История Полтавы

Багалей, Дмитрий Иванович

• 

Подробности

Просмотров: 85816

Багалій, Дмитро Іванович — видатний український історик та громадський діяч, академік Всеукраїнської Академії Наук (з 1919). Народився у Києві в міщанській родині. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Київського та Харківського університетів. Після закінчення Київського університету і проходження трирічної підготовки при кафедрі Б. у 1883 став доцентом кафедри російської історії Харківського університету, а незабаром, у 1887 — екстраординарним професором цієї кафедри. У 1906—1910 обирався ректором Харківського університету. Впродовж 1906, 1910—1914 Російська Академія наук обирала Б. членом Державної Ради. У 1914—1917 — голова Харківської міської думи. У 1918 — член комітету для заснування Української Академії Наук і з 1919 — голова її історично-філологічного відділу, а згодом член Президії ВУАН. Розгорнув широку діяльність у справі організації наукової роботи, створення академічної бібліотеки. Протягом 20-30-х років викладав історію України у Харківському та Полтавському інститутах народної освіти, очолював створену у Харкові науково-дослідну кафедру історії України, Інститут історії української культури, Інститут Т. Шевченка, Центральне архівне управління УСРР. Брав активну участь у громадській діяльності і був організатором вищої школи в Україні, двічі обирався головою Бюро секції наукових працівників України. Як історик Б. формувався під впливом поглядів свого вчителя В. Антоновича . У своїй концепції історичного процесу був прихильником етнографічно-федеративно-обласних поглядів, яких дотримувався також М. Костомаров.

Фото співробітників кафедри історії української культури
Сидять: керівник кафедри академік Д. І. Багалій (в центрі), праворуч від нього керівник секції російської історії професор В. І. Веретенників, далі керівник етнологічно-краєзнавчої секції професор О. В. Ветухів і науковий співробітник О. Д. Багалій-Татаринова; ліворуч - дійсний член В. О. Барвінський, науковий співробітник О. Г. Водолажченко й дійсний член Н. Ю. Мірза-Авакянц. 
Стоять: аспірантка Н. В. Суровцова, науковий співробітник А. П. Ковалівський, аспірант Севастьянов, аспірант А. І. Козаченко, аспірант О. Назарець, науковий співробітник М. В. Горбань, аспірант М. М. Тіхонов.
ЦДАМЛМ України, ф. 302, оп. 1, од. зб. 146. http://www.archives.gov.ua/Sections/Persons/Bagalii/CDAMLM/index.php?7

Автор понад 200 праць, що стосуються в основному історії Слобідської, Лівобережної та Південної України 15-18 ст. Першою значною його роботою була монографія "История Северской земли до половины XIV в." (1882). У 1883—1884 опубліковано: "Курс древнерусской истории до половины XIV в.", який Б. читав у Харківському університеті. Головними працями Б. є: "Очерки по истории колонизации й быта степной окраины Московского государства" (1887), "Колонизация Новороссийского края и первые его шаги по пути культуры" (1889), "Магдебургское право в Левобережной Малороссии" (1892), "Украинская старина" (1896), "Опыт истории Харьковского университета" (т. І-II 1893,1904), "История города Харькова" (спільно з Д. Міллером 1905—1906). "Історія Слобідської України" (1918), "Нарис української історіографії" (т. І-ІІ, 1923—1925), "Український мандрівний філософ Г. С. Сковорода" (1926), "Нарис історії України на соціально-економічному ґрунті" (1928). Праці Б. побудовані на багатому джерельному матеріалі, значна частина якого вперше вводиться в науковий обіг.

Джерело:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Багалій_Дмитро_Іванович

Фото - http://korolenko.kharkov.com

 

