История Полтавы

Гладкий, Гордей Павлович

• 

Подробности

Просмотров: 82534

Гладкий, Гордій Павлович (1849-1894) - український хоровий диригент, педагог, композитор.

Народився на Полтавщині. Музичну освіту здобув на Полтавських синодальних регентських курсах. У 1870-1894 рр. працював диригентом семінарського хору та учителем хорового співу в Полтавській духовній семінарії. Автор музики до "Заповіту" та інших пісень на вірші Т. Г. Шевченка (серед них - "Зоре моя вечірняя", "Ой по горі ромен цвіте", "Утоптала стежечку"), які стали народними. Помер у Полтаві. На фасаді будинку на розі вул. Леніна і Котляревського № 20/8 встановлена меморіальна дошка. На цьому місці знаходився старий будинок Полтавської духовної семінарії (з 1903 р. тут було музичне училище), де працював Гладкий. Дошка - граніт, відкрита у 1971 р. Ім'ям Гладкого названо вулицю в Київському районі міста.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького. - К.: УЕ, 1992). Стор. 174-175

Портрет з конверту Укрпошти 1999 р.

 

Гладкий, Гордій Павлович  (бл. 1849, Полтавщина – 1894, м. Полтава) – композитор, хоровий диригент.

За деякими даними, нар. у селянській сім’ї на хуторі у Костянтиноградському пов. (тепер Карлівський р-н). В юні роки потрапив до Полтави, де у нього виявились музичні здібності. За свідченням М.І. Гавриленка, юнак працював у чайній крамниці купців К. і С. Попових (будинок знаходиться на розі вул. Котляревського і Леніна, № 20/8). У вільний час любив читати «Кобзар», грав на гітарі і підбирав до віршів власні мелодії. За відомостями В. Драного, Гладкий навчався на синодальних регентських курсах, які готували керівників церковних хорів; їх очолював викладач музики Полтавського інституту шляхетних панн Петро Щуровський. Закінчивши курси, Г. керував семінарським хором і був учителем хорового співу до кінця життя. Бл. 1870 Г. написав музику до вірша Т. Шевченка «Як умру, то поховайте». Мелодію «Заповіту» першими почали співати парубоцькі громади полтавських околиць. У 1906 товариство «Грамофон» випустило першу платівку з записом «Заповіту». Ноти вперше опублікував полтавський видавець Г. Маркевич 1909 з позначкою: «Слова Т. Шевченка. Музика Григорія Гладкого». Крім «Заповіту», Г. «озвучив» вірші Т. Шевченка «Зоре моя вечірняя», «Ой на горі ромен цвіте», «Утоптала стежечку», які теж стали народними піснями. Усього Г. створив понад 20 обробок народних пісень для хору, виховав чимало здібних співаків-семінаристів, серед них В. В. Курдиновського. Ім’ям Г. у Полтаві (Київський р-н) названо вулицю. Його ім’я увічнене на меморіальній дошці, що встановлена на фасаді будинку на розі вул. Леніна й Котляревського (1971).

Літ.: Пустовіт Т. П. Автор музики «Заповіту» (про композитора Г. П. Гладкого) // Комсомолець Полтавщини. – 1989. – 28 лют. – [№ 25 (4897)]; Ротач П. Гладкий Гордій Павлович // Полтавська Шевченкіана. – Полтава: Дивосвіт, 2005. – С. 160, 161.

П. П. Ротач

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua