История Полтавы

Горлис-Горский, Юрий Юрьевич

Подробности

Просмотров: 41102

Горліс-Горський, Юрій Юрійович (справжнє прізв. – Городянин-Лісовський; псевд. – Залізняк; 14.01.1898–27.09.1946) – письменник-мемуарист, журналіст, громадський та політичний діяч. Учасник української революції 1917–1921.

Н. в с. Демидівка на Полтавщині, за ін. даними – у м. Полтава, в сім’ї офіцера рос. армії. Від 1918 був старшиною кіннотників Армії Української Народної Республіки. Захворівши, випадково потрапив до повстанських загонів Холодного Яру на Черкащині, був осавулом 1-го куреня, учасником бойових дій Холодноярської республіки 1918–1921. Весною 1921 був зв’язковим повстанців із ген.-хорунжим Ю.Тютюнником, пізніше – з урядом УНР. Від трав. 1922 працював шкільним інспектором від. освіти в одному з прикордонних міст на Поділлі, неодноразово переходив кордон. 1923 заарештований, перебував у Він. тюрмі; звільнений за рішенням суду в груд. 1923. 1924 заарештований вдруге, сидів у тюрмах Вінниці, Києва й Полтави. З метою втечі симулював божевілля, його перевели до Херсонської психіатричної лікарні, де він написав мемуарно-публіцистичний твір «Ave dictator!». Йому і справді вдалося втекти, але тільки через 8 років. 1932 Г.-Г. перейшов рад.-польс. кордон, оселився в Рівному, потім у Львові, де видав низку мемуарів про «підсовєтську» дійсність: «Отаман Хмара» (1934), «Червоний чортополох», «У ворожому таборі: Образки з підпільної роботи в Україні: Спогади із казематів ГПУ» (1935), «Холодний Яр» (1-ша ч. – 1935, 2-га – 1937); «Ave dictator!» було видано кількаразово у Львові та Берліні (1933–41). Співробітничав із журналами «Літопис Червоної калини», «Наш клич» та ін. 1938–39 брав участь в акціях Карпатської Січі; перейшов румун. кордон, за це відсидів у в’язниці; деякий час жив у Югославії, потім дістався Парижа і Марселя (обидва у Франції), звідки мав їхати за викликом до Канади. Але з початком Другої світової війни повернувся (через Берлін і Краків) у Рівне (квіт. 1942), далі – у Київ, потім – знов у Львів. Згодом потрапив до Австрії. У Новому Ульмі (Німеччина) разом з І.Багряним був одним із засн. Укр. революц.-демократ. партії, засн. газ. «Українські вісті», яка існує до цього часу. Востаннє Г.-Г. бачили в Аугсбурзі (Німеччина) 27 верес. 1946, коли він зійшов з поїзда і сів у автомобіль. Подальша доля Г.-Г. невідома й донині, можливо, його захопили рад. спецслужби. Пізніше всі осн. тв. Г.-Г. перевидано в Німеччині, США, Великій Британії та Україні. Книжка Г.-Г. «Між живими трупами», що була оголошена до видання, але так і не була опублікована, сьогодні вважається втраченою, як і деякі з його подорожніх нотаток. 13 січ. 1998 в Будинку вчителя у Києві відбувся літ. вечір з нагоди 100-річчя з дня народження Г.-Г.

Тв.: Живе обличчя червоного сфінкса. «Наш клич», 1933, № 17–22; Тюремні поезії. Львів, 1937; Отаман Хмара: Документ часу із таємниць ГПУ. «Дзвін», 1992, № 9/10; Холодний Яр, ч. 1–2. Львів, 1994; Спогади. В кн.: Героїзм і трагедія Холодного Яру. К., 1996; Ave dictator! Рівне, 1998; Терпіння: Спогади. «Літопис Червоної Калини. Скрипторій історичної прози», 1998, т. 9.

Літ.: Тудор С. Визволення слова. В кн.: Тудор С. Твори, т. 2. К., 1962; Качуровський І. Читаючи «Українську літературну енциклопедію». «Сучасність», 1990, № 7/8; Тегерешвілі А. «Холодний Яр» та його автори. «Українська культура», 1993, № 8; Федорів Р. Про документ часу й таємничого автора «Холодного Яру». В кн.: Горліс-Горський Ю. Холодний Яр. Львів, 1994; Козак С. Слідами життя Горліса-Горського. «ЛУ», 1995, 17 серп.; Вдовичин І. Горліс-Горський Юрій. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 3. Львів, 1996; Овдійчук Л.М. Холодні яри життя Юрія Горліса-Горського. В кн.: Горліс-Горський Ю. Ave dictator! Рівне, 1998; Літературний вечір з нагоди 100-річчя з дня народження Горліс-Горського. «Слово і час», 1998, № 3.

Г.П. Герасимова.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України

Фотографія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Юрій_Горліс-Горський