Багалій, Дмитро Іванович [26.10.(07.11) 1857, м. Київ – 09.02.1932, м. Харків] – укр. бібліограф, бібліотекознавець, історик, археолог, громад. діяч, акад. АН УРСР (1919), віце-президент АН УРСР. Закінчив Харків. ун-т (1880). Викладав історію в Харк. і Полтав. ін-тах нар. освіти, був головою Центр. архів. упр. УРСР. В наук. доробку вченого чільне місце посідають питання бібліографії і бібліотекознавства. Б. не тільки широко використовував бібліографію в наук. роботі, а й сам укладав бібліогр. праці. Інтерес до бібліографії з’явився у Б. у студент. часи, коли він студіював історіогр. й бібліогр. джерела. Значний вплив на розвиток бібліогр. інтересів Б. мав відомий історик і бібліограф В.С. Іконніков та укр. етнограф, фольклорист і бібліограф П.С. Єфименко. Б. належить низка бібліогр. пр., серед яких огляди, списки, рец. на бібліогр. покажч., зокрема – бібліогр. пр. про Г.С. Сковороду: "Сочинения Григория Саввича Сковороды, собранные и редактированные проф. Д.И. Багалеем" (1894), "Издание сочинений Г.С. Сковороды и стоящие в связи с ними исследованиями о нем" (1914) та "Библиографический указатель разысканий о Сковороде" (1926). У доробку Б. – огляди л-ри про Харк. губернію за 1880–1885 і 1885–1890 рр. У своїх бібліогр. пр. Б. дав критич. оцінку виданням, виокремлюючи цінні твори. Велике значення Б. надавав повноті матеріалів у бібліогр. покажч. та наявності в них допом. покажчиків. Вагомий внесок Б. зробив у розвиток бібліотекознавства в Україні. Робота в цій царині тісно пов’язана з Харків. громадською б-кою (нині ХДНБ), в якій він був чл. правління, а пізніше його головою. Про це свідчать його ст.: "О просветительном значении Харьковской общественной библиотеки", "Речь при открытии нового здания Харьковской общественной библиотеки", "Речь при открытии филиального отделения Харьковской общественной библиотеки" (1911), "Харьківська громадська бібліотека як тип наукової і загально-просвітової обласної бібліотеки" (1919) та ін.

