История Полтавы

Базилевский, Андрей Степанович

Подробности

Просмотров: 5633

Базилевський, Андрій Степанович (20.03.1884, с. Михнівці Лубенського пов. Полтавської губ., тепер Лубенського р-ну Полтавської обл. – 1960 ?) – священнослужитель.

Син священика. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1907). Працював учителем церковнопарафіяльної школи. 19.08.1912 рукопокладений у диякона, 22.08.1912 – у священика Іоанно-Богословської церкви с. П’ятигірці Лубенського пов. З 1923 був настоятелем Успенської церкви с. Лукім’я Оржицького р-ну. 1930 заарештований і засуджений за ст. 58-10. Під час Другої світової війни був священиком УАПЦ. У післявоєнні роки знову став настоятелем Успенської церкви с. Лукім’я. Служив тут у 1946–1947, 1948–1956, 1957–1958. Протоієрей (1956). У 1947–1948 деякий час був священиком Успенської церкви с. Шершнівка Великобагачанського р-ну, 1956–1957 – Іоанно-Предтеченської церкви с. Халепці Лубенського р-ну. 06.08.1958 звільнений поза штат через хворобу. Остання нагорода: наперсний хрест (1958).

Літ.: Архів ПЄУ УПЦ МП. – Послужной список протоиерея Базилевского Андрея Степановича.

Ю. М. Гужва

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua