Табель о рангах

Табель про ранги (рос. - табель о рангах) - російська імперська система, створена Петром I (закон від 24.1.1722) для встановлення відповідності між різними чинами військової, статської та придворної служб, визначення їхньої ієрархії та правил надання дворянства державним службовцям. Діяла у 1722-1917. Усі чини імперської служби було послідовно розміщено на 14 рівнях (рангах), причому службовцям присвоювалося особисте або спадкове дворянство відповідно до рангу їхнього чину. Кожному чинові відповідала певна службова посада.

У 17-18 ст. у Гетьманській державі сформувався відмітний від російського становий і службовий устрій. За українським кодексом законів “Права, за якими судиться малоросійський народ” (1743) шляхетські права визнавалися не лише за тими, хто мав відповідні грамоти, а, по суті, за козацькою старшиною усіх звань, починаючи від сотника та нащадками генеральної старшини і полковників. З метою збереження своїх прав в умовах посилення російського впливу та втручання у внутрішні справи Гетьманщини козацька старшина кілька разів зверталася до царського уряду з проханням прирівняти її до відповідних чинів російського Т. про р. (у 1733, 1742, 1756, 1763 і 1767). У 1756 гетьман К. Розумовський розробив і подав на затвердження український варіант Т. про р. із переліком усіх “малоросійських чинів” (окрім гетьмана і наказного гетьмана), поділених на 12 класів. Першому класові відповідав чин генерального обозного, другому - генеральних судді і підскарбія, третьому - генеральних писаря, хорунжого, осавула і бунчужного, четвертому - полковника і т. д. На найнижчій сходинці стояли козаки, жолдаки, пушкарі та компанійці. Проте російський уряд не погодився зрівняти гетьманські чини з табельними і не надавав усій козацькій старшині статусу дворянства.

З 1760 років Катерина ІІ нерідко присвоювала ранги з імперського Табелю (і відповідно надавала дворянські привілеї) окремим козацьким старшинам. Після ліквідації козацького військового устрою і перетворення козацьких полків у регулярні карабінерні полки російської армії (1783) вся козацька старшина стала отримувати чини з російського Т. про р. У 1784 офіційно заборонено надавати “малоросійські чини”. Цей процес не був врегульований чіткими правилами, а присвоєння того чи іншого рангу здебільшого залежало не від попереднього становища особи, а від її заслуг, здібностей і лояльності до російської адміністрації. У 1796 російські ранги були присвоєні також українським судовим і цивільним службовцям (напр., генеральний суддя був прирівняний до 4 класу, возний - до 14 класу). Після надання т.зв. “Грамоти про вільність дворян” у 1785 козацька старшина, яка могла документально підтвердити своє шляхетство або посідала відповідний рангу російському Табелі, була включена до російського дворянства. Внаслідок цього протягом наступних десятиліть точилася боротьба за визнання також і колишніх “малоросійських чинів” як підстави для отримання дворянства, що, в свою чергу, стимулювало збирання історичних документів, інтерес до козацької історії.

Т. про р. скасований декретами радянської влади у 1917.

О.Середа (Львів).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)

Ссылки на эту страницу


1 Петр І Алексеевич
[Петро І Олексійович] (1672—1725), российский царь (с 1682 г.), император (с 1721 г.)
2 Российские органы государственного управления
[Російські органи державного управління] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919