История Полтавы

Рыбаков, Иван

Подробности

Просмотров: 31002

Рибаков, Іван Федотович – ректор Полтавського інституту народної освіти (ПІНО) у 1922 – 1923 роках. Народися у 1890 році [за іншими даними у 1889 - Т.Б.] у Херсоні. В 1908 році закінчив Першу херсонську гімназію і вступив на юридичний факультет Московського університету, однак згодом перевівся на історико-філологічний факультет, закінчивши який, і здобув вищу освіту. З 1912 року розпочав педагогічну діяльність на московських вечірніх педагогічних курсах. Упродовж 1915-1918 років І.Ф. Рибаков був викладачем Московської петропавлівської німецької гімназії. В 1915 році був запрошений до Московського університету для підготовки професорського звання по кафедрі історії Росії. В 1917 році читав лекції на учительських курсах в Самарі та Тамбові. В 1918 – 1919 роках працював у Головному управлінні архівних справ РСФСР. У січні 1919 року І.Ф. Рибаков отримав запрошення очолити кафедру історії у Тамбовському університеті, однак у травні 1919 року він переїздить до Полтави, де був обраний професором історії Полтавського історико-філологічного факультету. З серпня 1919 по лютий 1920 року був помічником декана, а з лютого 1920 року – деканом. В березні 1922 року був призначений ректором ПІНО, працюючи на цій посаді до квітня 1923 року. У ПІНО І.Ф. Рибаков залишався до липня 1924 року, коли звільнився у зв’язку з призначенням на роботу у Центральний архів РСФСР в Ленінграді.

ЦДАВОВ. – Фонд 166. – Опис 2. – Справа 1123, арк. 58.

Джерело:

Історична пам’ять. 2014. № 30-31. Стор. 172-173

Рибаков Іван, історик, викладач Полтавського Ін-ту Нар. Освіти у 1920-их pp., згодом працював у Ленінграді, де брав участь у Т-ві дослідників укр. історії, письменства та мови. Автор ст. з історії України (гол. першої пол. 19 в.), зокрема: «1825 рік на Україні» («Україна», 1925), «До історії Малорос. Таємного Т-ва» (там же), «Совісний суд на Україні» («Наук. зб. Ленінградського Т-ва дослідників укр. історії, письменства та мови», I, 1928), «До характеристики доби кризи «ancien régime» на Україні» (там же, II, 1929), «Українці-народники 1870-80-их pp. на Карійській каторзі та на засланні в Сибіру» («Україна», 1929) та ін.

Джерело:

Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. — С.2501