Тв.: Заметка об архиве Малороссийской коллегии, находящемся при историческом обществе Харьковского университета // Университетские известия. – 1882. – № 9. – С. 131–142; Мысли об упорядочении исторического архива при Харьковском университете. – Спб., 1885; Обзор литературы о Харьковской губернии за 1880–1885 // Харьк. календарь на 1886 г. – Х., 1886. – С. 1–11; О вновь открытых материалах для истории левобережной Украины // Тр. археолог. сьезда. – 1889. – Т. 4. – С. 7 – 82; Общий очерк древностей Харьковской губернии // Харьковский сборник. – Х., 1890. – Т. 4, отд. 2. – С. 76–92; Деятели Харьковского университета: Роль В.Н. Каразина, С.О. Потоцкого и И.Ф. Тимковского в первонач. устроении Харьк. ун-та // Харьк. губерн. ведомости. – 1891. – 24 нояб. – С. 2; 26 нояб. – С. 2; Сочинения, материалы, статьи и заметки, относящиеся к истории Слободской Украины: (Критико-библиогр. очерк.). – Х., 1891. – Вып. 2: 1885–1890, ч. 1: Обзор источников; Обзор литературы о Харьковской губернии за 1885–1890 г. // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. – Х., 1891. – Т. 3. – С. 279–298; Русская историчексая география. – Х., 1892; О «Библиографическом словаре профессоров Харьковского университета»: (К предстоящему выходу) // Зап. Харьк. ун-та. – 1893. – Кн. 2. – С. 13–15; О децентрализации наших архивов // Киев. старина. – 1893. – № 2. – С. 346–355; Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). – Х., 1893–1898. – Т. 1: (1802–1815 гг.); Сочинения Григория Саввича Сковороды, собранные и редактированные проф. Д.И. Багалеем (1794–1894) // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. – Х., 1894. – Т. 7. – С. І–LXXXI; Украинская старина: (Очерки, заметки, материалы из стародавн. харьк. быта и культуры). Иван Степанович Рижский, профессор и первый ректор Харьковского университета // Харьк. губерн. ведомости. – 1898. – 17 янв. – С. 2–3; 23 янв. – С. 2; 27 янв. – С. 2; Харьковский университет // Энциклопед. слов. – Х., 1903. – Кн. 73. – С. 103–109; Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). – Х., 1904. – Т. 2: (1815–1835 гг.); Карта монетных кладов и находок отдельных монет Харьковской губернии // Тр. археолог. сьезда. – 1905. – С. 371–410; Материалы истории харьковской литературы. – Х., 1905; Пояснительный текст к археологической карте Харьковской губернии // Тр. археолог. сьезда. – 1905. – Т. 1. – С. 1–92; Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905). – Х., 1906; Из жизни Харьковского университета в начале ХІХ века // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. – Х., 1911. – Т. 20. – С. 398–418; Петр Петрович Гулак-Артемовский: [Библиография] // Багалей Д.И. Очерки русской истории. – Х., 1911. – Т. 1. – С. 359–395; Русская историография. – Х., 1907. – Т. 1; 1911. – Т. 2; Об ученых трудах А.Я. Ефименко // Зап. Харк. ун-та. – 1910. – № 2. – С. 1–22; История города Харькова за 250 лет его существования: Ист. моногр. – Х., 1912. – Т. 2: ХІХ-й и начало ХХ-го века; Очерки по русской истории. Т. 2. Монографии и статьи по истории Слободской Украины. – Х., 1913; Издание сочинений Г.С. Сковороды и стоящие в связи с ними исследования о нем: (К 120-й годовщине со времени его кончины, 1794–1914) // Изв. отд-ния рус. яз. и словесности имп. АН. – Спб, 1914. – Т. 19, кн. 3. – С. 1–58; Отношения Н.И. Костомарова к Харькову и Харьковскому университету // Русская старина. – 1914. – № 12. – С. 465–480; Памяти Д.П. Миллера // Вестн. Харк. Ист.-филол. о-ва. – 1914. – № 5. – С. 19–23; Бібліографія // Багалій Д.І. Історія Слобідської України. – Х., 1918. – С. 301–304; О.Я. Эфименко (1848–1918) // Зап. іст.-філологічного від. ВУАН. – 1919. – Т. 1. – С. 104–113; Бібліографія // Багалій Д.І. Заселення Південної України (Запоріжжя й Новоросійського краю) і перші початки її культурного розвитку. – Х., 1920. – С. 98–102; Наукова спадщина М.Ф. Сумцова // Червоний шлях. – 1923. – № 3. – С. 162–171; О.О. Потебня // Червоний шлях. – 1924. – № 4–5. – С. 143–159; Нариси української історіографії. – К., 1923. – Т. 1, Вип. 1; Нариси української історіографії. – К., 1925. – Т. 1, Вип. 2; Т.Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївці: Іст.-літ. розвідки. – Х., 1925; Українські архівні фонди в межах РСФРР // Рад. арх. – 1925. – № 1. – С. 34–44. – У співавт.; Библиографический указатель разысканий о Сковороде // Багалій Д.І. Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода. – Х., 1926. – С. 377–393; Записка про наукові праці М.Т. Біляшевського // Зап. іст.-філол. від. УАН. – К., 1926. – Кн. 9. – С. 1–10; Іван Франко як науковий діяч: загальний нарис // Україна. – 1926. – № 6. – С. 21–42; Автобіографія // Ювілейний зб. на пошану академіка Д.І. Багалія. – К., 1927. – С. 1–163. – Бібліогр.: 345 назв; Академік М.С. Грушевський і його місце в українській історіографії // Червоний шлях. – 1927. – № 1. – С. 160–217; Матеріали для бібліографії В.Б. Антоновича. (З приводу 20-ї річниці з дня смерті. – К., 1929; Список праць Л.П. Добровольського з історії декабристів // Декабристи на Україні. – К., 1930. – Т. 2. – С. 181–184; Харківська доба діяльності Олександри Яківни Єфименкової: 1879–1890 рр. // Наук. зап. Харк. наук.-дослід. катедри іст. укр. культури. – 1930. – Т. 10. – С. 5–15; Вибрані праці: У 6 т. Т. 4, ч. 2. Опыт истории Харьковского университета (по неизданым материалам). Ч. 2 (1818–1835 гг.) / Упоряд.: В. Кравченко. – Х., 2005; Вибрані праці: У 6 т. Т. 5, ч. 2. Опыт истории Харьковского университета (по неизданым материалам). Ч. 2 (1818–1835 гг.) / Упоряд.: В. Кравченко. – Х., 2005.

