История Полтавы

Городские училища

Подробности

Просмотров: 19570

Міські училища — шестирічні навчальні заклади, які відкривалися згідно з положенням Міністерства народної освіти від 31 травня 1872 р. замість повітових училищ. Нові, як правило, відкривалися з ініціативи міських дум. Поділялися на одно-, дво-, три- та чотирикласні. До них приймалися діти дрібних урядовців, торговців, ремісників не молодші семи років. У сучасників дістали назву "тупикових", оскільки до них не приймалися випускники інших типів початкових шкіл, а їх учні не мали права вступу до середньої школи. Навчання можна було продовжувати у нижчих професійних школах і на педагогічних курсах. У 1874 р. на Полтавщині діяло 17, у 1910 р. — 25, у 1912 р. — 29 міських училищ. З них Пирятинське (1868) і Кустолівське (1888) були жіночими. У міських училищах навчалося 3449 хлопчиків і 606 дівчат, з них — 895 дітей селян, 1541 козаків, 870 міщан і цехових, 63 почесних громадян і купців, 24 духовенства, 103 дворян і чиновників та ін. Викладали: закон божий, читання і письмо російською і церковнослов'янською мовами, арифметику, практичну геометрію, географію і історію, природознавство, фізику, креслення, малювання, гімнастику. У восьми училищах вивчалися іноземні мови, в Хорольському — італійська бухгалтерія. У міських училищах бібліотеки; з 2-ї половини 80-х рр. була введена ручна праця. При Кобеляцькому міському училищі було відкрито класи столярно-токарного ремесла коштом поміщиці Савицької, при 5 училищах — дворічні педагогічні курси, в яких навчалося 140 чоловік. З 1877 р. було введено плату за навчання: від 4 до 10 крб. на рік. Більшість міських училищ містилася у власних приміщеннях. Утримувалися коштом держави, земства, міста та від плати за навчання, Карлівське — за рахунок економії великої княгині Катерини Михайлівни. Друге Полтавське — товариства взаємного кредиту. Частині міських училищ присвоювались імена місцевих фундаторів. Так, Гельмязівське міське училище носило ім'я І. Марковича. У Зіньківському міському училищі вчителював К. І. Зеров — батько українського вченого ботаніка, академіка АН УРСР Д. К. Зерова та українського літературознавця, поета і перекладача М. К. Зерова. З 1912 р. міські училища реорганізовані у вищі початкові училища.

Дивись: Полтавське міське училище

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 561