мяса собак и кошек.

Наряду с этим также прогрессирует людоедство и трупоедство.

Не редки те случаи, когда оставшиеся в живых родители употребляют в пищу трупы умерших от истощения детей. Также имеется ряд фактов, когда на почве недоедания члены семьи убивают менее слабых, главным образом детей, употребляя мясо их в пищу.

Для иллюстрации роста людоедства и трупоедства по районам области характерны такие данные: на 1-е марта - 9 случаев; на 1-е апреля - 58 случаев; на 1-е мая - 132 случая; на 1-е июня - 221 случай.

Полученные мною личные письма от руководителей наших райпартаппаратов в подавляющем большинстве рисуют крайне тяжелое положение районов...

В Новосанжарском районе из 25 сельсоветов поражены продзатруднениями 18. В большинстве этих сел до 45% колхозников и единоличников совершенно не имеют никаких продуктов питания. В каждом из этих сел насчитывается до 60 опухших семей, имеющих не менее 200 человек.

В районе насчитывается более 2 тыс. хозяйств, абсолютно не принимающих участия в работах по севу по причинам недоедания и истощения на этой почве.

В ряде сел часть родителей оставила детей на произвол судьбы, последние валяются в грязи, под заборами.

По району выявлено 7 случаев людоедства и трупоедства...

В Гадячском районе особо поражены продзатруднениями 10 сельсоветов, коими за последние месяцы зарегистрировано свыше 2 тыс. смертных случаев на почве истощения.

Необходимо отметить, что смертность настолько приняла широкие размеры, что ряд сельсоветов прекратил регистрацию умерших.

Детская беспризорность растет с каждым днем. Дети бродят по селам и занимаются попрошайничеством. Ясли набиты до отказа, продовольствием не обеспечены, в ряде случаев дети голодают, употребляя в пищу всякие суррогаты.

На этой почве отмечается большая заболеваемость детей и смертность.

По ряду сельсоветов целые семьи оставили села, выехали в близ расположенные города, где часть из них устроилась на работу, а некоторые занимаются попрошайничеством.

На почве продзатруднений в районе участились случаи краж, принимающие угрожающие размеры...

Начальник Харьковского
областного отдела ГПУ УССР        Кацнельсон

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990. - С.530-535;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 235-237.

 

№ 84

Особистий лист начальника Харківського обласного відділу
ГПУ голові ГПУ УСРР про продовольче становище у області

5 червня 1933 р.

Продовольственное положение по районам Харьковской области, и до того довольно тяжелое, за последнее время резко ухудшилось.

В результате этого мы имеем значительное усиление наплыва в город Харьков бездомного, беспризорного и нищенствующего элемента.

Если за январь и февраль месяцы было подобрано в городе:

взрослых бездомных - 257 чел.

ДОКУМЕНТИ — 907

больных и инвалидов - 15 чел.

детей и подростков - 373 чел.

Итого: 645 человек,

а за март-апрель соответственно:

взрослых бездомных - 2560 чел.

больных и инвалидов - 113 чел.

детей и подростков - 1806 чел.

Итого: 4476 человек,

то в мае месяце уже подобрано:

взрослых бездомных - 4439 чел.

больных и инвалидов - 585 чел.

детей и подростков - 6378 чел.

Итого: 11402 человека,

и за 3 дня июня:

взрослых трудоспособных - 313 чел.

больных и инвалидов - 157 чел.

детей и подростков - 606 чел.

Итого: 1077 человек.

Все это только по городу без учета вокзалов, откуда дети изымаются комиссией т. Броневого, минуя милицию, и общее количество изъятых определяется в 10 тыс. человек.

Наряду с этим резко увеличилось количество обнаруживаемых и подбираемых на улицах г. Харькова трупов умерших на почве голода селян.

Если за февраль было подобрано таких трупов - 431, за март - 689, за апрель - 477, то май дает за первую декаду - 182 трупа; за вторую - 300 трупов, за третью - 510 трупов.

Итого: 992 трупа

и первые 3 дня июня дают 196 трупов.

Не лучшее положение наблюдается на селе: рост продзатруднений увеличивается с каждым днем, охватывая новые населенные пункты. Это видно из следующих данных:

На 1-е марта из 64 районов области было охвачено продзатруднениями - 21, населенных пунктов - 82. На 1-е апреля - районов 35, населенных пункт. - 225.

