История Полтавы

Андриевский, Симеон Евфимович

Подробности

Просмотров: 6721

Андрієвський, Симеон Євфимович (01.09.1812, с. Постав-Муки Лохвицького пов. Полтавської губ., тепер Чорнухинського р-ну Полтавської обл. – 07.07.1892, м-ко Рашівка Гадяцького пов. Полтавської губ., тепер с. Гадяцького р-ну Полтавської обл.) – священнослужитель.

Виходець із священицької родини. Закінчив Переяславську духовну семінарію (1833). Призначений учителем Полтавського духовного училища, згодом переведений учителем Переяславського духовного училища, з 1837 – Лубенського духовного училища. У 1842 рукопокладений у сан священика Успенської церкви м. Гадяч (із збереженням посади учителя в Лубнах). У 1847 переведений священиком Христо-Різдвяної церкви с. Шишаки Миргородського пов., водночас призначений наставником Шишацького народного училища та благочинним. У 1849 переведений до Христо-Різдвяної церкви м-ка Рашівка Гадяцького пов. (із збереженням посади благочинного та наставника народного училища). 1862 уведений у сан протоієрея і призначений до Успенської церкви м-ка Рашівка, з 1866 по 1871 – член Гадяцької повітової училищної ради. Його стараннями у Рашівці збудовано кладовищенську церкву та причтові будинки при обох церквах. 1874 – звільнений з посади благочинного з правом представляти звітність своєї церкви єпархіальному начальству. 1887 – звільнений поза штат.

Нагороджений набедреником (1854), фіолетовою скуфією (1857), камилавкою (1872), орденами св. Анни 3 ст. та 2 ст. (1868, 1881), св. Володимира 4 ст. (1885), бронзовим хрестом та медаллю у пам’ять Кримської війни 1853–1856, наперсним хрестом (1876), знаком червоного хреста.

Літ.:  Мартинович И. Некролог // ПЕВ.ЧН. – 1892. – № 19-20. – 15 окт. – С. 772-774.

Т. П. Пустовіт

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua