Котляревскому И. П. памятник

Подробности: Просмотров: 130737

Пам'ятник І. П. Котляревському. Відкрито 30 серпня (12 вересня) 1903 р. Збудований на громадські кошти, які збиралися в 1895—1898. Всього було зібрано 11768 крб. 67 коп. Проект погруддя Котляревського належить Л. Позену, постаменту — архітектору О. Ширшову; виконав з дніпровського граніту архітектор П. Певний. У роботі над пам'ятником брали також участь художник В. Волков, архітектор О. Зінов'єв. Бронзове погруддя І. Котляревського, встановлене на постаменті, увінчане лавровим вінком. Постамент оздоблено трьома горельєфами, що відтворюють три епізоди з творів Котляревського — по одному з "Енеїдії", "Наталки Полтавки" і "Москаля-чарівника" (робота Л. Позена). На фасаді (вгорі) слова: "Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люде, блаженна сторона" і слова Т. Г. Шевченка: "Слава сонцем засіяла: не вмре кобзар, бо навіки його привітала", нижче був напис: "Рідний край своєму першому поетові Іванові Котляревському. 1798—1898". Висота пам'ятника — 5,7 м.

Українські письменників у Полтаві на відкритті пам'ятника І. П. Котляревському.
У нижньому ряду: М. Коцюбинський, Леся Українка, Г. Хоткевич, В. Самійленко.
У верхньому ряду: В. Стефаник, Олена Пчілка, М. Старицький.

На відкритті монумента, який є шедевром українського скульптурного мистецтва, були присутні діячі української культури X. Алчевська, М. Аркас, Д. Багалій, С. Єфремов, Л. Жебуньов, Надія Кибальчич, М. Комаров, М. Кононенко, М. Коцюбинський, М. Лисенко, Панас Мирний, О. Олесь, Ол. Пчілка, В. Симович, В. Стефаник, К. Студинський, Л. Українка та ін. Пам'ятник розташований на бульварі Котляревського (до 1908 р. — Протопопівський бульвар).

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 392-393
Світлина українських письменників: https://bestin.ua

Программа торжества открытия памятника И. П. Котляревскому. Состоявшееся 17 июня заседание майской сессии полтавской думы почти всецело посвящено было рассмотрению выработанного управой и особой комиссией проекта торжества открытия памятника И. П. Котляревскому и некоторых вопросов, касающихся завершения устройства памятника. По утверждении предположения комиссии, чтобы открытие памятника было приурочено к дню рождения поэта — 30-31 августа, думе доложена была самая программа чествования. Первый день торжества (30 августа) комиссия решила заполнить таким образом: 1) в час дня освящение памятника на могиле И. П. Котляревского, при участии представителей администрации, духовенства, земства, дворянства и учащихся в местных учебных заведениях; 2) освящение и открытие памятника Котляревскому в городе; 3) торжественное заседание городской думы в просветительном здании имени Н. В. Гоголя в 7½ часов вечера: а) открытие заседания приветственной речью городского головы, б) чтение краткой исторической записки и отчета управы по сооружению памятника, в) речь о художественно-литературном значении произведений И. П. Котляревского и его заслугах и г) прием приветствий и поздравлений от учреждений, обществ и лиц.

Второй день торжества, по мнению комиссии, должен состоять в следующем: 1) общедоступное литературно-вокальное утро комиссии народных чтений в просветительном здании Гоголя в час дня, по следующей программе: а) чтение биографии И. Л. Котляревского, б) туманные картины, связанные с именем, жизнью и деятельностью поэта и в) кантата, посвященная памяти поэта И. П. Котляревского, написанная известным композитором Н. В. Лисенко; 2) в 4-5 часов пополудни в том же здании или в одном из местных клубов обед от города для почетных гостей и для желающих, по подписке; 3) торжественный спектакль, состоящий из драматических произведений поэта-писателя, в просветительном здании в 8 часов вечера, сбор с которого предназначается на образование фонда на открытие городской народной школы имени И. П. Котляревского.

Дума единогласно одобрила приведенную программу, дав при этом комиссии по организации торжества полномочие пригласить от имени городского управления в числе других почетных гостей композитора Лисенко и просить его вместе с тем, если возможно, руководить исполнением написанной им кантаты в память Котляревского. Комиссии предоставлено также пригласить одного из ученых прочесть речь о значении творений И. П. Котляревского.

На осуществление утвержденной программы дума ассигновала 1000 р., отнеся этот расход, сообразно указанию городской управы на счет запасного капитала. Комиссия признала также безусловно желательным выход ко дню открытия памятника нижеследующих изданий: 1) альбома 12 иллюстраций к «Энеиде» Котляревского, художника Мартиновича, 2) портрета Котляревского, из терракота, изделия г. Зарецкого, 3) бюста поэта меньшей и большей величины, работы Миргородской художественной имени Гоголя школы и 4) металлического жетона с портретом Котляревского, с одной стороны, и видом памятника — с другой.

По приблизительному подсчету, все эти издания должны были бы вызвать со стороны города расход не менее, чем в тысячу рублей, между тем гарантии в удовлетворительности сбыта этих вещей комиссия не представила, в виду чего дума, после непродолжительного обмена мнений, решила отклонить предложение о выпуске в свет как альбома рисунков Мартиновича, так и остальных трех предметов, тем более, что, как заявил член управы Маркевич терракотовые портреты и бюсты Котляревского будут, вероятно выпущены в продажу ко времени открытия памятника губернским земством. Что же касается жетонов, то они, вероятно, будут, все-таки, изготовлены если не комиссией по устройству торжества, то частным предпринимателем.

Принято предложение комиссии просить губернское земство безвозмездно предоставить в распоряжение города 5 тысяч экземпляров изданной им биографии Котляревского. Член управы Маркевич сообщил, что комиссия заказала фотографу Хмелевскому партию снимков с горельефов для памятника Котляревскому, которые решено распространить в публике, при чем барыш от этой сделки также пойдет в фонд на постройку народной школы имени Котляревского.

На торжество открытия памятника Котляревскому в Полтаву будут приглашены в качестве почетных гостей многие иногородние лица, принимавшие горячее участие в деле осуществления мысли о постройке памятника, и в том числе несколько человек из славянских земель, горячо откликнувшихся на призыв о пожертвовании на памятник украинскому поэту. Кроме того в предстоящем торжестве примут участие представители духовенства, администрации, земства, города и учебного ведомства, а также учащиеся городских начальных школ и, быть может, воспитанники и воспитанницы среднеучебных заведений. («Полт. Вестн.», № 154 и 155).