На 1-е мая - районов 42, населенных пункт. 532.

На 1-е июня - районов 59, населенных пункт. 585.

Степень пораженности районов продзатруднениями характеризуется такими данными: особо пораженных районов - 23, в них населенных пунктов - 296.

Менее пораженных районов - 17, в них населенных пунктов - 178.

Слабо пораженных районов - 18, в них населенных пунктов - 107.

Особо поражены продзатруднениями Хорольский, Чутовский, Ново-Георгиевский, Полтавский, Кременчугский, Решетиловский, Красноградский, Кобелякский, Глобинский, Миропольский, Чугуевский и Новосанжарский районы, где заболевания и смертность на почве истощения начали принимать угрожающие размеры. Имеются села, где значительная часть взрослого населения разъехалась по различным городам в поисках заработка и хлеба, оставив детей на произвол судьбы.

В ряде сел указанных районов в подавляющем большинстве голодают колхозники и их семьи, среди них имеется много больных и опухших на почве недоедания, помощь коим в ряде случаев не оказывается из-за отсутствия каких бы то ни было продовольственных ресурсов. В связи с этим ежедневно умирает несколько человек.

Основными продуктами питания в пораженных продзатруднениями районах являются: собираемый на полях картофель, различные отбросы, шелуха, семена сорных растений и проч.

В некоторых же районах продуктом питания также служит мясо павших животных (свиней и лошадей), а в Новосанжарском, Кобелякском, Красноградском районах и ряде других зафиксированы случаи употребления в пищу и мяса собак, и кошек.

Наряду с этим также прогрессирует людоедство и трупоедство.

Не редки те случаи, когда оставшиеся в живых родители употребляют в пищу трупы умерших от истощения детей. Также имеется ряд фактов, когда на почве недоедания члены семьи убивают менее слабых, главным образом детей, употребляя мясо их в пищу.

Для иллюстрации роста людоедства и трупоедства по районам области характерны такие данные:

на 1-е марта - 9 случаев

на 1-е апреля - 58 случаев

на 1-е мая - 132 случая

на 1-е июня - 221 случай

Полученные мною личные письма от руководителей наших райаппаратов в подавляющем большинстве рисуют крайне тяжелое положение районов.

Считаю нужным привести здесь выдержки некоторых из них:

В Балаклеевском районе из 48-ми сельсоветов наиболее поражены продзатруднениями 26 сельсоветов с 39 колхозами.

Лишь 15 сел с 24 колхозами находятся в сравнительно удовлетворительном предположении.

Так с. Чепышки, состоящее из 500 дворов, превратилось в пустырь. Жилую хату можно найти через 3-4 усадьбы. Как днем, так и вечером никакого шума не слышно; по утрам дыма из труб не видно.

За время с марта м-ца по 30-е мая по селу умерло свыше 300 человек, из коих 95% колхозников.

В селе Лиман почти 1/4 населения выбыла за пределы района в поисках хлеба, дети оставлены на произвол судьбы.

В селе съедены все кошки и собаки.

ДОКУМЕНТИ — 908

Трупы павших животных, как правило, хотя и зарывают в землю, но сразу же, как отойдет представитель сельсовета, извлекаются из земли и уносятся для питания.

Опухших и слабых в селе до 100 человек.

В с. Волчий Яр, где насчитывается 800 дворов, ежедневно умирает от 8 до 12 колхозников. За последние полтора месяца умерло свыше 2 тыс. 500 человек.

По селу выявлено 2 случая людоедства.

В Новосанжарском районе из 25-ти сельсоветов поражены продзатруднениями 18. В большинстве этих сел до 45% колхозников и единоличников совершенно не имеют никаких продуктов питания. В каждом из этих сел насчитывается до 60 опухших семей, имеющих не менее 200 человек.

За последние 3 месяца зарегистрировано до 3 тыс. смертных случаев на почве истощения. Смертность с каждым днем растет. В отдельных селах умирает в день по несколько человек.

В районе насчитывается более 2 тыс. хозяйств, абсолютно не принимающих участия в работах по севу, по причинам недоедания и истощения на этой почве.

