Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Выговский, Иван Остапович

Highslide JS
Портрет І. О. Виговського.
Невідомий художник XIX ст. Полотно, олія. 75х60 см.

Виговський, Іван Остапович — Виговский Иван Остапович — (р.н. невід.-16/26.03.1664) — державний і військовий діяч, дипломат, гетьман України (1657-1658 рр.).

Походив з боярського роду на Овруччині. Батько (+1663) був намісником київського замку. Освіту одержав у Києво-Могилянській колегії. Наприкінці 1630-х рр. розпочав службову кар'єру юристом земського суду в Луцьку, після придушення козацьких повстань 1637—1638 рр. займав посаду писаря при польському комісарі в Україні. В Жовтоводській битві потрапив у полон до татар. Викуплений (за переказом) Б. Хмельницьким, служив у козацькому війську. Посівши уряд генерального військового писаря, виявив неабиякі дипломатичні здібності. Після смерті Б. Хмельницького був заступником його сина. На Корсунській раді 25 жовтня 1657 р. обраний гетьманом. Зіткнувшись з опозицією М. Пушкаря й Я. Барабаша, жорстоко придушив повстання і відкрито виступив проти Росії. 16 вересня 1658 р. уклав Гадяцьку унію з Польщею, за якою Гетьманщина мала увійти до Речі Посполитої як Велике князівство Руське. В липні 1659 р. розбив московське військо під Конотопом. Однак цією перемогою не зміг скористатися. Зіткнувшись з незадоволенням козацьких мас Гадяцьким договором, змушений був втекти з козацької ради в Германівці у вересні 1659 р. (остаточно позбавлений гетьманської булави на раді під Білою Церквою). Дістав від польського короля титул київського воєводи і барське староство. Виявив себе як захисник інтересів українського православного населення, був членом Львівського братства. Безпідставно звинувачений гетьманом П. Тетерею в участі у протипольському повстанні, був розстріляний за вироком польового суду під Корсунем.

Брати Данило, Федір, Василь і Костянтин служили в українській армії. Данило (+1659), бихівський полковник, зять Б. Хмельницького, в 1655 р. добував Люблін. У 1659 р. намагався вигнати московську залогу з Києва, потрапив у полон і був закатований під Калугою.

Джерело:

Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини. Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. Стор. 107

Ссылки на эту страницу


1 Антигетманское восстание Мартына Пушкаря и Якова Барабаша: ход и последствия
[Антигетьманське повстання Мартина Пушкаря і Якова Барабаша: хід і наслідки]. Кочерга Н. К., Ревегук В. Я., кандидаты исторических наук
2 Барабаш, Яков Федорович
[Барабаш, Яків Федорович] (?—1658), кошевой атаман Запорожской Сечи
3 Безпалый, Иван
[Безпалий, Іван] (?—1718), наказной гетман Украины (1658—1659)
4 В десятую годовщину
[В десяту річницю 22.1.1918-22.1.1928] – Андриевский Виктор (речь на торжественной академии в украинской станице при г. Калише 22.1.1928) // Тиражом "Лагеря". Калиш. 1928. Типография издательства "Черномор"
5 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
6 Восстание против Гетмана (Серая дивизия)
[Повстання проти Гетьмана (Сіра дивізія)] – Николай Бутович // "Вестник". Нью-Йорк. Год XIII. Ч. 2 (124). Февраль 1959. Стр. 22-24; Ч. 3 (125). Март 1959. Стр. 24-26.
7 Гаркуша, Филон
[Гаркуша, Филон] (нач. 17 ст. – ок. 1683), полтавский полковник (1658-1670, с перерывами)
8 Гетман, Гетманата институт
[Гетьман, Гетьманату інститут] - высшее звено системы государственного управления в Гетманщине в 1649–1764 гг.
9 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
10 Гуляницкий, Григорий
[Гуляницький, Григорій] (?—?), государственный и военный деятель, полковник нежинский
11 Джалалий, Филон
[Джалалій, Філон] (?—?), наказной гетман (1655)
12 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
13 Дневник (1919)
[Щоденник (1919)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 34-202.
14 Дневник (1920)
[Щоденник (1920)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 204-528.
15 Дорошенко, Петр Дорофеевич
[Дорошенко, Петро Дорофійович] (1627—1698), государственный, политический и военный деятель, полководец, дипломат, гетман Правобережной Украины (1665— 1676 гг.)
16 Значение полтавского боя для украинской государственности
[Значіння полтавського бою для української державности] – Андриевский Виктор. Речь на торжественной академии 10 июля 1927 г. в Украинской Станице при г. Калише // Варшава. 1927. Накладом "Табору"
17 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
18 Изучение истории Полтавского казацкого полка до 1917 года
[Вивчення історії Полтавського козацького полку до 1917 року] Мокляк Владимир, заместитель директора по научной работе Полтавского краеведческого музея
19 Искра, Иван Яковлевич
[Іскра, Іван Якович] (?—1659), политический деятель
20 История Украины, 1917-1923 гг. Т. 2. Украинская Гетманская Держава 1918. года
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918. року / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О.Цюпки : б. в., 1930. — 423 + LXXXVI.
21 Кадетский корпус
[Кадетський корпус] – Микола Бутович // "Вестник". Нью-Йорк. Год XIII. Ч. 5 (127). Май 1959. Стор. 24-29; Ч. 6 (128). Июнь 1959. Стор. 19-22; Ч. 7-8 (129-130). Июль-август 1959. Стор. 19-23
22 Казацкая рада
Казацкая рада
23 Котляревский
Кулиш П. Обзор украинской словесности. II. Котляревский. — «Основа», 1861, кн. 1, с. 235—262.
24 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
25 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Частина II: Наша "орієнтація"
26 Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Частина IV: Про політику, як умілість вибору такого методу здобування та орґанізації влади і орґанізації громадянства, який-би уможливив будову і збереженя окремої Держави на Українській Землі і забезпечив істнування та розвиток Української Нації.
27 Личности - В
[Особистості - В] - пункт меню
28 Малоруссы
Пыпин А. Н. Малоруссы. // Обзор истории славянских литератур А. Н. Пыпина и В. Д. Спасовича. Издание О. И. Бакста. — С.-Петербург, в типографии О. И. Бакста, Стремянная, № 14. 1865 — VI+537 с. Глава третья. Русское племя. 2. Малоруссы. Стр. 206-231.
29 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
30 На Украине. Путевые впечатления
Россиев П. А. На Украйне (К 200-летию Полтавской битвы). Путевые впечатления. — Исторический вестник, 1909, июнь. Стр. 901-965.
31 Нарижный, Симон Петрович
[Наріжний, Симон Петрович] (1898–1983) – украинский историк, музеевед, архивист, библиограф
32 Немирич, Юрий (Ежи) Степанович
[Немирич, Юрій (Єжи) Степанович] (1612—1659), политический, военный и религиозный деятель, дипломат
33 От легенд к правде
Лонгин Цегельський. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. / Нью-Йорк — Філадельфія : Булава, 1960. – 313 c. : портр.).
34 Очерк истории украино-русинской литературы до 1890 г.
Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 194-470. Примітки: стор. 590-647. Перша публікація у 1910 р.
35 По вопросу о времени основания города Полтавы
[До питання про час заснування міста Полтави] - Л. Падалка. По вопросу о времени основания города Полтавы // Чтения в Историческом Обществе Нестора Летописца. Книга десятая. Издана под редакцией В. З. Завитневича. Киев. Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, Михайловская улица, дом № 4. 1896 г. Стр. 15-33
36 Покликання "Варягів", чи організація хліборобів?
Вячеслав Липинський. Покликання "Варягів", чи організація хліборобів? (Кілька уваг з приводу статті Є. Х. Чикаленка "Де вихід?") / «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с.
37 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
38 Полтавская крепость
Полтавская крепость
39 Полтавская крепость XVIII века как инженерное сооружение
Полтавская крепость XVIII века как инженерное сооружение. Валерий Трегубов, кандидат архитектуры
40 Полтавский полк
Полтавский полк
41 Пушкарь, Мартын
[Пушкар, Мартин] (?—1658), военный и государственный деятель, полтавский полковник (1648—1658)
42 Пушкаря и Барабаша мятеж 1657-1658 гг.
Пушкаря и Барабаша мятеж 1657-1658 гг.
43 Руина
Руина
44 Русь-Украина и Московщина-Россия
[Русь-Україна та Московщина-Россія] – Историко-политическое исследование Лонгина Цегельского. С картой Украины. Второе, переработанное издание. Царьград. Из типографии Союза освобождения Украины. 1916
45 Сербин, Иван Юрьевич
[Сербин, Іван Юрійович] (?—1665), полковник Брацлавского полка
46 Слободищенский (Чудновский) трактат 1660 г.
Слободищенский (Чудновский) трактат 1660 г.
47 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
48 Україна на переломі, 1657-1659
Вячеслав Липинський. Україна на переломі, 1657-1959. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. / Історичні студії та монографії; т. 3 – Відень ; Київ : Видання Дніпровського Союзу Споживчих Союзів України ("Дніпросоюз"), 1920. – 304 с.
49 Украинство в литературных состязаниях с Московщиной
И. Баштовий [Нечуй-Левицький І. С.] Українство на літературних позвах з Московщиною. – Львів, з друкарні товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1891. – 214 с.
50 Чудные мысли об украинском национальном деле
[Чудацькі думки про українську національну справу] Вибране («...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні») / Упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису Р.С.Міщук; Приміт. Р.С.Міщука, В.С.Шандри. — К.: Либідь, 1991. — 688 с. («Пам’ятки історичної думки України»). Стор. 461-558.

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654