История Полтавы

Сретенский храм Полтавы

Подробности

Просмотров: 18386

Валерій Трегубов.
Стрітенський храм Полтави

Поміж численних церков Полтави початку ХХ сторіччя яскраво вирізнялися найстаріші за віком створення барокові храми. Саме стиль українського бароко був (і залишається нині) найбільш українським. Він уособлював в собі квінтесенцію мистецького надбання України, яскраво концентруючи суто українські традиції архітектурного формотворення.

Іл.4. Храм Стрітення Господнього. Світлина поч. XX ст.

Однією з видатних барокових церков XVIII сторіччя у центральній частині історичної Полтави була Церква Стрітення Господнього. Але ще в XVII сторіччі на її місці існувала дерев’яна Стрітенська цвинтарна церква, яка стояла на розі головної Соборної вулиці та гласису (площі перед фортечними укріпленнями). Була вона, як і переважаюча більшість тодішніх українських храмів, трибанною. Поруч з церквою дерев’яна дзвіниця, яку у 1807 році було реконструйовано і влаштовано на стовпах.

У 1781 році у день Різдва Христового через ветхість дерев’яна Стрітенська церква зруйнувалася. На її місці протягом 1782-1787 років була зведена мурована п’ятибанна Стрітенська церква у стилістиці пізнього бароко. За всіма ознаками прототипом для її зведення стала побудована трішки раніше, у 1770-1778 роках Воскресенська церква, яка стояла на місці нинішнього музичного училища. Напевно обидва храми були побудовані  одним автором. Цілком вірогідно, що автором цих храмів міг бути архітектор Святоуспенського кафедрального Собору Стефан Стабанський, який саме у цих роках працював у Полтаві.

Мурована тепла Стрітенська церква стояла на розі Олександрівської (Жовтневої) та Стрітенської (Комсомольської) вулиць. Вона була п’ятибанною, трипрестольною, з приділами Іоана Богослова та Св. Стефана. У плані була чотиристовпною, хрещатою з чвертьциліндровими абсидами між вітами хреста. Абсиди та основний об’єм Храму мали одну висоту і об’єднувалися спільним карнизом. Храм мав довжину 26 метрів та ширину 22,2 м. Від рівня землі до верху хреста великої бані храм сягав майже 34 метрів. Декор фасаду мав виражену барокову стилістику, але у порівнянні з Воскресенською церквою був більш стриманим.

У 1853 році з західного боку до Стрітенської церкви було прибудовано мурований двоповерховий притвір в одному зв’язку з дзвіницею, висота якої разом з хрестом становила близько 41 метра. У цьому ж році було розібрано стару дзвіницю церкви. На другому поверсі притвору була запроектована ще одна церква. Внаслідок здійсненої прибудови Стрітенський храм став другою після Святоуспенського Собору містобудівною домінантою.

Прекрасний взірець барокової церковної архітектури разом з іншими найстаршими храмами Полтави був знищений у 1937-1938 роках. Від церковного ансамблю на сьогодні залишився лише будинок, в якому раніше була чоловіча однокласна церковно-парафіяльна школа, а нині знаходиться кінотеатр “Салют”. У повоєнні роки на місці зруйнованого Стрітенського Храму був споруджений будинок міської ради (нині адмінбудинок).

Відтворити Стрітенський храм в його історичному вигляді у найближчому майбутньому навряд чи можливо. Але увічнити пам’ять про знищений український православний Храм необхідно, спорудивши на розі вулиць Жовтневої та Комсомольської  невеличку меморіальну капличку, яка б нагадувала нинішнім та майбутнім полтавцям про втрачену святиню.

Головний архітектор Полтавської єпархії,
кандидат архітектури, член-кореспондент
Української Академії архітектури
В. О. Трегубов