Источник:

Киевская старина. 1903 г. № 7-8. Документы, известия и заметки. Стр. 32-34

Приглашения на торжество открытия памятника Котляревскому. Разосланные полтавским городским управлением приглашения на торжество открытия памятника Котляревскому составлены в двух редакциях, — одна для учреждений и частных лиц, находящихся в России, а другая — для чужеземных. Приводим текст другой редакции: «Великие заслуги украинского поэта — родоначальника нового периода украинской литературы, Ивана Петровича Котляревского, побудили его почитателей воздвигнуть ему достойный памятник в родной Украине, которую он так любил, в родном городе поэта — Полтаве, где он жил и творил. Теперь памятник уже готов — 30 и 31 августа (12 и 13 сентября н. с.) 1903 г. предстоит торжество его открытия. Братья! Извещаем вас об этом празднике. Мы уповаем, что не наш только это будет праздник, а что все члены великой славянской семьи возрадуются вместе с нами. Хотя и отделяют нас друг от друга искусственные межи и тысячи верст лежат между нами, докажите, что мы близки друг другу. Полтавское городское управление, приглашая вас на упомянутое торжество, просит вас: Придите к нам!»

Всех приглашений разослано более тысячи. Адресованы многие из них земским и городским управам, разного рода ученым обществам и др. учреждениям. В числе отдельных лиц, которым посланы приглашения, встречается много известных ученых, литераторов, артистов, художников.

Фотографические снимки с горельефов на памятнике Котляревскому. Поступили в продажу изготовленные фотографом И. Ц. Хмелевским снимки с горельефов, которыми украшен постамент памятника И. П. Котляревскому. С технической стороны эти фотографии не оставляюсь желать ничего лучшего. Под фотографией на картоне сделаны соответствующие объяснительные надписи. Чистая прибыль, которая будет выручена от продажи этих фотографий, пойдет на основание фонда для открытия в Полтаве городского начального училища имени И. П. Котляревского.

Источник:

Киевская старина. 1903 г. № 9. Документы, известия и заметки. Стр. 119-120

По поводу полтавских празднеств при открытии памятника И. П. Котляревскому. В «Полтавских Губ. Ведомостях» помещена руководящая статья по поводу недопущения во время чествования памяти И. П. Котляревского в Полтаве чтения приветствий на малорусском языке. Губернский орган печати говорит: «По нашему мнению, рассматриваемый вопрос, вызвавший такую сенсацию частью в обществе, частью среди гласных местной городской думы, получил совершенно неправильное освещение, вследствие чего и результаты, конечно, явились совсем неожиданные. Никто и никогда не воспрещал чествовать поэта Котляревского на малорусском наречии, доказательством чего могут служить разрешенные правительственной властью надписи на этом наречии, украшающие памятник поэта, публичные малорусские концерты и пьесы, допущенные во время торжества в городском театре, надписи на венках, которыми увенчан был памятник в день его открытия, и проч. — следовательно, вполне ясно, что правительственная власть, не имея ни малейших оснований делать какие-либо различия между северными и южными губерниями, решительно ни в чем не проявила никакого противодействия вполне естественному желанию чествовать малорусского поэта на его родном языке».

Но совершенно иным, по мнению газеты, вопросом является допущение малорусского языка в чрезвычайном заседании думы, которое было назначено в день открытия памятника — 30 августа.

«В заседании думы, как учреждения правительственного, — будь это заседание очередным или чрезвычайным, — не может быть допущен никакой язык, кроме общегосударственного. Если допустить противное, то логически следует признать возможным допустить и прения гласных на малорусском наречии, — но вслед за этим является вопрос: почему гласные-евреи не могут с своей стороны подавать свои мнения на еврейском языке; зачем гласного татарина лишать права высказаться на родном языке; чем хуже гласный уроженец остзейского края и почему он не может участвовать в прениях, выражаясь на немецком языке, и т. д. Но в состав нашего обширного государства входит также масса народностей, а следовательно и разных языков и наречий, что, допустив в общегосударственных правительственных учреждениях свободное употребление всех этих языков и наречий, получились бы результаты по истине вавилонского столпотворения».

Это мнение официального органа, производя благоприятное впечатление спокойным тоном, которым оно выражено, однако, как нам кажется, погрешает против мотивов доказательства, заходя далеко за пределы действительности. Ведь о каких-нибудь прениях в торжественных заседаниях не может быть и речи, и, как известно, никто не пытался поднимать их на каком бы то ни было языке; не было даже попытки внести вопрос о том, чтобы научные речи, вошедшие в официальную программу заседания, читались на малорусском языке, так как каждый из говоривших подчинился правилу о государственном языке в официальных случаях. Что же касается адресов, подносимых от разных учреждений, то их не принято рассматривать, как продолжение официальной программы, так как подобные адресы могут являться совершенно неожиданно и служат только выражением чувств и настроения, вызываемого данным моментом, составляя, так сказать, лирическую часть торжества. Все подобные адресы, приветы и телеграммы шлются на языках той нации, из среды которой они выходят, и если может возникнуть вопрос о прочтении их в подлиннике, то только в смысле опасения, будут ли они поняты на данном языке присутствующей публикой, а в таком случае читаются они и в подлиннике, и в переводе, или только в переводе, с указанием на язык подлинника. Что же касается малорусских адресов, то едва ли для Полтавы мог возникнуть вопрос о их неудобопонятности в тот момент, когда собралась многочисленная публика чествовать память поэта, сто лет назад поставившего малорусскую народную речь на стезю развития из нее малорусской литературной речи.

Во всяком случае, соблюдение, по нашему мнению, мнимой последовательности во время полтавского торжества, выразившейся в недопущении чтения адресов на малорусском языке, не только не принесло пользы в смысле общего государственного благополучия, но, пожалуй, дало некоторый ущерб, т. к. вызвало у присутствовавших и многих отсутствовавших чувство горечи, и без того в достаточной степени разлитое среди нас.

