Губернского земства здание
- Подробности
- Просмотров: 100203
Будинок
Полтавського
губернського земства. Сучасний
вигляд
Будинок Полтавського губернського земства споруджений в 1903-1908 рр. за проектом В. Г. Кричевського, з використанням первісних проектів О. І. Ширшова, В. М. Ніколаєва. Став першим прикладом українського архітектурного стилю. Завдяки проведеним наприкінці 1902 р. і на поч. 1903 р. нарадам з питань розвитку народних промислів Полтавщини, на яких були присутніми художники С. І. Васильківський, О. Г. Сластіон, архітектор-художник В. Г. Кричевський та інші, народилась ідея розвитку українського народного стилю в мистецтві і в архітектурі. Зокрема, С. І. Васильківський піддав критиці проекти будинку земства, першим з яких був створений О. І. Ширшовим і затверджений у кінці 1902 р. до будівництва. Після того, як архітектор відмовився вносити зміни, яких домагалася земська управа, проект переробив київський архітектор академік В. М. Ніколаєв. Художник запропонував відхилити прийнятий до будівництва проект і почав переконувати земських діячів у необхідності розробити проект, який не мав би банального архітектурного рішення у стилі псевдоренесансу чи псевдокласицизму, що було у прийнятому проекті, а був би оригінальним і таким, в якому б відбилися народні художні уподобання. Цю ідею підтримав на сторінках газети письменник М. А. Дмитрієв, що висунув як пропозицію для архітектури - український стиль. У розгорнутій дискусії на сторінках полтавської, а потім і київської преси аргументовано виступив О. Г. Сластіон, теоретично обґрунтувавши необхідність і можливість створити такий проект, а відтак і почати розвиток своєрідного архітектурного стилю.
Результатом цих дій стало проведення конкурсів проектів, першого - 6 червня і другого - 23 червня 1903 р. Спеціальна комісія управи в складі Ф. А. Лизогуба (голова), С. Б. Бразоля, Д. К. Квітки, В. І. Мезенцева, Д. М. Милорадовича, Є. М. Шейдемана, М. А. Ерістова, П. М. Бровка, О. П. Старицького, Г. А. Данковського, за участю І. В. Шамраєвського, О. Г. Сластіона, С. І. Васильківського розглянула 8 проектів, авторами яких були О. І. Ширшов, В. М. Ніколаєв (два), І. В. Жолтовський (два), Віденський, П. Н. Волков, В. Г. Кричевський і прийняла рішення про присудження премії та затвердження останнього проекту. Оскільки з весни 1903 р. почалося закладання фундаментів будинку, В. Г. Кричевському довелося терміново включитися в докорінну переробку вже здійснюваного будівництвом проекту і розробити інші робочі креслення.
Будинок має симетричний Ш-подібний план. У середній його частині розміщено вестибюль, центральний хол з парадно розгорнутими сходами, великий зал засідань. Інші частини мають широкі коридори, які об'єднували ділові приміщення земської управи, розташовані на двох поверхах. На третьому поверсі, з боку двору, було влаштовано музейні приміщення, в одному з крил - кімнати готельного призначення. Підвальний поверх відводився для господарських та архівних приміщень. З головного фасаду будинок мав два з половиною поверхи, з двору - три з половиною.
Боковий
ганок до музею
Загальна композиція будинку була надзвичайно виразною, її визначали три виступаючі вперед об'єми і дві високі башти, що фланкували центральний виступ. Високий цоколь рожевого граніту, складений з великих грубо обколотих каменів, прорізують вікна з фігурними перемичками, над ними простягнувся міцний карниз. Основну стіну, обличковану світложовтою керамікою, на першому поверсі прорізують стрункі вікна з напівколовою перемичкою, вписані у трапеційні ніші, на другому поверсі вікнам надано трапеційної форми, їх перемички спираються па витончені колонки крученої форми. Головний вхід заглиблено в лоджію трапеційної форми, таку ж форму має дверний проріз, чудові різьблені двері із орнаментом на тему "дерево життя". Обабіч головного входу - спаровані вікна з гранчастим різьбленим стовпчиком, над яким на стіні півколом розгорнув свої орнаментальні віти "вазон". Над головним порталом влаштовані красиві потрійні вікна з крученими білосиніми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів. Карнизну плиту великого виносу підтримували кронштейни у вигляді "коників", а під ними по стіні простягнувся фриз, складений розмаїтими за формою і надзвичайно витонченими за кольором розетками, що чергуються зі стилізованими вазами.
