История Полтавы

Подгорный, Андрей Иванович

Подробности

Просмотров: 7297

Підгорний, Андрій Іванович (? – ?) – священнослужитель.

Закінчив Полтавську духовну семінарію (1892). 21.09.1892 призначений на посаду викладача закону божого Бербенецької церковнопарафіяльної школи Лохвицького пов. 16.01.1896 одержав священицьке місце при Троїцькій церкві с. Лазьки Зіньківського пов., 18.03.1896 переміщений до Георгіївської церкви с. Андруші Переяславського пов. 07.04.1896 рукопокладений у священицький сан та призначений законовчителем місцевої церковнопарафіяльної школи. 12.01.1900 затверджений настоятелем Благовіщенської церкви м. Лохвиця. Водночас працював законовчителем при Благовіщенській церковнопарафіяльній школі, а також діловодом повітового відділення єпархіальної училищної ради, неодноразово вів діловодство на з’їздах духовенства Полтавської єпархії. 09.11.1905 призначений законовчителем місцевого приватного жіночого училища (прогімназії) М. П. Павелко, 13.12.1907 – такого ж училища Г. Ю. Готшальк. Пізніше викладав закон божий у Лохвицькій міській жіночій гімназії. З 1900 був членом Полтавського єпархіального Свято-Макаріївського братства, з 1901 – дійсним членом Полтавського відділення Православного місіонерського товариства. 13.04.1906 затверджений членом благочинницької ради округу, 23.05.1909 переобраний на цю посаду. До 1912 працював доглядачем церковних шкіл Лохвицького пов., був постійним членом повітового відділення єпархіальної училищної ради, з 1916 – членом ревізійної комісії Полтавського свічкового заводу. На загальноєпархіальному з’їзді законовчителів Полтавщини (лип. 1917) обраний членом комісії, що розглядала проблеми початкової школи. Після 1917 переведений до Полтави, уведений у сан протоієрея. Працював секретарем при єпископі Полтавському і Переяславському Григорії. 1922 ? став настоятелем Полтавського Успенського собору, перебував на цій посаді, вірогідно, до квіт. 1925, коли храм було передано обновленській громаді. Подальша доля П. невідома.

Нагороджений набедреником (1901), скуфією (1907), камилавкою (1911), наперсним хрестом (1915).

Літ.: ДАПО. – Ф.П.9032. – Оп. 1. – Спр. 151. – Арк. 24-27; Ф.Р.1503. – Оп. 2. – Спр. 120. – Арк. 7; ПЕВ.ЧО. – 1892. – № 14. – С. 665; № 21. – С. 1010; 1896. – № 4. – С. 102; № 11. – С. 276; № 12. – С. 329; 1900. – № 6. – С. 103; 1901. – 1917. – № 16. – С. 1263; № 22. – С. 618; 1906. – № 14. – С. 207; 1907. – № 19. – С. 391; 1909. – № 17. – С. 418; 1910. – № 29. – С. 1889; 1911. – № 15. – С. 960; 1915. – № 11. – С. 901; 1917. – № 16. – С. 1263; Адрес-календарь…, 1903. – Лохвицкий уезд. – С. 8; Справочная книжка…, 1906. – Лохвицкий уезд. – С. 8; Отчет о состоянии церковных школ Полтавской епархии в 1905–1906 учебном году // ПЕВ.ЧО. – 1907. – № 24–25. – С. 548.

Ю. М. Гужва

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua