История Полтавы

Янко, Александр Петрович

Подробности

Просмотров: 40291

Янко, Олександр Петрович — Янко Александр Петрович — (11.04.1879, с. Старі Санжари Полтавського пов.— 22.11.1938, Київ) — громадсько-політичний діяч, журналіст.

Народився у селянській сім'ї. По закінченні початкової школи не мав можливості продовжувати навчання, а тому вчився самотужки. У 1896—1905 рр. працював у Полтавському губернському земстві, спочатку помічником секретаря, згодом — завідувачем підвідділу та секретарем відділу земських доброчинних установ. Із 1904 р. належав до організацій українських есерів. Вів революційну агітацію серед селянства Полтавщини, за що у грудні 1905 р. був заарештований, відбув декілька місяців тюремного ув'язнення. В 1908 р. був засуджений до трьох років тюрми. Присуд був опротестований прокурором і на повторному слуханні О. Янка засудили на довічне поселення в Сибіру. На засланні оволодів бухгалтерською справою, працював на будівництві залізниць в Іркутській губернії.

Влітку 1917 р. повернувся на батьківщину. Обраний головою Полтавської губернської ради р. с. д., членом губернської та повітової земських управ. Як член ЦК УПСР був кооптований до складу УЦР. За списком Селянської спілки і УПСР був обраний до Всеросійських Установчих зборів від Полтавської губернії. На поч. 1918 р. редаґував партійний орган УПСР — часопис "Народна воля". За періоду Української Держави — член Українського Національного Союзу, один із організаторів протигетьманського повстання. Після відновлення УНР був обраний головою ЦК Селянської спілки й очолював Організаційний комітет УПСР.

Після поразки національно-визвольних змагань деякий час жив у Томську (1920—1923 pp.). Повернувшись на Вкраїну, працював журналістом у Полтаві, згодом — у Києві. З 1930 p. був членом Київського відділення Всесоюзного товариства політкаторжан і засланців. У грудні 1937 p. заарештований за "участь у націоналістичній терористичній організації". У вересні 1938 p. військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до розстрілу.

Джерело:

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор. 18