Головна зала
зі столами для земських гласних
Широко застосовані орнаментальні прикраси: на 2-му поверсі вони скомпоновані, як арабески у вигляді "вазонів", над трапеційними вікнами розміщені досконало намальовані орнаментальні вставки на тему "дерево життя", вони всі близькі за своїми габаритами, але неповторні за малюнками. Увінчував будинок високий дах зеленаво-блакитної, покритої поливою черепиці, викладеної прямим мозаїчним набором, надзвичайно майстерно і мальовничо так, що дах мінився кольорами неба і відблисками сонця. Загальне кольористичне вирішення фасаду було вражаючим: поєднання рожевого цоколю з світложовтою і золотаво-вохристою керамікою стіни, оперезаною на рівні вікон 1-го поверху широкою оранжевою смугою, поліхромні орнаментальні композиції, біло-сині кручені колонки, нарешті блакитно-зеленавий дах - все це створювало надзвичайно емоційний образ. Розмаїття форм і кольорів, пластичне багатство деталей і ліній, пишність і водночас простота синтезували найкращі особливості українського народного мистецтва. Вони були підпорядковані вимогам найвищого художнього смаку і водночас відзначалися зображеннями, які через свою метафоричність розкривали теми добра і щастя, миру і злагоди, прославлення творчого життя і побажання всього ліпшого на майбутнє.
Вестибюль
першого поверху
Цей метафоричний стрій архітектури підкреслювали дві високі і стрункі башти, накриті наметовими дахами із заломами. Внутрішній простір у своїх головних частинах з'єднувався через широкі аркові прорізи і перетікав від вестибюлю до центрального холу з його розлогими мармуровими, розгорнутими в два боки сходами, залитими через скляну стелю потоками світла. Оточували хол синьо-білі колони, помережані стилізованими орнаментами типу "вазон" і гідною подиву світлою балюстрадою у вигляді куманців, з яких виходило важке колосся пшениці, що схилялося в два боки од переповнюючої їх сили. Стіни на рівні сходів вкривала біла фаянсова плита із блакитно-зеленими квітками на ній, що викликали враження святкової плахти. Нарешті, стіни під колонами і на фризі над залізобетонними балками також прикрашали орнаменти.
С.Васильківський. Вибори полковником Мартина Пушкаря
Панно у Полтавському земстві. 1901–1908 рр.
(http://www.zsu.zp.ua/euk/)
Головний зал відзначав дуже виразно вирішений хрещатий простір, перекритий еліптичним склепінням. Стіни залу вкривали рослинні орнаменти, виконані за ескізами М. С. Самокиша, та три великі тематичні картини, написані С. І. Васильківським за допомогою М. М. Уварова, М. А. Беркоса. На головній вісі залу була розташована картина "Вибори полтавського полковника М. Пушкаря", ліворуч на повздовжній стіні - "Козак Голота і татарин", праворуч - "Ромоданівський шлях". Перша картина прославляла демократичні форми вибору керівників, друга розкривала тему військової звитяги в обороні рідного краю, третя - торговельні зв'язки і підприємництво. Розписи ставали важливим завершальним акордом у цьому ансамблі синтетичної єдності архітектури, орнаментального та тематичного живопису.
Будинок перші 12 років функціонував як адміністративно-музейна споруда, у 1920 р. його було віддано під Центральний пролетарський музей Полтавщини. Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 р. при відступі з Полтави його спалили фашисти. У 50-ті роки будинок відновили за проектом архітекторів П. Костирка, В. Крачмера, Н. Квітки та інших, загалом зберігши більшість форм, проте змінивши деякі частини даху та його колір на червоний, а також оздоблення і живопис головного залу. Тепер використовується як Полтавський краєзнавчий музей. Міститься на пл. Конституції № 2.