В ряде сел часть родителей оставила детей на произвол судьбы, последние валяются в грязи, под заборами.

По району выявлено 7 случаев людоедства и трупоедства.

В Красноградском районе из 40 сельсоветов особо поражены продзатруднениями - 14, и менее поражены - 18.

Острая продовольственная нужда, недоедание и истощение на этой почве отмечаются по 103 колхозам района.

За апрель и май месяцы выявлено 14 случаев людоедства.

Положение в отдельных селах рисуется так:

с. Петровка. В колхозе «Серп и Молот» умерло за последние 2 месяца более 60 человек. Из 295 трудоспособных на работу выходит только 35 человек. Значительная часть остальных истощена - больны и опухшие.

Некоторые колхозники совершенно выехали из села в поисках хлеба.

с. Берестовенька. Смертность увеличивается с каждым днем. Только по одному Кириколокскому участку умерло более 100 человек.

В колхозе им. Ворошилова ежедневно умирает 2-3 человека. Такое же положение и по остальным колхозам.

Многие родители выбрасывают детей на улицу или отвозят на ближайшие железнодорожные станции.

с. Ульяновка. В колхозе им. Котовского умерло 20 человек и в колхозе «Шлях Ленина» - 50. 50% колхозников лежат опухшие.

В указанных селах, а равно и других, особо пораженных продзатруднениями, употребляется в пищу мясо павших лошадей, а также собак и кошек.

В Н. Водолажском районе особо пораженных продзатруднениями сельсоветов 5. По этим селам за последние 2 месяца умерло около 300 человек. Много колхозников и единоличников истощены - лежат больные и опухшие.

Наряду с этим из сел Знаменка, Мануйлово, Троякое, Федоровка и др. за последнее время выбыло за пределы района в поисках хлеба более 700 человек трудоспособных.

В связи с этим значительно выросла детская беспризорность. Большое количество детей оставлены родителями на произвол судьбы, которые бродят по селам, занимаясь попрошайничеством.

Некоторые колхозники и единоличники, не имея средств к существованию, также бродят по селам, ведя паразитический образ жизни.

За последнее время очень развились кражи по селам. Колхозники крадут друг у друга коров, лошадей, а также различные продукты питания. Краденые коровы и лошади режутся на мясо.

В Гадячском районе особо поражены продзатруднениями 10 сельсоветов, коими за последние месяцы зарегистрировано свыше 2 тыс. смертных случаев на почве истощения.

Необходимо отметить, что смертность настолько приняла широкие размеры, что ряд сельсоветов прекратил регистрацию умерших.

Детская беспризорность растет с каждым днем. Дети бродят по селам и занимаются попрошайничеством. Ясли набиты до отказа, продовольствием не обеспечены, в ряде случаев дети голодают, употребляя в пищу всякие суррогаты.

На этой почве отмечается большая заболеваемость детей и смертность.

По ряду сельсоветов целые семьи оставили села, выехали в близ расположенные города, где часть из них устроилась на работу, а некоторые занимаются попрошайничеством.

На почве продзатруднений в районе участились случаи краж, принимающие угрожающие размеры.

За период март - май месяцы по району зарегистрировано 228 краж и вооруженных ограблений.

В Краснознаменском, Харьковском и др. сельсоветах выявлены случаи самоубийства на почве чрезмерного истощения.

Отдельные колхозники питаются мясом павших лошадей и других животных.

В Изюмском районе продзатруднениями охвачено 14 сельсоветов, где в общей сложности голодает 15 тыс. человек, преимущественно колхозников.

На почве чрезмерной истощенности по указанным селам за последние 5 месяцев зарегистрировано 2502 смертных случая.

ДОКУМЕНТИ — 909

В ряде колхозов правления выдают в пищу колхозникам мясо павших лошадей (колхозы Нескоредьковского, Бригадировского, Гороховатского, М. Камышевахского и ряда других).

Вместе с тем участились случаи подбрасывания родителями своих детей возле учреждений в райцентре или прямо на улице.

За последний месяц было подобрано и направлено в детские дома 657 беспризорных детей.

Такое же примерно положение и по другим районам области, особо пораженным продзатруднениями.