Источник:

Киевская старина. 1903 г. № 11. Документы, известия и заметки. Стр. 75-77

О жалобе в Сенат Полтавской городской думы. 27 октября городской управой созвано было совещание гласных юристов для выработки оснований сенатской жалобы на распоряжение Министерства внутренних дел, в силу которого воспрещено было в торжественном заседании думы, 30 августа, посвященном чествованию памяти Котляревского, читать приветствия на малорусском наречии. В совещание приглашались все гласные-юристы, которых в думе насчитывается свыше десяти человек, а в заседание прибыли лишь: Веселовский, Пилипенко, Горонескуль и городской голова Трегубов; самые горячие сторонники оппозиции отсутствовали. После продолжительных разговоров совещание поручило Ф. С. Веселовскому составить проект жалобы, который затем будет внесен на одобрение всей комиссии. По утверждении последней, жалоба, через Начальника губернии, будет препровождена в Сенат.

Второе заседание юридической комиссии для выработки сенатской жадобы привлекло гораздо больше гласных юристов, чем первый раз. Прения продолжались несколько часов, но окончательная редакция пока еще не установлена, и комиссии придется вероятно еще раз собраться. (Полт. Вестн. № 272).

Источник:

Киевская старина. 1903 г. № 12. Документы, известия и заметки. Стр. 149

Расход по устройству празднеств при открытии памятника И. П. Котляревскому в Полтаве. Празднества по случаю открытия памятника Котляревскому обошлись не совсем дешево. Само торжество открытия и торжественное заседание вызвали расход 1340 р.; в этой сумме заключается 456 р., уплаченных за участвовавших в обеде города почетных гостей; по устройству музыкально-литературного утра и спектакля расходов было 820 р. Таким образом всего израсходовано 2160 р. Для покрытия этого расхода в распоряжении управы была только тысяча руб., ассигнованная думой, а вся недостающая сумма покрыта позаимствованием из дохода от утра и спектакля. Позаимствование это, несомненно, будет возвращено, так как доход от утра и спектакля предназначен для совершенно иных целей. Утро и вечер дали валового сбора 1249 р., кроме того в фонд школы имени Котляревского в дни торжеств поступило пожертвований 350 р. Следовательно, фонд этот выражается в сумме 1599 р. На сооружение памятника поступило всего 14,208 р., а фактически израсходовано 15,334 р. Перерасход отнесен на счета запасного капитала города.

Источник:

Киевская старина. 1903 г. № 12. Документы, известия и заметки. Стр. 147-148

Пам'ятник І. П. Котляревському і Площа Котляревського. Ліворуч видно вугол будинку, в якому було Музичне училище, в будинку праворуч зараз магазин "Піраміда"

Горельєф Л. В. Позена на пам'ятнику І. П. Котляревському

Мов фенікс iз попелу...
До 100-ї річниці відкриття пам’ятника І.П.Котляревському в Полтаві
Ігор СЮНДЮКОВ, "День"

Попри незліченну кількість злоякісних вигадок, міфів та навмисних перекручувань, історія все ж таки залишається наукою, а не збірником добре або погано впорядкованих казок. І якщо стояти на надійному грунті достовірних фактів — навіть наукою якоюсь мірою "точною". Так само, як і в інших науках, в історії неможливо перетворити те, що реально було, на неіснуюче (звичайно, за неодмінної умови — опори не факти!), а фантоми "оживити" та наповнити їх повнокровним життям.

Більше того, є в минулому кожного народу такі промовисті, "доконані" події, котрі, не потребуючи жодних зайвих доказів, неначе самі свідчать за себе, спростовують найновіші псевдонаукові конструкції. Є вони і в українській історії. 100-річчя однієї з таких знаменних, рубіжних, сказати б, "віхових" подій (а саме — відкриття пам’ятника фундатору новітньої української літератури Івану Петровичу Котляревському, що відбулось у Полтаві 31 серпня — 1 вересня 1903 року за старим стилем) ми відзначаємо цими днями.

Одна київська газета, що "претендує на солідність", у серпні поточного року вмістила на своїх шпальтах доволі цинічну статтю, де в "наукоподібному стилі" заперечується сам факт переслідування й утисків української мови та культури в імперії Романових. І якраз в цьому зв’язку полтавські урочистості 1903 року, присвячені Котляревському, той розгул брутального, тупого шовінізму, що супроводжував їх — а, з іншого боку, щире обурення найкращих людей Росії цими проявами великодержавного шовінізму — дає багатющу поживу для роздумів на, виявляється, вельми актуальну зараз тему: "А чи справді була Російська імперія "тюрмою народів"?". Отже, ювілей у даному разі — річ дійсно злободенна.

Ідея спорудити пам’ятник творцю "Енеїди", людині, з чиїм ім’ям пов’язане становлення сучасної української літературної мови, в його рідній Полтаві визрівала задовго до 1903 року. Кращі уми України завжди пам’ятали Шевченкові слова на шану Котляревському:

Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки з неба сонце сяє,
Тебе не забудуть!

Ще у 1898 році Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, інші видатні письменники відгукнулися на 100-річчя першої публікації "Енеїди", підкреслюючи, що Україна завжди віддаватиме щедру данину безмежної дяки Котляревському, людині, що стояла біля витоків відродження новітньої культури рідного народу. Але лише через п’ять років, ранньої осені 1903-го, відбулося так довго очікуване свято в Полтаві, що залишило воістину помітний слід в нашій історії.

Видання Всесвітнього поштового союзу. Росія. Фототипія Шерер, Набгольц і Ко. Москва. 1902 р.

Пам’ятник Котляревському було відкрито на одному з чарівних бульварів Полтави — Протопоповському. Бронзове погруддя поету на високому постаменті було виконано скульпторами Л. Позеном і О. Ширшовим (до речі, автори пам’ятника відмовилися від винагороди за свою роботу) у класичному стилі. Свято практично вперше — і в цьому його величезне значення — зібрало разом кращих з кращих представників вітчизняної інтелігенції, причому як Східної, так і Західної України. Імена "з когорти великих": Леся Українка і Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський і Борис Грiнченко, Михайло Старицький, Володимир Самійленко, Філарет Колесса, Гнат Хоткевич, Панас Мирний, Олена Пчілка... Не було, либонь, тільки Івана Франка. Причому треба підкреслити один промовистий факт: з 7 тисяч осіб, що пожертвували кошти на спорудження пам’ятника, 4 тисячі — прості селяни Полтавської губернії! Уже це більш ніж переконливо свідчить, що український народ прекрасно усвідомлював, чим є для нього рідна мова (всупереч шовіністичним вигадкам новітніх "інтерпретаторів") і був готовий розвивати та захищати її.