Дивись: Фотоальбом Й. Ц. Хмелевського "Губернський земський будинок у Полтаві".
Джерело:
Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 787-789
Полтавська
Губернська земська управа
Будинок Губернського Земства. Передній
фасад
Будинок Губернського Земства. Головні
сходи
Будинок Губернського Земства. Нижні
головні сходи
Будинок Губернського Земства. Вестибюль
другого поверху
Будинок Губернського Земства. Головна
зала - ліва частина
Будинок Губернського Земства. Голавна зала -
задня частина
Будинок Губернського Земства. Головні
сходи з другого поверху
Будинок Губернського Земства. Задній
фасад
Будинок Губернського Земства
Будинок Губернського Земства
Будинок Губернського Земства
Видання паперового маг. Лоповок і
Кайдановський
Губернська Земська Управа
Будинок Губернського Земства
Будинок Губернського Земства
Ссылки на эту страницу
| 1 | Административное здание
[Адміністративний будинок] 1850-е годы, Первомайский просп., 13 |
| 2 | Административные здания
[Адміністративні будинки] - пункт меню |
| 3 | Беркос, Михаил Андреевич
[Беркос, Михайло Андрійович] (1861–1919), художник |
| 4 | Бунин, Юлий Алексеевич
[Бунін, Юлій Олексійович] (1857—1921), литературно-общественный и революционный деятель, публицист |
| 5 | В зеркале памяти. Часть 1. На берегах реки детства (Полтава: до 1939 г.)
[У дзеркалі пам'яті. Частина 1. На берегах ріки дитинства (Полтава: до 1939 р.)]. Илья Розенфельд |
| 6 | Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции |
| 7 | Васильковский, Сергей Иванович
[Васильківський, Сергій Іванович] (1854—1917), живописец, мастер пейзажа и исторической картины |
| 8 | Воинственный вандализм как принцип отношения к архитектурным памятникам Полтавы
[Войовничий вандалізм як принцип ставлення до архітектурних пам’яток Полтави]. Трегубов В. А., Белявская О. Ю. |
| 9 | Выдающиеся личности изобразительного искусства Полтавского края периода ХIIIV-ХХ столетий
[Видатні постаті образотворчого життя Полтавського краю періоду ХVІІІ-ХХ сторіч] - Курчакова Ольга, Бочарова Светлана |
| 10 | Губернский земский дом в Полтаве
[Губернський земський дім у Полтаві] - фотоальбом И. Ц. Хмелевского |
| 11 | Губернское земство
[Губернське земство] - фотоальбом |
| 12 | Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист |
| 13 | Дом Полтавского земства: кое-что из истории сооружения и функционирования
[Будинок Полтавського земства: дещо з історії спорудження та функціонування] - Ханко Виталий |
| 14 | Дом Полтавской земской управы
[Будинок Полтавської земської управи] Саранчов Е. E. Дом Полтавской земской управы / Е. Е. С. // Зодчий. — 1909. — № 10. — С. 105–110. |
| 15 | Жолтовский, Иван Владиславович
[Жолтовський, Іван Владиславович] (1867-1959), архитектор |
| 16 | Земские школы
Земские школы |
| 17 | Земский дом в Полтаве
[Земський дім у Полтаві] Эйснер В. «Земский дом» в Полтаве / В. В. Эйснер // Искусство и печатное дело. — 1910. — №1. — С. 10–15. |
| 18 | Земский дом в Полтаве
Хоткевич Г. «Земский дом» у Полтаві / Гнат Хоткевич // Артистичний вісник. — 1905. — №9–10. — С. 141–144. |
| 19 | Земский дом в Полтаве
[Земський дім у Полтаві] Ширшов А. Земский дом в Полтаве // Зодчий. Журнал архитектурный и художественно-технический. Орган Императорского СПБ. общества архитекторов. 1902 год. XXXI год издания. 28 Апреля. № 17. Стр. 201-203. |
| 20 | Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923. |
| 21 | Изразцов производство
Производство изразцов |
| 22 | Кадетский корпус и полтавские "торжества"
[Кадетський корпус і полтавські "торжества"] - автобиографии и воспоминания Николая Бутовича, воспитанника ППКК (1913) |
| 23 | Конституции площадь
Площадь Конституции (бывшая Петровская, Ленина; Октябрьский р-н) |
| 24 | Краеведческий музей
Краеведческий музей |
| 25 | Кричевский, Василий Григорьевич
[Кричевський, Василь Григорович] (1873—1952), архитектор, создатель украинського архитектурного стиля, график, художник, художник театра и кино |
| 26 | Лизогуб, Федор Андреевич
[Лизогуб, Федір Андрійович] (1851—1928), общественный и государственный деятель, председатель Полтавской губернской земской управы (1901—1915), председатель Совета министров Украинской Державы (1918) |
| 27 | Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея. |
| 28 | Мезенцев, В. И.