Безусловно, что как районными, так и областными организациями была проведена значительная работа по изысканию продовольственных ресурсов и оказанию продовольственной помощи особо нуждающимся колхозникам и единоличникам, однако, ввиду незначительности ее и прогрессирующего роста продзатруднений - реального улучшения положения не достигнуто.

Дальнейший рост продзатруднений является прямой угрозой успешному выполнению очередных хозяйственно-политических кампаний на селе: - уборочной и прополочной. Поэтому необходимо принять срочные меры к усилению продпомощи нуждающимся районам в целях ослабления испытываемых ими продзатруднений.

Начальник Харьковского
областного отдела ГПУ УССР        Кацнельсон

ЦДАГОУ. - Ф. 1.- Оп. 101. - Спр. 1281. - Арк. 49-56.

Опубліковано: Соловей Д. Сказати правду. Три праці про Голодомор 1932-1933 рр. За ред Ю. Шаповала і О. Юренка. - Київ-Полтава, 2005. - С. 276-281.

 

№ 85

Телефонограмма Чутівського райпарткому КП(б)У на
Полтавщині про підвищення темпів сівби

5 червня 1933 р.

Телефонограмма Секретарям партячеек,
Членам Бюро РПК, Президиума РИК
и всем уполномоченным Райпаркома.

Мы продолжаем преступление перед партией. Эти дни сев фактически прекращен, сеет какой-нибудь десяток колхозов. Но они показывают, что сеять можно.

Постышев телеграммой предупредил, что если в течении трех дней не исправим темпов - Бюро Райкома в целом будем привлечено к ответственности.

Разверните на деле борьбу за сев. Обеспечьте большевистскую драку за выполнение решения

Бюро Райпаркома 3-го июня. Наш успех только в выводе на поле всех людей, лошадей, коров, хорошей работы тракторов. Преодолейте трудности непогоды. Расставьте силы так, чтобы принять исключительные меры шаровки свеклы, прополки всех посевов.

Товарищи. Область заканчивает сев. Неужели Чутовские коммунисты не способны вытянуть район из прорыва. Отвечайте гектарами посева, пахоты, шаровки, прополки.

Анастасьев, Шувалов

ДАПО. - Ф. П. 62. - Оп. 1. - Спр. 7. - Арк. 3.

 

№ 86

3 постанови про віддання до суду гр. В.Ю.Грубича та П.I.Голуб
за самосуд над малолітнім хлопчиком

3 серпня 1933 р.

... Грубіч Василь та Голуб Палажка 4 червня 1933 року в селі Тахтауловому тієї ж с/ради утворили самосуд над невідомим малолітнім хлопчиком 9 років, якого спіймали на крадіжці, а саме: гр-ка Голуб Палажка, спіймавши невідомого хлопчика на крадіжці у неї з замкненої хати різних продуктів (харчових), зв'язала його і залишила зв'язаного, посадивши ще в діжку в замкненій хаті на 5 годин, а сама пішла в м.Полтаву по своїх справах. Повернувшись додому через 5 годин і заставши малолітнього хлопчика розв'язаним, якого затримали сусіди, Голуб Палажка за допомогою Грубіча Василя знову зв'язала йому руки і ноги та, всунувши його в лантух, доручила Грубічу вкинути зв'язаного безпорадного малолітка до погреба, що Грубіч і зробив. Внаслідок цього зв'язаний малолітній хлопчик, пролежавши в погребі без їжі і без руху цілу добу, з 21 год. 4.06. до такого ж часу 5.06., помер.

Голуб Василь допомагав в цій справі приховати сліди злочину, а саме: прийшовши додому та дізнавшись про заподіяний своєю дру-

ДОКУМЕНТИ — 910

жиною Палажкою та Грубічем злочин, він взяв труп того малолітнього хлопчика і потай кинув у яму, віднісши на кладовище психлікарні...

Слідчий        Розенгартен

ДАПО. - Ф.Р-2022. - Оп.1. - Спр.1072. - Арк.1.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 237-238.

 

№ 87

Витяг з протоколу засідання Харківської обласної контрольної
комісії КП(б)У про апеляційну справу В. М.Турбіна

22 серпня 1933 р.