Літ.: Редин Е.К. Профессор Д.И. Багалей. – Х., 1906; Барвинський В.А. Труды Д.И. Багалея по истории Малоросии // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. – 1911. – Т. 20. – С. 42–47; Рубинский К.И. Значение Д.И. Багалея в истории библиотечного дела // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. – Х., 1911. – Т. 20. – С. LXI–LXVIII; Савва В.И. Общий обзор ученой деятельности Д.И. Баагалея // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. – 1911. – Т. 20. – С. 34–37; Миллер Д.П. Д.И. Багалей и Слободская Украина // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. – 1912. – Т. 20. – С. 37–42; Бібліографія праць Д.І. Багалія // Зап. іст.-філол. від. Укр. АН. – К., 1919. – Кн. 1. – С. XХІV–ХХХIII; Барвінський В.О. Дмитро Іванович Багалій як історик Слобідської України // Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. – К., 1927. – С. 179–192; Бібліографія писань акад. Д.І. Багалія за 1877–1927 рр. // Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. – К., 1927. – С. 147–163; Оглоблин О.П. Памяті акад. Д.І. Багалія // Україна. – 1932. – №1–2. – С. 167–170; Те ж саме // УІЖ. – 1988. – № 1–4. – С. 92–105; Бойко І.Д. До 100-річчя з дня народження видатного українського історика Д.І. Багалія // УІЖ. – 1957. – № 2. – С. 105–109; Комаренко Н.В. Д.І. Багалій – дослідник життя й творчості Г.С. Сковороди // «Сковорода: 250 років». – К., 1975. – С. 163–175; Комаренко Н.В. Багалій Дмитро Іванович // УРЕ. – К., 1977. – Т. 1. – С. 314; Гуменюк М.П. Библиография и библиотековедение в научном наследии академика АН УССР Д.И. Багалея // Информационно-библиографическая и справочная работа. – М., 1978. – С. 237–245; Журавський Ю.І. Вчений і громадський діяч: (До 125-річчя від дня народж. Д.І. Багалія) // Вечір. Харків. – 1982. – 5 листоп.; Кравченко В.В. Науково-краєзнавча діяльність Д.І. Багалія // Укр. республік. наук. конф. з іст. краєзнавства. – 1982. – С. 77–78; Сарбей В.Г., Кравченко В.В. Академік АН УРСР Д. І. Багалій: 125 років з дня народження // УІЖ. – 1982. – № 11. – С. 154–158; Мигель Б.К., Журавский Ю.И. Д.И. Багалей как историк Харьковского университета // Вестн. Харьк. ун-та. – 1983. – № 238. – С. 40–48; Корж М. Літописець харківської давнини: До 130-річчя з дня народж. акад. Д.І. Багалія // Соц. Харківщина. – 1987. – 10 листоп.; Юрченко О. Академік Дмитро Іванович Багалій і Слобідська Україна // Прапор. – 1988. – № 6. – С. 118–121; Кравченко В.В. Д.И. Багалей: Науч. и обществ.-полит. деятельность. – Х., 1990; Библиография и библиотековедение в научном наследии академика АН УССР Д.И. Багалея // Гуменюк М.П. Біля джерел української радянської бібліографії. – К., 1991. – С. 40–45; Процик О. Дві історіографічні течії з історичної школи В. Антоновича: М. Грушевський і Д. Багалій // Укр. історик. – 1992. – № 1–4. – С. 178–185; Дмитро Іванович Багалей – професор Харьківського університету: Бібліогр. покажч. / Упоряд.: Ю.Г. Шевченко, Р.А. Ставинська, М.Г. Швалб. – Х., 1993; Кіржаєв С.М. З наукової спадщини академіка Багалія // Арх. України. – 1993. – № 1/3. – С. 54–56; Процик А. Академік Дмитро Іванович Багалій – носій української академічної традиції Києва у Харківському університеті // 125 років київської української академічної традиції. – Нью-Йорк, 1993. – С. 265–278; Пиріг П. Д.І. Багалій як дослідник історії Слобожанщини // Академія пам′яті професора Володимира Антоновича. – К.,1994. – С. 193–201; Непомнящий А.А. Исследования Д.И. Багалея по историческому краеведению Крыма // VІІІ Всеукр. наук. конф. «Історичне краєзнавство і культура»: (Наук. доп. і повідомл.). – К., 1997. – Ч. 2. – С. 231–233; Ярошик В., Сосновська Т. Дмитро Багалій і Харківська громадська бібліотека: (До 110-річчя з дня заснування ХДНБ ім. В.