Настрій усіх присутніх блискуче виразив Михайло Коцюбинський, який сказав: "Місто Полтава справляє нині свято українського слова. Сто літ минуло, як те занедбане і закинуте під сільську стріху слово, як фенікс з попелу, воскресло знов в устах батька нової української літератури Івана Котляревського, голосно залунало по широких світах". Але і тоді, у 1903 році, рідне слово було несвободним. До полтавських губернських та міських властей дійшла інформація про секретний наказ імперського міністра внутрішніх справ В.Плеве, виданий "в кращих традиціях" Емського указу 1876 року (який, нагадуємо "рятівникам" російської мови в Україні від неіснуючих загроз, діяв і через 27 років, в описуваний час!). Згідно із цим наказом на урочистих зборах при відкритті пам’ятника категорично заборонялось вживати українську мову як непотрібне "наречие", до того ж "крамольное".

Саме цей факт чималою мірою і пояснює розвиток подій, що відбувались увечері 31 серпня 1903 року. В міському театрі Полтави, вже після завершення урочистих церемоній біля пам’ятника, відкрилися збори учасників святкувань. З головною доповіддю на честь Котляревського виступив російською мовою філолог та історик Іван Стешенко. Потім на трибуну вийшла Олена Пчілка і почала виголошувати своє коротке привітання вже українською мовою; полтавський міський голова Олексій Трегубов зробив їй зауваження, і мати Лесі Українки решту виступу була змушена виголошувати російською. З блискучим рефератом "Котляревский в исторической обстановке" виступила відомий історик Олександра Єфіменко.

Конфлікт набув несподіваної гостроти, коли слово узяв Михайло Коцюбинський, котрий віддав шану Котляревському знову українською мовою. Ось як описує подальші події "Полтавский вестник": "Відчувалось, що голова Трегубов втрачає терпіння. Він декілька разів переривав оратора, протестуючи проти виступу на "малороссийском наречии" (і це — під час заходу на честь класика української літератури. — І.С.!). І далі репортер "Полтавского вестника" розповідає, що після того, як і наступна виступаюча — акторка з Чернігова Ольга Андрієвська — почала зачитувати вітальний адрес українською мовою, Трегубов у грубій, брутальній формі перервав її та заявив, що подальші привітання "по-малороссийски" він категорично забороняє взагалі!

Пам'ятник І. П. Котляревському і бульвар

В залі здійнялася хвиля глухого (і вже не зовсім глухого!) обурення. Делегат від Харкова Микола Міхновський (той самий, в майбутньому один з ідеологів українського націоналізму) рішуче запитав: "Пане голово, я теж маю доповідь українською мовою. Чи дозволено мені буде зачитати її?". І почувши відповідь: "Ні, я забороняю — і вам, і всім тут присутнім!", Міхновський, а слідом за ним і більшість учасників дістали з тек вітальні адреси, забрали їх, а голові кинули на стіл порожні теки й залишили збори...

Видання книгарні Г. І. Маркевича

Найшляхетніші уми Росії (заради об’єктивності, це теж варто пам’ятати) виступили з гнівним осудом шовіністичної провокації. Володимир Короленко писав у журналі "Русские записки": "Выходило таким образом, что язык Котляревского и Шевченко, привлекший в русскую Украину зарубежных паломников, законен только в Австрии. На своей родине, у своей колыбели он запрещен... Этот грубый и дикий эпизод как бы говорил представителям зарубежной интеллигенции: вы считаете нашу Украину метрополией и центром вашей культуры и вашей речи. Мы этого не желаем; пусть он остается у вас, за рубежом: пусть лучше все наши украинцы, ценящие сокровища родной речи, паломничают к вам во Львов, к вашим школам, музеям и университетам. А у себя мы этого не допустим. Мы лучше создадим новый призрак "неблагонадежности" и "измены". І далі Короленко з обуренням пише про "проявление вандализма, сказывающиеся в последние годы в виде закрытия просветительных учреждений, газет и журналов на украинском языке и объявления "мазепинством" самых законных элементарно-культурных стремлений украинцев".

І все ж таки, попри тупо-шовіністичні утиски, мова Котляревського й великого Шевченка завжди воскресала — воістину, ніби "фенікс з попелу". І зараз, слухаючи вбогі, ниці "міркування" на кшталт: "Так, я за пашпортом українець; але якщо я почну розмовляти українською — ковбаси від цього в магазинах не додасться!", — пам’ятаймо одне, найголовніше: мова народу — душа його свободи.

Джерело:

Газета "День". №156, п'ятниця, 5 вересня 2003 (http://www.day.kiev.ua/35949/)

