Трончук, Иван Самойлович

Highslide JS

Трончук, Іван Самійлович (народився 24 грудня 1928 р.), професор, доктор сільськогосподарських наук.

Професор Іван Самійлович Трончук - син потомственного селянина. Він народився 24 грудня 1928 року в с Рахнівка Дунаєвецького району Хмельницької області у бідній селянській сім'ї. Селянську азбуку осягнув упродовж 1943-1945 років, працюючи на свинофермі та на конюшні. Орав, сіяв, збирав хліб, полюбив тварин і залишився на все життя вірним сільськогосподарській справі. Мимоволі згадуються слова мудрого царя Соломона із його книги Притчей, з якими він звертається до свого сина: "Піди до бджоли і пізнай, яка вона працелюбна, яку почесну роботу вона виконує; її труд використовують во здравіє і царі, і простолюдини; любима є вона всіма і славна... й мудрістю шанована". Саме ці слова стали лейтмотивом для всього подальшого життя І. С. Трончука.

Батьківська доброта, працелюбність і дбайливість із часом примножилися знаннями і досвідом його вчителів у Голозубинецькому зооветтехнікумі Хмельницької області, у Білоцерківському сільськогосподарському інституті, а також цінними настановами керівників та спеціалістів, котрі скеровували практичну діяльність із зоотехнії у Слобідсько-Кадиївському зооветпункті Ярмолинецького району та на Лошковецькій МТС Солобковецького району, що на Хмельниччині.

Як неодноразово пригадував Іван Самійлович, сільське господарство відбудовувалося, з кожним роком міцніло, але тваринництво у колгоспах було відсталим, річні надої молока на корову знаходилися на рівні 1200-2000 кг, добові прирости молодняку великої рогатої худоби становили 300-400 г, свиней - 150-200 г. Було боляче за такий стан у тваринництві. Він не з тих людей, який міг байдуже спостерігати за таким занепадом у сільському господарстві. Саме тому він вирішив присвятити своє життя тваринництву.

Доля і щастя йому посміхнулися: Іван Трончук став аспірантом прекрасного, щирого і доброзичливого професора Української сільськогосподарської академії Павла Дмитровича Пшеничного, з доброї волі якого оволодів цілою низкою методів вивчення обміну поживних речовин, практичної повноцінної годівлі тварин і у 1958 році захистив дисертацію на тему "Вплив кратності годівлі на обмін речовин і продуктивність свиноматок".

Працюючи на Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції, як кажуть, із душею поринув у науково-дослідну роботу та інтенсифікацію тваринництва в області, удосконалював методи заготівлі й раціонального використання кормів, технології ведення тваринництва, впроваджував у виробництво нове, прогресивне.

Доля вкотре була прихильною - після вдалого виступу на науковій конференції у Києві директор Полтавського науково-дослідного інституту свинарства М. А. Коваленко запросив його до себе на посаду старшого наукового співробітника, де талант І. С. Трончука розкрився в повну силу.

Завдячуючи М.А. Коваленкові, його постійному науковому керівництву, допомозі інших досвідчених вчених, а також послуговуючись відмінно поставленою роботою наукових лабораторій, через 10 років І. С. Трончук захистив докторську дисертацію з проблем підвищення інтенсивного м'ясного відкорму свиней на основі раціонального використання кормів.

Із глибокою вдячністю згадує він і досьогодні прекрасних і щедрих провідних вчених інституту М. І. Матійця, О. В. Квасницького, Ф. К. Почерняєва, О. М. Бакеєву, дружний лаборантський колектив.

Життя кипіло, країна міцно ставала на ноги, робота приносила справжню радість і задоволення. Наукові розробки вчених інституту свинарства широко впроваджувалися у виробництво, а колектив інституту мав всесоюзне визнання; сам ювіляр, доктор сільськогосподарських наук, за впровадження розробок у виробництво був відзначений дипломом II ступеня ВДНГ України.

Маючи вже значний досвід практичної роботи, у 1987 році І. С. Трончук перейшов працювати у Полтавський державний сільськогосподарський інститут за пропозицією досвідченого керівника і спеціаліста, декана зооінженерного факультету а, де він успішно поєднав навчальний процес із науково-дослідною роботою.

Такий темп протягом тривалого часу дав можливість підготувати 10 аспірантів, опублікувати 180 наукових робіт, із них - 15 книг у співавторстві. Окрім того, досить часто до Івана Самійловича за порадами зверталися, як і нині звертаються зооветеринарні спеціалісти області.

Професор Іван Самійлович Трончук сам по собі неговіркий. Та коли вдається хоч трохи розговорити, його судження про сенс життя, науку, людину - влучні й глибокі. Його людяність й виняткова працездатність і скромність не поверхові й не показні. Для нього завжди важливо було зберегти своє власне обличчя, ймення, характер.. . землю і долю свою.

Головні риси його характеру - це вірність ідеалам, порядність у всьому, аж до побутових дрібниць, надійність, принциповість, незрадливість, відповідальність за кожен свій крок і слово, й ще чимало визначальних ознак.

Та життя усе ж працює на дорогому, але єдиному паливі - позитиві. І добувати його важко. Бо ж учений не має права на помилку.

Звичайно ж, не ставши справжньою людиною, не сягнувши вершин людського буття, стати справжнім вченим також неможливо. Тому І. С. Трончук ніколи не був, як говорять, "у обозі, серед інших", - за будь-яких ситуацій залишаючись самодостатньою особистістю. Таким він дійшов і до перевалу своїх восьмидесяти, не втрачаючи висхідного вектора як Людини і Науковця.

Воістину доля не випадає манною небесною - її обирає кожен собі сам. І робить із нею, що хоче.

У своїй діяльності професор І. С. Трончук дотримується таких трьох принципів, які набув у спілкуванні зі вченими та виробничниками: "Плуг в борозні блищить, лежачи - ржавіє" (М.І. Матієць); "На роботу - з радістю, з роботи - з гордістю" (І. І. Кісенко, голова колгоспу "Победа" Дніпропетровської області); "Працюй, як я, працюй краще мене!".

Важливе значення, як вважає ювіляр, має сімейне життя. Якщо у сім'ї все нормально, всі дружні та життєрадісні, то й на роботу йдеш окрилений, - вона тобі в радість!.. Ти на своєму місці, всі цінують тебе, гуртуються навколо тебе. А це - вищий прояв твоєї повноцінності.

Спостерігаєш за щоденним, по вінця наповненим працею, добром, скромністю, самовідданістю життям Івана Самійловича Трончука, і переконуєшся, що це людина незвичайної душі, в якій органічно поєдналися любов до людини, праці, науки та літератури. Особливо він захоплюється творами І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського, О. Олеся. Любить українські та російські народні пісні.

Радість, печаль, спокій, згусток життя - прозорі й чисті, як осіннє повітря, як літ журавлів у високому небі. Туга і піднесення водночас. Повнота буття!.. Стаємо кращими поруч із такими.

Джерело:

B. M. Писаренко, ректор, академік екологічної академії України, доктор сільськогосподарських наук, професор

А. А. Поліщук, колишній аспірант ювіляра, а нині - доктор сільськогосподарських наук, декан факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва

Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2008, № 4, стор. 196-197

Ссылки на эту страницу


1 Личности - Т
[Особистості - Т] - пункт меню
2 Научные работники и изобретатели
[Науковці та винахідники] - пункт меню
3 Педагоги. Деятели образования
[Педагоги. Діячі освіти] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919