Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Сластион, Афанасий Георгиевич

Highslide JS

Сластіон, Опанас Георгійович (Сластьон, Сластіонов; 1855—1933) — український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф, громадський діяч і педагог.

Народився у м. Бердянську Таврійської губернії (тепер Запорізької області), у сім'ї іконописця-реставратора. Навчався в школі Товариства заохочення мистецтв у Петербурзі, у 1874—1882 рр. — у петербурзькій АМ в I. Крамського та П. Чистякова. Після закінчення академії мандрував по Україні, замальовував краєвиди, пам'ятки, сільські типи у характерному народному вбранні, речі селян, побуту, зразки різьблення та ін. У 1897—1900 рр. — художник технічного комітету військового міністерства. У 1900—1929 рр. — викладач Миргородської художньо-промислової школи. У 1883—1885 рр. проілюстрував поему Т. Г. Шевченка "Гайдамаки", у 1894—1895 створив серію літографій до альбому "Старовина українська і запорізька", у 1875—1928 — галерею портретів українських кобзарів. Серед живописних полотен — картина "Миргород" (1901). Сприяв спорудженню будинку Полтавського губернського земства. За його проектами (в українському архітектурному стилі) споруджено ряд шкіл, лікарень, будинків кооперативних товариств, Миргородську водолікарню, їдальню-клуб та грязелікарню. Досліджував і популяризував кобзарське мистецтво, народну творчість, кустарні промисли. Малюнки і статті Сластіона (під псевдонімом Опішнянський Гончар, Гончар та ін.) друкувалися у періодиці Петербурга, Києва, Львова та інших міст. За його участю засновано Миргородський краєзнавчий музей (1920), першу селянську капелу бандуристів ім. Івана Франка (2-а половина 1920-х рр.). Помер і похований у Миргороді на Троїцькому кладовищі. У 1965 р. на могилі встановлено залізобетонний пам'ятник (автор — А. Убийвовк), у 1989 р. замінено гранітним (автор — Р. А. Гусаренко). У Миргороді О. Г. Сластіону відкрито меморіальні дошки.

Джерело:

 Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 875-876

Фото: http://www.zsu.zp.ua/euk/

 

Сластіон Опанас Георгійович

Сластьон Опанас Георгійович (14(2).12.1855 — 24.09.1933)

Олена Пчілка 1909 року в полтавському часописі "Рідний край" писала: "Опанас Сластьон належить до того дуже невеликого, але тим більше достойного поваги, — числа мистців наших, що з самого початку своєї праці на полі мистецтва виступають яко артисти українські і через увесь час своєї праці зостаються такими". В усій діяльності Опанаса Георгійовича Сластьона О. Пчілка відзначає як найхарактернішу патріотичну рису — українство, служіння через мистецтво національній ідеї. Віддає вона йому честь "ще й яко "панотцеві кобзарському", котрий рятує кобзарські пісні, "записуючи їх слова й голос". Цією дорогою свідомого працівника української культури йде він від молодих літ, ним залишався і в Петербурзі, де навчався малярству і створив малюнки до української читанки та славетні ілюстрації до Шевченкових "Гайдамаків". Таким він залишався і в Миргороді, де впродовж багатьох років "невпинно дбав про поширення між учнями мистецького хисту — українського". Одним словом, він був не з тих, хто, як писала О. Пчілка, свого "цураються, ідучи на підпряжку до чийогось іншого воза".

О. Г. Сластьон народився у Бердянську Таврійської губернії. Його батько походив, із кріпаків Золотоноші і був небезталанною людиною, бо в Бердянську, а потім у Ногайську займався реставруванням церковного живопису. Мати Опанаса знала багато казок і українських пісень. Як пише А. Аббасов у нарисі про О. Сластьона, він у Ногайську познайомився з.художником Смоктієм і від нього "перейняв безмежний потяг до старовини й кобзарства, який і залишився в нього на все життя".

Наприкінці 1872 року батько одвозить Опанаса до Петербурга, де він протягом року намагається вступити до Академії мистецтв. Стало в пригоді випадкове знайомство з учнем Академії Порфирієм Мартиновичем, за допомогою якого Сластьон влаштовується до школи "Товариства заохочення мистецтвами", де навчання вів І. М. Крамськой. У 1874 році він стає вільним слухачем Академії мистецтв, з 1875 року навчається живопису. В 1882 році Сластьон одержує звання художника. В ці роки він виявляє особливий інтерес до особи і творчості Т. Г. Шевченка. 1884 року в’ журналі "Нива" він надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до дальшої роботи над ілюструванням творів Т. Шевченка. В 1885 році він працює над серією ілюстрацій до поеми "Гайдамаки" і восени закінчує. Наступного року книжка вийшла з друку. В ній було 49 ілюстрацій. Художник показав себе знавцем історії і життя рідного українського народу. Ілюстрації похвалив І. Ю. Рєпін, ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Т. Г. Шевченка.

Ще в період навчання в Академії мистецтв Опанас Сластьон захопився фольклором та етнографією. Під час літніх канікул удвох з П. Мартиновичем обійшли вони багато сіл на Лівобережжі, знайомилися з кобзарями і записували від них пісні та думи. Сластьон малював їхні портрети, записував біографії. Портрети були опубліковані окремою книжкою лише в 1961 році Ю. Я. Турченком під назвою "Портрети українських кобзарів О. Сластьона".

У 1900 році Опанас Георгійович назавжди покинув Петербург і переїхав до Миргорода на посаду викладача малювання художньо-промислової школи імені Гоголя. Живучи на Полтавщині, він ще з більшою енергією продовжував займатись вивченням фольклору і етнографії та кобзарства. 1908 року він допомагав Ф. Колессі записувати на фонограф пісні і думи миргородських кобзарів і лірників: М. Кравченка, О. Савченка, І. Скубія, М. Дубини, Явдохи Пилипенко, П. Кравченка. 1913 року Ф. Колесса видав два томи "Мелодій українських дум". А самому Сластьону ця робота дала можливість опублікувати низку статей про кобзарське мистецтво.

Через усе життя проніс Опанас Георгійович закоханість в українську літературу, зокрема в творчість Т. Г. Шевченка та І. П. Котляревського. У Миргороді він організовував ювілейні шевченківські вечори, на яких сам виголошував доповіді. 1908 року Полтавська земська управа видала виконану Сластьоном поштову картку з портретом Шевченка. Він був ініціатором збирання коштів на пам’ятник Т. Шевченку в Миргороді і брав участь у конкурсі на кращий проект Шевченкового монумента в Києві. 1902 року в Полтаві на нараді художників з приводу створення альбома орнаментів О. Сластьон зробив доповідь "Про південноруський історичний і сучасний орнамент, його створення, розквіт та занепад; музеї, колекції і приватні зібрання, в яких зберігаються південно-руські старожитності і орнаментика", якою заявив про себе як про видатного українського етнографа. В 1906 році Сластьон опублікував біографію Т. Г. Шевченка.

Ось не повний список його літературно-мистецьких статей І і розвідок: "Вірші сатиричні 1786 р." ("Киев. старина", 1899), "Кобзар Михайло Кравченко і його думи" ("Киев. старина", 1902), "Чи існує український стиль в архітектурі?" ("Киев. старина", 1903), "Церковний спів і культура 17 і 18 століть на Україні і в "Московії" ("Киев. старина", 1905), "Шевченко як маляр" ("Рідний край", 1906), "Мелодії українських дум і їх записування" ("Рідний край", 1908) та інші.

Під час громадянської війни О. Сластьон очолив комісію по збиранню культурних і мистецьких цінностей на Миргородщині, а в 1920 році організував художньо-промисловий музей. У 1919 році він видав брошуру "Порфирій Мартинович", а в 1931 році книгу "Мартинович: Спогади О. Сластьона" (Харків, видавництво "Рух", 150 с). 1927 року Опанас Георгійович організував капелу миргородських бандуристів.

1928 року О. Сластьон вийшов на пенсію, хоча й продовжував займатись малюванням, зокрема, ілюструванням творів Т. Г. Шевченка, писав спогади. Його відвідували письменники П. Тичина, Д. Косарик, П. Панч, Н. Рибак, актор П. Саксаганський. Останні роки і місяці життя цього самовідданого трудівника української демократичної культури, вірного сина свого народу було затьмарене тяжкими враженнями насильницької колективізації і страшного голодомору в Україні. На 78 році він відійшов у вічність...

Похований О. Г. Сластьон на Миргородському цвинтарі, могила відзначена надгробком. Меморіальні дошки — на приміщенні районного краєзнавчого музею і Миргородського керамічного технікуму імені Гоголя.

Джерело:

http://www.pollitra.pi.net.ua

Ссылки на эту страницу


1 Архитекторы, строители
[Архітектори, будівельники] - пункт меню
2 Бокий, О. С.
[Бокій, О. С.] художник, исскуствовед
3 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
4 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
5 Выдающиеся личности изобразительного искусства Полтавского края периода ХIIIV-ХХ столетий
[Видатні постаті образотворчого життя Полтавського краю періоду ХVІІІ-ХХ сторіч] - Курчакова Ольга, Бочарова Светлана
6 Гнедич, Павел Александрович
[Гнідич, Павло Олександрович] (1884-1919) — этнограф и фольклорист
7 Губернского земства здание
[Губернського земства будинок]
8 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
9 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
10 Дом Полтавского земства: кое-что из истории сооружения и функционирования
[Будинок Полтавського земства: дещо з історії спорудження та функціонування] - Ханко Виталий
11 Дом Полтавской земской управы
[Будинок Полтавської земської управи] Саранчов Е. E. Дом Полтавской земской управы / Е. Е. С. // Зодчий. — 1909. — № 10. — С. 105–110.
12 Земские школы
Земские школы
13 Земский дом в Полтаве
Хоткевич Г. «Земский дом» у Полтаві / Гнат Хоткевич // Артистичний вісник. — 1905. — №9–10. — С. 141–144.
14 Искусствоведы
[Мистецтвознавці] - пункт меню
15 История Украины, 1917-1923 гг. Т. 2. Украинская Гетманская Держава 1918. года
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918. року / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О.Цюпки : б. в., 1930. — 423 + LXXXVI.
16 К открытию памятника И. П. Котляревскому
[До відкриття пам'ятника І. П. Котляревському] // Газета "Южный край", Харьков: № 7835 - 30.08(12.09).1903, стр. 2-3; № 7836 - 31.08(13.09).1903, стр. 2, 5; № 7837 - 01(14).09.1903, стр. 1-3; № 7838 - 02(15).09.1903, стр. 2; № 7844 - 08(21).09.1903, стр. 3.
17 Каталог музея Полтавской битвы на Шведской могиле
18 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
19 Личности - С
[Особистості - С] - пункт меню
20 Малюнкы художника П. Д. Мартыновича до Энеиды Котляревського
[Малюнки художника П. Д. Мартиновича до Енеїди Котляревського] // Издание Полтавской городской думы. 30 августа, года 1903
21 Маркевич, Григорий Ипатьевич
[Маркевич, Григорій Іпатійович] (1849—1923), украинский культурно-просветительский и общественный деятель, книгоиздатель
22 Мартынович, Порфирий Денисович
[Мартинович, Порфирій Денисович] (1856—1933), украинский живописец, график, фольклорист и этнограф
23 Мартынович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
24 Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957
25 Монументальная каменная архитектора на Полтавщине
Монументальная каменная архитектора на Полтавщине
26 Новый дом Полтавского губернского земства
[Новий будинок Полтавського губернского земства] Сластионов А. Новый дом Полтавского губернского земства / А. Сластионов // Археологическая летопись Южной России. — 1903. — №6. — С. 374–376.
27 О сооружении памятника И. П. Котляревскому в Полтаве
[Про спорудження пам'ятника І. П. Котляревському у Полтаві] - По материалам журнала "Киевская старина"
28 Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню
29 Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4.
30 Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях газеты "Волынь".
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях газети "Волинь"] - "Волынь". Газета политическая, литературная и общественной жизни. Ред. Г. И. Коровицкий. Житомир (Волынская губ.), 1903 г.: № 171, стр. 2; № 175, стр. 2 и 179, стр. 2.
31 Очерк истории украино-русинской литературы до 1890 г.
Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 194-470. Примітки: стор. 590-647. Перша публікація у 1910 р.
32 Педагоги. Деятели образования
[Педагоги. Діячі освіти] - пункт меню
33 Покровская церковь
Покровская церковь
34 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
35 Полтавская губернская ученая архивная комиссия
Полтавская губернская ученая архивная комиссия
36 Полтавский государственный художественный музей. Путеводитель
[Полтавський державний художній музей. Путівник] — Киев: "Искусство". 1965
37 Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
38 Праздник Котляревского в Полтаве
Сьвято Котляревского в Полтаві // Газета "Діло", Львів: чис. 143-28.06.(11.07.).1903, стор. 2, чис. 180-12.(25.).08.1903, стор. 3, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 1, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 2, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 1, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 2, чис. 199-04.(17.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 2, чис. 203-10.(23.).09.1903, стор. 1, чис. 261-18.11.(01.12.).1903, стор. 3
39 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
40 Рисунки из жизни украинского народного слова
Сумцов М. Ф. Малюнки з життя українського народного слова. З XIX т. Сборника Харьковского Историко-Филологического Общества в память проф. Е.К. Редина). — Харьків. Друкарня "Печатне Діло", 1910. — 144 с.
41 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
42 Украинский архитектурный стиль
Украинский архитектурный стиль
43 Фольклористическая деятельность Павла Гнедича
[Фольклористична діяльність Павла Гнідича] Фольклористическая деятельность Павла Гнедича // Пятаченко С. В. - Сумы: "Издательство "МакДен", 2004
44 Художественная выставка 1903 г.
Художественная выставка 1903 г.
45 Художники
[Художники] - пункт меню
46 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654