Огий, Яков Родионович

Огій Яків Родіонович

Огій, Яків Родіонович — Огий Яков Родионович — (21.10.1892, хут. Огіівка Кобеляцького пов. — 13.07.1937) — військовий і державний діяч.

Виходець із збіднілого козацького роду. Грамоти вивчився самотужки. З молодих літ працював по найму. Волелюбний козацький дух підштовхнув юнака до активного спротиву гнобленню. З початком революції 1917 p. вступив до УПСР, а влітку 1918 р. приєднався до лівої течи парти — боротьбистів. Двометрового зросту атлет із красивим мужнім обличчям і невгамовним революційним запалом виявився чудовим організатором. Незабаром він очолив одне з перших на Полтавщині повстань проти гетьманщини та німців у Кобеляцькому повіті. Заочно був засуджений до страти. У 1919 р. повстанський загін Я. Огія виріс у Полтавську партизанську бригаду, яка вела боротьбу на денікінському фронті. Не бажаючи відступати за межі України, партизанське з'єднання переправилося на правий берег Дніпра і увійшло до складу Армії УНР. Незабаром під впливом більшовицької агітації Я. Огій залишив петлюрівців і, прорвавшись через лінії фронту, рушив рейдом по ворожому запіллю. П'ятимісячний рейд проліг територією Київської, Полтавської й Катеринославської губерній. У грудні 1919 р. бригада Я. Огія допомогла червоним оволодіти Полтавою і Кременчуком.

З повідомлення про мітинг з нагоди визволення Полтави у газеті "Власть Советов" (16 грудня 1919 р.):

"Особливо рельєфно серед ораторів виділялась фігура командира 2-і повстанської бригади тов. Огія <...> 5 місяців тернистого шляху в тилу Денікіна, безперервна боротьба життя в лісах і болотах, лише з вірою в перемогу жив цей борець за радянську владу, в хвилину життя важкого надихав він своїх товаришів. <...> Багаточисельна аудиторія зустрічає і проводжає т. Огія громом аплодисментів, що переходять в овацію"

У 1920—1921 рр. працював головою Кобеляцької повітової виборчої комісії, головою повіткому КП(б)У та повітвиконкому. Потім перебував на відповідальних посадах в радянському і господарському апараті, зокрема, завідував земвідділом Роменського повітвиконкому (1921—1922 pp.), очолював Красноградський повітвиконком (1923—1924 pp.) та Полтавський окрвиконком (1924—1925 pp.). У 1933—1935 рр. був заступником наркома земельних справ УСРР. Засуджений у справі працівників конярського наркомзему до 5 років позбавлення волі й незабаром розстріляний.

Керівний склад бригади Я. Огія. Фото. 1919 р.
Керівний склад бригади Я. Огія. Фото. 1919 р.

Джерело:

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор.117

Ссылки на эту страницу


1 Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню
2 Личности - О
[Особистості - О] - пункт меню
3 Репрессированные
[Репресовані] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919