Г. Короленка) // Бібл. вісн. – 1997. – № 1. – С. 16–18; Ясинский В. Вместе с Дмитрием Багалеем заглянем в глубь веков: [Междунар. науч. конф., посвящ. 140-летию со дня рождения Д.И. Багалея] // Время. – 1997. – 5 апр.; Глазунова Л.В. Библиографические и библиографоведческие аспекты деятельности академика Д.И. Багалея // Багаліївські читання в НУА. – Х., 1998. – С. 27–28; Арбузова С.Г. Діяльність Д.І. Багалія в Харьківському історико-філологічному товаристві // Багаліївські читання в НУА. – Х., 1999. – Ч. 2: Програма та матеріали. – С. 76–78; Багалій Д.І. Вибрані праці: У 6 т. / Упоряд. В.В. Кравченко. – Х., 1999. – Т. 1: Автобіографія. Ювілейні матеріали. Бібліографія; Щербініна О.П. Науково-педагогічна діяльність Д.І. Багалія та бібліотечна справа // Багаліївські читання в НУА: Прогр. та матеріали. – Х., 2000. – Вип. 2. – С. 25–28; Коломієць Т.В. Українське культурне життя Харківського університету за час ректорства Д.І. Багалія // Багаліївські читання в НУА: Д.І. Багалій і культура Слобідської України. Ч. 3. – Х., 2000. – С. 25–28; Багалій Дмитро Іванович // Довідник з історії України: (А–Я). – К., 2001. – С. 44; Щербініна О.П. Бібліографія в науковій спадщині Д.І. Багалія // Вісн. ХДАК: Зб. наук. пр. – Х., 2001. – Вип. 4. – С. 49–64; Клименко І.В. Багалій Дмитро Іванович // Особові архівні фонди інституту рукопису: Путівник. – К., 2002. – С. 27–30; Комаренко Т. Багалій Дмитро Іванович // Українські історики ХХ століття: Біобібліогр. довід. – К.; Л., 2003. – Вип. 2, ч. 1. – С. 11–13; Сарбей В.Г. Багалій Дмитро Іванович // ЕСУ. – К., 2003. – Т. 2. – С. 46–47; Багалей Дмитро Иванович // Карнацевич В. 100 знаменитых харьковчан. – Х., 2005. – С. 26–31; Палієнко М. Багалій Д.І. // "Кіевская старина" у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 2005. – С. 192–193; Самоплавська Т.О. Багалій Дмитро Іванович // Українська педагогіка в персоналіях: Навч. посіб.: У 2 кн. – К., 2005. – Кн. 1. – С. 601–612; Скрипник П. Багалій Дмитро Іванович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біобібліогр. довід. – К., 2005. – Ч. 1. – С. 50–56; Багалій Дмитро Іванович // Дениско Л.М. Автографи на книгах із колекції рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Каталог. – К., 2007. – С. 9–10; Даниленко О.В Багалій Дмитро Іванович // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності. – К., 2007. – С. 23–26; Крижанівська Т. Дмитро Іванович Багалій – «цілком свідомий українець» // Вісн. Книжк. палати. – 2007. – № 11. – С. 45–47; Щербань Т.О. Дмитро Іванович Багалій (до 150-річчя від дня народження) // Наука та наукознавство. – 2007. – № 3. – С. 132–135; Багалій Дмитро Іванович // Палій В.М., Храмов Ю.О. Національна академія наук України. 1918–2008. Персональний склад. – 5-е вид., доп. і випр. – К., 2008. – С. 12–13; Багалій Дмитро // Видатні діячі українського національного відродження (ХІХ–ХХ ст.): Біогр. довід: навч. посіб. для студ. ун-ту спец. «Історія» / Упоряд.: Т.Ю. Антілогова. – Луганськ, 2008. – С. 17–18; Багалія Д.І. Бібліотека // Лисенко І. Словник українських приватних бібліотек. – К., 2009. – С. 13; Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті. – К., 2009. – Див. імен. покажч., с. 511; Багалій Дмитро Іванович (1857–1932) // Онопрієнко В.І. Історія української науки: Курс лекцій. – К., 2010. – С. 555; Багалій Дмитро Іванович // Науковці України ХХ–ХХІ століть: Метабібліографія. / Уклад.: М.Г. Железняк, Л.М. Гутник, Т.А. Гальченко. – К., 2010. – С. 33.

