История Полтавы

Мартос, Иван Петрович

Подробности

Просмотров: 48241

Портрет работы Пьетро Росси

Мартос, Іван Петрович (1754 - 05.04.1835) - скульптор. Народився на Чернігівщині, зі старшинського роду. Вихованець Петербурзької Академії мистецтв з 1764 до 1773 p., отримав атестат 1-го ступеня, звання художника і чин XIV класу. Удосконалювався за кордоном, з 1778 р. - "назначений", а з 1782 р. - академік скульптури. 1785 р. був призначений на посаду ад'юнкт-професора, з 1785 - член Ради, з 1794 р. - старший професор, з 1799 р. - ад'юнкт-ректор, з 1814 р. - ректор по скульптурі, з 1831 р. - заслужений ректор. Крім витриманих у класицистичних формах станкових робіт, виконав чимало монументальних творів - пам'ятники Мініну і Пожарському в Москві, Ломоносову в Архангельську, Олександру І в Таганрозі тощо, які стали вузловими компонентами ампірних ансамблів. Працював і для України, виконавши:

Пам'ятник А.-Е. Рішельє в Одесі (1823 - 1828 pp., архіт. А. Мельников, Ф. Боффо),

Пам'ятник Г. Потьомкіну в Херсоні (1829 - 1935 pp., архіт. Ф. Боффо, не зберігся),

Надгробок К. Розумовського в Батурині (1803 - 1805 pp., не зберігся),

Надгробок П. Рум'янцева-Задунайського в Києві (1797 - 1805 pp., не зберігся).

Разом з Ф. Гордєєвим консультував виконання скульптур для Монумента Слави в Полтаві (1805 - 1811 pp., архіт. М. Амвросимов, Тома де Томон, ск. Ф. Щедрин).

Джерело:

Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть: Біографічний довідник. - К.: НДІТІАМ, 1999. - 477 с. - http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html

Портрет: https://ru.wikipedia.org