История Полтавы

Тон, Андрей Андреевич

• 

Подробности

Просмотров: 28219

Тон, Андрій Андрійович (1800 р., м. Москва — 1858 р.,м. Харків). Російський архітектор.

1821 р. — закінчив Петербурзьку Академію мистецтв.

Жив і працював у Харкові. Викладав архітектуру у Харківському університеті, працював на посаді архітектора у Харківському інституті шляхетних дівчат.

З 1837 р. — професор Харківського університету.

З 1842 р. — академік архітектури.

Протягом 1837‑1845 рр. був міським архітектором Харкова.

Мурований футляр Спаської церкви.

У Полтаві — мурований футляр над дерев’яною Спаською церквою (вул. Соборності, № 10, 1837–1845 рр.).

Джерело:

Бєлявська О. Ю. Тон, Андрій Андрійович // Архітектори і місто [текст]: [монографія] / Карюк М. В., Бєлявська О. Ю., Дмитренко А. Ю., Негай Г. А.; уклад. та ред. Бєлявська О. Ю.; Полтавська організація Національної спілки архітекторів України – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2018. – 187 с.: іл. Стор. 163.

 

Тон, Андрій Андрійович (19.01.1800 - 1858) - архітектор, педагог. Брат К. Тона і О. Тона. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв з 1809 p., яку закінчив 1821 р. з атестатом 1-го ступеня.

З 1842 р. - академік архітектури. З 1829 р. працював у Харкові, викладав архітектуру в університеті спочатку на посаді ад'юнкта, з 1837 р. - професор. З того ж року і до 1845 р. обіймав посаду міського архітектора, потім - члена міської будівельної комісії.

Застосовував стильові форми пізнього ампіру, неоренесансу і т. зв. російсько-візантійського стилю.

Прийняв участь у розробці генерального плану Харкова (1837 p.).

За проектами Т. будувались громадські споруди:

Міський театр на вул. Сумській (1841 p.),

Церква Усікновення голови Іоанна Предтечі на вул. Єпархіальній / пізніше Артема № 50 (1854 - 1857 p., перебудував А. Под'яков в 1875 p.),

Троїцька церква на Подолі на провулку Дубового № 3 (1857- 1859 рр., будував А Под'яков),

Духовна семінарія на вул. Семінарській / тепер Володарського № 46 (1836 - 1851 p.),

Корпуси лікарні на вул. Академіка Павлова № 46 (співавтори С. Чернишов і А. Денисенко),

Заїжджі будинки М'ясоєдова на вул. Рибній № 24 - 26 (40-і роки XIX ст.).

Збудував Інститут шляхетних дівчат на Сумській вул. (за проектом Д. Торопова, не зберігся),

Манеж університету на Лопанській набережній (не зберігся).

Завершував спорудження дзвіниці Успенського собору (1821 - 1844 pp., автор первісного проекту Є. Васильєв).

Досить активною була діяльність зодчого в галузі житлового будівництва, ним споруджені:

Особняк й садибні будинки Альховських на вул. Благовіщенській / пізніше К. Маркса № 26 (30-і роки, співавтор Є. Васильєв),

Будинок на вул. Катеринославській № 5 (добудовано крило),

Будинок Павлових на вул. Катеринославській № 13 (1832 p.),

Будинок на вул. Катеринославській № 15,

Будинок на вул. Московській № 36 (сер. XIX ст.),

Будинок на вул. Московській № 44 (40-і роки XIX ст., медальйони виконані в 10-і роки XX ст. архіт. М. Дашкевичем),

Будинок на вул. Миколаївській № 16 (І трет. XIX ст.),

Перебудова особняка Є. Васильєва на розі вул. Гоголя № 2 і Провіантського провулка / пізніше Мар'яненка (40-і роки).

Збудував мурований футляр над дерев'яною Спаською церквою в Полтаві (1837-1845 pp.) [у довіднику автором футляру помилково вказано Костянтина Андрійовича Тона].

Джерело:

Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть: Біографічний довідник. - К.: НДІТІАМ, 1999. - 477 с. - http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html