Р.С. Жданова, Н.І. Абдуллаєва

Джерело:

Українські бібліографи (випуск 1). Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія / ДЗ «НПБУ»; Авт.-уклад.: Р.С. Жданова, Н.І. Абдуллаєва, В.О. Кононенко; наук. ред. В.О. Кононенко, Н.Я. Зайченко; відп. ред. Т.І. Вилегжаніна. – К., 2008. – 232 с. – http://nplu.org/article.php?id=41

 

Д. І. Багалій. 1880 р.

Багалій, Дмитро Іванович (*7 листопада 1857, Київ — †9 лютого 1932) — філософ, громадський діяч, історик, академік УАН (з 1918).

Народився у Києві в сім'ї ремісника. Після закінчення історико-філологічного факультету Харківського університету в 1880 році займався викладанням, науковою, громадською діяльністю.

З 1918 — голова історико-філологічного відділу, член Президії УАН. У 20-х роках викладав історію України у вищій школі, одночасно досліджуючи історію Слобідської, Лівобережної, Південної України XV—XVIII століть.

Багалій Дмитро автор понад 200 наукових праць, з яких найпомітніші:

"История Северской земли до половины XIV века" (1882);

"Очерки по истории колонизации й быта степной окраины Московского государства" (1887);

"Колонизация Новороссийского Края" (1889);

"Новый историк Малороссии" (1891);

"К истории учений о быте древних славян" (1892);

"Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам)" у 2 томах (1893—1904);

"К истории заселения и хозяйственного быта Курской и Воронежской губерний" (1896);

"Украинская старина" (896);

"Краткая история Харьковского университета" (совместно с проф. В. П. Бузескулом и Н. Ф. Сумцовым, 1906)

"Археологическая карта Харьковской губернии" (1905);

"История г. Харькова за 250 лет его существования", т. I-й (1905);

"Русская история" (ч. 1-я, 1909; ч. 2-я, 1911);

"Очерки из русской истории. Т. 1-й. Статьи по истории просвещения" (1911);

"Історія Слобідської України" (1918);

"Нарис української історіографії". Т.1. Вип. 1—2 (1923—1925);

"Нарис історії України на соціально-економічному ґрунті" (1928).

 

Багалей, Дмитрий Иванович [26.10 (7.11).1857, Киев — 9.2.1932, Харьков], украинский историк, академик АН УССР (1919).

Родился в семье ремесленника. Получил образование в Киевском и Харьковском университетах. С 1883 доцент Харьковского университета; с 1887, после защиты докторской диссертации в Московском университете, профессор, а в 1906-10 ректор Харьковского университета, чл. Государственного совета (1906; 1910-14), голова Харьковской городской думы (1914-17). По политическим взглядам был умеренным буржуазным либералом. После Октябрьской революции стал на путь сотрудничества с Советской властью. Преподавал историю в Харьковском и Полтавском институтах, основал в Харькове научно-исследовательскую кафедру истории Украины, институт истории украинской культуры, институт по изучению творчества Т. Г. Шевченко, был членом коллегии Центрального архивного управления при ВУЦИК.

Основные работы Багалея посвящены истории России и Украины. Он собрал и исследовал ценные источники по истории Слободской, Степной и Левобережной Украины 15-18 вв., организации станичной и сторожевой службы на Юге Русского государства и борьбе с набегами татар. Багалей создал труды по русской истории до Петра I и специальные курсы по русской историографии, истории Великого княжества Литовского, Белоруссии и Украины, по русской исторической географии и методике истории. Багалей производил раскопки и составил археологическую карту Харьковской губ. В дореволюционных трудах Багалей придерживался буржуазно-националистической концепции В. Б. Антоновича ("бесклассовость" и "безбуржуазность" украинского народа), однако, в отличие от него, раскрывал единство исторической жизни украинского и русского народов. В послеоктябрьский период Багалей стремился стать на марксистские позиции, опубликовал ряд работ о движении декабристов на Украине, о польском освободительном восстании 1863-64, о творчестве Т. Г. Шевченко, об украинском философе Г. С. Сковороде. В этих работах ещё сказывалось влияние буржуазно-националистической концепции М. С. Грушевского.

Несмотря на методологические ошибки в освещении истории Украины, Багалей внёс большой вклад в историческую науку, введя в научный оборот богатый фактический материал.

Соч.: Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства, М., 1887.

Лит.: Бойко I. Д., До сторiччя з дня народження видатного украiнського icторика Д. I. Багалiя, "Украiнський icторичний журнал", 1957, № 2: Юбiлейний збipник на пошану академика Д. И. Багалiя. З нагоди 70-i piчницi життя та 50-их роковин науковоi дiяльности, ч. 1—3, Киiв, 1927.

  В. С. Бакулин.

Источник:

Большая Советская Энциклопедия