Полтавская крепость

Полтавська фортеця. У 1608 р. польний коронний гетьман Станіслав Жолкевський заснував фортецю у Полтаві, яка була записана "пустою слободою" на правому високому березі р. Ворскли на межі Дикого поля. Земляними валами, ровом і частоколом було укріплено трикутний у плані мис, що і тепер е у центральній частині міста (т. з. Городище). Лежить між двома ярами — Мазурівкою і Панянкою. Археологічними розкопками тут виявлено рештки поселень скіфського періоду (7—6 ст. до н. е.), роменської культури (9—10 ст.), давньоруського часу (12—13 ст.). За військово-топографічними умовами Городище було найвигіднішим місцем для фортеці. Його східні й південні схили були дуже крутими, тому їх лише укріпили частоколом, а з напільного північно-західного боку по трасі теперішньої пл. Конституції було викопано рів і насипано вал. З півдня фортецю омивала маленька р. Полтавка, що витікала з яру Мазурівка. З цим було пов'язано суттєвий недолік первісної фортеці: джерело води було за її межами. Тому у 1640-х рр. під керівництвом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського фортецю розширили майже вдвічі, включивши до її складу яр Мазурівку і частину плато на південному заході від нього, фортеця стала називатися Старою (первісна частина) та Новою Полтавою. Укріплення були дуже архаїчними: невеликі земляні бастіони півкруглої та прямокутної форми в плані, сполучені валами. На куті мису, приблизно там, де нині стоїть ротонда Дружби народів, був великий підковоподібного плану бастіон. Вірогідно, найвідповідальніші ділянки оборони були посилені рубленими дерев'яними баштами, В'їзна брама була з північного заходу, приблизно там, де нині вул. Жовтнева виходить на пл. Леніна. Після Переяславської угоди 1654 р. Полтавській фортеці надається великого значення. В 1658 р. під керівництвом полтавського полковника Мартина Пушкаря фортецю ремонтували, для чого з Москви було послано воєводу А. Чиркова. Влітку того ж року Полтаву взяли штурмом і спалили війська повсталого проти Москви гетьмана Івана Виговського. Після того за наказом московського уряду фортецю відновили, причому з'явився зовнішній пояс оборони: для захисту форштадту (передмістя) викопано рів і насипано вал, які перекрили рівнину між вершинами ярів Бойкового та Кобищани, приблизно по трасі теперішньої вул. Фрунзе.

Highslide JS
Полтавська фортеця початку XVIII сторіччя.
Наукова реконструкція, графіка кандидата архітектури
В. О. Трегубова

У 1709 р. на час облоги Полтави шведською армією фортеця вже мала досить розвинену систему укріплень, близьку до бастіонної, у вигляді неправильного полігона, дещо витягнутого з півдня на північ. Вона мала 5 в'їзних брам: Подільську, Мазурівську, Київську, Спаську і Курилівську. Вздовж схилів Мазурівського яру в 1709 р. ще зберігалися рештки первісних укріплень Старої Полтави 1608 р. Захисники Полтави в 1709 р. поновили цю лінію оборони, передбачаючи можливість прориву шведами зовнішньої лінії оборони. Лінія укріплень одночасно правила й за греблю, яка перегачувала р. Полтавку, так що у фортеці утворився став — джерело води під час облоги. Всі вежі були дерев'яними, рубленими, чотиригранними, невисокими, з наметовими покрівлями. Полтавська фортеця на початку 18 ст. не відповідала європейському рівню фортифікації. Під час облоги укріплення значно поруйновано, особливо західний фронт, тому Петро І наказав реконструювати фортецю. Цей наказ не виконано. У 1724 р. сюди для інспектування відрядили інженер-майора Деколонга, який оглянув фортецю і склав креслення й кошторис на її реконструкцію. У результаті проведених робіт трасування оборонних ліній суттєво не змінилося, за винятком південної дільниці, де в'їзний вузол значно спростили: замість горнверка з'явився трикутний в плані равелін з брамою та баштою, яка збереглася від попереднього періоду. Біля Київської брами горнверк з равеліном взагалі ліквідували, натомість влаштовано бастіон регулярних обрисів. Перед Спаською брамою знищено равелін і вона опинилася просто посеред валу. Північний бастіон перероблено з квадратного в п'ятикутний, аналогічних змін зазнав підковоподібний східний бастіон. Внутрішню лінію укріплень вздовж Мазурівки після 1722 р. ліквідували. У 1730 р. реконструйована фортеця мала високі земляні вали з частоколом, земляні бастіони більш-менш регулярних обрисів, сухий рів і 8 башт, що збереглися з попереднього періоду, при чому деякі з них були напівзруйнованими. У такому вигляді фортеця проіснувала, поступово руйнуючись, до 1805 р., коли вали й рови були прорізані новорозпланованими вулицями (див. Полтави плани). У 1817 р. за розпорядженням генерал-губернатора вали розкопали, рови засипали і на їх місці проклали бульвари.

У сучасній містобудівній структурі колишня фортеця виділена планувально і композиційно. По трасі валів проходять Першотравневий просп., частково вул. Панянка. Фортечній еспланаді відповідає сквер на пл. Конституції. Найдавніша частина фортеці — Городище або Стара Полтава, розташована на високій горі, і сьогодні є визначною ландшафтною домінантою, що панує в панорамі міста.

Див. також Оборонне будівництво.

Дивись: Додаток. Місто-фортеця Полтава (XVII — XVIII ст.)

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 735-736

Ссылки на эту страницу


1 Иванова гора
Иванова гора
2 Исторические очерки
[Історичні нариси] - пункт меню
3 Конституции площадь
Площадь Конституции (бывшая Петровская, Ленина; Октябрьский р-н)
4 Концепция формирования национального заповедника "Поле полтавской битвы"
[Концепція формування національного заповідника "Поле полтавської битви"] – Трегубов Валерий Александрович
5 Литвиновых братьев улица
Улица братьев Литвиновых (бывшие Воскресенский и Николаевский переулки, в 1925—1927 гг. — Чубаря; ктябрьский р-н)
6 Мазуровская улица
Улица Мазуровская (Ленинский р-н)
7 Небесной Сотни улица
[Вулиця Небесної Сотні] (называлась Мало-Петровской, Ново-Николаевской, Рождественской, Николаевским бульваром, Ленина)
8 Панянка улица
Улица Панянка (Октябрьский р-н)
9 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
10 Полтавская крепость XVIII века как инженерное сооружение
Полтавская крепость XVIII века как инженерное сооружение. Валерий Трегубов, кандидат архитектуры
11 Славным защитникам Полтавы памятник
Памятник славным защитникам Полтавы
12 Соборная площадь
Соборная площадь (до 1925 — Соборная, с 1925 - Красная, Октябрьский район)
13 Спасская улица
Спасская улица (бывшая Приютская, Спасская, Дзержинского; Октябрьский р-н)

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
4149 4390 0512 1235