История Полтавы

Лопатинский, Лев Васильевич

Подробности

Просмотров: 24017

Лопатинський, Лев Васильович (29.02.1868, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. – 07.09.1914) – актор, письменник, драматург, перекладач. Брат Дем’яна-Костянтина, чоловік Філомени, батько Фавста Лопатинських. Навч. у Львів. ун-ті та драм. школі Віден. консерваторії (1891–92), згодом закін. правничі студії. Працював 1892–99 актором, реж. Театру т-ва «Руська бесіда» у Львові (1898 – дир.). [У 1903 р. брав участь у відкритті пам'ятника Іванові Котляревському у Полтаві. Див. Юрій П'ядик. Фотографія з багатьма невідомими - Т.Б.]. Співроб. ред. г. «Буковина» (Чернівці, 1896–98, з перервами), 1898–1907 – видавець і відп. ред. часопису «Руслан» (Львів). Працював адвокатом у м. Самбір (нині Львів. обл.), Чортків та Копичинці (нині Гусятин. р-ну; обидва – нині Терноп. обл.). У твор. доробку – гол. та епізод. ролі у драм. і комед. виставах. Написав і опублікував теор. трактат «Zur Psychologie des Schauspielers» («До психології акторської гри», Відень, 1892), зб. статей і спогадів «Перед і за кулісами сцени» (1908). Автор драм «До Бразилії» (1898), «Свекруха» (1899), «Кам’яний дах» (1907), «Беата і Гальшка», «Невмирака» (під псевд. Зенон Наколесник), «Сіль землі», «Спокуса», «Ілько Пащак», «Конкурс на мужа», «Пожар». Переклав п’єси «Задля святої землі» І. Мацейовського, «Урієль Акоста» К. Гуцкова, «Laboremus», «Яблочникар», лібрето до опер «Сільська честь» П. Масканьї, «Жидівка» Ф. Галеві. Мобілізов. до австр. війська, загинув у бою побл. м. Янів (нині смт Івано-Франкове Яворів. р-ну Львів. обл.).

Ролі: Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Коваль («Рябина» І. Франка), Микола («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Василь («Пошились у дурні» М. Кропивницького).

Літ.: Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю: Біогр. довід. Т., 2008.

О. В. Безручко

Джерело:

Енциклопедія сучасної України