История Полтавы

Шамота, Николай Захарович

Подробности

Просмотров: 19439

Шамота, Микола Захарович — Шамота Николай Захарович — (*4 грудня (17 грудня) 1916, Полтава — †4 січня 1984, Київ) — український літературознавець і критик партійного напряму. Дійсний член АН УРСР.

1961—1978 — директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР.

Закінчив Ніженський педагогічний інститут (1939) й Академію суспільних наук при ЦК КПСС (1953).

Спеціялізувався головно в ділянці теорії соціалістичного реалізму.

Твори:

"Ідейність і майстерність" (1953),

"Про художність" (1957),

"За велінням історії" (1965),

"Гуманізм і соціалістичний реалізм" (1976) та ін.

Крім того, статті в літературній і партійній пресі, в яких Шамота гостро виступав проти відхилень у літературі від партійної лінії (про "Собор" Олеся Гончара, самвидавну літературу тощо).

Літературознавча спадщина Шамоти є зразком ідеологічного догматизму, непримиренного до відхилень від партійної лінії.

Джерело:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шамота_Микола_Захарович

Шамота, Николай Захарович [р. 4(17).12.1916, Полтава], советский литературовед, критик, общественный деятель, академик АН УССР (1967), член Президиума, академик-секретарь Отделения литературы, языка и искусствоведения АН УССР (1966—71). Член КПСС с 1945.

Участник Великой Отечественной войны 1941—45. Окончил Нежинский педагогический институт (1939) и Академию общественных наук при ЦК КПСС (1953). Директор института литературы им. Т. Г. Шевченко АН УССР (1961—78). Печатается с 1946. Основные труды посвящены вопросам теории социалистического реализма, проблемам современного литературного процесса, творчеству украинских советских писателей; его книги переведены на многие языки в СССР и за рубежом. Член ЦК КПУ (с 1976). Депутат Верховного Совета СССР 8—9-го созывов. Награжден орденом Ленина, 4 другими орденами, а также медалями.

Соч.: Iдейнiсть i майстернiстьть, Київ, 1953; Про художнiсть, 2 вид., Київ, 1957; Талант i народ, Київ, 1958; Лiтература i життя народу, Київ, 1963; Про свободу творчостi, 2 вид., Київ, 1973; Гуманiзм i соцiалiстичний реалiзм, Київ, 1976; в рус. пер. — О художественности, 2 изд., М., 1958; Художник и народ, М., 1960; О свободе творчества, М., 1966. 

Источник:

Большая советская энциклопедия