Рік народження 1902, ч[лен] партії з 1927 р., п/ кв. № 0778680, селянин-бідняк, освіта нижча, в Червоній Армії служив з 1924 по 1926 р., мав партстягнення - сувору догану з попередженням від Пирятинського РПК в 1932 р. за самовільний виїзд із села та догану теж в 1932 р. за невиконання плану хлібозаготівлі, підчас порушення справи голова Крячківської с[іль]ради Пирятинського району, зараз - завгосп Линовецької цукроварні.

29.06.1933 р. постановою бюро Пирятинського РПК виключений з партії з притяганням до суду за затяжку посіву й за провал проривки цукрового буряка.

Матеріалами справи встановлено, що т.Турбін своєчасно сигналізував перед районним керівництвом про всі недоліки й прориви в роботі, що й встановлено позаштатним інструктором] обл. КК перевіркою матеріалу, надісланого з редакції «Правда» - допису про перекручування в с.Крячківка.

(Доповідає т.Снігірьова, т.Турбін присутній.)

Ухвалили:

Заслухавши особисте пояснення т.Турбіна й беручи до уваги, що він своєчасно сигналізував перед район[ним] керівництвом про недоліки роботи, рішення про виключення його з партії відмінити, як [необгрунтоване] в партії поновити.

Парт трійка в складі: т.т. Юргенсон, Валайтіс, Братута.

Секретар ПК ХОКК Янсон

ДАПО. - Ф.П-54. - Оп.1. - Спр.59. - Арк.11. Завірена копія.

Опубліковано: Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 238-239.

 

№ 88

Постанова Козел ьщинської районної міліції Харківської
області про вилучення 100 г зерна із трудоднів колгоспниці
М.Лобась за зрізані колоски

3 вересня 1933 р.

1933 р. сентября 3-го дня я, інспектор міліції Козельщинського р-ну Сергета, розглянув матеріал перевірки про зрізування колосків хліба із 23 кіп та кражу зерна гром.Лобась Марією в колгоспі «Жовтень» Говтвянської сільради, постановив, що в матеріалі перевірки, тобто в вирізці газети «Колгоспне село» пишеться, що в артілі «Жовтень» по зрізуванню колосків із 23 кіп, а голова цього колгоспу Костиренко... цьому розкраданню потурав та в вирізці газети «Розгорнутого фронту» написано, що в цім же колгоспі колгоспниця Лобась Марія накрала багато зерно-хліба. Перевіривши це, встановив, що в серпні місяці біжучого року голова колгоспу Костиренко по заяві полевода Шолудька Василя з останнім поїхав на поле, де обнаружено, що невідомо ким було обрізано з кожного одного снопа 23-х полукіпків частково незначну кількість колосків. Після цього в мент молотьби та віяння хліба на току колгоспу гр.Лобась Марією украдено було жита собі в кармані грам [від] 100 до 500. В цей мент [його] в неї обнаружив полевод Шолудько Василь, привів до голови колгоспу, і Костиренко одібрав це жито. Маючи це на увазі, що як видно із проведених допитів, що зрізання колосків на ниві колгоспу «Жовтень» злочинців не встановлено хто це творив, а також относительно украденого жита Лобась Марією 100 г, то це кража незначна і крайнє маловажна. Виходячи із вищенаведеного, враховувала і те, що Лобась виробила в колгоспі 50 трудоднів, а тому постановив матеріал перевірки приєднати до наряду.

Інспектор міліції        Сергета

Затверджую

Нач. робітничо-селянської міліції        Ілюхін

З оригіналом згідно:

діловод міліції        Гнойовий

ЦДАВО. Ф.-388. - Оп. 4. - Спр. 492. - Арк. 62. Засвідчена копія.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - К., 1992. -С.631; Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 239-240.

ДОКУМЕНТИ — 911

№ 89

Розпорядження секретаріату ВУЦВКу Лубенському райвиконкому
про вжиття заходів щодо неприпустимості адміністрування при
проведенні м'ясозаготівель в селі Ісківці

5 жовтня 1933 р.

Негайно хуткою поштою
Голові Лубенського РВК
Копію: Генеральному прокурору
УСРР тов. Михайлику
Копію: Редакції газети
«Колгоспне село»

Редакція газети «Колгоспне село» дістала допис про те, що [в] с.Ісківці Вашого р-ну голова сільради Лисенко, його замісник Антоненко та секретар партосередку Сапа в брутальний спосіб вилучили в багатьох колгоспників дійних корів для здачі їх у рахунок м'ясоподатку. Цей вчинок явно не має нічого спільного з радметодами м'ясозаготівель.