Ссылки на эту страницу

1	Академик Орест Иванович Левицкий [Академік Орест Іванович Левицький († 9 травня (26 квітня) 1922 року) - Василенко М. П. // К. : Юридична думка. Т. 2 - 2006. - 560 с. Стор. 169-214.
2	Алчевская, Кристина Алексеевна [Алчевська, Христина (Христя) Олексіївна] (1882–1931), украинская поэтесса, переводчик, педагог
3	Алчевская, Кристина Даниловна [Алчевська, Христина Данилівна] (1841—1920), украинская деятельница народного образования, педагог
4	Андриевская, Ольга Трофимовна [Андрієвська, Ольга Трохимівна] (1876–1937), языковед, деятельница украинского национально-демократического движения
5	Антонович, Дмитрий Владимирович [Антонович, Дмитро Володимирович] (1877–1945), громадсько-політичний діяч, історик української культури, мистецтва і театру
6	Аркас, Николай Николаевич [Аркас, Микола Миколайович] (1852-1909), историк, этнограф, просветитель, композитор
7	Барвинок, Ганна [Барвінок, Ганна (Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна] (1828–1911), писательница
8	Безкровный, Кузьма Акимович [Безкровний, Кузьма Якимович] (1876-1937), украинский общественный и политический деятель
9	Беркос, Михаил Андреевич [Беркос, Михайло Андрійович] (1861–1919), художник
10	Богданов, Николай Григорьевич [Богданов, Микола Григорович] (1850—1892), художник
11	Большой народный праздник в Полтаве Велике народне сьвято в Полтаві // Газета "Буковина", Чернівці: чис. 92, 03.(16.).08.1903, стор. 3, чис. 93, 06.(19.).08.1903, стор. 3, чис. 97, 15.(28.).08.1903, стор. 3, чис. 99, 20.08.(02.09.).1903, стор. 3, чис. 104, 31.08.(13.09.).1903, стор. 2, чис. 106, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 107, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 109, 12.(25.).09.1903, стор. 1, чис. 110, 14.(27.).09.1903, стор. 2, чис. 110, 14.(27.).09.1903, стор. 3
12	Бухгейм, Мария Эрвиновна [Бухгейм, Марія Ервіновна] (1879?–1909?), художница, преподаватель
13	Бытовая старина в «Энеиде» И. П. Котляревского Сумцов Н. Ф. Бытовая старина в «Энеиде» И. П. Котляревского. — В кн.: "Из украинской старины" профессора Н. Ф. Сумцова. — Харьков. — Типография "Печатное Дело" кн. К. Н. Гагарина, Клочковская, № 5. — 1905. — 162 с. — Стор. 14—35.
14	В зеркале памяти. Часть 1. На берегах реки детства (Полтава: до 1939 г.) [У дзеркалі пам'яті. Частина 1. На берегах ріки дитинства (Полтава: до 1939 р.)]. Илья Розенфельд
15	Вайнгортовские чтения - 2002 [Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
16	Вайнгортовские чтения - 2003 [Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
17	Верзилов, Аркадий Васильевич [Верзілов, Аркадій Васильович] (1867—1931), историк, архивист, общественный деятель
18	Внуковский, Григорий Иванович [Внуковський, Григорій Іванович] (1879-після 1927), артист оперы (тенор) и концертный певец
19	Воспоминания (1861-1907) [Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
20	Воспоминания Владимира Леонтовича Володимир Леонтович. Спогади // Тризуб: Тижневик політики, культури, громадського життя й мистецтва – Париж, 1928. – № 22, стор. 9-15; № 24, стор. 9-15; № 26, стор. 7-12; № 27, стор. 7-12; № 28-29, стор. 25-27; № 30, стор. 5-11; № 41, стор. 11-14; № 42, стор. 7-10; № 44, стор. 15-18; № 45, стор. 7-9
21	Воспоминания юношеских дней: 1897-1906 [Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
22	Выдающиеся личности изобразительного искусства Полтавского края периода ХIIIV-ХХ столетий [Видатні постаті образотворчого життя Полтавського краю періоду ХVІІІ-ХХ сторіч] - Курчакова Ольга, Бочарова Светлана
23	Выдающийся скульптор и патриот [Видатний скульптор і патріот] - Скрыль Валентина Ивановна
24	Гринченко, Борис Дмитриевич [Грінченко, Борис Дмитрович] (1863—1910), выдающийся украинский писатель, общественно- политический деятель, ученый-языковед и педагог
25	Грушкевич, Ярослав Теофилович [Грушкевич, Ярослав Теофілович] (1873–1964) – врач-офтальмолог, общественный деятель
26	Губчак, Михаил Игнатьевич [Губчак, Михайло Ігнатович] (1866–1926), общественный и театральный деятель, публицист, редактор
27	Демченко, Иван Александрович [Демченко, Іван Олександрович] (1856–?), врач, этнограф
28	Деятелям культуры мемориальная доска Мемориальная доска деятелям культуры
29	Дмитриев, Николай Андреевич [Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
30	Дневник (1907-1917) [Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
31	Дневник Василия Кравченко Василь Кравченко. Щоденник // Неопалима купина : літературно-художній та історичний журнал / Видавництво "Генеза" ; Інститут системних досліджень освіти України. - К. : Генеза, 1995, № 7-8, стор. 25-48
32	Дом Полтавского земства: кое-что из истории сооружения и функционирования [Будинок Полтавського земства: дещо з історії спорудження та функціонування] - Ханко Виталий
33	Дорошенко, Дмитрий Иванович [Дорошенко, Дмитро Іванович] (1882–1951), представитель государственного направления в украинской историографии, известный общественно-политический и культурный деятель
34	Ефименко, Александра Яковлевна [Єфименко, Олександра Яківна] (1848—1918), историк, этнограф, педагог
35	Ефремов, Сергей Александрович [Єфремов, Сергій Олександрович] (1876—после 1939), общественно-политический и государственный деятель, литературный критик, историк литературы, академик УАН, действительный член НТШ
36	Жебунев, Леонид Николаевич [Жебуньов, Леонід Миколайович] (1851—1919), общественный деятель, участник революционного движения, народник. Основатель УДРП в Полтаве
37	Жемчужников, Лев Михайлович [Жемчужников Лев Михайлович] (1828–1912) – російський живописець і графік, етнограф
38	Записки и воспоминания. 1888-1908 г.г. [Записки і спогади. 1888-1908 р.р.]. Иваненко Дмитрий Алексеевич. Полтава. 1909
39	Записки и воспоминания. 1888—1908 гг. Записки и воспоминания. 1888—1908 гг. Издание редакции газеты "Полтавский голос". Автор — Иваненко Дмитрий Алексеевич
40	Иван Котляревский Лепкий Б. С. Іван Котляревський. // Cтруни: антольоґія української поезії від найдавніших часів до нинішніх часів: у 2 ч. Уклад. Б. Лепкий. Берлін, 1922. Ч. 1: Від «Слова о полку Ігоревім» до Івана Франка. Стор. 84-87.
41	Иван Котляревский Панасенко Т. Іван Котляревський. — X., 2010. — 86 с.
