История Полтавы

Захаров, Григорий Алексеевич

Подробности

Просмотров: 18833

Захаров, Григорій Олексійович – архітектор. Народився 17.12.1910 року на хуторі Дмитровський Калузької області, помер 30.09.1982 року у Москві.

У 1929 – 1934 роках навчався на архітектурному факультеті Ленінградського інституту інженерно-комунального господарства (тепер інженерно-будівельний інститут). Після здобуття фахової освіти був направлений до Інституту аспірантури Академії архітектури СРСР, яку закінчив у 1937 році. До 1941 року та після евакуації ‑ з 1942 року ‑ продовжував роботу у Москві в Академії архітектури СРСР. У період 1945 – 1947 років працював у майстерні-школі І.В. Жолтовського. У 1950 році став лауреатом Сталінської премії І ступеню за архітектурне вирішення станції московського метро «Курська». Член-кореспондент Академій архітектури та мистецтв СРСР, професор, ректор Московського вищого художньо-промислового училища (МВХПУ, колишнє Строгановське). Серед крупних робіт – павільйон Білоруської СРСР на ВСГВ (1948), новий корпус МВХПУ (1978). У своїй творчості дотримувався класицистичного стилістичного напрямку. У Москві за його проектами споруджені пам’ятники видатним радянським діячам – Ф.Е. Дзержинському (1958, у співавторстві з Є.В. Вучетічем), Ф.І. Толбухіну (1960, з Л.Ю. Кербелем), та подіям – обеліск «Москва – місто-герой» (1977, з З.С. Чернишевою, А.Д. Щербаковим). Він автор низки пам’ятників В.І. Леніну у різних містах СРСР. У Полтаві за його проектом архітектурної частини зведено пам’ятник генерал-лейтенанту О.І. Зигіну (скульптори Л.Ю. Кербель, В.Ю. Цигаль) [298; 111, С. 292].

Джерело:

Інформація надана О. Ю. Бєлявською