История Полтавы

Голицын, Михаил Михайлович

Подробности

Просмотров: 13761

Голіцин, Михайло Михайлович (11(01).11.1675–21(10).12.1730) – російський генерал-фельдмаршал (1725), князь. Брат Д. Голіцина. 1687 розпочав кар’єру в Семенівському полку, 1694 дістав звання прапорщика. Брав участь у Азовсько-Дніпровських походах 1695–1696 та Північній війні 1700–1721. 1702 керував штурмом фортеці Нотебург (нині м. Шліссельбург, Ленінградська обл., РФ). Під час Полтавської битви 1709 командував гвардією. Під Переволочною (колиш. село на лівому березі Дніпра біля впадіння в нього р. Ворскла, нині залите водами Дніпродзержинського водосховища) наказав скарати українських козаків, які потрапили в полон після капітуляції частин шведської армії. Учасник Прутського походу 1711, морських битв у Балтійському м. 1714 при п-ві Гангут (нині Ханко, Фінляндія) і 1720 при о-ві Гренгам (нині Фінляндія). 1723–28 командував російськими військами, розташованими в Україні. 1728–30 – президент Військової колегії та член Верховної таємної ради. Брав участь у складанні "кондицій". Після воцаріння Анни Іванівни потрапив у немилість, був звільнений зі служби.

П. у м. Москва.

Літ.: Молчанов Н. Н. Дипломатия Петра Первого. М., 1990.

Т. І. Катаргіна.

Источник:

e-Енциклопедія історії України

Портрет: Павловський И. Ф. Полтавская битва 27 июня 1709 года

Голицын, Михаил Михайлович (11.11.1675 г. - 10.12.1730 г., Москва) , князь, генерал-фельдмаршал.

Дети: Александр, Дмитрий, Николай. Погребен в Богоявленском монастыре в Москве.

Образование: домашнее.

Участвовал в Азовских походах 1695-96 гг., в подавлении восстания стрельцов у Воскресенского монастыря 1698 г., в Северной войне 1700-1721 гг. (при Нарве в 1700 г. - ранен, в штурме Нотебурга 1702 г., во взятии Ниеншанца 1703 г., во взятии Нарвы 1704 г., во взятии Митавы 1705 г., при с. Добром 30.08.1708 г., при Лесной 28.09.1708 г., в Полтавской битве 27.06.1709 г., во взятии Выборга 1710 г., в обороне Украины от запорожцев и крымских татар 1711 г., в Прутском походе 1711 г., при Наппо 19.02.1714 г., при Гангуте 27.07.1714 г., при Гренгаме 27.07.1720 г.)

Чины: стольник (), рядовой гвардии (1687), прапорщик гвардии (1694), поручик (1695), капитан за боевые отличия во 2-м Азовском походе (1696), майор гвардии (1701), подполковник гвардии (1702), полковник гвардии за боевые отличия при Нотебурге (14.10.1702), бригадир (1705), генерал-майор (1706), генерал-поручик (28.09.1708), генерал-аншеф за боевые отличия в сражении при Наппо (02.1714), генерал-фельдмаршал (21.05.1725).

Прохождение службы: вступил в службу в лейб-гвардии Семеновский полк рядовым барабанщиком (1687), главнокомандующий в Финляндии (1714-1721), командующий восками в СПб (1722-23), командующий войсками на Украине (1723-20.09.1728), президент Военной коллегии (20.09.1728-1730), член Верховного Тайного совета (20.09.1728), сенатор (03.1730).

Награды: золотая медаль, 3000 руб., 314 дворов крестьян за Нотебург (14.10.1702), АП за сражение при с. Добром (30.08.1708), портрет царя Петра с брил. за сражение при Лесной (1708), шпага и трость с брил. за сражение при Гренгаме (1720), АН (30.08.1725).

Прочие сведения: шеф 3-го пехотного Нарвского полка

Источник:

http://www.regiment.ru/bio/G/73.htm