42	Из жизни провинции в 90-х годах Тамара Гордиенко. Из архива Юлия Бунина // Москва (журнал). 2016. № 3. Стр. 213-246.
43	Из моих воспоминаний Борис Мартос. З моїх споминів // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1940. Річник XVII. Львів. 1939. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 30-48.
44	Из периода немецкой оккупации Украины [З часів німецької окупації України] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник
45	Из украинской старины - Альбом [З української старовини] Из украинской старины = La pètite Russie d'autrefois : [Альбом] / рис. акад. С. И. Васильковского и Н. С. Самокиша ; поясн. текст проф. Д. И. Эварницкого ; изд. А. Ф. Маркса. – С.-Петербург: Изд. А. Ф. Маркса, 1900. – VIII, 100 с. : іл.
46	К истории открытия памятника И. П. Котляревскому в г. Полтаве [До історії відкриття пам‘ятника І. П. Котляревському в м. Полтаві] - Н. Дмитриев // Киевская старина. - 1903, 10, с. 153-167
47	К истории открытия памятника Котляревскому Циганенко Ю. До історії відкриття пам'ятника Котляревському. — «За сто літ» : Матеріяли з громадського й літературного життя України XIX і початків XX століття. Кн. 1 : (Записок б[увшої] Історичної секції Українського наукового товариства в Києві. Т. XXIV) / Під редакцією голови секції акад. Михайла Грушевського. – [Київ]: Державне видавництво України, 1930, кн. 5, с. 262—263.
48	К открытию памятника И. П. Котляревскому [До відкриття пам'ятника І. П. Котляревському] // Газета "Южный край", Харьков: № 7835 - 30.08(12.09).1903, стр. 2-3; № 7836 - 31.08(13.09).1903, стр. 2, 5; № 7837 - 01(14).09.1903, стр. 1-3; № 7838 - 02(15).09.1903, стр. 2; № 7844 - 08(21).09.1903, стр. 3.
49	Кабинет Славных полтавцев Кабинет Славных полтавцев
50	Кадетский корпус [Кадетський корпус] – Микола Бутович // "Вестник". Нью-Йорк. Год XIII. Ч. 5 (127). Май 1959. Стор. 24-29; Ч. 6 (128). Июнь 1959. Стор. 19-22; Ч. 7-8 (129-130). Июль-август 1959. Стор. 19-23
51	Кадетский корпус и полтавские "торжества" [Кадетський корпус і полтавські "торжества"] - автобиографии и воспоминания Николая Бутовича, воспитанника ППКК (1913)
52	Казанцев, Владимир Гаврилович [Казанцев, Володимир Гаврилович] (1849-1902), русский художник-пейзажист
53	Калиновская-Доктор, Наталья Евгеньевна [Калиновська-Доктор, Наталія Євгенівна] (1884-после 1918), оперная и концертно-камерная певица (сопрано)
54	Карпенко-Карый, Иван Карпович [Карпенко-Карий, Іван Карпович] (Тобилевич; 1845-1907), украинский драматург, актер, режиссер и театральный деятель
55	Кибальчич, Надежда [Кибальчич, Надія] Надежда Константиновна (1878—1914) и Надежда Матвеевна (1856—1918), писательницы
56	Коваленко, Григорий Алексеевич [Коваленко, Григорій Олексійович] (1868—1937), писатель, художник, этнограф
57	Колесса, Филарет Михайлович [Колесса, Філарет Михайлович] (1871—1947), выдающийся украинский фольклорист, композитор, музыковед и литературовед
58	Комаров, Михаил Федорович [Комаров, Михайло Федорович] (1844—1913), народовед, историк, библиограф, языковед, критик
59	Кордуба, Мирон Михайлович [Кордуба, Мирон Михайлович] (1876–1947), историк, доктор философии, профессор
60	Котляревский и Мазепа [Котляревський і Мазепа] - Короленко В. Г.
61	Котляревский, Иван Петрович [Котляревський, Іван Петрович] (1769,Полтава—1838), поэт и драматург, первый классик новой украинской литературы
62	Котляревского И. П. бульвар Котляревского И. П. бульвар
63	Котляревского улица Улица Котляревского (бывшая Протопоповская, Октябрьский р-н)
64	Коцюбинская, Вера Устиновна [Коцюбинська, Віра Устимівна] (1863–1921), украинская революционерка и общественная деятельница
65	Коцюбинский, Михаил Михайлович [Коцюбинський, Михайло Михайлович] (1864—1913), украинский писатель и общественный деятель
66	Кравченко, Василий Григорьевич [Кравченко, Василь Григорович] (1862–1945), этнограф, фольклорист, деалектолог, краевед и литератор
67	Краковецкий, Захарий Иванович [Краковецький, Захарій Іванович] (?–1919), нотариус, общественный деятель
68	Кричевская, Евгения Михайловна [Кричевська, Євгенія Михайлівна (уродж. Щербаківська)] (1882–1964), украинский этнограф, музыкант, педагог
69	Кульчицкий Александр (Лесь) Григорьевич [Кульчицький Олександр (Лесь) Григорович] (1859–1938), экономист, издатель, общественный деятель. Член НТШ.
70	Кульчицкий, Антин/Антоний Константинович [Кульчицький, Антін/Антоній Костянтинович] (1860-після 1908) – иконописец, художник
71	Левитский, Николай Васильевич [Левитський, Микола Васильович] (1859–1936), организатор кооперативного движения, публицист
72	Левицкий, Евгений Осипович [Левицький, Євген Йосипович] (1870–1925), юрист, общественный и политический деятель, дипломат
73	Лизогуб, Федор Андреевич [Лизогуб, Федір Андрійович] (1851—1928), общественный и государственный деятель, председатель Полтавской губернской земской управы (1901—1915), председатель Совета министров Украинской Державы (1918)
74	Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного Литературно-мемориальный музей Панаса Мирного
75	Лопатинский, Лев Васильевич [Лопатинський, Лев Васильович] (1868–1914), актер, писатель, драматург, переводчик
76	Луценко, Иван Митрофанович [Луценко, Іван Митрофанович] (1863–1919) – врач, общественный, политический и военный деятель. Докторр медицини
77	Лысенко, Николай Витальевич [Лисенко, Микола Віталійович] (1842—1912), украинский композитор, этнограф, дирижер, пианист, общественный деятель
78	Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки Михайло Гуць. Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки (Деякі архівні матеріали, пов'язані з відкриттям пам'ятника Іванові Котляревському в Полтаві 1903 року) // Слово і час. Науковий журнал Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та національної спілки письменників України. Київ, 2005, № 10. Стор. 58-66.
79	Малюнкы художника П. Д. Мартыновича до Энеиды Котляревського [Малюнки художника П. Д. Мартиновича до Енеїди Котляревського] // Издание Полтавской городской думы. 30 августа, года 1903
80	Маркевич, Григорий Ипатьевич [Маркевич, Григорій Іпатійович] (1849—1923), украинский культурно-просветительский и общественный деятель, книгоиздатель