Суттю своєю він спрямований на дискредитацію заходів партії та уряду до розвитку тваринництва, зокрема останньої постанови РНК СРСР та ЦК ВКП(б) про допомогу безкорівним колгоспникам придбати корови. В дописі також говориться про те, що керівництво с.Ісківці в своїй роботі застосовує виключно адміністративні методи і ніякої масової роботи не проводить.

Голова сільради брутально поводиться з громадянами, навіть побив батька червоноармійця, заступник голови сільради й секретар партосередку пиячать, припускають зловживання, завідувач поштової філії - петлюрівець, голова колгоспу тов. Шевченко - колишній царський чиновник, сидів у БУПРі, в колгоспі квітне безгосподарність.

Секретаріат ВУЦВК пропонує Вам негайно перевірити всі викладені в дописі факти, рішуче виправити припущені перекручування й притягти винних до відповідальності, вживши водночас заходів до оздоровлення керівництва с.Ісківці.

Про наслідки сповістіть секретаріат ВУЦВКу не пізніше 15 жовтня

Заст. секретаря Всеукраїнського
Центрального Виконавчого
Комітету                           К.Горлинський

Завідувач секретаріату
Президії ВУЦВК                     Савицький

ЦДАВО. Ф.-388. - Оп. 4. - Спр. 492. - Арк. 85. Засвідчена копія.

Опубліковано: Колективізація і голод на Україні. 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - К., 1992. - С.638;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 242-243.

 

№ 90

Постанова ЦК КП(б)У та Раднаркому УСРР про зняття з «чорної
дошки» с. Кам'яні Потоки Кременчуцького району Харківської
області

17 жовтня 1933 р.

6 грудня 1932 року постановою РНК УСРР і ЦК КП(б)У за особливо ганебний провал хлібозаготівель і відсутність боротьби зі злісним саботажем, що його організували куркульські й контрреволюційні елементи проти хлібозаготівель, було занесено на чорну дошку с Кам'яні Потоки Кременчуцького району Харківської області.

Заносячи с Кам'яні Потоки на чорну дошку, РНК УСРР і ЦК КП(б)У ухвалили припинити довіз товарів до цього села, припинити всіляке кредитування, провести дотермінове стягнення кредитів і інших фінансових зобов'язань, перевірити та очистити через органи РСІ кооперативний і державний апарат від чужих і ворожих елементів і перевірити, очистити колгоспи цього села, вилучивши контрреволюційні елементи - організаторів зриву хлібозаготівель.

РНК УСРР і ЦК КП(б)У констатують, що радянський і колгоспний актив, колгоспні маси с Кам'яні Потоки по-більшовицькому взялися за докорінну ліквідацію ганебних хиб у роботі радянського й кооперативного апарату села і колгоспних організацій, за самоочищення їх від куркульських, контрреволюційних елементів і мобілізацію всіх сил на піднесення колгоспного господарства і повне виконання своїх зобов'язань перед пролетарською державою.

Внаслідок цього с Кам'яні Потоки 29 серпня повнотою виконало річний план хлібоздачі, здавши державі 7333 ц зерна. Водночас колгоспи с Кам'яні Потоки домоглися незрівнянного збільшення вартості трудодня. В артілі ім. 1-го травня цього року припадає на трудодень 8,5 кг зерна й до 3-х крб. грішми. В артілі ім. ХIV-річчя Жовтня на трудодень цього року припадає 8 кг зерна і 2 крб. 50 коп. грішми. В артілі «Гранкар'єр» - 7,5 кг і 2 крб. 50 коп. грішми.

Зважаючи на те, що колгоспники с Кам'яні Потоки під проводом партійної організації, погромив-

ДОКУМЕНТИ — 912

ши куркульські і контрреволюційні елементи, достроково виконали план хлібоздачі 1933 року, РНК УСРР і ЦК КП(б)У ухвалюють:

Скасувати постанову Ради Народних Комісарів УСРР і ЦК КП(б)У з 6 грудня 1932 року про занесення с Кам'яні Потоки Кременчуцького району Харківської області на чорну дошку і всі репресії, встановлені для цього села цією постановою.

