История Полтавы

Левицкий, Мирон Николаевич

Подробности

Просмотров: 6618

Левицький, Мирон Миколайович (14.10.1913, Львів – 17.07.1993, Торонто) – живописець, графік, письменник. Чоловік Г. Левицької-Горюн. Чл. Асоц. незалеж. укр. митців (1938), об’єдн. укр. письменників «Слово».

Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1931–33), Краків. АМ (1933–34; викл. В. Скочиляс). Працював у Львові: 1935–38 – графік вид-ва «Батьківщина»; 1938–39 – видавець та ілюстратор ж. «Ми і світ»; 1939–41 – художник археол. відділу АН УРСР, істор. музею; 1942–44 – худож. ред. Укр. вид-ва. Служив 1943–44 у дивізії «Галичина». Від 1945 – у м. Іннсбрук (Австрія), викл. рисунку в укр. г-зії. Від 1949 – у Канаді. Худож. ред. Вид-ва Тиктора у Вінніпезі (1949–54); водночас ред. та ілюстратор Клубу приятелів укр. книжки, ред. ж. «Комар» (1949–50), худож. ред. ж. «Мій приятель». Від 1954 – у Торонто. Худож. кер. кінофірми «Орбіт» (1956). Викл. історії укр. мист-ва на Курсах українознавства (1961–86). Голова Укр. спілки образотвор. митців у Канаді (1974–85). Учасник мист. виставок від 1945. Персон. – у Парижі (1958), Торонто (1961, 1963, 1969, 1972, 1978, 1985), Вінніпезі (1985), Львові (1985, 1991), Києві (1991). Подорожував країнами Європи, Центр. Америки, Пн. Африки, Азії. Виконав художнє оформлення понад 300 книжок. Підніс мист-во оформлення укр. книж­ки в Канаді на високий графіч. рівень і став основоположником особливого мист. шрифту. Для його графіки характерна особлива стилізація, побудов. на спрощених формах та лініях. Автор зб. новел «Ліхтарі» (Торон­то, 1982), а також мистецтвозн. статей. Частина робіт та архів Л. зберігаються у Нац. музеї у Львові.

Тв.: розписи – бані та віконні арки церкви св. Миколая у с. Серафинці Городенків. р-ну (нині Івано-Фр. обл., 1937–38), у Канаді – святилище та ікони для церкви Царя Христа у Вінніпезі, св. Петра й Павла у Манітобі (обидва – 1953), св. Євхаристії у Торонто (1974–75), Серця Христового у Ватерфорді (провінція Онтаріо, 1982); в Австралії – іконостас церкви Святого Духа (1955) та ікони для церкви св. Андрія (1967; обидва – Сідней), церков св. Володимира в Аделаїді (1983) та Канберрі (1985–87); іл. до поеми «Енеїда» І. Котля­ревського (1937); живопис – «Автопорт­рет» (1948), «Пієта» (1960), «Ярославна» (1961), «Гуцульські музики», «Рута» (оби­два – 1963), «Оксана» (1964), «Еспанське місто» (1965), «Зіслання Святого Духа» (1968), «Пробудження» (1969), «Юрій Змієборець» (1971), «Еней і Дідона» (1972); рельєф до 50-річчя укр. першопоселенців у Канаді (парламент Манітоби, 1951); лінорит «Козак» (1969).

Літ.: Графіка українських канадських мистців. Монреаль, 1973; Каталог-аль­бом асоціації київських художників-монументалістів «Погляд»: Єдність. 100 укр. митців світу – 100-річчю укр. посе­лень в Канаді. К., 1992; Кейван І. Українські мистці поза Батьківщиною. Едмон­тон; Монреаль, 1996; Зельська-Даревич Д. Сто екслібрисів Мирона Левиць­кого. Торонто, 1997; Її ж. У царині двох видів мистецтва (малярні й графічні шукання Мирона Левицького) // Мист-во укр. діаспори: Повернуті імена. Вип. 1. К., 1998; Нестеренко П. Він підписувався – «Лев» // Сучасність. 2000. № 5; Той, що розбуджує почуття краси (Мирон Левицький) // ОМ. 2004. № 2.

П. В. Нестеренко

Джерело:

Енциклопедія Сучасної України

Ілюстрації Мирона Левицького до "Енеїди":

Джерело:

Котляревський, Іван Енеїда : На укр. мову перелицьована. - Львів : Батьківщина, 1936 - (Укр. культ. скарбниця / Під ред. О. Бабія). Т. І. - І936. - 136 с. Т. 2. - 1936. - 111 с.