81	Мартынович, Порфирий Денисович [Мартинович, Порфирій Денисович] (1856—1933), украинский живописец, график, фольклорист и этнограф
82	Мартынович. Воспоминания А. Сластьона [Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
83	Мациевич, Лев Макарович [Мацієвич, Левко Макарович] (1877–1910), корабельный инженер, политический деятель, первый украинский авиатор
84	Михновский, Николай Иванович [Міхновський, Микола Іванович] (1873—1924), политический и общественный деятель, юрист, журналист
85	Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы) [Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
86	Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы) [Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
87	Мои воспоминания о Николае Лысенко [Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957
88	Мороз, Михаил Наумович [Мороз, Михайло Наумович] (1876–1938), статистик, общественный и церковный деятель УАПЦ
89	Муза истории — дама капризная [Муза історії — пані примхлива] - Владимир Леонтьевич Вайнгорт
90	Музыкальная Полтавщина Музыкальная Полтавщина, музей
91	На открытии памятника И. Котляревскому Публікується за виданням: Андрій Жук. На відкритті пам'ятника І. Котляревському // Сучасність (література, мистецтво, суспільне життя). № 12 (36). Грудень 1963. Мюнхен. Стор. 84-94.
92	На Украине. Путевые впечатления Россиев П. А. На Украйне (К 200-летию Полтавской битвы). Путевые впечатления. — Исторический вестник, 1909, июнь. Стр. 901-965.
93	Наталка Полтавка на полтавских торжествах 13 сентября 1903 г. Василь Сімович. "Наталка Полтавка" на полтавських святах 13 вересня 1903 р. // Праці у двох томах. Т.2. Літературознав. Культура.: Іст. л-ри. Іст. Культ. Громадське життя / В. Сімович. – Чернівці : Книги- ХХІ, 2005. – 904 с. : іл. – Прим.: с.808-850. – Покажч. імен: с.851-. – 966-8653-16-5. Стор. 509-511.
94	Небесной Сотни улица [Вулиця Небесної Сотні] (называлась Мало-Петровской, Ново-Николаевской, Рождественской, Николаевским бульваром, Ленина)
95	Независимая Украина [Самостійна Україна] – Михновский Николай // На чужині. 1948. Видавництво "Український Патріот"
96	Немоловский, Филипп Иринеевич [Немоловський, Пилип Іринейович] (1857–?), врач, редактор-издатель
97	Несколько слов о памятнике Котляревскому в Полтаве [Кілька слів про пам'ятник Котляревському в Полтаві] - Л. П. // "Киевская старина", т. LXXX, 1903 г., март, стр. 139-141 (Документы, известия и заметки)
98	Нижанковский, Остап Осипович [Нижанківський, Остап Йосипович] (1863–1919), украинский композитор, хоровой дирижер, собиратель народных песен, организатор музыкальной жизни Галичины и педагог, греко-католический священник
99	Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии) [Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617
100	О сооружении памятника И. П. Котляревскому в Полтаве [Про спорудження пам'ятника І. П. Котляревському у Полтаві] - По материалам журнала "Киевская старина"
101	Олесь, Александр (Кандыба, Александр Иванович) [Олесь, Олександр] (1878—1944), украинский поэт
102	Открытие памятника И. Котляревскому в Полтаве Відслоненє памятника І. Котляревського в Полтаві // Літературно-науковий вістник, Львів: том 23, кн. 8, серпень 1903 р., стор. 144-145; том 23, кн. 9, вересень 1903 р., стор. 229-230; том 24, кн. 10, жовтень 1903 р., стор. 51-59; том 24, кн. 11, листопад 1903 р., стор. 138-139; том 24, кн. 12, грудень 1903 р., стор. 233-234, 236-237
103	Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника" [Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4.
104	Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях газеты "Волынь". [Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях газети "Волинь"] - "Волынь". Газета политическая, литературная и общественной жизни. Ред. Г. И. Коровицкий. Житомир (Волынская губ.), 1903 г.: № 171, стр. 2; № 175, стр. 2 и 179, стр. 2.
105	Открытие памятника Котляревскому Вадим Щербаківський. Відкриття пам'ятника Котляревському (спогади 1903 р.) // Літературно-науковий вісник. – Річник XXXIII. Січень-лютий 1949. – Мюнхен : Видавництво "Літературно-науковий вісник" , 1949. Книжка 2 (на чужині). - 160 c. Стор. 219-223.
106	Открытое письмо к министру Сипягину Микола Міхновський. Одвертий лист до міністра Сипягіна // Молода Україна. – Рік І. – Ч. 9 – 10. – Львів, вересень – жовтень 1900
107	Отчет о сооружении памятника И. П. Котляревскому в Полтаве [Звіт про спорудження пам'ятника І. П. Котляревському у Полтаві] - Издание Полтавской Городской Управы. // Полтава. Типо-литография М. Л. Старожицкого Кузн. ул., дом Дудника. 1903.
108	Памяти Ивана Котляревского Памяти Івана Котляревского // Товариш: ілюстрований календар т-ва "Просвіта. - Львів, 1904. - Р. 3. - С. 206-213
109	Памятник И. П. Котляревскому [Пам'ятник І. П. Котляревському] // "Киевская старина", т. LXXVII, 1902 г., июнь, стр. 171 (Документы, известия и заметки)
110	Памятник И. П. Котляревскому в публикациях Публікації у газетах і журналах, спогади учасників свята відкриття пам'ятника, дослідження
111	Памятники выдающимся людям [Пам'ятники видатним людям] - пункт меню
112	Памятники Полтавы Памятники Полтавы - фотоальбом
113	Паньковский, Кость Федорович [Паньківський, Кость Федорович] (1855—1915), общественный деятель Галичины, экономист, филантроп, издатель, руководитель воспитательных, образовательных и экономических организаций во Львове
114	Паньковский, Северин Федорович [Паньківський, Северин Федорович] (1872–1943), украинский актер
115	Певный, Петр Михайлович [Певний, Петро Михайлович] - купец 2-й гильдии. Изготовил надмогильный памятник на могиле И. П. Котляревского и постамент для памятник И. П. Котляревскому
116	Переднє слово Богдана Лепкого до видання "Енеїди" 1922 р. Котляревський, Іван. Енеїда / На укр. перелицьована з переднім словом та примітками Б. Лепкого; Іл. та заставки Я. Штірен. - Берлін: Вид. О. Дякової, 1922. - 106 с. : іл.
117	Перша революція Олександер Лотоцький. Сторінки минулого. Частина друга // Серія мемуарів, книга 3. Варшава. 1933. Стор. 276-284
