История Полтавы

Гаевой, Тимофей Владимирович

Подробности

Просмотров: 68138

Гаєвий (Гайовий) Тимофій Володимирович (справж. Мазненко; 21.02.1909, с. Гута-Селицька Канівського пов. Київської губ., тепер Селищенської сільради Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. – 05.01.1979, м. Полтава) – організатор промислового виробництва, Герой Cоціалістичної Праці (1959).

Українець, із селян. Освіта вища. Закінчив профтехшколу у м. Таганча (1927), Київський індустріальний інститут (1932).

Працював на Селищенському цукровому заводі, будівництві Челябінського тракторного заводу (1932–1933), у транспортному відділі цього заводу.

Із 1934 – на Полтавському паровозоремонтному заводі; з 1939 – його начальник. У 1941 забезпечив евакуацію заводу в м. Красноярськ, Росія, де він влився в споріднене підприємство, а Г. очолив заводську адміністрацію. До кін. 1941 колектив налагодив випуск мінометів, а до серед. 1942 опанував виробництво санітарних та броньованих потягів. За роки війни очолюваний Г. Красноярський ПРЗ перетворився на найбільше підприємство галузі.

Після визволення Полтавщини повернувся в Полтаву, де очолив роботу з відродження зруйнованого підприємства. Керований Г. завод у 1945 досяг 73% довоєнного рівня випуску продукції, а у 1949 перевершив довоєнний рівень виробництва на 45%. На заводі працював до виходу на пенсію 1972. Виступав із статтями в газ. «Правда», «Гудок», «Робітнича газета», «Зоря Полтавщини» та ін.
Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2, 3, 4 скликань (1946–1958), делегатом ХVІІ, ХVІІІ, ХХІІ, ХХІІІ з’їздів КП України.

Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1959 за видатні успіхи в розвитку залізничного транспорту.

Нагородж. 2 орденами Леніна, 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденами «Знак Пошани», Жовтневої Революції.

Літ.: ДАПО. Ф. 240. – Оп. 1. – Спр. 794. – Арк. 18-19; Ф.Р. – 8776 (особов. фонд Гаєвого Т. В.); Гайовий Т. Завод буде комуністичним // ЗП. – 1961. – 14 жовт. – № 206 (8906); ІМСУ.ПО. – С. 105; Білоусько О. А., Киридон П. В., Пустовіт Т. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (ІІ половина ХХ століття). – Полтава: Оріяна, 2007. – С. 42-43.

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія - http://history-poltava.org.ua