История Полтавы

Чорнощоков, Анатолий Евгениевич

Подробности

Просмотров: 36653

Чорнощоков, Анатолій Євгенович (14.01.1949 р., м. Полтава — 22.08.2021 р., м. Полтава).

1969‑1972 рр. — навчався на архітектурному факультеті Полтавського інженерно-будівельного інституту. 1973 р. — нагороджений дипломом ІІ ступеню Всесоюзного огляду дипломних робіт.

До 1981 р. — працював архітектором у філії № 1 Державного інституту комплексного проектування м. Красноярськ та в управлінні головного архітектора Полтави.

З 1981 р. — художник-експозиціонер музейних експозицій.

1994–2007 рр. — головний художник та заступник головного архітектора Полтави.

З 2007 р. — заступник директора, директор ДП ДПІ містобудування «Міськбудпроект» міста Полтави.

2013 р. — перейшов на викладацьку роботу, доцент, завідувач кафедри образотворчого мистецтва Полтавського Національного педагогічного Університету імені В. Г. Короленка.

1993 р. — член Національної спілки художників України. 1994 р. — член Національної спілки архітекторів України.

Заслужений художник України — 1999 р., Лауреат Державної премії України в галузі архітектури — 2000 р., Лауреат премії Самійла Величка — 2003 р., Народний художник України — 2004 р.

Нагороджений орденом УПЦ «Святого Агапіта Печерського», 2002 р., Почесною грамотою Верховної Ради України, 2003 р.

Творчий доробок у Полтаві: музейна експозиція Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» (вул. Шведська Могила, № 32, у співавторстві); експозиція «Козацька держава» Національного музею-заповідника «Поле Полтавської битви» (вул. Шведська Могила, № 32); церква Віри, Надії, Любові та матері їх Софії (Першотравневий проспект, № 23 а, 2001 р.); цвинтарна церква Тихона Задонського (Затуринський цвинтар); інтер’єри Палацу дозвілля «Листопад» (вул. Соборності, № 58, 1999 р.) та підземного торговельного комплексу «Злато місто» (2001 р., у співавторстві).

Церква Віри, Надії, Любові та матері їх Софії .

Цвинтарна церква Тихона Задонського.

Інтер'єр фойє Палацу дозвілля «Листопад».

Інтер'єр підземного торговельного комплексу «Злато місто».

Джерело:

Бєлявська О. Ю. Чорнощоков, Анатолій Євгенович // Архітектори і місто [текст]: [монографія] / Карюк М. В., Бєлявська О. Ю., Дмитренко А. Ю., Негай Г. А.; уклад. та ред. Бєлявська О. Ю.; Полтавська організація Національної спілки архітекторів України – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2018. – 187 с.: іл. Стор. 171-172.

Чорнощоков, Анатолій Євгенович (1949—2021), архітектор, народний художник України.

Народився 14.01.1949 р., м. Полтава. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут (1972). Педагог з фаху — В. Батурін. Працює в галузі дизайну. Основні твори: експозиції — краєзнавчий музей м. Лубни Полтавської області., краєзнавчий музей с. Вовчик Полтавської області. (1986); музей-заповідник А. Макаренка, Полтавської області. (1988); держ. історико-культ. заповідник "Поле Полтавської битви" (1990); міжнародна виставка садівництва "Експо-93", м. Штутгарт, Німеччина (1993). Член НСХУ (1993). Заслужений художник України (1999). Народний художник України (2004).