118	Пимоненко, Николай Корнильевич [Пимоненко, Микола Корнилійович] (1862-1912) — видатний український живописець, майстер жанрового живопису. Педагог. Академік Імператорської Академії мистецтв, член Товариства пересувних художніх виставок і Товариства південноросійських художників
119	Писемский, Алексей Александрович [Писемський, Олексій Олександрович] (1859-1913) – живописец, график
120	Письма Николая Витальевича Лысенко [Микола Віталійович Лисенко. Листи] – К. : Мистецтво, 1964. Упорядкування, примітки та коментарі О. Лисенка
121	Позен, Леонид Владимирович [Позен, Леонід Володимирович] (1849,Полтава—1921), юрист, украинский скульптор, действительный член Петербургской АИ
122	Полтава в 1918 году Наталія Дорошенко-Савченко. Полтава в 1918 році // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1938. Річник XV. Львів. 1937. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 88-97.
123	Полтава. Историческая справка Полтава. Историческая справка
124	Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст. [Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения
125	Попадич, Федор Николаевич [Попадич, Федір Миколайович] (1877—1943), дирижер и композитор
126	Праздник в Полтаве Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2
127	Праздник в Полтаве Остап Лисенко. Свято в Полтаві. // Лисенко О. М. В. Лисенко. Спогади сина. - Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1966. Стор. 208-220.
128	Праздник в Полтаве - Остап Лысенко М. В. Лисенко. Спогади сина / О. М. Лисенко. - 4-е вид., перероб. і доп. - К. : Мистецтво, 1966. - 362 с. : іл. Глава XII. Свято в Полтаві. Стор. 208-220.
129	Праздник Котляревского в Полтаве Сьвято Котляревского в Полтаві // Газета "Діло", Львів: чис. 143-28.06.(11.07.).1903, стор. 2, чис. 180-12.(25.).08.1903, стор. 3, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 1, чис. 195-30.08.(12.09.).1903, стор. 2, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 1, чис. 198-03.(16.).09.1903, стор. 2, чис. 199-04.(17.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 1, чис. 202-09.(22.).09.1903, стор. 2, чис. 203-10.(23.).09.1903, стор. 1, чис. 261-18.11.(01.12.).1903, стор. 3
130	Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому] [Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
131	Пчилка, Олена (Косач, Ольга Петровна) [Пчілка, Олена] (Косач, Ольга Петровна) (1849—1930), украинская писательница, фольклорист, этнограф
132	Революционная Украинская Партия (РУП) на Полтавщине по архивным материалам 1901-1905 годов Антонин Дучинський, Революційна Українська Партія (РУП) на Полтавщині за архівними матеріялами 1901-1905 років // За сто літ: Матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття / Іст. секція Укр. АН ; Під ред. М. Грушевського. — [К.] : Держвидав України, 1927–1930. — 327, [1] с. — Записки кол. Історичної Секції Українського Наукового Товариства в Київі; … Кн. 2. — 1928. — Бібліогр. у підрядк. прим.
133	Ризенко, Иван Николаевич [Різенко, Іван Миколайович] (1851—1931), хоровой дирижер, педагог, общественный деятель, преподаватель ППКК
134	Рисунки из жизни украинского народного слова Сумцов М. Ф. Малюнки з життя українського народного слова. З XIX т. Сборника Харьковского Историко-Филологического Общества в память проф. Е.К. Редина). — Харьків. Друкарня "Печатне Діло", 1910. — 144 с.
135	Романчук, Юлиан Семенович [Романчук, Юліан Семенович] (1842–1932), общественный и политический деятель, литературвед, педагог, публицист
136	Рощина (Колесова-Рощина), Александра Ивановна [Рощина (Колесова-Рощина), Олександра Iванівна] (1857 – 1941), художница, преподаватель
137	Самойленко, Владимир Иванович [Самійленко, Володимир Іванович] (1864—1925), поэт, драматург, переводчик
138	Симович, Василий Иванович [Сімович, Василь Іванович] (1880—1944), выдающийся украинский языковед, филолог и культурный деятель, действительный член НТШ
139	Старицкий, Михаил Петрович [Старицький, Михайло Петрович] (1840—1904), украинский писатель, театральный и культурно-общественный деятель
140	Стефаник, Василий Семенович [Стефаник, Василь Семенович] (1871—1936), выдающийся украинский писатель и общественный деятель
141	Стешенко, Оксана Михайловна [Стешенко (Старицька), Оксана Михайлівна] (1875–1942), украинская писательница, переводчик и педагог
142	Тобилевич, София Витальевна [Тобілевич, Софія Віталіївна] (1860-1953), украинская актриса, фольклористка, писательница
143	Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг. [Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
144	Тридцать лет со дня открытия памятника Івану Котляревскому в Полтаве Василь Сімович. Тридцять років від відкриття пам'ятника Іванові Котляревському в Полтаві // Праці у двох томах. Т.2. Літературознав. Культура.: Іст. л-ри. Іст. Культ. Громадське життя / В. Сімович. – Чернівці : Книги- ХХІ, 2005. – 904 с. : іл. – Прим.: с.808-850. – Покажч. імен: с.851-. – 966-8653-16-5. Стор. 462-466.
145	Украинка, Леся [Українка, Леся] (Косач, Лариса Петровна; 1871—1913), украинская писательница и общественная деятельница
146	Украинская литература в XIX веке Русова С. Ф. Украинская литература в XIX веке. Первый период с 1798 по 1862 г. — В кн.: История России в XIX веке. Т. 4, М., Изд. Бр. Гранат, 1910, с. 289-317.
147	Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.) [Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
148	Фотография со многими неизвестными [Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205
149	Хмелевский, Иосиф Целестианович [Хмелевський, Йосип Целестіанович] (1849—1924), фотограф-художник
150	Художественная выставка 1903 г. Художественная выставка 1903 г.
151	Шелухин, Андрей Павлович [Шелухін, Андрій Павлович] (1871–1931), педагог, архивист, музеевед
152	Шемет, Сергей Михайлович [Шемет, Сергій Михайлович] (1875–1957), общественный и политический деятель
153	Щербаковский, Вадим Михайлович [Щербаківський, Вадим Михайлович] (1876-1957), выдающийся праисторик, археолог, историк искусств, этнолог, культуролог
154	Эрастов, Степан Иванович [Ерастов, Степан Іванович] (1856–1933), общественный и политический деятель, участник украинского культурного движения на Кубани, писатель, издатель, журналист, меценат

История Полтавы

Котляревскому И. П. памятник

Ссылки на эту страницу