[Мезенцев, В. І.] |
| 29 | Милорадович, Дмитрий Николаевич
[Милорадович, Дмитро Миколайович] (1865—?), депутат 2-й Государственной думы от Полтавской губернии |
| 30 | Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949 |
| 31 | Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957 |
| 32 | Монументальная каменная архитектора на Полтавщине
Монументальная каменная архитектора на Полтавщине |
| 33 | Николаев, Владимир Николаевич
[Ніколаєв, Володимир Миколайович] (1847-1911), архитектор, академик |
| 34 | Новый дом Полтавского губернского земства
[Новий будинок Полтавського губернского земства] Сластионов А. Новый дом Полтавского губернского земства / А. Сластионов // Археологическая летопись Южной России. — 1903. — №6. — С. 374–376. |
| 35 | Первая партийная конференция Р.У.П.
Андрій Жук. Перша партійна конференція Р.У.П. // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1936. Річник XIII. Львів. 1936. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 96-101. |
| 36 | Первомайский проспект
Первомайский проспект (бывшие ул. Велико-Петровская и Институтская, Келинский просп.; Октябрьский р-н) |
| 37 | Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г. |
| 38 | Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка |
| 39 | Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2 |
| 40 | Самокиш, Николай Семенович
[Самокиш, Микола Семенович] (1860—1944), выдающийся украинский художник-баталист и график, академик |
| 41 | Сластион, Афанасий Георгиевич
[Сластіон, Опанас Георгійович] (1855—1933), украинский живописец, график, архитектор, искусствовед, єтнограф, общественній деятель и педагог |
| 42 | Соборности улица
[Вулиця Соборності] (бывшая Успенская, Пробивная, Мостовая, Александровская, Куракинская, Сталина, Октябрьская (Шевченковский, Киевский р-ны)) |
| 43 | Старицкий, Александр Павлович
[Старицький, Олександр Павлович] (1841—1925), действительный статский советник, предводитель дворянства Полтавского уезда, депутат 3-й Государственной думы от Полтавской губернии, воспитанник ППКК (1861) |
| 44 | Трипольская, Елизавета Родионовна
[Трипільська, Єлизавета Родіонівна] (1881,Полтава—1958), скульптор |
| 45 | Украинский архитектурный стиль
Украинский архитектурный стиль |
| 46 | Улицы и общие виды Полтавы
[Вулиці та загальні види Полтави] - фотоальбом |
| 47 | Филянский, Николай Григорьевич
[Філянський, Микола Григорович] (1873—1938), поэт, художник, ученый |
| 48 | Шейдеман, Евгений Михайлович
[Шейдеман, Євген Михайлович] (1845-?), депутат 3-й Государственной думы от Полтавской губернии, воспитанник ППКК (1864) |
| 49 | Ширшов, Александр Иванович
[Ширшов, Олександр Іванович] (1869—1932). Архитектор |
| 50 | Эристов, Михаил Андреевич
[Ерістов, Михайло Андрійович] (1858—1904), предводитель дворянства Полтавского уезда |
| 51 | Юхименко, Прокоп Федотович
[Юхименко, Прокіп Федотович] (1870—1931), украинский резчик |
