Украинская социал-демократическая рабочая партия
- Подробности
- Просмотров: 79278
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП, популярна назва - есдеки) - політична партія, що утворилася у грудні 1905 з Революційної української партії. Визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, частково з робітників і селян. Підкреслюючи національне питання і домагаючись автономії України, УСДРП вела свою діяльність незалежно від Російської соціал-демократичної робітничої партії. У період столипінської реакції виступала разом з Бундом, частково з меншовиками. У 1908 налічувала бл. З тис. членів. Видавала газети “Праця” (1909-10, виходила у Львові; ред. Д. Донцов, В. Дорошенко, А. Жук, В. Садовський), “Робітник” (виходила у Харкові з червня 1918), “Наш голос” (1910-11; виходила у Львові за ред. Л. Юркевича). Провідними діячами партії були: В. Винниченко, С. Петлюра, Д. Антонович, Л. Юркевич, М. Ткаченко, М. Ковальський, М. Порш. УСДРП поновила свою діяльність на з'їзді у Києві 17-18.4.1917 і домагалася автономії України. її органом був щоденник “Робітнича газета” (1917-19; виходив у Києві, Вінниці, Кам'янці-Подільському; ред. В.Винниченко, у 1919 - Іс.Мазепа).
За української Центральної Ради УСДРП взяла на себе основний тягар виконавчої влади (уряди В.Винниченка). Стоячи на поміркованих позиціях щодо вирішення аграрного питання, УСДРП втратила підтримку селянства на користь Української партії соціалістів-революціонерів. Після проголошення IV Універсалу в уряді залишилося тільки 2 члени партії - Д. Антонович і М. Ткаченко. За Гетьманату УСДРП перебувала в опозиції до режиму П. Скоропадського, а її лідери (В. Винниченко, С. Петлюра та ін.) тимчасово були ув'язнені. УСДРП входила до складу Українського національного союзу, брала участь у підготовці протигетьманського повстання і формуванні Директорії УНР, до якої увійшли В. Винниченко і С. Петлюра. У 1918-20 члени УСДРП очолювали Раду Народних Міністрів УНР (В. Чехівський, Б. Мартос, Іс. Мазепа). На IV з'їзді (10-12.1.1919) УСДРП розкололася на дві фракції: праву - “офіційну соціал.-дем.” і ліву - “незалежну”, яка ставилася з застереженням до централістичної політики російської Компартії в Україні, але визнавала потребу організації більшовицької влади в Україні, встановлення “диктатури пролетаріату” та негайного миру з радянською Росією (А. Пісоцький, В. і Ю. Мазуренки, М. Ткаченко, М. Авдієнко). Більшість з'їзду, яку очолювали М. Порш, В. Винниченко, С. Петлюра, Іс. Мазепа, відстоювала ідею “трудової демократії”, висловилася за повільну соціалізацію головних галузей господарства і підтримку Директорії УНР. Під час Трудового конгресу України УСДРП висловилася за демократичний парламентаризм, здійснення важливих соціальних реформ, збереження повноти влади в руках Директорії УНР
Щоб уможливити Директорії УНР порозуміння з Антантою, соціал-демократи відкликали 7.2.1919 своїх міністрів з уряду, надавши можливість голові РНМ С. Остапенкові розпочати переговори з представниками французького військового командування в Одесі. Одночасно С. Петлюра вийшов з УСДРП, а В. Винниченко вибув зі складу Директорії УНР, передавши свої повноваження С. Петлюрі. ЦК УСДРП (Й. Безпалко, А. Лівицький, М. Шадлун, І. Романченко), що залишився в Україні, продовжував підтримувати політику Директорії УНР й урядів Б. Мартоса та Іс. Мазепи. Ті ж члени партії, що виїхали в еміграцію (В. Винниченко, Б. Матюшенко, В. Левицький, П. Дідушок, М. Порш, В. Мазуренко, С. Вікул), на конференції 9-13.1919 у Відні домагалися виходу есдеків з уряду. “Незалежні” есдеки в січні 1920 створили Українську комуністичну партію, що стала легальною радянською партією і виступала за самостійність УСРР В еміграції “Закордонна делегація УСДРП” (лідери: Іс. Мазепа, П. Феденко, О. Козловський, О. Бочковський, В. Матюшенко, В. Старосольський, Й. Безпалко) мала центр у Празі та належала до Соціалістичного Інтернаціоналу. Партійні органи: “Вільна Україна”, “Соціалістична думка” (1922-23), “Соціаліст-демократ”. УСДРП не входила до Уряду УНР в екзилі, але лояльно ставилася до його діяльності. Після Другої світової війни 1939-45 УСДРП взяла участь у створенні Української Національної Ради. У 1950 УСДРП об'єдналася з ін. соціалістичними партіями в Українську соціалістичну партію.
А. Жуковський (Сарсель, Франція).
Джерело:
І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)
Ссылки на эту страницу
1 | Антонович, Дмитрий Владимирович
[Антонович, Дмитро Володимирович] (1877–1945), громадсько-політичний діяч, історик української культури, мистецтва і театру |
2 | Вербное воскресенье в Киеве 1918 года
Андрій Жук. Вербна неділя у Києві 1918 року // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 22-40. |
3 | Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955 |
4 | Воспоминания Владимира Леонтовича
Володимир Леонтович. Спогади // Тризуб: Тижневик політики, культури, громадського життя й мистецтва – Париж, 1928. – № 22, стор. 9-15; № 24, стор. 9-15; № 26, стор. 7-12; № 27, стор. 7-12; № 28-29, стор. 25-27; № 30, стор. 5-11; № 41, стор. 11-14; № 42, стор. 7-10; № 44, стор. 15-18; № 45, стор. 7-9 |
5 | Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972 |
6 | Воспоминания: конец 1917 — декабрь 1918.
