История Полтавы

Дворянские комитеты

• 

Подробности

Просмотров: 43145

Дворянські комітети – губернські органи, ств. спец. рескриптом імп. Олександра II з метою розроблення проекту положень про умови скасування кріпацтва в Російській імперії. 20 листопада 1857 на ім’я віленського генерал-губернатора В.Назімова було видано перший рескрипт про організацію Д.к. Протягом березня–жовтня 1858 такі комітети створювалися по всіх губерніях. В Україні переважну частину чл. губернського дворянського к-ту обирали повітові дворянські збори, а частину призначав губернатор. Протягом 1858–59 питання про умови скасування кріпосного права широко обговорювались у Д.К., на повітових дворянських зборах та нарадах. Д.к. при виробленні проектів «Положень» про відміну кріпосного права мали чітко дотримуватися програми й загальних вказівок Головного комітету (за свавільність губернатор міг розпустити Д.к.).

Щодо сел. питання поміщики розділилися на дві групи: консервативну (більшість), яка виступала проти наділення селян землею при звільненні від кріпацтва, та ліберальну (меншість), яка висловлювалася за звільнення селян із наділенням їх зем-лею, але за певний викуп. До першої належали здебільшого поміщики чорноземних губ. (у т. ч. й частина укр.), до другої – нечорноземних губ. (і частина укр. теж), які відображали точку зору капіталізованого дворянства й ліберальної буржуазії. Ці два угруповання мали свої друковані органи: перше – «Журнал землевладельцев», друге – «Сельское благоустройство». В останньому друкувався Ю.Самарін. Близько до позицій лібералів стояв І.Вернадський, видавець «Экономического указателя». 8 верес. 1859 спец. ред. комісія завершила підготовку єдиного законодавчого акта про звільнення селян із землею і передала його на обговорення у Д.к. Група дворян на чолі з консерватором В.Паніним підготувала протилежний проектові ред. комісії варіант пропозицій щодо вирішення аграрного питання, засудивши при цьому «комуністичні начала» проекту ред. комісії. Далі розгорнулася боротьба за зміни окремих формулювань єдиного проекту, наслідком якої стало, за наполяганням представників деяких Д.К., зменшення норми сел. наділів у 115 повітах Рос. імперії, що призвело у майбутньому до вилучення у селян відрізків, збільшення сел. повинностей та встановлення переоброчки через 20 років. Після цього проект із внесеними змінами, що значно погіршували становище селян, був переданий спочатку до Гол. к-ту із сел. справи, потім до Держ. ради та на затвердження і підпис імп. Олександру II (див. Селянська реформа 1861).

Літ.: Теплицький В.П. Реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні. К., 1959; Отмена крепостного права на Украине. Сборник документов и материалов. К., 1961; Литвак Б.Г. Переворот 1861 года в России: почему не реализовалась реформаторская альтернатива. М., 1991.

Т.І. Лазанська.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України

 

Полтавский губернский комитет по устройству и улучшению быта помещичьих крестьян.
(С 5 апреля 1858 г. по 26 апреля 1859 г.).

ЧЛЕНЫ ГУБЕРНСКОГО КОМИТЕТА:

1. Миркалов Николай Григорьевич, Кобелякского уезда.

2. Лейбин Петр Васильевич, Зеньковского уезда.

3. Гамалея Василий Федорович, Переяславского уезда.

4. Ставицкий Петр Васильевич, Гадячского уезда.

5. Данилевский Иван Семенович, Миргородского уезда.

6. Олифер Максим Семенович, Роменского уезда.

7. Рихтер Федор Александрович, Роменского уезда.

8. Тарновский Василий Петрович. Прилук. у., род. в 1807 г.

9. Скоропадский Петр Иванович, Прилукского уезда.

10. Щербак Андрей Александрович, Пирятинского уезда.

11. Россоловский (имя и отчество неизвестно) чиновник, командированный министерством внутренних дел, исполнявший обязанности секретаря.

12. Белуха-Кохановский Михаил Андреевич ¹⁾.

¹⁾ От правительства (род. 1809 † 1891), действительный статский советник. Камергер.

13. Захаров Николай Александрович, Кобелякского уезда.

14. Даниленко, Василий Григорьевич, Кобелякского уезда.

15. Джунковский Петр Степанович, Константнноградский предводитель дворянства (с 1883 по 1885 г.).

16. Гриневич Иван Кузьмич, Константиноград. у. († 1885).

17. Князь Кавкасидзе Владимир Семенович, Роменского у.

18. Ушаков Николай Иванович, генерал-лейтенант, Лубенского у.

19. Кирьяков Григорий Степанович, Лубенского уезда.

20. Гинц Василий Иванович, Золотоношского уезда.

21. Лукьянович Андрей Васильевич, Золотоношского уезда.

22. Катеринич Кирилл Осипович, Пирятинский предводитель дворянства с 1850 по 1862. Род. в 1814 г. † 1 мая 1886 г.

23. Бакланов Пров Пегрович, Хорольского уезда.

24. Капнист Василий Семенович, от Кременчугского уезда (кандидат) (1798 † 1844).

25. Милорадович Лев Григорьевич, от правительства, на место Белухи-Кохановского (род. 1809 † 1879).

26. Ильяшенко Петр Сергеевич, Переяславского уезда (кандидат).

27. Трипольскиий Павел Алексеевнч, Зеньковского уезда.

28. Лейбин Григорий Степанович, Зеньковского уезда.

29. Чарныш Василий Васильевич, Миргородского уезда.

30. Граф О'Рурк Мориц Егорович, Миргородский предводитель (1796 † 2 аир. 1878).

31. Рейзер Алексей Степанович, Лубенский предводитель дворянства, † в 1882 г.

32. Алексеев Александр Степанович, Хорольский предводитель дворянства.

33. Бутовский Дмитрий Петрович, Кременчугского уезда.

34. Остроградский Александр Александрович, Кременчугский предводитель дворянства, 1823 † 1880.

35. Гудим-Левкович Иустин Максимович, назначен от правительства.

36. Высоцкий Степан Степанович, Лохвицкий предводитель, род. в 1815 г.

37. Богданович Александр Васильевич, тайный советник, был полтавским вице-губернатором, а затем Воронежским губернатором (1820 † 1890).

38. Маркевич Михаил Андреевич, Прилукского у., пот. ротм. (1808 † 1885).

39. Туманский Василий Иванович, действительный статский советник, Гадячского уезда († 23 марта 1860 г.).

40. Позен Михаил Павлович, тайный советник, Хорольского уезда (1798 † 1871).

41. Князь Кочубей Лев Викторович, губернский предводитель дворянства (1810 † 1890).

42. Сулима Григорий Павлович, от Полтавского уезда.

43. Гудим-Левкович Павел Максимович, Полтавского уезда.

44. Сулима Петр Михайлович, Полтавского уезда († 1885).

45. Ильяшенко Петр Степанович, Переяславского уезда (кандидат).

Источник:

Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Полтава, 1914. Стр.88-89