История Полтавы

Епархиальный Свято-Владимирский приют

Подробности

Просмотров: 37114

Полтавський єпархіальний Свято-Володимирський притулок.

Створений 1888 для вдів та сиріт духовного звання. У перші роки існування містився при Великобудищанському монастирі (с. Писарівщина), кількість утриманців обмежувалася 30 особами. 1888 попечительницею притулку призначена ігуменія Великобудищанського монастиря Митрофанія. Притулком опікувався попечительський комітет, до якого входили крім ігуменії (голова) місцевий благочинний, парафіяльний священик, скарбник монастиря. Згодом склад комітету змінювався. Члени комітету вирішували, кого взяти на утримання, а кого звільнити. На утримання притулку кожна духовна особа єпархії мала сплачувати внески: 1 руб. 40 коп. (від священиків до протоієреїв), 40–60 коп. (диякони та псаломщики). Щорічно сума коштів від внесків становила бл. 2000 руб. У 1898 для притулку було побудовано нове приіщення (арх. С. В. Носов) на території церковно-свічного заводу. Збудовано також внутрішню церкву св. Феодосія Углицького, іконостас виготовили місцеві майстри Юдкевич та Гажієнко. Притулок існував до перших років радянської влади.

Літ.: Диателович Н. Полтавский епархиальный Св.-Владимирский приют // ПЕВ.ЧН. – 1899. – № 9. – 20 мая. – С. 307-320.

Т. П. Пустовіт

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua