Кулябки
- Подробности
- Просмотров: 12506
Кулябко Николай Григорьевич, штабс-ротмистр,
дети его:
Сергей,
Григорий,
Николай,
Ипполит,
Елисавета,
Марфа,
Анна.
Внесены в родословную книгу: часть 1, литера Н, стр. 45. Указ Герольдии об утверждении в дворянстве от 27 марта 1862 г. № 2315.
Дело по архиву № 250.
Источник:
Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава, 1898. Стр. 294
Сыновья поручика:
Кулябко Николай Александрович,
Кулябко Митрофан Александрович,
Кулябко Петр Александрович,
родная сестра их Елисавета Александровна.
Внесены в родословную книгу: часть 6, литера И, стр. 93, из дела не видно, чтобы лица эти Герольдией были утверждены.
Дело по архиву № 250.
Источник:
Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава, 1898. Стр. 294
Кулябко Николай Феодосьевич, сын коллежского секретаря,
Кулябко Григорий Прокофьевич, сын губернского секретаря.
Григория жена Ксения Игнатьевна,
дети их:
Владимир,
Константин,
Борис,
Мария.
Внесены в родословную книгу: часть 6, литера К, стр. 77, указы Герольдии об утверждении в дворянстве от 16 февраля и 7 сентября 1890 г. № 1063 и 5190.
Дело по архиву № 250 и 651.
Источник:
Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава, 1898. Стр. 293
Кулябко Семен Яковлевич, гвардии прапорщик,
дочь его Александра.
Внесены в родословную книгу: часть 6, литера И, стр. 97, из дела не видно, чтобы оно было утверждено Герольдией.
Дело по архиву № 251.
Источник:
Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава, 1898. Стр. 294
Сыновья майора:
Кулябко Андрей Александрович,
Кулябко Петр Александрович,
Кулябко Иван Александрович,
Ивана Александровича жена Надежда Алексеевна,
их сыновья:
Алексей,
Александр,
Николай,
Иван.
Внесены в родословную книгу: часть 3, литера Е, стр. 415. Указ Герольдии об утверждении в дворянстве от 4 декабря 1849 г. № 9079.
Дело по архиву № 651.
Источник:
Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава, 1898. Стр. 295
Кулябки. Представники козацького роду, благодійники.
Кулябко Андрій (?–?) – полковий суддя Лубенського полку, уфундував дерев’яну Андріївську церкву (1692) у с. Засулля, що поблизу Лубен. До храму подарував 1692 і 1693 два дзвони 12 і 5 пудів. Храм згорів від пожежі, 1789–1790 збудовано новий, який 1894 розібрали і звели наступний дерев’яний.
Кулябко Петро (?–?) – значковий військовий товариш Лубенського полку (1707–1736). Його фундація: дерев’яна триверха, тридільна, план подовжній у вигляді корабля, Миколаївська церква (1733) у Лубнах, на Подолі. 1844 перебудована коштом міщанина Хорошковатого і стала одноверхою, хрещатою в плані. 1884 збудовано новий дерев’яний храм.
Син Кулябка Петра – Кулябко Семен Петрович (1704–1761) – відомий як монах Сильвестр, був ректором Києво-Могилянської академії й архієпископом С.-Петербурзьким.
|
Сильвестр (Кулябка, Семен Петрович) (1704, м. Лубни, тепер райцентр Полтавської обл. – 17.04.1760) – церковний діяч, архієпископ. Син бунчукового товариша Петра Івановича Кулябки, належав до полтавських дворян. Навчався в «латинських училищах», закінчив Київську духовну академію. 1726 поступив у Києво-Межигірський монастир. 1727 прийняв чернецтво у Києво-Печерській лаврі, був призначений учителем Київської духовної академії. У 1740–1745 – настоятель Києво-Братського монастиря і ректор академії. З 1745 – єпископ Костромський, з 1750 – архієпископ С.-Петербурзький. Авт. богословських праць і проповідей. Літ.: Сильвестр Кулябка, архиепископ Санкт-Петербургский и Шлиссельбургский (1750–1761) // ПЕВ.ЧН. – 1883. – № 10. – С. 513–518; Павловский, 1912. – С. 183; Павловский, 1914. – С. 252. |
Син Кулябка Петра – Кулябко Іван Петрович (бл. 1705–1773) – лубенський полковий сотник (1736), полковий обозний (1737–1757), полковник (1757–1770), авт. проекту «про навчання козацьких дітей грамоті і воєнним екзерциціям» (1758). Його фундація: дерев’яна ІоанноПредтеченська церква (1759) у Лубнах. 1845 її ремонтували, 1909 розібрали і перевезли до с. П’ятигірці (тепер Лубенського р-ну).
Кулябко Яків (бл. 1743–1804/1806) – гусар, відставний прапорщик (з 1788), дідич. Уфундував дерев’яну Миколаївську церкву (1780) у с. Миколаївка на Золотоніщині (пізніше с. Чевельча, тепер Оржицького рну).
Літ.: Грановский, 1901. – С. 359, 360, 411; Клировая книжка…, 1902. – С. 389; Модзалевский, 1910. – С. 610, 612, 616; Астряб М. Г. Земли церквей Лубенского духовного правления в 1787 году // Тр. ПУАК. – Полтава, 1913. – Вып. 10. – С. 5; Кулябки // ЕУЮ Т. 4, 1994. – С. 1233; Полтавщина: Енц. довід., 1992. – С. 532, 963.
Джерело:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua
Ссылки на эту страницу
| 1 | Закревские
матеріали до родоводу / материалы к родословию |
| 2 | Общественные заслуги Райзеров
[Громадські заслуги Райзерів] – Матвей Григорьевич Астряб |
| 3 | Список родов - К
[Список родів - К] — пункт меню |