Павло Скоропадський. Спогади: кінець 1917 — грудень 1918. // Головний редактор Ярослав Пеленський. Київ-Філадельфія. 1995 |
7 | Всеукраинские съезды рабочих 1917 и 1918 гг.
[Всеукраїнські робітничі з'їзди 1917 і 1918 рр.] |
8 | Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011. |
9 | Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011. |
10 | Дневник (1919)
[Щоденник (1919)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 34-202. |
11 | Дневник (1920)
[Щоденник (1920)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 204-528. |
12 | Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921 |
13 | Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923. |
14 | Из моих воспоминаний
Борис Мартос. З моїх споминів // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1940. Річник XVII. Львів. 1939. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 30-48. |
15 | Из моих петербургских воспоминаний
Ісак Мазепа. З моїх петербурзьких спогадів // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 113-124. |
16 | К характеристике правых партий
[До характеристики правих партій] – Андриевский Виктор (из доклада, прочитанного 16-17/XII.1920 г. в украинском военном лагере в Райхенберге) // Берлин. 1921. Из типографии Гофмана в Зальцендели |
17 | Криворотченко, Михаил Григорьевич
[Криворотченко, Михайло Григорович] (1892—?), общественно-политический деятель |
18 | Ливицкий, Андрей Николаевич
[Лівицький, Андрій Миколайович] (1879—1954), общественно-политический и государственный деятель, юрист, президент УНР в изгнании (1926-1954 гг.) |
19 | Мазепа, Исаак Прохорович
[Мазепа, Ісаак Прохорович] (1884—1952), председатель Совета Народных Министров УНР |
20 | Мартос, Борис Николаевич
[Мартос, Борис Миколайович] (1879—1977), общественно-политический деятель, ученый-экономист, кооператор и педагог, председатель Совета Министров УНР (1919) |
21 | Медведев, Ефим Григорьевич
[Медвєдєв, Юхим Григорович] (1886—1938), большевистский партийный и государственный деятель в Украине |
22 | Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949 |
23 | Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969 |
24 | Моя журналистская деятельность
Андрій Жук. Моя журналістська діяльність. I. На Наддніпрянській Україні, до еміграції (1901–1907). Місячник політики, культури і суспільного життя "Український самостійник", 1960, № 7–8. Мюнхен, 1960, 80 с. |
25 | Независимая Украина
[Самостійна Україна] – Михновский Николай // На чужині. 1948. Видавництво "Український Патріот" |
26 | Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии)
[Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617 |
27 | Партии и политические объединения
[Партії та політичні об'єднання] - пункт меню |
28 | Петлюра, Симон Васильевич
[Петлюра, Симон Васильович] (1879—1926), общественный, политический и государственный деятель, журналист |
29 | Порш, Николай Владимирович
[Порш, Микола Володимирович] (1879–1944), политический и общественный деятель, экономист, публицист. Один из теоретиков укр. социал-демократического движения |
30 | Революционная Украинская Партия (Р.У.П.)
Андрій Жук. Революційна Українська Партія (Р.У.П.) // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1940. Річник XVII. Львів. 1939. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 49-50. |
31 | Революционная Украинская Партия (РУП) на Полтавщине по архивным материалам 1901-1905 годов
Антонин Дучинський, Революційна Українська Партія (РУП) на Полтавщині за архівними матеріялами 1901-1905 років // За сто літ: Матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття / Іст. секція Укр. АН ; Під ред. М. Грушевського. — [К.] : Держвидав України, 1927–1930. — 327, [1] с. — Записки кол. Історичної Секції Українського Наукового Товариства в Київі; … Кн. 2. — 1928. — Бібліогр. у підрядк. прим. |
32 | Русов, Михаил Александрович
[Русов, Михайло Олександрович] (1876—1909), політичний діяч |
33 | Симон Петлюра
Андрій Жук. Симон Петлюра // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1934. Річник XI. Львів. 1934. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 101-114. |
34 | Сиротенко, Григорий Тимофійович
[Сиротенко, Григорій Тимофійович] (1888—1925), украинский военный деятель |
35 | Стешенко, Иван Матвеевич
[Стешенко, Іван Матвійович] (1873,Полтава—1918), общественно-политический деятель, педагог, литературовед, писатель |
36 | Токаревский, Михаил Дмитриевич
[Токаревський, Михайло Дмитрович] (1884—1974), общественно-политический деятель, кооператор |
37 | Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор |
38 | Украинский университет в Полтаве
Украинский университет в Полтаве Віктор Андрієвський. Український університет у Полтаві // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 97-102. |
39 | Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я. |
40 | Чеботарев, Николай Ефимович
[Чеботарів, Микола Юхимович] (1884,Полтава-1972), военный и политический деятель, полковник Армии УНР |
41 | Чеховский, Владимир Мусиевич
[Чехівський, Володимир Мусійович] (1876—ок.1938), политический и церковный деятель, председатель Совета Министров (26.12.1918—13.02.1919) |