История Полтавы

Моргун, Федор Трофимович

Подробности

Просмотров: 60730

Моргун, Федір Трохимович (1924—2008), письменник, аграрій, доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, держаниий і політичний діяч

Моргун Федір Трохимович – видатний державний діяч, агроном, доктор сільськогосподарських наук, еколог, перший міністр з охорони природи СРСР, академік УААН, письменник. Ветеран Великої Вітчизняної війни.

На керівних посадах у радянських та партійних органах колишнього СРСР з 1954 року. У 1973-1988 роках — перший секретар Полтавського обкому КП України. За його ініціативою із Казахстану до Полтавського краю завезено понад 10 тисяч безвідвальних знарядь (плоскорізів, голчастих борін, протиерозійних культиваторів тощо) та налагоджено виробництво плоскорізів на заводі "Одесагрунтомаш", на підприємствах Міністерства внутрішніх справ. Ґрунтозахисний обробіток було впроваджено практично на всій площі ріллі Полтавської області. У 1988 році призначений головою вперше організованого Державного комітету СРСР з охорони природи. Виступив із критикою прийнятої Політбюро ЦК КПРС і Радою Міністрів програми будівництва економічно витратних і екологічно шкідливих заводів з виробництва штучного кормового білка з парафінів нафти, наполягав на розв’язанні білкової проблеми за рахунок вирощування гороху, сої, ріпака, соняшнику та кормів з бобових і багаторічних трав. З 1989 року – пенсіонер. Захистив кандидатську та докторську дисертації з сільськогосподарських наук. У 1995-2001 роках – радник глави адміністрації Бєлгородської області. З 2001 року – беззмінний радник голови Полтавської облдержадміністрації.

Член спілки письменників України, автор понад 50 книг: "Думы о целине" (1968, 1969), "Хлеб и люди" (1973, 1975, 1979), "На землі – господарем"(1976), "Обработка почвы и урожай" (1977, 1981), "Расскажи, поле…" (1981, 1983), "Поле без плуга" (1981, 1982, 1984), "Безсмертна душа України. Задовго до салютів: Правда про генерала Кирпоноса" (1994, 1995, 1996), "Перепаханные поколения" (1998, 1999, 2001), "Селянин – Світова Душа" (1998-1999), "Прокляття війні" (2001-2004), "Куди йдеш, Україно?" (2003), "Керівники держав, не бійтеся бути святими" (2003), "Плугом по… долях дітей" (2003) та інші.

Герой Соціалістичної Праці, Кавалер чотирьох орденів Леніна, двох – Вітчизняної війни I ступеня, чотирьох – Трудового Червоного Прапора. Одержав нагороди України — ордени Миколи Чудотворця – "За примноження добра на землі" та Ярослава Мудрого V ступеня. У 1998 р. за внесок у сільськогосподарську науку і практику, за значну природоохоронну роботу удостоєний звання "Людина року в Росії".

Источник:

http://www.obladmin.poltava.ua/ua