Эрастов, Степан Иванович


1 вересня 1903 р. (за ст. ст.) у Полтаві на святі з нагоди
відкриття пам'ятника І. П. Котляревському.

Ерастов, Степан Іванович (літ. псевдоніми — Ст. Закубанський, С. Попенко, С. П-ко; 19.12.1856 — 13.04.1933) — громадський та політичний діяч, учасник украънського культурного руху на Кубані, письменник, видавець, журналіст, меценат.

Н. в м. Єкатеринодар (нині м. Краснодар). Батько — священик, мати походила зі старовинного чорномор. козац. роду Щербин. 1878 по закінченні Кубанської військ, г-зії поступив на мат. ф-т Київ, ун-ту. В жовт. 1879 став чл. укр. молодіжної орг-ції «Кіш». На формування поглядів Е. значною мірою вплинув М.Драгоманов, для знайомства з яким Е. їздив до Женеви (Швейцарія). 1880-81 жив в Італії, Франції, Швейцарії. Після виключення з Київського ун-ту «за неблагона-дійність і перебування понад термін за кордоном» 1881 переїхав до Санкт-Петербурга, де вступив на юрид. ф-т ун-ту; відразу долучається до революц. діяльності. Активно працював в укр. студентській орг-ції, заснував укр. Громаду (див. Громади) та народницький гурток. Займався розповсюдженням укр. нелегальної літ., за що в жовт. 1882 був заарештований і після 10 місяців ув'язнення засланий на 3 роки до Сибіру.

1886 повернувся до Єкатеринодара, де займався розповсюдженням та популяризацією укр. літ., організацією гастролей укр. театральних труп та масових відзначань роковин Т.Шевченка. Е. поклав початок укр. книговиданню на Кубані. Зокрема, 1896 в Єкатеринодарі була видана книга А.. Кримського «Хто винен» (через рік перевидана у м. Ростов-на-Дону (нині місто в РФ) накладом 1200 прим.). Одночасно 5-тис. накладом був виданий зб. оповідань Б.Грінченка. 1902 Е. — один із засн. у Єкатеринодарі місц. від-ня Революційної української партії — «Чорноморської громади». 1906 Е. вдалося отримати дозвіл на відкриття в Єкатеринодарі «Кубанського просвітнього товариства». Невдовзі було створено 12 філій т-ва: у станицях Кущівській, Канівській, Майкопській, Уманській, Тихорецькій та ін., де мешкали переважно українці. Оскільки у цих від-нях велась не лише просвітня, а й революц. робота, 1908 «Кубанське просвітнє товариство» та його філії були закриті, а Е. заарештований і утримувався 6 місяців у в'язниці. 1908 організував у м. Новоросійськ (нині місто Краснодарського краю, РФ) укр. муз.-драм, гуртки, т-ва «Громада» та «Просвіта», заснував «Український кооператив», кооп. т-во «Запомога», обирався дир. укр. кооп. банку.

У берез. 1917 був обраний до складу Тимчасового ЦК Союзу українських автономістів-федералістів. У квіт. 1917 як найстарішого за віком укр. діяча Е. обрали головою Всеукраїнського національного конгресу 1917. Член Української Центральної Ради від Кубані. На засіданні УЦР 30 берез. 1917 доповів про стан укр. справи на Кубані та звернувся до укр. соціал-демократів із закликом поширити парт. роботу в цьому регіоні. В 1920 — на поч. 1930-х рр. відзначився як один із провідників українізації політики на Кубані. Від 1927 — персональний пенсіонер, чл. Північнокавказ. від-ня Всесоюзного т-ва політкаторжан. Займався літ. діяльністю, зокрема перекладав укр. мовою твори В.Короленка. Під літературними псевдонімами друкував у періодичних виданнях краєзнавчі та публіцистичні статті й матеріали.

[У 1903 р. Степан Іванович брав участь у відкритті пам'ятника Іванові Котляревському у Полтаві. Див. Юрій П'ядик. Фотографія з багатьма невідомими - Т.Б.]

П. у м. Сухумі (нині місто в Грузії).

Тв.: В засланні. «ЛНВ», 1911, т. 53, № 2; «Вільне слово» та «Пан». В кн.: Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського, т. 2. К., 1928.

Літ.: Городецкий Б.М. Эрастов Степан Иванович. В кн.: Литературные и общественные деятели Северного Кавказа. Екатеринодар, 1908; Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших времен до октября 1917 года. Краснодар, 1997; Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. К., 1998; Польовий Р. Кубанська Україна. К., 2002.

Д. Д. Білий, О. О. Ковальчук.

Джерело:

Енциклопедія історії України

 

Ссылки на эту страницу


1 Алчевская, Кристина Алексеевна
[Алчевська, Христина (Христя) Олексіївна] (1882–1931), украинская поэтесса, переводчик, педагог
2 Вороной, Николай Кондратьевич
[Вороний, Микола Кіндратович] (1871–1934), театровед, актер, литературовед, поэт, переводчик, редактор
3 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
4 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
5 Дневник Василия Кравченко
Василь Кравченко. Щоденник // Неопалима купина : літературно-художній та історичний журнал / Видавництво "Генеза" ; Інститут системних досліджень освіти України. - К. : Генеза, 1995, № 7-8, стор. 25-48
6 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
7 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
8 Перша революція
Олександер Лотоцький. Сторінки минулого. Частина друга // Серія мемуарів, книга 3. Варшава. 1933. Стор. 276-284
9 Симон Петлюра
Андрій Жук. Симон Петлюра // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1934. Річник XI. Львів. 1934. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 101-114.
10 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205