Скасувати всі постанови і розпорядження народних комісаріатів, Харківського облвиконкому й інших центральних, обласних і районних органів щодо застосування до с Кам'яні Потоки будь-яких репресій чи обмежень, в зв'язку з занесенням його на чорну дошку.

Заступник голови Ради
Народних Комісарів УСРР               П. Любченко

Секретар ЦК КП(б)У                    П. Постишєв

ЦДАГО України. Ф.-1. - Оп. 6. - Спр. 285. - Арк. 144-145.

 

№ 91

З доповіді голови Раднаркому УСРР В.Я.Чубаря про підсумки
1933 сільськогосподарського року на об'єднаному пленумі
ЦКК та ЦК КП(б)У

18 листопада 1933 р.

Внаслідок упертої більшовицької боротьби підсумки 1933 сільськогосподарського року багато кращі за попередні роки. Дійсно, цього року ми досягли великих успіхів у боротьбі за перетворення всіх колгоспів на більшовицькі. Цього року ми створили міцну базу для того, щоб усіх колгоспників зробити заможними. Ми ще не спромоглися остаточно розв'язати це завдання 1933 року, але ті досягнення, що ми їх вже маємо, є перші кроки, і нашим дальшим завданням є цілковите перетворення в життя цього гасла.

Доказом того, що ми маємо певні досягнення, певні зрушення в сільському господарстві, є ті факти, які ніхто не може заперечувати: ми цього року вперше за ряд років виконали план хлібоздачі дотерміново - до Жовтневих свят. Ми заготовили на цей час понад 220% в порівнянні зі здачею 1932 року. Наші радгоспи на це число здали хліба майже втричі більше, ніж минулого року в цілому. Колгоспи виконали свої зобов'язання перед державою і в той же час забезпечили утворення насіннєвих і фуражних фондів.

Поруч цього значно зросла вартість трудоднів. Натуроплата трудоднів зросла в цілому по Україні в 3-4 рази. Є багато колгоспів, де пересічно на трудодень видається хліба у 8-10, а то й 20 разів більше, ніж ці колгоспи видавали минулого року. Не такі вже рідкі випадки, коли колгоспник, що сумлінно працював у колгоспі та має 300-350 трудоднів, одержує 500-600 пудів хліба.

Вибіркове обстеження наркомзему 224 колгоспів показує систематичне зростання натурвидачі на трудодні...

Основний факт, який заслуговує уваги, це те, що колгоспи, виконавши дотерміново свої завдання перед державою до жовтневих свят, цього року мають всі можливості забезпечити свої потреби хлібом, утворити насіннєві і фуражні фонди, розподілити наслідки господарювання і після цього колгоспники можуть певну частину збіжжя пустити на продаж...

Ми вже маємо колективізованих майже 73% господарств. Ми маємо понад 24 тисячі колгоспів з охопленням ними всієї ріллі майже 85%.

У нас на сільськогосподарському фронті, поряд передових господарств - радгоспів, які мусять бути передовими, провідними, найліпше працювати в сільському господарстві, найкраще опановувати складні сільськогосподарські машини, є 649 МТС, які охоплюють обробкою 86% всієї усуспільненої землі селянського сектора.

МТС, як нові організації, з яких значна частина ще не закріпила своїх позицій, особливо ті, що утворилися влітку, потребують від партії особливої уваги...

Можна було б навести ще багато фактів, що промовляють за наші успіхи. Але відмічаючи перемоги, яких здобула українська партійна організація в піднесенні сільського господарства цього року, треба зосередити всі сили на ліквідації тих хиб і недоліків, які зменшують наші темпи на низці дільниць і загрожують нам у боротьбі за цілковите здійснення настанов партії, цілковите виконання планів і програм соціалістичного сільського господарства. Ці відсталі ділянки не дозволяють нам заспокоїтись на досягнених успіхах, а вимагають від нас дальшої більшовицької настирливості в боротьбі.

Опубліковано: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990.- С.559-563;
Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. - Полтава, 1997. - С. 243-244.

ДОКУМЕНТИ — 913

 

Ссылки на эту страницу


1 Национальная книга памяти жертв Голодомора 1932-1933 годов в Украине. Полтавская область
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область - меню

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654