История Полтавы

Котляревского И. П. могила

Подробности

Просмотров: 68387

Могила І. П. Котляревського. Згідно з бажанням поета, його поховали на околиці міського кладовища Полтави, поблизу дороги на Кобеляки (колишня вул. Кобеляцька, тепер — Фрунзе).

Перший надмогильний пам'ятник спорудив у 1839 р. на власні кошти П. С. Стеблін-Камінський. Це була невелика увінчана хрестом цегляна колона па чотирикутному постаменті з написом на мідній пластині: "Маіор Й. П. Котлярсвский, сочинитель "Энеіди" на малорусском наречии род. 1769 г., августа 29, скончался 1838 г. 29 октября".

У 1869 р. надгробок реставровано, встановлено огорожу, замінено мідну пластину і напис. Нового ремонту зазнав пам'ятник у 1881 р. У 1893 р. Полтавське губернське земське зібрання асигнувало на спорудження нового пам'ятника 1 тис. карбованців. Тоді ж почався збір пожертв. Пам'ятник відкрито у 1898 р.

Являє собою чотиригранний обеліск з чорного мармуру на фігурному постаменті (автори — скульптор Л. Позен і художник В. Волков). На фасадній стороні — барельєфне зображення обличчя І. П. Котляревського в лавровому вінку (відлите учнями земського ремісничого училища). Нижче — вірш Т. Г. Шевченка: "Будеш, батьку, панувати, поки живуть люде, поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть". Обеліск був увінчаний хрестом, який у 1938 р. замінили чотиригранним конусоподібним блоком, а на стик перенесли барельєф. Пам'ятник і могила були обнесені металевою огорожею, яку у 1967 р. знято. У 1969 р. покладено гранітні підходи. Проведено реставрацію і полірування гранітних площин, відновлено позолоту надписів. Після ліквідації кладовища (у 1937 р.) могила знаходиться на розі вулиць Фрунзе та Р. Люксембург.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 389-390

Памятник и могила Котляревского. В ужасном состоянии находится могила поэта Котляревского в Полтаве.

Намогильный памятник поэта обновлен, приведен в более или менее надлежащий порядок, вокруг обнесена небольшая беленькая оградка. Но дело в том, что кладбище со стороны Екатерининской ул. совершенно не огорожено, и памятник, таким образом, находится у самой дороги, отделенной от него небольшой канавой; канава эта у самого памятника служит (жутко сказать) «отхожим местом» — надо полагать, для кладбищенских молодцов и проходящей мимо простонародной публики... Мало того, что ров, но и самая ограда вокруг памятника поэта обращена в такое же самое «отхожее место», так что от зловония и чувства гадливости, отвращения не у многих хватит сил подойти к этой святыне Украины...

Памятник поэта обезображен также тем, что вокруг него проведены телефонные проволоки. («Екатер. Лист. № 390»).

Источник:

"Киевская старина". 1904. Октябрь. Стр. 29.