История Полтавы

Репин, Илья Ефимович

Подробности

Просмотров: 85350

Рєпін, Ілля Юхимович [24.7. (5.8)1844-29.9.1930] - видатний живописець.

Н. у Чугуєві Харківської губернії у сім'ї військового поселенця. Перші уроки малювання отримав у місцевій іконописній майстерні та в живописця І. Бунакова. У 1863 Р. переїхав до Петербурга. Навчався у Рисувальній школі Товариства заохочування мистецтв у Р. Жуковського та І. Крамського, у 1864-71 - в Академії мистецтв. У цей період створив низку портретів - В. Рєпіна (1867), В.Шевцової (1869), груповий портрет “Слов'янські композитори” (1871-72), відоме полотно “Бурлаки на Волзі” (1870-73). У 1873-76 Р. перебував за кордоном як стипендіат Академії, спочатку - в Італії, згодом - у Парижі, де ознайомлювався зі стародавнім і сучасним мистецтвом Західної Європи. Величезний вплив на Р. справили твори Рембрандта, Веласкеса, Мікеланджело, Веронезе та ін. За кордоном створив картини “Паризьке кафе” (1875), “Околиця Парижа” (1874), “Дорога на Монмартр в Парижі” (1876). Після приїзду з-за кордону Р. повернувся на Харківщину. У Чугуєві написав полотна “Протодиякон” (1877), “У волосному правлінні” (1877), “Хресний хід у дубовому лісі” (1878), “Проводи новобранця” (1879), “Хресний хід у Курській губернії” (1880-83) та ін. З 1882 жив у Петербурзі, здійснював поїздки по Україні і за кордон. З 1878 - член Товариства передвижників, а з 1893 - дійсний член Петербурзької AM.

Глибоким драматизмом відзначаються монументальні полотна Р. на історичну тематику - “Царівна Софія” (1879) та “Іван Грозний і його син Іван” (1885). У 1880 роках написав відомі картини “Арешт пропагандиста” (1880-92), “Відмова від сповіді” (1879-85), “Не чекали” (1884-88). Велику художню цінність мають портрети роботи Р., зокрема В. Стасова (1873), М. Мусоргського (1881), М. Пирогова (1881), П. Стрепетової (1882), Л. Толстого (1887), Елеонори Дузе (1891), В.Серова (1901), І.Павлова (1924), груповий портрет “Засідання Державної Ради” (1901-03). У 1894-1907 Р. багато часу приділяв викладацькій роботі, був професором Академії мистецтв, у 1898-99 - її ректором. Учнями Р. були українські художники М.Пимоненко, О.Мурашко, Ф.Красицький, С.Прохоров, І.Шульга, Ф.Чуприненко та багато ін. З 1900 жив у садибі “Пенати” в Куоккала у Фінляндії.

Творча та громадська діяльність Р. була тісно пов'язана з батьківщиною. Р. вивчав українську історію, культуру, фольклор, порушив проблему українського стилю у мистецтві. Серед друзів Р. були М. Кропивницький, М. Мурашко, Д. Яворницький. Пензлю Р. належать портрети діячів української культури - С. Любинської, М. Мурашка (1877), М. Костомарова, В. Тарновського (1880; “Гетьман”), С. Тарновської, Т. Шевченка (1888), Д. Багалія (1906).

На українську тематику написано численні твори - “Українська селянка” (1880), всесвітньовідома картина “Запорожці пишуть листа турецькому султану” (1878-91), “Вечорниці” (1881), “Чорноморська вольниця” (1908), “Гайдамака” (1902), “Гопак” (1930) та ін.; ілюстрації до творів М.Гоголя “Тарас Бульба” і “Сорочинський ярмарок” (1872-82), книги Д.Яворницького “Запорожжя в залишках старовини і переказах народу” (1887); листівки за мотивами поеми Т.Шевченка “Прометей” (1910), чотири ескізи до проекту пам'ятника Т.Шевченку в Києві (1912-14) та ін. Помер і похований у Куоккала (у 1917-1940 - в складі Фінляндії; з 1948 - Репіно, тепер С.-Петербурзька обл., Російська Федерація). У 1969 в Чугуєві відкрито музей художника.

І. Підкова (Львів)

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. - http://history.franko.lviv.ua

Дивись: http://www.bibliotekar.ru; http://uk.wikipedia.org