История Полтавы

Коллекция П. П. Бобровского

Подробности

Просмотров: 38416

Колекція П. П. Бобровського у Полтавському природничо-історичному музеї губернського земства. Протягом 1894-1917 рр. уродженець Полтави Павло Павлович Бобровський, перебуваючи на військовій і дипломатичній службі, зібрав у країнах Сходу цінні матеріали і подарував їх музеєві Полтавського губернського земства. Серед них - предмети матеріальної культури, декоративно-ужиткового мистецтва Єгипту, Судану, Нубії, Туреччини, Персії, Індії, Японії, Китаю, греко-римської старожитності, а також Криму, Кавказу, Середньої Азії. Колекція П.П.Бобровського налічувала понад 4,5 тисячі предметів і склала основу відкритого у 1912 р. міжнародного відділу (або "народознавства"), названого на честь пожертвувача і засновника. Відділ знайомив відвідувачів з життям і побутом народів земної кулі.

Значна частина колекції П.П.Бобровського зберігається тепер у Полтавському краєзнавчому музеї. Частина речей була знищена у 1943 р. фашистами під час відступу з міста. Експонати з колишньої Колекції П.П.Бобровського увійшли до тематичних виставок "Пам'ятки давньоєгипетського мистецтва у зібранні Полтавського краєзнавчого музею" (1986 р.) та "Антична кераміка у зібранні Полтавського краєзнавчого музею" (1987 р.). Видано їх каталоги.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 69

Бобровського колекція. Етнографічна та народознавча збірка ПКМ. Створена меценатом і мандрівником полтавцем П. П. Бобровським і подарована рідному місту у 1894–1916. Колекційні придбання були здійсненні переважно на кількох розпродажах дублетних матеріалів з розкопок у Єгипті, що влаштовувалися у Каїрському музеї 1894, 1900, 1903. Поміж експонатів єгипетської групи виділявся посуд з додинастичних поховань у Верхньому Єгипті та теракоти птолемеївського періоду – зразки продукції Олександрійських майстерень (найдавніші експонати датовано 5–4 тис. до н.е.), зброя. Значною була група знахідок античних пам’яток, у т. ч. червонофігурний та чорнолаковий посуд, світильники, амфори з розкопок у Причорномор’ї, керамічний і металевий посуд 14–19 ст. Нумізматична колекція включала сотні монет від античності до пізнього середньовіччя. 1919 збірка давньоєгипетських старожитностей Б. к. у музеї Полтавського губ. земства нараховувала 244 од. зб., китайська збірка – 513 од., японська – 220 од., Судану та Нубії – 152 од., Індії – 151 од, Середньої Азії – 151 од., Туреччини – 284 од., Персії – 231 од., Кавказу – 273 од., Криму – 227 од. Після 1917 Б. к. започаткувала «міжнародний відділ» Центрального пролетарського музею Полтавщини.

Станом на 1941 у складі збірки нараховувалося понад 240 пам’яток стародавнього ремесла та мистецтва. Частина Б. к. була вивезена до Німеччини та загинула під час Другої світової війни, решта (бл. 300 експонатів) нині зберігається в ПКМ та ПХМ, Кременчуцькому ІКМ, заповіднику «Поле Полтавської битви», Львівському арсеналі. Загалом збереглася лише половина колекції.

Давньоєгипетська частина Б. к. репрезентує канонічне мистецтво, пов’язане з релігійно-магіч­ними уяв­леннями про потойбічне життя як безпосереднє продовження земного. Серед речей збірки є ряд рідкісних пам’яток мистецтва й ідеології. Це, перш за все, серія глиняних посудин додинастичного періоду з Верхнього та Середнього Єгипту (Едфу, Фіви, Хмім). Унікальною пам’яткою керамічної пластики доби Середнього царства є модель човна з трьома веслярами-нубійцями (21–18 ст. до н. е.). Не менш яскравою серією виробів репрезентована доба Нового царства (2 пол. 16 – поч. 11 ст. до н. е.), починаючи від епохи Амарни. Це – пара фаянсових каноп з покришками у вигляді голів сокола – Кебексенуф та шакала – Дуамутеф, фрагменти написів, керамічний гробничний конус «писця, обліковуючого ячмінь Амона, начальника полів Амонем-Інета, якого звали Чанефер», часу XVIII династії та фаянсова накладка-розетка круглої форми з тронного залу Ехнатова у Тель-ель-Амарні. Шедевром музейної збірки є рельєфна скульптурна модель із зображенням голови фараона доби XXVI саїської династії, виготовлена з вапняку скульптором-педагогом для копіювання учнями у 7 ст. до н. е. Основну масу предметів складають фаянсові амулети із зображенням богів давньоєгипетського пантеону – Ізіди, Хора, Сохмет, Таурт, Анубіса, Тота, Патеки, Шу та ін., намисто, бісер, прикраси тощо. У збірці 17 ушебті 2–1 тис. до н. е., у т. ч. три – з ієрогліфічними написами. Доба елліністичного Єгипту представлена ужитковим посудом та александрійськими теракотами 3–1 ст. до н. е. Серед теракот яскравим витвором стародавнього коропласта є фігурка рубежу н. е. бога Гарпократа в образі оголеного хлопчика з посудиною під рукою.

Б. к. широко відома за межами України, експонувалася на виставках, має науковий каталог та представлена у чималій низці публікацій. Давньоєгипетська колекція ПКМ займає друге місце після Одеського археологічного музею НАНУ серед збірок старожитностей Стародавнього Єгипту музеїв України.

Літ.: Супруненко А. Б. Памятники древнеегипетского искусства в собрании Полтавского краеведческого музея: Каталог. – Полтава, 1986. – 64 с.; Супруненко О. Забута колекція // Наука і суспільство. – 1991. – № 6. – С. 38-39; Супруненко О. Б. Давньоєгипетська збірка Полтавського краєзнавчого музею // Релігійна традиція в духовному відродженні України. Мат. Всеукраїнської наукової конференції. – Полтава, 1992. – С. 150-151; Тітков О. Далекосхідна збірка зброї у зібранні Полтавського краєзнавчого музею // Третя Полтавська наукова конференція з історичного краєзнавства: Мат. – Полтава, 1994. – С.24-26; Berlev O., Hodjash S. Catalogue of the Monuments of Ancient Egypt, From the Museums of the Russian Federation, Ukraine, Bielorussia, Caucasus, Middle Asia and the Baltic States. – Fribourg (Switzerland): University Press, 1998. – 328, 210 p.; Тітков О. В. Східний світ у колекціях Полтавського краєзнавчого музею // Музеї. Меценати. Колекції. – К.-Полтава: Археологія, 2000. – С. 22-28.

О. Б. Супруненко

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua