История Полтавы

Церковноприходские школы

Подробности

Просмотров: 24784

Церковнопарафіяльні школи — початкові школи при церковних парафіях на Україні і в дореволюційній Росії. З 1884 і 1891 рр. їх відкриття регламентувалося правилами. Підпорядковувалися парафіяльним училищним радам, місцевим органам училищної ради Синоду. Поділялися на одно (2—З роки навчання) і двокласні (4— 5 років). У церковних школах викладалися: закон божий, читання та письмо (церковне і світське), початкові арифметичні дії, церковні співи. Містилися в селянських хатах, церковних сторожках, волосних правліннях. У 1887 р. на Полтавщині налічувалось 190 шкіл (5870 учнів), у 1900 р. — 339 (12 496 учнів). У 1910 р. в Полтавській єпархії було 903 церковнопарафіяльні школи (у т. ч. 251 жіноча) та 147 шкіл грамоти (у т. ч. 16 жіночих); у 1917 р. — 961 церковнопарафіяльна школа (у т. ч. 66 шкіл грамоти). Всього учнів — 56 656. Найбільше церковних шкіл було в Кобеляцькому (110), Костянтиноградському (79), Кременчуцькому (75), Золотоніському повітах (1916). Працювало 1262 вчителя, у т. ч. 102 випускники семінарій (1917). У грудні 1917 р. церковні школи були реорганізовані на загальноосвітні (трудові).

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 960