История Полтавы

Жолтовский, Иван Владиславович

Подробности

Просмотров: 31161

Жолтовський, Іван Владиславович (15.02.1867 - 16.07.1959) - архітектор, педагог.

Народився у Пінську в Білорусі. Професійну освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтва в 1887-1896 pp., 1898 р. за проект Народного дому отримав звання художника-архітектора. З 1909 р. - академік архітектури. 

У дореволюційний час працював переважно у Москві, де збудував будинок Скакового товариства, кілька особняків, вирішених з використанням монументальних форм неоренесансу. Приймав участь у забудові України.

Виконав конкурсний проект театру в Катеринославі (1900 p., 3-а премія, співавтор Л. Браіловський), [а також два конкурсних проекти будинку Полтавського губернського земства - Т.Б.].

У совєтські часи став одним з самих провідних зодчих, прославився кількома спорудами у Москві, будував санаторії в Євпаторії і біля Алупки, громадські споруди у Львові, приймав участь у конкурсі проектів на будівництво Дніпрогесу.

Джерело:

Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть: Біографічний довідник. - К.: НДІТІАМ, 1999. - 477 с. - http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html

Фотографія - http://architime.ru/architects/a_zholtovskiy_ivan.htm

Жолтовський, Іван Владиславович (Жолтовский Иван Владиславович; 15(27). 11. 1867, м. Пінськ, нині Брест. обл., Білорусь – 16. 07. 1959, Москва) – російський архітектор. Акад. арх-ри (1909). Дійс. чл. Академії буд-ва і арх-ри СРСР (1939). Почес. чл. АН Білорус. РСР (1947). Проф. Засл. діяч науки і мист-в РСФРР (1932), засл. діяч мист-в Білорус. РСР (1944). Сталін. премія (1950). Держ. нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. АМ (1898), за проект Народного дому отримав звання художника-архітектора. У 1910-х рр. та 1923–26 вивчав арх-ру Італії. Викладав у мист. ВНЗах Москви (створив власну «архіт. школу» як ціліс. напрям в освоєнні спадщини), зокрема Строганов. худож.-пром. уч-щі, ВДХУТЕМАСі, Вищому худож.-тех. ін-ті (1899–32), Ін-ті арх-ри Академії арх-ри СРСР (1932–37), Моск. архіт. ін-ті (1933–59). У 1933–39 очолював архіт. майстерню № 1 Мосради, 1945–59 – архіт. школу-майстерню ін-ту «Моспроект». Керував ін-тами «Воєнпроект» і «Діпромісто». Визначний майстер класич. напряму в арх-рі 20 ст. Змоделював власну творчу систему пропорц. і гармон. співвідношень на основі архіт. надбання Високого Відродження; був послідовником рос. палладіанства. Автор праць з теорії та практики арх-ри («Проекты и постройки», Москва, 1955). У його перекладі рос. мовою видано трактат італ. арх. 16 ст. А. Палладіо «Четыре книги об архитектуре» (Москва, 1938). Серед проектів – план «Нова Москва» (1918–23, спільно з О. Щусєвим), будинок Скакового т-ва на вул. Бігова (1903–05), особняки на Введенській (нині Журавльова) площі (1907–08), у Мертвому (нині Пречистенський) провулку (1912–13), будинок Тарасова на вул. Спиридонівська (1909–10), Держбанк СРСР на вул. Неглинна (1927–29), Центр. ТЕС на Раушській набережній (1928), Палац Рад (1931, 1958), Ін-т світ. літ-ри (1936), житл. будинки на вул. Мохова (1933–34), на вул. Велика Калузька (нині Ленін. проспект, 1949), на Смолен. площі, Будинок Спілок (обидва – 1953), реконструкція іподрому (1949–55), кінотеатри «Слава» (1955), «Буревісник» (1957), станція метро «Курська-кільцева» (1945–49) у Москві; генплан і низка павільйонів Всерос. с.-г. і кустарно-пром. виставки у Москві (1923), павільйон СРСР на міжнар. виставці в Мілані (1925–26); театр у Таганрозі (1937), центр. площа в Калузі (1945–46), будинок уповноваженого ВЦВК у Сочі (1935–36). Брав участь у забудові міст України, спроектував санаторії в Євпаторії (1953, співавтор Б. Юдін) та побл. Ялти («Гірське повітря», 1951–64) в Криму, кілька громад. споруд у Львові. Виконав конкурсні проекти театру в Катеринославі (нині Дніпропетровськ; 1900, 3-я премія, співавтор Л. Браїловський) та машин. залу Дніпрогесу (1929, 2-а премія). На будинку (Введенський провулок, № 6), де 1926–59 жив Ж., встановлено мемор. дошку. 1961–94 Єрмолаєвський провулок на Патріарших прудах названо іменем Ж.

Літ.: Памяти И. В. Жолтовского: Некролог // СиА. 1959. № 8; Круглов М. Зодчий. К 100-летию со дня рождения И. В. Жолтовского // Сов. культура. 1968, 2 марта; Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століття. К., 1999; Айрапетов Ш. А. О принципах архитектурной композиции И. В. Жолтовского. Москва, 2004.

В. І. Тимофієнко, Н. О. Душкіна

Джерело:

Енциклопедія сучасної України - http://esu.com.ua